"Усе завжди закінчується добре. Коли щось закінчилося погано, отже, це ще не кінець."
Паоло Коельо

НОВИНИ


Інформація щодо всіх конференцій, семінарів, круглих столів, організатором (співорганізатором) яких є Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, розміщується на офіційному сайті Інституту. За інформацію, розміщену на інших джерелах без нашої згоди, Інститут відповідальності не несе.


aspirantura


photo

29.09.2016

Інститут демографії та соціальних досліджень на чолі з Еллою Лібановою направив подання про виключення зі складу Національної академії наук радника президента Російської Федерації Сергія Глазьєва.
Станом на вчора, 28 вересня, голосів за виключення Глазьєва не було, проте сьогодні зранку ситуація змінилась, передає ТСН з посиланням на власні джерела. Читайте також Радник Путіна відповів на публікацію прослуховування його розмов про Крим і "Новоросію" (аудіо) Як зазначається, рішення було прийнято одноголосно. Тепер, згідно зі статутом, має провести загальні збори НАН, проте коли вони відбудуться, наразі невідомо.

Відео: http://112.ua/video/sovetnik-putina-glazev-bolshe-ne-chlen-nan-ukrainy-212571.html

Детальніше читайте на УНІАН:
http://www.unian.ua/politics/1546417-institut-nan-ukrajini-pidtrimav-viklyuchennya-z-lav-akademikiv-radnika-putina-video.html
http://nv.ua/ukraine/events/v-akademii-nauk-ukrainy-podderzhali-iskljuchenie-sovetnika-glavy-kremlja-glazeva-iz-rjadov-uchenyh-231936.html
http://voi.com.ua/news/521566/
http://censor.net.ua/news/408217/institut_nan_ukrainy_podderjal_isklyuchenie_iz_ryadov_uchenyh_sovetnika_putina_glazeva
http://www.svodka.net/ekonomika/obschestvo-ekonomika/43901
http://news.liga.net/ua/news/politics/12878745-v_d_nanu_vimagayut_viklyuchiti_z_lav_akadem_k_v_radnika_put_na.htm
http://www.newsru.ua/ukraine/29sep2016/glaziecv.html
http://www.dsnews.ua/politics/sovetnika-putina-nakonets-to-lishat-zvaniya-ukrainskogo-akademika-29092016144100
http://glavcom.ua/news/radnika-putina-nareshti-viklyuchili-zi-skladu-akademiji-nauk-ukrajini-375213.html
https://focus.ua/country/358005/
http://112.ua/politika/sovetnika-prezidenta-rf-glazeva-namereny-lishit-zvaniya-akademika-nan-ukrainy-342335.html

 


photo

28.09.2016

Найбільш інтенсивно з непідконтрольних українській владі територій Криму та Донбасу виїжджали високоосвічені люди. Про це повідомила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, аналітик Анна Гвелесіані, передає УНІАН.
Як зазначається, відповідні результати показало дослідження "Становище внутрішньо переміщених осіб та їх інтеграція у приймаючі громади".
"Сьогодні значного напливу внутрішньо переміщених осіб не спостерігається. Переселенці в основному концентруються у найближчих до зони конфлікту територіях і, частково, у столичному регіоні. Найбільш інтенсивно з непідконтрольної території виїжджали високоосвічені люди. Майже 50% переселенців мають вищу або незакінчену вищу освіту", - сказала Гвелесіані.
Як зауважила експерт, за даними Міністерства соціальної політики, станом на 26 вересня 2016 року на облік взято близько 1 мільйона 700 тисяч переселенців з Донбасу та Криму. Водночас, за її словами, протягом 2016 року, після дворічного постійного зростання, чисельність переселенців стабілізувалася. 

 

