Інформація щодо всіх конференцій, семінарів, круглих столів, організатором (співорганізатором) яких є Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, розміщується на офіційному сайті Інституту. За інформацію, розміщену на інших джерелах без нашої згоди, Інститут відповідальності не несе.


9 листопода 2016 року відбулася презентація результатів проекту «School-to-Work Transition Survey» в Україні.
Реалізація обстеження "Перехід молоді від навчання до стабільної роботи" у 2015 році в Україні стало можливим завдяки спільному фінансуванню з боку "Work4Youth" Міжнародної організації праці та The MasterCard Foundation. Обстеження в Україні було проведено Українським центром соціальних реформ (UCSR), Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, а також Центром Соціального моніторингу. До складу виконавців на чолі з Еллою Лібановою увійшли Олександр Цимбал, Ольга Балакірєва, Тетяна Бондарь, Олег Ярош, Ганна Терещенко, Лариса Лісогор та Ірина Марченко. Сара Елдер, координатор Групи Work4Youth МОП.
Результатом роботи, яка була презентована на заході була доповідь, в якій представлено основні результати другого раунду дослідження «Перехід від навчання до ринку праці (SWTS)». Ця доповідь складається із семи розділів. Розділ 2 характеризує ситуацію на ринку праці в Україні у 2012–2014 рр. і описує вплив загальних змін, які відбулись в Україні 2014 року, на умови розвитку українського ринку праці з акцентом на молодіжному контингенті. Розділ 3 розкриває основні риси методології SWTS. У розділах 4–6 викладено основні результати дослідження, зокрема відомості про загальні характеристики обстеженої молоді та відповідних домогосподарств, характеристики зайнятості молодих чоловіків та жінок, безробітної молоді та економічно неактивної молоді, а також її шлях на ринок праці. У завершальному розділі 7 наведено результати аналізу чинної національної політики молодіжної зайнятості та провідних структур її регулювання, а також сформульовано основні рекомендації з питань політики зайнятості молоді в умовах економічної кризи і національних реформ, орієнтованих на реалізацію Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Таким чином, для презентації та обговорення результатів дослідження були винесені наступні питання:
1. Освітні, професійні та ціннісні настанови української молоді;
2. Особливості молодіжної зайнятості на ринку праці України;
3. Освітні настанови української молоді;
4. Ризики та можливості переходу української молоді від навчання до ринку праці;
5. Обговорення результатів та рекомендації для молодіжної політики на ринку праці.
Основними ж доповідачами були:
Елла Лібанова, директор Українського центру соціальних реформ, академік НАН України, керівник проекту в Україні з презентацією Від навчання до ринку праці: результати міжнародного дослідження «School-to-work transition surveys»
Сара Елдер, Програма МОП з молодіжної зайнятості з доповіддю «Labour market transitions of young women and men in Eastern Europe and Central Asia: Highlights of SWTS 2012-15».
Ніл Вокер, Резидент координатор Системи ООН в Україні
Маурісіо Дірксенкс, старший спеціаліст з питань занятості, Субрегіональне бюро МОП, Будапешт
Олександр Цимбал, експерт Українського центру соціальних реформ з доповіддю «Ризики траєкторій переходу від навчання до стабільної роботи для молоді України»

 

Звіт по результатах проекту

Презентації (завантажити)


22 червня 2016 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Ризики зайнятості вразливих груп населення», організаторами якої стали Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Представництвом польської Академії наук у Києві, Інститутом україно-польської співпраці та Асоціацією «Україна-Польща». Метою конференції був обмін результатами наукових досліджень стосовно ризиків зайнятості вразливих груп населення і визначення чинників та передумов їх виникнення, а також розробка науково обґрунтованих рекомендацій для політики щодо зниження ризиків та пом’якшення їх наслідків для вразливих груп населення.
Серед учасників конференції – вітчизняні вчені з багатьох наукових установ України та зарубіжні науковці. Вступним словом відкрили конференцію Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, Генрик Собчук – директор Представництва Польської Академії Наук у Києві, професор та Юрій Карягін – директор Інституту Україно-Польської співпраці, доктор філософії.
Обмін експертними думками відбувався в межах чотирьох дискусійних панелей. Перша – «Диференціація ризиків зайнятості за соціально-демографічними ознаками»,  де модератором виступала академік НАН України Елла Лібанова. Завідувач кафедри неврології, психіатрії, рефлексотерапії Київського медичного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Матяш виступив з доповіддю «Особливості працевлаштування вимушених переселенців-лікарів в столичному регіоні» (презентація).
У другій дискусійній панелі «Молодь на ринку праці» виступили завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук  Олександр Цимбал з доповіддю «Перехід  від навчання до стабільної роботи молоді України» (презентація) та провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, кандидат економічних наук Олег Ярош з доповіддю «Цінності, очікування та реалії української молоді щодо зайнятості» (презентація).
Модератором третьої панелі «Ризики зовнішньої та внутрішньої міграції» виступила Уляна Садова – завідувач відділу ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», доктор економічних наук, професор. Вона виголосила доповідь «Зайнятість як економічна основа соціального захисту мігрантів», підготовлену спільно з Ольгою Гринькевич, доцентом Львівського національного університету ім. І.Франка, кандидатом економічних наук (презентація).
Директор Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Манцуров Ігор Германович виступив з доповіддю «Статистичний аналіз ризиків зовнішньої міграції населення України». (презентація).
У четвертій дискусійній панелі «Забезпечення зайнятості довготривало безробітних» перший проректор Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, доктор економічних наук, професор Юрій Маршавін виголосив доповідь «Економічна і соціальна ефективність заходів з активного сприяння зайнятості безробітних з числа вразливих груп населення: методологія та інструментарій оцінювання» (презентація).          Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Віктор Звонар виступив з доповіддю «Соціальне підприємництво в контексті соціальних викликів довготривалого безробіття» (презентація).
Автори доповідей відповіли на питання присутніх, після чого відбулася загальна дискусія. Результати експертного обговорення усіх дискусійних панелей були узагальнені завідувачем відділу проблем формування соціального капіталу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктором економічних наук, професором Тетяною Заяць.


В рамках щорічного відзначення Дня соціальної справедливості, за ініціативою Федерації профспілок України спільно з Інститутом технічної допомоги та обміну інформацією (ТАІЕХ), 18-19 лютого 2016 року відбувся міжнародний семінар «Політика ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту».
Основною його метою було визначено надання українським фахівцям інформації про політику ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту з метою наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу. Під час семінару також було розглянуто міжнародний досвід щодо вирішення актуальних проблем на ринку праці та в сфері соціального захисту.
Під керівництвом провідних науковців за результатами роботи в групах прийнято рекомендації, зокрема щодо:
- вирішення актуальних проблем зайнятості та ринку праці (Новак І.М., провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, к.е.н., с.н.с.)
Учасники дискусії відзначили, що подолання кризи на ринку праці – це концептуальна мета, і задля її досягнення необхідно зосередити зусилля на формування системного підходу до політики зайнятості, забезпечити динамічне реагування, перш за все – державою, на нові виклики, які постають перед Україною, як країною з відкритою економікою, що перебуває під впливом глобальних соціально-економічних тенденцій.
Реформи соціально-економічної сфери мають здійснюватись за двома напрямами – з одного боку необхідно розробити механізми подолання нагальних проблем, а з іншого – сформувати системну стратегію довгострокового зростання.
Для подолання нагальних проблем необхідно розробити комплексну Дорожню карту стимулювання зайнятості в умовах Євроінтеграції, як практичного плану конкретно визначених дій. А на довгострокову перспективу – поглибити співпрацю між сторонами соціального діалогу, започаткувати внутрішню дискусію національного рівня для упередження нових викликів, які можуть постати перед Україною в найближчому часі.
У дискусії взяв участь завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, к.е.н., с.н.с. Позняк О.В. з виступом про результати досліджень з питань трудової міграції.
- удосконалення системи державної соціальної підтримки населення (Черенько Л.М., завідувач відділу дослідження рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, к.е.н., с.н.с.).
Ознайомившись з міжнародним досвідом надання соціальної допомоги нужденним громадянам, учасники семінару, обговорюючи систему державної соціальної підтримки населення в Україні були одностайні в необхідності розробки чіткої стратегії економічного і соціального розвитку з визначенням пріоритетів соціальної політики, оскільки система соціальної підтримки діє неефективно, пільги та субсидії збільшують розшарування держави (якщо в 2006 році обсяг соцдопомог складав 0,8% від ВВП, то у 2013 році – 2,4% від ВВП).
Аналізуючи умови життя українців під час економічної кризи, масштабного звуження соціальних програм, фахівці запропонували наступні рекомендації:
- необхідно підвищити стандарти оплати праці;
- запропонувати нову модель соціального захисту, яка б враховувала кращий міжнародний досвід та суто українські умови;
- забезпечити прозорість системи соціального захисту населення;
- забезпечити прозорість фінансових потоків системи надання субсидій населенню, правомірність її призначення;
- ратифікувати Європейську соціальну хартію (переглянуту) в повному обсязі;
- забезпечити прозорість формування цін та тарифів;
- активізувати роботу щодо імплементації в Україні європейських та міжнародних норм з питання вдосконалення визначення прожиткового мінімуму;
- широке залучення громадськості під час обговорення соціально важливих питань.


#
натисніть на фото для збільшення

17 листопада 2015 року в м. Києві Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Представництвом Програми розвитку ООН було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Територіальні соціально-демографічні особливості України».
Метою конференції було  вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо забезпечення соціально-демографічного  розвитку територій України в контексті євроінтеграційних процесів та реформування національної економіки і соціальної сфери. Вперше була цілковито зосереджена увага на соціально-демографічних проекціях територіального розвитку України перед новими суспільно-політичними та соціально-економічними викликами державотворчості.
До участі у заході було запрошено провідних експертів у сфері соціального розвитку і регіоналістики, зокрема, академік Пирожков С.І., віце-президент НАН України. Роботу конференції було організовано за новітнім форматом панельних дискусій, що забезпечило необхідний фокус обговорення окресленої проблематики. Відбувся обмін експертними думками в межах трьох дискусійних панелей.
Перша – «Особливості соціально-демографічного розвитку України: територіальний аспект»,  де модератором виступала директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, академік НАН України – Лібанова Елла Марленівна.
Дана панель передбачала аналіз нових територіальних тенденцій та виявлення можливих пріоритетів сучасного етапу соціально-демографічного розвитку України. Учасники дискусії обговорювали прояви та масштаби територіальних соціально-демографічних проблем, місце України в глобальних соціально-демографічних процесах, необхідність та характер адміністративно-територіальних змін з огляду на нові ризики сталого розвитку та євроінтеграційну перспективу України.

