Архів новин 2020-2017

31.12.2020

Вживання алкоголю жодним чином не захищає від інфікування COVID-19 і не запобігає захворюванню.
Про це наголошує в своїй статті головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач. Немає жодних достовірних доказових даних на користь того, що алкоголь сприяє захисту від інфікування COVID-19 або чинить позитивний вплив на перебіг і наслідки будь-яких інфекційних захворювань. А ось щодо шкоди надмірного вживання алкоголю даних чимало.
Щиро зичимо здоров’я у прийдешньому році!

Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:
https://zn.ua/ukr/SOCIUM/alkohol-covid-19-novorichni-svjata.html

25.12.2020

П’ять цитат головного демографа України Елли Лібанової про те, що відбувається з країною та рештою світу
Непрофесіоналізм українських політиків, удар пандемії по дітях та неправильний підхід до тестування ковіду — НВ вибрав головні цитати очільниці українського Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової з її інтерв'ю Радіо НВ.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/yake-realne-naselennya-ukrajini-i-yak-pandemiya-vplinula-na-osvitu-ekspert-50132309.html

24.12.2020

КРУГЛИЙ СТІЛ. ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН?

Така головна тема круглого столу, що відбувся 24 грудня у Будинку профспілок у Києві. Його організатор - ГС «Конгрес українських громад «ЗаРади майбутнього».
До участі у заході були запрошені: Григорій Осовий - Голова Федерації профспілок України, Елла Лібанова - академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, Юрій Єхануров - Прем'єр-міністр України в 2005-2006 р., Яна Сімутіна - співр. Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, Галина Філюк - зав. кафедрою економіки підприємства КНУ ім. Т.Г.Шевченка, Костянтин Надутий - член Координаційної Ради Української медичної експертної спільноти, заступник Голови правління Всеукраїнського лікарського товариства, член Президії Національної лікарської ради України.

https://fpsu.org.ua/256-holovna-novyna/19594-kruglij-stil-chi-potribna-ukrajini-liberalizatsiya-trudovikh-vidnosin.html

Відео-трансляцію можна переглянути за посиланнямhttps://youtu.be/qgfHol7hJkY

24.12.2020

Україна може рухатися швидше якщо не змінювати напрям і правила.

У 2000-х ми вважали, що головне для успіху – впливові родичі та вміння обходити закон. Зараз на перший план виходить знання іноземної мови, – каже Елла Лібанова, науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, директор інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України.

https://www.pressreader.com/ukraine/krayina/20201223/281998970065135
https://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_ukrayina-mozhe-ruhatisya-shvidshe-akscho-ne-zminyuvati-napryam-i-pravila/1004959
https://gazeta.ua/articles/life/_usih-prichetnih-do-perepisu-represuvali-bilshist-rozstrilyali-libanova/1008307
https://www.youtube.com/watch?v=-eumegxu6Hs

24.12.2020

ГС «Конгрес українських громад «ЗаРади майбутнього» проводить круглий стіл на тему: «ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН?».
Місце проведення: м. Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, кімната 323.
Початок: о 15.00.
До участі у заході запрошені:
Григорій Осовий — Голова Федерації профспілок України,
Елла Лібанова — академік НАН України, д.е.н., професор, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України,
Юрій Єхануров — д.е.н., професор, Прем’єр-міністр України в 2005-2006 р.,
Яна Сімутіна -д.ю.н., професор, пров.наук. співр. Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді,
Галина Філюк — д.е.н., професор, зав. кафедрою економіки підприємства КНУ ім. Т.Г.Шевченка,
Костянтин Надутий — член Координаційної Ради Української медичної експертної спільноти, заст. Голови правління Всеукраїнського лікарського товариства, член Президії Національної лікарської ради України,
Андрій Новак — к.е.н., Голова Союзу економістів України та інші.
Під час дискусії учасники обговорять стан правового забезпечення трудових відносин в Україні, напрями змін, світові тренди у захисті трудових прав, роль держави та профспілок у гармонізації трудових відносин.
Запрошуємо представників ЗМІ взяти участь у дискусії.
Додаткова інформація: за тел. (067) 427 18 46 Олександр Вуйцік.
Трансляція на Ютуб-канал Конгресу українських громад https://www.youtube/com/channei/UC9FpE-uNUfVUFR_kBx5rfQw


http://opkho.com.ua/a-n-o-n-s/

22.12.2020

В ефірі Радіо НВ академік Елла Лібанова. Звісно, ми будемо говорити про магію цифр - наприклад, що стосується інфікованих на Ковід 19 в Україні і чи є довіра до офіційних повідомлень. Але розглянемо й економічні і, думаю, навіть філософські питання. Наприклад, про те, що таке справедливість в межах держави і як остання має забезпечити цю дуже важливу функцію. Або що важливіше в нашій системі координат - карєр з природними копалинами, які можна екскаватором дістати з під-землі і продати за кордон, чи те, що називають людським потенціалом? Дивне питання, скажете ви. Але саме люди створюють, наприклад, вакцини від вірусів, розробляють технології, планують польоти на Марс та й захищають свою країну від агресії. Тому як порада прибічникам карєру - пам`ятати, що окрім сировини, яку вони вивозять з країни, на цій території ще й люди живуть. Можливо, для когось це відкриття. Отже, в усіх цих питаннях розбираємося разом з Еллою Лібановою. Слухайте, будь ласка.

https://soundcloud.com/radio-nv/noviy-vechr-yakbi-buv-perepis-mi-b-znali-chi-treba-lokdaun-yakiy-lbanova?fbclid=IwAR2ubDEqb4FOToHaJB89BpCO--EhRJ9DiveNnNT0ODd5osqp3-Z9WFYkN1o

18.12.2020

Час змін та рішучих дій: як пройшов бранч з Наталією Холоденко та Еллою Лібановою?

Тема бранчу «Як приймати невизначеність і реалізовувати зміни в житті», а його спікеркамі виступили сильні і цікаві жінки, які зробили себе, готові ділитися своїми знаннями та досвідом - психолог Наталя Холоденко і Академік вчений в області соціоекономіки і демографії - Елла Лібанова.
Під час живої дискусії Наталія і Елла поділилися з гостями бранчу досвідом, як реалізувати в своєму житті всі сфери, як не піддатися масовій паніці через пандемію, а, навпаки, вийти з усього цього переможницею.

https://edinstvennaya.ua/lifestyle/dosug/34503-vremya-peremen-i-reshitelnyh-deystviy-kak-proshel-branch-s-uchastiem-natali-holodenko-i-elly-libanovoy

17.12.2020

17 грудня 2020 року під егідою Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) відбудеться презентація Звіту ПРООН про розвиток людини “Наступна межа: розвиток людини та антропоцен”.
На запрошення Дирекції Європейського бюро Програми розвитку ООН від України з презентацією у заході візьме участь директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова.
Звіт зосереджується на проблемі збалансування стосунків людства з природою таким чином, щоб покращити життя людей як сьогодні, так і в майбутньому. На додаток до рекомендацій щодо політики, це забезпечить отримання нових показників та даних, які сприятимуть політикам та партнерам із розвитку забезпечити прогрес та відновлення після пандемії COVID-19.


Презентація відбуватиметься під головуванням адміністратора ПРООН пана Ахіма Штайнера.
Офіційний сайт ПРООН в Україні: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home.html

16.12.2020

Елла Лібанова: Рахувати українців на Донбасі і в Криму будемо по "методу Дубілета"

Про те, чому в Україні практично неможливо прорахувати міграційні потоки і що потрібно зробити, щоб в країні таки відбувся повноцінний перепис населення, "ДС" поговорила з директором Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Еллою Лібановою

https://oda.odessa.gov.ua/na-odeshhyni-planuyut-provesty-novyj-perepys-naselennya/

16.12.2020

Перепис населення: експерт пояснив, на що підуть 7 мільярдів гривень

Українська влада запланувала проведення перепису населення на 2023 рік. На фінансування проєкту заплановано виділити майже 7 мільярдів гривень. Про переваги перепису над іншими формами обліку населення та його вартість для державного бюджету в ефірі Українського радіо розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії й соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України Олександр Гладун.

https://suspilne.media/88632-perepis-dozvolit-diznatisa-duze-aktualnu-informaciu-pro-naselenna-ukraini-ekspert/

15.12.2020

Сергій Гриневецький зустрівся з провідним науковцем, академіком НАН України та професором Еллою Лібановою з приводу проблеми, яка останнім часом набула актуального значення, а саме необхідність проведення регіонального перепису населення.
Розв’язання цього питання дасть змогу покращити показники соціально-економічного розвитку Одещини. Відповідно до принципів ООН, переписи населення є унікальним джерелом соціально-демографічних даних та дозволяють отримати найдетальнішу інформацію щодо різноманітних характеристик населення на загальнодержавному, регіональному та міжнародному рівнях.

https://oda.odessa.gov.ua/na-odeshhyni-planuyut-provesty-novyj-perepys-naselennya/

15.12.2020

Експертний круглий стіл
БЕЗПЕКА БІОПРЕПАРАТІВ І БІОСІМІЛЯРІВ:
медико-правові, регуляторні та етичні аспекти застосування в Україні.
15 грудня 2020 р., бульвар Тараса Шевченка, 60 м. Київ

Круглий стіл присвячений одній з найбільш гострих проблем сучасної медицини: безпеці застосування біотехнологічних ліків, які мають величезний потенціал в лікуванні найважчих, складних хвороб та регулювання їхнього обігу. Необхідні спеціальні вимоги до розробки, реєстрації, експертизи якості, ефективності, безпеки біопрепаратів, процедури фармаконагляду. Україні вже зареєстровані препарати, що позиціонують себе як "біоаналоги". Біоаналоги не є ідентичними копіями оригінального препарату. Тому автоматична заміна біопрепаратів в процесі лікування та при виписці рецептів повинна врахувати наступність та безпеку пацієнтів, особливо з довготривалою терапією.
Для зменшення смертності, інвалідізації населення України необхідно підвищити безпеку застосування лікарських засобів та біопрепаратів, що в свою чергу вимагає певних державних інвестицій та належної правової практики. Необхідно визначити та обґрунтувати суму цих інвестицій, визначити розмір втрат, пов'язаних із захворюваністю чому можна запобігти за допомогою біопрепаратів, що є предметом окремого соціально-економічного аналізу.
Мета круглого столу:
Обговорити та визначити підходи до медичної та правової практики застосування та безпеки біопрепаратів в Україні.
Організатор круглого столу:
Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів
За підтримки:
Центру медико-правових досліджень НАПРН України та НАМН України
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України
Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України

Модератор круглого столу:
Сердюк В.Г. президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів
Учасники круглого столу:
Ольга, Ошлянська д.м.н., професор кафедри педіатрії № 1 НМАПО імені П.Л.Шупика
Марта Джус доцент кафедри внутрішньої медицини № 2 НМУ імені О.О. Богомольця
Сергій Козьяков, доцент кафедри міжнародного права Інститу міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченко Віталій Пашков д.ю.н., професор кафедри цивільного, господарського та фінансового права Полтавського юридичного інституту
Ольга Баула, професор кафедри промислової фармації КНУТД


За додатковою інформацією звертайтеся за тел. 067 448 12 41

11.12.2020

Життя складається не завжди так, як ми припускали. У кожної людини активізувалися свої питання. Ми не знаємо, що нам приготовлено на шляху. Але ми можемо знати ЯКОЮ ЛЮДИНОЮ ми хочемо бути.
Роль жінки в новому етапі розвитку людства – яка вона?
Спікерки бранчу - лауреатки премії «Жінка України» психологиня Наталія Холоденко та Академік науковець у галузі соціоекономіки та демографії - Елла Лібанова. Сильні та цікаві жінки, які зробили себе, готові ділитися своїми знаннями та досвідом. Жінки, які знають про зміни багато, також із власного життя. Елла Лібанова - академік Національної академії наук Україна, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, директорка Інституту Демографії НАН України. Перша і єдина жінка за роки існування НАН – членкиня її президіуму.
Сильна жінка, яка не готова ділитись своїм болем, але завжди готова ділитись своїми знаннями. Було б з ким. За останні 20 років її мозок сканував програми всіх політичних команд, які були при владі в рамках проблем демографії, міграції, економічної моделі розвитку країни.

https://mirkout.com/kyiv/branch-z-laureatkami-premiy-zhinka-event8001357

10.12.2020

Демографічна ситуація в Україні: стан, перспективи, виклики

Доповідачі: Елла Лібанова, Василь Лопух

Пандемія COVID-19, без сумніву, суттєво позначиться на демографії нашої планети. У цілісній системі демографічних процесів Україна переживатиме також непрості процеси, які впливатимуть на усі сфери суспільного, економічного і культурного життя. Доповідачі спробують окреслити перспективи та виклики передбачуваних складнощів, торкнуться проблем перепису населення, міґрації, а також поділяться науковими припущеннями і висновками сучасної демографічної науки.

Перегляд за цієї ланкою: https://us02web.zoom.us/j/81638717238

09.12.2020

Через те, що протягом довгого часу не проводився перепис населення, в Україні немає надійної інформації про коефіцієнти смертності, народжуваності та таблиці тривалості життя населення. Про це під час прессконференції “Перепис населення на основі реєстрів в Україні: виклики, можливості, подальші кроки” повідомила науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України Елла Лібанова, передає кореспондент УНН.3

https://www.unn.com.ua/uk/news/1906957-vidsutnist-perepisu-naselennya-vplivaye-na-obchislennya-trivalosti-zhittya-naukovets

09.12.2020

Упродовж останніх 20 років з нашої держави виїхали орієнтовно три мільйони українців. Про це свідчать дані досліджень Національної академії наук, заявила академік Елла Лібанова. Згідно з інформацією НАН України, масштабна міграція триває вже два десятиліття поспіль. Це саме трудова міграція, а не стаціонарна, коли люди виїжджають на кілька місяців. З країни виїхали 3 мільйони українців, показник надзвичайно великий. Лібанова зазначила, що такими показниками не можна нехтувати у жодному випадку. У 2023 році в Україні мають провести новий перепис населення. Востаннє відповідну процедуру здійснювали ще у 2001 році.

https://vgolos.com.ua/news/u-nan-rozpovily-skilky-gromadyan-vyyihaly-z-ukrayiny-za-ostanni-20-rokiv_1348781.html

29.11.2020

Чому українці виїжджають з країни та чому повертаються? Пояснення демографа та особистий досвід
Четвертий рік поспіль українці отримують найбільше посвідок на проживання в країнах Європейського Союзу. Тільки у 2019 таких було понад 750 тисяч.
З погляду пересічного українця, поїхати на заробітки в Польщу або іншу країну Європи – це спосіб заробити, відносно швидко і часто більше за те, що пропонують на фізичній роботі вдома. З погляду держави, виїзд людей на заробітки означає втрату робочої сили і частини людей репродуктивного віку. За даними Мінсоцполітики на 2019 рік, за кордоном на постійній основі працює понад 3 мільйони українців. В окремі періоди їхня кількість коливається від 7 до 9 мільйонів.
На першій закритій дискусії, яка згодом активно продовжилась у соцмережах, ми підняли питання існування національної еліти України. Цього разу вирішили обговорити демографічні процеси – чому українці їдуть з країни, скільки з них повертаються та чи вдається після еміграції реалізувати себе вдома.

Своїми думками поділилися:
Олександр Гладун – демограф, член-кореспондент НАН України;
Наталія Шульга – українська науковиця, яка у 2005-му, після 13 років життя у США, повернулась в Україну на заклик Віктора Ющенка;
Леонід Барац – прессекретар Єврейської громади Києва, який у 2019 році, після короткої 2-місячної еміграції в Ізраїль, повернувся в Україну на заклик Володимира Зеленського.

https://www.pravda.com.ua/articles/2020/11/29/7275158/

28.11.2020

В 1932-1934 роках голодували в усьому Радянському Союзі й Україна постраждала не більше, за інші республіки, зокрема Росію. Такої позиції дотримується офіційна Москва. Але нещодавно українські науковці опублікували дослідження, яке спростовує цю тезу. У статті, що вийшла в авторитетному видавництві Cambridge University Press, науковці вперше визначали втрати кожного російського регіону й порівняли їх з українськими. Вони вважають, що національний фактор міг впливати на смертність від голоду. Матеріал підготовлений на основі наукової статті «Regional 1932–1933 Famine Losses: A Comparative Analysis of Ukraine and Russia» авторства Наталії Левчук (Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України), Олега Воловини (Університет Північної Кароліни, США), Омеляна Рудницького, Алли Ковбасюк, Наталії Кулик (Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України) та попередніх даних досліджень Олега Воловини, які були проведені за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету ( проект «Mapa. Digital Atlas of Ukraine»).

https://zt.20minut.ua/Podii/golodomor-yakih-vtrat-zaznala-ukrayina-i-scho-todi-vidbuvalosya-u-rosi-11172025.html

27.11.2020

Демограф Олег Воловина з Університету Північної Кароліни (Чапел-Гілл, США) не одне десятиліття досліджує кількість жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. На його переконання, чіткі розрахунки підсилюють історичні та правові аргументи, що Голодомор був геноцидом українського народу. Скільки ж людей загинуло внаслідок штучного голоду в Україні? Демограф Омелян Рудницький оцінює втрати від голоду в 1932–1934 роках загалом для СРСР у 8,7 мільйонів людей, зокрема, в Україні – 3,9 мільйони, у Росії – 3,3 мільйони, у Казахстані – 1,3 мільйони. При чому, в Казахстані голод розпочався раніше і спричинив втрату майже чверті населення. Той феномен мав відмінні від голоду в Україні характеристики, був спричиней помилками у веденні сільського господарства в районах, які були населені доти напівкочовими соціальними групами. Але, як доводить американська історикиня Сара Камерон, репресії в Казахстані були на рівні репресій в Україні.
Демографка Наталія Левчук порівнює рівень смертності від голоду в УСРР та РСФСР у 1932–1934 роках. За її оцінками, голод в РСФСР також був значним, проте не настільки масштабним, як в УСРР. Дослідження Олега Воловини показують, що за перші шість місяців 1933 року кількість смертей від голоду в сільських місцевостях РСФСР загалом зросла у 2,8 рази, а в УСРР – у 10,4.
Порівнюючи кількість смертей від голоду на душу населення, Наталія Левчук дійшла висновку, що лише один регіон Росії мав таку ж відносну смертність, як найбільш постраждалі Київська та Харківська області в Україні – Автономна республіка німців Поволжя. Два регіони РСФСР – Краснодарський край і Саратовська область – мали приблизно такий же відносний рівень смертності, як і “середні” українські регіони – Вінницька, Дніпропетровська та Одеська області, а також Молдавська АСРР. У двох російських регіонах – Північному Кавказі без Краснодарського краю та Нижньому Поволжі без Саратовської області та Автономної республіки німців Поволжя – відносний рівень смертності був на рівні “нижчих” українських областей – Чернігівської та Донецької. У решті регіонів Росії відносний рівень смертності від голоду був нижчий, ніж у кожній області України.


https://localhistory.org.ua/kilkisni-dokazy-genotsydu/

26.11.2020

28 листопада 2020 року в Україні відзначатимуть День пам'яті жертв голодоморів. Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України провів аналіз втрат, яке зазнало населення України в результаті геноциду.
За даними дослідників, демографічні наслідки Голодомору відчутні і донині, якби не було голоду в 1932-1934 роках, чисельність населення в Україні зараз була б більшою приблизно на 9 млн осіб.
Загалом, через падіння рівня народжуваності під час Голодомору Україна недорахувалась 600 тисяч немовлят.
Згідно з даними перепису населення, станом на грудень 2019 року, чисельність населення на неокупованій частини України складає 37,289 млн осіб. У порівнянні з попереднім переписом 2001 року населення України скоротилося на 11 млн людей.

https://glavcom.ua/news/naselennya-ukrajini-moglo-buti-v-razi-bilshim-yakbi-ne-golodomor-sociologi-nazvali-cifru--720606.html

23-24 листопада 2020

23–24 листопада 2020 року відбудеться шостий Всеукраїнський методичний семінар для освітян «Нова українська школа: навчання/знання про Голодомор та інші геноциди».
У фокусі обговорення:
нове/важливе в академічних студіях Голодомору, інших прикладів радянської політики творення голоду;
викладання у закладах загальної середньої освіти України історії Голодомору: підсумки моніторингу змісту підручників;
інноваційні методики викладання у школі історії Голодомору та інших геноцидів: презентація, обговорення нових методичних розробок;
фахова дискусія про сучасні підходи до викладання школярам історії геноцидів та масових народовбивств.
Запрошені експерти – провідні академічні науковці, педагоги Галина Волощук, Жанна Гаврилюк, Олександр Гладун, Людмила Гриневич, Ірина Захарчук, Раїса Євтушенко, Геннадій Єфіменко, Богдан Клід, Сергій Колісніченко, Валентина Курилів, Наталя Левчук, Валерій Островський, Омелян Рудницький.
Організатори: Міністерство освіти і науки України, Інститут історії України Національної академії наук України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine).


https://mon.gov.ua/ua/news/metodichnij-seminar-dlya-osvityan-nova-ukrayinska-shkola-navchannyaznannya-pro-golodomor-ta-inshi-genocidi

20.11.2020

Нова реальність відбувається на очах, вона охоплює всі сфери життя людини, а економічні зрушення торкаються абсолютно всіх напрямків економіки одночасно.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова під час IV Міжнародного форуму "Креативна Україна", розповідаючи чим відрізняється нова реальність.
За словами Лібанової, зміни, які відбуваються в світі, є дуже комплексними, вони охоплюють практично все, а четверта технічна революція пов’язана з масовою діджиталізацією економіки.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3139306-tehnorevolucia-i-starinna-naselenna-na-forumi-kreativna-ukraina-govorili-pro-globalni-zmini.html

19.11.2020

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Елла Лібанова вважає, що влада намагається свої побоювання та страхи щодо COVID-19 перенести на людей і викликати гіперреакцію з їхнього боку.
"Ми маємо розрізняти реакцію на проблеми безпеки з боку людини і з боку держави - вона різна. І COVID-19 - це реакція не людини - це реакція влади. Злякалася більше влада, ніж окремі люди. Добре це чи погано - це вже інше запитання. Але влада свої побоювання і свій страх перенесла на людей: намагалася і досі намагається викликати підвищену, гіперреакцію з боку людей", - сказала вона під час IV щорічного міжнародного форуму "Креативна Україна" у четвер.

https://ua.interfax.com.ua/news/general/704509.html

18.11.2020

Сильного сплеску безробіття в Україні, спровокованого коронавірусом COVID-19, немає. Про це провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко сказала в ефірі каналу "Україна 24".
"Наша служба зайнятості правильно змінила темп і стиль своєї роботи, вони стали активніше залучати людей, щоб зверталися в пошуках роботи до центрів зайнятості. У нас завжди була проблема, що безробітні шукають роботу самостійно, через особисті зв'язки, і дуже мало зверталися до Державної служби зайнятості. На сьогодні це більш спрямована політика від Міністерства економіки, Держслужби зайнятості, щоб агітувати людей звертатися", - сказала наукова співробітниця.

https://ukraina24.segodnya.ua/ua/obshestvo-news/5915-vspleska-net-no-est-problema-uchenyy-ob-urovne-bezraboticy-iz-za-koronavirusa

12.11.2020

Розпочала роботу ІI Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна парадигма публічного управління» на базі Львівського національного університету імені Івана Франка співорганізатором якої є Навчально-науковий інститут Фінансів, банківської справи УДФСУ. Приємно знову бачити колег зі Словаччини, Болгарії, Польщі, Грузії, Білорусі та звичайно нашой безкрайньої України. Долучилася до заходу Наталія Рингач - доктор наук державного управління, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ.

12.11.2020

Старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко пояснила, що від прожиткового мінімуму залежить розмір багатьох соціальних виплат, зокрема пенсій. “Якщо різко його підвищити, це виллється у великі гроші. Відомо, що прожитковий мінімум, який встановлюється в бюджеті, значно менший, ніж реальний його розмір. Головне запитання: де взяти гроші? Незрозуміло, що буде з економікою, що буде з бюджетом. Звичайно, прожитковий мінімум занижений. Це не можна називати прожитковим мінімумом. Це величина, до якої прив’язано витрати на соціальні виплати”, – розповідає Ткаченко. В ідеалі, за словами вченого, потрібно підвищити цей розмір до фактичної вартості життя. За останніми даними Мінсоцу, це 3763 грн. Водночас за старою методикою цифра повинна бути на 20-40 грн більшою.

https://news.finance.ua/ua/news/-/482015/ukrayintsyam-pererahuyut-prozhytkovyj-minimum-hto-i-skilky-otrymaye

11.11.2020

Пенсійний фонд України повідомив, що у 2021 році для виходу на пенсійне забезпечення в шістдесят років знадобиться 28 років робочого стажу, а не 27 років, як зараз. Відсутні роки стажу можна купити, але вже за дорожчими розцінками. Більше про це в ефірі Українського радіо розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.

http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94528

24.10.2020

Українці у трійці націй з найбільшим скороченням населення. Майже 30 років смертність переважає народжуваність та й тривалість життя, порівняно з європейцями, менша на 10 років. Навіть попри такі дані, в Україні понад мільйон довгожителів і це переважно жінки. Про причини відповіли в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. "Чоловіків довгожителів в Україні значно менше, ніж жінок. Жінки живуть довше, бо мають легші умови праці, а ще фізіологічно їх організм витриваліший до стресів і травм" - повідомила завідувачка відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Ірина Курило.


https://youtu.be/lOhZDuHVDpw?t=1480

22.10.2020

22 жовтня 2020 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України за участі Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів, Інституту безпеки дорожнього руху, Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України відбувся круглий стіл «Епідемія травматизму та смертності на дорогах: оцінка економічних, медичних та демографічних втрат України». Актуальність теми круглого столу зумовлена високим рівнем соціально- економічних та демографічних втрат від дорожньо-транспортних пригод. Метою круглого столу було обговорення проблеми та визначення підходів до розрахунків соціально-економічних збитків в результаті ДТП, забезпечення порятунку життя, зменшення інвалідності та безпека на дорогах у 2021–2023 роках.

Серед учасників круглого столу:
Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України; Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів; Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, член-кореспондент НАН України; Михайло Берлін, голова Наглядової ради ГО «Інститут безпеки дорожнього руху», к.е.н.; Ярослав Заруцький, д.м.н. професор, полковник медичної служби, начальник кафедри військової хірургії Української військово-медичної академії; Сергій Дубовицький, керівник служби з питань соціальної та гуманітарної безпеки Апарату РНБО; Сергій Коломієць, радник секретаря РНБО України; Артем Безуглий, директор ДП "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна"; Володимир Костерін, голова міжнародного фонду «Скорочення ризиків» (Risk reduction Foundation, Swiss); Андрій Самольотов, директор ГО "Академія розбудови громадянського суспільства"; Анатолій Люлін, член Наглядової ради ГО «Інститут безпеки дорожнього руху»; Людмила Ярошенко, директорка компанії «Грінбіз Консалтинг».
Дистанційно взяли участь: Сергій Гончаров, заступник міністра Міністерства внутрішніх справ України; Кирило Хомяков, голова Державного агентства інфраструктурних проєктів України; Станіслав Гвоздіков, голова ГО «Розвиток інфраструктури»; Сергій Гурьев, д.м.н, професор, заступник директора Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України; Віталій Коблош, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики Кабінету Міністрів України; Олена Щетініна, директорка Інституту безпеки дорожнього руху, завідувачка кафедрою вищої та прикладної математики Київського торгово-економічного університету, д.е.н, професор. Під час дискусії учасники круглого столу обговорили проблеми демографічних, соціально-економічних, морально-психологічних утрат внаслідок ДТП; медичні та фінансові проблеми лікування та реабілітації постраждалих внаслідок ДТП; основні заходи щодо зменшення смертності та травматизму на дорогах: необхідність підвищення безпеки дорожнього руху та ефективного рятування життя постраждалим в ДТП, що вимагає значних державних інвестицій. Проблемним питанням є визначення та обґрунтування суми цих інвестицій, визначення розміру втрат, пов'язаних із загибеллю, інвалідизацією та травматизмом внаслідок ДТП. Одним із напрямів вирішення проблем, пов’язаних з ДТП, є розробка та запровадження методик визначення економічних утрат, головне місце в їх системі повинна грати науково обґрунтована система визначення середньостатистичної вартості життя.

22.10.2020

В Україні необхідно запровадити вимогу сплати винуватцями дорожньо-транспортних пригод адекватних компенсацій родинам громадян, що загинули внаслідок ДТП.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сказав заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун під час засідання круглого столу на тему: "Епідемія травматизму та смертності на дорогах: оцінка економічних, медичних та демографічних втрат України".


https://www.unian.ua/society/vinuvatci-smertelnih-dtp-mayut-splachuvati-adekvatni-kompensaciji-rodinam-zagiblih-institut-demografiji-nan-novini-ukrajini-11190482.html

22.10.2020

З початком пандемії всі говорили, що карантин призведе до масових розставань та розлучень. Чому прогнози не виправдовуються та що спонукає українців укладати шлюби в ефірі Українського радіо пояснює провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи Людмила Слюсар.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94394

17.10.2020

Україна перебуває в глибокій демографічній кризі, її населення скоротилося до менш ніж 42 млн людей.
Про це розповів в ефірі телеканалу "Україна 24" заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун, коментуючи прогноз МВФ, згідно з яким до 2025 року населення України скоротиться на мільйон осіб.
За його словами, в Україні всі складові демографічного процесу "знаходяться в кризовому стані".

https://ukraina24.segodnya.ua/ua/obshestvo-news/5140-demograficheskiy-krizis-uchenyy-rasskazal-kak-sokratilos-naselenie-ukrainy

16.10.2020

Стати матір'ю у 35 і навіть після 40. Жінки все частіше відкладають народження дитини. Відповідна тенденція почалася в Україні ще у 90 роках, бо на першому плані нині самореалізація. Але як довго можна відтягувати материнство? "В середньому первістка народжують у 26 років. Фактично в усіх європейських країнах вік доходить до 30 років, або вже є більшим від 30 років." - повідомив старший науковий співробітник відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень Борис Крімер.

https://youtu.be/xC-SPQLsyls

ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦЯ КОНКУРСУ!

16.10.2020 на заміщення членів Наукової ради Національного фонду досліджень України, термін повноважень яких спливає у грудні 2020 року, відкритим засіданням Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій шляхом таємного рейтингового голосування до складу секції соціальних та гуманітарних наук було обрано професорку, докторку економічних наук, завідувачку відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Ірину Олексіївну Курило.

15.10.2020

В Україні наприкінці 2020 року в категорії бідних опиниться 45% населення. Про це свідчать результати дослідження інституту демографії ім. Птухи НАН України.
“За підсумками 2020 року рівень бідності збільшиться до 45%, що на 6,5 п.п. або на 17% вище від значення 2019 року”, – сказано в дослідженні. За прогнозом рівня бідності на 2020 рік, зробленим в кінці 2019 року, значення показника на поточний рік мало становити 31,2%. У зв’язку з цим реальне зростання показника бідності набагато вище – на 13,8 п.п. або на 44%, уточнюють автори дослідження. Водночас кількість населення, що потрапляє в категорію бідні, вже збільшилася з початку року.
“У 2019 було 14,5 млн бідних, а (за підсумками першого кварталу 2020 року. – Ред.) уже стало 16,5 млн осіб”, – заявила завідувачка відділенням дослідження рівня життя Інституту демографії Людмила Черенько в ефірі Українського радіо.

https://zt.20minut.ua/Groshi/bidnist-torknetsya-mayzhe-polovini-ukrayintsiv-11148331.html

08.10.2020

8 жовтня відбувся круглий стіл-дискусія «Роль громадянського суспільства в муніципальних кампаніях». Захід організував та провів Інститут розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр за підтримки Bank Alliance.
У дискусії взяли участь: Олександр Сосіс, Голова Наглядової ради Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр, бізнесмен, акціонер АТ «Банк Альянс»; Альберт-Лейзер Фельдман, Засновник Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр; Тетяна Грабан, директор Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр; Наталія Рингач, доктор наук державного управління; Головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ; Світлана Кушнір, політичний та економічний експерт; Едуард Багіров, Голова правління «Міжнародної Ліги захисту прав громадян», правозахисник; Руслан Бортнік, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики; Сергій Кравченко, Голова профспілки «Держпроф», Андрій Кучер, політичний експерт; Андрій Єременко, соціолог; засновник компанії "Актив-Груп".
Під час роботи круглого столу учасник обговорили такі питання: формування в Україні демократичної моделі політичної культури та свідомості громадян; роль соціальних мереж (як осередка громадянського суспільства) у кампаніях; як змінилося українське суспільство за останні роки та чи під силу громадянському суспільству змусити місцеву владу бути справедливою та ефективною?

29.09.2020

29 вересня 2020 року у Національному інституті стратегічних досліджень відбулася фахова дискусія «Децентралізація і формування політики регіонального розвитку в Україні». В ході заходу обговорювався перебіг децентралізації в Україні, перші підсумки формування об’єднаних територіальних громад, актуальні проблеми місцевого самоврядування й регіонального розвитку. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова акцентувала увагу важливості врахування очікувань населення від децентралізації. За її словами, протягом 1999-2019 рр. спостерігається тенденція до того, що сільські жителі значно гірше оцінюють поточну ситуацію та свої перспективи у найближчий період, аніж їхні співвітчизники з міст. Водночас вони менш схильні брати на себе відповідальність за власний добробут (готовність до цього проявляють 17 % жителів великих міст, 12 % – малих міст і лише 9% селян) і контролювати місцеву владу. На цей виклик варто правильно реагувати, оскільки він загрожує феодалізацією крани. Для його нейтралізації необхідно поліпшити систему підготовки кадрів на місцевому рівні, а також переконувати громадськість в доцільності створення ОТГ та здійснення контролю за діями влади.

https://niss.gov.ua/news/novini-nisd/v-nisd-vidbulasya-fakhova-diskusiya-ta-prezentaciya-naukovoi-dopovidi

24.09.2020

Про кричущі проблеми, які не розв'язуються як із вини влади, так і через байдужість та інертність самих людей – у новому соціальному ток-шоу "Небайдужа" на "5 каналі". Гостем шоу стала директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=DLedxMzOhOY&feature=youtu.be&t=2051

20.09.2020

В Україні наприкінці 2020 року в категорії бідних опиниться 45% населення. Про це свідчать результати дослідження інституту демографії ім. Птухи НАН України. “За підсумками 2020 року рівень бідності збільшиться до 45%, що на 6,5 п.п. або на 17% вище від значення 2019 року”, – сказано в дослідженні.

https://news.finance.ua/ua/news/-/478648/bidnist-torknetsya-majzhe-polovyny-ukrayintsiv

18.09.2020

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук опублікував дослідження про вплив «коронавірусної кризи» на бідність. Згідно з його результатами, за підсумками 2020 року до категорії бідних потрапить 45% населення України.
У дослідженні йдеться, що цей показник на 17%, або на 6,5 відсоткового пункту вище, ніж 2019 року. Водночас, згідно з прогнозом, який зробили наприкінці минулого року, рівень бідності за підсумками 2020-го мав скласти 31,2%. У дослідженні уточнюється, що реальне зростання показника бідності становить на 44%, або на 13,8 відсоткового пункту більше.

https://thepage.ua/ua/news/riven-bidnosti-v-ukrayini

16.09.2020

Чому проводити перепис населення важливо не тільки для держави, а й для кожного громадянина, які існують міжнародні практики проведення переписів населення під час збройних конфліктів та який вплив матиме пандемія COVID-19. Про це під час дискусії говоритимуть - Хайме Надаль, голова Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Елла Лібанова, др.екон.н., професорка, академік НАН України, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, Наталія Власенко, радниця Голови Державної Служби Статистики України.

https://bookforum.ua/events/157?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=startuvav_27_bookforum_shcho_divitis_u_pershiy_den_ta_yak_posluhati_sergiya_zhadana_na_vidkritti&utm_term=2020-09-16

14.09.2020

Чому проводити перепис населення важливо не тільки для держави, а й для кожного громадянина, які існують міжнародні практики проведення переписів населення під час збройних конфліктів та який вплив матиме пандемія COVID-19. Про це говоритимуть експерти під час дискусії “Усе, що ви маєте знати про перепис населення в Україні” у рамках 27 BookForum.
“Це єдина можливість достукатися до кожного. Збирається інформація про кожну окрему людину, про кожну родину. Ми можемо зрозуміти хто живе в Україні і де вони живуть. Приблизно скільки людей в Україні живе я думаю всі знають. Я можу погодитися з тим, що ми приблизно знаємо скільки в нас дітей, скільки в нас осіб старшого віку, чоловіків, жінок і, на жаль, це все що ми знаємо”, — говорить Елла Лібанова, д.екон.н., професор, академік НАН України, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи.

https://www.unian.ua/common/use-shcho-treba-znati-pro-perepis-naselennya-v-ukrajini-diskusiya-na-27-lvivskomu-mizhnarodnomu-bookforum-11143544.html

10.09.2020

В 2019 році соціологи налічували в Україні 14,5 млн бідних. Як змінилась ця цифра в 2020 році, враховуючи пандемію Covid-19 та тривалий карантин, скільки українці витрачають на їжу та які прогнози мають соціологи на 2021 рік Українському радіо розповіла завідувачка відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94156

02.09.2020

Провідний науковий співробітник інституту демографії НАНУ Лідія Ткаченко в ефірі Українського радіо розповіла, що на сьогодні , 16 % пенсіонерів отримує до 2000 гривень пенсії. "Переважній більшості пенсіонерів 100 – 200 гривень – це важливі гроші. Інша справа, що цей перерахунок вже здійснили, але тут чекає велике розчарування, бо ці 1 млн 600 тисяч пенсіонерів, про яких йдеться, вони не побачать, мабуть, цієї надбавки, тому що, коли у травні проводили індексацію, тоді встановлювали, що пенсія у людей з великим трудовим стажем не повинна становити менше, ніж 2100 гривень. Люди, які мають повний стаж, вони сьогодні отримують 2100".

http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94113

30.08.2020

"Альтернативна" зайнятість

30 серпня 2020 року на сайті міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» під такою назвою опубліковано статтю провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України кандидата економічних наук Ірини Новак, підготовлену у співавторстві з директором Європейсько-Українського енергетичного агентства, кандидатом економічних наук Олександрою Гуменюк. У ній висвітлені результати дослідження щодо створення робочих місць у сферах енергоефективності та відновлюваної енергетики в Україні, проведеного Європейсько-Українським енергетичним агентством у співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) у червні 2020 року.

https://zn.ua/ukr/energy_market/alternativna-zajnjatist.html

24.08.2020

Як і 25 років тому, жінок в Україні більше, ніж чоловіків.
“Для того, щоб покоління батьків чисельно заміщувалося поколінням дітей, треба, щоб на одну жінку припадало 2,13-2,15 дитини. В Україні стільки не народжується із 60-х років минулого сторіччя. Та й у жодній країні Європи не народжується. І кожне наступне покоління чисельно є меншим за попереднє. У найгіршому році – це був 2001 рік – було трохи більше 1. Зараз показник становить 1,5“, – коментує директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

https://chasdiy.org/news/zhinok-bilshe-nizh-cholovikiv-iak-zminylasia-ukrainska-demohrafiia-za-25-rokiv.html

24.08.2020

За даними Держстату України, очікувана тривалість життя прекрасної статі в 2019 році склала майже 77 років, тоді як для представників статі сильної цей показник на десять років коротше. В 2019 (як і в минулі роки!) частка тих, хто помер до досягнення 65 років, становила в Україні майже третину, то для чоловіків ця частка значно вагоміша (42% проти 16,4% у жінок). Тобто майже половина померлих чоловіків була молодше 65 років! Про причини ранньої смертності чоловіків в Україні міркує в своїй статті головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач.

https://zn.ua/ukr/UKRAINE/v-ukrajini-42-cholovikiv-ne-dozhivajut-do-65-rokiv.html

22.08.2020

"Україна впритул наближається до свого 30-річчя, — ми ще, безумовно, не можемо вважатися зрілою державою, але все ж не є і щойно утвореною спільнотою без традицій, історії, успіхів і прорахунків. Що має бути критерієм оцінювання? Випуск вугілля чи ковбаси? Обсяг ВВП? Кількість банків? Рівень інфляції? На моє переконання, єдиним критерієм може бути життя населення: держава лише тоді є успішною, а її економіка ефективною, коли люди живуть довго, мають можливості вчитися і розвиватися, коли умови життя відповідають існуючим стандартам." - зазначає в своїй статті "Скільки нас і чому?" Лібанова Елла Марленівна - директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор.

https://zn.ua/ukr/ukraina-1991-2020/skilki-nas-i-chomu.html

19.08.2020

19 серпня на 102 році життя помер видатний український вчений, багаторічний президент Національної академії наук України, професор, академік НАН України Борис Євгенович Патон.
Колектив Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України глибоко сумує у зв'язку з непоправною втратою і висловлює щирі співчуття рідним, близьким та колегам.
Глибока шана і безмежна подяка...

12.08.2020

Упродовж 2019 року в Україні народилося 310 605 немовлят, а через природні та зовнішні чинники померло 581 114 осіб – це практично удвічі більше. Однак з розвитком медицини у нас скоротився показник смертності серед новонароджених.
Зав. відділу досліджень демографічних процесів та політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило зазначає, що вихід жінок на ринок праці, підвищення освітнього рівня та доступ до контрацепції стали одними з ключових факторів зменшення показника народжуваності.
Також фахівець виокремлює, що материнство постаріло, тобто жінки почали народжувати у більш пізньому віці.

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20200812-ukrayinky-narodzhuyut-pislya-25-i-ne-bilshe-dvoh-ditej-shho-vidbuvayetsya-z-demografiyeyu-na-foni-kryzy/

09.08.2020

Від початку карантину 54% українців знайшли роботу у сфері сільського господарства, раніше частина з них працювали в торгівлі. Приблизно половина усіх безробітних – це люди з вищою освітою. Таку тенденцію засвідчили дані Держстату. Можна припустити, що в Україні вища освіта не гарантує отримання роботи. Проблема не в тому, що не можна знайти якусь роботу, а в тому, що більшість вакансій низькооплачувані, каже очільниця відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Людмила Черенько.

https://news.finance.ua/ua/news/-/475998/sotsiology-doslidyly-prychyny-bezrobittya-lyudej-z-vyshhoyu-osvitoyu

06.08.2020

У четвер, 6 серпня, о 16.00 у прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" відбулася онлайн-конференція учасників "Ініціативи 16 липня" на тему "Стан українського суспільства. Україна 1991 vs 2020: порівняльний соціологічний аналіз". Учасники: філософ, керівник Стратегічної групи "Софія" Андрій Єрмолаєв; доктор філософських наук, заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха; генеральний директор агентства "Інтерфакс-Україна" Олександр Мартиненко; директор Українського інституту політики Руслан Бортнік; директор Інституту глобальних трансформацій Олексій Семеній; доктор соціологічних наук, професор, заступник керівника Стратегічної групи "Софія" Віктор Щербина; к. е. н; завідувач сектору досліджень рівня життя, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Людмила Черенько.

https://ua.interfax.com.ua/news/video/679428.html

05.08.2020

Офіційна статистика зареєстрованих безробітних в Україні тримається на рівні 516 тисяч і навіть повільно рухається донизу. Це не означає, що люди більше не втрачають роботу, однак кількість працевлаштованих цілком порівняна із кількістю нових зареєстрованих шукачів. За словами очільниці відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України Людмили Черенько проблема в українській економіці не в тому, що не можна знайти будь-яку роботу, а в тому, що всі вакансії низькооплачувані.

https://espreso.tv/news/2020/08/05/ukrayinski_sociology_doslidzhuyut_prychyny_bezrobittya_lyudey_scho_mayut_vyschu_osvitu

03.08.2020

В Україні хочуть скоротити "терміни молодості". Це означає, що вік, до якого зараз вважається людина молодою обмежать до 29 років. Раніше людина вважалася молодою до 35 років. Зазначимо, що наприклад, в Євросоюзі молоддю вважаються люди від 15 до 24 років.
Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М У. Птухи Олександр Гладун пояснив, для чого позначаються ці вікові рамки.

https://www.rbc.ua/ukr/styler/ukraine-hotyat-ustanovit-ramki-molodosti-1596436235.html

02.08.2020

У законопроекті “Про основні засади молодіжної політики”, ухваленому Верховною Радою в першому читанні, йдеться про зниження межі молодого віку до 29 років. Якщо офіційно вдасться закріпити таку норму, то в цю вікову категорію потрапляє 7,3 мільйона українців.
Така вікова класифікація пов’язана з наданням пільг людям саме цього віку в рамках молодіжного житлового кредитування, — каже Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи.— Зниження віку для молоді до 29 років призведе до того, що скоротяться бюджетні видатки на пільги для цієї категорії.

https://expres.online/lyudi-i-problemi/v-ukraini-khochut-skorotiti-vik-do-yakogo-lyudina-vvazhaetsya-molodoyu-a-navishcho-i-yak-mizhnarodni-organizatsii-viznachayut-tsi-vikovi-mezhi

28.07.2020

Ще на початку червня у медіа обговорювалася інформація, що однією із умов отримання другого та третього траншів кредиту МВФ за програмою Stand-by має бути запровадження в Україні так званого мінімального гарантованого доходу. Щоправда міністр фінансів Сергій Марченко відразу спростував це, але від того тема не втратила актуальність. Детальніше про таку концепцію розповідає завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=93848

28.07.2020

Приблизно половина усіх безробітних – це люди з вищою освітою, адже в Україні вища освіта не гарантує отримання роботи влагалі, а також високооплачуваної роботи зокрема. Про те, як рівень освіти впливає на доходи українців та що стимулює людей здобувати вищу освіту, розповідає завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Людмила Черенько

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=93847

27.07.2020

Через економічну кризу, спричинену епідемією коронавірусу і карантином, в Україні очікується падіння народжуваності. Про це "Країні" заявила Ірина Курило - завідувачка відділом проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.

https://strana.ua/news/281078-koronakrizis-privedet-k-snizheniju-rozhdaemosti-v-ukraine.html?fbclid=IwAR0KG-EkLc3Y-l4CzISQfYYIM0Hq-UpFELXO9Oak8fW9ilE8NqnDhgTdNEM

23.07.2020

Людмила Слюсар в програмі "Ранок з Україною" прокоментувала ситуацію щодо шлюбності та розлучуваності в Україні.

https://ranok.kanalukraina.tv/ua/episode/segodnya-mir-prazdnuet-den-semi

23.07.2020

Ірина Курило в ефірі каналу "Україна 24" про чисельність молодіжних контингентів, їх динаміку, "демографічні хвилі" та перспективи пом'якшення демографічної кризи в нашій країні

https://youtu.be/rp9qd9Qk3XY?t=4379

20.07.2020

20 липня 2020 р. в приміщенні Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулося засідання круглого столу: «Інститут сім’ї в Україні: основні виклики та стратегічні ініціативи».
Під час заходу обговорювалися: сімейний бізнес, юридичне поле сімейних відносин в Україні, правове забезпечення інституту сім'ї в Україні, правові проблеми законодавчого забезпечення сімейних відносин, принципи формування інформаційного забезпечення для оцінки та прогнозування стану інституту сім'ї, вектор сімейної політики, сім’я в аспекті соціальної справедливості, сім’я і гендерна рівність.
У обговоренні взяли участь:
Вікторія Боярина – фундатор фонду OpenMindFund, ініціатор проекту «Сім’я в пріоритеті».
Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор.
Володимир Устименко – директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАН України (презентація).
Олена Макарова – заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН, доктор економічних наук, старший науковий співробітник (презентація).
Людмила Слюсар – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник.
Оксана Хмелевська – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник.
Людмила Черенько – завідувач сектору, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник (презентація).
Олександр Цимбал – завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, старший науковий співробітник.
Королович Оксана – психолог, сімейно-системний психотерапевт. Керівник Київського міського відділення Української асоціації сімейних психологів, PhD.
Галина Шабшай – член Міжнародної асоціації еннеатехнологій, автор методик щодо розвитку здібностей нестандартного мислення, фахівець з емоційного інтелекту і його застосування в сім'ї та бізнесі, персональний коуч, автор програми «сім'я під ключ».
Ганна Гаро – сімейний адвокат, сімейний медіатор, Голова Комітету НААУ з сімейного права, лектор Вищої школи адвокатури НААУ, співзасновник та член Правління Центру сімейно-правових досліджень, кандидат юридичних наук.
Володимир Саріогло – завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, старший науковий співробітник (презентація).
Дмитро Олійник – голова Федерації роботодавців України
Лариса Мудрак – медіа-менеджер, незалежний медіаексперт та медіаконсультант, Президент Win Win Communication, Партнер з розвитку ФБН Україна, член Координаційної Ради Aspen Ukraine Initiative.

16.07.2020

15 травня 2020 року Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України (Відділ моделювання соціально-економічних процесів і структур під керівництвом завідувача відділу, доктора економічних наук, старшого наукового співробітника Володимира Саріогло (інформаційне забезпечення та науковий супровід) за сприяння UNICEF Ukraine долучився до безпрецедентного міжнародного проекту "La démographie des décès par COVID-19 : mise à disposition de données internationales", що реалізується під егідою Національного інституту демографічних досліджень Франції (INED).
Метою проекту є збір достовірних показників смертності від COVID-19 (документально підтверджених та деталізованих за статтю та віковими групами по широкому колу країн) та забезпечити можливості оцінки процесів розвитку пандемії.