http://www.unian.net/society/1545402-naibolee-intensivno-s-okkupirovannyih-kryima-i-donbassa-vyiezjali-vyisokoobrazovannyie-lyudi-issledovanie.html
http://www.unian.net/society/1545437-issledovanie-75-vnutrenne-peremeschennyih-lits-otnosyatsya-k-sotsialno-uyazvimyim-gruppam.html
http://health.unian.net/country/1545266-naibolee-intensivno-s-nepodkontrolnoy-territorii-vyiezjali-vyisokoobrazovannyie-lyudi-issledovanie.html
https://focus.ua/country/357949/
http://www.5.ua/suspilstvo/doslidzhennia-pokazalo-khto-naibilsh-aktyvno-pokydav-okupovani-krym-ta-donbas-126948.html
http://gazeta.ua/ru/articles/life/_pochti-50-pereselencev-imeyut-vysshee-ili-nezakonchennoe-vysshee-obrazovanie--opros/725759?mobile=true
http://dyvys.info/2016/09/28/z-krymu-ta-donbasu-vyyizhdzhaly-lyudy/
http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/104054/
http://www.novosti.dn.ua/news/261773-naybolee-yntensyvno-s-nepodkontrolnoy-terrytoryy-donbassa-y-kryma-vyezzhaly-vysokoobrazovannye-lyudy-yssledovanye
http://politeka.net/321005-kto-bezhal-iz-okkupirovannykh-kryma-i-donbassa/
http://kontrakty.ua/article/97601

 


photo

28.09.2016

Монетизація пільг в Україні призведе до того, що пенсіонери та інші категорії пільговиків опиняться і без безкоштовних послуг, і без грошей, на які могли б придбати цю послугу.
Таку думку висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Національної академії наук України Лідія Ткаченко в коментарі кореспонденту ГолосUA.
«При монетизації - це як аксіома - багато категорій відсікаються взагалі: люди не отримують адекватної компенсації. Тут можна бути впевненим на всі 100% », - підкреслила соціолог.
За її словами, наприклад, пенсіонери, які проживають у сільській місцевості, при відвідуванні міст можуть скористатися пільгою безкоштовного проїзду, але після введення монетизації пільг ці категорії громадян залишаться і без можливості безкоштовно користуватися комунальним транспортом, і без компенсації проїзду.
Зокрема, як підкреслила Л. Ткаченко, ні в якому разі не можна застосовувати монетизацію для забезпечення ліками людей з важкими хронічними захворюваннями (такими, як, наприклад, туберкульоз і цукровий діабет).
Так, на думку експерта, не дивлячись на постійні затримки і корупційні скандали, ці категорії громадян як би там не було забезпечуються життєво необхідними препаратами.
Нагадаємо, в уряді до гінця року планують внести на розгляд до Верховної Ради законопроект про монетизацію пільг.

 

http://ru.golos.ua/social_problem/s_monetizatsiey_lgot_pensioneryi_ne_poluchat_ot_gosudarstva_ni_deneg_ni_uslug__ekspe

 


photo

28.09.2016

Постійний супутник трудової міграції - втрата кадрового потенціалу країни. Україна завдяки руйнівною політиці зовнішнього управління втрачає останні висококваліфіковані кадри. При цьому населення, що залишилося країни неухильно старіє і вимирає. За даними ЦРУ, Україна за результатами 2015 року (померло 595 тис. Чоловік) посіла друге місце в світі за коефіцієнтом смертності (перше місце отримала африканська країна Лесото). Згідно ж з прогнозними оцінками ООН, в 2050-му населення України скоротиться до 35,1 млн. Чоловік.
На жаль, такі прогнози - досить оптимістичні. На думку завідувача відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціологічних досліджень НАНУ А. Позняка, до позначки в 35 млн. Населення України може прийти набагато швидше. В результаті цього, каже він, «навантаження на бюджет стане наскільки великий, що не зможемо підтримати навіть мінімальні життєві стандарти». На його думку, замінити тих, хто виїхав українців зможуть тільки жителі бідних азіатських і африканських країн.


http://www.materik.ru/rubric/detail.php?ID=25379&SECTION_ID=4

 