#
натисніть на фото для збільшення

Основними доповідачами за цією панеллю були Кравців Василь Степанович – директор ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України», доктор економічних наук, професор, Львів, Україна; Романюк Сергій Андрійович – директор Інституту «Вища школа державного управління» Національної академії державного управління при Президентові України, доктор економічних наук, доцент, Київ, Україна та Заяць Тетяна Анатоліївна – завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, професор,Київ, Україна.
Романюк С.А. представив презентацію на тему «Сучасні трансформації у розселенні: тенденції та перспективи», де  були визначені основні взаємопов’язані тренди, що впливають на розселення; розглянута залежність між рівнем розвитку країни та територіальною концентрацією її економіки; вистроєна дифузійна модель індикаторів щільності по адміністративних регіонах України у 2002-20012 рр. та встановлено зв'язок між динамікою продуктивності праці, щільності ВДВ і  щільності населення у регіоні.

#
натисніть на фото для збільшення

Заяць Т.А. у своїй доповіді «Сільські поселення в Україні: трансформаційні зміни та перспективи розвитку» вказала на головну місію сільських систем розселення; зробила акцент на актуалізації їх розвитку; виявила основні тренди трансформаційних змін у сільському розселенні в Україні, 1996–2014 рр; зазначила обмеження щодо соціально-економічного розвитку таких поселень в Україні та визначила перспективи подальшого розвитку сільських поселень в Україні. 
У другій дискусійній панелі «Територіальні  диспропорції  умов життя населення:  причини, прояви та соціальні наслідки» модераторами виступили - Шумило Ігор Анатолійович – радник Голови Київської школи економіки, професор та Власенко Наталія Степанівна – радник Голови Державної служби статистики. України.
У виступах учасників розвивалася проблематика конференції, що сфокусувалася на територіальній диференціації форм та проявів соціальної нерівності та бідності в Україні, на обговоренні ймовірних шляхів та перспектив їх подолання з урахування регіонального різноманіття України
Основними доповідачами були: Дєєва Надія Миколаївна – головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, професор; Прибиткова Ірина Михайлівна – провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України, доктор економічних наук, професор та  Черенько Людмила Миколаївна – завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник.
Прибиткова І.М. виступила з презентацією на тему: «Якість життя в оцінках населення різних регіонів», де було виявлено рівень задоволеності населення різних регіонів країни своїм життям; визначені загрози і страхи, які переживають сьогодні українці (зростання цін, безробіття, невиплата зарплат); зазначено, що більшість населення не має міграційних настроїв; дана оцінка відповідності профілю роботи професійно-освітньому рівню населення та визначено «рівень терпіння» населення щодо соціально-економічної ситуації в країні.
Черенько Л.М. у виступі «Підходи до оцінки територіальних диспропорцій в умовах життя населення України. Визначення осередків вразливості» зазначила територіальні диспропорції в умовах життя; проблеми оцінки умов життя на регіональному/субрегіональному рівні; визначила переваги Ідеї – використання альтернативних джерел інформації для порівняння регіонів за індикатором життєвого рівня  та Ідеї – дослідити територіальну диспропорційність за умовами життя на рівні адміністративних районів (з використанням доступних даних державної та відомчої статистики); було побудовано інтегральні індекси рівня та умов життя населення.

#
натисніть на фото для збільшення

Модератором третьої дискусійної панелі «Демографічні рефлексії на територіальні особливості розвитку»  виступила Макарова Олена Володимирівна – заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, член-кореспондент НАН України.
Експерти розглянули очевидні і латентні соціально-демографічні реакції у суспільстві на територіальні диспропорції суспільно-політичного і соціально-економічного розвитку в країні в контексті міжнародних порівнянь. Учасниками дискусії було напрацьовано експертне бачення можливих способів пом’якшення гостроти цих реакцій
Основними доповідачами були: Курило Ірина Олексіївна – завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, професор; Рингач Наталія Олександрівна – головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор наук з державного управління, старший науковий співробітник; Позняк Олексій Володимирович – завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник; Садова Уляна Ярославівна – завідувач відділу ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України», доктор економічних наук та Александра Яворніцка-Новосад – головний спеціаліст департаменту Міністерства праці і соціальної політики, магістр, Варшава, Республіка Польща.
Курило І.О. представила презентацію на тему: «Народжуваність та материнство в сучасній Україні: регіональний аспект», де на основі аналізу народжуваності було побудовано та розраховано індекс материнства за регіонами України.  
Рингач Н.О. у презентації «Регіональна диференціація смертності в Україні: особливості, детермінанти, проблеми аналізу» розглянула основні причини смертності за регіонами, визначила соціальні детермінанти здоров’я та побудувала зв’язок між рівнем смертності і соціальними чинниками у регіональному розрізі.
Позняк О.В. у своїй доповіді виявив основні виклики для державної політики у сфері регулювання міграцій в сучасних умовах та визначив необхідні кроки для покращення ситуації у міграційній сфері.
Результати експертного обговорення усіх дискусійних панелей були узагальнені академіком НАН України – Лібановою Е.М., директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.


8-10 липня 2015 року старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, Ганна Герасименко взяла участь в роботі 22-ої Міжнародної конференції з європейських студій (м. Париж, Франція).
Провідні міжнародні фахівці з європейської політики та європейських досліджень обговорили актуальні питання розвитку сучасної Європи, роль загальноєвропейських інститутів у забезпеченні його сталого характеру, новітні виклики та перспективи економічного зростання в регіоні.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Г. Герасименко очолила роботу секції “Borders on the Move: From the Soviet Union into Eurasia?”, учасники якої аналізували сучасні загрози нестабільності кордонів в контексті українсько-російської кризи та презентували результати досліджень громадської думки в окремих країнах Європи.
Г. Герасименко також виступила з доповіддюGender-Based Violence in Ukraine: Empirical Evidence and Policy Interventions на засіданні секції, присвяченої обговоренню різних аспектів української кризи. У доповіді було розглянуто проблеми гендерного насильства в Україні, здійснено спробу оцінки масштабів та проявів цього явища, досліджено особливості національної політики попередження гендерного насильства. Особливу увагу приділено актуальності даної проблематики в умовах розгортання військового конфлікту в східних регіонах та формування масштабних потоків вимушених переселенців на території країни.      
Презентація.

 

 


25 червня 2015 року в м. Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розміщення та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО в Україні: законодавчі основи та практичні аспекти», організована Інститутом економіки та прогнозування НАН України, Інститутом економіко-правових досліджень, Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України і ГО «Конгрес Сходу України».
З метою напрацювання рекомендацій для комплексних цільових програм з підтримки і соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та створення передумов для системного вирішення їх проблем, на конференції були розглянуті питання:
- визначення життєвих стратегій ВПО в умовах вимушеного переселення;
- концепції розвитку територій з урахуванням змін у моделях розселення та розміщення трудового потенціалу;
- розробки механізмів практичної реалізації державної програми житлового будівництва для ВПО та учасників АТО, можливостей залучення іноземних інвестицій та використання світового досвіду в реалізації аналогічних програм;
- організаційних механізмів забезпечення будівництва житла, сучасних технологій будівництва, застосовуваних для вирішення житлових питань.
У роботі конференції взяли участь представники центральних органів виконавчої влади з регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, соціальної політики, міжнародних організацій з Німеччини, Канади та Грузії, академічних і наукових проектних інститутів, будівельних організацій, житлових асоціацій, фінансових установ. Від Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України на конференції виступила провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, к.е.н. Новак І.М.
За результатами роботи конференції учасники прийняли Резолюцію із зверненням до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з пропозиціями щодо реалізацій заходів, спрямованих на формування стратегії розміщення та забезпечення житлом ВПО та учасників АТО в Україні.


19-20 травня 2015 р. в м. Києві відбулася ІІІ Національна науково-практична конференція «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки», організована редакцією журналу «Охорона праці» за підтримки Державної служби України з питань праці та Інституту медицини праці НАМН України (програма конференції). Участь у роботі конференції взяли Голова Держпраці України Тарас Чернега та Джеймс Самнер (James Sumner), ENP Project Manager, Network Secretariat European Agency for Safety and Health at Work (EU-OSHA).
Від Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України на конференції виступили головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування, доктор наук з державного управління Наталія Рингач з доповіддю «Комплексна оцінка втрат трудового потенціалу внаслідок передчасної смертності» та провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, кандидат економічних наук Ірина Новак з доповіддю «Класифікації витрат на охорону праці та управління професійними ризиками».
Учасники конференції обговорили актуальні питання, що стосуються економічних аспектів охорони праці, пов’язаних з управлінням ризиками на виробництві, навели аргументи для налагодження діалогу з роботодавцями щодо фінансування заходів з охорони праці на підприємстві, визначили пріоритетні завдання і шляхи впровадження європейських підходів у системах управління охороною праці.

