29 листопада 2011 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно із Міністерством соціальної політики України та Державною службою статистики України було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію ”Модернізація українського суспільства: чинники, передумови, перспективи”.
Конференція була присвячена обміну результатами наукових досліджень з питань модернізації суспільства, обговоренню завдань щодо формування соціально-економічних передумов модернізації українського суспільства та розробці рекомендацій для політики.
У конференції взяли участь провідні українські фахівці, відомі вчені з країн СНД, міжнародні експерти, представники міністерств і відомств країни, а саме:
Амосов О.Ю., доктор економічних наук, професор, перший заступник директора Харківського регіонального Інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Геєць В.М., Віце-Президент НАН України, академік НАН України, директор ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Грішнова О.А., доктор економічних наук, професор Київського Національного Університету імені Т.Г. Шевченка, Дєєва Н.М., головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, доктор економічних наук, заслужений економіст України, Злотніков А.Г., кандидат економічних наук, завідувач кафедри кооперації і соціології Білоруського торгово-економічного університету споживчої кооперації, Іванкевич В.В.,керівник соціально-економічного департаменту Федерації профспілок України, Колот А.М., проректор з науково-педагогічної роботи ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Лібанова Е.М., академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Садова У.Я., доктор економічних наук, завідувач відділом Інституту регіональних досліджень НАН України та багато інших.