photo

27.09.2016

За 2014-2015 роки українці стали вдвічі біднішою.
Про це повідомила провідний науковий співробітник відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Світлана Полякова в коментарі кореспонденту ГолосUA.
"Якщо говорити про відносних показниках бідності - в 2015 році вони майже не змінилися. Але якщо оцінювати бідність по фактичному прожитковому рівню (це - відсоток населення, який існує за межею фактичного прожиткового рівня) - якщо в 2014 році було 28,6% бідних, в 2015 - вже 58,3%. Тобто, показник зріс удвічі », - сказала вона.
Також, за словами фахівця, в 2015 році «виріс рівень бідності за критерієм ООН для міжнародних порівнянь, для країн Центральної та Східної Європи, в гривневому еквіваленті та доларах США за паритетом купівельної спроможності, що враховується Світовим банком».
«Цей показник з 1% в 2014 році виріс 2,2% в 2015 році. Таким чином, можна сказати, що спостерігається істотне зменшення саме реальних доходів, починаючи з другої половини 2014 року. », - Зазначила вона.
Найбіднішими ж в Україні є сім'ї з дітьми та пенсіонери. Про це заявила провідний науковий співробітник відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Світлана Полякова.
"У однозначно гіршій ситуації домогосподарства з дітьми, з однією дитиною ще більш-менш, а з двома і більше людям зовсім складно доводиться. За відносним критеріям, серед сімей з однією дитиною за межею бідності перебувають 22,4%, а з двома - вже 38,6%. Це - високий рівень бідності. Складна ситуація в групі дітей до 18 років - показник бідності становить в цій групі 29,5%", - заявила вона в коментарі на ресурсі Голос.UA.
Експерт зазначила, що показник бідних пенсіонерів, особливо за тим, кому 75 років, буде рости, а на даний момент складає 23%. За минулий рік серед пенсіонерів було 19,6% бідних.
"Чому немає критичної ситуації в домогосподарствах пенсіонерів? У нас працює система житлових субсидій, і будь-яке домогосподарство пенсіонерів може їх отримати", - додала експерт.


http://ru.golos.ua/ekonomika/za_20142015_godyi_ukraintsyi_stali_vdvoe_bednee__ekspert_9089
http://znaj.ua/news/economics/64614/cim-zakinchitsya-dlya-ukrayinciv-rist-tarifiv.html
http://znaj.ua/news/regions/64745/hto-v-ukrayini-najbidnishij.html
http://ukrreal.info/ua/suspilstvo/125586-khto-v-ukraini-naybidnishiy

http://ru.golos.ua/suspilstvo/samyimi_bednyimi_v_ukraine_yavlyayutsya_semi_s_detmi_i_lyudi_starshe_75_let__demogra

 


photo

27.09.2016

Лідерами по пишнотілості є Житомирська, Хмельницька, Чернігівська, Полтавська та Херсонські області. Кількість людей з ожирінням там становить 19-25%. А найбільше струнких українців (їх індекс маси тіла в рамках норми) живе на Заході країни, в Луганській і Миколаївській областях, а також в Києві, інформує news.eizvestia.com.
В абсолютних лідерах за кількістю людей з нормальною вагою виявилися Івано-Франківська та Закарпатська області - тут таких відповідно 50,7% і 49,6%. Перше пояснення цьому факту, яке приходить на розум, - це те, що велика частина населення цих областей живуть в гірських районах, де нечасто ходить транспорт, і щоб спуститься в місто за хлібом або сходити до сусіда в гості, потрібно пройти з десяток кілометрів з чималому навантаженням у вигляді крутих підйомів і спусків. Можливо, грають роль і чисте гірське повітря, і мінеральні води, якими так багаті Карпати.
Однак фахівці бачать причину в іншому. «Зайва вага - це, перш за все, наслідок надмірного вживання жирів і транс-жирів, якими рясніє промислово оброблена їжа з магазинів. У сім'ях, де багато дітей, люди харчуються більш раціонально, готуючи їжу з більш простих, часто самостійно вирощених продуктів. А багатодітних сімей якраз найбільше на Західній Україні », - припускає заввідділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.


http://news.eizvestia.com/zdorove/full/476-kakie-ukrainskie-regiony-stradayut-ot-ozhireniya-a-kakie-ot-xudoby-infografika
http://www.0552.ua/article/1384396

 