 


28 квітня 2015 року в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ відбувся науковий семінар, присвячений творчій спадщині  відомого українського демографа, доктора економічних наук, професора Валентини Сергіївни Стешенко. Під час семінару своїми спогадами поділились відомі вчені, колеги проф. В.С.Стешенко та її учні.
Відомий демограф, віце-президент НАНУ, академік С.І. Пирожков розповів про внесок В.С. Стешенко в розвиток демографічної науки, у відродження української демографії після тривалого періоду її забуття в часи сталінського режиму. Він акцентував увагу на заслугах  Валентини Сергіївни у справі збереження наукових здобутків відомих вітчизняних учених завдяки  її роботі по редагуванню, виданню і популяризації наукових праць Ю.О. Корчака-Чепурківського, С.А. Томіліна, А.П. Хоменка.
Науковий співробітник ІДСД ім. М.В. Птухи НАНУ О. П. Рудницький виступив з доповіддю «Життєвий шлях та основні наукові досягнення  В.С. Стешенко», в якій представив огляд її біографії і професійної діяльності: основні етапи життєвого шляху, напрями й основні досягнення у сфері демографічних досліджень і науково-організаційній діяльності, основні публікації.
Зав. відділом досліджень демографічних процесів і демографічної політики д.е.н., проф. І.О. Курило присвятила свою доповідь теоретичним працям В. С. Стешенко, основним положенням її авторської концепції самовідтворення народонаселення, особливостям широкого соціального підходу до відтворення населення, прихильником якого була відомий демограф, його гносеологічним можливостям і науково-практичним результатам.
Виступ провідного наукового співробітника, д.е.н. Н. М. Левчук було присвячено питанням демографічної політики: ідеї В.С.Стешенко стали концептуальною основою сучасного розуміння сутності та пріоритетів національної демографічної політики в Україні.
Провідний науковий співробітник, к.е.н. С.Ю. Аксьонова розповіла про маловідомі роботи В.С. Стешенко, що мають науково-публіцистичний характер і нетрадиційний для науки стиль викладу поглядів на проблему народжуваності.
Провідний науковий співробітник ІДСД НАНУ, к.е.н. П.Є. Шевчук в своїй доповіді  "Народжуваність в реальних поколіннях за методом В.С. Стешенко та згідно з методикою Human Fertility Database" визначив основні відмінності в методичних підходах при розподілі вихідних даних і в розрахунках повікових показників народжуваності для реальних поколінь, а також проаналізував можливі причини цих розбіжностей.
 Старший науковий співробітник к.е.н. Крімер Б. О. представив на семінарі доповідь на тему «Когортний аналіз народжуваності жінок України (за матеріалами В.С.Стешенко)», в якій дав характеристику основних тенденцій народжуваності у реальних поколіннях жінок України в ХХ сторіччі.
На семінарі були представлені наукові публікації проф. В.С. Стешенко: її особисті публікації та монографії й збірки наукових праць, видані за її редакцією (у т. ч. відомі серії «Демографічні зошити», «Демографічні дослідження»). Були представлені також фотографії, що відносяться до різних періодів життя відомого демографа.


27 лютого 2015 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості», організаторами якої стали Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Фонд народонаселення ООН і Конгрес Сходу України.
У роботі конференції взяли участь представники Фонду народонаселення ООН, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Білорусі, Молдові та Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, центральних та регіональних органів виконавчої влади, провідні науковці - представники академічної науки в галузі економіки, соціології, соціальних і регіональних досліджень, наукових шкіл системи вищої освіти, неурядових дослідницьких центрів та організацій громадянського суспільства.
Під час конференції відбулося обговорення новітніх викликів, пов’язаних з вимушеною внутрішньою міграцією в Україні та обмін результатами наукових досліджень щодо проблем, можливостей і потенціалу внутрішньо переміщених осіб з точки зору реформування країни.
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць у вступному слові зазначив, що вимушена внутрішня міграція в Україні є багатовимірним явищем, дослідження якого вимагає консолідації зусиль науки, держави, громадянського суспільства і міжнародних організацій. Він анонсував започаткування в рамках соціально-гуманітарних програм НАН України широкої тематики досліджень, що охоплюватимуть проблеми зайнятості вимушених внутрішніх мігрантів, зокрема в контексті структурних зрушень в економіці країни, а також спектр питань, пов’язаних з необхідністю інтеграції вимушено переміщених осіб до життєвого простору регіонів переміщення.
Виконуючий обов’язки Представника Фонду народонаселення ООН в Україні Павло Замостьян, підкреслив важливість об’єктивних наукових даних і розробок для забезпечення швидкого переходу від гуманітарних операцій до програм адаптації внутрішньо переміщених осіб в контексті представленого ООН плану реагування на ситуацію в Україні.
Віктор Івкін, член Координаційної ради громадської організації «Конгрес Сходу України», акцентував увагу на важливості дослідження механізмів залучення людського потенціалу внутрішньо переміщених осіб для модернізації країни, зокрема в рамках реалізації стратегії європейської інтеграції.
Надзвичайний та повноважний радник-посланник Грузії в Україні Георгій Закарішвілі у своєму виступі приділив увагу досвіду реформ і політики щодо вимушених переселенців у Грузії та підкреслив готовність країни надавати всебічну допомогу щодо вивчення й адаптації цього досвіду до українських реалій.
В рамках першої сесії, присвяченої обговоренню проблемних питань та позитивного потенціалу вимушеної внутрішньої міграції населення в контексті модернізації країни, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова презентувала доповідь «ВИМУШЕНЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ З ДОНБАСУ: МАСШТАБИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ», у якій визначила соціально-політичні та психологічні загрози масштабного вимушеного переселення, а також першочергові напрями реалізації невідкладних заходів щодо пом’якшення наслідків цих загроз, зокрема у сфері інституціонального та інформаційного забезпечення. Було наголошено, що вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб потребує тривалого часу і консолідації зусиль усього суспільства, а також розуміння власної відповідальності представниками тріади «держава – бізнес – громадянське суспільство».
Завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Олена Бородіна у презентації «Потенціал сільської місцевості для розв’язання проблем внутрішньо переміщених осіб» виклала результати секторального аналізу потенціалу розвитку сільських територій за напрямами природних ресурсів, сільської промисловості, сектору послуг, сільського туризму, ІТ технологій і телекомунікацій в контексті його використання для розв’язання проблем внутрішньо переміщених осіб.
Провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України, доктор економічних наук Ірина Прибиткова присвятила свій виступ пропозиціям з питань міграції та соціальної адаптації до Інноваційної стратегії відродження Донбасу, підготовленої НАН України.
Василь Надрага, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат наук з державного управління, акцентував увагу на проблемах внутрішньо переміщених осіб у контексті теорії суспільства ризику.
Заступник директора Департаменту ринку праці та зайнятості – начальник відділу реалізації політики зайнятості Міністерства соціальної політики України Анна Свідрак зупинилась на основних напрямах політики зайнятості щодо внутрішньо переміщених осіб і запропонувала учасникам конференції подавати пропозиції до проекту Комплексної програми перепідготовки та працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.
Про досвід і практичні напрацювання з вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб в одному з найбільших осередків вимушеної внутрішньої міграції населення в країні розповіла начальник управління Харківської обласної державної адміністрації Людмила Храмцова.
Юлия Харашвілі, експерт з питань внутрішньо переміщених осіб та біженців, голова ГО «Згода» (Грузія), у своїй доповіді «Досвід роботи з вимушено переміщеними особами у Грузії: від термінової допомоги – до розвитку й самодостатності» зауважила, що інтеграція і повернення внутрішньо переміщених осіб не є антагоністами. Вона наголосила на необхідності спільної роботи держави, неурядових організацій та міжнародних інституцій над стратегією гідного повернення внутрішньо переміщених осіб, що має включати програми сталого розселення, створення реєстру внутрішньо переміщених осіб, перехід від надання допомоги за статусом до допомоги за потребами, інформування громадськості про впроваджувані заходи та зворотній зв’язок із суспільством.
Президент Асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів Наталія Кожевіна підкреслила важливість вирішення проблем адаптації малого й середнього бізнесу, власниками якого є внутрішньо переміщені особи, в регіонах вимушеної міграції за допомогою пільгового оподаткування, застосування технологій дистанційного навчання, створення бізнес-інкубаторів та ін.
Завідувач кафедри менеджменту та маркетингу університету економіки та права «КРОК», доктор економічних наук Ірина Петрова у своєму виступі акцентувала увагу на необхідності розуміння сучасного ринку праці як потокової моделі. Внутрішньо переміщені особи створюють новий потік людей, які опинились у незвичайному середовищі, тобто є «вирваними» зі звичайного контексту. Тому дослідження професійного потенціалу внутрішньо переміщених осіб на ринку праці мають доповнюватися регуляторними заходами щодо попиту на працю, сформульованими в програмі реформування економіки.
На засіданні другої сесії «Потреби внутрішньо переміщених жінок та осіб похилого віку в Україні» завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України, кандидат соціологічних наук Ольга Балакірєва презентувала доповідь «Трудовий потенціал та рівень державної підтримки внутрішньо переміщених осіб» за результатами соціологічного дослідження «Оцінка потреб внутрішньо переміщених жінок та осіб похилого віку в Україні».
Директор ГО «Український інститут соціальних досліджень» ім. О.Яременка», кандидат соціологічних наук Тетяна Бондар виступила з презентацією «Доступ до медичних послуг та психологічний стан внутрішньо переміщених осіб»,а соціолог Ірина Локтєва присвятила свій виступ результатам дослідження можливостей фінансового самозабезпечення жінок та людей похилого віку серед внутрішньо переміщених осіб.
Олег Василенко, менеджер проектів ГО «Центр «Соціальний моніторинг», презентував результати дослідження «Інформаційні та комунікаційні потреби внутрішньо переміщених осіб».
Завідувач відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України, кандидат економічних наук Вікторія Близнюк у своїй доповіді проаналізувала проблеми трудової та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб з точки зору загальних законів міграції, а також внесок професійної структурної складової у регіональне безробіття.
Єлизавета Рай, директор інформаційно-комунікаційного департаменту Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла-Страда Україна", акцентувала увагу на дослідженнях міграційних настроїв вимушено переміщених осіб, перспектив їх працевлаштування за кордоном і стигматизації як чинника впливу на поведінку вимушених внутрішніх мігрантів.
Третя сесія, присвячена формуванню правових механізмів вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб, розпочалася виступом Миколи Козирєва, члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, голови комітету захисту конституційних прав та свобод громадян (м. Луганськ). Він наголосив, що проблеми, пов’язані з втратою внутрішньо переміщеними особами власної суб’єктності та самоуправління, вимагають розробки економіко-правових механізмів їх вирішення.
Дмитро Плечко, старший радник з правових питань Регіонального представника Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців у Республіці Білорусь, Республіці Молдова та Україні, зауважив, що законодавчі напрацювання щодо вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб в Україні вимагають зняття бар’єрів на шляху їх застосування. Потрібно створити більш гнучкий механізм реагування на ситуацію, зокрема з питань перетину лінії зіткнення внутрішньо переміщеними особами, припинення трудових відносин в зоні АТО, компенсацій за втрачене майно, спрощення механізму надання донорської допомоги та розмитнення гуманітарних вантажів.
У дискусії взяли участь керівник моніторингово-миротворчої місії ООН в Україні Олексій Рижков, завідувач гуманітарного відділу Національного комітету товариства Червоного хреста України Наталья Каріна, Голова Асоціації переселенців та підприємців України Ірпінського району Київської області Сергій Гуменюк, член ради ГО «Конгрес Сходу України» Ігор Степанов.
Засідання четвертої сесії «Фінансові механізми залучення міжнародної донорської допомоги та організаційне забезпечення розв’язання проблем внутрішньо переміщених осіб в Україні» відкрив Мамар Мерзюк, керівник офісу Генерального директорату з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту Представництва Європейського Союзу в Україні. Він наголосив, що ситуація щодо внутрішньо переміщених осіб в Україні розвивається поетапно, відтак заходи з екстреної допомоги та врятування життя людей мають доповнюватися діями, спрямованими на подолання дальших наслідків цих подій. Для цього необхідна координація зусиль усіх інституцій, які надають допомогу внутрішньо переміщеним особам, зокрема на локальному рівні.
У дискусії взяли участь завідувач лабораторії медичної демографії ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», кандидат географічних наук Наталія Гунько, голова координаційної ради ГО «Конгрес Сходу України», завідувач кафедрою маркетингу Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, кандидат економічних наук Анатолий Путинцев, заступник Голови правління Українсько-німецького форуму, кандидат економічних наук Тетяна Степанкова, голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Леонід Рисухін, міський голова, м. Бориспіль Анатолій Федорчук і Тарас Доронюк (презентація), Центр дослідження суспільства (м. Київ).
За результатами роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості» прийнято рішення направити до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та на адресу міжнародної донорської конференції рекомендації щодо пріоритетних напрямів дій та інвестицій для подолання негативних наслідків і реалізації позитивного потенціалу вимушеної внутрішньої міграції населення в Україні.
Рекомендації Міжнародної науково-практичної конференції «ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ В УКРАЇНІ: РЕАЛІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ»