Наразі дані про смерть від COVID в Україні, поряд з 16-ма іншими країнами доступні на веб-сайті INED: https://dc-covid.site.ined.fr/en/

11.07.2020

Україна на демографічній мапі світу: чи може нас знову бути 52 мільйони? Демографи запевняють: усе не так однозначно.
11 липня – Всесвітній день народонаселення. Дивлячись на статистику, можна вирішити, що для українців це сумне свято: адже населення України неухильно старіє і скорочується. Та, можливо не все так погано ? Про ситуацію з народонаселенням в країні GreenPost розповіла завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило.

https://greenpost.ua/news/ukrayina-na-demografichnij-mapi-svitu-chy-mozhe-nas-znovu-buty-52-miljony-i11241

08.07.2020

Коли Держстат нарешті оприлюднив дані про причини смертності українців у січні-березні 2020 р., соцмережі завирували: якщо від COVID-19 померло лише 9 осіб, навіщо було вживати всіх цих заходів? Однак демографи застерігають: не варто квапитися з висновками. Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило нагадує, що за причинами смерті краще аналізувати річну статистику, а не лише за перший квартал. У самій же статистиці за січень-березень, на думку Ірини Курило, немає нічого незвичного. Незбігання даних МОЗ та Держстату зумовлено організаційно-обліковими причинами, зокрема часовим лагом щодо реєстрації смерті, особливостями діагностики (визначення причини) тощо.

https://greenpost.ua/news/chy-zavyshhuvaly-v-moz-statystyku-pomerlyh-vid-covid-19-i10811

24.06.2020

Коронавірус корисний для здоров’я? Кількість померлих у січні-квітні 2020 року менша, ніж в аналогічний період 2019 року.
«Насправді карантин при складній епідеміологічний ситуації для того й запроваджується, щоб знизити смертність, – сказала у своєму коментарі GreenPost завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило.
– Зниження смертності під час карантину, по-перше, підтверджує його дієвість.

https://greenpost.press/news/koronavirus-korysnyj-dlya-zdorov-ya-i9588

19.06.2020

У соцмережах почала поширюватись інформація про те, що в Україні найнижчий коефіцієнт народжуваності в Європі. Найбільше статистикою народжуваності переймається консервативний політичний рух «Традиція і порядок». Коментары надала завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило.

https://greenpost.press/news/chy-blyzko-demografichne-dno-i9127

17.06.2020

Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 17.06.2020 № 817, за результатами проведення державної атестації наукових установ, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України присвоєно І класифікаційну групу!!!

Зведена таблиця результатів
ПРОТОКОЛЬНЕ РІШЕННЯ від 29 травня 2020 року №4

17.06.2020

Трудова міграція з України: вплив COVID-19. Глобалізація створила умови для вільного переміщення робочої сили між країнами та континентами, й закриті через карантин кордони неминуче будуть відкриватися. Нині багато експертів віщують, що "світ уже ніколи не буде таким, як до пандемії COVID-19"; докорінні зміни прогнозують у всіх без винятку сферах життя. Але чи є підстави для таких висновків? Чи будемо ми жити замкненими у своїх домівках, у своїх поселеннях, у своїх країнах? Детальніше у статті директорки Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елли Лібанової.

https://dt.ua/SOCIUM/trudova-migraciya-z-ukrayini-vpliv-covid-19-351189_.html

16.06.2020

Про те, чому трудова міграція з України не припиняється і чому українцям доведеться збирати на старість, Фокус поговорив з Еллою Лібановою, директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи

https://focus.ua/economics/457123-trudovaja-migracija

12.06.2020

Ірина Курило в ефірі Українського радіо, програма "Сьогодні. Зранку" щодо кількості дітей в українських родинах: соціальний, регіональний, віковий і майновий зріз.

http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2513472

01.06.2020

Традиційно 1 червня, у День захисту дітей, ми говоримо багато теплих слів про те, які у нас чудові діти. Однак, попри традиційну українську дітолюбність, самих дітей із року в рік в Україні меншає. Уже закрилося чимало маленьких шкіл, де більше нема кому навчатися, і крива народжуваності виглядає дедалі загрозливіше. Чи є привід панікувати і що ми можемо зробити в цій ситуації? На запитання GreenPost відповідають демографи.

https://greenpost.press/news/dity-nashe-majbutnye-shho-pro-tse-govoryat-tsyfry-infografika-i7542

27.05.2020

Під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулося засідання Ради з питань економічного розвитку України, присвячене обговоренню Програми стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19, представленої сьогодні на засіданні Уряду.
У засіданні також взяли участь: заступник Керівника Офісу Президента України Юлія Ковалів, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Олександр Трухін, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, секретар Ради з питань економічного розвитку Ярослав Жаліло, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова, директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Валерій Геєць, старший науковий співробітник Атлантичної ради США Андерс Аслунд, радник Президента України Олег Устенко, професор Колумбійського університету Віллем Буітер та викладач економіки та фінансів Києво-Могилянської бізнес-школи Євген Пенцак.

https://www.kmu.gov.ua/news/rada-z-pitan-ekonomichnogo-rozvitku-pid-golovuvannyam-premyer-ministra-obgovorila-programu-vihodu-z-krizi

Пішов з життя Володимир Платонович Войтенко

11 травня 2020 року на 86 році життя перестало битися серце Войтенко Володимира Платоновича доктора медичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України.

Володимир Платонович Войтенко народився 4 лютого 1934 року на Житомирщині в с. Вишпіль Черняхівського району, у 1957 році закінчив Київський медичний інститут зі спеціальності педіатрія. В.П. Войтенко почав свою трудову діяльність як дільничний лікар-педіатр міської лікарні м. Балхаш у Казахстані. Але у молодого лікаря всеперемагаючим виявився інтерес до науки. Тому вже в 1959 році він знов опинився у стінах рідного інституту, який нещодавно закінчив. На цей раз - в якості аспіранта кафедри факультетської педіатрії. Після завершення навчання в аспірантурі і захисту кандидатської дисертації В.П. Войтенко – молодший науковий співробітник Центральної лабораторії Київського медичного інституту, а з 1964 року – старший науковий співробітник лабораторії біохімії Інституту геронтології АМН СРСР, на той час єдиного в Радянському Союзі, з 1972 року – завідувач лабораторії генетики, з 1992 року (останні 26 років) Володимир Платонович обіймав посаду завідувача лабораторією математичного моделювання процесів старіння ДУ "Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України".

30.04.2020

Про те, як карантин вплинув на життя українців, їхню впевненість у завтрашньому дні, повернення заробітчан та життя після скасування обмежень РБК-Україна розповіла директор Інститут демографії та соціальних досліджень, академік НАН України Елла Лібанова. На початку квітня вона увійшла до Ради економічного розвитку при Кабміні, створену вже під час карантину.

https://www.rbc.ua/ukr/news/ella-libanova-granitsy-otkroyutsya-bolshinstvo-1588172590.html

29.04.2020

Життя онлайн допомагає людям заощадити гроші, але є і безліч ризиків, - Елла Лібанова. Коментарі всеукраїнській щоденній газеті надала директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи, головний демограф України ЕЛЛА ЛІБАНОВА.

https://fakty.ua/342141-zhizn-onlajn-pomogaet-lyudyam-sekonomit-dengi-no-est-i-mnozhestvo-riskov---ella-libanova?fbclid=IwAR2Gwd5Qyl_WmFDduzuN9yzNygKyF7umSq17QPC1LDAHD-ZjJXlt0vrtLHI

28.04.2020

Пандемія коронавірусу поставила людей перед дуже важким вибором: якщо послабити карантин, хвороба рознесеться і тисячі помруть. Якщо залишити жорсткі обмеження - теж помруть, але з іншої причини - від безгрошів'я і відчаю. У всіх країнах намагаються знайти компроміс і всюди визнають: так чи інакше, але доведеться йти на жертви, як мінімум економічні. Україна не стане винятком. Про це і про те, як може змінитися наше життя, чому зараз дуже важливо зрозуміти, скільки нас є і скільки буде, "КП" в Україні "розмовляє з відомим вченим в галузі соціоекономіки, директором Інституту демографії та соціальних досліджень академіком Еллою Лібанової. Вчена розповіла, хто опинився в зоні ризику через пандемію і чому ми повинні знати, скільки ж нас насправді.

https://kp.ua/economics/666282-demohraf-ella-lybanova-esly-hosudarstvo-ne-kontrolyruet-dokhody-svoykh-hrazhdan-zachem-ono-mne-nuzhno

24.04.2020

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи, головний демограф України ЕЛЛА ЛІБАНОВА, яка нещодавно увійшла до складу Ради з економічного розвитку при Кабміні, в інтерв’ю "Апострофу" розповіла про те, чи існує в країні загроза "економічного Майдану", як зміниться суспільство після карантину і на які показники треба звертати уваги, аналізуючи зростання кількості хворих на коронавірус.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2020-04-24/iz-za-karantina-vozmojen-rost-razvodov-i-rojdaemosti---ella-libanova/32403

23.04.2020

Елла Лібанова – один з інтелектуальних авторитетів країни, заслужений економіст України, академік НАН, багаторічний директор Інституту демографії та соціальних досліджень.
В інтерв’ю Радіо Свобода Елла Лібанова як фаховий статистик розповіла, чому офіційна епідеміологічна статистика викликає у неї сумніви, та як коронавірус вплине на психологічне здоров’я українців. А також поділилася своїм баченням виходу з економічної «коронакризи» та розказала, чому відсутність перепису населення – це небезпечно для країни.

https://www.radiosvoboda.org/a/30572290.html

08.04.2020

Карантинні обмеження, запроваджені через пандемію коронавірусу, найбільше вплинуть на мікро- та малий бізнес, а у найскладнішому становищі опиняться мешканці великих міст. Про це в ефірі «Шустер LIVE» заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3003432-vid-karantinu-najbilse-postrazdae-malij-biznes-libanova.html

07.04.2020

Вірус демократії сильніший за коронавірус. Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи, створює національний портрет українців під час епідемії коронавірусу, попереджає, що Україна може не витримати тривалого карантину, і дає рекомендації владі.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/koronavirus-v-ukrajini-i-pandemiya-u-sviti-interv-yu-demografa-pro-virus-i-demokratiyu-novini-ukrajini-50080562.html

Щорічна доповідь за 2019 рік про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні

Відповідно до статті 18 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» представлено щорічну доповідь за 2019 рік про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.

Переглянути доповідь

Дуальна освіта: інституціональні особливості реалізації в Україні

Дуальна освіта повинна зайняти важливе місце в системі підготовки кадрів. У розвинутих країнах дуальне навчання застосовується переважно у високотехнологічних сегментах економіки. На демографічних та економіко-статистичних матеріалах обгрунтовано, що в Україні практика дуального навчання повинна розповсюджуватися в широкому сегменті економіки з метою створення економічних та інфраструктурних передумов відродження професійно-технічної освіти. Наведено засоби інституційного характеру розвитку дуальної освіти.

Переглянути монографію

03.04.2020

Карантин, зміни в економіці, зміни в поведінці людей – все це має різні виміри. Чи можуть вчені сприймати нинішню ситуацію як експеримент? Коментарі з цього приволу надала Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.

https://radio.nv.ua/pecherski-pagorbi

23.03.2020

Ukraine’s Quiet Depopulation Crisis

The government is trying to entice its people back, not entirely successfully.
Libanova avoids the term depopulation crisis, which in her view confounds attempts to discuss the problem rationally and implicitly cedes ground to extreme and unproven solutions. And, she argues, there is something democratic in Ukrainians being able to leave at all, to build a life outside the country. “For all of humanity’s history, people have wanted to live longer, and to choose where they can live,” she told me. “For some of us, both those things have happened. That’s evolution.”
Still, however things evolve, Ukraine isn’t fully in control of whether its people will stay (or return). “Even 10 years from now, the quality of life in Ukraine will differ significantly from Poland,” Libanova said. “By all indications, Poland is an economic success, but Poles still travel Europe in search of better jobs. Nothing depends on us.”

https://www.theatlantic.com/international/archive/2020/03/ukraine-eastern-europe-depopulation-immigration-crisis/608464/

Шановні колеги!

У зв’язку необхідністю дистанційного виконання роботи було прийнято рішення щодо обов’язкового використання працівниками інституту спеціалізованого програного забезпечення Zoom.
Інструкцію з використання програмного забезпечення Zoom можна завантажити за посиланням. У випадку наявності технічних проблем надсилайте листи на електронну адресу idss.supservice@gmail.com

14.03.2020

Знову податкова реформа: втішені роботодавці, ображені працівники

14 березня 2020 року на сайті міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» під такою назвою опубліковано статтю провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України кандидата економічних наук Ірини Новак, присвячену аналізу наслідків планованого об’єднання ПДФО, ЄСВ і військового збору.

https://dt.ua/finances/znovu-podatkova-reforma-vtisheni-robotodavci-obrazheni-pracivniki-341524_.html

11.03.2020

Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В. Птухи НАН України, Світлана Аксьонова надала коментарі щодо демографічної ситуації в Україні.

http://www.svoboda.fm/ukraine/270152.html

10.03.2020

За статистикою ООН, жінки роблять більше домашньої роботи, ніж чоловіки. Тому 60% розлучень в Україні пов'язане з нерівномірним розподілом обов'язків. Коментарі з цього приводу надала директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

http://dengi.ua/budget/312589-Skol-ko-mogli-by-zarabatyvat--zhencshiny-za-domashnjuju-rabotu

09.03.2020

Люди похилого віку розглядаються переважно як об'єкт соціального захисту, але не як повноправні учасники економіки. Дарма, бо демографічне старіння — не лише виклик, а й можливість. Про це, та багато іншого, йшлося у статті Лідії Ткаченко, провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України у виданні "Дзеркало тижня".

https://dt.ua/social_secutity/starim-tut-ne-misce-scho-robiti-z-vikovimi-disbalansami-na-rinku-praci-340945_.html

09.03.2020

Кількість населення працездатного віку зменшується не тільки через низьку народжуваность та міграційні втрат, але й через відсутність стійкого прогресу в зниженні рівня передчасної смертності і зростання очікуваної тривалості життя на початку працездатного періоду. Про це ZN.UA розповіла провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.

https://dt.ua/UKRAINE/skorochennya-naselennya-v-ukrayini-nese-dramatichni-naslidki-dlya-rinku-praci-ekspert-340972_.html

06.03.2020

У випуску №1284 газети «Дзеркало тижня» (28 лютого-6 березня 2019 року) вийшла друком стаття головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ, доктора наук з державного управління, с.н.с. Рингач Наталії Олександрівни "Самогубства в Україні: чи можна уникнути? " Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:

https://dt.ua/SOCIUM/samogubstva-v-ukrayini-chi-mozhna-uniknuti-340786_.html

03.03.2020

Міністр соціальної політики Юлія Соколовська повідомила, що Кабінет міністрів України запланував індексацію пенсій на вересень 2020 року. Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко в ефірі Українського радіо прокоментувала, чи є це рішення вдалим і чого варто очікувати від нової стратегії зростання пенсій.

https://www.facebook.com/110384593672527/photos/a.169919827719003/211837213527264/?type=3

03.03.2020

ТОП-10 успішних українських вчених-жінок за версією Укрінформ, серед яких є вже давно відомі своїми досягненнями, так і ті, що тільки з’явилися на науковому небосхилі.

https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/2887956-top10-uspisnih-ukrainskih-vcenihzinok-infografika.html

02.03.2020

Олександр Цимбал, завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України надав коментарі виданню Тиждень, щодо наступного:
1. Які переваги й недоліки українських працівників?
2. Який персонал найбільше цікавить роботодавців?
3. Чи готові українські працівники до технологічних змін і чи є запит на опанування нових навичок?

https://tyzhden.ua/Society/240951

26.02.2020

26 лютого 2020 року під час засідання Президії НАН України відбулася презентація Національної доповіді «Євроатлантичний вектор України». Доповідь представив віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков. Національна доповідь була підготовлена фахівцями Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, Інституту соціології НАН України, Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», а також Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України. Докладніше про висновки щодо політико-правових та соціокультурних аспектів євроатлантичної інтеграції України, пропозиції та рекомендації фахівців Академії стосовно розроблення стратегії входження нашої держави в євроатлантичний цивілізаційний простір читайте на офіційному сайті НАН України

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6147&fbclid=IwAR02Q2I6kyppRkb6jh0iXJ-R2z95HAxfydQ78nXOkhTpMDStfdHbMR1CH6Q

24.02.2020

Ірина Курило, завідувач відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В. Птухи НАН України надала коментарі виданню "Народна правда" щодо рівня народжуваності в Україні.

https://narodna-pravda.ua/2020/02/24/vyplaty-na-ditej-v-ukrayini-radykalno-zminyat-shho-zadumala-vlada/?fbclid=IwAR1aFYJdg8jf9Jk0C_zSTLzWUIzc2JLRyQinERWUN0h2rE4sHYNaxy4fJ5M

18.02.2020

Завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк надав коментарі віданню Укрїнформ щодо трудової міграції в Україні.

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2878262-1-milard-trudovih-perekaziv-vid-zarobitcan-ot-bi-vvp-tak-zrostav.html

13.02.2020

Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко надала коментарі ТСН щодо зменшення населення та демографічної ситуації в Україні

https://tsn.ua/ukrayina/ukrayinciv-37-milyoniv-chomu-v-krayini-fatalnogo-skorochuyetsya-naselennya-1490529.html

06.02.2020

Проводити загальноукраїнський перепис чи скасувати його - гаряча тема останніх кількох місяців. Уряд в особі міністра Дубілета наполягає на тому, що Україні вистачить і так званого "електронного перепису", і збирається зекономити на проведенні масштабного дослідження. Науковці - демографи і соціологи - терпляче пояснюють, чому підрахунок сім-карт в поєднанні з даними Держкомстату не є переписом і аж ніяк не може його замінити.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова виступила на підтримку перепису однією з перших. LB.ua зустрівся з Еллою Марленівною для того, аби поговорити про це, але - не тільки про це.


https://lb.ua/society/2020/02/06/449123_ella_libanova_nemozhlivo_keruvati.html?fbclid=IwAR2sbqwMoOhCBMxz_V9edWLcC5Eos5Hz7mqFwoALOOA5pcyyznZ2xB5rxZw

06.02.2020

У пошуках істини, а також із проханням розповісти про результати пробного перепису, проведеного наприкінці грудня в Бородянському районі Київської області та Оболонському районі Києва, DT.UA звернулося до директорки Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової.

https://dt.ua/internal/ella-libanova-te-scho-proviv-dubilet-ce-prosto-ne-perepis-337785_.html

05.02.2020

Презентоване урядом дослідження населення України — це НЕ перепис, а оцінка. Але в його результатах соціологи знайшли дивний нюанс: якщо помножити дані Держстату на 0,888, то отримаємо цифри з дослідження. Звідки дослідники отримали дані та чи доцільно відмовлятися від запланованого справжнього перепису населення України — з’ясовував MediaSapiens.
MediaSapiens поговорив з Володимиром Саріогло, завідувачем відділу моделювання соціально-економічних процесів і структур Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Він брав участь у дослідженні уряду та сказав нам, що детальну методологію мають опублікувати наприкінці квітня. Пан Саріогло сказав, що для оцінки чисельності населення України було проведено три різні дослідження, а дані ретельно збиралися (зокрема, більше місяця від мобільних операторів) та оброблялися.

https://ms.detector.media/media-i-vlada/post/24171/2020-02-05-perepis-naselennya-dubileta-chomu-doslidzhennya-nazivayut-manipulyatsieyu-ta-chi-potriben-spravzhnii-perepis/

04.02.2020

У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України 4 лютого 2020 року відбулося установче засідання робочої групи з обговорення проектів кодексів та законів про працю.
У Верховній Раді зареєстровано 5 законопроектів, що включені до порядку денного 3-ї сесії: це - проект Трудового кодексу України №2410, альтернативний до нього проект Кодексу України про працю №2410-1, урядовий проект Закону «Про працю» №2708 та два альтернативних до нього - №2708-1 і №2708-2. 15 січня 2020 року Комітет прийняв рішення створити робочу групу з обговорення положень цих законопроектів, а також затвердив графік проведення п’яти засідань – з 4 по 13 лютого 2020 року.
На першому тематичному засіданні (6.02.2020) пропонується обговорити наступні питання: загальні положення, трудові відносини, трудовий договір, укладання трудового договору, види трудових договорів, зміни умов трудового договору; робочий час; прийняття на роботу, підстави звільнення за ініціативою роботодавця та працівника. На другому тематичному засіданні (10.02.2020) до обговорення заплановані питання: оплата праці, зокрема індексація заробітної плати, мінімальна заробітна плата, співвідношення заробітної плати та прожиткового мінімуму тощо), гарантії та компенсації, відпочинок, відпустки (розмір відпусток та їх види, трансфертні відпуски по догляду за дитиною та ін.), порядок надання та оплати лікарняних. На третьому тематичному засіданні (11.02.2020) будуть розглядатися питання: державний нагляд в сфері праці; роль та місце інспекції праці; матеріальна відповідальність працівника; запобігання булінгу, мобінгу, харасменту тощо; індивідуальні трудові спори; прикінцеві положення.
Від Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України у робочій групі бере участь провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, кандидат економічних наук Новак І.М., яка виступила на установчому засіданні.

Відеозапис засідання робочої групи можна переглянути за посиланням:
https://www.facebook.com/fpsu.administration/videos/3653246761382889/

02.02.2020

У 2050 році кожен третій українець буде старшим за 60 років. Як скорочення і старіння населення вплине на життя в Україні – говориться в авторській статті на сайті "Сьогодні".
"На пенсію виходить покоління, яке за чисельністю в півтора рази більше, аніж молодь, яка виходить на ринок праці. Демографічні зміни – серйозний виклик для пенсійної системи", – каже Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Співвідношення пенсіонерів і працюючих може постраждати – пенсії просто нічим буде платити. В Україні працює солідарна пенсійна система – всі, хто працює офіційно і сплачує податки, фактично, платить пенсії нинішнім пенсіонерам.
Уже з наступного 2021 року підвищення пенсійного віку закінчиться – чоловіки і жінки виходитимуть на заслужений відпочинок в 60 років. Поки в Україні не порушують питання про подальше підняття планки виходу на пенсію. Але це неминуче, вважає демограф.

https://www.segodnya.ua/ua/economics/enews/pensionnyy-vozrast-pridetsya-povyshat-ekspert-o-tom-chto-zhdet-ukraincev-1396246.html

30.01.2020

Про те, які альтернативи є у підвищення пенсійного віку, як компенсують природну депопуляцію європейські країни та чому про пенсію варто думати вже сьогодні, в інтерв’ю НАРОДНІЙ ПРАВДІ розповіла Ірина Курило, зав. відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.

https://narodna-pravda.ua/2020/01/30/ukrayina-odin-z-lideriv-po-starinnyu-naselennya-v-yevropi-demograf/

29.01.2020

Провідний науковий співробітник Інституту демографії Павло Шевчук надав коментарі каналу 1+1 щодо демографічної ситуації в Україні.

https://tsn.ua/ukrayina/po-4-ditini-v-sim-yi-abo-schoroku-400-tis-immigrantiv-scho-mozhe-zapobigti-demografichniy-katastrofi-v-ukrayini-1483143.html

29.01.2020

29 січня 2020 року в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відбулося засідання круглого столу «Реформування трудового законодавства в Україні: нові виклики і можливості», присвяченого обговоренню проекту Закону України «Про працю» (реєстр. №2708 від 28.12.2019).
Від Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України у заході взяли участь співробітники відділу досліджень людського розвитку – головний науковий співробітник, доктор економічних наук, професор Новіков В.М., головний науковий співробітник, доктор економічних наук, професор Лісогор Л.С., провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук Новак І.М.
Учасники круглого столу прийняли Резолюцію, яку вирішили направити Голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України Третьяковій Г.В., Народним депутатам України – членам Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України, Прем’єр-міністру України Гончаруку О.В., Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Милованову Т.С.

29.01.2020

Олександр ГЛАДУН, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень, доктор економічних наук, в інтерв'ю виданню "День", прокоментував дані проведеного так званого електронного перепису.

http://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/ne-perepys-naukova-robota

28.01.2020

Про підвищення пенсійного віку, сучасний стан пенсійної системи в Україні та розміри пенсій розповіла в ефірі Українського радіо науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко

http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=92521

23.01.2020

3 січня міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет оприлюднив дані експериментального "електронного перепису населення", відповідно до якого в Україні мешкає 37 млн 289 тисяч людей. Насправді ж дослідження не можна назвати переписом, оскільки воно ґрунтувалося на даних мобільних операторів про те, хто де ночував протягом двох місяців минулого року. Також у ньому враховано інформацію від Мін'юсту та Держстату. Про це "Апострофу" розповів завідувач відділу моделювання Інституту демографії та соціальних досліджень ВОЛОДИМИР САРІОГЛО, що брав участь у оцінці кількості населення.


https://apostrophe.ua/ua/article/society/2020-01-23/u-nas-byilo-shest-variantov-chislennosti-ukraintsev-i-vse-raznyie---spetsialist-instituta-demografii/30513

23.01.2020

В інтерв’ю «Главкому»Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи розповів, чому опубліковане дослідження ніколи не визнає світ, якої інформації про мешканців України немає у жодних реєстрах і скільки коштів потрібно для нормального перепису. Повний текст читайте тут:


https://glavcom.ua/country/society/demograf-oleksandr-gladun-ukrajina-viglyadatime-posmihoviskom-z-takim-perepisom-naselennya-654723.html

23.01.2020

23 січня Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет разом з командою презентував оцінку чисельності наявного населення України станом на 1 грудня 2019 року.
За оприлюдненими даними, чисельність наявного населення України складає 37 млн 289 тис. осіб.
“Ці дані, на жаль, не враховують населення, що наразі перебуває на окупованих територіях. Це, звичайно ж, не означає, що ми забули про наших громадян, що залишаються там”, - зазначили спікери.
Основними перевагами оцінки чисельності наявного населення є те, що вона не потребує витрачання великих коштів і може проводитись з більшою періодичністю, ніж традиційний перепис. Потенційно вона має більш рівномірне охоплення всіх верств населення незалежно від соціального статусу.
Оцінка чисельності була проведена 3 методами:
- комбінований дані мобільних операторів (отримано кількість номерів телефонів, якими користувалися клієнти протягом лютого-березня 2019 року) + дані статистичного обстеження домогосподарств (отримали дані по кількості карток на одного користувача мобільного зв’язку, а також відсоток користувачів мобільного зв’язку серед населення для кожної вікової групи та регіонів +дані реєстрів (люди віком 60+, що одержують пенсію, а також діти до 14 років);
комбінований дані статево-вікової структури населення +дані реєстрів (вираховувалися частки населення за статево-віковою структурою за даними Держстата та визначалася чисельність осіб віком 60+ з урахуванням пенсіонерів із ОРДЛО, які приїжджають по пенсії. Після чого дані щодо чисельності осіб віком 60 екстраполювалися на дані статево-вікової структури);
реєстровий (дані Державного реєстру фізичних осіб (визначалася загальна кількість зареєстрованих громадян у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків з урахуванням тих, хто відмовився від номера (РНОКПП) і тих хто помер + визначення активності (По кожному РНОКПП відбувалася перевірка щодо отримання громадянином будь-яких доходів, пенсій, звернень до інших державних установ для оформлення громадянином субсидій та/або закордонного паспорта + дані демографічних показників і міграції (до цієї кількості осіб додано дані щодо чисельності дітей, які вижили та міграційне сальдо разом із кількістю іноземних громадян, що перебувають на території України).
Беручи приклад з інших країн, які шукають шляхи як зробити перепис більш ефективним та якісним, Дмитро Дубілет повідомив, що в його подальших планах вивчити можливість проведення реєстрового або комбінованого перепису населення.
Нагадаємо, що раніше Дмитро Дубілет повідомив, що проведення оцінки чисельності наявного населення є одним з його топ-проектів та заощадить 2-3 млрд грн до бюджету 2020 року.
Над проектом працювали: Дмитро Дубілет - Міністр Кабінету Міністрів; Володимир Саріогло - завідувач відділу моделювання соціально-економічних процесів і структур Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України; Ігор Вернер - Голова Державної служби статистики України; Костянтин Пацера - Голова компанії Analytical Boutique; Марія Данюк - головний редактор проекту “РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах”; Павло Полікарчук - керівник проекту “РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах”; Олег Чертов - завідувач кафедри прикладної математики Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Великий внесок в реалізацію проекту внесли мобільні оператори Київстар, Vodafone, Lifecell.

https://www.kmu.gov.ua/news/oprilyudneno-rezultati-ocinki-chiselnosti-nayavnogo-naselennya-ukrayini https://www.youtube.com/watch?v=dy1qt40S40M

25.12.2019

В ефірі телеканалу Еспресо Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України.

https://espreso.tv/video/272929

23.12.2019

У випуску проекту "Інформаційний день" на 8 каналі йшлося про украiнців. Точніше, про людей, які в Україні живуть. А от скільки нас - ніхто не знає.
Останній перепис населення проводили 18 років тому. Потім його кілька разів планували і переносили. Тепер - вирішили таки здійснити. У наступному році. Однак, у який спосіб проводити перепис населення, поки не знають.
Спочатку планували традиційний. Потім вирішили заощадити кошти і... порахувати кількість абонентів мобільних мереж... Але соціологи та фахівці- демографи таке новаторство урядовців розкритикували.
Серед них і Директор Інституту демографіі та соціальних досліджень Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, академік Національної академії наук України Елла Лібанова.
- Чому такий спосіб перепису населення не підходить
- Який спосіб буде найбільш оптимальним
- Як себе поводити, якщо до вас звернулися із бажанням отримати дані про вас та вашу родину

https://www.youtube.com/watch?v=FYOhbKBHqdA

23.12.2019

Нас 52 мільйони. Було. 26 років тому. Нині ця цифра геть інша. Держстатистика каже, що нас майже 42 мільйони. Тепер вирахуємо мігрантів, не врахуємо населення тимчасово окупованих Криму і частини сходу і маємо десь 35 мільйонів. Точну цифру сказати не може ніхто, бо нас не рахували вже 18 років. Тоді як у світі перепис роблять раз на 10 років. Подробиці розповіли у програмі "Час. Підсумки тижня" на "5 каналі".
На переписі в уряді пропонують зекономити. А дізнатися, скільки українців, де, з ким та як вони живуть – з даних мобільних операторів, РАГСів та Пенсійного фонду. Якщо ж інформації бракуватиме – проведуть точкові соціологічні дослідження. Такі підрахунки українців обійдуться державі вдвічі дешевше. Але такій ідеї обурилися в Інституті демографії. Пояснюють – класичний перепис це не просто кількість населення, а ще й умови, в яких живуть люди. Ці дані ретельно обробляють і з них формують політику держави на роки. Наприклад, скільки людей реально мешкають в селі і чи потрібно там будувати дорогу в майбутньому? Скільки місту потрібно дитячих садків, якщо батьки працюють і чи будувати ці садочки, якщо бабуся і дідусь мешкають з батьками?
"Скажіть, будь ласка, як можна будувати демографічну політику, заохочування народжуваності, не розуміючи, як вони живуть, в яких вони стосунках живуть. Чи разом живуть тільки батьки, чи разом живуть 2-3 покоління. Ну це ж є різниця. Це питання у визнанні перепису міжнародною спільнотою, та ніхто це не визнає за перепис, про що ви говорите. Сором просто!" – зауважує директор інституту демографії Елла Лібанова.

https://www.5.ua/suspilstvo/perepys-naselennia-iak-rakhuiut-ukraintsiv-usi-podrobytsi-205255.html

23.12.2019

Ставлення до шлюбів в українців різне. Це простежується, зокрема через культурно-регіональні особливості, розповіла у коментарі Радіо НВ наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Наталія Левчук. Більш традиційне ставлення до шлюбу є у західних регіонах. Йдеться не про вищий рівень шлюбності, адже досить високий рівень і на півдні України. Справа у формі шлюбних союзів. У західних областях більш традиційна модель поведінки, у більш ранньому віці одружуються, менше незареєстрованих шлюбів. Також там і народжуваність вище, а розлучень менше, пояснюють в Інституті демографії.
«В західному регіоні завжди традиційно показники шлюбності були вище, розлучуваності — нижчими, ніж на південному сході. Різні причини. По-перше, більший відсоток сільського населення на заході, у порівнянні з південним сходом, а також більш зберігаються традиції шлюбності. Високий рівень релігійності населення. У поведінці — донедавна в Україні дівчина намагалася вийти швидше заміж і через рік вже з’являлася дитина. Зараз це вже змінюється», — наголосила Левчук.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/sim-ya-i-shlyub-u-2019-ukrajinci-stali-chastishe-odruzhuvatisya-i-ridshe-rozluchatisya-ostanni-novini-50061020.html

23.12.2019

Проведення перепису населення в Україні дасть можливість скласти соціально-демографічний портрет нації та встановити статево-вікову структуру населення.
Про це в етері «Нині вже» на hromadske розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії і соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун.
«Ми будемо мати соціально-демографічний портрет нашої нації… Будемо знати, скільки проживає населення у кожному населеному пункті, включно з селом. Тому що зараз, з плином часу там є великі відмінності», — сказав експерт. Він також уточнив, що завдяки перепису можна дізнатися статево-вікову структуру населення, що дасть можливість спрогнозувати на середньострокову перспективу, скільки потрібно дошкільних закладів, приблизну кількість студентів, мобілізаційний потенціал країни та скільки людей перейдуть у пенсійний вік.
Гладун також зазначив, що при переписі у людей запитують дані, які взагалі відсутні у статистиці.


https://hromadske.ua/posts/ekspert-poyasniv-dlya-chogo-ukrayini-perepis-naselennya-u-2020-roci

20.12.2019

У сорок дев'ятому випуску газети «Дзеркало тижня» (21-26 грудня 2019 року) вийшла друком стаття головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ, доктора наук з державного управління, с.н.с. Рингач Наталії Олександрівни "Чим багатший, тим здоровіший?" Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:

https://dt.ua/HEALTH/chim-bagatshiy-tim-zdorovishiy-333571_.html

19.12.2019

Людмила Черенько, завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України, пояснила в ефірі Українського радіо, як розраховується прожитковий мінімум та як політики-популісти маніпулюють цим показником. Людмила Черенько наголосила, що прожитковий мінімум від 2000 року до сьогодні залишається єдиним законодавчо затверджений соціальний стандартом. Він розраховується за "кошиковим методом", коли існує певний "споживчий кошик" з понад 200 позиціями товарів та послуг, і їхня вартість включається до розрахунку.
"Він має бути базою для визначення кожного року в бюджеті розміру прожиткового мінімуму. Насправді цього ніхто вже не робить, і визначений у бюджеті прожитковий мінімум – це просто ресурсний метод, скільки є грошей, стільки й визначають. Розрахований за цими потребами прожитковий мінімум майже удвічі перевищує офіційно затверджений", – зазначає експертка.
За словами Людмили Черенько, сьогодні прожитковий мінімум має дорівнювати близько 3000-4000 гривень, якщо його розраховувати за цим методом.
"Але якщо ми скажемо: давайте кожному громадянину забезпечимо цей розмір, як записано в Конституції – то, треба бути чесними, жодного бюджету на це не вистачить. Це весь бюджет мав би направлятися на доплати у вигляді соціальної допомоги, пільг. Годі говорити про медицину, освіту, оборону. Це нереалістично, і про це треба відверто казати", – вважає експертка.

http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=92197

19.12.2019

Востаннє перепис населення проводили майже 20 років тому – у 2001 році, за Кучми. Зайвих коштів в України, м'яко кажучи, не було – менше з тим влада знайшла ресурс, аби довідатися, хто в Україні мешкає і якою мовою користується. Але потім нова влада взагалі вирішила, що перепис населення – марнування часу, і впродовж тривалого часу про це навіть не говорили. Аж доки до влади не прийшов Зеленський та його монобільшість у парламенті. Нова команда вирішила таки виділити кілька мільярдів на фіксацію населення, але згодом передумала.
Про те, навіщо країні перепис, як українці народжуються, як живуть і як вмирають, а також про те, що про всі ці процеси насправді знає керівництво держави, в ефірі Dsnews говорили з директором Інституту демографії НАНУ ім. Птухи Еллою Лібановою.

https://www.youtube.com/watch?v=MrUk5EogoOw&feature=emb_title&fbclid=IwAR1Y1Vyijc1YAAgQ1QOb2Wza_VuwJdlidcN8ro5Lr8O2hq_U_WJSDxDMrDg

18.12.2019

18 грудня 2019 року відбулись Парламентські слухання "Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні". У слуханням взяли участь народні депутати, представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міністерств та інших державних органів, профспілок, організацій роботодавців, громадських організацій та співробітники Інститут демографії та соціальних досліджень ім.М.В. Птухи НАН України. З доповіддю виступила директор Інституту, академік Елла Лібанова.

https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/186358.html
https://www.youtube.com/watch?v=i87ZR8GazOM&feature=youtu.be

13.12.2019

Зміни у трудове законодавство: чи всяка лібералізація на користь? 13 грудня 2019 року на сторінках міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (випуск №48, 14 – 20 грудня 2019 року) під такою назвою вийшла друком стаття провідного наукового співробітника сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України кандидата економічних наук Лідії Ткаченко, присвячена нерозвиненій інфраструктурі вітчизняного ринку праці.

https://dt.ua/macrolevel/zmini-u-trudove-zakonodavstvo-chi-vsyaka-liberalizaciya-na-korist-332871_.html

12.12.2019

12 грудня 2019 року відбулася друга церемонія нагородження жінок-науковців українською премією L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Премія є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці», започаткованої компанією L’ORÉAL у 1998 році з метою заохочення молодих жінок до обрання професії науковця та відзначення талановитих жінок-науковців, які працюють у галузі природничих наук.
Реалізація української Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці» пройшла під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та за підтримки Національної академії наук України і Громадської організації «Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності»». У заході, зокрема, взяли участь генеральний директор компанії «L’ORÉAL Україна» пан Марко Савчук, віцепрезидент НАН України, керівник Сектору науки Національної комісії України у справах ЮНЕСКО академік Анатолій Загородній, Міністр освіти і науки України Ганна Новосад та Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні пан Етьєн де Понсен.
Журі Премії, співголовами якого є академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко й академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова, відповідно до умов конкурсу, розглянуло 203 заявки від жінок-науковців із 32-х міст України, котрі представляли 151 заклад вищої освіти та 44 наукові установи НАН України. Учасницями стали 163 кандидати наук і 40 докторів наук. Трійку найпопулярніших спеціальностей склали хімія (57 заявок), біологія (37 заявок) та фізико-технічні проблеми матеріалознавства і енергетики (23 заявки). До числа фіналісток конкурсу ввійшли 6 представниць закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та 4 наукових установ НАН України.

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5861

12.12.2019

Чисельність постійного населення України - 38-40 млн осіб, за кордоном працює в середньому 3 млн, - директорка Інституту демографії Лібанова. Масштаби міграції неминуче ростимуть. Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Елла Лібанова. "Кількість постійного населення - приблизно 38-40 мільйонів. Я спираюся на дані Пенсійного фонду. Думаю, що за кордоном працює в середньому 3 мільйони. Взимку менше, влітку більше", - розповіла вона.
З повним текстом інтерв'ю директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Елли Лібанової можна ознайомитися за посиланням.

https://censor.net.ua/ua/news/3164943/chyselnist_postiyinogo_naselennya_ukrayiny_3840_mln_osib_za_kordonom_pratsyuye_v_serednomu_3_mln_dyrektorka

12.12.2019

Перепис населення - це не той захід, економія на якому врятує український бюджет, - директорка Інституту демографії Лібанова. Наше спільне завдання - переконати владу в необхідності проведення якісного повноцінного перепису населення. Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Елла Лібанова.
"Знаєте, як на мене, перепис – це не той захід, економія на якому врятує український бюджет. До речі, вартість проведення перепису в України є в рази (!) нижчою, ніж в розвинених країнах, навіть тих, де є регістри. Припустімо, 4 мільярди гривень коштує перепис. Припустімо, українців 40 мільйонів. Ділимо одне на друге, виходить сто гривень на людину необхідно витратити раз на десять років. Хіба це великі кошти? Коли мільярди витрачаються ви самі знаєте на що, то це нормально. А коли потрібно провести стратегічно важливий перепис, то не вистачає", - пояснила Лібанова.

https://censor.net.ua/ua/news/3164948/perepys_naselennya_tse_ne_toyi_zahid_ekonomiya_na_yakomu_vryatuye_ukrayinskyyi_byudjet_dyrektorka_instytutu

12.12.2019

Україна - держава з високим рівнем людського розвитку, йдеться у спеціальній доповіді за 2019 рік, яку опублікувала Програма розвитку ООН. У загальному рейтингу людського розвитку Україна посіла 88 місце серед 189 держав і територій. Автори списку відзначають, що в Україні збільшилася тривалість життя і кількість років навчання в школі, проте рівень доходів - низький.
ВВС News Україна попросила соціолога Людмилу Черенько з Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України пояснити, чому навіть з такою економікою нас вважають державою з високим людським розвитком.

https://www.bbc.com/ukrainian/features-50762483

12.12.2019

Україна готується до перепису населення. Зазвичай їх проводять що десять років, однак в Україні останній був 18 років тому. Соціологи заявляють, що ми попросту не знаємо, хто і де живе в Україні. Ще кілька років такого незнання, і робити точні прогнози та опитування буде неможливим. Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив, що його проведуть в електронній формі за допомогою держреєстрів, а традиційну методику назвав застарілою. Водночас демографи та соціологи б’ють на сполох, зазначаючи, що методика Дубілета допоможе тільки приблизно з’ясувати загальну кількість населення, однак не покаже навіть розподілу за статтю.
Нещодавній коментар директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Елли Лібанової ще більше пожвавив дискусію. Вона сказала, що мала "стан, близький до істерики", коли почула про плани Дубілета. Цензор.НЕТ поцікавився у пані Лібанової, чи була реакція уряду після її емоційного пасажу та чому вона не сприймає ідею Дубілета.

https://antikor.com.ua/articles/346208-sjogodni_nashe_spiljne_zavdannja__zmusiti_vladu_provesti_perepis_-_direktor_institutu_demografiji_ella_libanova

07.12.2019

Елла Лібанова, академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України надала інтерв'ю інтернет виданню Страна.ua щодо перепису населення.

https://www.youtube.com/watch?v=trCFB7karrc&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1W6kYQ6_KUiO3RGcnTpDF5UZGVirvX83b1VlO-EQePcy3x1t6hO2Dlc-s

06.12.2019

6 грудня 2019 року в Національній академії статистики, обліку й аудиту проходить XVІІ Міжнародна науково-практична конференція з нагоди Дня працівників статистики на тему "Нові джерела та методи поширення даних у статистиці".
Захід присвячений питанням: статистика для вимірювання ЦСР, геопросторові технології для демографії, Big Data як джерело статистичних даних, Blockchain у статистиці, візуалізація даних тощо.
Відкрили конференцію та звернулись із вітальним словом Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні Уле Тер'є Хорпестад, Голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Лотта Сільвандер, Голова Державної служби статистики України Ігор Вернер, ректор Національної академії статистики, обліку та аудиту Олександр Осауленко. Серед учасників заходу - представники ПРООН в Україні, Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, Євростату, Статистики Нідерландів, Національної академії статистики, обліку та аудиту, Державної служби статистики України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представництва "Microsoft" в Україні та інші.

03.12.2019

1 грудня в частині Оболонського району Києва й у Пісківській ОТГ Бородянського району Київської області стартував пробний перепис населення. За даними Держстату, пробний перепис населення є підготовчим етапом до проведення Всеукраїнського перепису населення 2020 року. Пробний перепис відбуватиметься паралельно з електронним переписом. Докладніше про особливості перепису в ефірі Українського радіо розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії й соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України Олександр Гладун.

Частина 1: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2371402
Частина 2: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2371404
http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=91942

02.12.2019

У 2020 році в Україні має відбутися перепис населення. ООН рекомендує проводити його раз на десять років, але в незалежній Україні останній і єдиний перепис був майже двадцять років тому — у 2001 році. За цей час усі головні цифри та відомості про населення країни застаріли, і демографи кажуть, що далі відкладати перепис не можна. Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет запропонував відмовитися від класичного методу — обходу квартир і особистих інтервʼю, та отримати всю інформацію з декількох реєстрів і баз операторів звʼязку. Це, за підрахунками уряду, допоможе заощадити гроші та провести перепис швидко. На прохання theБабеля директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова пояснює, чому цей метод хороший, але не замінює повноцінний перепис.

https://thebabel.com.ua/texts/38925-ministr-dubilet-hoche-porahuvati-ukrajinciv-za-dopomogoyu-sim-kart-i-reyestriv-demograf-ella-libanova-poyasnyuye-chomu-ce-horosha-ideya-ale-ne-perepis-naselennya

30.11.2019

У 46 випуску міжнародного громадсько-політичного тижневика Дзеркало тижня опубліковано статтю «Перепис людей чи підрахунок поголів'я?», написану на основі інтерв'ю з директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, академіком НАН України Еллою Лібановою.

https://dt.ua/interview/perepis-lyudey-chi-pidrahunok-pogoliv-ya-331424_.html

29.11.2019

Звернення директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Елли Марленівни Лібанової:

Шановні колеги!
Я категорично проти заміни повноцінного перепису населення оцінками його чисельності. Аргументів дуже багато і, відверто кажучи, я вже втомилася їх наводити. Складається враження, що головні витрати бюджету - це фінансування наукових досліджень і проведення перепису - єдиного джерела всебічної інформації про населення. У більшості розвинених країн існують демографічні регістри, які містять різноманітну інформацію, але і там переписи проводяться. Проводяться з використанням даних регістрів, за вужчим колом питань, але проводяться. В Україні ж таких регістрів просто не існує, і оцінка чисельності населення, проведена з величезною кількістю припущень, їх не може замінити. За відсутності надійної інформації про генеральну сукупність (про все населення країні і його розміщення по території) неможливо забезпечити належну репрезентативність вибіркових (соціологічних) обстежень. А не маючи різнобічної інформації про населення, неможливо забезпечити належну якість управління країною. Країна - це не територія, не банки і не бізнес, хоча все це є дуже важливим; країна - це передусім люди, їх якість і тривалість життя, рівень освіти, статус на ринку праці, джерела доходів, склад родини, кількість дітей, визначення своєї етнічної приналежності, рідна мова.

Посилання в СМІ на звернення:
https://strana.ua/news/236260-demohraf-ellalibanova-protiv-elektronnoj-perepisi-naselenija-v-ukraine.html
https://obriy.news/world/krayina-cze-nasampered-lyudy-demograf-libanova-proty-elektronnoyi-perepysu-naselennya-v-ukrayini.html

27.11.2019

У Львові відбулась презентація Індексу Благополуччя Молоді - проведення соціологічного опитування молоді та збору муніципальних даних тим представникам молодіжного середовища, які братимуть участь в опитуваннях на сайті ІБМ Завдяки Платформу ІБМ у Львові вже 1 березня 2020 року буде відомо наскільки дружнім є Львів до молоді, наскільки усі середовища та сервіси в місті відповідають сучасним запитам молоді.
Це все про освіту, охорону здоров'я, економічні можливості, участь в політичному житті, інформаційні та телекомунікаційні технології, безпеку та життєдіяльність. Це все для вкрай потрібних даних, які репрезентують становище молоді.
Окрім базового дослідження, платформа дає можливість молоді самим пропонувати дослідження, піднімати важливі тематики.
Учасники:
Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку,
Наталія Мартиненко, програмна асистентка з питань молоді Фонду ООН у галузі народонаселення,
Максим Откидач, фахівець Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України,
Олег Малець, директор MoloDvizhCenter. Lviv,
Тетяна Приходько, соціологиня Інституту Міста


https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/273289-lviv-odnym-iz-pershykh-maie-mozhlyvist-vyznachyty-indeks-blahopoluchchia-molodi?fbclid=IwAR2XH4mNRXaJCk-fdEeXAQ-kL147tybBxM6KJcwO4CmmqcYa1RsRVUz1CFA

26.11.2019

26 листопада 2019 року доктор наук з державного управління, старший науковий співробітник Рингач Наталія Олександрівна взяла участь у Круглому столі «Сучасні тенденції у харчуванні», (організатор: Національний університет харчових технологій) де виступила з доповіддю «Алкоголь: aqua vitae і чинник ризику».

26.11.2019

Відбулося урочисте вручення нагород Міжнародної академії рейтингових технологій та соціології «Золота Фортуна», що об’єднала у своїй президії керівників Національних та Королівських академій наук більше ніж 30 країн світу. Пам’ятною медаллю «Народна шана українським науковцям 1918-2018» та дипломами було нагороджено заступника директора з наукової роботи Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, доктора економічних наук, члена-кореспондента НАН України Олену Володимирівну Макарову та заступника директора з наукової роботи, доктора економічних наук, старшого наукового співробітника, члена-кореспондента НАН України Гладуна Олександра Миколайовича.

26.11.2019

Demographers Oleh Wolowyna and Nataliia Levchuk and historian Bohdan Klid (CIUS/HREC), presenters at a panel examining losses during the Holodomor in both Ukraine and Russia, conference of the Association for Slavic, East European, & Eurasian Studies, San Francisco.

22.11.2019

22 листопада 2019 року відбулася зустріч представників Національної академії наук України з членами Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Від Академії участь у зустрічі взяли президент НАН України академік Борис Патон, перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець, віце-президент НАН України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік Вячеслав Кошечко, віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков, головний учений секретар НАН України академік Вячеслав Богданов, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України академік Леонід Лобанов, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України . . .