photo

27.09.2016

Кримінал через бідність

Левова частка злочинів — дві третини — стосується власності. Саме за цими злочинами спостерігається найбільш негативна тенденція. За даними ГПУ, більш ніж на третину зросла кількість крадіжок, на 40 відсотків — пограбувань, а на Рівненщині та на Волині їх стало на 70-80 відсотків більше.
Крім того, порівняно з минулим роком відчутно, на третину, зросла кількість порушень правил дорожнього руху, а от пов’язаних з наркотиками правопорушень стало навпаки — на 14 відсотків менше.
На думку голови Нацполіції Хатії Деканоїдзе, головна причина сплеску злочинності — зубожіння населення. » Проблема в тому, що наш народ біднішає», — наводить її слова агентство «Інтерфакс-Україна».
Економічні показники говорять на користь цієї версії. Ще у 2013 році рівень безробіття складав 7,2 відсотка, серед молоді — 17,4 відсотка, а середня зарплатня у перерахунку становила близько 400 доларів США. У 2016-му ситуація відчутно гірша — не має роботи кожний десятий українець, серед молоді — кожен четвертий, а середня зарплата у валютному еквіваленті впала приблизно вдвічі. За даними Держслужби статистики України, станом на червень зареєстрованих безробітних було близько 389 тисяч, грошову допомогу середнім розміром у 1547 гривень (61 долар) отримували четверо з п’яти.
У Національній поліції також кивають на ситуацію із внутрішньої міграцією, викликаною переселенням громадян із окупованих бойовиками територій, та збільшення обігу зброї. Утім, статистика щодо злочинів з використанням вогнепальної зброї вказує на інше — за вісім місяців поточного року таких зареєстровано лише 390 випадків порівняно із 1039 за аналогічний період 2015 року.
Даних, які б вказували на зв’язок внутрішніх переселенців і злочинності, також немає. Експерти передусім говорять про економічну ситуацію. «Завжди, коли падає рівень життя, злочинність зростає (…) В принципі, у більшості внутрішніх переселенців рівень погіршився, проте напевне про зв’язок із зростанням злочинності я б не говорив», — пояснює DW Олексій Позняк з Інституту демографії та соціальних досліджень.


http://socportal.info/2016/09/27/zlochin-bez-kari-chim-poyasnyuyet-sya-splesk-kriminalu-v-ukrayini.html

 


photo

26.09.2016

Обсяги еміграції українців – небанальне питання. Офіційні дані свідчать про достатньо скромний відплив людей з України, але реальні цифри можуть значно відрізнятися.
За даними Держстату, востаннє скорочення населення внаслідок міждержавної міграції мало місце в 2004 році: “мінус” 7615 осіб (38567 прибуло, 46182 вибуло). Після цього в Україну офіційно приїжджало більше людей, ніж виїжджало. (див. графік)
Але на ці дані складно спиратися в питанні еміграції. Адже щорічно з України їде досить багато людей на заробітки – як легально, так й нелегально.
Нещодавно директор консульського департаменту МЗС України Андрій Сибіга повідомив, що за кордоном перебуває близько 5 мільйонів громадян України. Це відповідає статистиці, що наводиться Світовим Банком. Проте є декілька “але”.
У 2013 році кількість таких людей була понад 5 млн осіб, тож відбулося незначне скорочення попри те, що через АТО значна кількість населення Донецької та Луганської областей змушені були залишити свої домівки, і частина цих людей виїхали за кордон.
По-друге, за даними центру Cedos, із цих 5 млн. більшість (3 млн. осіб) живуть у Росії і виїхали туди, коли Україна здобула незалежність у 1991 році. Вони вже могли отримати громадянство Росії, але все одно вважаються такими, хто емігрував з України.
Також українці, які їдуть на певні періоди за кордон, часто повертаються назад – в тому числі через неможливість отримати документи для постійного проживання (також дані CEDOS). За словами Олексія Позняка, завідувача відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів, які одномоментно перебувають за кордоном, складає приблизно 1,5 млн. осіб.


http://voxukraine.org/2016/09/26/slovo-poperednika-voxcheck-opoblok/


photo

26.09.2016
Людмила Слюсар, провідний науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень  прйняла участь у програмі "Виміри життя": Жити довго і щасливо. Як укріпити українські родини та Чи ефективні онлайн-курси

 Радіо Ера за темою:«Статистика розлучень в Україні»

http://www.eramedia.com.ua/article/245518-vimri_jittya_jiti_dovgo__schaslivo_yak_ukrpiti_ukransk_rodini_ta/

 


photo

23.09.2016

Поступове збільшення пенсійного віку, в першу чергу для жінок, дозволяє економити кошти Пенсійного фонду. У довгостроковій перспективі така економія може стати одним з вирішальних чинників, особливо на тлі посилення міграційних настроїв серед української молоді.
У нинішніх умовах вибір між життям на батьківщині, але без хороших доходів або на чужині, але з заробітками 300-500 євро буде на користь еміграції. Значить, податки (якщо буде офіційна робота) і інші витрати значна частина молодого покоління буде здійснювати за межами України і не на користь української економіки.
За словами, провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідії Ткаченко, щорічна економія від підвищення пенсійного віку на півроку для жінок становить кілька сотень тисяч гривень.
"Твердження, що підвищення пенсійного віку веде до зниження рівня життя людей не має під собою ніяких аргументів. З 2011 року підвищується пенсійний вік жінок, і нікому не стало від цього гірше. Смертність жінок точно не збільшилася, навпаки, навіть зменшилася, і катастрофи на ринку праці теж не відбулося. Звичайно, ніхто не зрадіє, але підвищення пенсійного віку дозволяє економити кошти пенсійного фонду ", - зазначила Ткаченко.
У той же час вона відзначила посилення міграційних настроїв серед працездатного населення.
"Працювати скоро буде нікому, і це реальна загроза. Тому, підвищення з 2021 року пенсійного віку для чоловіків і жінок до 65 років - це загальноєвропейський стандарт", - додала вона.