19 грудня 2014 року відбулась презентація щорічної моніторингової доповіді «Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна – 2014», яку було підготовлено  Програмою Розвитку ООН в Україні спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України. Участь у заході взяли понад 80 провідних фахівців із Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства зовнішніх справ України, Державної служби статистики України,  Федерації профспілок України тощо.
Під час презентації академік НАНУ Елла Лібанова зазначила, що «…у процесі прийняття рішень щодо реформ та пошуку відповідей на сучасні виклики відповідальні фахівці та управлінці мають враховувати  світовий досвід, насамперед ООН, з питань забезпечення сталого людського розвитку, ЦРТ та Порядку денного розвитку після 2015 року». У доповіді «ЦРТ. Україна. 2014» висвітлено стан виконання 15 завдань ЦРТ за 33-ма показниками. До процесу підготовки доповіді, моніторингу показників,  визначення основних проблем та  вироблення рекомендацій долучилося понад сто п’ятдесят провідних фахівців відповідно до тематичних сфер ЦРТ, що забезпечило об’єктивність оцінок.  Важливий внесок у підготовку доповіді зробили фахівці агентств ООН в Україні, спеціалісти міністерств та відомств, наукових інститутів та громадських організацій. Представники громадськості запропонували розробити окрему аналітичну доповідь, присвячену новітнім тенденціям, прогнозам, ризикам та викликам відповідно до кожної тематичної сфери ЦРТ, які виникли у 2014 році. Також було обговорено питання врахування показників ЦРТ у процесі розроблення середньострокової стратегії національного розвитку.
За останнє десятиліття Україна домоглася прогресу в подоланні бідності та дитячої смертності, проте не досягла достатнього прогресу у забезпеченні гендерної рівності і могла б зробити більше, аби зупинити епідемію ВІЛ та туберкульозу. Таких висновків дійшли експерти, які провели щорічний моніторинг виконання Україною завдань, спрямованих на досягнення Цілей розвитку Тисячоліття ООН. До 2015 року держава взяла на себе зобов’язання покращити суттєво показники в багатьох царинах: від матеріального становища працюючих і дітей до стану довкілля. Проте теперішня криза може зупинити певні позитивні тенденції і збільшити масштаби крайньої бідності, наголошують фахівці. Український уряд, експерти та Програма розвитку ООН сьогодні разом міркують, як цьому запобігти.
До 2015 року Україна взяла на себе зобов’язання досягти семи «Цілей розвитку Тисячоліття» ООН, адаптувавши їх до національної специфіки. Цими цілями є подолання бідності, забезпечення якісної освіти впродовж життя, досягнення гендерної рівності, зменшення дитячої смертності, поліпшення здоров’я матерів, обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і скорочення масштабів їхній епідемій, а також сталий розвиток довкілля.
У 2013 році 1,9% українців жили на менше ніж 5 доларів США за ПКС на добу. Для порівняння: у 2005-му таких було 9%, за даними Держкомстату України. Прогнозувалося, що в 2015-му таких нужденних людей в Україні налічуватиметься не більше піввідсотка від загальної кількості населення.
Проте криза внесли свої корективи в ці плани. За різними оцінками, від 600 тисяч до понад мільйон українців стали внутрішньо переміщеними особами через конфлікт на Донбасі.
Заступник постійного представника ПРООН в Україні Ініта Пауловіча відзначає, що Україна частково виконала завдання Цілей розвитку Тисячоліття . Проте сьогодні через конфлікт люди змушені ставати переселенцями, частині з яких загрожує крайня бідність.
«Упродовж останнього десятиліття Україна продемонструвала стабільний прогрес у напрямі подолання абсолютної бідності та зменшення відносної бідності, а також охоплення освітою усіх дітей і зменшенні показників дитячої та материнської смертності. Однак нові складні виклики, які постали перед Україною, загрожують поверненням в країну крайньої бідності й соціального відторгнення », – зазначила представник ПРООН в Україні.
Заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін визнав, що ситуація є складною і уряд не приховує того, що ситуація у 2014 році з прожитковим мінімумом де-факто штучно занижує показники бідності в країні.
«Ми почали 2014 рік, не піднімаючи прожитковий мінімум, тобто заморозивши цей показник. За цим критерієм абсолютної бідності у нас начебто нічого негативного не відбувається, але ми всі розуміємо, що відбувається насправді. Але ми багато чого зуміли зробити протягом 2014 року. Ми намагалися зберегти й здебільшого зберегли всі ті соціальні програми, за якими було передбачене стовідсоткове фінансування і в 2013 році, і в попередні роки», – розповів представник Міністерства соціальної політики.
Керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України Юрій Рубан відзначає, що, країна досягла прогресу у зменшенні бідності, домоглася охоплення освітою практично всіх дітей шкільного віку (99,6% у 2013 році), але певні формальні показники не розкривають проблеми якості освіти та інших послуг.
Так, представник президентської адміністрації звертає увагу на те, що аж 23% випускникам сільських шкіл вдається продовжити навчання у вишах, зокрема й за рахунок вступу до навчальних закладів, які мають ризики не пройти перевірку Міністерства освіти що може призвести до їх ліквідації . Або, приміром, у Києві на одного школяра держава впродовж навчального року витрачає 9 тисяч гривень, у сільській місцевості – 57 тисяч, проте ця різниця не конвертується у якість освіти, у якість забезпечення дітей усім, що їм потрібно для продуктивного навчання.
Крім того, Юрій Рубан звертає увагу на те, що в той час, як формально Україна може звітувати, приміром, про зменшення частки бідних серед працюючих осіб, що є одним із індикаторів досягнення ЦРТ , українці все одно можуть тяжко працювати, але залишатися де-факто бідними. І ті, хто живе з соціальних виплат, у підсумку можуть мати вищий дохід.
«Звичайно, якісь успіхи в подоланні бідності в України є. У нас щороку борються дві цифри. Одна показує дохід, який населення отримує у вигляді зарплати. А друга цифра показує дохід, отриманий населенням у вигляді різних соціальних виплат. На жаль, іноді ця друга цифра перемагає першу», – констатує Юрій Рубан.
Академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Елла Лібанова відзначає, що в Україні зменшуються показники дитячої смертності: у 2000-му на 1000 дітей віком до п’яти років 16 дітей не доживали до цього віку, у 2013-му суха статистика (9,4 на 1000) дає надію, що таких трагедій в українському суспільстві, справді, стало менше.
Водночас, Елла Лібанова наголошує, що, на її думку, в Україні потрібно запроваджувати квоти представництва жінок у партіях і органах влади.
«Найбільш проблемні результати ми маємо якраз із бідністю, і абсолютно не нормальна ситуація із забезпеченням гендерної рівності. Тут у нас ніяких перспектив нема. Якщо щодо бідності ми можемо ще покращити ситуацію, попри всі катаклізми, то у випадку гендерної рівності я не бачу таких перспектив», – констатувала академік.
Зарплати жінок в Україні є нижчими від чоловіків, навіть за однакового стажу та подібності робочого навантаження. Так, зарплата жінок зі стажем 20 і більше років становить лише 75,2% від зарплати чоловіків із таким же професійним досвідом. Такі самі тенденції спостерігаються в масштабах підприємств. На підприємствах із 1000-4999 працівниками середня зарплата жінок на 34% нижча від середнього щомісячного заробітку чоловіків. Елла Лібанова також зауважує, що становище жінок відчутно покращилося б із підняттям мінімальної зарплати, оскільки жінкам її призначають частіше, ніж чоловікам.
«Ми досягли дуже помітних успіхів щодо зменшення рівня передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Загалом, не можу сказати, щоб тенденції щодо обмеження поширення цієї інфекції в Україні були вражаючими, але все ж таки вони непогані. Значно гірша ситуація з уперше встановленим діагнозом туберкульозу, що, на мою думку, є небезпечнішим, тому що уражає більшу частину популяції. Там тенденції не такі позитивні, як ми б цього хотіли. Надто з огляду на те, що з туберкульозом у світі вже краще справляються. Це характеристика соціальної та економічної ситуації в країні, становища пенітенціарної системи», – пояснила Елла Лібанова.
Експерт наголосила, що у вирішенні цих проблем можна домогтися швидкого прогресу, якщо докласти зусиль.
Індикатори досягнення ЦРТ за 2014-й поки що не ввійшли в офіційні підсумкові звіти, проте експерти визнають, що картина буде дуже складною. Крім того, ніхто не веде офіційної статистики й аналізу ситуації на окупованих незаконними збройними формуваннями територіях Донбасу й окупованому Росією Криму.
Втім, Юрій Рубан назвав цей комплекс цілей, завдань та індикаторів «прекрасним аналітичним матеріалом» для країни на порозі великих реформ.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДОПОВІДІ «Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна – 2014» Елла Лібанова, Академік НАНУ, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ.
ЦІЛІ РОЗВИТКУ ТИСЯЧОЛІТТЯ. УКРАЇНА – 2014. ЩОРІЧНА МОНІТОРИНГОВА ДОПОВІДЬ.
ЦІЛІ РОЗВИТКУ ТИСЯЧОЛІТТЯ. УКРАЇНА – 2014. Інфографіка.