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5764

20.11.2019

У 42 випуску міжнародного громадсько-політичного тижневика Дзеркало тижня опубліковано статтю «Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України» провідних науковців НАН України щодо проблем ринкового обігу сільськогосподарських земель в Україні.

https://dt.ua/macrolevel/suspilne-znachennya-zemli-dlya-suchasnosti-ta-maybutnogo-ukrayini-329016_.html

17.11.2019

Вчений в області соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Елла Лібанова в програмі "Мага" на телеканалі "112 Україна" розповіла про головний індикатор хорошого життя, перепис населення та багато іншого.

https://video-ua.112.ua/holovnyi-indykator-dobrobutu-v-kraini-tryvalist-zhyttia-libanova-309290.html
https://www.youtube.com/watch?v=_BSTHlF0JnQ

13.11.2019

Якщо війна на Донбасі триватиме ще років десять, то регіон може перетворитися на "випалену землю". Таку думку висловила директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, академік, професор, доктор економічних наук Елла Лібанова у коментарі "Главреду". А якщо війна закінчиться, то Донбас буде відбудовуватися, бо ніхто не допустить, щоб величезна територія в центрі Європи пустувала. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи зазначила, що минулого року вперше було зафіксовано більше переселенців, які не хочуть повертатися на Донбас, ніж тих, які хоче повернутися. У цьому році тенденція збереглася. "Але, слід зазначити, що в перші роки війни відверто домінували ті, хто хотів повернутися. Це зрозуміло: минуло вже п'ять років, і люди адаптувалися до нового життя, пустили тут коріння, знайшли собі роботу і житло. Ті, хто цього не знайшов, безумовно, будуть швидше повертатися назад", - додала вона. Водночас Лібанова висловила впевненість, що Україна не зникне з карти. "Але питання в тому, хто на цій території буде жити. А хтось все ж буде жити. Можливо, китайці, можливо, й ні - ми зараз не знаємо, хто саме. Сподіваюся, що все-таки залишимося тут ми, українці", - резюмувала експерт.

https://glavred.info/ukraine/10120562-vyzhzhennaya-zemlya-ili-procvetayushchiy-region-ekspert-sprognozirovala-sudbu-donbassa.html
https://www.unian.ua/war/10752993-ekspert-sprognozuvala-dolyu-donbasu.html

13.11.2019

Зараз за кордоном живе 20 млн українців. Демографи б’ють на сполох. Нас уже не 52 мільйони, як було 1993 року. За офіційною статистикою, на початок 2016-го в Україні (без урахування населення Криму) проживало 42,760 млн осіб, а на початок 2019-го — 42,153 млн (за три роки чисельність зменшилась на 607 тис.). Тобто за чверть століття поменшало на 10 млн осіб. Це у 2,5 рази більше, ніж під час Голодомору. Це ціла країна, як, наприклад, як Швеція чи Греція. Причини вимирання нації — низький рівень життя, медичного обслуговування, погана екологія, недбале ставлення до свого здоров’я. Оскільки попередній перепис населення України відбувся 18 років тому, демографи здебільшого подають приблизні числа основних чинників сумної демографічної ситуації. Куди поділося 10 млн співвітчизників? Які наслідки може мати демографічна криза в Україні? Про це розповів Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України.

http://meest-online.com/interview/oleksandr-hladun-najbilshe-ditej-narodzhujetsya-na-zahidnij-ukrajini/

12.11.2019

На сайті Главред відбувся чат із академіком-секретарем відділення економіки Національної академії наук України – директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, академіком, професором, доктором економічних наук Еллою Лібановою. Спілкуючись із читачами, вона розповіла, як проходитиме у 2020 році перепис населення, та чому він не проводився раніше, скільки, за приблизними оцінками, нас, українців, сьогодні, чому скорочується населення України, і чому вимирають наші села, якими будуть небезпечні наслідки для української держави в разі розпаду Російської Федерації, чому китайці точно не захоплять нашу країну, чи може Донбас назавжди залишитися "випаленою землею", а також чи можливий майдан АТО-шників, і яким він буде.

https://glavred.info/ukraine/10120223-ella-libanova-v-razi-rozpadu-rosiji-na-ukrajinu-chekatimut-strashni-naslidki.html

08.11.2019

Коли Україна порахує населення? Як проходитиме перепис та яких сюрпризів від нього чекати? Про все це Елла Лібанова розповіла на УНІАН.
Всупереч рекомендаціям ООН Україна не провела перепис населення в т.зв. раунді 2010-х років – участь у раунді передбачає проведення перепису кожного року, що закінчується на 0, 9 або 1. Після першого і на сьогодні єдиного перепису 2001 року (до цього переписи населення України проводилися в рамках Всесоюзних переписів, зокрема 1959, 1970, 1979 і 1989 років), українська влада все не могла знайти коштів на новий. Принаймні офіційна причина відмови від його проведення звучала саме так – брак коштів. Варто звернути увагу на те, що місцевій владі, особливо за сучасної системи організації бюджетів, вигідна максимально велика чисельність населення: розмір субвенцій визначається відповідно до кількості жителів області, міста, селища тощо. Тому науковці часто жартують: сума даних про кількість населення, отриманих від місцевої влади, значно перевищувала б всі оцінки, зокрема, українців би вийшло більше 50 мільйонів. Але, на жаль, насправді нас, українців, стає все менше. Це відбувається через процес природного скорочення, який, на відміну від економічно розвинених європейських країн, не компенсується, а, навпаки, посилюється міграцією. За моїми оцінками, постійне населення Україні складає 38-40 мільйонів, якщо рахувати без Криму та окупованої частини Донбасу. Але перепис покаже, наскільки я помиляюся.

https://www.unian.ua/society/10747779-koli-ukrajina-porahuye-naselennya-yak-prohoditime-perepis-ta-yakih-syurpriziv-vid-nogo-chekati.html
https://www.volynnews.com/blogs/blog_347/koly-ukrayina-porakhuye-naselennia-yak-prokhodytyme-perepys-ta-iakykh-siurpry/

05.11.2019

Важливо не лише провести перепис "заради перепису", а й щоб його було визнано міжнародним співтовариством. Адже перепис – це виключно опитування людей, що дозволяє з'ясувати деякі речі, які неможливо з'ясувати за документами чи реєстрами, пояснила в інтерв'ю DT.UA директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. Проведений як годиться перепис дозволить визначити чисельність трудових мігрантів; зрозуміти, що являє собою нинішня українська родина, її основні джерела доходів, умови життя; оцінити рівень освіти українців тощо. Дуже важливими є й питання національності, мови. "Недостатньо запитати російська-українська. Що робити, наприклад, з угорською? Потрібні угорські школи чи ні? Це політичні ігри угорського уряду чи насправді проблема Закарпаття?", - каже соціолог.

https://dt.ua/UKRAINE/v-uryadi-hochut-provesti-perepis-naselennya-za-dopomogoyu-onlayn-instrumentiv-328564_.html

30.10.2019

У сороковому випуску газети «Дзеркало тижня» (25 жовтня -1 листопада 2019 року) вийшла друком стаття провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, кандидата економічних наук Ірини Новак «Лібертаріанство vs КЗпП. Яким буде нове трудове законодавство?», присвячена аналізу можливих ризиків прийняття нового Трудового кодексу України.

https://dt.ua/macrolevel/libertarianstvo-vs-kzpp-327381_.html

28.10.2019

Верховна Рада запропонувала уряду збільшити у 2020 році розмір допомоги у зв'язку з народженням дитини. На первістка мають намір виділяти 100 тисяч гривень, на другу – 200 тисяч, а на третє й наступні поповнення в родині – до 400 тисяч гривень.    Демографи зауважують, що розраховувати на сплеск народжуваності, навіть за великих виплат, не доводиться. Ці кошти лише підтримають батьків у складний період, коли одна особа працює, а інша перебуває вдома з дитиною. «Підвищені виплати будуть ефективні тоді, коли сім'я планувала другу-третю дитину, але не вистачало коштів. Але якщо родина хотіла двох дітей і вже має, велика допомога їх не спонукає на розширення», — заявила провідна наукова співробітниця Інституту демографії Світлана Аксьонова. За її словами, головними перешкодами для народження дітей в Україні на сьогодні є: погане матеріальне становище — маленька зарплата; житлова проблема — немає свого житла; нестабільна політична та економічна ситуація в країні; проблеми зі здоров'ям. Нагадаємо, в Україні підвищили розмір виплат на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням. Допомогу на дітей до 6 років збільшили до 3 252 гривень, а для дітей від 6 до 18 років — до 4 054 гривень. Заразом до 485 гривень підвищили декретні виплати для незастрахованих осіб.

https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/viplati-na-ditej-mozhut-pidvischiti-do-400-tisyach-ozvucheni-nyuansi.htm https://wz.lviv.ua/news/399841-v-ukraini-mozhut-pidvyshchyty-vyplaty-pry-narodzhenni-dytyny-do-400-tysiach-hryven-eksperty-rozpovily-pro-novovvedennia https://today.ua/v-ukrayini-hochut-zbilshyty-vyplaty-za-novonarodzhenyh-ditej-chym-tse-nebezpechno/

23.10.2019

Кількість населення перевіряється за масою інформації – за реєстрами Пенсійного фонду або ДФС. На сьогодні в Україні проживають 38-40 мільйонів чоловік. Про це в інтерв'ю для DT.UA заявила Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. За її словами, важливо зрозуміти різницю між наявним та постійним населенням. Це дасть можливість досить точно оцінити чисельність трудових мігрантів. "Якщо, звичайно, населення не буде брехати. А для цього повинна бути проведена грамотна роз'яснювальна робота. На що, до речі, теж потрібно чимало часу. Не просто розповідати, що перепис потрібен. Але, щоб люди не боялися відповідати на запитання, пояснювати, що отримані від них дані ніколи і ні за яких умов ні до кого не потраплять. Навіть суд не може прийняти таке рішення. Це жорсткий імператив, — зазначає соціолог. — З трудовою міграцією насправді не так шалено, як передбачається. Так, напевно, три мільйони людей виїжджають за кордон на заробітки. Але це не означає, що вони перестали бути жителями України, і не входять у ці 38-40 мільйонів. Якщо чоловік поїхав попрацювати на два-три місяці, повернувся сюди, потім поїхав ще раз, тобто не їде більше, ніж на рік, він вважається громадянином України. Він перестає ним бути тільки в тому випадку, якщо не живе тут більше року".

https://dt.ua/UKRAINE/v-ukrayini-sogodni-prozhivayut-38-40-milyoniv-libanova-324239_.html

17.10.2019

Про те, чи дійсно Україна подолала зубожіння, говорили в Міжнародний день боротьби з бідністю в ефірі Українського радіо з завідуючою відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмилою Черенько.
Експертка впевнена, що в країні відбулися позитивні зрушення стосовно бідності. "Зрушення є. Останні два роки відбувається помітне покращення ситуації з бідністю", — зауважила Черненко. Вона також пояснила про критерій "5 доларів на особу на добу".
"Депутати найчастіше маніпулюють саме цим показником. Але це 5 доларів не за банківським обмінним курсом, а за паритетом купівельної спроможності,який розраховують міжнародні організації для практично всіх країн світу. І за цим критерієм у нас сьогодні бідних менше 2%. Зубожіння відмінюється повністю. Ми наближаємося фактично до статистичної похибки за цим показником…" — наголосила демографиня. "Ми вже фактично подолали бідність "5 доларів". Тому зубожіння точно — це не про Україну", — резюмувала вона.
За її словами, рівень бідності став нижчим.
"Це ми міряємо фактичний прожитковий, а не прожитковий, той що офіційно затверджений, а той, що розрахований в реальний цінах ринку, він майже вдвічі вищий за офіційний прожитковий. За цим прожитковим у нас, наприклад, була бідність в 2015-му році більше 50% відсотків, зараз 27,6%, тобто майже в два рази знизилась за останні 2-3 роки", — пояснила експертка.
"Якщо говорити про відносну бідність, то це 24% населення, ми вважаємо перебувають за межею бідності. Тобто їх споживання є нижче середніх офіційних стандартів, які склалися в Україні. Тобто якщо більшість людей каже, що ми — бідні, це вже є певні якщо не викривлення, то не зовсім правильне відчуття себе в суспільстві. Тому що нижчі середні стандарти сьогодні споживає лише кожен 4-й українець", — додала вона.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=91055

16.10.2019

В уряді нарешті остаточно узгодили терміни проведення всеукраїнського перепису населення. Він відбудеться у листопаді-грудні наступного року.
Десятиліттями країна рухається навпомацки. Ухвалюються держбюджети, роздаються субсидії, розробляються довгострокові стратегії в освіті, медицині, енергетиці, стартують дорогі інфраструктурні проекти, а між тим достеменно невідомо не тільки, які ми, а навіть скільки нас. Сайт Держстату сповіщає, що населення України складає 41 млн. 990 тисяч осіб (без тимчасово окупованих територій). А вчені-демографи вважають, що ця цифра перебільшена на 2-3 мільйони.
Перепис-2020 не тільки виявить "мертві душі", а дасть розуміння про суспільний зріз країни, про житловий фонд, джерела доходів українців тощо. Отримана інформація може стати базою для генерування управлінських рішень практично в усіх галузях суспільно-економічного життя. "Ми отримуємо інформацію від самих людей, значно ширшу. І в цьому принципова різниця між переписом та реєстрами", – пояснює директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елла Лібанова.
Врешті фахівцям вдалося вгамувати гарячі голови "діджиталізаторів", і в уряді вже підготували проект постанови про проведення повноцінного перепису.
Саме опитування триватиме приблизно три тижні – від 3 по 23 грудня 2020 року. Для ретельного опрацювання інформації знадобиться ще не менш ніж пів року.
"Адже досі ми мали справу з паперами, все робилося вручну. На те, щоб обробити дані перепису-2001, знадобилося кілька років. Цього разу очікуємо на доволі швидке отримання результатів, принаймні перших – про кількість та статево-віковий склад населення", – передбачає Лібанова.

https://www.pravda.com.ua/articles/2019/10/16/7229130/

XXVI Українсько-Польсько-Словацький науковий семінар «Роль статистики у розвитку сучасних економічних систем»

9 жовтня 2019 року в залі засідань Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулося пленарне засідання XXVI Українсько-Польсько-Словацького наукового семінару «Роль статистики у розвитку сучасних економічних систем». Головна мета заходу – згуртування вітчизняних наукових сил, обмін знаннями, досвідом із представниками Польщі та Словаччини, центральних органів виконавчої влади України, ВНЗ та науково-дослідних інститутів країни, в результаті чого будуть розроблені рекомендації стосовно зміцнення інтелектуальної та інституційної спроможності національних статистичних систем з метою підвищення ефективності їх функціонування та ролі в розвитку економіки та соціальної сфери трьох братніх країн.
У заході взяли участь представники Державної служби статистики України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства соціальної політики України, директори науково-дослідних інститутів НАН України та Міністерства освіти України, академіки та члени-кореспонденти НАН України.
Відкрили засідання ЕЛЛА ЛІБАНОВА, почесний голова Оргкомітету семінару, академік Національної академії наук України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України; ІГОР МАНЦУРОВ, голова організаційного комітету семінару, член-кореспондент Національної академії наук України, директор Інституту системних статистичних досліджень, керівник статистичного відділу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; СЕРГІЙ ВАЩАЄВ, директор Інституту економіки інформаційних технологій. З привітальним словом до учасників семінару звернувся Ігор ВЕРНЕР, Голова Державної служби статистики України.
Академік НАН України ЕЛЛА ЛІБАНОВА розпочала пленарне засідання доповіддю «Методологічні та організаційні питання поточного перепису населення в Україні».
MÁRIA VOJTKOVÁ, представник Університету економіки у Братиславі представила доповідь «Determinants Affecting the Health of the Slovak Population». PAWEŁ ULMAN, Краківський економічний університет, виступив з презентацією «The Inhabitancy Conditions in EU Countries». Член-кореспондент Національної академії наук України ІГОР МАНЦУРОВ виголосив доповідь «Економіка даних: наслідки для інтелектуальної економіки, керованої даними».
АННА БЕСПАЛОВА, представник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України виступила з презентацією «Статистичний аналіз стану державного замовлення та його динаміки в Україні».
Далі з доповідями виступили:
MAŁGORZATA ĆWIEK, Краківський економічний університет: «Digital Development and its Diversity. A Cross-country Analysis»; ANNA MALINA, Краківський економічний університет: «Comparison of Women's Labour Market in European Union Countries in 2005-2018»; DANIELA SIVAŠOVA, Університет економіки у Братиславі: «Demographic Analysis of Selected Characteristics of Roma Population in Slovakia»;
MARCIN SALAMAGA, Краківський економічний університет: «The Research Proposal of the Relationship Between Trade and Technological Competitiveness in the Visegrad Group Countries».
За результатами семінару напрацьовано теоретико-методологічні та практичні результати у сфері статистики та демографії, використання яких сприятиме розвитку наукового та освітнього потенціалу трьох країн, зміцненню їх національних статистичних систем, зокрема, вирішенню питань, пов’язаних із підготовкою та проведенням II-го Всеукраїнського перепису населення.

07.10.2019

Ані скасування штампу в паспорті, ані можливість онлайн реєстрації не стимулювала українців одружуватись. З кожним роком все менше пар укладають офіційні шлюби. За даними Мін’юсту, за минулий рік в Україні зареєстрували всього 228,4 тис шлюбів, тоді як у 2007-му було 416,4 тис. шлюбів, а у високосному 2008-му — 322 тисячі.
«Велика кількість шлюбів у 2007 році пояснюється тим, що за ним йшов високосний рік. Так само було певне зростання і у 2011 році. Українці бояться одружуватись у високосний рік. Але загалом кількість офіційно укладених шлюбів з скорочується з кожним роком, — каже провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Слюсар. — Молоді люди відкладають одруження до соціальної зрілості. Хочуть закінчити навчання, знайти роботу, досягнути певного рівня достатку. Навіть якщо знаходять пару, воліють трохи пожити разом перед тим, як офіційно одружитись. І за кілька років спільного життя здається, що реєстрація шлюбу уже й не потрібна. Замість подружніх стосунків виникають партнерські. Ще одна причина зниження кількості шлюбів — освітня і трудова міграція. Молоді люди виїжджають за кордон, і або реєструють шлюби там, або відкладають за це до моменту, коли повернуться додому. І хоча середній вік, коли українці укладають перший шлюб все ще нижчий, ніж у Європі, він постійно збільшується. Скажімо, якщо у 2000-му році жінки вперше виходили заміж в середньому у 22,6 роки, то у 2018-му — у 25,8. Середній вік першого одруження для чоловіків за цей час зріс з 25,2 до 28,4 роки. Ранні шлюби поступово стають рідкістю. Скажімо, шлюби, де нареченій менше 18 років тепер складають менше 1% від загальної кількості».

https://wz.lviv.ua/news/398722-obitsiaty-ne-znachyt-odruzhytys

01.10.2019

За останні двадцять років кількість сільського населення в Україні скоротилася з 16 до 12 мільйонів. І в цей час зникло близько 400 сільських населених пунктів.
Такий процес характерний не лише для України, а й для країн Європейського Союзу. Причини типові — відсутність роботи, розвиненої інфраструктури, низькі заготівельні ціни на продукти. У сільському господарстві більше не потрібно важко працювати, людей може легко замінити техніка. А в разі потреби підприємці винаймають сезонних працівників.
Як наслідок молодь мігрує в міста або за кордон.
Тетяна Заяць, завідувачка відділу проблем формування соціального капіталу в Інституті демографії, зазначає, що, з одного боку, процес вимирання сіл природний.
«З демографічної точки зору — це нормально. Певна частина сіл вже не може відродитися. Це села, де населення менш як 100 осіб. Утім, якщо мешканці села, незалежно від кількості та віку, хочуть відродити своє село, то їм потрібно допомагати. Громада має сама вирішувати, які в неї перспективи розвитку», — каже професорка.
З 2014 року в Україні триває реформа децентралізації. Завдяки їй частина сіл об’єдналися в територіальні громади з єдиним центром та стали самостійно розпоряджатися бюджетом. У селах, зокрема, почали з’являтися центри надання адміністративних послуг, дитячі, спортивні майданчики, ремонти лікарнях, опорні школи — те, на що раніше коштів можна було чекати роками.

https://hromadske.ua/posts/festival-hostel-ta-vistavi-yak-zhive-selo-na-vinnichchini-de-zalishilosya-45-lyudej

01.10.2019

У проекті бюджету-2020 передбачено витрати на проведення перепису населення України. Державна служба статистики оцінила вартість всеукраїнського перепису населення в 5 мільярдів гривень. Очікується, що отримані дані дадуть уявлення про реальну кількість працюючих громадян, в тому числі - трудових мігрантів, а також про вимушених переселенців із тимчасово окупованих територій. ГолосUA вирішив розібратися, чому насправді вирішили провести перепис населення і які питання будуть задавати, розпитавши про це у директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елли Лібанової.

https://www.unian.net/society/10704123-okno-v-evropu-pochemu-ukraincy-massovo-idut-v-polskie-tehnikumy-i-ptu.html

01.10.2019

Українці все частіше використовують польські технікуми і поліцеальні школи, щоб отримати «перепустку» для роботи і життя в Європі. Базова вища освіта в Польщі дає диплом, який визнається всіма європейськими країнами, з ним не треба чекати дозволу на роботу і якнайшвидше знайти цікаву вакансію.
Більша частина української молоді переконана - щоб бути успішними, потрібно обов'язково отримати вищу освіту. «Під час одного з наших опитувань, 85% молодих людей сказали, що пов'язують своє майбутнє з вищою освітою. Ми уточнили: «Ви б погодилися отримати професійну середню освіту, при гарантії, що зарплата і ймовірність влаштуватися на роботу будуть вище, а умови праці будуть не гірші?», 73% відповіли - «ні» », - розповіла УНІАН директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
Однак вона зазначає, що, категорично відмовляючись від навчання в українських ПТУ, українські школярі (і їхні батьки) погоджуються на навчання, наприклад, в польських. «Дуже невелика частина українських студентів навчається за кордоном в престижних навчальних закладах. Більшість вибирає те, що подешевше, в маленьких містечках. Зате, вони отримують польський диплом і практично гарантують собі місце роботи, отримують своєрідну перепустку на європейський ринок праці », - розповіла вона.

https://www.unian.net/society/10704123-okno-v-evropu-pochemu-ukraincy-massovo-idut-v-polskie-tehnikumy-i-ptu.html

30.09.2019

Міністерстві освіти і науки розробляють нову концепцію фінансування закладів вищої освіти. За нею виплати вишу залежатимуть від затребуваності випускників на ринку праці.
Про це в інтерв’ю DT.UA заявив Єгор Стадний, заступник міністра освіти і науки з питань вищої освіти. Він пояснив, що в рамках реформування системи фінансування вишів міністерство планує моніторити зайнятість випускників. Надалі цей фактор буде враховуватися у формулі фінансування закладу. При цьому братимуть до уваги працевлаштування студентів не відразу після випуску, а через два роки – за даними Інституту демографії НАН, саме стільки в середньому потрібно випускникові, щоб отримати стабільну роботу. Відслідковуватимуть працевлаштування через сплату єдиного соціального внеску підприємствами за своїх працівників. Також братимуть до уваги і тих, хто може працювати, але отримувати зарплату «в конверті».

https://ua.news/ua/ukraynskye-vuzy-budut-fynansyrovat-v-zavysymosty-ot-trudoustrojstva-vypusknykov/

27.09.2019

Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В. Птухи НАН України в інтерв'ю УНІАН розповіла про «третє відлуння війни», порівняла народжуваність в Італії і України, порахувала українців в усьому світі, пояснила, чому для перепису населення знадобиться 100 тисяч планшетів.
В наступному році в Україні може пройти перепис населення. За попередніми підрахунками, на це може знадобиться 5 мільярдів гривень. Вже можна почути думку, що можна не витрачати бюджет, а використовувати для збору дані різних реєстрів фізосіб. Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень в інтерв'ю УНІАН пояснила, чому важливий «класичний перепис» і які питання він може допомогти вирішити. Вона також висловила свою думку про «демографічну катастрофу» і розповіла, як цю проблему вирішували за допомогою змін в меню ресторанів і декретних відпусток для батьків.

https://www.unian.net/society/10699890-ella-libanova-govorit-o-vyhode-iz-demograficheskoy-yamy-ne-stoit-gosudarstvo-deklariruya-ozabochennost-takimi-problemami-na-samom-dele-ne-pytaetsya-ih-razumno-reshat.html

26.09.2019

У 41,99 мільйона обчислюють нині кількість населення України у Державній службі статистики. Такими є дані станом на 1 серпня 2019 року без урахування кількості населення Криму. Директорка Інституту демографії та соцдосліджень Елла Лібанова довіряє цим цифрам, і, на її думку, населення країни без усіх окупованих територій становить 38-40 мільйонів.
Проте дослідниця наголошує, що більш важливими є інші дані: склад населення і його розміщення по території, його концентрація у великих містах. Так, за прогнозами Лібанової, наприклад, у Києві може реально налічуватися близько чотирьох мільйонів мешканців. Тоді як, за останніми даними статистики, жителів у столиці 2,9 мільйона. Крім того, важливими є дані щодо етнічної та мовної самоідентифікації, рівня освіти, статусу зайнятості, джерел доходів та житлових умов людей. І це ті речі, які можна встановити лише з допомогою перепису. Загалом анонімні анкети перепису міститимуть близько 50 різноманітних питань.
Що стосується грошей, то загалом на потреби нового перепису у бюджеті-2020 передбачили понад 3,4 мільярда гривень. Елла Лібанова наголошує, що ця сума "точно не завелика з огляду на підготовку, яка має відбутись".
Пробний перепис проводитимуть у кілька етапів. З 1 по 10 грудня респонденти зможуть надавати відповіді через інтернет, з 14 по 23 грудня здійснюватимуть безпосереднє опитування за місцем проживання. З 24 по 26 грудня переписувачі разом з інструкторами-контролерами для уникнення подвійного рахунку та недообліку проведуть вибірковий обхід основних лічильних дільниць.
"Дуже важливо, щоб цей перепис визнала світова спільнота. Адже в будь-якій міжнародній статистиці використовують дані про країну - це роблять і ООН, і МВФ, а також Світовий банк, Міжнародна організація праці, Міжнародна організація з міграції тощо. Тож перепис потрібно проводити за чіткими міжнародними вимогами", - застерігає Лібанова у розмові з DW.

https://www.dw.com/uk/як-проводитимуть-перепис-населення-в-україні/a-50579561

25.09.2019

Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України у інтерв'ю ГолосUA розповіла про підготовку до перепису населення в Україні.

https://golos.ua/video/show/3688

24.09.2019

Бюджет і місцеві вибори. Як перепис населення вплине на внутрішню політику в Україні

Це перший підготовчий крок до всеукраїнського перепису населення
Пробний перепис населення України проведуть у Києві та Київській області.
Він відбудеться у грудні 2019 року в Оболонському районі столиці та Бородянському районі Київської області. Це перший підготовчий крок до всеукраїнського перепису населення.
Про це Радіо НВ повідомила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова. Перепис будуть проводити на планшетах, а не паперових носіях. Для цього потрібно закупити 100 тисяч гаджетів та створити спеціальне програмне забезпечення. Проте, як вважає Елла Лібанова, до кінця 2020 року повномасштабний перепис провести не вдасться — все через брак часу на підготовку. Загалом всеукраїнський перепис і його аналіз займе орієнтовно три місяці.
«Він точно відбудеться. Його програма затверджена, терміни затверджені, треба випробувати переписний лист і методи проведення перепису. Проте варто проводити пробний перепис не у Києві та Київській області, а, наприклад, у Києві та на західній Україні, щоб відрізнявся регіон», — наголосила Лібанова.
Окрім цього, за словами Елли Лібанової, для всеукраїнського перепису також потрібно підібрати 100 тисяч працівників. В цьому можуть допомогти центри зайнятості, а також студенти університетів.


https://nv.ua/ukr/ukraine/events/perepis-naselennya-yak-vpline-na-byudzhet-i-miscevi-vibori-novini-ukrajini-50044537.html

23.09.2019

23 вересня 2019 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. відбувся міжнародний науковий семінар «Здоров’я та благополуччя внутрішньо переміщених осіб в Україні», організований у співпраці із Centre for Population Change, University of Southampton (UK). Метою семінару було обговорення найважливіших соціальних потреб і проблем внутрішньо переміщених осіб в Україні, а також обмін думками щодо ключових напрямів наукових досліджень у цій сфері. У семінарі взяли участь науковці з різних установ та представники органів, які презентували результати своїх досліджень та діяльності.
У першій секції «Вимушені внутрішні переселення в Україні: загальний огляд ситуації та соціально-економічні наслідки» із доповідями виступили: Елла Лібанова, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, «Становище внутрішньо переміщених осіб: проблеми та можливості розв’язання»; Brienna Perelli-Harris, Centre for Population Change, University of Southampton; Наталія Сітнікова, ЮНІСЕФ в Україні, «Макроекономічні аспекти внутрішнього переміщення в Україні»; Євген Кривошеєв, Міністерство соціальної політики України, «Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб» та Ірина Локтєва, Міжнародна організація з міграції, «Оцінки благополуччя ВПО за результатами 13 Раунду Національної Моніторингової Системи».
У другій секції «Благополуччя та інтеграція ВПО у приймаючі громади» виступили: Jane Zavisca, University of Arizona, «Housing and IDP Integration: Results of a survey comparing IDP and local populations in Ukraine»; Катерина Іващенко, Інститут соціології НАН України, «Вплив вимушеного переміщення на суб'єктивне благополуччя: що нам наразі відомо? Деякі результати опитування «Українське суспільство»; Володимир Устименко, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, «Вплив внутрішнього переміщення на благополуччя дітей та підлітків», Олександр Гладун, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України (модератор секції).
У третій секції «Здоров’я внутрішньо переміщених осіб та доступність медичних послуг» взяли участь: Тетяна Степурко, Україно-швейцарський проект "Розвиток медичної освіти", Національний університет «Києво-Могилянська Академія», «Health Index. Ukraine»; Наталія Рингач, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, «Право ВПО на охорону здоров'я у дзеркалі соціологічного дослідження»; Наталія Левчук, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України (модератор секції).

23.09.2019

У тридцять п'ятому випуску газети «Дзеркало тижня» (21-27 вересня 2019 року) вийшла друком стаття головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ, доктора наук з державного управління, с.н.с. Рингач Наталії Олександрівни "Ліквідація прогалин чи горе від розуму? Обмежена грамотність в питаннях здоров'я обертається великими втратами." Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:

https://dt.ua/HEALTH/likvidaciya-progalin-chi-gore-vid-rozumu-324126_.html

23.09.2019

Кількість населення перевіряється за масою інформації – за реєстрами Пенсійного фонду або ДФС. На сьогодні в Україні проживають 38-40 мільйонів чоловік.
Про це в інтерв'ю для DT.UA заявила Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. За її словами, важливо зрозуміти різницю між наявним та постійним населенням. Це дасть можливість досить точно оцінити чисельність трудових мігрантів. Лібанова вважає, що дуже важливі питання національності, мови. "Недостатньо запитати російська-українська. Що робити, наприклад, з угорським? Потрібні угорські школи чи ні? Це політичні ігри угорського уряду чи насправді проблема Закарпаття? Чому дітей на Закарпатті віддають в чеську школу? Хочуть, щоб дитина знала чеську мову або тому що в цій школі краще умови – вона субсидується чеським урядом. Якщо рідна мова – українська, і людина нею спілкується, тоді питання – чи потрібна така школа чи ні", — говорить вона.
Соціолог підкреслює, що важливо розуміти, що являє собою нинішня українська родина, люди живуть в двох- або в трьохпоколінній сім'ї, як довго діти залишаються з батьками. Важливі питання про джерела засобів існування, і який з них є основним. У реєстрі ДФС – лише легальні доходи. Далі дуже важливо зрозуміти умови життя, рівень освіти. І критично важлива інформація - це ситуація по регіонах. Наприклад, важливо зрозуміти, що відбувається на територіях біля лінії розмежування. У Донецькій області в грудні 2018 року там проживало 600 тисяч ВПЛ. У Луганській області – 300 тисяч.

https://dt.ua/UKRAINE/v-ukrayini-sogodni-prozhivayut-38-40-milyoniv-libanova-324239_.html

22.09.2019

Наміри нової влади нарешті провести перепис населення вселяють надію. Для цього в бюджеті-2020 передбачається виділити 3,44 млрд гривень. Зараз команда Зеленського заявляє про те, що частковий перепис спробує провести вже до кінця року. Однак дуже не хочеться, щоб через бажання нової влади отримати швидкий результат всі докладені зусилля пішли нанівець, і такий довгоочікуваний захід був проведено поспіхом і неякісно.
Про це в інтерв'ю для DT.UA заявила Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. На її думку, "не треба гнати картину", тому що важливо, щоб перепис був визнаним міжнародним співтовариством. А для цього він повинен пройти по методології, як годиться.
"Не думаю, що до кінця наступного року повномасштабний перепис вдасться провести. Навряд чи встигнуть підготуватися. По-перше, особливість цього перепису в тому, що проводитися він буде не на паперових носіях, а на планшетах. Не можна вже буде піти в ЖЕК, переписати інформацію і сказати, що опитування проведено. Але планшети треба закупити, а це ні багато ні мало — 100 тисяч штук, — зазначає соціолог. — По-друге, потрібно створити програмне забезпечення. Як для введення інформації, так і для її узагальнення й аналізу, що більш складно. По-третє, треба підібрати 100 тисяч переписувачів. Тут ми розраховуємо на допомогу центрів зайнятості, де на обліку багато людей з вищою освітою, які за певну плату цілком спроможні цю роботу виконати. Спробуємо залучити й студентів — статистиків, економістів, соціологів, які раніше завжди це робили. Однак переписувачі повинні розуміти, що і як робити. Для цього знадобиться мінімум тиждень серйозного навчання й багато вчителів. Словом, дрібних, можливо некритичних, проблем — безліч. Щоб вони не нашарувалися, маємо їх вирішувати. І для цього потрібен час". Лібанова звертає увагу, що насправді у нового уряду дуже амбітні плани, але вона не дуже розуміє, як здійснити ці плани. Тому що перепис потрібно проводити тоді, коли населення мінімально мобільне — щоб застати більшість людей за своїми адресами. Зазвичай це - осіннє-весняний період. А ще проблема окупованих територій, де неможливо провести повномасштабний перепис.

https://dt.ua/UKRAINE/perepis-naselennya-neobhidno-provoditi-pidgotovleno-libanova-324236_.html

22.09.2019

Як не завалити перепис. Материнські поради

Стосовно того, навіщо країні потрібен перепис населення, сьогодні питання не виникає. Багато в чому завдяки директорці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Еллі Лібановій. Для того щоб перепис населення, який був у незалежній Україні лише одного разу, провели знову, так багато, як вона, мабуть, не зробив ніхто.Елла Марленівна навіть готова стати одним із переписувачів і ходити по будинках, щоб побачити очі людей і краще людей зрозуміти.
Намір нової влади нарешті провести перепис населення вселяє надію. Для цього в бюджеті-2020 передбачається виділити 3,44 млрд гривень.
Команда Зеленського заявляє, що частковий перепис намагатиметься провести вже до кінця року. Однак дуже не хочеться, щоб через бажання нової влади отримати швидкий результат, усі докладені зусилля зійшли нанівець, і такий довгоочікуваний захід провели б поспіхом і неякісно. Про те, чому поспішати треба повільно та на які запитання при підготовці слід звернути особливу увагу, DT.UA уже не вперше розмовляло з Еллою Лібановою

https://dt.ua/interview/yak-ne-zavaliti-perepisu-materinski-poradi-324153_.html

22.09.2019

Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України проведе пробний перепис населення в Бородянському та Оболонському районах Києва. Про це в інтерв'ю для DT.UA заявила Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. На її думку, краще за одним з обраних для пробного перепису був би район у Західній Україні.
"Боюся, що Київ не відобразить ту специфіку. Але зазвичай Держкомстат робить пробний перепис там, де йому зручніше", — зазначає соціолог.

https://dt.ua/UKRAINE/probniy-perepis-naselennya-bude-provedeno-u-kiyevi-324237_.html

20.09.2019

Перепис населення проводиться не тільки для встановлення чисельності мешканців країни. Його мета – зібрати відомості про умови життя людей, оцінити поточну соціальну і економічну ситуацію.
Тому не можна провести всеукраїнський перепис суто за ID-картками – на багато запитань неможливо знайти відповіді в документах. Про це в ефірі ObozTV попередила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
"Особливість перепису населення в усьому світі – що інформація береться не з документів. А людина сама про себе розповідає. В перепису є багато запитань, на які не можна знайти відповіді в документах", – пояснила Лібанова.
Лібанова розповіла, що ID-карти і паспорти в країнах Європи використовуються для створення системи електронних реєстрів населення, однак від "традиційного" перепису там ніхто не відмовляється.
"Чим більш розвинена країна, тим повніше і регулярніше проводиться перепис", – зазначила професор.

https://www.obozrevatel.com/ukr/society/id-karti-ne-zaminyat-perepis-naselennya-v-ukraini-nazvani-problemi.htm?obozrevatellang=uk

17.09.2019

17 вересня 2019 року Національну академію наук України відвідав віцепрезидент Наньянського технологічного університету (Республіка Сінгапур) професор Лам Кін Йонг (Lam Khin Yong). З українського боку участь у зустрічі з професором взяли віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков, президент Національного центру «Мала академія наук України» (МАН України) академік Станіслав Довгий, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сінгапур пан Дмитро Сенік і начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України кандидат історичних наук Анатолій Мирончук. Привітавши поважного гостя у стінах Національної академії наук України, академік Сергій Пирожков поінформував його про історію, статус, завдання та структуру Академії. На прохання професора він окремо зупинився на питаннях фінансування Академії, організації наукових досліджень в інститутах, кількості наукових груп в установах Академії. Віцепрезидент НАН України розповів також про масштабне міжнародне співробітництво Академії, відзначивши, що останнім часом активізувалася співпраця українських академічних установ із науковими організаціями Сінгапуру. Так, НАН України розвиває зв’язки з НТУ, Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України активно співпрацює з Центром дослідження 2D-матеріалів НУС, 2018 року було підписано Меморандум про порозуміння між НАН України та НУС, який передбачає подальший розвиток досліджень у галузі 2D-матеріалів. «Сподіваємося, Ваш візит надасть додаткового імпульсу подальшому розвиткові співробітництва установ НАН України з університетами та науковими центрами Сінгапуру. У цьому контексті нам було б цікаво почути Вашу думку щодо майбутніх перспектив двосторонньої співпраці», – сказав на завершення свого виступу віцепрезидент Академії.

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5467

13.09.2019

Які завдання стоять перед пробним переписом населення? Що вдасться дізнатися завдяки всеукраїнському перепису, запланованому на 2020 рік? Чи можливо зменшити обсяги трудової міграції з України і повернути додому бодай частину наших емігрантів? Про це й інше в ефірі програми «#політикаUA» парламентського телеканалу «Рада» розповіла академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова.

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=5570

12.09.2019

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова прокоментувала демографічну ситуацію в Україні та в Києві зокрема.
Вона заявила, що не дуже любить термін "мегаполіс", стосовно до Києва вона би радше вживала термін "метрополіс". Соціологиня заявила, що коли ми говоримо про Київ, то тут питання не у розмірах, а у впливі, який місто здійснює на усе навколишнє середовище. Це середовище не обмежується лише Київською областю. І в цьому сенсі Київ, безперечно, є метрополісом. Також, за словами Лібанової, метрополісами в Україні є Одеса, Дніпро, Харків та Львів, хоча останнє місто і не має мільйону жителів. Раніше до складу метрополісів соціологи відносили і Донецьк, але зі зрозумілих причин зараз це місто не виконує такої ролі, додала вона. З усіх цифр, які стосуються демографічних питань, Лібанова довіряє лише цифрам, які стосуються народжуваності та смертності, оскільки усі ці моменти в Україні дійсно реєструються офіційно і їх можна відстежити. А от що стосується чисельності населення, то вона є зовсім іншою.
"Подивіться, по Києву вже не можна не лише проїхати,а і пройти не можна!" - заявила соціологиня. На її думку у Києві сьогодні проживає близько чотирьох мільйонів людей.

https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/chotiri-miljoni-kiyan-sotsiologinya-prokomentuvala-demografichnu-situatsiyu.htm?obozrevatellang=uk

09.09.2019

Держстат оприлюднив дослідження про витрати українців у 1-му кварталі 2019 року. Половину доходів вони витрачають на їжу. Про що свідчать ці дані? Про це в ефірі Українського радіо розповіла завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України Людмила Черенько.
Людмила Черенько зазначила, що, дійсно, на харчування йде завеликий бюджет української родини. "Дослідження Держстату триває із 1999 року. Був тільки, здається, 2007 рік, найпозитивніший з точки зору рівня життя. Цього року витрати на харчування становили менше 50 відсотків (45,6 – ред.). Решту років ми тратили на харчування більше половини свого бюджету", — розповіла вона.
Людмила Черенько розповіла про цікаву тенденцію щодо цього питання: "Більш багаті країни витрачають на харчування меншу частку від свого бюджету, а бідніші – більшу. Давайте подивимось на населення різного статку: 10% найбідніших набагато більше витрачають на харчування, понад 60% свого бюджету. Якщо ж візьмемо 10% найбагатших, то там менше 40% йде на харчування".

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=90304

19.08.2019

Перепис населення: навіщо у Зеленського вирішили порахувати українців? (Прес-конференція)
У прес-конференції візьмуть участь:
- Ольга Балакірєва - голова правління Українського інституту соцдосліджень,
- Андрій Павловський - експерт з соціальних питань,
- Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім Птухи НАН України.

https://golos.ua/video/show/3611

01.08.2019

В Україні абсолютно за графіком йде підготовка до наступного перепису населення. Про це в ток-шоу "Ехо України" розповіла директорка Інституту демографії і соцдосліджень імені М. В. Птухи Елла Лібанова. За її словами, єдиний в незалежній Україні перепис населення відбувся у 2001 році. А зараз йде підготовка до наступного Всеукраїнського перепису. "Покищо підготовка до наступного перепису населення йде абсолютно за графіком, гроші з бюджету виділяються… Станом на 2018 рік було виділено достатня кількість коштів. А два дні тому президент Зеленський підписав указ, який говорить про необхідність інтеграції електронних реєстрів населення", - сказала Лібанова. Вона зауважила, що електронний реєстр є доповненням до перепису населення, тому що перепис проводиться раз на 10 років, а в дуже розвинених країнах - раз на 5 років. "В проміжку цього часу потрібно мати нормальний облік населення, а це - електронні реєстри", - додала Лібанова.

https://prm.ua/direktor-institutu-demografiyi-anonsuvala-provedennya-vseukrayinskogo-perepisu-naselennya/

31.07.2019

У грудні цього року буде проведено пробний перепис у двох районах України
У процесі державного управління необхідно розуміти низку соціальних і демографічних питань: одні можуть прояснити електронні регістри, інші – лише загальний перепис населення. Про це в студії "5 каналу" розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова.
"Перепис заповнюється зі слів людини: ти можеш сам це зробити в електронному вигляді, але в тебе ніхто не вимагає жодних документів, регістри – винятково на документах. У цьому принципова різниця між ними. І от, скажімо, для України важливо знати мовний склад населення – ми маємо зрозуміти, скільки і яких шкіл в Україні потрібно. Ми цього не знаємо, і можемо дізнатися тільки з перепису", – розповіла Лібанова.
Так само, за її словами, тільки перепис проллє світло на етнічну приналежність населення, розміри внутрішньої і зовнішньої міграції, густоту населення в регіонах.
Також Лібанова розповіла, як проходитиме майбутній перепис.
"В грудні цього року ми проведемо пробний перепис в двох районах: у Києві і Київській області, для того щоб відпрацювати переписний лист, подивитися, як люди реагують на те, що до них заходять з планшетами, бо це перший перепис, коли ми будемо заходити не з паперовим переписним листом, а з планшетом, що, з одного боку, дасть можливість швидше вводити інформацію, виграти час і гроші на введення та контроль інформації, з другого боку, це дасть можливість контролювати переписувачів ", – відзначила експерт.
Повномасштабний перепис, за її словами, можна буде розпочати не раніше листопада 2020 року, у зв'язку із тендерними закупівлями.
Також, Лібанова прокоментувала, що результати перепису значно підкоригують сьогоднішню статистику щодо кількості ідентифікуючих себе українцями та тих, хто вважає українську рідною, а також несподіванкою будуть реальні цифри відтоку населення до міст-мільйонників.

https://www.5.ua/suspilstvo/upershe-zakhodytymut-do-liudei-z-planshetamy-shcho-proiasnyt-zahalnoukrainskyi-perepys-naselennia-196701.html

30.07.2019

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова надала телефонне інтерв'ю каналу 112 щодо перспектив проведення електронного перепису населення в Україні

https://video-ua.112.ua/provedennia-perepysu-naselennia-tse-nahalna-neobkhidnist-libanova-301243.html

30.07.2019

Проводити перепис населення цього року планують не лише на непідконтрольних територіях. Рахувати українців в тестовому режимі будуть в Оболонському районі Києва і в Бородянському районі Київської області. Цей експеримент покаже: наскільки влада готова вже до всеукраїнського перепису. Його запланували на осінь 2020 року.
Перепис в Україні не проводили вже 18 років. Чому – з’ясовуємо в Інституті демографії та соцдосліджень при Національній академії наук.
– Мені говорили, що не вистачає грошей. Це формальне пояснення. Я не хочу коментувати, – каже директорка Інституту демографії і соцдосліджень Елла Лібанова.
«Перепис населення – це єдине джерело інформації про цілий ряд питань, на які неможливо отримати відповідь, навіть якщо буде дуже потужній облік населення. Скажімо, це питання про мову. Ми не можемо з іншого джерела визначити цю інформацію – людина сама має визначити, яка мова для неї є рідна», – зазначає Елла Лібанова в коментарях "Радіо свобода".
Демографи сподіваються – завдяки всеукраїнському перепису – нарешті з’ясувати реальну кількість переселенців з окупованої частини Донбасу і окупованого Криму. Фахівці підозрюють, офіційні цифри сьогодні завищені.

https://www.radiosvoboda.org/a/donbass-realii/30080013.html
https://youtu.be/6FuBiMkXZV8?t=158

18.07.2019

Протягом січня-травня 2019 року чисельність населення України скоротилася на 122,4 тис. людей і на 1 червня становила 42 030,8 тис. людей. Про це повідомила Державна служба статистики, передають Українські Новини. Число померлих перевищує число народжених: на 100 померлих припадає 49 народжених.
Як повідомляли Українські Новини, протягом січня-квітня 2019 року чисельність населення України скоротилася на 97,3 тис. осіб і на 1 травня склала 42 055,9 тис. осіб.
У 2018 році чисельність населення України скоротилася на 233,2 тис. осіб і на 1 січня становила 42 153,2 тис. осіб. За даними Всеукраїнського перепису населення, проведеного в грудні 2001 року, чисельність населення становила 48 415,5 тис. осіб, з них 32 538 тис. осіб - міське населення, 15 877,5 тис. осіб - сільське.
Інститут демографії та соціальних досліджень Національної академії наук прогнозує скорочення чисельності населення України з 42,2 млн до 39,5 млн до 2031 року як за рахунок трудової міграції, так і перевищення смертності над народжуваністю.

https://ukranews.com/ua/news/643198-chyselnist-naselennya-ukrayiny-skorotylasya-na-122-4-tys-do-42-mln
https://ukr.segodnya.ua/ukraine/ukraincev-stalo-eshche-menshe-1303514.html

18.07.2019

За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елли Лібанової, українці погоджуються на гірші умови і оплату праці за кордоном, ніж місцеві, що призводить до невдоволення локального населення, повідомляє "5 канал".
"Вони бачать – приїхали мігранти, а ми не можемо знайти собі роботу, а вони знаходять. Мігранти знаходять, тому що погоджуються на нижчу зарплату, на гірші умови праці і безумовно це впливає на конкурентоспроможність робочої сили",– заявила Лібанова.
При цьому, за словами президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, найвищий попит на робочу силу нині спостерігається в Чехії, де зареєстрована рекордно – близько 80% – нелегально працюючих українців.
"Дуже високий попит на робочі руки в Чехії, тому роботодавці йдуть на те, щоб працевлаштовувати українців навіть нелегально. Рівень заробітних плат в Чехії десь відсотків на 15-20 вище, ніж в Польщі, а українці хочуть заробляти якомога більше грошей за обмежений період часу, коли вони знаходяться за кордоном. І як то кажуть, попит знаходить пропозицію", – заявив Воскобойник.
При цьому, як вказує телеканал, недавній випадок, коли нелегально працюючого українця власниця виробництва в Польщі вивезла вмирати, став показовим у ставленні до працівників нелегалів. Крім того, вказується, що за порушення трудових умов в Польщі передбачений штраф в розмірі 30 тисяч злотих (близько 1100 Євро) для роботодавця і до 5 тисяч – для самого нелегального працівника.

https://www.5.ua/ukrayina/ukraintsi-otrymuiut-robotu-za-kordonom-pohodzhuiuchys-na-hirshi-umovy-nizh-dlia-mistsevykh-libanova-195891.html
https://24tv.ua/ukrayintsi_otrimuyut_robotu_za_kordonom_pogodzhuyuchis_na_girshi_umovi_nizh_dlya_mistsevih__libanova_n1181039

19.06.2019

19 червня 2019 року Національну академію наук України відвідала делегація Шанхайської академії суспільних наук (ШАСН), яку очолював віцепрезидент цієї академії професор Гань Чуньхуей.
Із зарубіжними гостями зустрілися академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова, директор Інституту економіки природокористування та сталого розвитку (ІЕПСР) НАН України доктор економічних наук, академік НААН України Михайло Хвесик, завідувач відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України доктор філософських наук Віктор Кіктенко, керівник Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України кандидат політичних наук Сергій Стоєцький, заступник начальника Відділу міжнародних зв’язків НАН України Сергій Максимчук.
Академік Елла Лібанова привітала зарубіжних гостей у стінах НАН України й коротко ознайомила їх з історією, статусом, основними завданнями Академії та напрямами досліджень, які здійснюють її вчені. Представники НАН України відповіли на низку запитань китайських колег, зокрема щодо співпраці України та Китаю в межах ініціативи «Один пояс – один шлях» і можливих змін у двосторонніх відносинах на нинішньому етапі.