Вступним словом відкрила конференцію директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова, яка висловила вдячність учасникам конференції за участь та окреслила напрями роботи.
Директор ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Валерій Геєць у своїй презентації «Институты социализации на пути трансформации традиционных ценностей и проблемность интеграционных процессов в Европе (взгляд из Украины)» з позиції зближення України із країнами Європейського Союзу проаналізував особливості функціонування основних інститутів соціалізації у країнах Європи та основні тенденції їх розвитку. Доповідач виокремив наступні основні інститути соціалізації: сім’я, найближче соціальне оточення (друзі, знайомі, сусіди), дитячі дошкільні заклади, школа, заклади освіти, установи змістовного дозвілля, місце роботи, ЗМІ, Інтернет, місцеві громади, громадські, політичні та релігійні організації, професійні союзи, соціальні служби тощо. Валерій Михайлович резюмував, що для України на шляху вступу до Євросоюзу актуальною є трансформація більшості інститутів соціалізації з переорієнтацією на права людини, повагу до особистості та активну життєву позицію кожного члена суспільства.
Презентацією «Модернізація української економіки і суспільний розвиток» продовжила засідання директор ІДСД НАН України, академік НАН України Елла Лібанова. У своєму виступі пані Лібанова представила зміст, основні риси, типи та особливості модернізації сучасного суспільства, а також конкурентні переваги країн та умови успішної модернізації економіки. У подальшому виступі Елла Марленівна детально зупинилась на ситуації в Україні та запропонувала напрями, складові та очікувані результати модернізації суспільних відносин в Україні. На завершення, Елла Марленівна зазначила, що модернізація українського суспільства – це єдино можливий шлях подолання системної кризи, зокрема, досягнення високих стандартів якості життя, досягти чого можна лише шляхом послідовного і цілеспрямованого впливу на усі сфери суспільного буття – економіку, державу і суспільні відносини одночасно.
Професор Черкаського державного технологічного університету Тамара Качала у своїй презентації «Модернізація суспільного розвитку: проблеми та перспективи» крізь призму модернізації суспільства охарактеризувала основні завдання освітнього інноваційного центру та передумови створення громадської організації “Техно-інкубатор ЧДТУ” на базі вищого учбового закладу. На думку пані Качали є необхідність від дискусій перейти до практичних рішень, розроблення чітких інтерактивних планів та конкретних заходів, що забезпечить розвиток країни. І без науки тут не обійтись, тому що, на думку доповідача, нічого більш корисного ніж наука, сучасна цивілізація не придумала.
Анатолій Колот, професор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана у дебюті своєї презентації «Поглиблення асиметрій як сучасний виклик суспільному розвитку» охарактеризував великомасштабні та багатовекторні зміни, які Україна пережила за останні 20 років і зробив висновок, що ці зміни так і не наблизили нас до стабільності, не додали соціально-економічному розвитку стійкості, не усунули асиметрію академічних результатів з одного боку і соціальних здобутків, з іншого. У подальшому доповідачем було ґрунтовно проаналізовано вияви асиметричності в соціально-трудових відносинах, розглянуто їх форми та прояви на прикладі зміни коефіцієнта Джині у країнах-членах ОЕСР та частки заробітної плати у ВВП країн Європи та Центральної Азії. Виявлено чинники, що дестабілізують соціально-трудову сферу у світовому її вимірі та породжують численні асиметрії в ній.
На завершення, автор зазначив, що залишається відкритим актуальне для України запитання: які соціальні сили будуть ініціаторами та рушійною силою модернізації і оздоровлення економіки і чи останнє має шанс на успіх в умовах коли соціальна згуртованість суспільства залишається низькою?
Презентацією «Модернізація України: шлях у майбутнє» продовжив засідання заступник директора Харківського регіонального Інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Олег Амосов. У названій презентації було розглянуто причини та наслідки необхідності мобілізації та оновлення країн Європи та США, основною формою подолання суперечностей суспільства в яких стала «модернізація».
Головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Надія Дєєва у доповіді «Соціальна функція держави та соціалізація економіки» охарактеризувала історичні, економічні, соціальні та інші відмінності розуміння соціальної функції держави у різних країнах, що призводить до того, що навіть у розвинених країнах є проблеми злиденності, працевлаштування, заробітної плати тощо. Проте, на думку автора, головною відмінністю причин виникнення проблем у наших країнах є здатність держави обмежувати та нейтралізувати потенційно-диструктивну в соціальному контексті природу ринку. Тому, у своїй доповіді автор ставить логічне запитання: чому соціальна функція держави в Україні постійно виконується з політичним надривом і фінансовим дефіцитом, незважаючи на постійне зростання державних стандартів? Хоча відповідей і пропозицій на це питання є багато, на практиці ці пропозиції не вдається втілити в життя.
У подальшому виступі доповідач виокремлює та характеризує найвагоміші причини невиконання державою соціальної функції, на основі чого робить висновок, що первинним у логістиці розвитку реалізації соціальних функцій держави, все ж таки має бути оцінка можливості або потенціал соціалізації держави, тобто, сукупність всіх можливостей щодо забезпечення і підтримання суспільних інституцій такого рівня виробництва, розподілу, перерозподілу споживання матеріальних і духовних благ, які б забезпечували відтворення працездатності життєдіяльності членів суспільства на рівні цивілізаційних стандартів залежно від трудового внеску, так і не залежно.
Уляна Садова, завідувач відділом Інституту регіональних досліджень НАН України у презентації «Людський чинник структурної модернізації економіки регіону» розглянула проблеми модернізації економіки через призму проблем розвитку регіонів – сфери демовідтворення, сфери праці, сфери розподілу та соціально-культурної сфери, де особливо наголошувалось на міграційних ризиках розвитку економіки регіону. На завершення виступу пані Садова наголосила, що для запровадження інноваційної моделі конкурентоспроможності економіки регіону слід паралельно нарощувати два види капіталів – технологічного та людського.
За результатами обговорення учасниками Міжнародної науково-практичної конференції ”Модернізація українського суспільства: чинники, передумови, перспективи” були прийняті рекомендації, адресовані Кабінету Міністрів України.

28 квітня 2011 року в Києві, в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. В.М. Птухи НАН України відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Соціально-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи". Конференція була присвячена обговоренню основних проблем у сфері демографічних та соціально-економічних наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.

У конференції взяли участь відомі науковці, фахівці з проблем соціально-демографічної ситуації, тривалості життя і здоров'я населення, представники міністерств і відомств країни, а саме: Лібанова Е.М., директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи,академік НАН України; Кравченко О.С., директор Департаменту соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Міністерства соціальної політики; Сердюк А.М. президент Національної академії медичних наук України, Директор ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім. А.Н.Марзеєва", академік НАМН України; Гунько Н.В., завідувач лабораторії медичної демографії Інституту радіаційної гігієни та епідеміології ДУ "НЦРМ НАМН України", к.геогр.н., с.н.с.; Прилипко В.А., завідувач кафедрою загальної екології та безпеки життєдіяльності факультету екології та біотехнологій Національного університету біоресурсів і природокористування,, д.мед.н., професор; Хвесик М.А., директор ДУ "Інститут економіки природокористування та соціального розвитку" НАН України, академік НААН України; Удовиченко В.П., Голова Славутицької міської ради, д.е.н.; Злотніков А.Г., завідувач кафедри кооперації і соціології Білоруського торгово-економічного університету споживчої кооперації, к.е.н., доцент; Гриненко А.М., професор кафедри управління персоналом та економіки праці КНЕУ імені Вадима Гетьмана, к.е.н.; Куценко В.І., професор ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України”, д.е.н., заслужений діяч науки і техніки України та інші.