15 грудня 2014 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Нові виклики бідності в Україні»,організована спільно з Програмою розвитку ООН.
У роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Нові виклики бідності в Україні» взяли участь провідні науковці - представники академічної науки в галузі економіки, соціології, соціальних і регіональних досліджень, наукових економічних шкіл системи вищої освіти, неурядових дослідницьких центрів та організацій громадянського суспільства.
Під час конференції відбулося обговорення новітніх викликів бідності в Україні та обмін результатами наукових досліджень з питань виникнення нових форм і проявів бідності в Україні, визначення нових підходів до розуміння та вимірювання бідності й обґрунтування їх інформаційного забезпечення, пошуку нових шляхів та оцінки перспектив подолання бідності, оцінки викликів і ризиків на шляху подолання бідності, а також необхідності розробки нової політики протидії бідності.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова у доповіді «БІДНІСТЬ В УКРАЇНІ: НОВІ ВИКЛИКИ, РИЗИКИ, ТЕНДЕНЦІЇ» визначила основі напрями перспективних досліджень з проблем бідності з урахуванням зміни соціально-політичної та економічної ситуації в країні, наслідком яких стало виникнення феномену нової, раптової бідності вимушених переселенців.
Проректор з наукової роботи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктор економічних наук, професор Анатолій Колот підкреслив унікальність сучасної ситуації тектонічних зрушень в українському суспільстві, що примушує переосмислити питання дослідження бідності, основна причина якої не може розглядатися лише в економічній площині, а пов’язана з недооцінкою контексту світоглядних цінностей.
Георгій Закарашвілі, надзвичайний та повноважний радник-посланник Грузії в Україні у своєму виступі приділив увагу досвіду реформ і політики щодо вимушених переселенців.
Завідувач відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України, доктор економічних наук, професор Юрій Саєнко запропонував розглянути проблему бідності у цивілізаційному аспекті, згідно якого Україна знаходиться у стадії усталеної бідності. При цьому специфічною рисою українського суспільства є відсутність чітких прямих або обернених залежностей певних явищ, пов’язаних з бідністю.
Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук, професор Володимир Паніотто у доповіді «Об’єктивне і суб’єктивне вимірювання бідності» приділив увагу аналізу існуючих підходів до вимірювання бідності та визначення її індикаторів.
Завідувач відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України, доктор економічних наук, професор Уляна Садова представила результати дослідження «Бідність у фокусі соціальних ризиків вимушено переселених осіб України».
Радник Державної служби статистики України Наталія Власенко поінформувала учасників конференції про роботу з удосконалення програми обстеження умов життя домогосподарств на основі європейських підходів для забезпечення міжнародних порівнянь, що передбачає використання починаючи з 2017 року індикаторів матеріальної та економічної депривації, європейської інтегрованої статистики соціального захисту, а також запровадження нової концепції доходу домогосподарства.
Провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, кандидат економічних наук Ольга Ляшенко представила висновки дослідження причин бідності в макроекономічному контексті, зокрема у взаємозв’язку з проблематикою примноження національного багатства, його справедливого розподілу і раціональних витрат ресурсів на прикладі монополізації та державного субсидування паливно-енергетичного сектору економіки Донбасу.
Завідувач відділу економічних проблем охорони праці та соціальної політики Інституту економіки промисловості НАН України, доктор економічних наук, професор Ольга Новікова підкреслила важливість досліджень взаємозв’язку бідності й нерівності та соціальних конфліктів, розв’язання яких вимагає ресурсних витрат.
Результати наукових досліджень з проблем бідності у своїх виступах представили головний науковий співробітник відділу економічних проблем соціальної політики Інституту економіки промисловості НАН України, доктор економічних наук, професор Валентина Антонюк, професор кафедри управління персоналом та економіки праці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктор економічних наук, доцент Галина Лопушняк, провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат наук з державного управлення, доцент Василь Надрага, докторант Національної академії Національної гвардії України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Михайло Медвідь, доцент кафедри управління персоналом і регіональної економіки Тернопільського національного економічного університету, кандидат економічних наук, доцент Дмитро Шушпанов.
Академік НАН України Сергій Пирожков запропонував провести в Україні спільно з ПРООН спеціалізоване дослідження бідності в умовах нестабільності соціально-політичної та економічної ситуації.
Завідувач відділу досліджень рівня життя населення, кандидат економічних наук Людмила Черенько у своїй доповіді приділила увагу методологічним підходам до вимірювання раптової бідності та необхідності проведення додаткових обстежень для її діагностики.
Представник ПРООН в Україні Наталія Сітнікова подякувала усім учасникам конференції за змістовні виступи з презентації результатів наукових досліджень, пропозиції щодо визначення пріоритетів і формування заходів державної політики подолання бідності, що були висловлені під час обговорення та дискусії.
За результатами роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Нові виклики бідності в Україні» прийнято рекомендації щодо першочергових дій та напрямів державної політики подолання і запобігання бідності, адресовані Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України.


15 жовтня 2014 року головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування д.н.дeрж.упр. Рингач Н.О. взяла участь у роботі Ювілейної міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю БДФЕУ «Інноваційні виміри розвитку економіки в умовах глобалізації», яка відбулася на базі Буковинського державного фінансово-економічного університету (м. Чернівці). Н.О.Рингач представила на пленарному засіданні доповідь «Роль демографічного аналізу та прогнозу у розробці соціально-економічної політики».
Серед учасників конференції – вітчизняні вчені з багатьох наукових установ України та зарубіжні науковці, які представляли, зокрема, Університет Штефан чел Маре (Румунія); Університет «Лодзька політехніка», Вищу школу техніко-економічну (Польща); Університет Північної Кароліни (США), Белгородський університет кооперації, економіки і права (Росія); Університет імені Григола Робакідзе (Грузія); Молдовську економічну академію, Комратський державний університет та Слов’янський університет (Молдова) та інші.
На конференції розглядатися такі питання, як:
1. Проблеми відтворення в умовах новітніх чинників економічного розвитку: макро-, мезо-, мікроекономічний зрізи.
2. Детермінанти розвитку економіки України в умовах посилення міжнародного економічного суперництва.
3. Фінансове забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку економіки в умовах мінливого середовища.
4. Вдосконалення механізму кредитно-банківського та податкового регулювання економіки.
5. Обліково-аналітичне забезпечення відтворювальних процесів суб’єктів господарювання.
6. Математичний аналіз та інформаційні технології моделювання економічних процесів в умовах глобалізації.
7. Особливості соціально-гуманітарної політики держави та правове забезпечення її реалізації.


З 24 серпня по 21 вересня 2014 року старший науковий співробітник відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Борис Крімер взяв участь у роботі семінару: «The International Seminar for Young Scholars on Economic Development Issues», що відбувався у м. Пекін і м. Шанхай (Китайська Народна Республіка) та був організований Китайською академією соціальних наук. Семінар залучив до продуктивного і цікавого спілкування 27 молодих науковців із 17 країн Європи, Азії та Латинської Америки. Захід передбачав двотижневий цикл лекцій провідних науковців Академії, присвячених різним аспектам розвитку китайської економіки та суспільства, презентації власних досліджень та проблем розвитку своїх країн з боку учасників. У процесі обговорення Борис Крімер виступив з власною доповіддю на тему «Family Policy: Ukrainian experience» та з спільною доповіддю від представників з України «Ukraine: long way to transformation».
Значна частина заходів семінару була присвячена ознайомленню із роботою різних наукових та освітніх установ і промислових об'єктів КНР, зокрема: «Institute of world economy and politics of CASS», «Institute of Russian, Eastern European & Central Asian Studies of CASS», «School of Sociology and Political Science Shanghai University.


25 – 28 серпня 2014 року у м. Таллінн (Естонія) відбулася Конференція Балтійсько-Скандинавсько-Української співдружності зі статистики обстежень. Метою проведення конференції є сприяння і заохочення до співпраці вчених, студентів і практиків у галузі статистики спостережень. Мета полягає в тому, щоб об'єднати теорію (академічні інститути) з практикою (національних статистичних управлінь). Конференція дає можливість поділитися досвідом, представити недавні дослідження, і поспілкуватись з фахівцями у своїй галузі.
У конференції взяли участь співробітники ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України: Ольга Лиса – к.е.н., наук. співроб. відділу соціально-демографічної статистики, з презентацією «Оцінювання зайнятості для міст та сільських районів» та Володимир Саріогло – д.е.н., с.н.с., зав. відділу соціально-демографічної статистики, з презентацією «Підвищення надійності оцінювання доходів та споживчих витрат домогосподарств з використанням зовнішньої інформації».