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=5203

14.06.2019

У двадцять першому випуску газети «Дзеркало тижня» (8-14 червня 2019 року) вийшла друком стаття головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ, доктора наук з державного управління, с.н.с. Рингач Наталії Олександрівни «Правила дорожньої небезпеки». Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:

https://dt.ua/macrolevel/pravila-dorozhnoyi-nebezpeki-313824_.html

14.06.2019

За кордоном за оцінками Мінсоцполітики постійно працює 3,2 млн українців, ще від 7 до 9 млн наших громадян працюють час від часу. Валютні перекази від трудових мігрантів становлять щорічно 10% ВВП, але високі ризики того, що мігранти поїдуть з України назавжди. Про те, як повернути трудових мігрантів в Україну розповіла НВ Елла Лібанова - Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, академік Національної академії наук України у інтерв'ю "Назад з Польщі. Чи повернуться українці?"

https://nv.ua/ukr/opinion/nazad-z-polshchi-chi-povernutsya-ukrajinci-50026917.html?prefer_lang=ukr

14.06.2019

Розмова кореспондента газети "День" з віце-президентом Національної академії наук України, вченим, який очолює в академії секцію суспільних і гуманітарних наук (це — економіка, демографія, соціологія, історія, філософія, правознавство, комплекс філологічних, мистецтвознавчих та народознавчих дисциплін — перелік далеко не повний), академіком Сергієм Івановичем ПИРОЖКОВИМ — фахівцем у галузі демографії та соціальної економіки.

1 частина - https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ukrayinske-suspilstvo-dovoli-rozriznene-ce-ye-globalnoyu-problemoyu
2 частина - http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo-intervyu/my-povynni-naukovo-obgruntuvaty-metu-yakoyi-hochemo-dosyagty-yak

13.06.2019

13 червня 2019 р. о 12:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбулась Презентація та обговорення результатів дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України»
Жінки та чоловіки в українській енергетиці: рівні права і можливості чи сектор дискримінації? Презентація та обговорення результатів дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», було виконано з метою виявлення найбільш актуальних гендерних проблем у сфері працевлаштування в енергетичному секторі України. Дослідження здійснено у 2018 - початку 2019 рр. з метою пошуку можливих шляхів вирішення гендерного дисбалансу в українській енергетиці для забезпечення сталого і соціально справедливого її розвитку. Висновки говорять про те, що хоча частка жінок у цьому секторі повільно зростає, вони досі становлять лише 25–27% усіх зайнятих у нафтогазовій промисловості країни. Третина жінок зіштовхуються з дискримінацією на робочому місці. На жаль, жіноча зайнятість в енергетиці дотепер мало пов’язана з технічними та керівними посадами. Проте розвиток сучасних технологій, використання відновлюваної енергетики та інші чинники формують передумови для зростання жіночої зайнятості в енергетиці. Виконавцем роботи є Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за ініціативи та підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Жіночого енергетичного клубу України (ЖЕКУ), а також за активного сприяння та участі Офісу Урядової уповноваженої з ґендерної політики.

Спікер/-ки:
- Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики (tbc);
- Олександр Дячук, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», керівник групи авторів і авторок;
- Ганна Герасименко, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, наукова редакторка дослідження;
- Валентина Белякова, президентка Жіночого енергетичного клубу України, Директорка TIU Canada в Україні.

Модераторка: Оксана Алієва, Фонд ім. Г. Бьолля в Україні

https://www.prostir.ua/event/prezentatsiya-doslidzhennya-zhinky-ta-choloviky-v-enerhetychnomu-sektori-ukrajiny/

11.06.2019

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, академік Національної академії наук України Елла Лібанова в ефірі "Студія OBOZREVATEL" зазначила, що коли йде розмова про електронний перепис населення, про певні самостійні дії населення в інтернет-мережі не йдеться. За її словами, суть електронного перепису полягає у відмові від паперових носіїв збору і обробки даних і переході на внесення і обробку за допомогою сучасних електронних пристроїв.
На її переконання, 18-річна відсутність перепису населення в Україні не стане несподіванкою для фахівців і підтвердить їх розрахунки, водночас вона не впевнена щодо сприйняття результатів політиками. Щодо того, як будуть рахуватися під час такого перепису українські заробітчани, вона наголосила, що навіть перебуваючи на заробітках у Польщі впродовж 3-х місяців, він буде відзначений у частині населення України, але як тимчасово відсутній мешканець. Для того, аби перестати людину рахувати мешканцем, людина має бути відсутньою на терені України впродовж 12 місяців.

https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/stdoboz1906114-1channel-1-20190611-104803-h264-8-bit-983-mp4.htm

07.06.2019

5-7 червня 2019 року в спортивно-оздоровчому таборі «Гарт» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (с. Світязь, Волинська область) відбулася ІV Міжнародна науково-практична конференція «Територіальний розвиток і регіональна політика: сучасний стан та орієнтири подальших реформ».
Серед учасників конференції були також присутні: віцепрезидент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік С.І. Пирожков, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Е.М. Лібанова, директор Інституту економіки промисловості НАН України академік О.І. Амоша, директор Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України академік Б.В. Буркинський, директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України член-кореспондент НАН України В.А. Устименко, заступник директора з наукової роботи Інституту економіки промисловості НАН України член-кореспондент НАН України Ю.С. Залознова.
Доповіді учасників конференції у формі статей буде опубліковано в журналі «Регіональна економіка», а пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності регіональної політики в Україні – узагальнено й у формі рекомендацій скеровано до центральних і регіональних органів влади.


http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=5163

06.06.2019

6 червня 2019 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України було проведено Міжнародний симпозіум "Національні академії наук: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку і пріоритети співробітництва у рамках Міжнародної асоціації академій наук". За результатами 2019 року відбулось нагородження переможців Конкурсу на краще книжкове видання Національної академії наук України. Почесні дипломи та свідоцтва переможцям і лауреатам Конкурсу — авторам і видавцям — вручили віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Наумовець і голова Науково-видавничої ради НАН України академік НАН України Я.С. Яцків.
Гран-прі Конкурсу за інноваційний підхід до представлення видавничої продукції Конкурсна комісія одностайно присудила Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН Украни за видання національної доповіді "Українське суспільство: міграційний вимір" за редакцією академіків НАН України С.І. Пирожкова та Е.М. Лібанової.

http://www.nas.gov.ua/publications/news/Pages/contents.aspx?ffn1=ID&fft1=Eq&ffv1=426

30.05.2019

Днями Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) опублікувало черговий випуск аналітичного звіту "Україна: перспективи розвитку. Консенсус-прогноз". Документ містить усереднені значення основних прогнозних показників економічного розвитку країни, які розраховані на основі експертних оцінок учасників опитування – провідних фахівців у сфері макроаналізу та прогнозування.
Дані для консенсус-прогнозу МЕРТ представили експерти Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Національного банку, Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, Академії фінансового управління, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту еволюційної економіки, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Міжнародного центру перспективних досліджень, Ради підприємців при КМУ, Української аграрної конфедерації, CASE Україна, Dragon Capital, The Bleyzer Foundation.

Україна: перспективи розвитку очима молоді. Консенсус-прогноз

https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/chto-zhdet-ukrainu-do-2022-goda-ekonomisty-obnovili-prognoz-1276942.html

30.05.2019

У черговому номері (Vol. 12, № 1, 2019) щоквартального міжнародного академічного журналу відкритого доступу Economics and Sociology (ISSN 2306-3459 Online, ISSN 2071-789X Print), що публікується Центром соціологічних досліджень (Україна) у співпраці з Університетом Щеціна (Республіка Польща), Університетом Миколаса Ромеріса (Литовська Республіка), Тренчинським університетом імені Олександра Дубчека (Словацька Республіка) та Університетом підприємництва та права (Чеська Республіка) і абстрагується та індексується у найавторитетніших міжнародних Базах даних (SCOPUS, EBSCOhost Online, Web of Science тощо) опубліковано статтю професора, академіка НАН України директорки ІДСД НАН України Елли Лібанової «Labour migration from Ukraine: key features, drivers and impact».
У науковій праці визначені основні риси зовнішньої трудової міграції з України, включаючи сферу, напрями, роль у сучасному та майбутньому розвитку України. Розглянуто його основні складові, які відрізняються тривалістю перебування мігрантів за кордоном, складом учасників, впливом на загальну соціально-економічну ситуацію в країні та життям домогосподарств мігрантів. Розкрито сферу та структуру міграційних потоків у країнах-реципієнтах. Наведено оцінки міграційної мобільності різних груп населення України. Показано, що зовнішні міграції в сучасній Україні виконують функції соціальних підйомників, а наміри мігрантів виїхати з країни перетворилися на поширені моделі поведінки. За результатами досліджень, головним фактором є різниця між заробітною платою в Україні та потенційною винагородою в країні призначення, але ментальність є важливою роллю. Через традиційну високу мобільність українців нерозумно сприяти ідеї зупинки зовнішньої міграції виключно за рахунок зростання заробітної плати. Окреслено можливості державного впливу на міграційну поведінку населення та виділено найбільш ефективні дії з точки зору автора.

https://www.economics-sociology.eu/?en_es-abstracted-and-indexed,1

29.05.2019

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Елла Лібанова розповіла про мінімальну зарплату, європейських сусідів та робочу міграцію в інтерв'ю на Радіо НВ в програмі Апокриф з ведучим Сергієм Рахманіним.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zhiti-v-komfortniy-krajini-ella-libanova-pro-te-yak-povernuti-robochih-migrantiv-v-ukrajinu-video-50024192.html?prefer_lang=ukr

https://youtu.be/iWxfsQA-aHc

21.05.2019

21 травня 2019 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулась презентація Атласу «Українці в США: демографічні та соціо-економічні характеристики».

Книгу представив автор – доктор Олег Воловина, директор Центру демографічних та соціо-економічних досліджень українців в США, представник Наукового товариства імені Шевченка в США; дослідник Центру славістики, Євразії та Східної Європи, Університету Північної Кароліни в Чапель Гіль.
Атлас «Українці в США: демографічні та соціо-економічні характеристики» створений на базі офіційної статистики Бюро Цензів США і представляє історію міграції українців до США та їх демографічні та соціо-економічні характеристики. Окрім розділів про демографічні характеристики українців (вік, стать, тип поселення та внутрішня міграція), Атлас висвітлює їх рівень освіти, зайняття, доходи та бідність, житлові умови, громадянство, число україно- та російськомовних, володіння англійською мовою тощо. Атлас детально описує останню хвилю міграції з України та її вплив на українську громаду в США. На презентації були присутні Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України; Леонід Руденко – директор Інституту географії НАН України, академік НАН України; Андрій Кудряченко – директор Інституту всесвітньої історії НАН України, доктор історичних наук, професор; Олександр Гладун – заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, член-кореспондент НАН України; Станіслав Кульчицький – головний науковий співробітник Інституту історії НАН України, доктор економічних наук, професор; Ольга Федунків – начальник довідково-інформаційного картографо-геодезичного відділу Державного науково-виробничого підприємства “Картографія” та інші представники академічної науки, системи вищої освіти, неурядових дослідницьких центрів та організацій громадянського суспільства, засобів масової інформації.

13.05.2019

У сімнадцятому випуску газети «Дзеркало тижня» (11-17 травня 2019 року) вийшла друком стаття провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, кандидата економічних наук Ірини Новак «Зникаюча солідарність», присвячена аналізу ролі та функцій солідарної системи соціального страхування в процесі трансформації моделі соціальної держави.

https://dt.ua/macrolevel/znikayucha-solidarnist-310938_.html

08.05.2019

У рейтингу якості життя Україна потрапила до останньої десятки країн.
Україна опинилася на 62 місці. Усього 71 країна в списку. Про це йдеться у результатах дослідження сервісу Numbeo. Сходинкою вище у рейтингу опинився Таїланд, нижче — Гонконг. У всіх 3 країнах індекс якості життя незначно перевищує 100 (в України, наприклад, 102,34). А ось у лідера списку Данії бал удвічі вищий - 198,57. Дослідники окремо оцінювали купівельну спроможність країн, їхню безпеку, охорону здоров'я, вартість життя, доступність нерухомості, транспорт, забруднення й екологію. Найгірша ситуація з купівельною спроможністю (32,72 бали), вартістю життя (27,94) і транспортом (14,35).
У торішньому рейтингу Україна була на 72 місці, а 2017-го — на 59.
- Часто для складання рейтингів, де оцінюють багато країн, використовують застарілі дані, - каже Gazeta.ua Людмила Черенько, соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи. - Бо повну інформацію за минулий рік матимемо тільки в серпні. Тобто зараз є потрібні дані лише за 2017-й. А якщо потрібна об'єктивна інформація для міжнародного рейтингу, можуть використовувати і за 2016-й.


https://gazeta.ua/articles/life/_poyasnili-chomu-v-ukrayini-nizkij-riven-yakosti-zhittya/901659

22.04.2019

Все що треба знати про українці - скільки нас, де ми є, як живемо. Все про українську демографію від Директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Васильовича Птухи НАН України, доктора економічних наук, професора, академіка НАН України Елли Лібанової.

https://youtu.be/60Sii_bOgLU

10.04.2019

За оцінками НБУ, за рік заробітчани можуть надіслати додому понад дев'ять мільярдів доларів, проте скільки їх самих - ніхто точно не знає. Міністерство соціальної політики наводить дані компаній, які працевлаштовують українців за кордоном - у 2018 році кількість таких людей перевищила 97 тисяч. Однак фахівець Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк зазначає: цей показник не відображає реального стану справ, а держоргани не мають інструментів, щоб порахувати українських працівників за кордоном. Станом на березень в Україні офіційно працюють 1 793 організацій, які займаються працевлаштуванням українців за кордоном - це дані Мінсоцполітики.
Протягом 2018 року ці фірми працевлаштували 97 098 громадян України, з них більшість (19 243) - на Кіпрі, 12 539 - у Польщі, 10 558 - у Німеччині. По одній людині працюють у Бахрейні, Ірані, Казахстані і на островах Кука. Більшість компаній вказують своєю вузькою спеціалізацією працевлаштування моряків - загалом понад 400 із них знаходять для українців роботу в морі. Популярні також професії, пов'язані з будівництвом і сферою обслуговування. При цьому в Уряді немає даних щодо українців, які працевлаштовуються за кордоном самостійно. Згідно із показниками ліцензованих компаній кількість українців, які з їхньою допомогою шукають роботу за кордоном, щороку збільшується. Але це не означає, що збільшується і кількість заробітчан, та й загалом не відображає масштаби трудової міграції, адже чимало українців шукають роботу самотужки, каже завідувач сектору міграційних досліджень українського Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк.

http://misto.vn.ua/news/item/id/12766

За результатами таємного голосування та відповідно до з п.3.12.4 Статуту НАН України вважається обраним на посаду директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України:

ЛІБАНОВА Елла Марленівна

29.03.2019

29 березня 2019 року директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова на запрошення Інституту Кеннана (Kennan Institute) та Української дослідницької програми Кеннана в рамках Серії "Видатний спікер" із доповіддю-презентацією "Demographic Shifts in Ukraine" взяла участь у Презентації, метою якої було поліпшення знань і досвіду керівників, експертів, учених та громадськості про Росію, Україну та інші держави європейського регіону.

25.03.2019

Головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ, д-р наук з держ. упр., с.н.с. Рингач Наталія Олександрівна взяла участь у роботі VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інноваційні технології в готельно - ресторанному бізнесі», яка відбулась 19 березня 2019 р. у Національному університеті харчових технологій (Київ). Н.О. Рингач виступила на пленарному засіданні з темою доповіді «Раціональне харчування як фактор ризику неінфекційних захворювань»

19.03.2019

Національний інститут США провів дослідження і з'ясував, в яких країнах і в якому віці приходить старість. Україна опинилася на 179-му місці зі 195-ти держав. Якщо в середньому у світі вік приходу старості близько 65 років, то у нас — 57.
Основні причини — погана медицина, особливо профілактика хвороб, а також бідність. Адже в бідній країні люди часто нещасливі, озлоблені і роздратовані, отже, вони отримують негативні емоції, які підривають їхнє здоров'я. Детальніше — у матеріалі OBOZREVATEL.
Завідувачка відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії НАН України Ірина Курило каже, що одна з причин такої ситуації — поганий стан медицини, особливо у сфері профілактики основних захворювань.
"Поганий стан здоров'я українців — це наша відмінна риса. Подивіться, як виглядають люди похилого віку в країнах Заходу, вони виглядають набагато здоровіше і більш підтягнуто за своїх українських однолітків. Все це пов'язане з нашою поведінкою — погані звички, нераціональне харчування, екологічна ситуація. Ми не звикли ходити до лікарів, ми не стежимо за своїм здоров'ям, куримо, п'ємо..." — пояснила OBOZREVATEL Ірина Курило.


https://www.obozrevatel.com/ukr/health/medical/ukraintsi-strimko-stariyut-scho-vidbuvaetsya-i-yak-vidstrochiti-smert.htm?fbclid=IwAR0henS5mKZD8uGMr7P9FP-lF0wVd3dy8_4jBo-vUoBNdiyDzaUsYiUHGRI

14.03.2019

У 2019 році НБУ прогнозує уповільнення зовнішньої трудової міграції. Станом на кінець 2018 року за кордоном, за даними Міністерства соціальної політики, працювали 3,2 млн українців. Надходження від трудових мігрантів за останній рік, за підрахунками НБУ, становили близько $11 млн.
Завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Олексій Позняк аналізує тенденції трудової міграції та пояснює, чи справді вона буде сповільнюватися у 2019 році.

https://konkurent.in.ua/publication/38041/trudova-migratsiya-ukraintsi-menshe-vtikatimut-za-kordon/

10.03.2019

Більшість українських заробітчан невдовзі повертаються додому, а не лишаються постійно жити на Заході Про це директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, професор, академік Елла Лібанова розповіла в ефірі програми "Політичний маринаД" з Мариною Данилюк-Ярмолаєвою на Еспресо.TV.
"В української еміграції є така риса, яка вселяє в мене, принаймні, надію у те, що не так все погано: переважна частина українців виїзджає на короткий термін. Тобто вони їдуть, там попрацюють, скажімо, місяць-два-три і повертаються. І питання зараз вже не в робочій візі. Для того щоб працювати у Польщі це вже не потрібно. Воно (це питання - ред.) вирішується на місці. Питання в тому, що люди поки що хочуть повертатися", - зазначила дослідниця.
За її словами, загалом в циркулярній міграції "нічого погано нема".
"І через таку міграцію пройшли країни Середземномор'я, яких би - я би дуже хотіла - Україна могла наслідувати. Дуже довгий час вони були країнами-донорами населення і робочої сили для більш розвиненого світу, а зараз вони рецепієнти. До них ідуть. Причому їдуть навіть з більш розвинених країн", - додала Лібанова.

https://espreso.tv/news/2019/03/10/ukrayinci_perevazhno_yizdyat_pracyuvaty_za_kordon_na_korotki_terminy_akademik_libanova

08.03.2019

У переддень Міжнародного жіночого дня опублікувано рейтинг 100 найбільш успішних жінок України. Список, який склав журнал «Новое время», розбитий на 8 блоків: політика, держчиновники, бізнес, суспільство, корпоративний сектор, культура та медіа, шоу-бізнес, спорт. Журнал докладно розповідає про успіхи кожної з жінок.
ЕЛЛА ЛІБАНОВА, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, академік НАН України у блоці "Суспільство" зайняла 4 місце!

Суспільство
37. Ірина Бекешкіна, директор фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України
38. Дар'я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції
39. Ольга Кудиненко, засновниця благодійного фонду допомоги онкохворим дітям Таблеточки
40. Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, академік НАН України
41. Юлія Тичківська, співзасновниця Bendukidze Free Market Center, виконавчий директор Аспен Інституту Київ
42. Марина Порошенко, перша леді, голова Українського культурного фонду
43. Ольга Руднєва, виконавчий директор фонду Олени Пінчук АнтиСНІД
44. Оксана Нечипоренко, директор громадської організації Global Office
45. Тетяна Сосновська, генеральний директор Національного музею історії України
46. Світлана Ройз, психолог
47. Ярослава Гресь, співзасновниця піар-агентства Gres Todorchuk PR, блогер
48. Ольга Айвазовська, засновниця і глава громадської мережі ОПОРА
49. Маша Єфросиніна, телеведуча, актриса, почесний посол ООН в Україні


https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/nv-nazvav-top-100-naybilsh-uspishnih-zhinok-ukrajini-50009498.html?fbclid=IwAR1Q-5xJpgiFUrT-hAV468oiK_G469Mo1FRRxINVFiQq27r6P0uNnCRXMME

07.03.2019

Головна причина поголовної нетолерантності українців полягає в неосвіченості. Дітей необхідно ще зі школи привчати до того, що люди – різні.
Таку думку в ефірі ObozTV висловила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. За її словами, ця проблема сьогодні стосується не тільки ЛГБТ-спільноти.
Вона уточнила, що людей потрібно готувати до інтеграції в міжнародну спільноту, куди так прагне Україна. Інтеграція повинна проходити і на ментальному рівні, а українці зобов’язані зрозуміти, що хоч люди й різні – вони все одно люди.


https://www.obozrevatel.com/ukr/society/do-lgbt-treba-privchati-zi-shkoli-sotsiolog-vistupila-proti-netolerantnosti-v-ukraini.htm?obozrevatellang=uk

04.03.2019

В Україні у 2020 році проведуть всеукраїнський перепис населення, а в грудні цього року буде підготовчий етап у вигляді пробного перепису. Його проведуть в Оболонському районі столиці й Бородянському районі Київщини. Про це йдеться у звіті голови Державної статистики України Ігоря Вернера.
Докладніше на цю тему в інтерв'ю Gazeta.ua говорить завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії й соціальних досліджень Олександр Гладун.


https://gazeta.ua/articles/life/_cerez-internet-chi-na-plansheti-yak-provoditimut-perepis-naselennya-v-ukrayini/889137

03.03.2019

Паркани похилилися, городи заросли, а господарі всіх будинків на вулиці – померли. Населення села зменшилося втричі. І таких населених пунктів лише на Чернігівщині десятки, якщо не сотні.
Про це йдеться в сюжеті інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.
Соціально-економічні умови в країні – бідність, низькі зарплати, неякісна медицина тощо – чи не основні причини зменшення кількості населення. Становище для «Деталей» аналізують найкращі фахівці інституту демографії.
«Коли відбувається загальне зменшення чисельності населення, відбувається зменшення кількості жінок, і чисельності жінок репродуктивного віку. Тобто тих жінок, які мають репродуктивний вік, у демографії вважається це 15-49 років», – зазначає заввідділу демографічного моделювання Олександр Гладун.
Крім цього, загальносвітова тенденція – жінки заводять дітей пізніше, ніж кількадесят років тому. На початку двотисячних, українки в середньому вже у 25 років народжували дитину, тепер – аж у 28.
«Люди кажуть, що низька зарплата і проблеми з житлом, не дозволяють їм реалізувати свої настанови щодо кількості дітей», – підкреслив Олександр Гладун.
Та ще менше контрольована історія з тими, хто просто виїздить з України в пошуках кращої долі.
«За моїми оцінками загальна кількість трудових мігрантів становить близько 2,7 мільйонів осіб. З них близько мільйона – це довгострокові мігранти, які живуть і працюють закордоном багато років», – розповідає завідувач відділу міграційних досліджень Олексій Позняк.
Саме ця категорія населення, найімовірніше, повертатися на Батьківщину не захоче.
«Якщо ситуація буде погіршуватиметься, то можливий і поступовий перехід короткострокової міграції у довгострокову форму. Кількість довгострокових мігрантів, на жаль, збільшується», – констатував Олексій Позняк.

https://zik.ua/news/2019/03/03/skilky_nas_demografy_seryozno_zagovoryly_pro_neobhidnist_perepysu_naselennya_1521453

28.02.2019

28 лютого 2019 року в місті Києві відбулось засідання колегії Міністерства соціальної політики України на тему „Основні досягнення у соціальній сфері та перспективи розвитку”.
Засідання пройшло за участі Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, Міністра соціальної політики Андрія Реви, голови Київської облдержадміністрації Олександра Терещука, керівників центральних органів виконавчої влади, представників органів соціального захисту населення з усіх регіонів країни, представників місцевого самоврядування. Під час заходу були обговорені нагальні питання соціальної сфери, підбиті підсумки роботи за минулі період та окреслені завдання на перспективу, відбувся обмін думок між учасниками заходу щодо різних соціальних проектів, які впроваджуються в різних регіонах України.
Учась у заході прийняла - Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.


https://www.msp.gov.ua/news/16762.html

20.02.2019

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова зазначила, що українці, обираючи між рівноцінною низькокваліфікованою роботою вдома і закордоном, більш охоче обирають роботу закордоном. Це, за її словами, відбувається через певне почуття сорому та через викривлене поняття "соціального іміджу".
Про це Вона розповіла у інтерв'ю OBOZ tv у програмі студії OBOZREVATEL за темою "Удар по соціальному іміджу"


https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/udar-po-sotsialnomu-imidzhu-sotsiolog-poyasnila-chomu-ukraintsi-obirayut-robotu-zakordonom.htm
https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/potoku-migrantiv-z-azii-ta-afriki-do-ukraini-ekspert-rozpovila-do-chogo-prizvede-ekonomichne-zrostannya.htm

20.02.2019

День соціальної справедливості: 27% українців живуть у злиднях
Найбіднішими в Україні безперечно є багатодітні родини. Тому що на одну заробітну плату прожити практично неможливо. Переважною мірою матері в багатодітних сім’ях не працюють. Але я не беру зараз до уваги сім’ї, які живуть на дитячі кошти.
Переважна більшість людей в Україні харчуються нормально. Говорити про те, що у нас голод – м’яко кажучи не відповідає реальності.
Голоду в Україні немає. Але раціонального харчування, на жаль, також, якщо говорити про споживання фруктів, ягід чи овочів круглий рік.
Причиною є низька заробітна платня.
Також – пенсіонери. Перша причина низьких пенсій, на які не можна прожити – це те, що далеко не всі, хто працює, сплачують внески до Пенсійного фонду.
Друга причина – це високий рівень демографічного старіння. Він пов’язаний з тим, що вже протягом 50 років народжуваність зберігається на дуже низькому рівні та висока смертність, також масштабна міграція закордон. Через це в Пенсійному фонді не вистачає коштів. Відсоток бідності в Україні вже років 20 коливається 25-27%.
Автор: Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України.


https://fakty.com.ua/ua/opinion/den-sotsialnoyi-spravedlyvosti-27-ukrayintsiv-zhyvut-u-zlydnyah/

20.02.2019

Вже з 4-го березня людям почнуть видавати «живі гроші» на сплату комунальних послуг. В середньому, кожна родина має отримати на руки по півтори тисячі гривень. Водночас, кількість субсидіантів буде зменшуватись за умови збільшення доходів людей, - зазначила завідувач відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень України Людмила Черенько.


http://radio.kiev.fm/news/v-ukraini-startue-monetizaciya-subsidiy-73638

15.02.2019

Охочих взяти шлюб все менше, але і число розлучень скорочується - стверджують українські вчені. Втім, якщо простежити динаміку весіль та розлучень - за останні 30 років майже нічого не змінилось. Навіть забобони у 21 столітті працюють, як і раніше – різке зменшення одружень у високосні роки, а перед та після стрибок, йдеться у випуску ТСН.Тиждень.
В інституті демографії розповідають, шукати платних свах жінкам не треба хіба в селі. Там наречених-дівчат нестача. Вони мігрують до великих міст на навчання та роботу. І радикально змінюють співвідношення статей мегаполісів.
“Якщо, наприклад, серед населення України до 35 років баланс сприятливий, то в місті Києві вже з 25 років в нас жінок більше, ніж чоловіків”, - стверджує працівник Інституту демографії Людмила Слюсар.


https://tsn.ua/ukrayina/shlyubni-trendi-ukrayinci-vse-menshe-voliyut-odruzhuvatis-ta-ne-pospishayut-rozluchatis-1298883.html

15.02.2019

Згідно зі статистикою Мін'юсту, українськими загсами за минулий рік було зареєстровано майже 229 тисяч шлюбів – на 20 тисяч менше, ніж у 2017-му. До речі, в Україні є РАЦС, де найчастіше розписувалися в минулому році: 3205 шлюбів зареєстрував РАЦС Печерського району Києва, що дорівнює приблизно числу всіх шлюбів за рік у всій Луганській області!
А ось розлучень в країні стало більше – 54 тисячі в 2018 році проти 33 тисяч в 2017-м (див. інфографіку). Правда, статистика Мін'юсту не враховує розлучень через суд – тільки ті, які оформлені в рацсах. Як пояснила нам провідний науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень ім. М. В. Птухи НАНУ Людмила Слюсар, в рацсах реєструються лише ті розлучення, коли у подружжя немає дітей до 18 років і немає майнових суперечок.
"Це лише 30% від загального числа. За нашою статистикою, число розлучень за останні роки, навпаки, рухається в сторону зниження. Наведу такі цифри: у 2016 році їх було зареєстровано 129 999, а в 2017-му – 128 734. Йде хоч і не значне, але скорочення розлучень", – говорить Слюсар.
За її словами, на скорочення числа розлучень можуть впливати попередні офіційним цивільні шлюби: "Дуже часто люди, поживши разом, розуміють, чи підходять вони один одному. До речі, різке скорочення розлучень було зафіксовано в 2014 році через військову небезпеку. Біда, як то кажуть, зблизила людей".


https://ukr.segodnya.ua/ukraine/v-2018-godu-zaregistrirovali-v-ukraine-na-20-tysyach-brakov-menshe-chem-god-nazad-1221820.html

11.02.2019

Елла Лібанова, керівник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, говорить, що на ринках праці в інших країнах зараз все більше зростає попит на людей з високою і низькою кваліфікацією, а от середня кваліфікація не така затребувана.
"Європейський, північноамериканський ринки праці переживають часи, яких у них не було. Якщо довгий час на ринку праці основним контингентом, який користується попитом, були люди з середньою кваліфікацією, незалежно від професій, то зараз ринок праці поляризується. Там залишається два полюси: топові місця, які потребують робочої сили дуже кваліфікованої, і робочі місця, що потребують низької кваліфікації, а ось середина сьогодні провалюється. Досвід говорить про те, що через п'ять років таке буде і у нас. Ми зараз масово готуємо середню кваліфікацію, і виникає питання, що ми з цим робитимемо? " – каже Лібанова і пояснює, що це відкриває певні перспективи для того, щоб залучити людей з інших країн.
Але зараз наша країна не надто пристосована для трудових мігрантів, а на законодавчому рівні це питання все ще не обговорювалося.


https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/trudovaya-migraciya-v-ukrainu-kto-k-nam-edet-i-zachem-strane-migranty-1217634.html

05.02.2019

Соціальна політика держави повинна таким чином формувати економічні пріоритети, щоб підтримувати легально працюючий бізнес в Україні. Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова, виступаючи на презентації Меморандуму роботодавців України, повідомляє РБК-Україна.
"Сьогодні вся соціальна політика держави спрямована на те, щоб максимально справедливо розподілити бюджетні гроші. Так, це важливо, але цього недостатньо. Соціальна політика держави повинна таким чином формувати економічні пріоритети, щоб підтримувати легально працюючий бізнес в Україні", - зазначила вона.
Вчений-демограф висловилася за необхідність домогтися в Україні того, щоб напрям міграції змінився на протилежне. "Якщо сьогодні трудової міграції ми бачимо відтік робочої сили, то ми повинні створити такі умови, щоб до нас люди хотіли їхати", - зазначила вона.
Лібанова навела приклад Польщі, влада якої після того, як країна потрапила в зону депопуляції почали працювати над тим, щоб виїхали раніше з країни відчували себе поляками і хотіли повернутися і одночасно почали працювати над тим, щоб в Польщу прагнули їхати люди.
"Поляком пощастило – поруч є поки ще 40-мільйонна Україна з дуже схожою мовою та поведінкою населення. Тобто полякам абсорбувати українську робочу силу дуже просто. У нас сьогодні такі важелі дуже обмежені, але вони теж існують. І працювати над цим потрібно", - підкреслила вона.
Директор Інституту демографії висловила впевненість, що для цього в Україні необхідно створювати високопродуктивні робочі місця і підвищувати рівень зарплат.
"І тут ми повинні вимагати від держави встановлення контролю за цінами на ті товари і послуги, які виштовхують людей. Зрозуміло, що ціна на газ повинна бути економічно обгрунтованими, але вона не може бути такою, щоб заробітна плата, яку в змозі платити легально працюючий бізнес, не покривала її. Ми не можемо виштовхувати людей на субсидії", - зазначає Лібанова.
На її думку, в Україні назріла необхідність зміни податкової політики. "Підприємець повинен перестати бути податковим агентом – це абсолютно правильно. І так відбувається в будь-якій цивілізованій країні – людина сам платить податки, він розуміє, скільки він заплатив і він розуміє, що він за це може вимагати. Крім того ми повинні перестати оподатковувати доходи індивіда і почати оподатковувати доходи сім'ї. Тоді не буде такої ситуації, яка існує зараз, коли ми забираємо у людей доходи у вигляді податків, а потім ми їм назначем допомогу чи субсидію", - підкреслила Лібанова. Також директор Інституту демографії підкреслила необхідність розбудови української системи освіти. "Через 10 років в Україні стільки юристів, програмістів, бухгалтерів середньої кваліфікації не буде потрібно", - впевнена вона, додавши, що бізнес повинен впливати на систему освіти в країні.


https://www.rbc.ua/ukr/news/sotspolitika-gosudarstva-dolzhna-podderzhivat-1549375520.html

05.02.2019

Трудова міграція б'є антирекорди. Молодь їде з України в пошуках кращої роботи, а також - стабільності та соціальних гарантій - про це говорять самі працедавці. Підприємці навіть розробили Маніфест роботодавців і закликають владу підтримати ініціативу. Чи можна змінити ситуацію? - розбиралися мої колеги.
Упакування медикаментів! Вроцлав, Катовіце, Жешув, Лодзь! Житло надається безкоштовно - квартира, хороші умови. Німеччина. Робота на складах. 7€ на годину.
Подібні оголошення про роботу в Європі заполонили соцмережі.У сусідніх Польщі й Чехії нашим громадянам пропонують високі заплати, і навіть безкоштовне житло. В пошуках кращої долі українці масово виїжджають за кордон. А Україна - втрачає економіку, промисловість і найцінніше - людей. Майже кожен роботодавець уже сьогодні відчуває брак трудових ресурсів. "Якщо сьогодні по трудовій міграції бачимо відплив робочої сили, то ми маємо створити такі умови, щоб до нас люди хотіли їхати. Для цього, безумовно ми маємо говорити про створення високопродуктивних робочих місць, але цього - я переконана, недостатньго. Соціальна політика держави має таким чином формувати економічні пріоритети, щоб підтримувати легально працюючий бізнес в Україні", - говорить Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.
Щоб змінити ситуацію, підприємці розробили Маніфест роботодавців України. І закликають владу почути їхні вимоги. Всього в маніфесті - 12 пунктів. Документ має спростити життя як бізнесу, так і працівникам. Головні завдання на найближчі роки - створення 2 мільйонів робочих місць, пошук нових ринків збуту, розширення українського виробництва.

http://podrobnosti.ua/2281957-federatsja-robotodavtsv-ukrani-zaklika-vladu-pdtrimati-manfest-robotodavtsv.html

04.02.2019

Завідуюча відділом дослідження рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько відповіла на питання, яке давно хвилює простих українців – чому вони втратили субсидію.
За її словами, Кабмін пішов на такий крок не просто так. Доходи населення – це ключовий фактор, який береться до уваги.
«Сьогодні кількість субсідіантов зменшилася і на це є об'єктивні причини. Все-таки номінальні доходи виросли дуже істотно. А субсидія - це така річ, яка залежить від двох чинників: номінальних доходів і тарифів», - підкреслила вона. Підсумовуючи представниця НАН порадила українцям не дивуватися, адже все це «природні явища».
«Це абсолютно природне явище, коли менше людей мають право на субсидію, а багато - на менший розмір субсидії», - резюмувала вона.

https://uapress.info/uk/news/show/171683

28.01.2019

У третьому випуску газети «Дзеркало тижня» (25 січня -01 лютого 2019 року) вийшла друком стаття провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, кандидата економічних наук Ірини Новак і старшого наукового співробітника відділу економічних проблем соціальної політики, завідувача відділу інформатизації наукової діяльності Інституту економіки промисловості НАН України, кандидата економічних наук Руслана Покотиленка «Зайнятість в Індустрії 4.0: визначаємо національні пріоритети».

https://dt.ua/macrolevel/zaynyatist-v-industriyi-4-0-viznachayemo-nacionalni-prioriteti-300710_.html

Підтримаємо Макарову Олену!

Макарова Олена Володимирівна - доктор економічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, завідувач відділом досліджень людського розвитку.
Загальний науковий стаж О.В. Макарової складає 20 років. Брала безпосередню участь у виконанні понад 50-ти наукових проектів та науково-дослідних робіт (у т.ч. як відповідальний виконавець та керівник) на замовлення Президії НАН України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, міжнародних установ та організацій (ООН, Світового банку, ЮНІСЕФ тощо). Серед останніх науково-дослідних робіт слід відзначити: ”Людський розвиток в умовах нестабільності процесів відтворення населення”, “Модель соціально-демографічних трансформацій в Україні ХХІ століття”, “Наукове обґрунтування середньострокових пріоритетів бюджетної політики забезпечення сталого людського розвитку”, “Соціальні аспекти політики сталого людського розвитку в Україні”, “Систематизації рекомендацій ключових міжнародних донорів в галузі соціальної політики та забезпечення постійної експертної підтримки ЮНІСЕФ щодо реформування соціальної політики та системи опіки над дітьми”, “Надання консультативних послуг з впровадження непрямої оцінки доходів громадян та моделювання наслідків змін у соціальних програмах”.
О.В. Макарова є автором близько 60-ти наукових публікацій, у тому числі монографії «Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки», має досвід наукового керівництва аспірантами та здобувачами (під її керівництвом захистилися 7 кандидатів наук), викладацької діяльності у вищих навчальних закладах міст Києва та Житомира (на посаді доцента НТУУ “КПІ” читала курси соціальної статистики та соціальної політики, в Інституті перепідготовки працівників ДСЗ – курс демографії), а також багаторічний досвід участі у вітчизняних і міжнародних науково-практичних заходах. В даний час є заступником голови редколегії наукового журналу «Демографія та соціальна економіка», членом редакційної колегії журналу «Соціальна політика: проблеми, коментарі, відповіді».
О.В. Макарова нагороджена відзнакою «За професійні здобутки» з нагоди 90-ї річниці НАН України, 2011 року стала лауреатом Премії імені М.І. Туган-Барановського в області економіки, у 2013 році нагороджена ювілейною почесною грамотою за вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію ідей В.І. Вернадського.


https://woman.edinstvennaya.ua/nominees/nauka/olena-makarova

20.01.2019

Завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк у прямому ефірі 112 каналу прокоментував ситуацію щодо того, чи варто очікувати на відтік робочої сили?

https://video-ua.112.ua/chastyna-ukraintsiv-mozhe-poikhaty-do-nimechchyny-na-zarobitky-pozniak-287806.html

19.01.2019

Елла Лібанова — академік, професор, доктор наук, вчений у галузі демографії, соціоекономіки й економіки праці — 12 років очолює Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України.
Сильна жінка, не готова ділитися своїм болем. Але завжди готова ділитися своїми знаннями. Аби було з ким.
За останні 20 років її мозок сканував програми всіх політичних команд, які опинялися при владі, дії всіх прем'єрів і плани всіх президентів, яких вона згодом і консультувала. У рамках проблем демографії, міграції, економічної моделі розвитку країни et cetera.

https://kalendar.zn.ua/ella-libanova/ https://dt.ua/interview/ella-libanova-krayina-gluhih-299997_.html
https://dt.ua/ECONOMICS/ella-libanova-elita-spochatku-rozkrila-vlasnist-a-potim-nav-yazala-vigidnu-yiy-model-ekonomiki-300099_.html
https://dt.ua/ECONOMICS/ella-libanova-neobhidno-obmezhiti-zarplatu-top-menedzhmentu-derzhpidpriyemstv-300100_.html

15.01.2019

Європа відкриває кордони для українців не заради наших інтересів - директор Інституту демографії Про важливість перепису населення для керування державою, про відтік українців за кордон, переселенців із Криму та Донбасу й перспективи демографічної кризи, а також про участь ЗМІ у формуванні індексу щастя громадян в інтерв’ю "Апострофу" розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2019-01-15/evropa-otkryivaet-granitsyi-dlya-ukraintsev-ne-radi-nashih-interesov---direktor-instituta-demografii/22869
https://apostrophe.ua/ua/news/society/2019-01-15/u-nas-v-strane-katastrofa-sotsiolog-sdelala-interesnoe-zamechanie-pro-ukraintsev/151400

09.01.2019

У багатьох країнах світу допомога матерям-одиначкам стимулює оформлювати незареєстрований шлюб, при цьому кожна держава по-своєму знаходить порушників. “В Україні є певна частина, яка намагається скористатися соціальною допомогою і реєструється матерями-одиначками, проживаючи в цивільному шлюбі. Проблема виникає не тільки у нас. Приклад — Швеція, там близько 60% дітей народжуються поза шлюбом і розмір соціальної допомоги там значно вищий. Там і податки високі”, — розповідає професор, доктор економічних наук Ірина Курило. У США право на допомогу самотній матері надається тільки за умови, що вона працює щонайменше 30 годин на тиждень (або 6 годин в день при п’ятиденці). При цьому така практика — далеко не в усіх штатах. Найчастіше одиначкам надають продуктові талони і допомагають оплачувати оренду і навчання. При цьому якщо виявиться, що тато насправді проживає з сім’єю, батьки такої дитини ризикують отримати реальний термін за крадіжку у держави. В Україні ж, вважає експерт Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько, необхідно найперше перестати розмежовувати допомогу матерям-одиначкам та допомогу малозабезпеченим. Важливо при цьому посилювати контроль всіх соціальних виплат. “Зараз розробляється механізм соціальної інспекції. Необхідно використовувати критерії оцінки матеріального стану сім’ї. Враховувати, чи є в родині зареєстрований працездатного віку, який при цьому офіційно не працює, яким майном володіє сім’я. При цьому, звичайно, важливо не принижувати одержувачів соцдопомоги. Ніхто не ходитиме і не заглядатиме у холодильник”, — розповідає Черенько.

https://1news.com.ua/tsikave/ukrayintsi-vidmovlyayutsya-vid-ditey-za-tisyachu-yak-batki-nazhivayutsya-a-sudyat-materiv.html

19.12.2018

19 грудня 2018 року відбулося Засідання Президії Національної Академії Наук України, на якому академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова представила Національну доповідь «Українське суспільство: міграційний вимір».
У підготовці цієї Національної доповіді взяли участь фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Інституту економіко-правових досліджень НАН України, Інституту соціології НАН України, Інституту економіки промисловості НАН України, Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України тощо. Доповідь містить інтегровані результати наукових досліджень, отримані під час виконання у 2018 році проектів, відібраних за результатами конкурсу дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук».
У своїй презентації академік Лібанова відзначила, що міграція є ключовим проявом процесу глобалізації, має об’єктивний характер і навряд чи може бути зупинена, принаймні демократичним шляхом. Імовірно, що й далі масштаби міграції зростатимуть, зокрема і завдяки тому, що активні та мобільні верстви населення впродовж життя декілька разів змінюватимуть місце проживання, в тому числі країну або континент. Цьому сприятимуть четверта промислова революція і пов’язана з нею цифровізація економіки, розвиток транснаціональних корпорацій, розміщення значної частини виробництв в інших країнах (регіонах), ніж місце реєстрації головного офісу, спрощення (скасування) процедур перетину кордонів у поєднанні із суто демографічними процесами – стрімким процесом старіння населення та робочої сили економічно розвинених країн. Головною складовою міграцій у сучасному світі є переселення через економічні чинники, передусім тимчасові переміщення з метою отримання більших заробітків. У таких міграціях вирішальну роль відіграє співвідношення якості життя в країнах (регіонах) походження (проживання) і країнах (регіонах) спрямування.
Стрижнева ідея Національної доповіді «Українське суспільство: міграційний вимір» полягає у тому, що міграція – це не проблема, котра потребує розв’язання, а реальність, із якою належить рахуватися і яку необхідно облаштовувати. Елла Лібанова у доповіді зробила наголос на тому, що сьогодні основне завдання державної міграційної політики має полягати в забезпеченні найповнішого використання позитивного потенціалу міграції одночасно з мінімізацією її негативних наслідків.
У національній доповіді розкрито проблемні питання трудової, освітньої, внутрішньої та вимушеної міграції тощо. Важливим елементом Національної доповіді є висвітлення проблем імміграції – питань що спровокувало значні трансформації у суспільствах країн ЄС і найближчим часом гостро постане перед українськими державою та суспільством.
У Національній доповіді «Українське суспільство: міграційний вимір» обґрунтовано напрями міграційної політики нашої держави, котра має спрямовуватися на зменшення відтоку населення, сприяння поверненню мігрантів, передусім тих, хто виїхав із трудовими цілями та вважає своє перебування за кордоном тимчасовим, і заохочення імміграції працівників, яких потребує економіки, інтеграцію мігрантів в інтересах і окремих осіб, і громад їхнього вселення. У сфері внутрішньої міграції до найнагальніших завдань належать надання допомоги, облаштування, забезпечення зайнятості, доступу до медичної допомоги, освіти, соціальних послуг внутрішньо переміщених осіб.
Завданням держави є заохочення та спрямування легальними каналами переказів коштів, зароблених за кордоном, створення умов для їхнього продуктивного використання. Оскільки на всіх етапах міграційного циклу важливе значення має надання мігрантам адекватної та своєчасної інформації, варто створити національний інформативно-комунікативний портал, де б розміщувалася актуальна інформація про небезпеки нелегальної міграції та можливості легального працевлаштування за кордоном, імміграційне законодавство й політику основних країн призначення, митні правила, можливості переказів коштів і соціального страхування, пропозиції щодо працевлаштування та відкриття власного бізнесу на Батьківщині.
Необхідно посилювати допомогу мігрантам із боку дипломатичних і консульських установ України, створювати при них інформаційно-консультаційні пункти, запровадити посади аташе з трудових питань в основних країнах-реципієнтах українських працівників. Потрібно допомагати самодіяльним українським навчальним закладам, організованим громадськими об’єднаннями мігрантів у країнах їхнього перебування, забезпечувати ці школи підручниками, методичними матеріалами, а також передбачити для дітей, які повертаються з-за кордону, додаткові заняття з української мови, історії, культури. Розвитку й урізноманітнення потребує міжнародне співробітництво в міграційній сфері. Хоча інтереси України як країни походження та інтереси країн призначення українських мігрантів різняться, обидві сторони зацікавлені в організованій, законній і безпечній міграції, що відкриває реальні можливості для співпраці.
В обговоренні виступу академіка Елли Лібанової взяли участь Міністр соціальної політики України Андрій Рева, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, виконавчий радник Представництва Міжнародної організації міграції в Україні strong{Сергій Шкльода}, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, член Президії НАН України академік НАН України Ярослав Яцків, голова Північно-Східного наукового центру НАН України та МОН України, член Президії НАН України академік НАН України Володимир Семиноженко, радник Президії НАН України, академік НАН України Іван Дзюба, заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха та віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України Сергій Пирожков.

Оголошується конкурс на заміщення вакантної посади завідувача відділу досліджень ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України.

Оголошується конкурс на заміщення вакантної посади головного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, вакантної посади провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, вакантної посади провідного наукового співробітника відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України.

Телефон для довідок 486 62 38

30.11.2018

29-30 листопада 2018 р. у м. Поляна (Закарпатська область) відбулись І Міжнародна науково-практична конференція «Система громадського здоров‘я: теорія, методологія, технологія, соціальна практика і управління” та Транскордонний інноваційний форум «Екологія здоров‘я». Організаторами заходів стали:
Полянська об‘єднана територіальна громада
Національна науково-технологічна асоціація України
Національна мережа громадського здоров‘я України
Регіональна асоціація органів місцевого самоврядування
«Закарпаття - за чисте довкілля»
Ужгородський національний університет
Технічний університет м. Кошице (Словаччина)
Д. н. держ. упр. Рингач Н. О. виступила з доповіддю на пленарному засіданні «Здоров‘я як ключова ціль серед 17 глобальних цілей сталого розвитку ООН: порядок денний для України».

27 листопада 2018 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «100-річчя НАН України: внесок у дослідження міграційних процесів на зламі тисячоліть», організаторами якої стали Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Представництвом польської Академії наук у Києві. Метою конференції був обмін результатами наукових досліджень щодо міграції населення, як важливого соціально-економічного процесу, який чинить значний вплив на демографічну ситуацію, ринок праці, якісні параметри населення та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для політики. Наразі вкрай важко оцінити масштаби зовнішньої міграції українців, але її учасниками, без сумніву, є мільйони українських громадян.

Серед учасників конференції: Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, strong{Сергій Пирожков} – віце-президент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук, академік НАН України, Генрик Собчук – директор Представництва Польської Академії Наук у Києві, професор,(Польща), Павел Качмарчик - директор Центру міграційних досліджень Варшавського університету, професор, (Польща), Марта Ярошевич - старший науковий співробітник Центру навчальних програм, доктор філософії (Польща), Серрано Інмакулада - науковий співробітник Інституту економіки, географії та демографії CSIC (Іспанська національна дослідницька рада) (Іспанія), Ігор Вернер – голова Державної служби статистики України, Михайло Волинець - голова Конфедерації Вільних профспілок України, Василь Воскобойник - президент Всеукраїнської Асоціації компаній міжнародного працевлаштування, Наталія Власенко – радник Голови Державної служби статистики України та інші представники академічної науки в галузі економіки, соціології, соціальних і регіональних досліджень, наукових шкіл системи вищої освіти, неурядових дослідницьких центрів та організацій громадянського суспільства.

Відкривши конференцію, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова надала слово Віце-президенту Національної академії наук України, Голові Секції суспільних і гуманітарних наук, академіку НАН України Сергію Пирожкову. Наступним взяв слово Голова Державної служби статистики України Ігор Вернер.
Роботу першої дискусійної панелі розпочала академік НАН України Елла Лібанова доповіддю «Українська еміграція: віддзеркалення ситуації в суспільстві» (презентація).

Директор Центру міграційних досліджень Варшавського університету, професор Павел Качмарчик (Польща) продовжив дискусію виступом «Contemporary migration from Ukraine to Poland: Challenges and opportunities» («Сучасна міграція з України до Польщі: виклики та можливості)» (презентація). Провідний науковий співробітник сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, доктор наук з державного управління Олена Малиновська виступила з доповіддю «Еміграція vs імміграція: напрями та механізми політики репатріації» (презентація).