http://rian.com.ua/analytics/20160923/1016702903.html


photo

21.09.2016

Уряд знайшов додаткове джерело фінансування ПФУ, розширивши базу нарахування єдиного соціального внеску для фізосіб-підприємців (крім бізнесу, що перебуває на спрощеній системі оподаткування) і громадян, які займаються незалежною професійною діяльністю - медичної, юридичної, нотаріальної, наукової, літературної. Якщо зараз, за чинним законодавством, зобов'язання щодо сплати ЄСВ для них настає в місяць, коли отримано дохід, то з 2017 року сплата може стати щомісячної незалежно від прибутковості справи. Сума до сплати - не менше, ніж мінімальний страховий внесок. З 1 січня - це близько 350 гривень (22% від мінімальної зарплати). "Таких платників трохи і сильно бюджет це не врятує",- зазначила Лідія Ткаченко.
"В пенсійній системі вже економити нема на чому, - вважає Ткаченко. - Тому акцент вже потрібно було робити на посиленні контролю за нарахуванням та сплатою ЄСВ, так як особливої легалізації зарплат після зниження вдвічі ставки соцвнеску так і не відбулося. Особливо варто було б контролювати ринки, вводити касові апарати, вирішувати проблеми з МАФами".
Даремно, на думку провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень, уряд пішов і на скасування оподаткування високих пенсій. Не обкладалися лише виплати менше 3 мінімальних зарплат (4134 гривень).


https://daily.rbc.ua/ukr/show/pensii-stipendii-lekarstva-zhdat-pravitelstva-1474432744.html



photo

14.09.2016

Фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень в розмові із "Країною" відзначають, що за даними за Півроку поки рано робити висновок - Звичайно, розглядається вже річний звіт. Що, втім, не скасовує того, що число населення в Україні останні кілька років стрімко падає.
"Динаміка у нас і раніше була невеселою, - каже "Країні "фахівець Інституту Ірина Курило. - Але в останні роки ситуація погіршилася Основна причина прозаїчна - .. Це економічна ситуація в країні Ви ж самі бачите, що відбувається".
Іншими словами, після Майдану, обстановка в країні за рахунок економічної кризи і війни погіршилася, що призвело не тільки до високої смертності населення (в тому числі і смерті в АТО), але і до зростання міграції з країни.
"Економікою теж все пояснити не можна, - каже "Країні" прогнозист Інституту Павло Шевчук. - Наприклад, в 2008 році була економічна криза, тим не менш, ми відзначали приріст населення". Він також додає, що повну картину заважає скласти окупація Криму та частини Донбасу - даних звідти у статистів немає.
За словами Шевчука, одна з причин - це зміни в структурі населення України. "Зараз в репродуктивний вік вступає покоління, якого мало, в два рази менше, ніж покоління 80-х, - пояснює він. - І найближчі років десять, ситуація не зміниться".
Таким чином, за прогнозами фахівців, через десять років населення України може скоротитися до 32-35 млн. чоловік. Це можна порівняти з населенням Польщі.


http://strana.ua/articles/analysis/31566-cherez-desyat-let-ukraincev-mozhet-stat-35-millionov.html

http://www.ukrrudprom.com/digest/CHerez_desyat_let_ukraintsev_moget_stat_35_millionov.html