10 лютого 2013 р. у приміщенні офісу ООН в Україні відбулась презентація результатів Мультиіндикаторного кластерного обстеження домогосподарств 2012 в Україні.
Мультиіндикаторне кластерне обстеження домогосподарств (МІКС) - це програма зі збору даних щодо становища дітей та жінок, розроблена Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 1990-х рр. Отримані дані використовуються урядами держав та міжнародними організаціями для прийняття політичних рішень з метою забезпечення прав дітей та жінок та покращення умов їх життя.
МІКС проводиться в Україні втретє, у співпраці з Державною службою статистики України. 
Обстеження проводиться за фінансової та технічної підтримки ЮНІСЕФ, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва (SDC).
Поточний раунд обстеження в Україні відрізняється від попередніх тим, що:

  • Стандартна методологія МІКС доповнена окремими елементами Медико-демографічного обстеження (зокрема, введення окремої анкети для чоловіків).
  • Використовується двоступенева вибірка, що охоплює понад 12 тис. домогосподарств.

Збір даних проходив у вересні-грудні 2012 р. у міській та сільській місцевості, в усіх областях України, АР Крим та містах Києві і Севастополі. Домогосподарства опитували за 4 різними анкетами. Окремі анкети були розроблені для опитування домогосподарства в цілому, жінок та  чоловіків окремо. Окрім того, на питання анкети щодо дітей у віці до 5 років відповідала мати або особа, що здійснює безпосередній догляд за дитиною. Разом з опитуванням проводилось тестування на вміст йоду харчової солі, що використовувалася в домогосподарствах.
З привітальним словом від команди ІДСД ім.М.В. Птухи НАНУ виступила д.е.н. Курило І.О. Також були представлені презентації д.н.держ.упр. Рингач Н.О. «Характеристики репродуктивного здоров’я» та д.е.н. Левчук Н.М. «Рівень та структура контрацепції в Україні».
Була висловлена подяка команді фахівців інституту, які брали участь у проведенні обстеження та підготовці доповіді за результатами дослідження – С. Аксьоновій, Г. Герасименко, І. Курило, Н.Левчук, Н. Рингач, В. Саріогло.



28-30 січня 2014 р. у м. Санкт - Петербург пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Статистика як засіб міжнародних комунікацій».
Організатори: Російська академія наук, Соціологічний інститут РАН, Санкт-Петербурзький державний економічний університет, Територіальний орган Федеральної служби державної статистики (Петростат). Партнерами по проекту виступили: Наукова рада з соціальних і економічних проблем СПбНЦ РАН, МЦСЕІ «Леонтіївський центр», Санкт-Петербурзький університет управління та економіки. Серед обговорюваних на конференції питань:
• Роль статистичної інформації в глобальному світі;
• Вимірювання національного багатства;
• Вдосконалення Системи національних рахунків як основи міжнародних комунікацій;
• Проблеми статистичної освіти;
• Використання нових інформаційних технологій у державній статистиці та ін.
На пленарному засіданні з доповіддю «Зниження втрат років потенційного життя як шлях до збільшення національного багатства» виступила головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Н.О. Рингач. Матеріали конференції



17-18 грудня 2013 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України спільно з Фондом Народонаселення ООН в Україні було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Соціально-демографічні зрушення: чинники та перспективи».
У конференції прийняли участь відомі вчені з України, країн СНД, міжнародні експерти, серед яких: Владимир Архангельский (Центр по изучению проблем народонаселения Экономического факультета МГУ имени М.В. Ломоносова, кандидат экономических наук, Россия), Ігор Бистряков (ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», доктор економічних наук, професор, Україна), Анатолий Вишневський (Институт демографии Национального исследовательского университета «Высшая школа экономики», доктор экономических наук, Россия), Vladislava Stankuniene (Vytautas Magnus University, Dr. habil., professor Lithuania), Олександр Сидоренко (European Centre for Social Welfare policy and Research, Senior Advisor, PhD., Austria) та інші.  
Також у конференції взяли участь провідні українські фахівці, серед яких були науковці Інституту геронтології НАМН України імені Д.Ф.Чеботарьова, Інституту економіки і прогнозування НАН України, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Інституту географії НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Інституту регіональних досліджень НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», представники міністерств та відомств країни, засобів масової інформації тощо.
З вітальним словом до учасників конференції звернулись: Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова, Представник Фонду Народонаселення ООН в Україні Нузхат Есан та Надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Молдова, академік НАН України Сергій Пирожков.
До уваги учасників було представлено 17 виступів, які супроводжувались презентаціями, зокрема:
17 грудня 
Лібанова Елла Марленівна – Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, Київ, Україна. «Демографічні зрушення в контексті соціального розвитку»
Вишневский Анатолий Григорьевич – Директор Института демографии Национального исследовательского университета «Высшая школа экономики», доктор экономических наук, Москва, Россия. «Наблюдаемые демографические тенденции в свете демографической теории»
Stankuniene Vladislava Vytautas Magnus University, Faculty of Social Sciences, Head of Demographic Research Centre, Dr. habil., professor, Kaunas, Lithuania
«Sociodemographic differencies of fertility intentions in the context of low fertility in Lithuania»
Пальян Зінаїда Оганесівна – Доцент кафедри статистики та демографії Київського національного університет імені Тараса Шевченка, кандидат економічних наук, доцент, Київ, Україна.
«Демографічні зміни в Україні: сучасні особливості та очікування»
Позняк Олексій Володимирович – Завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, Київ, Україна. «Трансформації міграційних процесів»
Олександр Сидоренко – European Centre for Social Welfare policy and Research, Senior Advisor, PhD., Wien, Austria. «Старение в Европе: региональные особенности»
Курило Ірина Олексіївна – Завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, Київ, Україна. «Особливості старіння та становище літніх жінок в Україні»
Гладун Олександр Миколайович – Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, Київ, Україна. «Вплив соціальних катастроф ХХ століття на статево-вікову структуру населення України»
Архангельский Владимир Николаевич – Заведующий сектором теоретических проблем воспроизводства и политики населения Центра по изучению проблем народонаселения Экономического факультета МГУ имени М.В. Ломоносова, кандидат экономических наук, Москва, Россия. «Оценка демографической результативности мер помощи семьям с детьми в России»
Рингач Наталія Олександрівна – Головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор наук з державного управління, Київ, Україна. «Комплексна оцінка демографічних втрат внаслідок передчасної смертності в Україні»
Злотников Анатолий Геннадиевич – Заведующий кафедрой Белорусского торгово-экономического университета потребительской кооперации, кандидат экономических наук, доцент, Гомель, Беларусь. «Демографические ориентации населения и перспективы демографического развития Беларуси»
18 грудня
Макаренко Ігор Петрович – Директор Інститут еволюційної економіки, кандидат економічних наук, Київ, Україна. «Моделювання соціально-економічних криз»
Бистряков Ігор Костянтинович – Завідувач відділу ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», доктор економічних наук, професор, Київ, Україна. «Demos, ethos, ekos: oeconomikus»
Грішнова Олена Антонівна – Професор кафедри економіки підприємства, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор, Київ, Україна. «Демографічні передумови сучасного зростання ролі людського і соціального капіталу»
Лісогор Лариса Сергіївна – Завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук. «Розвиток ринку праці України у контексті трансформації міграційних процесів»
Кравченко Ірина Семенівна – Проректор Університету банківської справи Національного банку України, доктор економічних наук, професор, Київ, Україна. «Особливості взаємодії ринків праці ЄС та України»
Кивачук Анна Анатольевна – Научный сотрудник Центра демографических исследований Национального института экономических исследований АНМ, Кишинёв, Молдова. «Демографический потенциал Приднестровья: проблемы и тенденции развития»
За результатами обговорення учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Соціально-демографічні зрушення: чинники та перспективи» були прийняті рекомендації, які було надіслано до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.


20-21 листопада 2013 року Інститутом демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України спільно з Інститутом історії України НАН України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Національним університетом «Києво-Могилянська академія» було проведено Міжнародну наукову конференцію «Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921 – 1923 рр., 1932 – 1933 рр., 1946 – 1947 рр.)».



14-15 листопада 2013 року за підтримки Федерації профспілок України, Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі відбувся навчальний семінар на тему: «Система загальнообов’язкового державного соціального страхування: складова соціального діалогу, шляхи удосконалення» для членів постійної комісії Ради ФПУ з питань соціального діалогу та соціального страхування, членів правлінь та наглядових рад фондів соціального страхування, а також фахівців членських організацій з цих питань.
У роботі семінару взяли участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці Цибенко П.С., Голова підкомітету з питань державного соціального страхування, розвитку соціального діалогу та діяльності об’єднань громадян сторін соціального діалогу цього Комітету Денісова Л.Л., представники Мінсоцполітики, Міндоходів, Пенсійного фонду, виконавчих дирекцій фондів соціального страхування, наукових установ та інших відомств.
Учасникам семінару була представлена розгорнута інформація стосовно стану, існуючих проблем та перспектив розвитку систем соціального страхування, пенсійної системи, міжнародного досвіду функціонування накопичувальних пенсійних систем.
Пропонуємо для ознайомлення матеріали, представлені учасникам семінару:
Питання соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності)
Завдання, гарантії, статистика Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (Дирекція Фонду соціального страхування страхування від нещасних випадків на виробництві)
Моделі реформування системи загальнообов’язкового соціального страхування в контексті необхідності запровадження системи медичного соціального страхування та обов’язкової накопичувальної пенсійної системи (Шиптенко Т.В., старший науковий співробітник Відділу планування соціального розвитку НДЕІ Мінекономрозвитку)
Основні показники пенсійної системи (за даними Мінсоцполітики)
Уроки окремих країн щодо функціонування накопичувальних пенсійних систем (Горюк Н.В., експерт з пенсійних питань Програми USAID «Розвиток фінансового сектору» (FINREP – II)
Захист трудових прав людей похилого віку (Ткаченко Л.Г., провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України)

ДЖЕРЕЛО: http://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/sotsialne-strakhuvannya-i-pensijne-zabezpechennya/2737-vidbuvsya-seminar-z-pitan-zagalnoobov-yazkovogo-derzhavnogo-sotsialnogo-strakhuvannya