Автори доповідей відповіли на питання присутніх, після чого відбулася загальна дискусія. Під час дискусії було зазначено, що в останні роки має місце різке зростання кількості заробітчан у країнах ЄС, передусім у Польщі, на тлі посилення темпів зменшення обсягів міграцій до Росії. Загалом від 2014 р. спостерігається збільшення загальних масштабів трудової міграції під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх економічних та соціо-політичних чинників.

У другій дискусійній панелі, модератором якої був завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Олексій Позняк , виступили старший науковий співробітник Центру навчальних програм, доктор філософії Марта Ярошевич (Польща) із доповіддю «Migration interdependences in the Eastern Partnership region» («Міграційна взаємозалежність у регіоні Східного партнерства») (презентація), науковий співробітник Інституту економіки, географії та демографії CSIC (Іспанська національна дослідницька рада) Серрано Інмакулада (Іспанія) із доповіддю "Return from the EU: patterns and profiles in Argentina, Romania, Senegal and Ukraine" ("Повернення з ЄС: візерунки та профілі в Аргентині, Румунії, Сенегалі та Україні") (презентація), Президент Всеукраїнської Асоціації компаній міжнародного працевлаштування Василь Войскобойник із доповіддю «Посилення трудової міграції з України до країн Європи: причини та наслідки» (презентація) та доцент кафедри соціології Українського Католицького Університету, кандидат соціологічних наук Дмитро Миронович із доповіддю "Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі" (презентація).

Під час загальної дискусії доповідачі відповіли на питання присутніх, учасники конференції обговорили основні тенденції зовнішніх міграцій в Україні, їх причини та передумови, наслідки масштабних міграцій.

У третій дискусійній панелі свої доповіді представили провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України, доктор економічних наук, професор Ірина Прибиткова - «Перехід України до економіки постіндустріального типу як передумова розвитку пересувних ринків праці» (презентація), генеральний директор Київського інституту соціології, доктор філософських наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Паніотто - «Мережеві методи у дослідженні міграційних процесів» (презентація) та завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Олексій Позняк - «Особливості зовнішніх трудових міграцій населення України на сучасному етапі» (презентація).

Результати експертного обговорення усіх дискусійних панелей були узагальнені модераторами дискусійних панелей під головуванням заступника директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, член-кореспондента НАН України, доктора економічних наук Олени Макарової.

26.11.2018

26 листопада о 15:00 пройшла прес-конференція на тему: «Економіко-правові засоби стимулюючого впливу на розвиток Донбасу» (Зала 2).
Організатори: Інститут економіко-правових досліджень НАН України; Представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні; ГО «Асоціація вчених-внутрішньо переміщених осіб».
Учасники: Марсель Рьотиг - директор Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі; Елла Лібанова - академік-секретар відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, д.е.н., професор, експерт ООН; Володимир Устименко - директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України, член-кореспондент НАН та НАПрН України, д.юр.н., професор, залужений юрист України; Руслан Джабраілов - заступник директора з наукових питань Інституту економіко-правових досліджень НАН України, д.юр.н., доцент; Інна Заблодська - директор Луганської філії ІЕПД НАН України, д.е.н., професор, заслужений економіст України.
Коротко. Під час прес-конференції експерти представлять результати проекту, у тому числі аналітичну доповідь, що узагальнює роботу колективу дослідників та громадських активістів з числа вчених - внутрішньо переміщених осіб.
Також захід завершуватиме реалізацію Спільного науково-прикладного проекту 2018 року Інституту економіко-правових досліджень НАН України, Фонду імені Фрідріха Еберта (Німеччина) та ГО «Асоціація вчених - внутрішньо переміщених осіб».
Його метою було вивчення реального стану соціально-економічного розвитку підконтрольних Уряду України частин Донецької та Луганської областей, виявлення поточних перешкод і позитивних тенденцій на шляху до відновлення їх економіки, а також розробка науково-практичних рекомендацій для широкого кола зацікавлених сторін щодо запровадження нових і кращого використання існуючих економіко-правових засобів стимулюючого впливу на розвиток цих областей.

Переглянути відео: http://newsvideo.su/video/9741818

24.11.2018

24 листопада 2018 р. головний науковий співробітник Інституту Наталія Левчук дала інтервю для каналу UA.TV про наслідки Голодомору в Україні.

https://www.facebook.com/UATVEN/videos/vb.123374947695477/728038824218858/?type=2&theater

20.11.2018

20 листопада о 12:30 відбудеться прес-конференція на тему: «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні в науковому, освітньому та публічному просторі» (Зала 1 приміщення "УкрІнформ").
Організатори: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України; Інститут історії України НАН України; Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.
Учасники: Олег Воловина - професор університету Північної Кароліни, США; Олександр Гладун - заступник директора ІДСД імені М.В. Птухи НАН України; Людмила Гриневич - директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору; Валентина Курилів - директорка освітнього напряму Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій, голова Національного Комітету Конгресу Українців Канади з вивчення Голодомору, Канада; Наталія Левчук - головний науковий співробітник ІДСД імені М.В. Птухи НАН України.
Коротко. Під час прес-конференції буде висвітлена історична і демографічна складові досліджень, та їх відображення в науковому, освітньому та публічному просторі АКРЕДИТАЦІЯ ЗМІ – anna@ukrinform.com або за тел.: (044) 299-05-00
https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2578005-golodomor-19321933-rr-v-ukraini-v-naukovomu-osvitnomu-ta-publicnomu-prostori.html

16.11.2018

Провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак 5-16 листопада 2018 року взяла участь у науковому стажуванні, присвяченому ознайомленню з європейськими підходами щодо популяризації академічної доброчесності та поглиблення співпраці в академічній і науковій галузі між Україною та Польщею, організованому польсько-українською фундацією Інститут міжнародної академічної і наукової співпраці (IIASC) на базі Духовної Академії Університету С. Вишинського (м. Варшава, Польща).

12.11.2018

Тенденція до збільшення кількості старшого населенння та зменшення кількості молодих людей зберігається і в Україні. Про це в коментарі Радіо НВ розповіла академік Національної академії наук України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В Птухи НАН України Елла Лібанова. За її словами, цей процес не є позитивно чи негативно забарвленим. Таку тенденцію країнам потрібно прийняти та підлаштовуватись під неї, додала експертка. "Це є так, як воно є. Дощ восени чи сніг взимку - це добре чи погано? Пристосовувати до цього політику і всю соціальну інфраструктуру. Медицина: одна справа медичні послуги для населення, де домінують діти, і інша справа - медичні послуги, де домінують особи старшого віку. Відповідним чином відрізняються потреби в соціальних послугах, в допомозі, в підтримці родини, потреби в освітніх послугах, пенсійній системі", - говорить вона. Теоретично вплинути на зменшення народжуваності можна завдяки певним, наприклад грошовим, заохоченням з боку держави. Проте це діє лише на кілька років, а в довгостроковій перспективі не дає результату, додала Елла Лібанова.
https://nv.ua/ukr/world/countries/choho-vimahaje-skorochennja-narodzhuvanosti-vid-ekonomiki-ta-politiki-2506638.html

12.11.2018

52 відсотки шлюбів, укладених за роки незалежності, вже розпалися. Чому – з'ясували в Інституті демографії. Соціологи опитали десятки тисяч розлучених. "На перше місце, як причину розлучення, вони ставлять непорозуміння, сімейні конфлікти, якщо краще сформулювати – відчуженість у сімейних відносинах і конфлікт інтересів", – говорить Людмила Слюсар, науковий співробітник Інституту демографії НАНУ. Виходить, що майже 27% розлучень відбулося через відчуженість у сім'ї. Кожну четверту пару зруйнували алкоголізм, наркоманія чи домашнє насильство. Ще 22% стали заручниками безгрошів'я і проблем з житлом. Тим часом, вчені наполягають, одружитися все-таки потрібно.
https://ukr.segodnya.ua/ukraine/matematiki-vyveli-formulu-krepkogo-braka-1187928.html

08-10.11.2018

Головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Левчук Наталія взяла участь у роботі Danyliw Research Seminar, що відбувся 8-10 листопада 2018 р. в університеті Оттави (Канада). Н. Левчук виступила з доповіддю, взяла участь у дискусії та відповіла на численні питання учасників семінару.
https://www.danyliwseminar.com/nataliia-levchuk?fbclid=IwAR1HDsPhS5-c9CcU5iDdQXWcgS_dIvbL8mAj9d1LnYE7OX8NJ5wsHSc_Bl8

09.11.2018

Як корупція впливає на представництво жінок у політиці та сфері прийняття рішень? І чи обмежує корупція можливості жінок? Протягом презентації дослідження ПРООН «Корупція очима жінок і чоловіків» Natalka Fedorovych, Yaroslav Yurchyshyn, Larysa Denysenko, Надією Зосім, Alexandra Kuziva та Ганна Герасименко обговорили сприйняття корупції жінками і чоловіками та вплив корупційних практик на їх життя
Ось лише декілька цікавих фактів, які виявило дослідження:

58% жінок та 52% чоловіків називають корупцію серед найважливіших проблем країни;
Лише 12,3% депутатів Верховної Ради та 4 з 24 членів Кабінету Міністрів – жінки;
Жінки нижче оцінюють рівень власної обізнаності щодо корупції - лише 55% жінок та 64% чоловіків змогли відповісти на питання “Що таке корупція?”
http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2018/58--of-ukrainian-women-consider-corruption-as-one-of-the-major-i.html

07.11.2018

В рамках проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015-2018 рр, проведено дослідження «Корупція очима жінок і чоловіків» спрямоване на оцінку сприйняття корупції жінками і чоловіками та впливу корупційних практик на їх життя. Зі звітом, складеним за результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.
Перейти до перегляду звіту
http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/democratic_governance/corruption_in_the_eyes_of_women_and_men.html

03.11.2018

Ганна Герасименко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України прийняла участь у Першому міжнародному соціофорумі «Тенденції розвитку сім'ї в умовах сучасного суспільства». У ньому взяли участь представники Міністерства соціальної політики України, уповноважений Президента України з прав дитини, представники консульств іноземних держав, Фонду ООН в області народонаселення (UNFPA), Дитячого фонду ООН (UNICEF), Німецької федеральної компанії міжнародного співробітництва (GIZ), Канадської поліцейської місії в Україні, Національної поліції України, виконавчих органів, депутатського корпусу, Національної академії наук України, громадські об'єднання. Ганна Герасименко прийняла участь у третій панельній дискусії: «Подолання домашнього насильства як питання громадської згуртованості: посилення комунікації і розвиток горизонтальних зв'язків у суспільстві» (нульова толерантність до насильства як мета та інструмент: шляхи формування; громадські ініціативи та державні сервіси на захисті права на життя, вільне від насильства: як вибудувати синергію; «небайдужі сусіди», «#янебоюсьсказати», «#розірви коло»: від звинувачення жертви до підтримки постраждалих; підтримуюча комунікація у суспільстві: роль місцевих ініціатив).
http://www.city.kharkov.ua/uk/news/u-kharkovi-proyde-pershiy-mizhnarodniy-sotsialniy-forum-40204.html

31.10.2018

«Шансів на те, що абсолютна більшість українських заробітчан колись повернеться на Батьківщину, на жаль, небагато, - прогнозує завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олексій Позняк, - Частина цих людей не повернеться за жодних умов, обравши для себе життя за кордоном. Частина може повернутися лише якщо окрім стрімкого розвитку економіки існуватиме продумана державна політика із залучення їх до внутрішніх економічних процесів. При цьому, навіть, теоретичне повернення на Батьківщину усіх мігрантів не врятує нас від нестачі робочої сили. Незважаючи на вражаючі показники чисельності української трудової діаспори, повністю проблему ці люди не розв’яжуть. Для повноцінного функціонування оновленої економіки такої великої за європейськими мірками країни знадобиться додатковий ресурс – кілька мільйонів людей», - вважає експерт.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2570274-doki-nasi-v-evropi-ukraina-cekae-na-afrikanciv.html

30.10.2018

У студії програми "Паралелі", медіа груп Правда.Тут на питання "Чи має право «Укрпошта» припиняти доставку пенсій?" відповідала: Лідія Ткаченко - фахівець у сфері соціальних досліджень, пенсійного забезпечення. Кандидат економічних наук. Доцент кафедри статистики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.

https://www.youtube.com/watch?v=vRD3X6hZnus
http://pravdatut.ua/programs/paraleli/paraleli-lidiya-tkachenko-chy-maye-pravo-ukrposhta-prypynyaty-dostavku-pensij

29.10.2018

Відмова "Укрпошти" від доставки пенсій додому з 1 січня стане справжнім ударом для мільйонів українських пенсіонерів. В Україні на сьогодні відсутня інфраструктура, що дозволяє повністю замінити доставку живих грошей на використання банківських карт. Про це розповіла в ефірі ObozTV провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко. На її думку, гучна обіцянка керівника "Укрпошти" Ігоря Смілянського нагадує шантаж уряду і спробу привернути увагу до проблеми.

https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/business-and-finance/pensii-v-ukraini.htm

29.10.2018

Перерахунок пенсій в Україні в зв'язку з підвищенням з 1 грудня прожиткового мінімуму торкнеться, в першу чергу, найменш забезпечених – близько 2,5 млн пенсіонерів.
Про це розповіла провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко. За її словами, "збільшення пенсій отримає так чи інакше досить велика кількість пенсіонерів". "Прожитковий мінімум визначає мінімальну пенсію за віком, і таких пенсіонерів як судді і народні депутати це особливо не торкнеться, тому що їх пенсії набагато вище… Це торкнеться переважної більшості пенсіонерів, які отримують звичайні пенсії за віком", – пояснила вона.

https://theworldnews.net/ua-news/pensiyi-po-novomu-komu-i-iak-pidvishchat-viplati-v-grudni
https://uk.etcetera.media/pensiyi-komu-pidvishhat-viplati-vzhe-u-grudni.html

26.10.2018

26 жовтня 2018 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Правове забезпечення соціальної безпеки в умовах євроінтеграційних процесів". Організаторами заходу виступили Центр проблем імплементації європейського соціального права, кафедра трудового права та права соціального забезпечення, Рада молодих вчених юридичного факультету.Пленарне засідання конференції було присвячено обговоренню концептуальних питань у сфері соціальної безпеки: понятійного апарату, правового регулювання соціальної безпеки в Україні та світі, базових елементів соціальної безпеки. На пленарному засіданні з доповіддю «Концепція соціальної держави в умовах європейської інтеграції» виступила провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак.

25.10.2018

Ще один напрямок трудової міграції українців, окрім Польщі, Росії та Чехії, це Італія, розповів виданню НВ завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк. За його словами, причиною цього є бажання покращити власний добробут, оскільки українських зарплат для цього не достатньо. “Найважливіші країни - це Італія та Чехія. У південній Європі наших більше, ніж у західній. Там, очевидно, простіше працевлаштуватися. Італія на фоні Іспанії і Португалії більш населена країна, відповідно там більш ємний ринок праці. Чоловіки здебільшого працюють на будівництві, жінки - у домашніх господарствах. Плюс сільське господарство, промисловість. Мінімальні зарплати у цих країнах набагато більші, ніж середня по Україні”, - розповів Позняк.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/skilki-inozemtsiv-vidvidalo-ukrajinu-v-2018-rotsi-ta-jakij-rehion-buv-populjarnim-2502292.html
https://styler.rbc.ua/ukr/sport1/igry-nepokorennyh-ukrainets-avstralii-zavoeval-1540375343.html

24.10.2018

В Україні у 2019 році вперше проведуть індексацію пенсій за новими правилами, яка торкнеться 10 млн осіб. За оцінками експертів, нові правила перерахунку будуть вигіднішими для українських пенсіонерів, йдеться у публікації OBOZREVATEL. "У законі сказано, що після ліквідації дефіциту Пенсійного фонду надбавка може становити 100% від зростання заробітної плати. Тоді це буде дійсно достатнє підвищення", — заявила старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.

https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/personalnij-pererahunok-v-ukraini-gotuyut-nove-pidvischennya-pensij.htm

22.10.2018

В Києві представники громадських організацій та профільних державних органів намагалися віднайти шляхи розв’язання проблеми офіційного працевлаштування біженців та шукачів притулку. Учасники круглого столу намагалася оцінити корисний потенціал цієї категорії населення України в розрізі ситуації, яка склалася на ринку праці країни.

Спікери:
• Анастасія Бондаренко, правовий аналітик БФ «Право на захист»
• Анастасія Фітісова, аналітик у сфері міграції
• Світлана Бутенко, юрист БФ «Право на захист»
• Любов Шпиняк, завідувач сектору соціальної інтеграції Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України
• Олена Рассахацька, заступник начальника відділу організації надання соціальних послуг ЦА ДСЗ України
• Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень, кандидат економічних наук Національної академії наук України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи
• Василь Радько, головний спеціаліст відділу міжнародного співробітництва Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини
• Сем Барeкзай, засновник мережі барбершопів «Бородач», власник мережі барбершопів «CHOP-CHOP».

19.10.2018

17-19 жовтня 2018 року у Києві відбувся семінар “Зміцнення національної системи охорони здоров'я в європейському регіоні ВООЗ: План дій на підтримку використання фактичних даних, інформації та наукових досліджень при розробці політики в Україні", у якому взяли участь головний науковий співробітник Наталія Левчук та старший науковий співробітник Олександр Корнійчук.

https://cseees.unc.edu/event/holodomor-conference/

08.10.2018

Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту Наталія Левчук взяла участь у роботі конференції "New interdisciplinary perspectives on the Holodomor within the context of other man-made Famines", що відбулася 5-7 жовтня 2018 року в університеті Північної Кароліни, Чапел-Хіл, США. Наталія Левчук виступила з двома доповіддями, взяла участь у круглих столах та дискусії.

https://cseees.unc.edu/event/holodomor-conference/

04.10.2018

Біженці, особи, які потребують додаткового захисту та шукачі притулку в Україні є значним трудовим ресурсом, особливо в умовах дефіциту працівників робітничих професій, але чинне українське законодавство практично унеможливлює для них офіційне працевлаштування. Такий ключовий висновок дослідження «Ключові аспекти зайнятості біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку в Україні», проведеного Благодійним Фондом «Право на захист». «Ці люди бажають працювати, деякі з них мають необхідні навички, але наразі діюче українське законодавство не дає їм можливості працевлаштуватись і збагачувати державний бюджет України», – зазначила Анастасія Бондаренко, правовий аналітик благодійного фонду «Право на захист», під час презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.
Олексій Позняк, кандидат економічних наук, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України, розповів, що Росія вперше за останні роки вийшла на друге місце за кількістю трудової міграції громадян України, поступившись Польщі, міграція до якої виросла більше ніж удвічі. Раніше трудові мігранти обирали Росію здебільшого через відсутність мовного бар’єру та можливості подорожувати за внутрішнім паспортом. Зараз більше українських заробітчан переорієнтувалися на ЄС – через геополітичну ситуацію та падіння курсу рубля, а також кращі умови праці та рівень заробітної плати, кампанії за легалізацію мігрантів та формуванню міграційних мереж. «Безвізовий режим дозволяє [трудовим мігрантам] прийняти більш обґрунтоване рішення: спочатку поїхати подивитися, а вже потім планувати трудову поїздку», – відзначив Олесій Позняк. Він також розповів, що зараз відбувається негативний процес переходу тимчасової міграції у постійну форму і ситуація може покращитися лише у разі зростання української економіки.

http://uacrisis.org/ua/68901-asylum-seekers-difficulties-with-employment

03.10.2018

Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко зазначила в інтерв'ю видання "Обозреватель", що трудові мігранти, які працюють офіційно, за кордоном же і платять податки. Гроші, що надходять до України, витрачаються на забезпечення сімей.

https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/bilshist-groshej-trudovih-migrantiv-ne-potraplyayut-v-ekonomiku-tkachenko.htm
https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/zrostannya-zarplat-v-ukraini-bilshist-trudovih-migrantiv-ne-poverne-tkachenko.htm

29.09.2018

У США різко скоротилася кількість розлучень. Соціологи говорять, що американці молодші 45 років довго обирають правильного партнера, пізніше вступають у шлюб і рідше розлучаються. Це – нова тенденція в американському суспільстві у порівнянні з минулими поколіннями, які раніше одружувалися, але потім розлучалися і часом повторювали цикл по кілька разів. В Україні тим часом тенденція зворотна – українці рідше одружуються і частіше розлучаються. В Україні шлюби зміцнила війна. В Україні шлюбний вік протягом останніх двох десятиліть також зростав, але він і далі є нижчим, ніж в більшості країн Європи і США. Тобто українці вступають у перший шлюб тоді, коли вони ледь скінчили освіту, але ще не набули фінансової незалежності жінки у 25 років, чоловіки у нецілих 28. Згідно з опитуваннями, переважно молоді українці одружуються на хвилі почуттів, а над матеріальними справами вони сильно не замислюються. Бажання мати спільних дітей – теж зараз не головний мотив шлюбів. Молоді люди виявляються неготовими до випробувань – до 4 років, за статистикою, розпадається більшість таких шлюбів. Серед головних причин – проблеми, що переважно пов’язані з бідністю, алкоголізм, насильство в родині, відсутність навичок вести діалог. І вчитися цього молодим українцям також немає, у кого. За даними українського Інституту демографії та соціологічних досліджень імені Птухи, в Україні триває тенденція нестійкості шлюбів, яка сформувалася ще в 1970-ті роки, за часів Радянського Союзу, коли українці легко одружувалися і легко розлучалися. Проте останні роки принесли зміни і в цю сферу життя України – на тлі війни більше шлюбів укладалося і було менше розлучень. «Сімейні зв’язки зараз, звичайно, з одного боку, проходять випробування, з іншого боку, вони навіть посилюються. В момент саме таких випробувань населення використовує сімейні зв’язки для виживання, для того, щоб організувати свою життєдіяльність. Саме в таких умовах більше цінується і сімейна солідарність, і сімейна взаємодопомога », – пояснювала цю тенденцію в інтерв’ю Радіо Свобода Людмила Слюсар, яка є провідним фахівцем у справах родини Інституту демографії.

https://www.radiosvoboda.org/a/29511278.html

28.09.2018

В студії Радіо "Голос Столиці" – завідувач відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціологічних досліджень імені Птухи Ірина Курило надала інтерв'ю щодо "Демографічних втрат України".

https://www.youtube.com/watch?v=bAiOLi-OA28

28.09.2018

На очах широкого наукового загалу дослідники Голодомору змушені були "відстрілюватися" від "важкої артилерії" кількох істориків та політиків, що "ніяк не могли зрозуміти" суті й методології демографічної науки. Однак 13 вересня цього року крига скресла. Відбулися перші в Україні публічні наукові дебати з історичних та демографічних питань висвітлення Голодомору. Дослідників геноциду — фахівців з різних сфер приймав Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України. У підсумку першої частини, присвяченої оцінці втрат від штучного голоду, лідер "важкої артилерії" історик-публіцист Володимир Сергійчук погодився співпрацювати з усіма в робочій групі, і навіть надати демографам обіцяні два роки тому додаткові документальні джерела, які, на його думку, сприятимуть уточненню кількості загиблих. "У нас головні розбіжності в оцінці втрат пов'язані не з методологією, а з інформацією, яку ми використовуємо, — підсумувала модератор дебатів директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. — Тому ми запрошуємо фахівців з проблем Голодомору в демографічній сфері до робочої групи. Наслідком її діяльності має стати чітке визначення джерел та інформаційної бази обрахування людських втрат 1933 р." "В істориків і демографів різний інструментарій, — пояснює одна з основних учасниць дебатів співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Наталя Левчук. — Я думаю, що роль демографів має бути провідною в обрахуванні втрат. Але, звісно, у співпраці з істориками. Володимир Сергійчук каже, що тисячі смертей були не зареєстровані, це факт. Тому ми не можемо користуватися тільки архівними актами, а використовуємо специфічний інструментарій, робимо корекцію статистичних даних за розробленою нами методологією. Так, у 1933 р. офіційно було зареєстровано 1,75 мільйона смертей. А за нашою оцінкою, в 1933 р. смертей було 4,2 мільйона. Недооблік становить понад 140 відсотків". Наталя Левчук пояснює, що українські демографи обрахували різницю між загальною кількістю смертей у період голоду і кількістю очікуваних смертей, які сталися б і за відсутності голоду. Загальна кількість померлих з поправкою на природну смертність — це кількість загиблих від власне Голодомору. За даними Інституту демографії, надсмертність у період 1932–1933 рр. становить 3,9 мільйона. Внаслідок дефіциту народжуваності — ще 600 тисяч.

https://dt.ua/HISTORY/golodomor-1932-1933-poteri-ot-skandalov-289652_.html

24.09.2018

Мінекономрозвитку відбулась дискусія з питань макроекономічного аналізу та прогнозування між провідними фахівцями в сфері макропрогнозування державного та недержавного сектору. За результатами дискусії Мінекономрозвитку опублікувало черговий випуск “Україна: перспективи розвитку. Консенсус-прогноз” (вересень 2018). Як відомо, "консенсус-прогноз" – це усереднені значення основних прогнозних показників економічного розвитку України, які розраховані як медіана на основі експертних оцінок учасників опитування провідних фахівців у сфері макроаналізу та прогнозування. Так, експерти, що взяли участь в обговоренні макроекономічного прогнозу, очікують зростання ВВП на рівні 3,1% за підсумками 2018 року, 3% – у 2019 році, 3,1% – у 2020 році і 3,9% у – 2021 році. Експерти також прогнозують скорочення зростання споживчих цін (у розрахунку грудень до грудня попереднього року) на рівні 9,5% у 2018 році, 7,4% – у 2019 році, 6% – у 2020 році і 5% – у 2021 році. Серед головних ризиків для економіки України на період прогнозу експерти виокремили: Зовнішні ризики: неотримання запланованого фінансування від МВФ, дефіцит зовнішнього фінансування та звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу, посилення гібридних загроз національній безпеці України, зокрема, активне військове протистояння на сході країни. Внутрішні ризики: посилення девальваційних тенденцій на валютному ринку, недостатньо швидке проведення реформ, збереження низької кредитної активності комерційних банків. У дискусії брали участь представники Мінекономрозвитку, Мінфіну, НБУ, Держстату, Представництва МВФ в Україні, Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, ДННУ «Академія фінансового управління», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інституту еволюційної економіки, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Федерації профспілок України, UNIDO та ЮНІСЕФ в Україні.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/eksperti-ochikuyut-u-2019-roci-zrostannya-vvp-na-rivni-3
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2545007-eksperti-nazvali-riziki-dla-ekonomiki-ukraini-na-tri-roki-napered.html

24.09.2018

Прожитковий мінімум для непрацездатних, а отже й мінімальну пенсію, в проекті нового бюджету зафіксовано на рівні 1497 гривень з 1 січня, 1564 — з 1 липня та 1638 гривень з 1 грудня.Про це у коментарі газеті Експрес розповіла Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ. "Тобто до кінця наступного року мінімальна пенсія зросте на 141 гривню (9,1%), — пояснює експертка. — Нагадаю, у грудні цього року відповідно до бюджету мінімальна пенсія підвищиться із нинішніх 1435 до 1497 гривень, тобто на 62 гривні. Крім того, у 2019 році нарешті має запрацювати індексація пенсій у зв'язку із зростанням зарплати. Зарплатна база, з якої нарахована пенсія (після жовтневого перерахунку 2017 року у переважної більшості вона становить 3764 грн) має бути підвищена на 50% зростання цін і на 50% зростання номінальної зарплати за 2018 рік. Судячи зі статистики, цього року інфляція буде не менша як 10%, а номінальна зарплата зросте приблизно на 25%, тобто відсоток підвищення становитиме приблизно 10/2+25/2=17,5%.

http://expres.ua/news/2018/09/24/309571-byudzhet-2019-skilky-planuyut-pidvyshchyty-pensiyi-yih-vyrahovuvatymut

21.09.2018

20–21 вересня 2018 року на базі туристичного комплексу «Козацьке село», розташованого на мальовничому березі річки Самари, що на Дніпропетровщині, під егідою Відділення економіки НАН України відбулися ІІ Дніпровські економічні академії, присвячені 100-річчю Національної академії наук України. Захід організував Інститут економіки промисловості НАН України спільно з Донецьким науковим центром НАН України та МОН України, Придніпровським науковим центром НАН України та МОН України і Державною навчально-науковою установою «Академія фінансового управління». Головну тематику зібрання склали соціально-економічні проблеми модернізації промислових регіонів, а саме: – стратегія формування регіональної інноваційної системи промислового макрорегіону (економічного району); – проблеми розвитку виробничої інфраструктури та регіональної логістики промислового макрорегіону; – сценарії забезпечення сталого розвитку промислового макрорегіону в умовах децентралізації; – концептуальні засади сучасної промислової політики в регіоні. Участь у засіданні взяли: – члени Відділення економіки НАН України (академіки Е.М. Лібанова, О.І. Амоша, В.П. Вишневський, Т.І. Єфименко, члени-кореспонденти НАН України І.Ю. Єгоров, Ю.С. Залознова, С.В. Іванов, Л.В. Шинкарук, В.А. Устименко); – голова Придніпровського наукового центру НАН України та МОН України, директор Інституту геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України академік А.Ф. Булат; заступник голови Придніпровського наукового центру НАН України та МОН України доктор технічних наук, професор Б.О. Блюсс; учений секретар Придніпровського наукового центру НАН України та МОН України кандидат технічних наук С.В. Дзюба; голова Донецького наукового центру НАН України та МОН України, ректор Донбаської державної машинобудівної академії доктор технічних наук, професор В.Д. Ковальов; – співробітники Інституту економіки промисловості НАН України (керівник Дніпровського відділення доктор економічних наук, професор В.І. Ляшенко, провідний науковий співробітник кандидат економічних наук Р.В. Прокопенко, старший науковий співробітник кандидат економічних наук А.В. Кучеров); – представники університетської науки Донецько-Придніпровського макрорегіону (ректор Національного технічного університету (НТУ) «Дніпровська політехніка» академік Г.Г. Півняк; директор навчально-наукового інституту НТУ «Дніпровська політехніка» доктор економічних наук, професор В.Я. Швець; завідувач кафедри НТУ «Дніпровська політехніка» доктор економічних наук, професор Ю.І. Пилипенко; завідувач кафедри НТУ «Дніпровська політехніка» доктор економічних наук, професор М.С. Пашкевич; завідувач кафедри НТУ «Дніпровська політехніка» доктор економічних наук, професор О.В. Єрмошкіна; декан факультету Донбаського державного педагогічного університету доктор економічних наук, професор Д.О. Лазаренко); – представники регіональних і місцевих органів управління (директор департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА) О.В. Полторацький; директор департаменту промисловості Дніпропетровської ОДА В.С. Нагній; заступник міського голови м. Дніпро О.В. Шикуленко); – представники бізнесу.

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=4272

18.09.2018

Український Католицький Університет у співпраці з Українським Науковим Інститутом Гарвардського університету запрошує на семінар "Переосмислюючи історію і сучасність України. МАПА: Цифровий Атлас України", що відбудеться 18 вересня 2018 року.

Місце проведення: вул. Стрийська 29, Великий зал Центру Шептицького (002 ауд., цоколь).

Час проведення: 16:00 - 17:30.

ДОПОВІДАЧІ:
Сергій Плохій - директор Українського Наукового Інститут Гарвардського університету, керівник програми "МАПА: Цифровий Атлас України".
Наталя Левчук - провідний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ, стипендіат програми "МАПА".
Вікторія Середа - доцент кафедри соціології УКУ, асоційований дослідник програми "МАПА: Цифровий Атлас України" Українського Наукового Інституту Гарвардського університету.

Запрошуємо всіх зацікавлених до участі!

https://zik.ua/news/2018/09/12/do_lvova_pryide_dyrektor_ukrainskogo_naukovogo_instytutu_garvardskogo_1404733

17.09.2018

За останні 25 років населення України скоротилося на 10 млн чоловік, що можна порівняти з населенням Греції, Швеції та Португалії. На 100 новонароджених в країні припадає 140 померлих, а за рік з життя йде стільки ж українців, скільки живе в Хмельницькому, Сумах чи Чернівцях. З чим пов'язана така висока смертність і чи можна виправити ситуацію, якщо Україна стане більш екологічної? На це питання в рамках Міжнародного екологічного форуму в Києві відповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи , академік Елла Лібанова.

https://realist.online/article/demograf-ella-libanova-o-tom-naskolko-smertnost-v-ukraine-zavisit-ot-ekologii
https://realist.online/news/ekspert-nazval-nastoyashuyu-prichinu-depopulyacii-v-ukraine

17.09.2018

Анна Герасименко, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, розповіла виданню "Вести Украина" про те, як українські чоловіки ставляться до ролі жінки в сім'ї і суспільстві. А також чому штучно нав'язане поняття мужності стає причиною вимирання «сильної статі».

https://vesti-ukr.com/strana/303442-zarabatyvaet-menshe-i-bez-lichnoho-vremeni-kto-takie-khoroshie-zheny-po-versii-ukrainskikh-muzhchin
http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=81438

15.09.2018

За останні двадцять років в Україні зникли близько 500 сіл. Ще стільки ж існують тільки на папері - люди там не живуть. Молодь їде в міста і назад вже не повертається. І поступово вимирає. З початку 90-х до двохтисячного з карти України зникло по 11 сіл щорічно. Зараз - по 19.Найбільше в Сумській і Чернігівській областях. "Віддалені від економічних центрів, або від дорожньо-транспортної інфраструктури, вони втрачають навчальні заклади, медичні установи і таким чином населення покидає ці поселення", - пояснює виданню "Сегодня" Тетяна Заяць, завідувач відділу проблем формування соціального капіталу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/v-ukraine-postepenno-vymirayut-sela-1171110.html?utm_sourse=facebook.com&utm_medium=social&utm_campaign=life
http://www.mv.org.ua/news/183985-v_ukraine_postepenno_vymirayut_sela.html
https://inlviv.in.ua/ukraine/v-ukrayini-postupovo-vymyrayut-sela

14.09.2018

Голодомор в Україні: чому важлива справжня кількість жертв? Підсумок наукової дискусії з історичних та демографічних питань висвітлення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, у ефірі "Громадського радіо" підбила головна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України - Наталя Левчук.

https://hromadske.radio/podcasts/kyiv-donbas/shchob-golodomor-v-sviti-buv-vyznanyy-genocydom-potribno-vyznachyty-tochnu-kilkist-zhertv

https://www.youtube.com/watch?v=W8WLnNdWtoc

13.09.2018

13 вересня 2018 року відбудуться публічні наукові дебати з історичних та демографічних питань висвітлення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. Про це йдеться у повідомленні Українського інституту національної пам'яті.

Програма дебатів

У листопаді 2018 року виповнюється 85 років трагедії Голодомору 1932-1933 рр. – геноциду Українського народу. Попри те, що подіям та наслідкам сталінської політики творення голоду присвячено значну кількість наукових досліджень та публікацій, результати багатолітніх академічних дослідів – істориків, демографів, правників, економістів – усе ще залишаються практично невідомими та неусвідомленими широким загалом. На цьому тлі певні, особливо чутливі для громадськості питання, раз у раз опиняються в епіцентрі різноманітних інформаційних кампаній та подекуди використовуються окремими політичними силами для досягнення власних інтересів.
Шануючи пам'ять мільйонів загиблих і тих, хто боровся і вижив в умовах сталінського Голодомору, Інститут історії України НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) за сприяння Українського інституту національної пам’яті, Науково-освітнього консорціуму з вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій, Українського наукового інституту Гарвардського університету анонсують проведення ПУБЛІЧНИХ НАУКОВИХ ДЕБАТІВ для обговорення двох важливих тем:
1.Як осмислення минулого може допомогти визначенню майбуття.
2.Оцінка демографічних втрат України внаслідок Голодомору: сфера науки чи ідеології?

На дебати за першою темою виносяться питання:
1. Голодомор у оцінках Рафаїла Лемкіна та у контексті міжнародного права. Що Україні слід зробити для визнання світом Голодомору геноцидом?
2. Наскільки добре сучасна західна спільнота обізнана про Голодомор? Роль публічних інтелектуалів в поширенні інформації про Україну та її минуле. Книга лауреата Пулітцерівської премії Енн Епплбом (Anne Applebaum) «Червоний голод: війна Сталіна проти України», 2017.
3. Чи потребує змін культура пам’яті про голод-геноцид в Україні: Pro et Contra.

На дебати за другою темою виносяться питання:
1. Визначення демографічних втрат як наукова проблема.
2. Рівень правдивості української демографічної статистики 1920–1930-х років.
3. Дефініція демографічних втрат та методи їх обчислення.
4. Достовірність демографічних прогнозів 1920–1930 рр. і можливість їх використання при визначенні втрат.
5. Втрати у 7 мільйонів і більше: чи реальні ці цифри?

Порядок проведення дебатів
1. Кожен з учасників-дискутантів висловлює свою позицію з конкретних питань, винесених на секцію дебатів.
2. Кожен з учасників-дискутантів може задати 2 питання будь-кому з інших учасників.
3. Учасники відповідають на питання присутніх.
У своєму виступі учасники-дискутанти можуть висловити свою позицію по будь-якому із вищезазначених питань, але не повинні виходити за межі окресленої проблематики секцій.

Місце проведення: м. Київ, бульвар Шевченка, 60, 11 поверх, Актова зала

13.09.2018

Навіщо потрібен взагалі "бейбі бокс"? На це запитання відповів в ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Зранку" старший науковий співробітник відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень Борис Крімер. Критики введення бейбі-боксів називають ініціативу уряду піар-компанією і закликають витрачати гроші на щось потрібне. Що мало б бути у пакеті для малюка? Борис Крімер: це цікаве запитання, якщо відштовхуватися від світового досвіду, це виходить з того, які питання ми вирішуємо. Якщо ми покращуємо навички батьків, то це навчальні матеріали, якщо ми піклуємося про необхідні речі, то це все те, що передбачає "бебі-бокс" - коробка, яка використовується як колиска та інші необхідні для дитини речі. Світовий досвід показує, що видача "пакунків малюка" має позитивний вплив на показники здоров'я матері та дитини. Одніє з передумов видачі "бебі-боксів" була у залученні матерів до системи охорони здоров'я на ранніх етапах вагітності. Це відбулося у Фінляндії у 30-і роки і має місце, наприклад, у Південній Африці, Індії. У Канаді система видачі "бебі-боксів" пов'язана з системою освіти батьків, покращення навичок поводження молодих батьків з новонародженими, адже у пакунках малюка є навчальні матеріали, відеокурси.

Прослухати повну версію:
http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=81384

10.09.2018

Тільки за січень-червень 2018 року чисельність українського населення зменшилась на 122 тис. осіб. Головна причина такої катастрофічної депопуляції - зниження народжуваності. Про це розповіла Лідія Ткаченко, співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України. За її словами, народжуваність в Україні впала до тієї міри, коли знижуватися вже просто нікуди, передає "Обозреватель". "Це і хвиля різкого скорочення народжуваності, коли поколінь з'являлося вдвічі менше. В кінці 90-х, на початку 2000-х років. Ті діти, які зараз закінчують школу, це одні з найменших поколінь", - заявила вона. На думку Ткаченко, механізм депопуляції України вже запущений і зупинити його буде дуже складно. "Головна увага має бути приділена тому, щоб люди жили як можна довше. Тому що у нас просто катастрофічно низька тривалість життя як для європейської країни. Ми відстаємо навіть від країн Латинської Америки. Зараз у нас для чоловіків у середньому ця 67 років, для жінок-76 років. Це дуже мало", - пояснила соціолог. Раніше в Держстаті заявляли, що кількість померлих в Україні на кінець квітня 2018 року перевищує кількість народжених майже в два рази.

https://www.unian.ua/health/country/10254723-sociolog-poyasnila-chomu-ukrajina-vimiraye.html
https://comments.ua/society/633665-stalo-izvestno-pochemu-vimirayut-ukraintsi.html
https://glavnoe.ua/news/n353642
https://newsnetwork.tv/program/uanews/ukrayina-vimiraye-cherez-politiku-vladi
https://oligarh.media/2018/09/11/za-polgoda-ukraintsev-stalo-menshe-na-122-tysyachi/

06.09.2018

Працювати за кордон дійсно виїжджає чимало українців, зазначив завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії НАН України Олексій Позняк у коментарях виданню "НВ". Проте більшість з них повертаються. Суттєва частина міграції, за словами експерта, має короткостроковий період: люди виїжджають на сезонні чи разові роботи. Але останнім часом залишають країну висококваліфіковані кадри. За якісними параметрами у деяких спеціальностях вже відчувається брак фахівців в Україні, зазначив Позняк.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/shchoroku-ukrajinu-pokidajut-miljon-hromadjan-jaki-vakansiji-ta-de-proponujut-zarobitchanam--2492320.html
https://www.facenews.ua/news/2018/420847/

04.09.2018

Жінок в Україні більше, ніж чоловіків: близько 22 мільйони проти приблизно 19 мільйонів, хоч традиційно хлопчиків народжується більше, пише газета "Експрес". "В Україні на 100 новонароджених дiвчаток припадає у середньому 105 хлопчиків, — розповідає Ірина Курило, докторкою економічних наук, завідувачкою відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ. — Але далі — у дитячому, підлітковому та молодому віці фіксується зростання смертностi саме серед представників чоловічої статі. І після 35 років баланс статей статистично змінюється — жінки починають переважати чоловіків чисельністю. Навіть у мирний час. Наприклад, за найновішими даними Держстату, в Україні проживає 240 512 36-річних чоловіків і 245 407 жінок такого ж віку. При цьому 35-річних чоловіків статистично ще більше, ніж жінок: 263 189 проти 251 061. Диспропорція у кількості чоловіків та жінок стрімко зростає після 60 років. У віковій категорії 60 — 64 роки утворюється таке співвідношення: на 100 чоловіків припадає 141 жінка. У віковій категорії 65 — 69 років — 165 жінок, у віці 70 — 74 роки — 187, у віці 75 —79 — 205, у віці 80 — 84 — 255, а далі — вже 351 жінка на 100 чоловіків. Серед населення віком понад 90 років жінки переважають більш ніж у 3,5 раза — 363 жінки на 100 чоловіків".

http://expres.ua/news/2018/09/04/307319-sociolog-nazvala-vik-zhinky-ukrayini-pochynayut-kilkisno-perevazhaty

04.09.2018

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що щороку за кордон виїжджає близько 1 млн громадян. Про це урядовець згадав в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV. «У нас дійсно катастрофічна ситуація. Щорічно приблизно 1 млн українців їдуть. Ми вважаємо, що, на жаль, ця негативна тенденція найближчим часом збережеться », - підкреслив міністр. В основному українці їдуть за кордон працювати і осідають в країнах ближнього зарубіжжя, але багато в пошуках кращого життя їдуть ще далі, в Європу і Америку, уточнив Клімкін. Співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко вважає, що показник, який озвучив міністр, характеризує швидше мобільність, ніж міграцію. «Ці люди виїжджають і повертаються. Якби населення зменшувалася на мільйон в рік, ми це напевно помітили б. Зростає мобільність, межа стає більш прозорою.Стало дешевше і легше відвідувати інші країни. Хтось їде вчитися, хтось працювати або відпочивати, але більшість з них повертається. Мін'юст і Міграційна служба ведуть облік, і, за їхніми даними, сальдо міграції в Україні до сих пір позитивне. Але те, що люди виїжджають, - це характеристика мобільності, а не міграції. Приїжджають в Україну теж стало більше. Думаю, число 1 млн більше схоже на кількість перетинів кордону, а не на чисельність мігрантів. А перетинати кордон можуть також одні і ті ж люди, які в зв'язку з роботою або іншими факторами змушені кілька разів на місяць виїжджати за межі України. Наприклад, українці, які проживають в західних областях, можуть перетинати кордон щодня. Демографічного колапсу в Україні не передбачається. Якби озвучений показник виявився реальним, населення країни вже було б під кінець », - сказала « Крапка » Лідія Ткаченко.

https://krapka.club/ekspert-demograficheskogo-kollapsa-v-ukraine-ne-predviditsya/#.W49oZegzaUk

26.08.2018

За даними Держстату середня очікувана тривалість життя по Україні в 2017 році дорівнювала майже 72 років. ГолосUA розпитав провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідію Ткаченко, чому в Україні така низька тривалість життя, з чим пов'язано скорочення населення і в які країни в основному мігрують наші громадяни?

https://golos.ua/i/632116

23.08.2018

Російська Федерація намагатиметься використати День Незалежності України у своїх цілях. Тому слід очікувати провокацій. Про це в ефірі "Прямого" в програмі "Ситуація" з Тарасом Березовцем заявив віце-президенти НАН України Сергій Пирожков. "Безумовно, Російська Федерація буде використовувати в своїх інтересах свято в Україні – День Незалежності. Це головне свято держави. Ця традиція набула вже сталої тенденції, що не треба консолідувати з Україною в День Незалежності. Бо Росія завжди виступала проти і не сприймає Україну як незалежну державу. Якщо згадати деякі висловлювання Путіна, що України як держави ніколи не було, що вона утворена із залишків різних імперських угрупувань. Я думаю, що це демонстрація того, що в Росії немає ніякого бажання відновлювати в Україні нормальне життя і будувати незалежну державу", - заявив він.

https://prm.ua/rosiya-bude-vikoristovuvati-den-nezalezhnosti-ukrayini-v-svoyih-interesah-pirozhkov-pro-mozhlivi-provokatsiyi/
https://prm.ua/viyskoviy-parad-do-dnya-nezalezhnosti-svidchit-pro-zrostannya-mogutnosti-ukrayinskoyi-armiyi-pirozhkov/
https://prm.ua/za-chotiri-roki-ukrayina-dokorinno-perebuduvala-vpk-pirozhkov/

20.08.2018

В недавнем интервью с " Обозревателем " научный сотрудник института демографии НАНУ Лидия Ткаченко рассказала, как украинцы относятся к своей свободе. Сообщается, что ранее проводились социологические исследования, которые показали, что около 90% граждан Украины в 2017 году проголосовали бы за независимость. В эксперта спросили, насколько бы отличались эти цифры в текущем году. "Примерно такая же, я думаю, цифра была бы. Потому что по сравнению с предыдущим годом ничего, никаких событий не произошло. Но нужно учитывать, что когда проходил референдум о вступлении независимости Украины, там голосовал больший процент людей. Правда, прошла определенное количество времени , возможно появилось некоторое разочарование, возможно люди немного устали, возможно сначала были не совсем верные ожидания. Потому что у нас независимость воспринимается больше как свобода, скажем так, но почему-то независимость не воспринимается как ответственность ", - говорит Ткаченко.

https://www.obozrevatel.com/tv/pdsmdny1808212-3channel-3-20180813-140815-h264-8-bit-705-mp4.htm
https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/kakoe-to-srednevekove-ekspert-rasskazala-1534869004.html

20.08.2018

Голодомор 1932-1933 годов пришелся не в южные регионы Украины, как считает большинство историков, а на центральные регионы. К такому выводу пришли украинские исследователи Гарвардского университета, используя новейшие технологии для исследований Украины. Исследования также подтверждают мнение, что искусственный голод был направлен именно на украинском. Чтобы привлечь исследователей к работе над этим проектом, Украинский научный институт инициирует стипендию для молодых ученых. Так в Гарвард попала демограф Наталья Левченко. Ее задача - проанализировать количество погибших в результате Голодомора на уровне территориальных районов. «Мы провели такое исследование для 391 района, которые существовали в пределах тогдашнего разделения Украины, - говорит демограф Института демографии Украины Наталья Левченко. - Предварительные результаты показывают, что была сложная динамика между хлебозаготовками и коллективизацией на областном и районном уровнях. И начинать надо не с 1932-1933 годов, а с 1930-1931 годов, когда в 1931 году были повышены хлебозаготовки в тех областях, не играли ключевой роли в сборе зерна », - объясняет она. Кроме того, другой анализ карт - гибель населения в разрезе национальностей - подтвердил: величайших человеческих потерь вследствие голода понесли именно украинцы. «Этническая группа Украинский имеет показатели потерь минимум вдвое выше, чем все остальные. Сначала идут украинцы, потом поляки, затем русские, немцы и евреи. Но украинцы идут гораздо выше впереди всех », - говорит Наталья Левченко.

https://ua.krymr.com/a/29442134.html

20.08.2018

У сучасному світі дедалі більше урядів і компаній шукають компроміс між зростанням, зайнятістю, соціальною інтеграцією та захистом навколишнього середовища. Основний виклик полягає в необхідності спрямувати процес структурних перетворень на розвиток сталого виробництва і споживання з метою масштабного створення якісних робочих місць, розширення сфери охоплення адекватними системами соціального захисту, сприяння соціальній інтеграції та реалізації основоположних принципів і прав для нинішнього і прийдешніх поколінь. Це потребує реалізації екологічної та економічної політики, що враховує чинник впливу на сферу праці. Про це в статті "Справедливий перехід" для сталого розвитку та гідної праці для газети «Дзеркало тижня» пише Ірина Новак, к.е.н., провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

https://dt.ua/macrolevel/spravedliviy-perehid-dlya-stalogo-rozvitku-ta-gidnoyi-praci-285297_.html

16.08.2018

Сокращение населения Украины, которое состоялось за последние два десятилетия, было неотвратимым, в том числе через общемировые демографические тенденции в развитых странах. Об этом в интервью журналу Новое Время рассказала известный ученый Элла Либанова, академик Национальной академии наук и директор Института демографии и социальных исследований. "Для того чтобы население страны не уменьшалось, важно, чтобы на 100 женщин приходилось 213-215 детей. Такого в Европе нет уже нигде. Так что мы [Украина] находимся вполне в европейском типе репродукции", - пояснила Либанова, комментируя приблизительные данные Госстата о численности населения Украины в 42 млн человек в данный момент, что на 10 млн меньше, чем на 1 января 1993 года. Более того, по словам известного демографа, показатели рождаемости в Украине сейчас лучше, чем во многих европейских странах. "У нас показатель рождаемости 1,6, в большей части Европы - 1,3. Детей с коэффициентом 2,15 украинская женщина не рожает с конца 60-х годов прошлого века, - подчеркнула Либанова. - Это создает воронку снижение рождаемости. С каждым новым поколением меньше молодых людей, меньше тех, кто рожает. меньше рождаемость ".

https://magazine.nv.ua/ukr/journal/3224-journal-no-30/nas-42-miljoni.html
https://nv.ua/ukraine/events/perepis-na-planshetakh-direktor-instituta-demohrafii-rasskazala-kak-pereschitajut-naselenie-v-2020-m-hodu-2489173.html
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/direktor-institutu-demohrafiji-rozvijala-mif-pro-katastrofichnij-vimirannja-ukrajintsiv-2489149.html

16.08.2018

Наразі уряд затвердив постановою, що всеукраїнський перепис населення відбудеться 2020 року. Він розпочнеться пробним переписом 2019 року в Оболонському районі Києва та Бородянському районі Київської області. Пробний перепис відбувається для відпрацювання технології проведення загальнонаціонального перепису. Сьогодні триває підготовка до цієї роботи, адже перепис багато в чому відрізнятиметься від попереднього. Так, організатори обіцяють технологічно спростити процедуру збору інформації, також ідеться про можливість онлайн-перепису. Про це та інше «День» мав розмову із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, доктором економічних наук Олександром ГЛАДУНОМ.