З привітанням до учасників конференції звернулась директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, академік НАН України Лібанова Е.М. У своїй доповіді "Демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи" вона представила основні результати моніторингу, що проводиться з 1997 року і має важливе значення для формування комплексної оцінки ситуації, що склалася в Україні в останні 25 років. Лібанова Е.М. проаналізувала чинники та демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи, дала оцінку рівню та якості життя на забруднених і прилеглих до них територіях і порівняла їх із середніми показниками по Україні, звернула увагу на об'єктивні тенденції смертності і загальні зміни чисельності населення. Наприкінці доповіді Елла Марленівна висловила пропозиції щодо дій, необхідних для запобігання демографічній деградації та знелюдненню постраждалих територій, серед яких: розвиток соціальної інфраструктури, ринку праці, забезпечення доступності освіти і медичних послуг; розробка стандартів здорового способу життя з урахуванням специфіки постраждалих територій; визначення перспективних напрямів економічної діяльності на постраждалих територіях та забезпечення державного замовлення на підготовку відповідної робочої сили тощо.

Директор Департаменту соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кравченко О.С. у своєму виступі звернула увагу на те, що в останні два десятиріччя в Україні створено комплексну розгалужену систему соціального захисту чорнобильців, яка ґрунтується на чіткій нормативно-правовій базі та відповідному бюджетному фінансуванні. Вона зазначила, що у 2011 році у Держбюджеті передбачено видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення постраждалих громадян у загальному обсязі 7 мільярдів гривень, на оздоровлення – 385 мільйонів гривень, збільшено кількість закуплених путівок для санаторно-курортного лікування на 48% в порівнянні з минулим роком. Кравченко О.С. наголосила, що цього року максимально були враховані потреби та побажання регіонів щодо оздоровлення дітей, посилено відповідальність за якість послуг, підвищено кваліфікаційні вимоги до оздоровчих закладів. Доповідач окреслила основні проблеми соціального захисту та внесла пропозиції щодо поетапного вирішення болючих проблем, починаючи з найбільш важливих, а саме: поетапне підвищення розмірів пенсій інвалідам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС (у 2 рази до 2015 року); поліпшення стану забезпечення путівками для санаторно-курортного лікування; починаючи з 2012 року, забезпечення змоги інвалідам-ліквідаторам оздоровлюватись мінімум раз на два роки; збільшення видатків на лікування громадян; здійснення реконструкції приміщення Наукового центру радіаційної медицини.
Кравченко О.С. доповіла, що Прем'єр-міністром України надано доручення, яким передбачається розробити і узгодити з соціальними партнерами, органами виконавчої влади, громадськими радами та подати на розгляд Уряду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Завідувач лабораторії медичної демографії Наукового центру радіаційної медицини НАМН України Гунько Н.В. у доповіді "Уроки Чорнобилю – екологічна міграція" наголосила на необхідності вчитися на досвіді минулих років. Вона означила групи факторів, що впливали на екологічну міграцію із РЗТ, проаналізувала напрями і обсяги міграційних потоків, звернула увагу на поетапність і хвилеподібність організованої екологічної міграції, які безпосередньо залежали від рішень уряду, обсягів фінансування переселенської програми та термінів введення в дію житла для переселенців, на ланцюгові реакції змін геодемографічного та соціально-економічного характеру як у регіонах-донорах, так і у регіонах-реципієнтах. Гунько Н.В. зупинилася на основних класифікаційних ознаках екологічних міграцій і підкреслила необхідність планування і розробки їх можливих сценаріїв. Враховуючи ситуацію в Чорнобилі і Фукусімі, вона запропонувала віднести до найбільш актуальних напрямів наукових досліджень на сучасному етапі такі: дослідження внутрішніх і зовнішніх екологічних міграцій; визначення впливу екологічних міграцій на геодемографічний простір та демоекономічний розвиток держави і окремих її регіонів; створення інформаційно-методологічного забезпечення аналізу екологічних міграцій; прогнозування та попередження екологічних міграцій населення; аналіз чинників екологічних міграцій, оцінка їх обсягів та термінів; удосконалення статистичного обліку міграційних процесів.