photo

13.09.2016

За словами заступника директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олександра Гладуна, демографічне становище України на сьогоднішній день патове.
- Ми практично досягли демографічної «ями». Але і це ще не межа, - прокоментував ситуацію Олександр Гладун.
Вчений упевнений, що на ситуацію впливає цілий перелік негативних факторів: погана демографічна історія, складна економічна ситуація, загальноєвропейські тенденції.
- Те, що відбувається з демографією в Україні зараз, було закладено ще в СРСР у минулому столітті. Величезний відсоток смертності в Україні був в минулому столітті. На нашій території була Перша світова війна. Потім - громадянська війна, колективізація, голодомор, Друга світова війна. Смертність підвищилася, народжуваність впала. Це демографічний закон: якщо частина людей не народжується, кількість тих, хто має народитися через 20 років значно менше. У 90-ті роки Україна як раз увійшла в період найнижчої народжуваності в Європі, - розповів Олександр Гладун.
За словами вченого, зараз у нас сама катастрофічна ситуація за всі минулі роки: нестабільна економічна ситуація, війна на сході і жінки просто бояться народжувати дітей.
- На початку минулого століття жінка в середньому народжувала 5-7 дітей, сьогодні в кращому випадку - 2. Крім того зараз люди намагаються заводити дітей, коли є певна матеріальна база, - говорить Олександр Гладун, - Якщо ще вісім-десять років тому середній вік для народження першої дитини був 24 роки, то зараз це вже 27 років. Природно, при таких показниках, нація старіє.
Тенденція, яку закладають вчені Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи невтішна. За їхніми підрахунками, в Україні буде приблизно 35 млн. населення. Це з урахуванням Криму. Без Криму - 32 млн. чоловік.



https://bessarabiainform.com/2016/09/vymrem-kak-mamonty-k-2050-v-ukraine-ostanetsya-ne-bolee-32-millionov-chelovek/

http://www.dialog.ua/news/97093_1473833658

http://www.politnavigator.net/naselenie-ukrainy-prodolzhaet-katastroficheski-sokrashhatsya-dazhe-bez-ucheta-poteri-kryma-i-donbassa.html

http://kp.ua/life/550837-vymrem-kak-mamonty-k-2050-v-ukrayne-ostanetsia-ne-bolee-32-myllyonov-chelovek


photo

13.09.2016

Те, що Україна зайняла друге місце за рівнем смертності з 225 розглянутих країн на 1000 чоловік населення в рейтингу Центрального розвідувального управління США за 2015 рік - під сумнівом.
Про це в коментарі Голос UA заявив заступник з наукової роботи інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун.
«Я не знаю методологію цього рейтингу. Можливо, він базується на даних державної служби статистики, а ЦРУ до всього іншого проводить власні дослідження. Тому наші підрахунки і їх підрахунки можуть відрізнятися між собою. Однак те що ми знаходимося у 20-ці даного рейтингу з кінця, так це точно. Не думаю, що ми другі, тому що в багатьох країнах облік народжених і померлих набагато гірше, ніж в Україні. Це стосується африканських і азіатських країн », - розповідає експерт.
Однак, за словами експерта, ситуація зі смертністю в Україні досить погана, так як в країні переважно проживає літнє населення.
«У нашій країні проживає 22% населення похилого віку віком 60 років і старше. І тільки 14-15% українців віком до 15 років. Тобто у нас в країні проживає більше людей пенсійного віку. Тому в Україні населення швидше старіє і вмирає в порівнянні з європейськими країнами», - зазначає експерт.
Крім того, демограф зазначив, що в Україні налічується велика смертність серед чоловіків працездатного віку.
«Наші чоловіки не стежать за своїм здоров'ям і вживають багато алкоголю. На жаль, в нашому суспільстві здоров'я не вважається цінністю. Також на рівень смертності впливає екологія і погане медичне обслуговування », впевнений експерт.
О. Гладун зазначив, що українці найчастіше вмирають через інфаркти, інсульти, туберкульоз і СНІД. Також, за словами експерта, українці відмовляються від лікування через дорожнечу ліків, що в свою чергу призводить до летального результату.
Демограф впевнений, що «підвищена народжуваність зможе поліпшити ситуацію зі смертністю тільки через 20-30 років».

 

http://ru.golos.ua/suspilstvo/ekspert_nazval_prichinu_rosta_smertnosti_v_ukraine_9808


photo

13.09.2016

Людмила Черенько, завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України прийняла участь у програмі "Резонанс", за темою: «Споживчий кошик українців, або жити за нормативами 1994 року».
Фахівець зазначила, що: «У такому вигляді як в Україні, споживчий кошик ніде в цивілізованому світі не визначається. Якщо ж щось і робити, тобто номенклатурно визначати, то треба визначати його для різних категорій сімей, а не для однієї особи, люди рідко живуть одноосібно. Якщо визначати по групам товарів – то для сім’ї, і зрозуміло що використовувати цей споживчий кошик виключно як межу бідності.
Інституції яка б визначала прожитковий кошик зараз не існує. Раніше він визначався за методикою Російської федерації. Єдина норма визначення прожиткового кошику береться з Закону України «Про прожитковий мінімум» 2000-го року, основи цього ж закону взяті з російського законодавства 1994 року.
Ми пропонуємо визначати продуктовий кошик, в який будуть входити продукти для забезпечення людини повним корисним раціональним харчуванням, з урахуванням всіх зауважень медиків. Решта ж повинна розраховуватись у відсотках від продуктового кошика».