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/yak-robytymut-portret-naselennya-ukrayiny

15.08.2018

За останні 15 років в ЄС стало значно важче знайти постійну роботу. Такі дані Євростату. Тому у державах-членах ЄС зростає кількість осіб, які мають тимчасову зайнятість. Зараз 13% осіб, зайнятих в Євросоюзі, працюють на тимчасовій роботі. Та загальна частка тимчасових працівників різна серед держав-членів. Найбільше їх у Польщі та Іспанії (26%), Португалії (22%) та Хорватії (20%), а найменше - у Румунії (1%), Литві (2%), Естонії та Латвії (по 3%). "В Україні не ведеться статистика тимчасової зайнятості. Проте Держстат готує статистику щодо кількості зовнішніх сумісників та осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами, - розповідає Експрес-онлайн Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств торік становила 7,7 мільйона осіб. На умовах зовнішнього сумісництва було зайнято 231,8 тисячі осіб, а за цивільно-правовими договорами - 189,9 тисячі".

http://expres.ua/news/2018/08/15/305189-ostanni-15-rokiv-yes-staye-vazhche-znayty-postiynu-robotu

09.08.2018

У ЄС 43% дітей народжуються поза шлюбом. Такі дані Євростату. Постійне зростання частки дітей, народжених поза шлюбом, спостерігається з 2000 року. Найбільше немовлят, народжених жінками, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі – у Франції (60%), найменше – в Греції (менше як 10%). Тим часом в Україні кожна п'ята дитина народжується поза шлюбом. Це значно більше, ніж у Греції, але й наполовину менше, ніж загалом у країнах-членах ЄС. "Минулого року, згідно з даними Держстату, в Україні народилося 74 779 дітей поза шлюбом. Це 20,5% від загальної кількості народжених, – розповідає Експрес-онлайн Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. – У сільській місцевості жінки, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, народжують частіше, ніж у містах. У селах 22,4% дітей торік народилося поза шлюбом, а в містах – 19,5% від загальної кількості народжених. Інтенсивне зростання кількості дітей, які народжувалися поза шлюбом, спостерігалося у 1990-х роках. А впродовж останніх років ця цифра залишається практично сталою. Частка позашлюбних народжень становить у середньому 20-21%. Щоправда, важко відокремити немовлят, народжених поза шлюбом в одиноких матерів, і в жінок, які мешкають із батьком дитини, але не реєструють офіційно із ним шлюб. Зараз чимало так званих партнерських шлюбів. Тобто є сім'я, що з якихось причин не узаконює свої стосунки. Через те, що шлюб не зареєстрований, народжена у цій сім'ї дитина входить до числа позашлюбних".

http://expres.ua/news/2018/08/09/304502-ukrayini-kozhna-pyata-dytyna-narodzhuyetsya-poza-shlyubom-yes-kozhna-druga

09.08.2018

У студії "Паралеллі" : Лідія Ткаченко – фахівець у сфері соціальних досліджень, пенсійного забезпечення. Кандидат економічних наук. Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, відповідала на запитання щодо "Зміни в українському суспільстві, яким варто протистояти".

https://www.youtube.com/watch?v=3zLoaaK0ufo

08.08.2018

Збільшення кількості українців, які самостійно ведуть господарство, свідчить й про старіння населення. В Україні вже існує навіть поняття пенсійного домогосподарства і поки вони превалюють. Особливо це стосується міст, де часто дорослі діти вирішують проживати самостійно та переїджають з батьківської хати, заявила завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько. За її словами, одна з причин полягає і у постійному відтоці людей із сел у міста, де залишаються здебільшого самотні пенсіонери. В Україні може збільшитися кількість домогосподарств з молодими людьми-одинаками, якщо в країні зміниться державна політика щодо житла, підкреслила Черенько. “Єдиний вихід кардинально змінити житлову політику на державному рівні - це муніципальне орендне житло”, - зауважила Черненько.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/kozhna-pjata-ukrajinska-ditina-zhive-z-odnim-iz-batkiv-pro-shcho-svidchat-dani-derzhkomstatistiki-2487091.html

06.08.2018

Трудова міграція стримує зростання економіки України. Як заявили у Нацбанку, гальмується будівництво, промисловість, сільське господарство. У Польщі половина мігрантів із України працевлаштовується саме в таких видах діяльності. Водночас заробітчани переказують в Україну більше валюти, ніж вкладають іноземні інвестори і дає МВФ. Про це той же Нацбанк повідомляв навесні. Виїзд заробітчан із України: що залишається? Про це у програмі «Ваша Свобода» обговорювали колишній голова уряду України Юрій Єхануров, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії НАНУ Олексій Позняк та рекрутер Микола Шишкін.

https://www.radiosvoboda.org/a/29415578.html

02.08.2018

З урахуванням високого рівня смертності (на 100 померлих - 54 новонароджених), низького рівня народжуваності, економічних і екологічних проблем, війни на Донбасі, анексії Криму й кількох еміграційних хвиль, чисельність населення України за 25 років скоротилася майже на 10 мільйонів. Згідно з даними Держстату, без урахування Криму на початок 2018 року в Україні було 42,4 мільйони людей. У Криму — приблизно 2,2 мільйонів. За рекомендацією ООН перепис населення в будь-якій країні повинен проводитися раз на 10 років. Демограф НАН України Олександр Гладун каже, що в Україні перепис неодноразово переносили і тепер запланували на 2020 рік: «Офіційне пояснення — нестача грошей». Утім, загальний перепис, за його словами, потрібен радше для уточнення даних, адже динаміку чисельності населення демографи й так відстежують щороку. Уперше тренд на депопуляцію демографи передбачили ще в 60-х роках минулого століття, розповідає Олександр Гладун. Відтоді триває процес старіння населення — молодих меншає, а літніх людей відповідно стає більше. Крім того, що вищий рівень економічного розвитку країни, то нижчий рівень народжуваності. Хоча Україна і відстає за економічними показниками від європейських країн, демографічна ситуація тут навіть випереджає європейську.

https://hromadske.ua/posts/iak-vyizd-ukraintsiv-na-zarobitky-vplyvaie-na-demohrafiiu

31.07.2018

Державною службою статистики України опубліковано розрахунок середньої очікуваної тривалості життя при народженні. З 1990 року цей показник зріс з 70,42 до 71,98 року. Для чоловіків - з 65,60 до 67,02 року, а для жінок - з 74,82 до 76,78 року. За останні 27 років сама висока середня очікувана тривалість життя була у тих, хто народився у 2017 році, а найнижча - у 1995 році (66,79 років). «Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні розраховує за коефіцієнтами смертності для кожного віку, починаючи від народження, - розповідає Світлана Аксьонова , провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. - У нас серед новонароджених та дітей до 4 років досить висока смертність. Серед осіб у віці від 5 до майже 30 років смертність не висока, а після 30 ці показники починають рости. Якщо збережуться коефіцієнти смертності такі, як були в минулому році, то дівчинки, які з'явилися на світ в 2017 році, швидше за все проживуть 76,78 року, а хлопчики - 67,02 року. Це гіпотетична величина ». В останні роки в Україні спостерігається зростання показників середньої тривалості життя при народженні, але відбувається це дуже повільно. Якщо порівняти тривалість життя в Україні і в розвинених країнах, то наша країна істотно відстає.

http://https://www.05366.com.ua/news/2113204

31.07.2018

В останні роки сильно прискорився відтік населення України в європейські країни. Зазначена тенденція призведе до того, що до середини XXI століття в Україні залишиться приблизно 35 мільйонів чоловік. Такий прогноз у коментарі «ФАКТАМ» озвучила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.
«За моїми особистими оцінками, зараз в Україні постійно проживають 39-40 мільйонів чоловік», - сказала демограф, зазначивши, що ця цифра не включає населення окупованих Донбасу і Криму. За прогнозами експерта, депопуляція України - неминуча. Єдиною альтернативної Лібанова називає масштабну імміграцію, відзначаючи, що мова буде йти про інше населенні.
Елла Лібанова стверджує, що вирішити проблему активної міграції українців за кордон в пошуках кращого життя, зокрема, в Польщі, може підвищення зарплати до 70-75% від польського рівня «Це, як кажуть математики, - необхідна, але не достатня умова. Безперечно, що при існуючому гігантському відставанні рівня оплати праці в Україні (середня зарплата втричі нижче, наприклад, польського аналога) і величезному попиті ринків праці східноєвропейських країн на українську робочу силу (з її досить високою кваліфікацією, дисциплінованістю, неагресивністю, відсутністю мовних бар'єрів), годі й думати про помітне скорочення потоку мігрантів », - заявила демограф в інтерв'ю« ФАКТАМ ». За її словами, українці, як нація, відрізняються високою мобільністю і тому сподіватися на те, що економічне зростання і створення великої кількості робочих місць самі по собі змінять міграційні настрої, не варто.

http://fakty.ua/276733-ostanetsya-35-millionov-ozvuchen-pechalnyj-prognoz-po-sokracsheniyu-naseleniya-ukrainy
http://fakty.ua/276771-rassmatrivaetsya-kak-socialnyj-lift-nazvana-prichina-massovoj-migracii-molodezhi-iz-ukrainy
http://fakty.ua/276714-budet-tolko-huzhe-kak-polsha-vymyvaet-iz-ukrainy-umnuyu-i-obrazovannuyu-molodezh

25.07.2018

Держстат оприлюднив останні підрахунки середньої очікуваної тривалості життя при народженні. З 1990 року цей показник зріс з 70,42 до 71,98 року. Для чоловіків - з 65,60 до 67,02 року, а для жінок - з 74,82 до 76,78 року. За останні 27 років середня очікувана тривалість життя при народженні саме у 2017 році була найвищою, а у 1995-му - найнижчою (66,79 року). "Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні розраховують за коефіцієнтами смертності для кожного віку, починаючи від народження, - розповідає Експрес-онлайн Cвітлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - У нас серед немовлят та у дітей до 4 років доволі висока смертність. Серед осіб віком з 5 й практично до 30 років смертність невисока, а після 30-ти ці показники починають зростати. Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні стосується покоління, яке народилося у 2017 році. Якщо зберігатимуться коефіцієнти смертності такі, як були торік, то дівчата, які з'явилися на світ у 2017 році наімовірніше проживуть 76,78 року, а хлопці - 67,02 року. Це гіпотетична величина. В Україні впродовж останніх років спостерігається зростання показників середньої тривалості життя при народженні, але відбувається це дуже повільно. Якщо порівняти тривалість життя у нас та в розвинених країнах, то Україна суттєво відстає".

http://expres.ua/news/2018/07/25/302783-ukrayini-znovu-zris-pokaznyk-tryvalosti-zhyttya

23.07.2018

В Україні спостерігається старіння материнства. На запитання видання Ukr.Media, щодо даної тематики, відповіли вчені Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухі Національної академії наук: провідний науковий співробітник к. е. н. Світлана Аксьонова, провідний науковий співробітник к. е. н. Людмила Слюсар. Незважаючи на вплив світових процесів, українці залишилися досить традиційними в своїх цінностях. Для сучасної людини дуже важливо реалізувати себе в професійній сфері. Тим не менш сімейні цінності не відійшли на другий план. За даними соціологічних опитувань, для українців на першому місці все-таки стоїть сім'я. На питання "чого ви найбільше хочете в житті?" більшість молодих людей відповіли: сімейного щастя. За цим йдуть інші цінності - бажання професійного росту, кар'єра, навчання, свобода самовираження і так далі.

https://ukr.media/ukrain/366685/

20.07.2018

У 2019 pоці в Укpаїні пpовeдуть пpобний пepeпис насeлeння. Він відбудeться у Києві та столичній області й станe підготовчим eтапом до вeликого пepeпису по всій Укpаїні, повідомляє "ВВС News Укpаина". Всeукpаїнський пepeпис планують у 2020 pоці та, скоpішe за всe, він нe охопить анeксований Кpим і частину Донбасу, яку нe контpолює уpяд. За словами Eлли Лібанової - директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії наук України, збиpати інфоpмацію планують інноваційними мeтодами - чepeз онлайн peєстpацію та за допомогою сучасних планшeтів. "Будe пpостіший контpоль, eкономія часу та pобочої сили", - кажe пані Лібанова. Що стосується тих, хто виїхав пpацювати за коpдон, то в цій ситуації дані надаватимe pодина. Пpи цьому, за її словами, пepсональна інфоpмація всіх людeй будe захищeна і нe потpапить до інших оpганів та стpуктуp. Peзультати цього пepeпису стануть базою для пpогнозування і упpавління соціально-eкономічним pозвитком Укpаїни. Також цe має допомогти в плануванні та peалізації бюджeту, здійснeнні соціально-дeмогpафічної політики та peгулюванні мігpаційних пpоцeсів.

http://dostyp.com.ua/novini/biez-krimu-ta-donbasu-v-ukrayini-proviedut-pieriepis-nasieliennia
https://24tv.ua/v_ukrayini_provedut_perepis_naselennya_bez_krimu_i_chastini_donbasu_n1003601
http://www.expres.ua/news/2018/07/23/302579-ukrayini-provedut-perepys-naselennya-krymu-chastyny-donbasu
https://glavcom.ua/ru/articles/ukraina-gotovitsya-k-perepisi-naseleniya-bez-kryma-i-chasti-donbassa-513960.html

19.07.2018

В Україні депопулярція спостерігається вже 25 років, - розповідає Експрес-онлайн Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Якщо брати до уваги абсолютні показники скорочення населення, то картина сумна. Якщо говорити про співвідношення скорочення неселення до загальної кількості людей в країні, то у нас - один із найгірших показників у Європі. І це залежить не настільки від низьких показників народжуваності, як від того, що середній вік українців таки нижчий, ніж в інших європейських країнах.

http://expres.ua/news/2018/07/19/302113-nas-uzhe-ne-423-miyony-minus-kamyanec-podilskyy-pyat-misyaciv

19.07.2018

Зарплати українців зросли за останні півроку, згідно з даними Держстату, більш ніж на чверть. У січні-травні 2018 року розмір середньої номінальної заробітної плати становив 8 225 гривень, що на 26,7% більше, ніж за той самий період минулого року. Індекс реальної заробітної плати становить 102,9. Чи означають ці цифри, що життя українців покращилося, прокоментувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" завідувачка відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=80121
http://schedule.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2006044

11.07.2018

Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко про рух "чайлдфрі", як явище сучасного суспільства розповідала у прямому ефірі телеканалу OBOZ.tv у програмі за темою: "Рух "чайлдфрі": чому люди свідомо відмовляються від батьківства".

https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/ruh-chajldfri-chomu-lyudi-svidomo-vidmovlyayutsya-vid-batkivstva.htm?obozrevatellang=uk
https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/sprava-ne-v-narodzhuvanosti-scho-potribno-zrobiti-schob-ukraintsiv-stalo-bilshe.htm?obozrevatellang=uk
https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/sprava-ne-v-narodzhuvanosti-scho-potribno-zrobiti-schob-ukraintsiv-stalo-bilshe.htm

07.07.2018

Як впливають міграційні процеси на українське населення? Що робити з ментальністю людей? Про це йшлося у програмі Віталія Портникова на Радіо свободи. Гостю ефіру була директор Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії наук України, академік Елла Лібанова, яка дала відповіді на ці запитання: "Що взагалі відбувається з українським населенням - воно зменшується, старіє, не відтворюється, роз'їжджається?" та багато інших.

https://www.svoboda.org/a/29336759.html
http://glavred.info/ukraine/ukraine-pridetsya-perezhit-naplyv-migrantov-no-zhit-ryadom-s-nimi-budet-spokoyno-demograf-515764.html

03.07.2018

03 липня 2018 року відбулося Офіційне відкриття п’ятирічного проекту Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», який реалізується за фінансової підтримки Уряду Королівства Данії, взяли участь Андрій Рева, Міністр соціальної політики; Рубен Мадсен, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данії в Україні, Хайнц Коллер, Регіональний Директор МОП в Європі та Центральній Азії, представники Мінсоцполітики та Міносвіти, профспілок та організацій роботодавців. Презентував проект Джемал Ходжич, старший радник Проекту, який розповів про Основні його напрямки: - управління ринком праці через Державну службу зайнятості та місцеві партнерства з зайнятості. Участь у даному заході взяли Лісогор Лариса Сергіївна та Саріогло Володжимир Георгійович.

03.07.2018

03.07.2018 в центрі обговорення "ДС" - трудова міграція. Експерти, підприємці, політики і журналісти поділилися на команди, щоб обговорити позитивні та негативні сторони виїзду наших співвітчизників на заробітки в більш розвинені країни.
Учасники "Дискусійного клубу":
Команда "Білих" стверджує, що трудова міграція - це не катастрофа: Олексій Позняк, заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень; Микола Александров, віце-президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
Команда "Червоних" стверджує, що трудова міграція - це катастрофа: Володимир Ткаченко, заступник генерального директора з питань співпраці з держорганами ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"; Руслан Іліч, генеральний директор Федерації роботодавців України.

https://www.depo.ua/ukr/politics/diskusiyniy-klub-ds-trudova-migraciya-katastrofa-dlya-ukrayini-translyaciya-20180703799898 <
https://www.depo.ua/ukr/politics/diskusiyniy-klub-ds-vnutrishnya-trudova-migraciya-ye-blagom-dlya-ukrayini-20180703800003
https://www.depo.ua/ukr/politics/diskusiyniy-klub-ds-patriotizm-ne-zupinit-zarobitchan-20180703799966
http://www.dsnews.ua/politics/diskussionnyy-klub-ds-ukraintsam-pripomnili-gunnov-i-prosyat-03072018181600

03.07.2018

Онлайн-конференція: що необхідно зробити, щоб підвищити рівень народжуваності в Україні?
Які тенденції впливають на народжуваність? Який середній вік людей, котрі укладають шлюб? Які нові форми шлюбу з'явилися найближчим часом? В яких регіонах країни одружуються і народжують дітей частіше?
На ці та інші питання у четвер, 12 липня з 12.00 до 13.00 дадуть вчені Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук: провідний науковий співробітник, к.е.н. Світлана Юріївна Аксьонова, а також провідний науковий співробітник, к.е.н. Людмила Іванівна Слюсар.

Свої запитання можна поставити вже зараз у формі, розташованій нижче або за адресою Press-KP@kp.ua з позначкою: народжуваність в Україні.
Форма для запитань: https://kp.ua/press/6329-onlain-konferentsyia-chto-neobkhodymo-sdelat-chtoby-povysyt-uroven-rozhdaemosty-v-ukrayne  

Для перегляду буде доступна трансляція в режимі онлайн.
Перехід до трансляції: https://www.youtube.com/watch?v=xBNTyYFx9q0

22.06.2018

На засіданні Постійної комісії НАН України з оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, що відбулось 21 червня 2018 року під головуванням академіка НАН України Л.П. Яценко, членами комісії одноголосно прийнято рішення вважати доцільним віднести Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України до категорії «А» – установа, що займає лідируючі позиції за багатьма науковими напрямами (людський розвиток в Україні: прояви, ризики, напрями впливу; соціальні трансформації українського суспільства; соціально-демографічні процеси: циклічність та диференціація; соціально-демографічне моделювання та прогнозування), має вагомі наукові та практичні результати своєї діяльності, визнані на найвищому національному і міжнародному рівні, має високий науковий потенціал та ефективно його використовує, має винятковий вплив на науково-технічний та соціальний розвиток, інтегрована у світовий науковий простір (протокол №3/2018 від 21.06.2018 р.).

Презентація

22.06.2018

22 червня 2018 року під егідою Національної тристоронньої соціально-економічної ради відбулося засідання круглого столу з питань реформування законодавства в сфері оплати праці. Під час експертної дискусії провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак виступила з пропозиціями щодо зміни структури мінімальної заробітної плати та вилучення з неї складових, пов’язаних з рівнем освіти та кваліфікації, а також відновлення роботи із запровадження галузевого стандарту оплати праці.

21.06.2018

Беседа Realist'a с выдающимся украинским ученым-демографом Эллой Либановой вышла долгой и увлекательной. Мы обсудили почти все возможные темы: от переписи населения до будущего украинского общества. Предлагаем вниманию читателей первую часть интервью.
https://realist.online/article/ella-libanova-v-2050-godu-ukrainu-budut-stroit-kitajcy-i-vetnamcy

Вашему вниманию предлагается вторая часть интервью Realist'a с выдающимся украинским ученым-демографом Эллой Либановой. В этой части мы поговорили о криминализации общества, декоммунизации, европейских ценностях, линиях раскола в обществе, выборах, реформах образования, здравоохранения, и других важных вещах.
https://realist.online/article/ella-libanova-k-koncu-yanvarya-2019-goda-stanet-yasno-kto-budet-prezidentom

07.06.2018

Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Наталія Левчук упродовж весняного семестру 2018 р. перебувала в Українському науковому інституті Гарвардського університету, працюючи над дослідницьким проектом з демографії Голодомору, що є частиною електронного атласу "Mapa: Digital Atlas of Ukraine". Про підсумки цієї роботи читай тут:

http://huri.harvard.edu/news/news-from-huri/344-more-nuanced-famine-maps-lead-to-new-insights.html
https://www.facebook.com/hurifb/?hc_ref=ARQrRmUQj0NY6ghoEb9DfLVYH9IUQKwZyOPW3cvZJaILXL7acUxLtkzpAFg3j24TpOM&fref=nf

13.06.2018

Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко у ефірі OBOZtv надала коментарі щодо "Підвищення пенсій в Україні: експерт розповіла, кому пощастить".

https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/pidvischennya-pensij-v-ukraini-ekspert-rozpovila-komu-poschastit.htm

13.06.2018

13 червня 2018 року у концертному холі Bel etage пройшла презентація та обговорення результатів дослідження “Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок”. Єдине в Україні національне комплексне дослідження дозволяє подивитися на світ очима чоловіка. Що впливає на формування його особистості? Наскільки чоловіки готові до рівного розподілу домашніх обов’язків? Кривдник чи жертва у домашньому насильстві? Ідеальна дружина очима українських чоловіків? Відповіді на ці та багато інших питань представила Ганна Герасименко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Презентація пройшла за участі пані Наталки Федорович, заступниці Міністра соціальної політики України та пана Каспара Піка, Представника UNFPA в Україні. У тематичній дискусії взяли участь: пані Джудіт Гоф, Посол Великої Британії в Україні, пан Роман Ващук, Посол Канади в Україні, пан Мартін Хаґстрьом, Посол Королівства Швеція в Україні, пані Ірина Луценко, Представниця Президента України в Верховній Раді України, пан Роман Греба, Заступник Міністра освіти і науки України, пан Денис Чернишов, Заступник Міністра юстиції України, пані Марія Єфросиніна, Почесний Посол UNFPA, та пан Ярослав Ведмідь, виконавчий директор Postmen Digital Agency.

https://www.unian.ua/society/10150175-suchasne-rozuminnya-maskulinnosti-yak-ukrajinski-choloviki-stavlyatsya-do-gendernih-stereotipiv-ta-nasilstva-shchodo-zhinok.html
https://tsn.ua/ukrayina/cnotliva-ta-pokirna-ale-bezvidmovna-ta-samostiyna-ukrayinci-zdivuvali-uyavlennyam-pro-garnu-druzhinu-1171632.html?_ga=2.212043792.586599169.1529041081-330648826.1529041056
https://www.ukranews.com/ua/news/568883-bilshist-ukrainskykh-cholovikiv-vvazhayut-shho-zhinka-maye-pragnuty-dogodyty-cholovikovi
http://news.liga.net/society/news/70-ukrainskih-mujchin-schitayut-chto-mesto-jenschiny-u-plity---opros
https://inforesist.org/opros-pokazal-kakie-zhenshhinyi-nuzhnyi-ukrainskim-muzhchinam/
https://www.ukranews.com/news/568882-bolshynstvo-ukraynskykh-muzhchyn-schytayut-chto-zhenshhyna-dolzhna-stremytsya-ugodyt-muzhu-socopros
https://kp.ua/life/610519-ydealnaia-zhena-po-mnenyui-ukraynskykh-muzhchyn-ubyraet-hotovyt-y-pomalkyvaet

13.06.2018

За дев’ять місяців минулого року поліція зареєструвала майже 84 тисячі заяв, пов’язаних із домашнім насильством, і 249 зґвалтувань – такі дані наводяться у дослідженні «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок», яке цього року проводив Інститут демографії та соціальних досліджень спільно з Міністерством соціальної політики та українським представництвом Фонду народонаселення ООН.
Опитування проводилося у всіх регіонах України, окрім анексованого Криму, і, серед іншого, включало бесіди з учасниками корекційних програм для тих, хто вчиняв насильство у сім’ї.
Половина опитаних чоловіків призналися, що зазнавали фізичних покарань у дитинстві, а кожен четвертий ставав свідком фізичного насильства з боку свого батька або вітчима стосовно матері, розповідає Ганна Герасименко з Інституту демографії. Окрім того, за її словами, для більшості опитаних досвід агресії триває і в дорослому віці.
«Половина наших респондентів мала досвід строкової служби в армії або отримувала підготовку в спеціалізованих навчальних закладах. І кожен другий з них визнав, що особисто він наражався на жорстоке поводження з боку керівництва або ставав свідком таких ситуацій щодо товаришів по службі. Більше того, подібні ситуації були поширені і в середовищі цих молодих людей. Тому ця культура агресії може сприйматися як норма чоловіками», – каже дослідниця.
З іншого боку, зауважує Герасименко, переважна більшість респондентів залишається основними годувальниками своїх родин, а кожен третій признається, що часто відчуває стрес і пригнічення через свою роботу: або через недостатній заробіток, або через понаднормову зайнятість чи погані умови праці. При цьому, як розповіли чоловіки, що взяли участь у дослідженні, звертатися по допомогу чи емоційну підтримку вони не схильні.

https://www.radiosvoboda.org/a/29289307.html

07.06.2018

7 червня 2018 року Гол.н.с. Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Наталія Рингач взяла участь у Міжнародній науково-практичній конференції "Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблеми підготовки особистості до виконання завдань в особливих умовах", організаторами якої виступили Міністерство оборони України, Головне управління морально-психологічного забезпечення ЗС України, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Національна академія педагогічних наук України та Інститут психології імені Г.С. Костюка. Н. Рингач виступила з доповіддю на пленарному засіданні "Вплив на здоров’я соціально-економічної кризи та воєнних дій: роль стресу"

04.06.2018

4 червня 2018 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулася презентація на тему: "Енциклопедичні видання Наукового Товариства імені Шевченка: презентація Енциклопедії Української Діяспори. Том 1, США. Книга 1 (А-К), Книга 2 (Л-Р), Книга 3 (С-Я)".

Доповідач: Василь Лопух, к.е.н., Дійсний член, директор адміністрації Наукового Товариства імені Шевченка в Америці.

Презентація (завантажити)

02.06.2018

Без знання реальної чисельності та демографічної структури населення, українська держава не зможе далі повноцінно розвиватися.
Таку думку в коментарі кореспонденту ГолосUA висловив заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун.
«Виходячи з історії проведення перепису населення в Україні - може бути все. Але зараз як влада, так і підприємці, розуміють, що без інформації про кількість, складі, структурі населення далі держава рухатися не зможе. Як взагалі можна керувати країною, якщо розкид оцінок реальної чисельності населення країни становить близько п'яти мільйонів чоловік», - стверджує дослідник.
О. Гладун нагадав, що за рекомендацією ООН кожна країна повинна проводити перепис населення раз в десять років. Україна ж пропустила один цикл.

https://golos.ua/i/616106

31.05.2018

В середині минулого місяця прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про необхідність проведення перепису населення, яка призначена 2020 рік. Останній раз дана процедура проводилася в 2001 році, після чого неодноразово відкладалася з різних причин. Тим часом, користуючись погіршенням економічної ситуації в Україні, західні сусіди вирішили посилити власні економіки за рахунок українських трудових мігрантів, щоб компенсувати втрати від тих, хто виїхав на заробітки співвітчизників. Таким чином, Україна втрачає не тільки трудові ресурси, а й старіє, оскільки країну покидає працездатна молодь. І якщо до цього додати смертність у зв'язку з низьким рівнем життя, то виходить зовсім незавидна картина.
Щоб проаналізувати поточний стан справ в області демографії, кореспондент ГолосUA поговорив із заступником директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександром Гладуном.

https://golos.ua/i/615865 https://golos.ua/i/615894

31.05.2018

Як змінюється індекс купівельної спроможності українців і чи повернулися показники до рівня 2013 року, проаналізувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко:
"Купівельна спроможність працюючих громадян вийшла на рівень 2013 в середньому. Пенсіонери, ті люди, які отримують соціальні виплати, їм ще до цього рівня дуже далеко. Пенсіонери зараз у дуже невигідному становищі. І хоч середні показники зарплати вийшли на 2013, але зростали вони дуже нерівномірно. У людей, які працювали в бюджетній сфері, учителів, медиків, зарплати не зростали так швидко, як, наприклад, у фінансових структурах, в ІТ-сфері чи навіть у державному управлінні. Крім того, наші потреби завжди зростають швидше за наші можливості. І це нормально".

31.05.2018

Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Наталія Левчук взяла участь у семінарі при Гарвардському університеті, що відбувся 24 травня 2018 року, де виступила з доповіддю "Mapping the Great Famine in Ukraine: Giving Voice to the Voiceless”.

27.05.2018

У минулому році найбільший приріст зарплат спостерігався у сферах державного управління, соцстрахування, фіндіяльності і телекомунікацій.
Нерівномірність зростання зарплат між і всередині секторів економіки і відсутність належного регулювання призводять до того, що “вершки” від зростання дістаються обмеженому колу працівників вищих ступенів, в той час як більшість працівників отримують зарплату в межах 1-2 мінімальних розмірів.
Про це повідомляє ZN.UA з посиланням на Лідію Ткаченко, провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. в. Птухи НАН України.
Протягом 2017 року найбільший номінальний приріст зарплат спостерігався в таких видах діяльності: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування (з 6 420 гривень у січні до 14 442 гривень у грудні, +8 022 гривні), професійна, наукова та технічна діяльність (з 8 195 до 12 682 гривень, +4 488 гривень), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (з 7 343 до 11 654 гривень, +4 311 гривень), фінансова та страхова діяльність (з 11 092 до 14 899 гривень, +3806 гривень), інформація і телекомунікації (з 10 210 до 13 833 гривень, +3 623 гривень). Ці ж види діяльності показали найбільший приріст і в першому кварталі 2018-го (за три місяці більше 1 000 гривень).

https://mi100.info/2018/05/28/doslidzhennya-pokazalo-pratsivnyky-yakyh-sfer-mynulogo-roku-otrymaly-pryrist-zarplat/
https://economics.unian.ua/finance/10132292-bilshist-ukrajinciv-otrimuyut-zarplati-v-mezhah-1-2-minimalok-ekspert.html
https://zn.ua/ECONOMICS/bolshinstvo-rabotnikov-poluchayut-zarplaty-v-predelah-1-2-minimalnyh-razmerov-ekspert-284994_.html

25.05.2018

Українці витрачають майже половину свого бюджету на продукти харчування, але що ми їмо насправді, розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько:
"Все залежить від купівельної спроможності населення. Деякі прошарки слідкують за своїм харчуванням і мають змогу харчуватися краще. Треба не забувати, що здоров'я залежить не тільки від харчування. Якщо у нас не вистачає коштів на те саме оздоровлення, відпочинок, це теж відбивається на стані здоров'я і якості життя. Потрібне державне сприяння, щоб була така активна, я б навіть сказала агресивна реклама правильного способу життя. Саме через неправильний спосіб життя ми так мало і живемо у порівнянні з європейськими країнами".

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=78075

25.05.2018

У той час, як одні батьки з хвилюванням очікують моменту, коли їх доросла дитина почне самостійне життя, інші мами і тата такого повороту подій побоюються. Молоді українці зазвичай залишають рідний дім у віці 20-21 року, а європейські не вважають негожим засиджуватися у батьків до 30 років.
Експерт Інституту демографії та соціальних досліджень України Людмила Черенько вважає, що молодих людей стримує квартирне питання. За офіційними даними, жити з батьками залишаються ті молоді українці, у яких немає грошей на оплату окремого житла.
Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України:
«Коли молоді люди, у яких немає сімей, живуть з батьками, це ще не проблема. Все залежить від їх рис характеру і самостійності. Але коли одним господарством живе кілька сімей різних поколінь – це дійсно проблема. Чим більше людей проживає в домогосподарстві, тим воно бідніше. Це практично пряма залежність.»

https://uk.etcetera.media/ukrayinska-molod-doroslishaye-ranishe-yevropeyskoyi-chomu.html

23.05.2018

У чому причина української бідності? Що змінилося, з початком війни, у свідомості українців? Чи є в Україні етнічні конфлікти? Про це і не тільки у "Складній розмові" на Першому каналі з Еллою Лібановою – професоркою, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи.

https://www.youtube.com/watch?v=ZdM9X3i0nC8

23.05.2018

Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко розповіла про ризики накопичувальної пенсійної системи в Україні в прямому ефірі OBOZ TV.

https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/nakopichuvalna-pensiya-ukraintsiv-poperedili-pro-riziki.htm

22.05.2018

Лібанова Елла Марленівна, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України прийняла участь у нараді з питань трудової міграції. Обговорили, як зменшити темпи відтоку українців за кордон та як забезпечити українські підприємства кваліфікованими кадрами.
Детінізація економіки та формування гнучкого ринку праці з урахуванням потреб роботодавців та можливостей працівників сприятиме скороченню міграції з України і дозволить в середньостроковій перспективі навіть залучати фахівців у нашу державу. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради за участю керівництва Міністерства соціальної політики, Міністерства фінансів, інших уповноважений органів та експертів – економістів.
Як зазначив Глава Уряду, проблема міграції кадрів з України існує. Щоправда, формувалася вона десятиліттями, і не вирішувалася так само тривалий час. «Наслідки відчуваються сьогодні. Українські підприємці вже зараз говорять, що не вистачає кваліфікованих кадрів», - сказав Володимир Гройсман.

https://www.kmu.gov.ua/ua/mediagallery/premyer-ministr-ukrayini-volodimir-grojsman-proviv-naradu-z-pitan-trudovoyi-migraciyi

22.05.2018

Проблема України не в бідності населення, а в нерівності між бідними і багатими Таку думку висловила під час зустрічі Дискусійного клубу "ДС" завідувач відділу рівня життя населення Інституту демографії ім. М.В. Птухи НАНУ Людмила Черенько.
"Світ після Другої світової війни змінюється. Світ турбується про добробут людей. Але кожні 10 років ООН констатує, що рівень диференціації зростає. В Україні немає до сих пір ефективної політики, немає навіть розуміння в необхідності ефективності в стримуванні зростання нерівності. В цьому ми схожі на країни Африки ", - вважає Черенько.
"5% дуже бідних, 5% дуже багатих. У нас немає величезних масштабів бідності, це політичні інсинуації. Проблема в іншому - в нерівності. Воно не кількісне, а якісне", - додала вона.

http://www.dsnews.ua/society/eksperty-nashli-shodstvo-mezhdu-bednostyu-v-ukraine-i-v-afrike-22052018185800

22.05.2018

Внаслідок збільшення тривалості життя пенсійні накопичення, зібрані за впроваджуваною накопичувальною пенсійною системою, доведеться розтягувати на більш тривалий термін. Таку думку висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко на прес-конференції, передав кореспондент АСН. "Якщо у нас хоча б трохи проявляться ознаки європейського шляху розвитку, то у нас повинна почати рости, можливо, стрибком, тривалість життя. Це означає, що тривалість життя людини на пенсії збільшиться, і ті накопичення, які розраховувалися на 20 років пенсійного життя, можливо, потім доведеться ділити на 30 років", - заявила експерт.

http://asn.in.ua/ua/news/publishing/164721-ukrainskim-pensioneram-pridetsja-rastjagivat-nakop.html

22.05.2018

За даними останнього дослідження Міжнародної організації з міграції, вже до 2050 року нас може залишитися лише 32 млн осіб проти 52 млн на початку 90-х. Причому міграція в числі причин даного процесу займає чи не найперше місце.
За словами провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко, про від’їзд змушують думати, перш за все, низькі зарплати, відсутність робочих місць, нестабільні умови ведення бізнесу, корупція, зростаючі ризики особистої безпеки, а також недовіру до правоохоронної і судової систем.
Крім того, в останні роки завдяки міжнародним програмам за кордон виїжджає багато молоді. «Сьогодні зростає кількість студентських поїздок, довгострокових стажувань, різних програм, наприклад, Work and Travel, і інших можливостей для виїзду за кордон, яких раніше не було. До слова, тільки в минулому році з України на навчання за кордон виїхало близько 70 тисяч українців. Всі вони можуть отримати посвідку на проживання», – розповідає Лідія Ткаченко.

https://politeka.net/ua/news/656218-takogo-eshhe-ne-bylo-ukraincy-prodajut-vse-i-begut-cifry-shokirujut/

22.05.2018

Значного зростання народжуваності в Китаї після зняття обмежень очікувати не варто, заявив старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Борис Крімер . За його словами, зараз суспільство країни модернізувалося, багато людей переїжджає до міст, здобуває освіту. Народження дітей не є для них пріоритетним. Тому жителі міста жодним чином не відреагують на такі кроки китайської влади, вважає експерт. "У сільській місцевості зростання народжуваності можливе, причому не стільки за рахунок народжуваності, скільки за рахунок зареєстрованих дітей. Є така інформація, що в Китаї в сільській місцевості політика обмеження народжуваності не працювала. Тобто дітей народжували, але не реєстрували. Скільки їх – важко сказати, таких оцінок немає. Тобто, можуть просто зареєструвати тих дітей, які вже є", - зазначив демограф.

https://nv.ua/ukr/world/countries/zaborona-kriz-desjatilittja-chomu-kitaj-nareshti-vidmovljajetsja-vid-obmezhuvannja-narodzhuvanosti-2471262.html

22.05.2018

Комітет фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України організував прес-конференцію на тему: "Пенсійна реформа триває. Як не проґавити своє майбутнє? ІІ рівень пенсійного забезпечення: крок вгору чи вниз? Рейтинг відкритості недержавних Пенсійних фондів"
Учасники:
Олег Лиховид – Голова Комітету, кандидат економічних наук;
Ольга Медведчук – член Комітету;
Віталій Шапран – член Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА), доктор наук економічних;
Лідія Ткаченко – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук;
Володимир Дубровський - старший економіст CASE Україна.
Під час заходу презентовано 3-й Рейтинг відкритості Недержавних пенсійних фондів (НПФ) як ключової оцінки для вибору громадянином місця для накопичення "додаткової" пенсії. Також буде надано експертну оцінку нинішнього стану і перспективи реформи пенсійного забезпечення.
Обговорювалися наступні питання: Чи є майбутнє у "солідарної" пенсійної системи і яке воно? Основні тренди демографічного «апокаліпсису». Куди «пливе» пенсійна реформа в Україні? В якому вигляді має бути накопичувальна пенсія? За якими критеріями обирати місце накопичень своєї пенсії?

https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2461642-pensijna-reforma-trivae-ak-ne-progaviti-svoe-majbutne.html

17.05.2018

Мінрегіон в рамках роботи Міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку, за підтримки Групи радників з підтримки впровадження державної регіональної політики Програми "U-LEAD з Європою", розпочав проведення дводенної "Першої міжвідомчої конференції з питань регіонального розвитку "Секторальний діалог - актуальні проблеми розвитку регіонів".
Безпосередню участь в конференції прийняла і Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла ЛІБАНОВА.

http://rdpa.regionet.org.ua/129

06.05.2018

Демографи продовжують наполягати на проведення перепису населення України для стратегічного планування політики держави. Так, Олександр Гладун порадив не економити на вирішення цього питання, адже населення країни демонструє тенденцію до вимирання.
Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олександр Гладун прокоментував намір уряду провести перепис населення. За його словами, за це з бюджету країни доведеться виділити певну чималу суму, проте «інформація того варта». «За попередніми розрахунками, на всі роботи по перепису населення, аж до 2020 року, розробку даних потрібно приблизно два мільярди гривень. Якщо розподілити на роки, то це для України не дуже велика цифра, тому що, наприклад, дефіцит Пенсійного фонду - 120-140 мільярдів », - зазначив він. Демограф підкреслив, що інформація, отримана після перепису населення допоможе вирішити ряд питань. Крім оцінки змін в країні з 2001 року інформація про чисельність населення допоможе при складанні демографічних прогнозів, які потрібні органам державної влади та науці.

http://veroyatno.com.ua/news/za-25-let-ukraina-poteryala-10-mln-naseleniya/

05.05.2018

3-5 травня 2018 р. головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Н. М. Левчук взяла участь у роботі конференції Світової Асоціації з дослідження національностей, 23rd Annual ASN World Convention, що відбулася у Колумбійському університету у Нью-Йорку, де виступила з доповіддю «Explaining regional distribution of 1933 Holodomor losses in Ukraine: Patterns and possible determinants».

https://www.asnconvention.com/panel-u10

03.05.2018

Українці стали частіше їздити за кордон на роботу, але рідше виїжджати на ПМЖ. Часто трудові мігранти знаходяться за межами України до півроку, але серед них все більше молоді та кваліфікованих працівників. Заробітчани приносять країні більше валюти, ніж іноземні інвестори, забезпечуючи стабільність курсу гривні. Разом з тим, вони не декларують свої доходи і не сплачують соціальні внески в Пенсійний фонд.
До анексії Криму і війни на Донбасі Росія була однією з основних країн, куди їхали заробляти українці. Після згаданих подій маршрути трудових мігрантів з України стали все активніше перебудовуватися в Польщу, в яку, як правило, до 2013 року їздили працювати жителі західних областей. За останні кілька років ситуація змінилася, і в Польщі стали підтягуватися жителі інших регіонів України. "Частка Російської Федерації постійно зменшується, збільшується частка Євросоюзу, особливо Польщі. Якщо говорити про традиційної трудової міграції, тобто не брати тих, хто виїхав з Донбасу до Росії, рятуючись від бойових дій, то Польща випередила Росію за кількістю наших трудових мігрантів. Якщо враховувати цей контингент, то, можливо, ще не перегнала. Але з цього контингенту якраз найменше інформації", - пояснив РБК-Україна завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії і соціальних досліджень імені Птухи НАН України Олексій Позняк.
Стануть українці ще більше виїжджати з країни на заробітки за кордон або будуть шукати щастя у себе на батьківщині, експерти прогнозувати не беруться. "Все залежить від ситуації в Україні. Якщо вдасться хоч трохи поліпшити економічну ситуацію, трудова міграція спочатку буде зростати, потім почне скорочуватися. Якщо ситуація не змінюватиметься чи стане змінюватися в гіршу сторону, то потік трудових мігрантів може ще зрости", - вважає Олексій Позняк.

https://daily.rbc.ua/ukr/show/trudovaya-migratsiya-kakie-strany-pochemu-1525269435.html

02.05.2018

Близько 60% українців бідкаються, що їм не вистачає коштів на неочікувані витрати. У 2015 році таких було 64%. Такі результати опитування, які провів Держстат.
9% українців кажуть, що не мають грошей для щоденного споживання недорогих продуктів харчування. Через брак коштів не могли собі дозволити раз на 5 років оновити одяг і взуття 26% дорослих. "Загалом є 9 ознак матеріальної депривації, тобто стану, спричиненого недоотриманням необхідного, - розповідає Експрес-онлайн Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Зокрема, йдеться про брак коштів для своєчасної та в повному обсязі сплати орендних/іпотечних платежів, платежів за споживчими кредитами або оплати житлово-комунальних послуг; для підтримування достатньо теплої температури у помешканні; для неочікуваних, але необхідних витрат за рахунок власних ресурсів; для споживання страви з м'ясом, курятиною, рибою або їх вегетаріанським еквівалентом через день; для тижневого сімейного відпочинку не вдома один раз на рік; на автомобіль; на пральну машину; на кольоровий телевізор; на телефон (у тому числі мобільний). Якщо людина каже, що їй не вистачає коштів на 4 із цих 9 пунктів, то це вже крайній рівень матеріальної депривації".

http://expres.ua/news/2018/05/02/293363-ukrayinci-bilshe-bilshe-narikayut-bidnist

01.05.2018

Міграція з України може сповільнитися, коли зарплати в країні становитиму 70–75% від польського рівня, сказала директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, заслужений економіст України Елла Лібанова в інтерв'ю "Радіо Свобода". "Зараз за паритетом купівельної спроможності в Україні середня зарплата близько $700, у Польщі – $2200. Уповільнення міграції може статися тоді, коли зарплата українців становитиме 70–75% від польського рівня. Якщо буде співставна зарплата, то не будуть так їхати", – зазначила вона.
Демограф додала, що міграція завжди була дуже важливим чинником на українському ринку праці.
"До речі, за радянських часів теж. Українці доволі мобільні, дуже кваліфіковані", – сказала вона.
Лібанова наголосила, що місце українців, які виїхали, займуть азіати.

https://www.radiosvoboda.org/a/29202444.html
https://www.youtube.com/watch?v=KBDfkpupM7M
http://gordonua.com/ukr/news/politics/libanova-upovilnennja-migratsiji-mozhe-statisja-todi-koli-zarplata-ukrajintsiv-bude-stanoviti-70-75-vid-polskogo-rivnja-244129.html

26.04.2018

З початку ХХІ століття почався процес переорієнтації частини українських мігрантів, які працювали в Росії, на ЄС. Цей процес прискорився з 2014 року. Зараз Росія втратила першу сходинку – тепер її посідає Польща. Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK заявив завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олексій Позняк, відповідаючи на питання, яка реальна кількість українських трудових мігрантів у Росії.
«Точних даних немає взагалі. Трудова міграція – це процес, який складно виміряти. Це стосується не лише нашої, але й інших країн. Кожна інформація має співвідноситись із тим контингентом, який вона показує. Залежно від того, який ми маємо контингент, це буде інша цифра. У Росії є українці, які туди виїхали ще за радянських часів, які, можливо, отримали російське громадянство. Це практично постійні жителі Російської Федерації, які мають посереднє відношення до України», – розповів пан Позняк.
Також, за словами експерта, є трудова міграція, яка сформувалась у 90-ті роки і зараз продовжується. Крім того, до Росії виїхало багато мешканців Донбасу через бойові дії. Ці люди їхали явно не з трудовою метою.
«Якщо говорити про стару трудову міграцію, то вона ніколи не перевищувала мільйон осіб і почала зменшуватися. Це зменшення відбулося з економічних причин, бо заробітки в РФ стали менші, аніж в ЄС. Крім того, умови праці, як показують результати опитування, гірші, аніж в Євросоюзі», – відзначив пан Позняк.
Як зауважив експерт, з початку ХХІ століття почався процес переорієнтації частини мігрантів, які працювали в Росії на ЄС.

https://zik.ua/news/2018/04/26/oleksiy_poznyak_rosiya_postupylasya_pershistyu_polshchi_za_kilkistyu_zarobitchan_z_1312589

26.04.2018

26 квітня, о 13:00, у великому залі адмінприміщення Кременчуцької міської ради відбулася презентація результатів оцінки стану благополуччя молоді, яка проводилася Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України за підтримки Фонду ООН в галузі народонаселення. Про це повідомляє прес-служба міської ради.
Методологія розрахунку Індексу благополуччя молоді в Україні розраховується вперше і може використовуватися для ефективного моніторингу та аналізу стану молоді, розробки та оцінки молодіжної політики, яка реалізується на муніципальному рівні.
Такий моніторинг стану молоді стає дієвим інструментом по встановленню зворотного зв'язку з громадськістю та залучення молоді до формування молодіжної політики.

https://www.youtube.com/watch?v=OBdLjkGbjGY
http://kremenchug.pl.ua/news/segodnja_kremenchuzhanam_rasskazhut_o_sostojanii_blagopoluchija_molodezhi_goroda/2018-04-26-6737

23.04.2018

Скільки українців працюють за кордоном і в яких країнах? Чи загрожує Україні масова трудова міграція? Яка зарплата поверне заробітчан додому?
У «Ранковій Свободі» над цим міркували заввідділом соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лариса Лісогор, політолог Тимур Демчук та президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

https://www.youtube.com/watch?v=dmniiUJPjZ4

25.04.2018

Чи вигідно бути безробітним в Україні? В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" ситуацію коментувала завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько:
"Рівень зареєстрованого безробіття в Україні надзвичайно низький. Середньостатистичній людині бути безробітним невигідно. Зараз Центр зайнятості висуває серйозні вимоги до людей, які шукають роботу. Тому про великі зловживання статусом безробітного не йдеться. Є поодинокі випадки, масштаби зловживань невеликі. Проблема в тому, що люди мало звертаються до Центру зайнятості у пошуку роботи".