11-15 листопада 2013 року в Алмати (Республіка Казахстан) в рамках Регіонального курсу по  Людському  Розвитку відбувся міжнародний семінар-тренінг  “Доповіді про людський розвиток для досягнення результатів”. Організаторами виступили Офіс Доповідей про людський розвиток спільно з Регіональним центром ПРООН у Братиславі.  П’ятиденна програма була направлена на заохочення та поліпшення звітності по людському розвитку в регіонах,  побудову живої регіональної мережі для підтримки зв’язку один з одним та просування концепції розвитку людського потенціалу.
В перший, ознайомчий  день семінару, відбулося введення в тематику людського розвитку. Було розкрито фундаментальні питання ЛР, проведено порівняння з іншими теоріями розвитку, розглянуто поняття сталого людського розвитку. Також зроблено огляд доповідей про Людський розвиток за 1995-2013 роки та виділено чотири ключових стандарти підготовки Доповіді: національна/регіональна відповідальність, цілісність і якість аналізу, участь зацікавлених сторін іта забезпечення результатів. Наприкінці дня проведено роботу в групах за темами.
Другий день семінару стартував  з презентації “Початок роботи над Доповіддю”. За допомогою рольової гри та інтерактивної дискусії було змодульовано та проаналізовано основні етапи роботи:  вибір теми, мобілізація ресурсів для Доповіді, створення команди, можливість залучення співробітників урядових органів та національних статистичних агентств до написання Доповіді. В рамках інтерактивного модуля розглянуто приклад комунікаційної стратегії Дослідницьких доповідей про людський розвиток в Центральній Азії.
Третій день був присвячений безпосередньо процесу підготовки Доповіді. Проведено огляд інструментів для статистики та вимірювання, можливостей для команд Доповідей на прикладі Польщі, Сербії, Таджикистану, Узбекистану; розглянуто інноваційні підходи до вимірювання  ЛР та роль ЦРТ в оцінці прогресу у людському розвитку; проаналізовано розбіжності в національній та міжнародній статистиці. В ході  інтерактивної сесії представлено і обговорено ідеї різних країн щодо візуалізації даних. Традиційно день закінчився роботою в групах.
Четвертого дня було представлено презентацію «Досягнення результатів та їх моніторинг»; розроблено інформаційно-комунікаційну стратегію для ДЛР на прикладі Киргизстану, Туреччини, Чорногорії та інших країн. В рамках інтерактивного модуля проведено прес-конференцію та сесію з місцевим журналістом з питань роботи з мас-медіа. Проаналізовано аудит UNDAF з точки зору людського розвитку, а також включення ЛР в програмні інструменти. Наприкінці розглянуто результати групової роботи.
В останній тренінгу учасників було ознайомлено з Регіональним збірником “ЦРТ 2013 “ та новинами про Глобальну ДЛР 2014 та Дослідницькі доповіді про ЛР в Центральній Азії. Проведено неформальні регіональні консультації по “Глобальній Доповіді про людський розвиток 2014” та запропоновано послуги експертів з Офісу Доповідей про людський розвиток та Регіонального центру ПРООН в Братиславі.
Всі учасники семінару-тренінгу отримали сертифікати про проходження навчання.

Back to office report


all 21-22 листопада 2013 року в Національному університеті фізичного виховання і спорту України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Здоров'я і рухова активність: соціально-економічні та медичні аспекти». Організаторами конференції  виступили: Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України, Національний олімпійський комітет України, Українська академія наук, Олімпійська академія України, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Науково-практичний центр дитячої кардіології і дитячої кардіохірургії МОЗ України, Київський медичний університет Української асоціації народної медицини.
Учасникам конференції були адресовані вітання: Міністра освіти і науки України Дмитра Табачника, Міністра молоді та спорту України Равіля Сафіулліна, президента Національного олімпійського комітету України Сергія Бубки, директора компанії «Бріджинг Солюшн», презентатора європейської мережі оздоровчої рухової активності Европейського Бюро Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я Ліни Бурдон (Великобританія), директора Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров'я України Іллі Ємця, проректора з навчально-методичної роботи Київського медичного університету Української асоціації народної медицини Михайла Матяша.
У науковому заході взяло участь понад 300 осіб із 21 -ї країни світу, серед яких  - Алжир, Білорусь, Болгарія, Велика Британія, Венесуела, Грузія, Ірак, Іран, Йорданія, Китай, Латвія, Ліван, Літва, Молдова, Нідерланди, Палестина, Росія, Румунія, Сирія, Туркменістан, Україна.
Серед учасників конференції - представники наукових установ України та інших держав,  лікарсько-фізкультурних диспансерів, спортивні лікарі збірних команд України, провідні тренери, представники вищих навчальних закладів України, які здійснюють підготовку фахівців в галузі фізичного виховання, спорту, здоров'я людини та медицини.
Відповідно до програми конференції, сформованої його організаційним комітетом, робота заходу проводилася у формі пленарного засідання, двох секційних засідань за напрямами: «Здоров'я і рухова активність: актуальні проблеми»,«Медичні аспекти в практиці спортивної підготовки» та круглих столів за темами: «Здоров'я і рухова активність: міфи і реальність», «Актуальні проблеми сучасної спортивної медицини».
Роботою пленарних і секційних засідань керували провідні вчені в галузі фізичного виховання, здоров'я, спортивної медицини: Лібанова Е. (Україна),  Енгельсман Е. (Нідерланди), Платонов В. (Україна), Ларіньш В. (Латвія), Дутчак М. (Україна), Смоленський А. (Росія), Фільгіна О. (Білорусь), Шахліна Л. (Україна), Логвіна Т. (Білорусь), Афтимичук О. (Молдова), Жданова О. (Україна), Биргєу М. (Молдова), Мицкан Б. (Україна), Коритко З. (Україна), Мельнов С. (Білорусь), Циганенко О. (Україна), Михалюк Є. (Україна).
На пленарному засіданні наукового заходу було представлено 9 доповідей:
1. Лібанова Е. (Україна). Перспективи розвитку демографічної ситуації в Україні: акцент на здоровий спосіб життя.
2. Бурдон Л., Енгельсман Е. (Велика Британія, Нідерланди). Європейська мережа оздоровчої рухової активності ВООЗ: здобутки та перспективи.
3. Платонов В. (Україна). Предметна сфера освітнього напряму «Здоров'я людини» та її інформаційне забезпечення
4. Ларіньш В. (Латвія). Медичне забезпечення дитячо-юнацького спорту
5. Дутчак М. (Україна). Формування національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні: передумови, методологія та перспективи
6. Смоленський А. (Росія). Сучасна спортивна кардіологія заснована на доказах
7. Фільгіна О. (Білорусь). Моделювання оздоровчо-рекреаційної рухової активності жінок зрілого віку
8. Шахліна Л. (Україна). Залізодефіцитні стани в практиці спорту вищих досягнень
9. Логвіна Т. (Білорусь). Актуальні проблеми збереження здоров'я дітей засобами фізичної культури
На пленарному засіданні конференції були обговорені актуальні питання, пов'язані з розвитком демографічної ситуації в Україні, формуванням національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні та інформаційного забезпечення освітнього напряму «Здоров'я людини». Також розглядалися питання, присвячені сучасній спортивній кардіології, залізодефіцитним станам в практиці спорту вищих досягнень та актуальним проблемам збереження здоров'я дітей засобами фізичної культури.
Дискусії, що проходили на пленарних засіданнях наукового заходу, дозволили визначити найбільш актуальні проблеми соціально-економічних та медичних аспектів здоров'я та рухової активності.
Учасники наукового заходу були ознайомлені з роботою лабораторій Науково-дослідного інституту НУФВСУ.
На секційних засіданнях наукового заходу було представлено понад 40 доповідей.
В доповідях розглядалися актуальні проблеми спорту для всіх, фітнесу і рекреації, на яких були визначені питання залучення населення до рухової активності оздоровчої спрямованості, впровадження здоров'язберігаючих технологій, оцінки та корекції фізичного стану осіб різного віку, методичного забезпечення нових форм фізичної активності і передових технологій в рекреації і масовому спорті, ефективності використання сучасних фітнес-технологій для зміцнення здоров'я населення, проблеми і перспективи використання молекулярно-генетичної діагностики в спорті, питання організації оздоровчого харчування контингенту, який займається фітнесом, сучасна антибіотикотерапія бактеріальних інфекцій шкіри спортсменів, немедикаментозна реабілітація та можливості використання її у спортивній медицині, обґрунтування можливості використання немедикаментозних методів лікування в практиці лікаря зі спортивної медицини.
Виступи, які прозвучали під час круглих столів викликали зацікавлення і жваві дискусії. В доповідях прозвучали заклики до пропаганди здорового способу життя, залучення різних верств населення до рухової активності оздоровчо-рекреаційної спрямованості, організації змістовного дозвілля та розробки форм його реалізації. Було акцентовано увагу на необхідності формування свідомості молоді щодо корисності та необхідності занять фізичною культурою і спортом, позитивного відношення та інтересу до здорового способу життя, прагненню до гармонійного розвитку фізичних і духовних здібностей особистості. Розглянуті питання поглибленого обстеження спортсменів з метою профілактики розвитку перетренованості в результаті невідповідності фізичних навантажень функціональним можливостям організму. Учасниками конференції підтримана концепція організації щодо оздоровчого харчування у спорті та при заняттях фітнесом.
Учасниками конференції була прийнята резолюція, в якій було констатовано, що рухова активність оздоровчо-рекреаційної спрямованості та розвиток сучасної спортивної медицини є одним із найважливіших профілактичних заходів щодо зміцнення здоров'я різних категорій населення України, про необхідність розвитку спортивної медицини, підготовки спортивних лікарів для медичного забезпечення спорту вищих досягнень, акцентовано увагу на необхідності ознайомлення із досягненнями: використання сучасних рекреаційних та фітнес-технологій у оздоровленні населення; методів сучасної спортивної медицини в профілактиці захворювань і травм за рахунок систематичного медичного супроводження підготовки спортсменів високої кваліфікації з урахуванням віку та статі.
Матеріали з сайту http://www.uni-sport.edu.ua/uk/news/672