Президент Національної академії медичних наук України, академік НАМН України Сердюк А.М. представив доповідь "Сприйняття радіаційних ризиків: 25 років після катастрофи", в якій зосередив увагу на медико-соціальних наслідках чорнобильської катастрофи. Він охарактеризував три етапи інформаційної блокади в Україні (секретність, вседозволеність та дезорієнтація), проаналізував вплив Чорнобильської катастрофи на стан здоров'я людей, зупинився на основних напрямках роботи з населенням та зазначив необхідність переглядання зон радіаційного забруднення. Сердюк А.М. наголосив, що Чорнобиль – це не екологічна, а техногенна катастрофа і виділив її основні уроки, а саме: недооцінка масштабів катастрофи; відсутність інформації; провал радіаційної розвідки; залучення великої кількості непрофесіоналів; недостатність дозиметричного контролю; недосконалість нормативно-правової бази. Він визначив основну мету: оцінити ефективність реалізованих захисних заходів минулого заради майбутнього і залучити до вирішення проблем радіаційної безпеки ядерних технологій вчених НАН, НАМН і НААН, відповідних міністерств і відомств; для готовності аварійного реагування створити відповідну правову базу, підготувати бригади спеціалістів швидкого реагування і забезпечити їх необхідними ресурсами, розробити план реагування для кожної АЕС. Сердюк А.С. запропонував спільно з вченими Японії, Росії та інших країн оцінити медичні наслідки аварій на Чорнобильській АЕС і Фукусімі-1.

Завідувач кафедрою загальної екології та безпеки життєдіяльності Національного університету біоресурсів і природокористування, професор Прилипко В.А. у доповіді "Соціально-психологічний стан населення на радіоактивно забруднених територіях в динаміці післяаварійного періоду" висвітлила результати соціально-психологічного моніторингу, що проводився серед населення, що постійно проживає на РЗТ, учасників ліквідації аварії, евакуйованих та переселенців. Доповідач зосередила увагу на основних видах перепон для економічного відродження постраждалих регіонів, охарактеризувала соціальне самопочуття населення і виділила три основні групи потреб: соціально-політичні і правові гарантії; матеріально-трудові і інформаційно-рекреаційні гарантії; соціально-психологічна підтримка. Вона також означила різні групи населення за рівнем сприйняття радіаційного ризику, за ціннісними орієнтаціями, соціальними установками і життєвими стратегіями, за мірою потреби в допомозі. Прилипко В.А. зауважила, що зниження рівня соціальної напруги на РЗТ можливе тільки за умови оптимізації на державному рівні соціальної політики ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і виділила основні її складові: перегляд і оптимізація нормативно-правових актів; розробка і реалізація програм, стимулюючих розвиток соціальних і виробничих сфер на РЗТ; реалізація єдиної системи соціальної, психологічної і медичної реабілітації постраждалих; наукові дослідження по проблемі.

Професор ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України ” Куценко В.І. виголосила доповідь «Соціальні засади сталого розвитку територій, що зазнали Чорнобильського впливу». У своєму виступі вона зауважила, що сталий розвиток може забезпечити тільки поєднання економічного, екологічного і соціального аспектів і представила десять головних напрямів сталого розвитку, обраних у країнах Європейського Союзу, а також проаналізувала економічні та соціальні показники в постраждалих областях та в Україні в цілому. Куценко В.І. наголосила, що для стабільного сталого розвитку необхідно: забезпечити структурну перебудову економіки перш за все постраждалих районів; здійснити структурну перебудову на користь соціального блоку; забезпечити взаємодію суспільства, держави і природи в формуванні сталого розвитку; поставити освіту серед усієї соціальної сфери найпріоритетнішою (освіта має забезпечити орієнтацію мислення фахівця на забезпечення сталого розвитку).