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=75946

25.04.2018

Без даних з перепису населення неможливо сформувати коректний бюджет або зробити прогноз розвитку країни. Таку думку висловив заступник директора з наукової роботи в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олександр Гладун на прес-конференції, передав кореспондент АСН. "Це просто втрата інформації, втрата можливості реально оцінити ситуацію в країні, втрата можливості реально формувати бюджет", - зазначив експерт. За його словами, на сьогодні в Україні бюджет повинен формуватися на три роки вперед, проте без інформації про реальну чисельність населення це зробити вкрай складно. При цьому він додав, що також неможливо робити прогнози розвитку економіки і ситуації на ринку праці в Україні.

http://asn.in.ua/ua/news/news/160887-nevozmozhny-ni-bjudzhet-ni-prognozy-ehkspert-oceni.html

23.04.2018

Олексій Позняк, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи., розповів в ефірі 112 каналу про кількість українських трудових мігрантів у РФ.

https://ua.112.ua/video/skilky-trudovykh-mihrantiv-z-ukrainy-pratsiuiut-v-rosii-podrobytsi-vid-pozniaka-267777.html

23.04.2018

При збереженні тенденції до міграції Україна може припинити існування.
Про це розповіли кореспонденту Gazeta.ua під час висновків демографічного дослідження. "Якщо такі тенденції до міграції залишаться на роки, то країна може припинити своє існування. До війни і анексії Криму фахівці нашого Інституту підрахували, що українців до 2050 року залишиться 35 млн. Тепер важко так оцінити, адже маємо окупованими великі і щільно населені території. Якщо на початку 90-х минулого століття був "відтік мізків", то тепер країни-сусіди потужно борються за людський ресурс у вигляді робітників. Під час економічного розвитку підприємці Чехії, Словаччини, Угорщини і Австрії теж хочуть, щоб на них працювали українці. Робітники їдуть на заробітки і так буде продовжуватись, адже рівень зарплат різниться в 3-4 рази. Боротьбу за студентів ми вже програли, адже вони практично не повертаються на Україну після навчання і мають можливість працювати в будь-якій країні Євросоюзу. Навіть тимчасовий заробіток після пар приносить студенту більше коштів, ніж постійна робота в рідній країні", - розповів Олександр Гладун, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи.

https://gazeta.ua/articles/life/_v-ukrayini-migraciya-strashnisha-za-demografichnu-krizu/833378
https://dnews.dn.ua/news/674092

23.04.2018

Україна давно потребує сучасного трудового законодавства, яке має визначати основні принципи правового регулювання відносин «працівник — роботодавець». Причому воно є вкрай важливим як для країни загалом, так і для кожного її громадянина окремо. Напевно, тому розроблений ще 2015 року проект нового Трудового кодексу України (ТКУ), який має змінити давно застарілий Кодекс законів про працю (КзпП) від 1971 року, ніяк не перетвориться на остаточний документ. Забагато правок, зауважень і доповнень.
З одного боку, в законопроекті, якщо порівнювати його з чинним КЗпП, є багато потрібних прогресивних норм. Проте новий кодекс, як і чинний, не враховує і не регулює особливості зайнятості працівників старшого віку. Але ж люди від 55 років і старші, за даними Держстату, становлять майже чверть штатних співробітників підприємств. «Через зміни у віковій структурі населення і внаслідок пенсійних реформ (підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років, скорочення переліку професій, що дають право вийти на пенсію раніше, збільшення вимог до страхового стажу для призначення пенсії за віком тощо) в нашій країні відбувається подальше зростання ролі працівників старшого віку, — розповів «Ракурсу» провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України економіст Лідія Ткаченко. — Багато країн, які стикаються з наслідками старіння робочої сили, в тому числі держави ЄС, проводять цілеспрямовану політику сприяння зайнятості старших працівників, яка включає право на встановлення гнучких графіків робочого часу і норм праці, деякі додаткові гарантії збереження зайнятості тощо».
За словами Лідії Ткаченко, також недостатньо уваги приділено вдосконаленню законодавчих положень, що стосуються оплати праці. «Глава 6 проекту Трудового кодексу майже копіює відповідний розділ чинного кодексу, залишаючи великі прогалини щодо формування стандартів і систем оплати праці, — каже експерт. — Крім того, проект залишає монополію уряду і Верховної Ради встановлювати розмір мінімальної заробітної плати, виходячи з фінансових обмежень державного бюджету та/або політичної кон'юнктури, без чіткої прив'язки до досягнутого рівня зарплат і норм генеральної угоди».

http://racurs.ua/ua/1924-trudovyy-kodeks-pid-okom-kamer-i-vuhom-dyktofoniv

18.04.2018

Понаднормова робота для трудових мігрантів швидше норма. Такий підхід до побудови робочого графіку веде до дуже високих ризиків для здоров'я.
Про це повідомила в ефірі 24 Каналу науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко.
За словами вченого, українці значно переробляють за кордоном в гонитві за заробітком. При цьому не важливо, чи працює людина на шкідливому виробництві чи ні, ризики для здоров'я суттєво зростають при постійній перевтомі.
"Понаднормова робота для трудових мігрантів – це, скоріше, норма. Так, там можуть платити навіть дорожче цю понаднормову плату, може бути вище плата, але коли людина інтенсивно працює там місяць, три місяці, буквально маючи один вихідний день, без нормального належного відпочинку, не відновлюючи своє здоров'я, навіть якщо це не якісь щось дуже шкідливі умови праці, може це якась просто рутинна робота, ризики для здоров'я дуже ростуть, тому що людина перевтомлювалася", – розповіла Ткаченко.

https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

17.04.2018

17.04.2018 у компанії «Фармак» відбулося чергове розширене засідання Поважної ради відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона».
У засіданні взяли участь члени Поважної ради: голова Поважної ради Василь Михайлович Князевич, Ольга Вадимівна Богомолець, Ніна Григорівна Гойда, Павло Юхимович Гриценко, Філя Іванівна Жебровська, Віктор Михайлович Пинзеник, Василь Григорович Кремень, Василь Васильович Лазоришинець, Елла Марленівна Лібанова, Володимир Юрійович Мартинюк, Володимир Станіславович Огризко, Віталій Іванович Цимбалюк та представники Української греко-католицької церкви та Української православної церкви Київського патріархату. Також на засіданні були присутні за запрошенням директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Тетяна Михайлівна Думенко, директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України Микола Дмитрович Тронько, президент Асоціації «Виробники ліків України» Петро Іванович Багрій та керівники фармацевтичних компаній — членів асоціації.
У продовження започаткованої традиції учасники заходу порушили важливі для галузі та країни теми: «Ми глибоко переконані, що галузі та країні потрібні зміни, які будуть здійснені насамперед в інтересах пацієнтів і України загалом. 3 квітня 2017 р. стартувала основна частина програми МОЗ України «Доступні ліки» — реімбурсація. «Фармак» — активний учасник цієї програми. З 23 молекул — учасників програми 8 є в портфелі «Фармак». Це 26 готових лікарських засобів, з яких 7 відшкодовуються повністю, 19 — частково. Ми розуміємо, що це важливо для українців. Це перший крок до великих змін, на які чекає наша країна. І ми сподіваємося на розширення цієї програми як новими нозологіями, так і новими лікарськими засобами», — зазначила Філя Жебровська, голова Наглядової ради ПАТ «Фармак».

https://www.apteka.ua/article/454235

16.04.2018

Як буде працювати накопичувальний рівень?
Ряд народних депутатів розробив законопроект про введення накопичувального рівня (№6677). У документі передбачається, що українці самі обиратимуть приватні пенсійний фонди і обов'язково будуть віддавати в них частину своїх зарплат. У перший рік - 2%, кожні 12 місяців розмір внеску буде збільшуватися на 1 п.п., в результаті в приватні фонди потрібно буде платити 7% свого заробітку. Внесок у розмірі 7% на накопичувальний рівень, розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, - нормальна європейська практика. У різних країнах на пенсії відкладають від 2% до 10%.
Однак, при цьому варто розуміти, що якщо відкладати 7% заробітку, то розмір пенсії може зрости лише на 10-12% звичної зарплати. Для прикладу, при зарплаті 10 тис. грн, якщо стабільно платити внески до накопичувального фонду, можна буде отримати другу пенсію в розмірі всього 1,2 тис. грн. При цьому пенсія із солідарного рівня за діючими правилами для такого пенсіонера складе близько 2,7 тис. грн. Таким чином в сумі можна буде отримати близько 4 тис. грн, тобто 40% останньої заробітної плати.

https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/v-ukraini-zapustyat-nakopichuvalni-pensii-skilki-zaplatimo-i-skilki-otrimaemo.htm

13.04.2018

Гендерна рівність. Що запланували в уряді?
На ці теми говорили ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: президент ГО «Жіноча професійна ліга» Олена Лазоренко та провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Анна Герасименко.

https://www.radiosvoboda.org/a/29157527.html
https://www.radiosvoboda.org/a/news/29163005.html

11.04.2018

Трудова міграція з України має більше позитивних сторін, ніж негативних. Про це 11 квітня 2018 року заявив завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії НАН України Олексій Позняк в ефірі телеканалу «112 Україна».
«Трудова міграція має як негативні, так і позитивні сторони. Якщо трудова міграція є тимчасовою, то вона має більше плюсів, ніж мінусів. На сьогодні більша частина трудової міграції з України носить короткостроковий характер», - заявив він.
За його словами, це стосується, перш за все, міграції в ближні країни, в країни-сусіди. «А що стосується більш віддалених країн, країн Південної Європи (Італія, Іспанія, Португалія), то там якраз поширена довгострокова міграція (з України - Авт.). І чим більше мігрант перебуває там, тим менше шансів, що він повернеться в Україну», - сказав Позняк.
Він зазначив, що трудова міграція існує в усьому світі, навіть у розвинених країнах, і зупинити її неможливо.

http://fakty.ua/264438-trudovaya-migraciya-iz-ukrainy-imeet-i-polozhitelnye-storony---institut-demografii

11.04.2018

«У нас кількість платників внесків практично така сама, як і пенсіонерів, а з 22% єдиного соціального внеску до ПФУ надходить менш як 19%, тому що є розщеплення на чотири види страхування. Цього дуже мало, щоб забезпечити прийнятний рівень пенсій, - пояснює «Ракурсу» провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАНУ економіст Лідія Ткаченко. - І хоча поки що в Україні з недержавними пенсійними фондами гучних скандалів не було, проблеми там є. Сам факт, що 95% внесків, що надійшли в систему недержавного пенсійного забезпечення за весь період її існування, — це кошти роботодавців, означає, що недержавні ПФ так і не навчилися залучати людей до персональних накопичень. Це, зокрема, одна з причин, чому виникла гостра потреба в запровадженні обов'язкової накопичувальної системи».

http://racurs.ua/ua/1913-ukrayinciv-hochut-zmusyty-nakopychuvaty-sobi-na-pensiyi

06.04.2018

Законопроект №6677 передбачає децентралізовану модель, де головними діючими особами будуть недержавні пенсійні фонди, а Пенсійний фонд здійснюватиме лише частину адміністративних функцій.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук.
"Чи може пропонована децентралізована модель носити назву державної і функціонувати в рамках загальнообов'язкового державного пенсійного страхування поряд із солідарною системою?" — ставить питання експерт і тут же дає відповідь: "Така модель другого рівня може мати право на існування, але потрібно називати речі своїми іменами — це приватна система, і навряд чи їй місце у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

https://dt.ua/macrolevel/nakopichuvalniy-riven-pensiynoyi-sistemi-yakoyu-mozhe-buti-ukrayinska-model-274466_.html

06.04.2018

"Вимирання українців прискорилося", - йде першим пунктом списку претензій Богомолець до МОЗ. За її словами, "якщо в 2016 році кількість померлих було на 175 тисяч більше ніж народжених, то вже в 2017 році - ця цифра збільшилася до 198 тисяч". Населення України скорочується давно. За останні 25 років українців стало на 9 млн менше, і ставити це в провину нинішньому міністерству охорони здоров'я трохи дивно, вважає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Борис Крімер.
"Мова йде про рівновагу між померлими і народженими. Різниця може збільшуватися не тільки тому, що зростає смертність, а тому, що зменшується народжуваність ", - говорить він.
За словами Крімера, якщо розглядати коефіцієнт смертності на 1000 осіб населення, то за цими показниками значних змін за останні роки не відбулося. Цей показник становить приблизно 14,6-14,7.
Зараз населення України зменшується через зниження народжуваності. У 2014 році в Україні народилося 465 тисяч дітей, а в 2016-м - 400 тисяч.

http://kontrakty.ua/article/116096

06.04.2018

Жінок не виховують у дусі лідерства. Ми самі вважаємо, що ми є не такими, як чоловіки, кваліфікованими, конкурентоспроможними, — стверджує директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. — За нашими дослідженнями, 76% підприємців відповіли, що жінки й чоловіки є однаково цінними працівниками. Як думаєте, який відсоток жінок такої думки? Лише 66. Жінки не хочуть конкурувати з чоловіками за престижні чи високооплачувані посади. Приходять моторніші чоловіки, і жінки відступають, виправдовуючи себе потребою виконувати домашні обов'язки, народжувати й виховувати дітей. Але в усьому світі жінки народжують, і в усьому світі підхід інший. Передусім тому, що самі жінки себе інакше позиціонують, ніж це характерно для України, і взагалі східнослов'янських країн: жінка допомагає чоловікові на виробництві, а чоловік допомагає дружині вдома, а не виконує свої батьківські обов'язки. Отже, розруха — у головах. Доки будемо так думати, жінки будуть відповідальні за сім'ю, як це традиційно завжди було в Україні, а чоловіки займатимуться бізнесом і без жінок вирішуватимуть, як управляти країною, хоча жінки — це більша частина населення.

https://dt.ua/family/na-gendernih-frontah-274485_.html

05.04.2018

Зменшення чисельності населення - це закономірність, яка зберігається протягом багатьох років, і в найближчому майбутньому ситуація кардинально не зміниться.
Про це в коментарі кореспонденту ГолосUA повідомив завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Олексій Позняк.
«Та цифра, яку називає Держстат - це різниця між народженими і померлими, а також тими, хто прибули в країну і покинули її. За вихідну цифру береться загальна кількість населення на початок місяця, підраховується кількість народжених і померлих - народилися додаються, померлі віднімаються. Після чого, до отриманої суми додається кількість прибулих в країну і віднімаються число тих, хто покинув її », - пояснив соціолог.
Крім того, як вважає О. Позняк, справа ще й у тому, що якщо народжених і померлих в цілому по країні добре реєструють (якщо не брати до уваги населення, яке проживає на неконтрольованих територіях), то зі статистикою прибулих і вибули є проблеми, так як облік не охоплюють всю міграцію.
«Трудова міграція може оцінюватися тільки за результатами спостереження за великий період часу. А за такі короткі періоди, як місяць, їх не можна відстежити», - зазначив учений.

https://golos.ua/i/605978

05.04.2018

Отримання освіти в Україні обумовлено не стільки економічними факторами, як статусними. Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова під час засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«84% учнівської молоді в школах орієнтовані на здобуття вищої освіти. І тільки 17% на отримання професійної освіти. Решта просто не хочуть вчитися далі. Але з цих 84% - 73% говорять про те, що вони не погодяться обмежитися професійною освітою, навіть якщо зарплата буде вищою, ніж зарплата фахівця з вищою освітою. Тобто в нашій країні сьогодні, ми повинні це зрозуміти, питання придбання освіти обумовлено не стільки економічними факторами, скільки статусними. І люди, які погоджуються мити посуд в Польщі, Чехії, не кажу вже про Німеччину, ні за що не погодяться на це в Україні», - зазначила Лібанова.
За її словами, для України найбільш страшною є навчальна міграція.

https://www.ukrinform.ru/rubric-society/2436342-eksperty-vyasnili-cem-privlekaet-ukraincev-vyssee-obrazovanie.html

04.04.2018
4 квітня 2018 року під головуванням президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона вчергове засідала Президія НАН України.
У межах заходу відбулося спільне засідання Президії Національної академії наук України та Колегії Державної служби статистики України з питання «Про наукове забезпечення проведення перепису населення». Під час цього спільного засідання було заслухано й обговорено співдоповіді академіка-секретаря Відділення економіки НАН України, директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академіка Елли Лібанової та голови Державної служби статистики України Ігоря Вернера.

Із докладним прес-релізом про цей захід можна буде ознайомитися в розділі «Засідання Президії НАН України» веб-сайту НАН України.

27.03.2018

27 березня 2018 року провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак взяла участь у прес-конференції «Внутрішньо переміщені особи: трагедія сучасної України» з презентацією тенденцій зміни чисельності та мобільності ВПО, їх намірів щодо повернення до місць постійного мешкання після завершення конфлікту, а також надала коментар телеканалу АТР щодо проблем внутрішньо переміщених осіб з АР Крим.

Більш детально за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=tR3SML1VuUw

26.03.2018

Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень розповіла в інтерв'ю газеті "Вести" про те, що впливає на тривалість життя українців, чому в місті живуть довше, ніж в селі і навіщо нашим пенсіонерам треба вчитися.

https://vesti-ukr.com/strana/282921-vymiraet-ne-ukraina-a-evropa
https://vesti-ukr.com/strana/282945-meditsina-i-ekolohija-eto-daleko-ne-vse-pochemu-ukraintsy-malo-zhivut

16.03.2018

Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні представив дослідження «Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні» ще у вересні минулого року.
У ефірі Громадської хвилі результатами дослідження поділилися - провідна наукова співробітниця Інституту демографії і соціальних досліджень, координаторка дослідження Ганна Герасименко та заступник Представника Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні Павло Замостян.
Ганна Герасименко розповіла, що: "Беручи до уваги кількість потенційних постраждалих, які можуть існувати в Україні і оцінку певного алгоритму послуг для кожного усередненого випадку, які можуть надаватися постраждалій людині. Важливо, що увагу суспільства сконцентрувалася не на сумах збитків, а на людях, на кількості смертей та постраждалих. За словами фахівців, які займаються цієї тематикою, цифра 600 може бути навіть недооцінена. Оскільки там не враховані самогубства жінок, які могли бути пов’язані з психологічними наслідками насильства, не враховує кількість безвісти зниклих жінок. Представляє лише експертні розрахунки потенційно можливого числа смертей жінок від причин, пов’язаних з гендерним насильством. І ці дані співставили з даними офіційної статистики".

Детальніше читайте на Громадському радіо:
https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/cyfra-pro-600-zagyblyh-vid-domashnogo-nasylstva-zhinok-mozhe-buty-navit-nedoocinena-koord

14.03.2018

Щаслива родина — міцна держава!
Саме під таким гаслом 14 березня в Українському домі столиці відбувся Всеукраїнський форум сім’ї, який зібрав понад 800 небайдужих громадян з усіх областей України. Громадські діячі, освітяни, політики, представники різних релігійних конфесій та науковці під час заходу вирішували багато питань, пов’язаних зі станом сімей в Україні.
Почався форум з озвучення привітання учасників від Президента та Прем’єр-міністра України. У першій доповіді Директор інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, професор, академік НАН України Елла Лібанова озвучила статистичні дані про стан українських родин за останні роки. Цифри та факти невтішні. Зокрема, чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2016 рік становила понад 71 тис. Народжуваність українців, на жаль, з 1991 року не досягає необхідного для збереження кількості населення рівня. Однією з найбільших проблем української сім’ї вже тривалий час є нестабільність шлюбних взаємин — існує дуже високий рівень розлучень серед населення: понад 130 тис. пар розривають стосунки щорічно.
Серед основних викликів, які потребують негайного втручання з боку представників усіх сфер суспільства, експерти назвали три: непідготовленість молоді до шлюбу, нав’язування Україні антисімейних норм, чинні проблеми в шлюбах.

http://www.golos.com.ua/article/301417

16.03.2018

Вітаємо Лібанову Еллу Мареленівну - директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, члена Міжнародного союзу демографів з отриманням премії "Жінка України-2018" в номінації Наука!!!
Премія відзначає жінок, що дійсно творять життя, змінюють світ навколо себе та окриляють інших своїм прикладом. Щодня українські жінки змінюють світ. Деякі з їх вчинків та досягнень відомі всім, інші залишаються непоміченими. Толерантність, професіоналізм, доброта та бажання робити цей світ кращим – ось прямий шлях до змін. Ми віримо в силу жіночої енергії, що поверне мир, тепло та затишок в нашу країну. Премія «Жінка України 2018» - це визнання значимості жінки у всіх сферах сучасного українського суспільства. Це творчість, розвиток та досягнення найкращих - тих, хто щодня надихає нас.

https://kiev.informator.ua/2018/03/16/v-kieve-nazvali-imena-samyh-uspeshnyh-zhenshhin-ukrainy-2018/
http://woman.edinstvennaya.ua/about

14.03.2018

Пенсії в Україні. В кінці лютого комітет ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендував схвалити у першому читанні проект, який передбачає введення обов'язкової накопичувальної системи з 2019 року. Це другий рівень пенсійної реформи.
- Який відсоток відраховуватиметься на пенсію?
- Що таке накопичувальна пенсійна система?
На ці та інші питання давала відповіді в студії телеканалу ZIK - Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.

https://www.youtube.com/watch?v=cW3b6SZdPMM

14.03.2018

Близько 76% сімей в Україні мають лише одну дитину, хоча більшість людей говорять про бажання мати двох і більше дітей.
Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова на загальноукраїнському сімейному форумі в Києві 14.03.18, повідомляє кореспондент Укрінформ.
"Як ми можемо погодитися з тим, що незважаючи на те, що лише 17% молодих людей говорять, що хочуть мати одну дитину, а 55% молодих людей кажуть, що хочуть мати двох, трьох чи чотирьох дітей, 76% сімей мають одну дитину? " Сказала Лібанова.
Вона підкреслила, що українські сім'ї хочуть мати дітей, але "бідність у сім'ях з дітьми в півтора рази перевищує рівень бідності у сім'ях без дітей".

https://www.ukrinform.net/rubric-society/2421243-most-ukrainian-families-have-only-one-child-demography-institute.html

На 95 році пішов з життя видатний українсько-канадський демограф Анатолій Іванович Романюк.
Він народився 28 лютого 1924 р. в с. Зарожани Хотинського району Чернівецької області, помер 5 березня 2018 р. в м. Оттаві (Канада).
У 1940 році рятуючись від виселення до Сибіру, його родина (мати, сестра та він) вимушені були назавжди покинути рідні місця. Своє дитинство і рідне село Анатолій Іванович згадував усе життя.
Усе своє професійне життя він присвятив демографії. Працював на різних посадах у Бельгії (1952-1953), Демократичній Республіці Конго (1953-1961), США (1961-1964), а з 1964 року оселився у Канаді. Тут він працював у якості професора в Оттавському та Монреальскому університетах, університеті Альберти, обіймав керівні посади в Статистичному управлінні Канади (1968-1993), у тому числі директора відділу демографії.
Він був членом Ради з народонаселення США, президентом Канадського демографічного товариства, членом Міжнародного союзу з наукового дослідження населення.
Проживши все доросле життя за межами України, в душі завжди залишався українцем. Радо приймав у себе демографів та статистиків з України, підтримував професійні контакти і у разі необхідності завжди надавав допомогу. Зробив величезний внесок у підготовку до першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року, що у значній мірі забезпечило його успішне проведення. Багато років був членом редакційної колегії журналу «Демографія та соціальна політика».
З 1970 року і до останніх днів життя його супроводжувала дружина – пані Марія. У них народились син Алекс та дочка Лара. Висловлюємо їм свої щирі співчуття. Ми завжди будемо з теплом пам’ятати Анатолія Івановича Романюка.

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України

12.03.2018

Запрошуємо вас ознайомитися з результатами дослідження «Економічна вартість насильства щодо жінок в Україні», що було ініційовано Фондом народонаселення ООН в Україні в 2016 р. Завдання дослідження спрямовані на окреслення справжніх масштабів проблеми в українському суспільстві та оцінку потенційних втрат і збитків, які несе все суспільство внаслідок насильства щодо жінок.
Сьогодні ми хотіли в привернути вашу увагу до безповоротних втрат населення, тобто жіночих смертей, пов’язаних із наслідками гендерно зумовленого насильства. Добре відомо, що офіційна статистика правопорушень, пов’язаних із насильством щодо жінок, відображає лише «верхівку айсберга». На жаль, точних даних, які б дозволяли оцінити рівень смертності та травматизму жінок від гендерно зумовленого насильства не існує в жодній країні світу. Рівень латентності (тобто, замовчуваності) таких злочинів залишається особливо високим. Тому всі подібні розрахунки не орієнтуються виключно на статистику правоохоронців, а ґрунтуються на застосуванні експертних оцінок, даних соціологічних опитувань та інтерв’ю з потерпілими. З науковими підходами та джерелами даних можна детально ознайомитися в тематичній публікації за посиланням:
http://www.unfpa.org.ua/publications/745.html.

Згідно модельних розрахунків, що ґрунтуються на даних демографічної статистики щодо причин смерті за статтю, внаслідок гендерно зумовленого насильства може гинути до 600 жінок на рік. Так, у спеціальній формі статистичної звітності Держстату регулярно узагальнюються офіційні дані щодо наступних причин смерті населення: „Наслідки нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження“ та „Випадки ушкодження з невизначеним наміром“ (у т.ч. із поправкою на місце їх скоєння – "будинок"). На думку експертів, саме в цих категоріях зосереджується основна частина смертей жінок внаслідок домашнього та сексуального насильства, в тому числі й ті випадки, які з певних причин можуть не відображатися в звітності правоохоронців. Згідно даних міжнародних досліджень, що підтверджені оцінками вітчизняних експертів, частка гендерно зумовлених насильницьких смертей жінок може становити в цих категоріях до 47-50%. Деякі дослідники відносять до таких смертей і частину самогубств жінок, що зумовлені пережитим сексуальним насильством, однак в нашому дослідженні ми не враховували останню категорію, оскільки не змогли достовірно підтвердити причинно-наслідковий зв'язок.
Отже потенційні втрати жіночого населення внаслідок причин, пов’язаних із гендерно зумовленим насильством:
1 279 (число смертей жінок від наведених причин) ? 47% = 601 померла жінка.
Якщо повернутися до оцінки економічних наслідків таких втрат населення, то втрати зайнятого населення, яке задіяне до виробництва економічного продукту могли сягати:
1 279 (число смертей) ? 47% (частка смертей, обумовлених гендерно зумовленим насильством) ? 75% (частка жінок працездатного віку серед жертв) ? 61% (частка зайнятих серед жінок) = 275 померлих жінок.
Звичайно, ці дані жодним чином не відображають офіційну статистику, а представляють модельні розрахунки демографів, покликані оцінити справжні масштаби проблеми в суспільстві.

07.03.2018

За три роки за кордон виїхали працювати майже півтора мільйона українців. Найбільше – до половини у Польщу, а також в Росію, Італію та Чехію. За словами соціологів – трудова міграція з України вже досягнула свого піку.
"Скоріше за все потік трудових мігрантів не буде зростати. У нас немає резерву населення, яке могло б знятися і поїхати працювати кудись. Оці міграційні потоки на заробітки, хто їздить – це достатньо усталені такі потоки, люди проторували собі цей шлях", – зазначила у інтерв'ю 24 каналу науковець Інституту демографії та соціальних наук Лідія Ткаченко.

Докладніше

06.03.2018

Реальні масштаби трудової міграції залишаються невизначеними. Згідно з даними третього опитування населення за 2015-2017 роки, яке провела Держслужба статистики, в Україні нараховується один мільйон триста тисяч трудових мігрантів. Але до цієї вибірки не увійшли ті, хто вже давно працює за кордоном і ті родини, які виїхали на заробітки у повному складі, застерігають експерти.
Стрибок зовнішньої трудової міграції в Україні стався після початку війни на Донбасі 2014 року, зазначив завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Олексій Позняк. За його оцінками, переважна більшість українців працюють за кордоном нетривалий час в сусідніх Польщі, Чехії, Угорщини та Росії. "Більш тривале перебування за кордоном властиве трудовим мігрантам, які виїжджають до віддалених держав: Італія, Іспанія, Португалія, Греція, а також країни Західної Європи, перш за все, Німеччина", - зазначив експерт.

Докладніше

01.03.2018

У переддень Міжнародного жіночого дня опублікувано рейтинг 100 найбільш успішних жінок України. Список, який склав журнал «Новое время страны», розбитий на 8 блоків: політика, держчиновники, бізнес, суспільство, корпоративний сектор, культура та медіа, шоу-бізнес, спорт. Журнал докладно розповідає про успіхи кожної з жінок.
ЕЛЛА ЛІБАНОВА, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, академік НАН України у блоці "Суспільство" зайняла 4 місце!

https://www.unian.ua/society/10026284-oprilyudneno-reyting-sta-naybilsh-uspishnih-zhinok-ukrajini.html

01.03.2018

Низька заробітна плата і побоювання щодо безпеки є головними причинами трудової міграції з України, яка в підсумку призводить до депопуляції і старіння населення нашої країни. Про це повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова під час круглого столу.
"Причини міграції різні для різних груп людей. Для тих, хто їде туди працювати в якості робітників, є два фактори: перший - це висока заробітна плата, а другий - безпека. Багато батьків хочуть, щоб саме хлопці їхали, бо вони бояться за своїх дітей, так як йдуть військові дії в країні. Більш професійні працівники їдуть не за зарплатою. Вчений в Україні не може себе так реалізувати, як, наприклад, в США, рівень технічного обладнання там набагато краще", - сказала вона.
За словами Лібанової, для збереження трудового капіталу в країні необхідно підвищити заробітну плату, але відв'язати мінімальну зарплату від розрахунку податків і зборів, а також штрафів.
"Ефект дасть різке підвищення зарплати. А якщо ми будемо підвищувати зарплату кожні три місяці на "дві копійки", то це катастрофа. Це тільки розкручування цін. Треба підвищувати рідше, але більше, ефективніше, і ціни не так реагуватимуть", - зазначила директор Інституту демографії.

https://economics.unian.net/other/10025534-ekspert-nazval-glavnye-prichiny-trudovoy-migracii-iz-ukrainy.html

28.02.2018

Через 20 років у світі найбільшим попитом будуть користуватися фахівці в галузі гуманітарних наук. Таку думку висловила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова на прес-конференції, передав кореспондент АСН. "Серйозні фахівці в тому ж Оксфорді або Гарварді кажуть, що держава, яка думає про своє майбутнє, має сьогодні робити акцент не на технарів, а на гуманітарні знання. Це психологія, це філософія, це культура, це мистецтво. Це не може бути замінено", - зазначила експерт.
За її словами, найбільш затребуваним, згідно з останніми дослідженнями, будуть психологи людських відносин. Як пояснила Е.Лібанова, такі фахівці навчатимуть людей працювати в команді і взаємодіяти один з одним, чого не зможе зробити робот. "Вони кажуть, що вже сьогодні цей процес іде, і вже сьогодні будь-який колектив вимагає психолога, тому що по-іншому цей колектив не може ефективно працювати", - додав демограф. При цьому демограф додала, що Україна зараз переживає 4-ту промислову революцію разом з усім світом, що призведе до суттєвих змін в економіці.

http://asn.in.ua/ua/news/publishing/153315-demograf-nazvala-professii-budushhego.html

20.02.2018

Причини демографічної кризи в Україні? та Чи правда, що перед війною народжуваність зростає?
На всі ці запитання розповіла у ефірі OBOZ.tv в програмі за темою "Демографічна криза в Україні: причини та наслідки" - Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України.
https://www.youtube.com/watch?v=LZfi5m7kTPI

Причини трудової міграції в Україні? Куди мігрують українці? та хто частіше їде на заробітки?
На всі ці запитання розповіла у ефірі OBOZ.tv в програмі за темою "Демографічна криза в Україні: причини та наслідки" - Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України.
https://www.youtube.com/watch?v=ITJWrdXARRY

20.02.2018

За міжнародними рейтингами українці не дуже щаслива нація. За останнім випуском Світової доповіді про щастя опублікованому у березні 2017 року, Україна посіла 132 місце. Навколо нас – Уганда, Гана, Судан, Буркіна Фасо та інші африканські країни. Часто ми навіть не розуміємо чого нам не вистачає. Начебто все намагаємося робити правильно. Добре вчимося в школі, вступаємо до університету, ходимо на роботу. А насправді – мало прислуховуємося до себе і боїмося змін.
За статистикою 85% українських випускників вступають у вищі навчальні заклади. Так само, як у Європі. Та на заході молодь після школи часто бере паузу – влаштовується на роботу чи вирушає в подорож – аби зрозуміти чим хоче займатися в житті. І лише після цього вступає у виш.
– У них нормально до 25 років вчитися, здобувати освіту, шукати. Вони більш вільні вибирати собі життєвий шлях, вони не поспішають дорослішати, вони можуть подовжити цей період дитинства, – розповіла у програмі Факти на ICTV співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.

https://fakty.ictv.ua/ua/videos/sekret-shhastya-shho-treba-zrobyty-shhob-staty-shhaslyvym/

20.02.2018

Сайт "Сегодня" поспілкувався з Людмилою Слюсар, провідним науковим співробітником Інституту демографії та соцдосліджень ім. М. В. Птухи НАНУ, і дізнався все про те, як сучасні українці ставляться до шлюбу. Так, соціолог розповіла, що в минуле відходить рання брачность. Якщо раніше, таких шлюбів було досить багато, то зараз, їх кількість не перевищує 8%.
Також Людмила Слюсар повідомила, що особливістю України є те, що рівень шлюбності у нас високий за європейськими мірками. І десь до віку 30-35 років, фактично 90% населення або перебуває у шлюбі, або раніше перебувала у шлюбі. Позашлюбна самотність для нас нехарактерна.
"У той же час, всі ці сучасні тенденції, які відбуваються в шлюбної сфері, мають місце і в Україні. Це, в першу чергу, підвищення віку вступу в шлюб. Хоча у нас він все-таки нижче, ніж в більшості країн Європи, але, тим не менший, зараз у нас середній вік реєстрації першого шлюбу для жінок – 25 років, а для чоловіків – майже 28 років. Відходить у минуле ранні шлюб, тобто шлюби до 18 років. Якщо в середині 90-х це був досить великий відсоток – 8% шлюбів, навіть до 10%. То зараз це 1% шлюбів. Це стає дійсно рідкісним явищем (варто зазначити, в 2012 році Україні вступив в силу закон, згідно з яким одружуватись молодим людям можна тільки з 18 років. Раніше шлюбний вік для жінки становив 17 років, для чоловіка – 18 років. У той же час, вступити в шлюб раніше, після 16 і до 18 років, можна і зараз, але тільки за рішенням суду – ред.)", – говорила Людмила Слюсар.

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/brak-v-ukraine-povzroslel-sociolog-1115744.html

15.02.2018

Про те, скільки людей буде жити в Україні в середині ХХІ століття, чому проблема тривалості життя українців найбільш критична, яка участь батьків у вихованні та доглядом за дитиною, а також - як умови для поєднання материнства та роботи можуть збільшити народжуваність, в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповіла Ірина Курило, д.е.н., завідуюча відділом демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень М.В. Птухи НАН України.

https://www.segodnya.ua/ukraine/nizkaya-rozhdaemost-ne-glavnaya-demograficheskaya-problema-ukrainy-intervyu-s-sociologom-1115497.html

18.02.2018

Уже років десять в інтернеті гуляють страшилки про нібито 7 млн українців, які виїхали на заробітки в інші країни. Навіть з урахуванням нелегальної міграції ці цифри завищені в кілька разів. Завсектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Олексій Позняк оцінює чисельність всіх трудових мігрантів з України в 2,2-2,3 млн осіб. Що ж стосується напрямків міграції, то, за його словами, якщо брати всю міграцію, РФ може досі займати перше місце з-за відтоку туди жителів Донбасу, а якщо брати класичну трудову міграцію, на перше місце, ймовірно, вийшла Польща.
Однак зрозуміти, скільки українців працює в Польщі, важко. "Можна привести лише оціночні дані, - каже Позняк. - Кількість дозволів на роботу - 950 тис. Але я знайшов дослідження польських вчених, які дають оцінку в 770 тис. Чоловік. Чому? По-перше, протягом року одна людина може отримати два дозволи. По-друге, не кожний дозвіл використовується. Тому я схиляюся до цифри в 770 тис. чоловік".

https://konkurent.in.ua/news/ukrayina/23580/trudovij-prognoz-chomu-ukrayinskij-rinok-mozhut-zajnyati-vyetnamci-infografika.html

15.02.2018

У першому півріччі 2017-го рівень бідності за фактичним прожитковим мінімумом становив 40%. До того, щоб повернутися до найкращих значень, наприклад, 2007 року, дуже далеко: тоді бідність за фактичним прожитковим мінімумом становила 15%.
Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» заявила експерт Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько.
Гостя програми, коментуючи затверджений КМУ план заходів на 2018 рік щодо реалізації Стратегії подолання бідності, зауважила, що нині Україна неприваблива для інвесторів, проте саме підвищення зарплати – це нині основний напрямок. Людмила Черенько наголосила, що вона підтримує минулорічне дворазове підняття мінімальної заробітної плати.

https://zik.ua/news/2018/02/15/lyudmyla_cherenko_zrostannya_tsin_ne_zilo_pidnyattya_zarplat_1266827

14.02.2018

Напередодні 14 лютого, коли світ відзначає День святого Валентина, сайт "Сегодня" поспілкувався з Людмилою Слюсар, провідним науковим співробітником Інституту демографії та соцдосліджень ім. М.В. Птухи НАНУ, і дізнався все про те, як сучасні українці ставляться до шлюбу, чому розлучаються, як часто обмінюються штампами в паспорті з іноземцями і що називають головними причинами для одруження і заміжжя.
"Традиційно шлюбів менше, люди відкладають, або роблять це раніше. Така традиція, ось її і дотримуються. Тому, якщо порівнювати, більше чи менше шлюбів з кожним роком, завжди треба це враховувати. Крім того, якщо ми порівняємо з 2013 роком і з попередніми роками, таке порівняння за останні десять років вже майже неможливо, тому що держава зараз контролює менше території України. Ми повинні відняти Крим і, все-таки, частина територій Донбасу і Луганській області. Тому ми не можемо порівнювати 2013 р. з 2014 р. Але якщо ми подивимося показники по областях, то з 2014 р. у нас зросла кількість шлюбів по всіх областях і в місті Києві. Ми пояснюємо це тим, що в умовах військової загрози ті, хто раніше не реєстрував свій шлюб, зробили це. У 2015 р. теж було невелике підвищення, а 2016 року – високосний, тому шлюбів було менше. Що було 2017-го, ми сказати ще не можемо, тому що Держстат ще не звів дані по країні." - зазначила експерт.

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/sociologiya-lyubvi-kak-ukraincy-zaklyuchayut-braki-i-pochemu-razvodyatsya-1113755.html http://www.dsnews.ua/society/issledovanie-pokazalo-chto-chashche-vsego-staet-prichinoy-dlya-14022018125000

13.02.2018

Творчим колективом фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України під керівництвом завідувача сектором міграційних досліджень к.е.н. Позняка О.В. за сприяння Міністерства соціальної політики України буда підготовлена Державна доповідь про стан реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми за підсумками 2016 - І півріччя 2017 рр. В ході підготовки Державної доповіді досліджено сучасні тенденції у сфері торгівлі людьми в Україні, зокрема оцінено ситуацію з внутрішньою торгівлею людьми на території України; проаналізовано діяльність центральних органів виконавчої влади щодо попередження торгівлі людьми та боротьби зі злочинністю, пов’язаною з торгівлею людьми в Україні; визначено ризики та причини потрапляння у ситуації торгівлі людьми; здійснено аналіз результатів реалізації Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року протягом 2016 – І півріччя 2017 рр. та розроблено пропозиції щодо шляхів посилення реалізації державної політики з протидії торгівлі людьми в Україні.
Доповідь розміщено на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України

http://www.msp.gov.ua/files/tl/dd2017.doc

12.02.2018

Відповідно до Указу Президента України №523/2016 «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні – геноциду Українського народу» від 26 листопада 2016 р. та Постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 26 жовтня 2016 р. передбачено низку заходів для відзначення 85-х роковин трагедії Голодомору
Для реалізації положень Указу Президента України провідні українські та закордонні вчені підписали звернення до керівництва держави з пропозицією створення на базі Національної академії наук України спеціального Комітету за участі широкого кола вітчизняних та зарубіжних спеціалістів у проблематиці Голодомору 1932–1933 рр., авторитет яких визнано в Україні та світі.

Звернення

12.02.2018

Видатні науковці закликають Президента України, голову Верховної Ради та Прем'єр-міністра створити на базі Національної академії наук спецкомітет для підготовки концепції майбутнього Музею Голодомору 1932-1933 років.
Відповідне звернення підписали: директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін; голова Наукового товариства імені Шевченка у США Григорій Грабович; професор історії Університету Наполі Федеріко ІІ (Італія) Андреа Граціозі; директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмила Гриневич; директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Елла Лібанова; директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського Георгій Папакін; віце-президент НАН України Сергій Пирожков; директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій; директор Інституту історії України Валерій Смолій; президент Американської асоціації україністів Віталій Чернецький.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2401594-naukovci-prosat-abi-koncepciu-muzeu-golodomoru-rozrobili-v-nan.html

12 лютого 2018 р.

За даними Державної служби статистики, у 2017-му році 10 мільйонів українців їздили до Польщі, ще 3 мільйони — до Угорщини. Як вплинув безвіз на міграцію? Ці питання у ефірі Громадського радіо прокоментувала  провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України Лідія Ткаченко. Як ви вважаєте, більшість цих поїздок – це туризм чи є відсоток тих людей, які займаються трудовою міграцією?
"Звичайно, це підраховуються перетини кордону, там може бути навіть подвійний облік, тобто одна людина могла їздити кілька разів. І тут включаються абсолютно всі перетини з усіх приводів – це і службові якісь поїздки, і навчальні, і туристичні, і трудові міграції, і відвідування родичів. І на сьогодні відбувся певний перерозподіл міграційних потоків, менше стали їздити до Російської Федерації, більше стали їздити до Польщі. Тому що Польща – достатньо велика країна, вона відчуває достатньо великий брак робочої сили, тому що в них своя еміграція дуже поширена. І на сьогодні вже транспортна логістика так склалася, що у Польщу набагато дешевше і легше дістатися, ніж до Російської Федерації. Тобто відбулася певна переорієнтація." - розповіла фахівець.

https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/gromadyan-yaki-vyyizhdzhayut-z-ukrayiny-nazavzhdy-duzhe-malo-sociologynya

05 лютого 2018 р.

Днями уряд оприлюднив дві постанови, які безпосередньо стосуються оплати праці вчителів. Перша передбачає, що посадовий оклад певних категорій педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок субвенції державного бюджету місцевим, зростає з січня на 10%. У другій ідеться про те, що граничний розмір надбавки педагогічним працівникам підвищено з 20% до 30%.  
Та на які реальні зарплати вчителі можуть сподіватися вже тепер? І чи зміниться розмір оплати праці для інших бюджетників? На яке підвищення зарплат загалом їм варто чекатити, а головне - коли?  
Про це виданню ЕКСПРЕСС розповіла Лідія Ткаченко, провідну наукову співробітницю Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

http://expres.ua/news/2018/02/05/282985-rozyasnyuyemo-naskilky-zrosly-posadovi-oklady-vchyteliv

03 лютого 2018 р.

Яка ситуація на ринку праці в Україні? Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України - про те, хто потрібен роботодавцю і як утримати фахівців розповіла в ефірі каналу UATV.

https://www.youtube.com/watch?v=hYBzXMOMdkM

01 лютого 2018 р.

У Києві підбили демографічні підсумки 2017 року: в місті стало більше сімей і виросла кількість жителів, хоча малюків народилося на тисячу менше, ніж в 2016-му. В ГУ статистики Києва підрахували, що населення столиці зросло до 2 933 537 осіб (дані на 1 грудня 2017 року). За рік додалося 7777 осіб. "Зростання відбулося за рахунок природного приросту (4295 осіб) і міграційного (3482)", – пояснюють в управлінні. У трійку найбільш густонаселених районів потрапили Солом'янський – 370,5 тис. жителів, Деснянський – 369,3 тис. та Дніпровський район – 356,1 тис. осіб.
Заввідділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії НАНУ Ірина Курило пояснює: 2016 рік був високосним, а традиційно на наступний рік спостерігається сплеск кількості шлюбів. 
"Багато людей забобонні і вважають за краще одружуватися у "вдалі" роки. Тому в 2017-му реалізували свої плани одружитися ще й ті, хто відмовився від них в 2016-му", – говорить експерт.
Народжували киянки в 2017 році менше. За словами Ірини Курило, серед причин скорочення абсолютної кількості народжень – вплив демографічної хвилі.
"Материнські контингенти сьогодні поповнює нечисленне покоління жінок, народжених на початку 90-х років. Тоді під впливом кризи народжуваність була низькою, тобто народилося набагато менше потенційних матерів", – пояснює вона.

https://kiev-ukr.segodnya.ua/kother/v-kieve-proizoshel-svadebnyy-bum-1110161.html

31 січня 2018 р.

Трудова міграція справді створює значний притік валюти в країну, проте вона призводить до постійного і безповоротного відтоку працездатного населення.
Це зазначив в ефірі телеканалу «Київ» завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олексій Позняк.
За його словами, притік валюти, яку привозять  українці з заробітків, є, безперечно, позитивною стороною міграції. Хоча більшість заробітку мігрантів витрачається на проживання у країні, де вони працюють, кошти, які вони пересилають додому, – на будівництво або реконструкцію житла, невелика частина грошей йде на відкриття власної справи та інші речі, які сприяють економічному розвитку нашої країни, розповів науковець.
«Але, навіть коли гроші витрачаються на поточне проживання, це – збільшення купівельної спроможності, збільшення заробітків підприємців у сфері торгівлі та будівництва. У будь-якому випадку, притік валюти є позитивним чинником», – сказав експерт.

https://www.kievtv.com.ua/stn/item/15926-trudova-mihratsiia-tse-bezpovorotni-vtraty-naselennia-v-obmin-na-potik-valiuty-zvidty-ekspert

30 січня 2018 р.

Українська держава поки продовжує пасивно сприймати проблему еміграції.
Таку думку в ефірі проекту «Гра в класику» з Сергієм Рахманіним (щопонеділка о 21:30 на телеканалі ZIK) висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень (ІДСД) Лідія Ткаченко.
«Важко сказати, якою мірою усвідомлення державою того, що більше третини українців висловили бажання емігрувати. Реальних кроків, щоб зупинити цей процес, поки не так багато зроблено », - зазначила Лідія Ткаченко.

https://zik.ua/ru/news/2018/01/30/gosudarstvo_ne_predprynymaet_realnih_shagov_chtobi_ostanovyt_emygratsyyu__1254807

28 січня 2018 р.

Якщо в 2018-му уряд продовжить політику збільшення доходів, рівень життя, хоч і дуже повільно, але зростатиме. Основні контраргументи пов'язані з впливом зростання доходів на безробіття і підвищенням цін. Як свідчать результати соцопитувань, найбільше українці бояться інфляції (це лякає три чверті опитаних), несвоєчасної виплати зарплати і безробіття (три п'ятих). Насправді ж зростання заробітної плати через невисоку питому вагу витрат на робочу силу в собівартості продукції грає далеко не головну роль в зростанні цін. Набагато вагомішим виявляється вплив витрат на оплату комунальних послуг, бензину та інше.
Заморожування ж зарплат, пенсій та інших соціальних трансфертів в таких умовах не тільки призводить до падіння рівня життя і зростання бідності широких мас населення, а й перешкоджає формуванню необхідного платоспроможного попиту.
Про це та багато іншого розповіла у своєму блозі інтернет видання Новое Время, Елла Лібанова - директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.

https://nv.ua/ukr/opinion/libanova/v-ochikuvanni-zarplati-2448138.html

26 січня 2018 р.

У базі вакансій Державної служби зайнятості переважають робітничі професії. Проте, якщо говорити про об’єктивну статистику, то вища освіта в Україні є одним із головних чинників, який убезпечує від бідності. 
Таке заявила в ефірі програми «Київ Live» телеканалу «Київ» провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.
За її словами, знайти роботу з вищою освітою все ж таки легше. Навіть, якщо влаштуватися на роботу не за спеціальністю, де може й не потрібна вища освіта, ця освіта знадобиться: краще спілкуватися з клієнтами, буде більш широке коло знайомих, зв’язків, легше шукати інформацію. 

https://kievtv.com.ua/stn/item/15849-vyshcha-osvita-holovnyi-chynnyk-iakyi-ubezpechuie-vid-bidnosti-lidiia-tkachenko

26 січня 2018 р.

Чи є рівень життя причиною демографічної кризи? Скільки людей залишає Україну? Чи може зрости народжуваність? 

У Ранковій Свободі про це говорили завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії НАНУ Олексій Позняк та експерт Ігор Тишкевич.
Коментуючи рейтинг, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії НАНУ Олексій Позняк зазначає: фахівці достатньо чітко обрахували тенденції народжуваності та смертності, проте фактор трудової міграції враховують менш точно. «Щодо міграції, то вони беруть із застереженнями, тому що якщо в якійсь країні прогнозувати притік мігрантів, значить, треба з якоїсь країни фінансувати відтік. Ми в своїх прогнозах виходимо тільки з ситуації в одній країні – в Україні, і зазвичай даємо трошки вищі оцінки чисельності населення, ніж фахівці ООН», – розповів експерт в ефірі «Ранкової Свободи».

https://www.youtube.com/watch?v=RYbQOCSqrB0 https://www.radiosvoboda.org/a/29000112.html

26 січня 2018 р.