18 грудня 2012 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України спільно із ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» та ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України» було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію на тему: «Суспільно-екологічні аспекти формування стратегічного потенціалу сталого розвитку України та її регіонів». allОсновною метою Конференції була презентація Національної доповіді «Національна стратегія сталого людського розвитку: забезпечення справедливості». У конференції взяли участь провідні українські фахівці, відомі вчені з країн СНД, серед них:
Власюк О.С., Перший віце-президент Академії фінансового управління МФУ; Геєць В.М., директор ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», академік НАН України, Гриценко А.А., заступник директора, завідувач відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», член-кореспондент НАН України; Єфименко Т.І., Президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, професор, член-кореспондент НАН України; Ібатуллін Ш.І., завідувач відділу ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», доктор економічних наук, доцент; Кухар В.П., директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, академік НАН України; Левенець Ю.А., директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, академік НАН України; Манцуров І.Г., директор Науково-дослідного економічного Інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, професор, член-кореспондент НАН України; Рибальченко К.О., старший програмний менеджер Програми розвитку ООН; Хвесик М.А., директор ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», академік НААН України, заслужений діяч науки і техніки України.
ЛибановаЗ привітанням до учасників конференції звернулась директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, академік НАН України Лібанова Е.М. У своїй доповіді «Національна стратегія сталого людського розвитку: забезпечення справедливості» вона окреслила основні риси глобальних проблем початку ІІІ тисячоліття, проблеми соціалізації та гуманізації світової цивілізації, теоретичні основи забезпечення справедливості та усталеності, українське розуміння рівності тощо.Гриценко
Далі слово було надано заступнику директора, завідувачу відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», члену-кореспонденту НАН України Гриценку А.А. У своєму виступі «Экономические основания справедливости и устойчивости социального развития» він висвітлив наступні питання: економічне зростання, історичні форми взаємодії економічного і соціального у розвитку людського суспільства, протиріччя економічного і соціального, конфлікт економічного і соціального, інформаційно-мережева економіка, фінансова інтегрованість населення та інші питання.
Провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, д.е.н. Цимбал О.І. у своєму виступі приділив увагу різновидам справедливості, морфології інститутів, інституційним структурам недосконалості, які визначають основні параметри несправедливої нерівності в суспільстві, системі пріоритетів сталого людського розвитку.
БыстряковЗавідувач відділу ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», д.е.н., професор Бистряков І.К. у виступі «Інституціоналізація природоресурсних відносин як ключова складова політики сталого розвитку» розглянув архітектоніку інституціонального середовища,Ибатуллин інституціональний простір забезпечення раціонального природокористування, загальну схему включення стратегічного потенціалу у процес забезпечення сталого розвитку, комплексну оцінку природних ресурсів як фактор вдосконалення управління просторовим розвитком.
У презентації «Еколого-економічні аспекти оцінки потенціалу сталого розвитку регіону» завідувач відділу ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», д.е.н., доцент Ібатуллін Ш.І. висвітлив такі питання: інтегральний показник навколишнього середовища регіонів України у 2011 р., індекс екологічного стану земельних ресурсів, індекс екологічного стану водних ресурсів, трансформація класів землекористування, прогнозне землекористування у Київському регіоні на 2025 рік.
За результатами обговорення учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Суспільно-екологічні аспекти формування стратегічного потенціалу сталого розвитку України та її регіонів» були прийняті рекомендації, адресовані Президенту, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України та Обласним державним адміністраціям України.


28 листопада 2012 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України спільно із Міністерством соціальної політики України та Державною службою статистики України було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Оцінювання ефективності соціальної політики: методологія та практика». Конференція була присвячена обміну результатами наукових досліджень з проблем оцінювання ефективності соціальної політики, обговоренню методологічних та практичних завдань щодо вдосконалення оцінювання ефективності соціальної політики.
У конференції взяли участь провідні українські фахівці, серед яких були науковці Харківського регіонального Інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Науково-дослідного Інституту соціально-трудових відносин, Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Харківського національного економічного університету, Київського національного університету імені Т.Шевченка, Львівської національної академії мистецтв, Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. акад. С.Дем'янчука, ГО "Український інститут соціальних досліджень імені О.Яременка", Полтавського університету ім. Кондратюка, Києво-Могилянської Академії, Донецького національного технічного університету, Інституту менеджменту Вінницького національного технічного університету, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Інституту економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", Тернопільського національного економічного університету та ін.
Також у конференції прийняли участь відомі вчені з країн СНД, міжнародні експерти, представники міністерств і відомств країни. Серед них: Валявко М.О., заступник директора Благодійного фонду Олеся Довгого та Катерини Горіної; Осипова І.І., директор Департаменту обстежень домогосподарств Державної служби статистики України; Крентовська О.П., директор Департаменту стратегічного планування Міністерства соціальної політики України; Куценко В.І., завідувач відділу суспільних проблем сталого розвитку Інституту відділу пенсійного забезпечення департаменту соціального діалогу, соціального страхування та гуманітарних питань Федерації профспілок України; Петрина Катерина, старший спеціаліст Світового Банку з питань соціального захисту; Кривова О.А., міжнародний науковий центр інформаційних технологій; Маріанн Берто, експерт із моніторингу та оцінки соціальних послуг проекту "Підтримка розвитку системи соціальних послуг в Україні", Франція; Франсуа Дюрен, експерт із демографічних та актуальних розрахунків проекту "Підтримка розвитку системи соціальних послуг в Україні", Франція; Третяк Андрій, експерт із соціальної політики,постійний радник проекту "Підтримка розвитку системи соціальних послуг в Україні", Франція, та багато інших, усього 120 учасників.
Відкрила засідання директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова, яка висловила вдячність учасникам конференції за участь та окреслила напрями роботи.
Продовжила засідання завідувач відділу досліджень людського розвитку Олена Макарова Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України презентацією «Актуальні проблеми та принципи оцінювання соціальної політики», у якій розповіла про складові соціальної політики, політику доходів, співвідношення зарплати та соціальних трансфертів, субвенції із соціального захисту населення, 2005-2011 рр., динаміку зміни чисельності одиноких матерів у 2003-2012 рр.
Завідувач відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України Ольга Балакірєва у презентації «Застосування соціологічних досліджень для оцінювання ефективності соціальної політики: можливості та обмеження» розкрила підходи до вивчення соціальних проблем соціальної політики, ключові аспекти оцінювання ефективності соціальної політики та її окремих складових, індекси оцінки програм соціальної допомоги представниками різних цільових груп.
Далі презентацією «Оцінювання соціальної політики: інформаційно-аналітичне забезпечення та інструментарій» продовжив засідання завідувач відділу соціально-демографічної статистики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Володимир Саріогло. У своїй доповіді він розглянув інформаційні потреби у процесі планування та запровадження політики, інформаційні потоки та процес планування соціальної політики: ілюстрація ситуації в Україні, загальні вимоги до результатів оцінювання соціальних програм, основні етапи формування інформаційного забезпечення.
Директор Департаменту обстежень домогосподарств Державної служби статистики України Інна Осипова у доповіді «Офіційна статистика – базова складова інформаційного забезпечення оцінювання ефективності програм соціальної підтримки населення» приділила увагу методиці моніторингу та оцінювання ефективності програм соціальної підтримки населення. Вона окреслила перспективні завдання щодо запровадження оновленого міжнародного стандарту системи національних рахунків 2008 року, підготовки та проведення Всеукраїнського перепису населення.
Наступною виступила старший спеціаліст Світового Банку з питань соціального захисту Петрина Катерина з доповіддю «Реформирование системы субсидирования услуг централизованного теплоснабжения на Украине». У своїй доповіді вона висвітлила декілька нагальних питань: підвищення тарифів поряд з підвищенням соціальних гарантій і інвестування в енергоефективність: кого торкнеться підвищення тарифів? Яка кількість одержувачів допомоги поточних програм субсидування? Яка з існуючих програм допомоги ефективніша в наданні допомозі що має потребу?
Презентацією «Підвищення ефективності пенсійного страхування – найважливіше завдання профспілок» засідання продовжила Галина Голеусова, представник Професійної спілки працівників охорони здоров'я України. У виступі було зазначено про зростання середнього розміру пенсійної виплати у 2012 році, оцінку ефективності системи пенсійного забезпечення, надходження коштів до ФПУ.
Наступною до виступу була запрошена завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько. У своєму виступі «Оцінка ефективності адресних програм соціальної допомоги» вона окреслила ступінь адресації коштів бідним по адресним програмам, розподіл учасників адресних програм за децильними групами, рівень бідності до і після отримання допомоги, вплив окремих видів соціальної підтримки на загальне розшарування в суспільстві, розширення допомоги малозабезпеченим сім'ям за умови збереження діючої системи соціальної підтримки.
Професор кафедри управління персоналом та економіки праці, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Анатолій Гриненко. у презентації «Концептуальні засади сучасної соціальної політики, її функції та методи реалізації» висвітлив такі питання: складові соціальної сфери, соціальні права, соціальні гарантії, основні моделі реалізації соціальної політики держави, складова системи соціального захисту, основні функції соціальної політики.
Наступне слово було надане завідувачу відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Ірині Курило. У презентації «Допомога сім'ям з дітьми в Україні та її демографічні ефекти» вона зазначила природний приріст населення та сумарний показник народжуваності у країнах Європи та в Україні, розкрила динаміку деяких демографічних показників у 2000-2011 рр., допомогу при народженні дитини в Україні:еволюція в останнє десятиріччя, структуру народжуваності в Україні за черговістю народжень у 2001-2011 рр.
У презентації «Эволюция подходов к оценке эффективности реализации социальных проектов» завідувач сектору проблем економічного регулювання соціальних процесів на виробництві Інституту економіки промисловості НАН України Олена Мартякова розглянула основні економічні моделі взаємодії інститутів держави, бізнесу та суспільства, пріоритетні напрями для розвитку взаємодії держави, бізнесу і суспільства при реалізації соціальних проектів, принципи управління соціально-економічними системами.
Провідний науковий співробітник відділу економіки праці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко у своїй презентації «Оцінка ефективності державних не страхових пенсійних програм» охарактеризувала окремі категорії пенсіонерів – учасників пенсійних програм, розглянула Закон України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсій дітям війни.
За результатами обговорення учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Оцінювання ефективності соціальної політики: методологія та практика» були прийняті рекомендації, адресовані Кабінету Міністрів України.