Виступ Голови Славутицької міської ради Удовиченка В.П. був присвячений подоланню Чорнобильської причини. У доповіді було сказано про низький рівень інформованості, відсутність Державного реєстру наслідків катастрофи, перешкоди у виконанні головної роботи – вилучення 200 т паливноутримуючих мас, їх переробки і захоронення. Володимир Петрович бачить вихід у поверненні до Меморандуму країн "Великої сімки", Єврокомісії і України щодо дострокової зупинки ЧАЕС (зокрема, до Положення про зобов'язання країн щодо всеохоплюючої допомоги Україні), адже Чорнобиль – це не тільки українське лихо, це екологічна і соціально-економічна проблема всього світу. Удовиченко В.П. розповів про умови проживання у Славутичі і зауважив, що модель створення рівня життя у місті безальтернативна в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи. Він оголосив основні "Славутицькі принципи": опікування уряду і держави над атомною енергетикою; інформованість; участь місцевих та регіональних влад у локалізації техногенних катастроф. Доповідач дав оцінку катастрофі на Фукусімі і зазначив, що тільки зараз на системній основі почали проявлятися наслідки Хіросими і Нагасакі. На завершення доповіді він вніс пропозиції щодо оптимізації державної політики в сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме: економічна, екологічна та соціальна реабілітація постраждалих територій; покращення соціальної інфраструктури; соціальні гарантії медичного обслуговування і ризиків, пов'язаних зі здоров'ям.

Завідувач кафедри кооперації і соціології Білоруського торгово-економічного університету споживчої кооперації Злотніков А.Г. розповів про суперечності суб'єктивних оцінок наслідків Чорнобильської катастрофи. Він зауважив, що виступає у різних іпостасях – як житель постраждалої території, як ліквідатор, як очевидець і, нарешті, як соціолог-дослідник – і розглядає Чорнобильську проблему з різних точок зору. Важливою демографічною проблемою, пов'язаною з Чорнобилем, зазначив він, стало входження Білорусі в період депопуляції. Злотніков А.Г. озвучив результати анкетування, що проводилось серед жителів постраждалих областей Білорусі, наголосив на необхідності проведення моніторингу Чорнобильських територій та забезпеченні його фінансування. Він зупинився на характеристиці зон радіоактивного забруднення та основних напрямах міграції і звернув увагу на невідповідність результатів досліджень, проведених у різні роки різними інститутами. Доповідач зупинився на соціально-економічних проблемах, що нашарувалися на чорнобильську і запропонував шляхи їх вирішення.

Професор кафедри управління персоналом та економіки праці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Гриненко А.М. у своїй доповіді "Комплексність гарантій як основний принцип соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дав визначення соціального захисту, соціальних прав і гарантій громадян, соціальних пільг і потреб. Аналізуючи весь комплекс гарантій щодо соціального захисту чорнобильців, він означив як позитиви, так і негативи нормативно-правового забезпечення і безпосередньо практики реалізації соціального захисту постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС громадян. Гриненко А.М. зосередив увагу на необхідності створення Державного реєстру осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, розширенні сфери видів зайнятості громадян і створенні належних умов праці у сільській місцевості, гнучкої і багатогалузевої системи робочих місць, розширення діапазону неаграрних видів діяльності різних соціально-демографічних груп сільського населення; підвищення рівня радіологічних знань та інформованості населення, у тому числі працівників освіти, охорони здоров'я, аграрного сектору та харчової промисловості і в зв'язку з цим введення в економічних ВУЗах в законодавчому порядку обов'язкову тему з основ соціального захисту чорнобильців та громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Такими дисциплінами, зазначив Гриненко А.М. можуть бути "Соціальна політика", "Управління соціальним розвитком", "Соціальний захист та соціальне страхування" тощо.

За результатами обговорення найбільш актуальних питань соціально-демографічного розвитку постраждалих територій учасниками Міжнародної науково-практичної конференції "Соціально-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи" були прийняті рекомендації, адресовані Кабінету Міністрів України, в яких викладені основні напрями діяльності у сфері регулювання міграційних процесів, поліпшення стану здоров'я населення, зниження смертності та подовження тривалості життя, створення умов для економічної реабілітації територій, що зазнали радіаційного забруднення.