Народжуваність в Україні стрімко падає.
Найгірші показники народжуваності припали на 1999-2002 роки. Тоді в Україні народжувалося менше 400 тисяч немовлят. При цьому з 1994 року у нас відбувається скорочення чисельності населення, підтвердили і в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.
«Тоді у нас був обвал народжуваності в силу економічної кризи, перебудови. І народившимся в ті роки сьогодні 25-29 років, їх самих мало, а на цю молодь ще впливає цілий ряд факторів, зупиняючи на шляху до дітородіння. На першому місці - матеріальний стан, низькі заробітні плати та невіра в те, що зможуть своїми силами забезпечити сім'ю. А ще невирішеність житлових проблем - молодь не хоче народжувати дітей на знімних квартирах. До всього іншого, розшарування суспільства робить сильний психологічний вплив. Молоді батьки, порівнюючи себе з іншими, більш заможними знайомими, оцінюють свої можливості і часто не зважуються, тому що розуміють: вони не зможуть дати своїй дитині кращу освіту, кращий одяг, не зможуть інвестувати в нього, а відповідно, дати йому путівку в « якісне »  життя», - розповіла «Вістям» провідний науковий співробітник Інституту демографії Світлана Аксьонова.
За словами демографа, українки, в унісон із європейською тенденцією, стали народжувати пізніше і, як наслідок, часто обмежуються тільки однією дитиною.

https://vesti-ukr.com/strana/274903-demohraficheskij-kollaps

06 січня 2018 р.

В ефірі телеканалу "Прямий",  Елла Лібанова - академік НАН України, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень надала інтерв'ю в програмі: “Кисельов. Авторське”

https://www.youtube.com/watch?v=KBMLgwz5gFc

03 січня 2018 р.

В ефірі телеканалу Еспресо Елла Лібанова - академік НАН України, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень надала інтерв'ю за темою: "Про політику.  Демографічні перспективи у 2018 році"

Дивитись інтерв'ю:
https://espreso.tv/video/254425
https://www.youtube.com/watch?v=zfJDaRPJgYw

27 грудня 2017 р.

Які стереотипи заважають жінкам реалізуватися у професійній кар’єрі? Чи справді більшість працездатного населення в Україні – жінки? Чи існує гендерна нерівність на українському ринку праці? У Ранковій Свободі про це говорили заввідділу Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лариса Лісогор та директорка Центру соціальних і трудових досліджень Ніна Потарська.

https://www.radiosvoboda.org/a/28927295.html

27 грудня 2017 р.

У Києві представили результати нових соціологічних досліджень з питань інтеграції та примирення в українському суспільстві. У фокусі - мотивація і потреби внутрішньо переміщених осіб і представників приймаючих громад.
Для обговорення результатів досліджень благодійний фонд Карітас України ініціював круглий стіл «Між двома світами: соціально-правові виклики миробудуванні в східному» прикордонні  за участю представників громадського сектору та влади.
Учасниками круглого столу стали в тому числі представники Відділу соціального служіння УГКЦ (Київ), Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М.В. Птухи (Київ), Комісії УГКЦ з питань екуменізму (Київ), Українського форуму благодійників, Датської Ради з питань біженців, МБФ «Український Фонд громадського здоров'я», Міжнародної організації «Право на здоров'я» (Health Right International), благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ », Уповноваженого з прав людей з інвалідністю Кабінету Міністрів України, ГО« Ла Страда-Україна », Міністерства тимчасово окупованих територій, Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг.

http://actual.today/68-vynuzhdennyh-pereselencev-gotovy-vosstanavlivat-okkupirovannye-territorii-posle-ih-vozvrashhenija-v-ukrainu-issledovanie/  

27 грудня 2017 р.

27 грудня 2017 року в прямому ефірі на Першому каналі Українського радіо в програмі «Сьогодні. Вдень» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак дала коментар на тему«Чисельність працездатного населення в Україні».

Слухати коментар: http://www.nrcu.gov.ua/uk/schedule/play-live.html?channelID=1

24 грудня 2017 р.

24 грудня 2017 року в програмі «События недели» на ТРК Україна провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак прокоментувала питання оцінки продуктивності праці народних депутатів.

Дивитись сюжет:

22 грудня 2017 р.

22 грудня в постійній рубриці "Expert view" від телеканалу NewsNetwork – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко, яка під час прес-конференції прокоментувала економічну ситуацію в Україні.

https://www.youtube.com/watch?v=U4sqVBFk_mI

22 грудня 2017 р.

Завідуюча відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько вважає, що українці не є найбіднішими в Європі. Про це вона заявила в прес-центрі РІА Новини України, посилаючись на паритет Світового банку.

https://rian.com.ua/video/20171222/1030673827/ekspert-ukraine-evropa-bednost.html

19 грудня 2017 р.

 Про те, як країна житиме у 2018 році, газеті "Експрес" розповідають Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, Олексій Кущ, фінансовий аналітик, Андрій Новак, голова Комітету економістів України, та Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

З 1 січня мінімальна зарплата зростає із 3200 до 3723-х гривень. Хто виграє від такого підвищення?
Л. Ткаченко:
-- Найпершими відчують це зростання працівники, у яких зарплата на рівні приблизно мінімальної -- їм усім мають "підтягнути" платню до нового мінімуму. У бюджетників та усіх інших працівників, оплата праці яких базується на тарифній сітці, зарплати теж зростуть, але не завдяки підвищенню мінімальної зарплати. Їхні посадові оклади розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, а ця величина з 1 січня 2017 року прирівнюється до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. На 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн, а з 1 січня 2018 року, згідно з ухваленим законом про державний бюджет, -- 1762 гривні. Тобто посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду підвищиться на 10,1%, пропорційно мають зрости й оклади бюджетників. Крім окладу, зарплата включає також надбавки, премії, компенсації, різні додаткові бонуси, розмір яких зазвичай встановлюється як відсоток окладу. Але якщо в кошторисі конкретного підприємства чи установи не вистачатиме коштів для виплати нових розмірів окладів та інших складових зарплати, якісь додаткові бонуси можуть бути урізані. Тому наразі не можна впевнено сказати, що зарплати у бюджетній сфері зростуть так само, як оклади, на 10,1%. Але ймовірно, зарплати зростатимуть швидше і в бюджетній сфері, і загалом у економіці. У рамках освітньої та медичної реформ урядом обіцяно у тому числі істотне підвищення зарплат, а освітяни і медики -- це основний контингент бюджетників. Днями прем’єр-міністр поставив завдання довести показник середньої зарплати до 10 тисяч наприкінці 2018 року. Тобто нас очікує ще один рік швидкого зростання зарплат, принаймні, у номінальному виразі.

http://expres.ua/news/2017/12/19/277265-zminy-chekayut-ukrayinciv-2018-roci

18 грудня 2017 р.

У 2050 році українців залишиться приблизно 38 мільйонів людей з урахуванням Криму і тимчасово окупованих територій Донбасу.
Такий прогноз озвучив у коментарі "Обозревателю" старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Борис Крімер.
"У цілому підстав стверджувати, що кількість населення буде збільшуватися, немає. Тому що смертність висока. Основна частина втрат припадає на молодих чоловіків від 30 до 50 років", - сказав учений.
"У нас в рік тільки на дорогах чотири тисячі людей гине. Не поступаються в цьому списку і серцево-судинні, ракові захворювання, причини яких багато в чому пов'язані зі шкідливими звичками та нездоровим способом життя", - додав Крімер. За його словами, і народжувати люди не поспішають - це світова тенденція. "Єдине, що може врятувати ситуацію, - міграційний приріст, але для цього повинна змінитися економічна ситуація в країні", - підсумував демограф.

https://www.obozrevatel.com/ukr/society/naselennya-ukraini-strimko-skorochuetsya-vchenij-ozvuchiv-sumnij-prognoz.htm  

15 грудня 2017 р.

15 грудня 2017 року відбулась конференція «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи для України» у Торгово-промисловій Палаті України, в рамках заходів із нагоди 45-річчя її створення. Метою обговорення було актуалізація питань щодо нової індустріалізації як моделі економічного розвитку України, інструментів та ресурсів для її забезпечення. Участь у конференції взяли керівництво Уряду України, інших органів влади, міжнародних організацій, Комітетів Верховної Ради України, Представництва ЄБРР в Україні, Економічної місії ООН, ряд наукових установ, зокрема Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, представники українського та іноземного бізнесу, фінансових і банківських інституцій тощо.

https://www.ucci.org.ua/press-center/ucci-news/nova-industrializatsiia-vikliki-mozhlivosti-ta-perspektivi-dlia-ukrayini  

8 грудня 2017 р.

Олександр Гладун, експерт Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України у прямому ефірі каналу ОБОЗTV надав інтерв'ю щодо необхідності проведення перепису населення України

https://www.youtube.com/watch?v=hKVGTGVbcTk  

7 грудня 2017 р.

Наталья Рингач, експерт Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України у прямому ефірі каналу ОБОЗTV надала інтервю щодо розрахунків потенційних втрат внаслідок порушення правил дорожнього руху та ДТП.

https://www.youtube.com/watch?v=MvQLZVeXjGE https://www.youtube.com/watch?v=533KPSxI96s  

6 грудня 2017 р.

6 грудня в постійній рубриці "Expert view" від телеканалу NewsNetwork – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко, яка під час прес-конференції прокоментувала ініціативи уряду щодо збільшення рівня мінімальної зарплати і пенсії українцям.

https://newsnetwork.tv/movie/30475/ https://www.youtube.com/watch?v=KUlEKd-mIjU https://newsnetwork.tv/movie/30474/  

5 грудня 2017 р.

Для чого лояльні Кремлю кримські журналісти поширюють на півострові тему про українських паспортах кримчан, які нібито масово скуповуються для подальшого вивезення мігрантів до Європи? Про що йдеться в зверненні патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета до архієрейського собору Російської православної церкви? Які обмеження і заборони передбачаються в нових правилах етики для депутатів підконтрольного Росії кримського парламенту?
В ефірі ток-шоу Радіо Крим.Реаліі ведучий Павло Новіков шукав відповіді на ці питання з журналістом Радіо Свобода Євгеном Солониною, завсектором міграційних досліджень українського Інституту демографії та соціальних досліджень Олексієм Позняком, українським політологом, директором Центру суспільних відносин Євгеном Магда, архієпископом Чернігівським і Ніжинським, спікером Київської патріархії Євстратієм Зорею; священиком Харківсько-Полтавської єпархії Української автокефальної православної церкви Яковом Кротовим; доктором філософських наук, завідуючої відділом релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ Людмилою Филипович, російським опозиційним політиком, політемігрантом Ольга Курносова; політологом, директором Інституту сучасного державного розвитку в Росії Дмитром Солонникова; українським політологом Кирилом Молчановим.

https://ru.krymr.com/a/news/28896644.html  

1 грудня 2017 р.

Поганий стан доріг і дорожньої інфраструктури й недотримання правил водіями та пішоходами, помножені на перевищення швидкості, калічать і вбивають людей. У 2016 р., за даними Держстату, в Україні в результаті транспортних аварій загинули понад чотири з половиною тисячі чоловік, чверть із них — дівчата та жінки, а більшість — чоловіки, переважно працездатного віку. ДТП забирає більше життів, ніж війна. І якщо реальна статистика смертей у результаті ДТП усе-таки достатньо висвітлюється й привертає увагу, то усвідомлення потенційних втрат через ДТП залишається поза межами розуміння та обговорення широкою громадськістю.
Мета нещодавнього дослідження, виконаного в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи НАНУ, — оцінити не тільки масштаб смертності в ДТП, але і обсяг втрачених років потенційного життя, тобто попросту недожитих через передчасну загибель у результаті транспортного нещасного випадку. Наприклад, 18-річний юнак-мотоцикліст, який розбився в аварії, не дожив 65-річного віку (65-18=47), що й визначило втрату 47 людино-років потенційного життя. Нагадаємо, загальноприйнята межа передчасної смерті — 65 років (хоча в ряді розвинених країн, наприклад у країнах OECD, її вже відсунули до 70 років).
Про це і багато іншого в своїй статті "Ціна втрат, яким можна запобігти. ДТП в Україні"  Дзеркалу тижня розповіла Наталя Рингач - гол.н.с. Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ.

https://dt.ua/author/natalya-ryngach

30 листопада 2017 р.

30 листопада 2017 року в прямому ефірі на радіо «Голос Донбасу» в програмі «Новий день» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак прокоментувала соціально-економічні наслідки зміни святкових днів в Україні.

Слухати: https://www.dotb.dn.ua/

28 листопада 2017 р.

28 листопада 2017 року відбулася презентація результатів дослідження «Національне обстеження дитячої праці в Україні 2014–2015 рр.», проведеного ГО «Український центр соціальних реформ» та Державною службою статистики України за сприяння Міжнародної програми з питань ліквідації дитячої праці (IPEC) Міжнародної організації праці (МОП).
Мета обстеження – розширення бази знань та удосконалення даних про дитячу працю в Україні як складової національної стратегії викорінення дитячої праці. Методологія дослідження базується на Резолюції 18-ї Міжнародної конференції статистиків праці «Про статистику дитячої праці» (2008 р.). Статистичною базою обстеження є результати другого модульного обстеження дитячої праці в Україні, проведеного Державною службою статистики України у жовтні-грудні 2014 р. додатково до програми постійного обстеження робочої сили. В межах Національного обстеження дитячої праці в Україні, Центром «Соціальний моніторинг» у лютому 2015 р. в 13 регіонах країни було проведено соціологічне дослідження дітей віком 5–17 років, які працюють на вулиці.
Обстеження дитячої праці здійснено за координації та під наглядом директора Проекту МОП «Глобальна програма дій у сфері дитячої праці» Б. Райчаудґурі, старшого міжнародного консультанта МОП І. Чернишева та національного координатора МОП в Україні С. Савчука.
Відкрив засідання О.Цимбал – завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості  населення, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. Зі вступним словом виступили: Сергій Савчук, національний координатор МОП в Україні та Гаспар  Бергман, тимчасово виконуючий обов’язки Голови  секції з питань захисту прав дитини.
Містер Біджой Райчаудґурі, проект МОП «Глобальна програма дій у сфері дитячої праці» виступив з доповіддю про Глобальні результати Міжнародної програми з питань ліквідації дитячої праці (IPEC).
Основні результати Національного обстеження дитячої праці в Україні 2014–2015 рр. було презентовано керівником проекту, д.е.н., професором, академіком НАН України, Директором Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України – Еллою Лібановою.
Участь в заході прийняли представники Мінсоцполітики, Мінмолодьспорту, Міносвіти, Державної служби зайнятості, соціальних партнерів, Системи ООН в Україні, експерти МОП, Державної служби статистики України, науковці, ЗМІ.

26 листопада 2017 р.

26 листопада 2017 року в прямому ефірі на Громадському радіо у програмі «Ранкова хвиля» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак взяла участь в обговоренні теми «Касири, оператори call-центрів. Які ще професії можуть зникнути?»

Дивитись відео:
https://hromadskeradio.org/ru/programs/rankova-hvylya/kasyry-operatory-call-centriv-yaki-shche-profesiyi-mozhut-znyknuty

24 листопада 2017 р.

Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун та головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Наталія Левчук взяли участь у телемарафоні до Дня памяті жертв Голодомору, канал OBOZ.TV

https://www.youtube.com/watch?v=tZ_N8Fab7Fo
https://www.youtube.com/watch?v=jEsSishHGWc

24 листопада 2017 р.

Демографические потери Украины от Голодомора 1932-1933 годов.
Говорят, что война не закончилась, пока не похоронен последний солдат. То же можно говорить об истории украинского Голодомора – пока мы не будем знать сколько людей погибло в результате трагедии 1932-1933 годов в Украине, нельзя говорить, что мы знаем собственную историю.
Наталья Левчук:
"Когда люди гибнут в таких массовых объемах, невозможно посчитать каждого человека. В то время и в тех условиях был очень большой недоучет смертей. Поэтому в демографии разработаны определенные методы – методы оценки. Мы провели такую оценку демографических потерь в следствии смертности во время Голодомора. Это прямые и непрямые потери. Прямые потери -- это потери из-за сверхсмертности. Это избыточная смертность. Это не все умершие в период голода, а и избыточное количество. Т.е. разница между реальным числом умерших и их ожидаемым количеством, которое могло бы быть в условиях отсутствия голода".
"Была проведена демографическая реконструкция динамики Украины в период между переписями 1926 и 1939 годов. После восстановления демографической динамики, мы провели расчеты некризисных коэффициентов, которые дали нам ожидаемое количество смертей и рождений, которое могло бы быть при условии отсутствия голода. В среднем до начала голода умирало то в год умирало 550-600 тысяч человек. Потери из-за сверхсмертности за период 1932-33-34 годы, в 1934 году еще так же ощущалась повышенная смертность, по нашим оценкам составляют 3,9 миллиона. Если брать только 1933 год, то зарегистрированное число смертей – 1,9 миллиона. А с учетом проведенного нами анализа недоучета, зарегистрированное количество смертей составляет 4,1 миллиона".

http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/postfactum/43069.html

23 листопада 2017 р.

23 листопада 2017 року о 12-30 в УНІА «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему: «Втрати населення України внаслідок Голодомору 1932-1933 рр.», на якій була висвітлена історична, демографічна та освітня проблематика досліджень.
Організаторами прес-конференції виступили Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут історії України НАН України і Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.
У заході взяли участь заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун; головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Наталія Левчук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, учасник громадського проекту «LIKБЕЗ. Історичний фронт» Геннадій Єфіменко, директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмила Гриневич.

Відео з прес-конференції:
https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2347912-vtrati-naselenna-ukraini-vnaslidok-golodomoru-19321933-rokiv.html
https://ru.slovoidilo.ua/2017/11/23/novost/obshhestvo/stalo-izvestno-skolko-ukraincev-pogiblo-vremya-golodomora
https://www.youtube.com/watch?v=tZ_N8Fab7Fo
https://www.youtube.com/watch?v=jEsSishHGWc

23 листопада 2017 р.

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України прийняла участь у  "Українському Жіночому Конгресі" у четвертій дискусійній панелі
"Допоки ми не проведемо перепису населення, годі говорити взагалі про будь-яку якісну статистику... Я дуже сподіваюсь, що у 2018 році ми проведемо пробний перепис і в 2020-му, нарешті, через 20 років, ми зможемо провести перепис населення... Якщо ми не проведемо перепис, якщо ми не запровадимо повноцінний Демографічний реєстр, ми нічого не зможемо зробити. Будь-які вибіркові обстеження сьогодні сумнівні - повірте професійній людині", - сказала Лібанова.
У відповідь на репліку учасниці конгресу про відсутність гендерної статистики в Україні, Лібанова зазначила, що в опитувальнику перепису є дуже багато питань, які дадуть змогу оцінити гендерну ситуацію в державі.
"Це не будуть питання про заробітну плату, але буде достатньо питань про статус жінки на ринку праці, і ми зможемо, врешті-решт, порівняти на достеменно точній інформації ситуацію щодо чоловіків і жінок", - заявила Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=EnrCZSKw_h4
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2349977-direktor-institutu-demografii-kvapit-iz-perepisom-naselenna.htm
https://www.ukrinform.ru/rubric-society/2349978-direktor-instituta-demografii-toropit-s-perepisu-naselenia.html

23 листопада 2017 р.

Унаслідок Голодомору 1932-1933 років загинули 3 млн 943 тис. українців, повідомила головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАН України Наталія Левчук.
"Ми виконали демографічну реконструкцію з урахуванням інформації перепису населення СРСР 1926 року та 1939 року... Є така думка, що існують і загальні чинники, і відмінності в причинах і наслідках голоду в Україні та інших регіонах СРСР. В Україні в 1933 році голод переріс у голодомор-геноцид. За нашими оцінками, втрати населення СРСР у 1932-1934 роках сягнули 8,7 млн людей. В абсолютному виразі найбільших втрат зазнала Україна - 3 млн 943 тис. людей", - розповіла вона на прес-конференції у Києві.

http://ua.interfax.com.ua/news/general/464188.html
http://interfax.com.ua/news/general/464194.html
https://dt.ua/UKRAINE/zhertvami-golodomoru-1932-1933-rokiv-v-ukrayini-stali-4-mln-osib-institut-demografiyi-261146_.html
https://korrespondent.net/ukraine/3909835-demohrafy-yz-za-holodomora-pohybly-4-mln-ukrayntsev
https://censor.net.ua/news/463781/v_rezultate_golodomora_pogibli_394_mln_ukraintsev_nepryamye_poteri_sostavili_600_tys_chelovek_institut
http://asn.in.ua/ru/news/news/136075-ukrainskie-demografy-ocenili-prjamye-poteri-vo-vre.html
http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/postfactum/43069.html

Наукові розробки фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України набувають дедалі ширшого визнання у світі як серед науковців, так і серед громадськості. Зокрема, наукові розробки співробітників Інституту Олександра Гладуна, Наталії Левчук, Омеляна Рудницького, а також їх американського колеги дослідника Центру славістичних, євразійських і східноєвропейських студій Університету Північної Кароліни в Чапель Гіль (США), професора Олега Воловини використані у книзі ‘‘RED FAMINE. Stalin’s War on Ukraine’’ відомої американської журналістки та громадського діяча, лауреата Пулітцерівської премії за книгу Історія ГУЛАГу Енн Епплбом.

21 листопада 2017 р.

21 листопада під головуванням першого заступника Міністра соціальної політики України ОльгиКрентовської відбулося перше засідання робочої групи з питань прогнозування тенденцій на ринку праці України. Система прогнозування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці України  стане підґрунтям при підготовці стратегій, програм, планів Уряду, розробленні основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, освітніх програм, підготовці державного замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів. Також ця система стане надійним помічником центральних органів виконавчої влади, роботодавців, політиків, спеціалістів у сфері зайнятості та допоможе студентам й іншим громадянам у пошуках роботи.
“Створення та впровадження дієвої системи прогнозування на ринку праці дозволить здійснювати ефективне планування та реалізацію відповідних державних програм, і, що важливо, – сприятиме надходженню зовнішніх інвестицій в економіку України через задоволення потреб ринку в кадрах актуальних професій та розвиток перспективних. А отже, позитивно вплине на зростання економіки загалом”, - заявила Ольга Крентовська.
За результатами обговорення попередніх напрацювань стосовно методологічних підходів до прогнозування потреб на ринку праці, існуючих проблем у цій сфері, визначено напрями співпраці із заінтересованими учасниками щодо створення системи прогнозування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці України.
 У засіданні взяли участь Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.ПтухиНАН України, д.е.н., професор, академік НАН України Е. Лібанова, голова правління Пенсійного фонду України О. Зарудний, представники Мінекономрозвитку, МОН, Мінфіну, Держстату, Державної служби зайнятості, а також соціальні партнери і науковці.

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=250445786

20 листопада 2017 р.

20 листопада 2017 року в прямому ефірі на на радіо Ера FM у програмі «Виміри життя» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак прокоментувала ситуацію в країні в сфері зайнятості та оплати праці.

Слухати коментар:
http://www.eramedia.com.ua/article/272508-vimri_yak_ukrantcyam_ne_najiti_problem_za_kordonom_ta_chi_legshe/  

20 листопада 2017 р.

Українська армія, наразі, не відповідає стандартам Північноатлантичного альянсу.
Про це в ефірі "Прямого" заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. "Під час військової агресії Росії вступ України до НАТО технічно не можливий, але приклади є. Зокрема, Греція та Туреччина. Але Україна зараз не готова до вступу в НАТО. Питання в тому, що українська армія не відповідає стандартам НАТО", - зазначила вона.
На думку Лібанової вступ України в НАТО був би вигідним для нашої країни, навіть, "з суто економічних міркувань, якщо утримувати свої війська самотужки, це виходить значно дорожче".

https://prm.ua/libanova-poyasnila-chomu-ukrayina-ne-gotova-vstupu-nato/
https://www.youtube.com/watch?v=XXAxilR1GXs

17 листопада 2017 р.

Штучний інтелект, віртуальна реальність, великі дані й цифрова економіка швидко трансформують обличчя зайнятості. В цих умовах нашій країні вкрай потрібне стратегічне бачення майбутньої моделі зайнятості населення, орієнтованої не лише на збільшення кількісних показників і детінізацію трудових відносин, а й передусім на забезпечення якісних зрушень у сфері праці.
Про це в своїй статті «Стратегія зайнятості для України. Якими мають бути орієнтири?» для газети «Дзеркало тижня» (№43-44 18-24 листопада 2017 року) пише Ірина Новак, к.е.н., провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

https://dt.ua/macrolevel/strategiya-zaynyatosti-dlya-ukrayini-yakimi-mayut-buti-oriyentiri-260541_.html

17 листопада 2017 р.

17 листопада 2017 року в прямому ефірі на Першому каналі Українського радіо в програмі «Сьогодні. Вдень» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак дала коментар на тему «Економіка свят».

14 листопада 2017 р.

За останні кілька років Житомирська та Чернігівська області несподівано вирвалися в лідери за рівнем смертності в Україні. Про це в ефірі ObozTV заявив провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Павло Шевчук.
"За смертністю дивна ситуація виходить, і я сподіваюся, що ми зможемо її розв'язати після перепису. Традиційно характеризується ситуація по смертності в Україні як захід-схід і північ-південь. Тобто гірше було на півдні і сході, а в останні роки до гірших додалися Житомирська та Чернігівська ", - зазначив він.
За його словами, поки причини цього явища для демографів незрозумілі.
"Я не розумію чому. Або там населення більше, ніж вважає Держстат, що досить сумнівно, а кількість померлих реєструється досить якісно. Тобто, на них ми не можемо спихнути. Вони реально увійшли в аутсайдери з середини", - підкреслив Шевчук.

https://www.obozrevatel.com/society/gde-bolshe-umiraet-lyudej-v-ukraine-demograf-rasskazal-o-strannoj-anomalii.htm
https://www.youtube.com/watch?v=zHlKL0-5_TQ
https://www.youtube.com/watch?v=i1cZMIpoIMw
 

13 листопада 2017 р.

Федерація роботодавців України презентувала результати комплексного дослідження «Створення сприятливого середовища для сталого підприємництва», проведеного за участю науковців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України,експертів ГО «Український центр соціальних реформ, «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременко», «Соціальний моніторинг» на основі методології та інструментарію МОП. За результатами дослідження, незважаючи на спрощення окремих аспектів ведення бізнесу, дотепер в Україні темпи проведення законодавчих та регуляторних реформ залишаються недостатньо послідовними.
Участь в обговоренні результатів дослідження приймали Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий, регіональний директор Міжнародної організації праці в Європі та Центральній Азії Хайнц Коллер, Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов. «Для нас Україна має особливу вагу, інакше б ми не робили найбільше в Європі і, можливо, у світі опитування про сприятливе середовище для сталих підприємств, і для цього звернулися по дорогу до найпотужнішого об'єднання українського бізнесу», - зазначив під час презентації результатів дослідження регіональний директор Міжнародної організації праці в Європі та Центральній Азії Хайнц Коллер. Він також висловив сподівання, що результати дослідження будуть використані, крім бізнес-асоціацій, українським урядом та профспілками. 
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік Елла Марленівна Лібанова презентувала результати дослідження стану розвитку політичної, економічної, соціальної та екологічної сфер країни, спрямованого на оцінювання переваг, перепон та можливостей створення сприятливого середовища для сталого підприємництва в Україні. Дослідження базувалося на методологічних підходах Міжнародної організації праці щодо застосування інструментарію покращення середовища для сталого підприємництва (The Enabling Environment for Sustainable Enterprise Toolkit). EESE методологія передбачала використання в якості пріоритетів 17 складових сприятливого середовища для сталого розвитку бізнесу, визначених на Міжнародній конференції праці у 2007 році. У ході презентації були представлені результати опитування 2000 компаній, проведеного в Україні у 2016-2017 р., з виокремленням визначених роботодавцями найважливіших пріоритетів, які сприяють розвитку сталих підприємств в Україні.
Головний координатор проекту EESE Фарід Хегазі, старший спеціаліст офісу активності роботодавців Регіонального представництва МОП в Центральній та Східній Європі Драган Радіч ознайомили присутніх з регіональними перспективами сприяння діловому середовищу та ролі організацій роботодавців у забезпеченні сприятливого бізнес- середовища.
Учасники дослідження, визначаючи найбільш важливі завдання, що постають перед організаціями роботодавців щодо забезпечення стабільної макроекономічної політики, виокремили наступні. Передусім це сприяння в удосконаленні нормативно-правової бази (24,0%), забезпечення діалогу з владою (11,0%), налагодження контактів з інвесторами (10,3%), надання консультаційних послуг (9,4%). Рекомендації, представлені у цьому дослідженні, можуть бути використані держаними органами влади, політиками, підприємцями, ЗМІ, організаціями роботодавців та членами громадянського суспільства для покращення бізнес-клімату, налагодження ефективної взаємодії між бізнесом, урядом та суспільством у цілому.

Доповідь Е.М. Лібанової

http://fru.ua/ua/events/international-events/yak-robotodavtsi-otsiniuiut-biznes-seredovyshche-v-ukraini-spilne-doslidzhennia-mop-ta-fru
 

10 листопада 2017 р.

Україна входить в десятку країн світу з найвищими темпами скорочення населення (більш ніж на 15% до 2050 г.). Про це в своїй статті для ZN.UA пише Лідія Ткаченко, к.е.н., провідний науковий співробітник Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Наслідки такої інтенсивного спаду населення виходять далеко за рамки простого звуження фізичної основи формування людського потенціалу. На думку істориків і соціологів, концентрація населення є необхідною передумовою економічного розвитку і соціальної згуртованості. Скорочення населення веде до зменшення щільності заселення території, що загрожує порушенням соціальних зв'язків, депресивності і руйнуванням інфраструктури. Оскільки головною причиною депопуляції залишається висока смертність, сам факт скорочення населення є свідченням глибокого соціального неблагополуччя.

http://ru.golos.ua/social_problem/ukraina_vhodit_v_desyatku_stran_s_naivyisshimi_tempami_sokrascheniya_naseleniya_2559  

10 листопада 2017 р.

Гостею UKRLIFE.TV була Заслужений економіст України, академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
Темами інтерв'ю з нею були демографічні зміни в Україні в цілому і в зв'язку з конфліктом на Донбасі і анексією Криму, проблеми, які виникнуть при реінтеграції окупованих територій до складу України; охарактеризувала сучасну трудову міграцію українців і підкреслила важливість розвитку науки і освіти для благополуччя країни.
Елла Лібанова також прокоментувала курс держави, взятий на пріоритетний розвиток аграрного сектора економіки. На думку Елли Лібанової, цей сектор розвивати потрібно, але робити на ньому винятковий акцент - немає.
"Я взагалі не вірю, що в 21 столітті хоча б одна країна може жити, якщо її основною галуззю є сільське господарство. Це неможливо, як неможливо нормально розвиватися, якщо робити акцент на видобувну промисловість ... Країни, які роблять акцент на видобувну промисловість або на сільське господарство ... приречені. чи є сенс Україні робити такий акцент? Звичайно ж, ні. чи потрібно їй розвивати аграрний сектор? Звичайно, так. Маючи такі землі, гріх ними нехтувати ", - сказала Елла Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=WRVPwyb6nuU

7 листопада 2017 р.

7 листопада 2017 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Еволюція тривалості життя», організаторами якої стали Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Представництвом польської Академії наук у Києві, Інститутом україно-польської співпраці та Асоціацією «Україна-Польща». Метою конференції був обмін результатами наукових досліджень щодо тривалості життя та її еволюції, виявлення резервів зниження передчасної смертності та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для політики.
Серед учасників конференції: Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, Сергій Пирожков – Віце-президент Національної академії наук України, Голова Секції суспільних і гуманітарних наук, академік НАН України, Генрик Собчук – директор Представництва Польської Академії Наук у Києві, професор, Юрій Карягін – директор Інституту Україно-Польської співпраці, доктор філософії, Наталія Власенко – радник Голови Державної служби статистики України, Ніколай Гвоздь – декан хірургічного факультету, ДЗО «Білоруська медична академія післядипломної освіти», кандидат медичних наук, Януш Собонь – завідувач кафедри Академії імені Я. Спарадижа, професор, доктор економічних наук та інші вітчизняні вчені з багатьох наукових установ України та зарубіжні науковці.

Докладніше

https://www.youtube.com/watch?v=7dF7wG9vAXo

2 листопада 2017 р.

02.11 2017 р. у студії Громадського радіо була Елла Лібанова - директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН, науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, заслужений економіст України.
Елла Лібанова прокоментувала думку про те, що кількість населення України з врахуванням тих людей, які виїхали за кордон, складає, нібито, менше 30 мільйонів: "Це абсолютно неправда. Це домисли, які, на жаль, пов’язані з тим, що перший, єдиний і поки останній в історії незалежної України перепис відбувся в грудні 2001 року. ООН невипадково наголошує на тому, що перепис треба проводити принаймні раз на десять років. Поточна статистика неминуче має помилки, пов’язані з міграцією. Ті, хто народився і помер, нормально обліковуються в цивілізованих країнах, з міграцією проблеми є всюди, в Україні вони трохи більші, ніж у європейських країнах. З роками це накопичується і в результаті ми маємо дуже приблизні уявлення про населення.
Оскільки минуло 16 років, до цього додайте події в Криму і на Донбасі, які просто «перелопатили» населення. Хтось з окупованих територій поїхав до Росії, хтось поїхав до України з непідконтрольної території, а хтось переїхав, зареєструвався, повернувся назад, не повідомляючи про це нікому. Тобто на сьогодні вкрай важко оцінити населення".

https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/na-moye-glyboke-perekonannya-40-milyoniv-lyudey-zaraz-v-ukrayini-ye-akademik-libanova
http://edclub.com.ua/foto-ta-video/naukovec-u-galuzi-socioekonomiky-demografiyi-ta-ekonomiky-praci-dyrektor-instytutu

31 жовтня 2017 р.

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова вважає, що з економічної точки зору Україні необхідно розуміти, що за повернення окупованих територій Донбасу необхідно буде заплатити високу ціну. "Перше – це економічна ціна… Ми вже живемо без цих територій економічно кілька років. Ми вже звикли до цих розірваних зв'язків…Чи Україна готова реінтегрувати цю територію і що готова реінтегрувати? Робоча сила з тієї території не готова працювати на сучасних підприємства, часто не готова інтегруватись", - сказала вона. Також Лібанова підкреслила, що демографічний тиск на країну після повернення Донбасу зросте, адже звідти виїхав малий та середній бізнес, активні люди, які не захочуть повертатись. При цьому в країні уже потрібно знайти способи уникнути поділу на свій та чужий. "Ми маємо долати не тільки несприятливі настанови мешканців ОРДЛО, а маємо говорити про вплив на приймаючі громади переселенців. Не всі громади готові приймати їх. Більшість говорять, що ці люди мають повернутись. Сьогодні нема розколу суспільства, але поділ є. І головне завдання – запобігти переходу поділу суспільства, в розкол", - наголосила Лібанова.

https://dt.ua/POLITICS/povernennya-okupovanih-teritoriy-donbasu-ukrayinskiy-plan-osnovni-tezi-diskusiyi-258699_.html
http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/ekonomika/20171031-ukrayina-povynna-povernuty-donbas-ale-tsina-bude-velycheznoyu-ekspert/
https://dt.ua/POLITICS/povernennya-donbasu-matime-velicheznu-ekonomichnu-cinu-libanova-258635_.html
http://versii.com/news/371704/
http://asn.in.ua/ua/news/news/131205-reintegracija-donbassa-nachnetsja-posle-vozrozhden.html
http://ua.interfax.com.ua/news/political/458462.html  

30 жовтня 2017 р.

З січня 2018 року в рамках прийнятої парламентом пенсійної реформи для українських роботодавців вводяться нові правила прийому працівників. У штаті кожного підприємства має бути не менше 4% співробітників старше 45 років "Тобто, людям передпенсійного віку наше законодавство і раніше гарантувало працевлаштування", - пояснює провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.
За її словами, нові зміни в рамках пенсійної реформи - це, по суті, тільки невелике доповнення до існуючої раніше квотою. Якщо стара норма 5% стосувалася підприємств зі штатом понад 20 осіб, то нову квоту 4% поширили на всі підприємства. Ну, і вікову планку знизили - з 50 до 45 років.
"Єдина зміна - для зовсім маленького бізнесу: їм доведеться взяти в штат мінімум одного співробітника старше 45 років", - пояснює Лідія Ткаченко.

http://dengi.ua/career/301067-Rabotodatelej-objazali-trudoustraivat-ljudej-starshe-45-let-chto-eto-dast  

27 жовтня 2017 р.

Терміново розшукуються: водії, слюсарі, муляри, пекарі, продавці. В Україні зараз гостро не вистачає робочих рук! Вакансій - мільйон, а от бажаючих працювати - не так вже й багато.
Ніхто не хоче йти працювати за копійки! Адже за кордоном люди таких професій отримують значно більше! Наприклад, в Британії хороші будівельники заробляють, як депутати парламенту! І в Європі охоче беруть на роботу наших співвітчизників.
"Держава тут нічого зробити не може. Мають робити роботодавці, як тільки вони зрозуміють, що сьогодні не надлишок робочої сили, а дефіцит робочої сили, як тільки вони розуміють що до них черга не стоїть, щоб отримати те робоче місце за тією зарплатою, вони починають іти на поступки і підвищують зарплату", - пояснює директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

http://podrobnosti.ua/2207204-ukraine-grozit-kolossalnyj-ottok-rabochih-ruk.html  

20 жовтня 2017 р.

Важко знайти інформацію, більш уживану й більш затребувану в управлінні (країною, регіоном чи поселенням), ніж інформація про населення, про його вік та освіту, про наявну й перспективну робочу силу, про мобілізаційний контингент (див. нижче), про попит на будь-які товари та послуги, про споживачів публічних послуг і державної соціальної підтримки, про чисельність і склад виборців, про розміщення їх по території країни. 
Дані про населення вкрай потрібні для аналізу поточної ситуації в економіці, політиці, суспільстві загалом для ухвалення більшості управлінських рішень, оцінювання їх ефективності, для формування прогнозу та оцінок подальших змін. Та ж таки пенсійна реформа, про яку так багато говорять в українському суспільстві, в усіх її варіантах спирається на прогнози чисельності населення, співвідношення контингентів пенсіонерів і платників внесків на пенсійне страхування, середньої очікуваної тривалості трудового життя і життя при досягненні пенсійного віку. 
Про це та багато іншого розповіла на сторінках видання Дзеркало тижня" Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

https://dt.ua/internal/nas-milyoni-chi-tma-tmuscha-257615_.html https://zn.ua/UKRAINE/ukraina-dolzhna-provesti-perepis-naseleniya-do-2020-goda-libanova-263543_.html

17 жовтня 2017 р.

17 жовтня 2017 року відбувся круглий стіл на тему: "Створення Центру стресостійкості України".
Організатор: Українсько-ізраїльський Інститут стратегічних досліджень імені Голди Меїр; Національна академія державного управління при Президентові України; Аріельський Університет (Ізраїль).
У заході взяли участь:
Альберт Фельдман - директор українсько-ізраїльського Інституту  стратегічних досліджень ім. Голди Меїр; Марина Білинська - віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України; Наталія Федорович - заступник міністра соціальної політики України; Ірина Пінчук  - директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України; Людмила Гуцол -  директор "Інституту оптимальної медицини", лікар-кардіохірург; міжнародний рух "Духовно-моральна цивілізація"; Алла Шуть - координатор, Група Помпіду Ради Європи; Гревцова Радміла - голова Комітету з медичного та фармацевтичного права Асоціації адвокатів України; Вікторія Арнаутова -  психолог-волонтер, керівник психологічної служби Національної академії Національної гвардії України; Наталія Зарецька - керівник  офісу уповноваженого президента з питань реабілітації воїнів АТО; Наталія Рингач - доктор наук з державного управління, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ; Сергій Чижевський - начальник відділу психологічного забезпечення Головного управління Національної гвардії України; Валерій Самсонкін - професор, науковий керівник українсько-ізраїльського Інституту  стратегічних досліджень ім. Голди Меїр.

https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2324365-stvorenna-centru-stresostijkosti-ukraini.html https://www.youtube.com/watch?v=oO-3pXDNZsw  

12 жовтня 2017 р.

12 жовтня 2017 року у Харківському національному університеті В.Н. Каразіна відбувся ІІІ Конгрес Соціологічної Асоціації України  «Нові нерівності — нові конфлікти: шляхи подолання».
У Конгресі взяли участь близько 500 соціологів України, а також провідні соціологи зарубіжних країн, зокрема Польщі, Чехії, Угорщини, Білорусі, Росії. На адресу Конгресу надійшли привітання від Президента НАН України Б.Є.Патона, Міжнародної та Європейської Соціологічних Асоціацій та Соціологічних Асоціацій багатьох країн.
На пленарному засіданні виступили:
Президент САУ, ректор Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, д. соціол. н., академік НАН України В. С. Бакіров з доповіддю «Соціальна нерівність: нові виклики»;
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, академік НАН України Е.М.Лібанова з доповіддю «Нерівність в Україні: причини та наслідки»;
Президент Угорської Академії наук Пал Тамаш з доповіддю «Майбутнє праці у Східній Європі»;
завідувач кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, д. соціол. н., професор, О.Д. Куценко з доповіддю «Суспільство нерівних: суперечності та виклики комплексних соціальних нерівностей»;
професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, д.соц.н., професор Н.О. Черниш з доповіддю «Соціологія до і після Трампа: запрошення до дискусії».
На IХ з’їзді Соціологічної асоціації України, який відбувся на наступний день - 13 жовтня 2017 р., роботу САУ за звітний період було визнано задовільною і обрано керівні органи на наступний термін. Делегати з’їзду одностайно знову обрали на наступний термін  Президентом САУ ректора Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, д. соціол. н., академіка НАН України В. С. Бакірова.

http://kdpu.edu.ua/sotsiolohii-ta-ekonomiky/naukova-robota/naukova-robota-vykladachiv/2730-iii-konhres-sotsiolohichnoi-asotsiatsii-ukrainy.html

12 жовтня 2017 р.

У програмі “ЦІНА ПИТАННЯ” в ефірі телеканалу "До ТеБе", радіо "Голос Донбасу", говорили про трудову міграцію. Чому більшість українців їдуть працювати за кордон та які країни обирають? Чи існують ризики для українців, які працюють за межами нашої країни? Які професії популярні за кордоном?
Гості студії: Олексій Позняк – завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень, Тетяна Пашкина – експерт з підбору персоналу.

https://www.dotb.dn.ua/2017/10/tsina-pitannya-trudova-migratsiya/

9 жовтня 2017 р.

"Що відбувається в усіх без винятку європейських країнах? Пересічна європейська жінка не народжує стільки дітей, скільки потрібно для того, щоб покоління батьків хоча б замістилося поколінням дітей. На 100 жінок має народжуватися 213-215 дітей. У нас зараз народжується 155-160. А 215 не народжується з 60-х років.
У нас сьогодні 5-річних дівчат менше, ніж 75-річних бабусь. Можете собі уявити? І це питання не стільки смертності. Вона не вища, ніж в 50-х роках, повірте. Це питання народжуваності. Дуже довго не народжується стільки дітей, скільки потрібно. В результаті кожне наступне покоління хоч трошечки, але менше за попереднє. Яким чином це компенсується, наприклад, в Німеччині? За рахунок припливу мігрантів. В Україні мігранти були хіба що в 1992 році - Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень.

http://www.pravda.com.ua/articles/2017/10/9/7157716/
http://www.pravda.com.ua/photo-video/2017/10/8/7157696/
https://www.youtube.com/embed/tKEBaFtr6yc
http://newsvideo.su/video/7687594
https://www.youtube.com/watch?v=d67ivaKbrpk

5 жовтня 2017 р.
5 жовтня 2017 року в Києві було відкрито меморіальну дошку на честь видатного українського вченого-економіста академіка Івана Іларіоновича Лукінова (1927–2004), який віддав науці понад 50 років свого життя.
Дошку встановлено на будинку по вул. Пушкінській, 2-4/7, де науковець мешкав у 1957–2004 рр.
Урочисто відкрили цей пам’ятний знак віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України Сергій Іванович Пирожков і академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік НАН України Елла Марленівна Лібанова.
На заході були присутні вдова І.І. Лукінова Тетяна Борисівна Лукінова, академік-секретар Відділення аграрної економіки та продовольства НААН України, радник дирекції Національного наукового центру (ННЦ) «Інститут аграрної економіки» («ІАЕ») НААН України академік НААН України Петро Трохимович Саблук, директор ННЦ «ІАЕ» НААН України академік НААН України Юрій Олексійович Лупенко, а також колеги, учні, друзі та рідні І.І. Лукінова.

4 жовтня 2017 р.

Відбулась прес-конференція ГолосUA "Скандальний Трудовий кодекс: які сюрпризи чекають українців?"
Участь в обговоренні взяли:
- Віталій Дудін - юрист Центру соціальних і трудових досліджень;
-Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ;
- Олена Михальченко - юрист, директор ГО «Трудові ініціативи»;
- Георгій Сандул - юрист.

https://www.youtube.com/watch?v=lXY4TvpU0i4 https://www.youtube.com/watch?v=v6GdJZHVsu0 

4 жовтня 2017 р.

Молодь не хоче працювати на вітчизняну науку, вважаючи за краще працювати в проектах, що фінансуються з-за кордону.
Таку думку висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко в коментарі кореспонденту ГолосUA.
«У нас за останні два роки дуже багато людей звільнилося за власним бажанням, причому звільняються люди досить молодого віку. Подальші урізання фінансування приведуть до того, що ми просто втратимо кадровий потенціал і будуть сидіти люди, яким потрібна чиста і негрязная робота і від яких не буде ніякого наукового результату », - зазначила експерт.
За її словами, катастрофічна ситуація складається з припливом молодих кадрів, які не хочуть працювати за мінімальну зарплату, а дослужитися до надбавок і премій зможуть нескоро.
«Через те, що у нас немає припливу молоді, причому молоді вмотивованою, якої не просто цікаво займатися науковою роботою, але, в тому числі, зацікавленої матеріально, це все може закінчитися дуже плачевно», - додала Л. Ткаченко.
При цьому вона уточнила, що молоді вчені в Україні намагаються перейти в комерційні організації, працювати в проектах, що фінансуються з-за кордону, співпрацювати з європейськими вузами і виданнями, проте відтоку кадрів, подібно 90-х років минулого століття, зараз в українській науці не спостерігається.

http://ru.golos.ua/social_problem/sotrudnik_nanu_molodej_ne_idet_v_ukrainskuyu_nauku_a_predpochitaet_grantyi_5257
https://www.youtube.com/watch?v=lXY4TvpU0i4
https://www.youtube.com/watch?v=CP-oZUJEMag

4 жовтня 2017 р.

Українці виявилися серед найбідніших в рейтингу середніх зарплат в 15 пострадянських країнах. Так, в Естонії платять 1313 дол. на місяць. Друге місце із зарплат займає Латвія - трохи більше тисячі дол., А на третьому Литва з зарплатою в 903 дол. Україна ж в цьому рейтингу - одинадцята.
В середньому, українець заробляє 273 дол. в міс (за офіційним курсом НБУ. - Ред.). Менше зарплати тільки в Киргизстані, Туркменістані, Узбекистані і Таджикистані
«Рішення про підвищення « мінімалки » необхідно було приймати давно. Але сильним світу цього вигідна модель української економіки з дешевою робочою силою, що призвело до бідності працюючих. Коли ми на початку 2000-х мали перші ознаки оздоровлення економіки, треба було починати (підвищувати зарплати. - Ред.) Однак лобі підприємців в парламенті завжди присутній», - говорить заввідділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.
За словами фахівця, власники бізнесу поки залишаються не зацікавлені в підвищенні продуктивності праці в Україні. Адже для цього доведеться витрачатися на технічне переозброєння, а потім більше платити кваліфікованим працівникам.
А держава, яка також є найбільшим наймачем і могло б примушувати бізнес підвищувати зарплати, по суті, виступає лобістом приватних інтересів. До того ж, існує величезний «сірий» сектор економіки. Люди, що працюють в ньому, не мають ніяких трудових і соціальних гарантій і прав. За цим теж стоять приватні інтереси.

http://www.aif.ua/money/economy/zarplaty_i_zaplaty_kak_vyzhit_na_minimalku

25 вересня 2017 р.

В Україні представили аналітичне дослідження «Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні». Його результати у студії Громадського радіо коментували Ганна Герасименко, експертка інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Тамара Злобіна редакторка «Гендер в деталях». Ганна Герасименко: Якщо казати про можливості витрат, які несе суспільство, тут можна говорити про три широкі статті. Перша – це вартість послуг, які фінансуються за рахунок бюджетних ресурсів, страхових фондів, недержавних організацій. Друга категорія витрат – це витрати самих потерпілих, які вони сплачують з власної кишені. Третя категорія витрат – втрати макроекономічного продукту, тобто це той невироблений економічний продукт, який було втрачено на рівні всієї країни за рахунок того, що ці жінки, які постраждали від насильства не могли виходити на роботу, перебували на лікарняному, втрачали робочі дні, втрачали заробітки. Якщо говорити конкретно про цифру 14 мільйонів доларів на рік, які спрямовують на фінансування послуг, то тут ми робили умовні оцінки, які ґрунтуються на експертних припущеннях, на результатах моделювання. Але сюди включена вартість надання соціальних послуг, вартість діяння правоохоронних органів – реагування на випадки насильства, діяльність закладів пенітенціарної системи, де відбувають покарання кривдники, які були визнані винними у насильстві, медичні послуги, спеціалізовані послуги, які надаються саме постраждалим від насильства жінкам.

https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/ekonomichni-naslidky-nasylstva-shchodo-zhinok-zaperechuyut-te-shcho-domashnye-nasylstvo-pryvatna-sprava --

21 вересня 2017 р.

Україна за оцінками МВФ не входить навіть до першої сотні країн за рівнем ВВП на душу населення. Через російську агресію країна втратила близько 16% ВВП, інвестиції скоротилися, а рівень добробут українців впав. ЄС розглядає впровадження «українського плану Маршалла», який, за оцінками авторів ідеї, дозволить залучити в країну п'ять мільярдів євро щорічно і забезпечить зростання економіки.
Realist розпитав у старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень, кандидата економічних наук Лідії Ткаченко про те, чому стан економіки залежить від кожного українця, як повинно зростати ВВП, щоб «вибратися з ями», і яке майбутнє чекає Україну в найближчі кілька років.

https://realist.online/article/my-slishkom-otstali-issledovatel-lidiya-tkachenko-o-budushem-ukrainy