http://www.eramedia.com.ua/article/244707-rzonans_spojivchiyi_koshik_ukrantcv_abo_jiti_za_normativami__ro/


photo

12.09.2016


Оцінка гендерних питань в Україні – 2016


Документ Світового банку / підготовлено Ганною Герасименко, провідним науковим співробітником ІДСД ім. М.В. Птухи НАНУ у співпраці з Клавдією Максименко, старшим спеціалістом представництва Світового банку в Україні.

Мета даної оцінки полягає у визначенні та дослідженні основних проявів гендерної нерівності в контексті представництва, розвитку людського потенціалу та доступу до економічних можливостей населення України. Результати всебічного аналізу ґрунтуються на кількісному підході з широким використанням міжнародних даних, офіційної інформації Державної служби статистики України, результатів вибіркових обстежень населення та спеціальних соціологічних опитувань. Висновки та рекомендації дослідження були обговорені на національному рівні з провідними експертами з гендерних питань, представниками органів виконавчої влади, наукових інститутів, вищих навчальних закладів, міжнародних та неурядових організацій.

 

ISBN 978-617-7239-06-1


(Електронний варіант)

(Electronic version)


photo

12.09.2016

У програмі «У контексті» на радіо Ера прийняла участь Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н. за темою: «Перепис населення: чи вдасться його нарешті, провести, скільки коштів та часу потрібно».
Фахівець зазначила: «Що перепис населення дуже масштабний захід і звичайно потребує фінансування. Витрати на проведення перепису залежать від методів проведення. Останнім часом прийнято проводити переписи за допомогою інтернету, що звичайно буде дешевше, але це потребує ретельної підготовки».
Лідія Григорівна відмітила: «Не проводився перепис – значить, що наші урядовці взагалі не переймаються тим, що відбувається з населенням. І, нажаль, оті сумні події, що відбуваються останні три роки пов’язані з недооцінкою стану суспільства і взагалі не зважання, недостатній інтерес до населення, до потреб населення.

http://www.eramedia.com.ua/article/244605-u_kontekst_situatcya_z_stantcyu_metro_gerov_dnpra_ta_razom_nas_b/


photo

11.09.2016

За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, перепис населення України відбудеться за чотири роки.
"Якщо зараз створюється робоча група, це починається підготовка до проведення перепису 2020-го року. ООН рекомендує проводити перепис не рідше, ніж раз на 10 років, у рік, який закінчується або на 0, або на 1, або на 9 для того, щоб потім можна було звести дані по Європі чи по всьому світу, провести порівняння", - пояснює Лібанова.
Вчена сподівається, що ініціативу реалізують.
"З циклу 2010-го року ми випали, дай Бог потрапити у цикл 2020. Там колосальна підготовча робота. Потрібне програмна забезпечення, переписний лист, методика. Потрібні попередні списки, щоб розбити роботу на ділянки", - зазначає соціолог.
Додає, що, коли була студенткою, сама брала участь у переписі. Тож аби долучитися до справи, бути дипломованим соціологом необов’язково.
Як вирішать питання з окупованими територіями, Лібанова прогнозувати не береться.
"Звісно, проводити там перепис ми не зможемо, але будемо сподіватися, що до того часу щось зміниться на краще", - наголошує вчена.
Сам перепис зазвичай проводиться 2-3 тижні. Трохи збільшити тривалість процедури можуть задля контрольних обходів – за нормами, 25% людей опитують повторно.
"Тестується ситуація на певний день. Кожну людину питають, де вона перебувала у визначений момент", - пояснює наша співрозмовниця.
А от скільки триватиме обробка результатів, - сказати важко. У Канаді цим займалися сім років. В Україні (після опитування 2001-го – ред.) упоралися за три.
Прогнозувати результати перепису і несподіванки, які можуть виявитися, Лібанова не береться.


http://www.depo.ua/ukr/life/perepis-2020-ukrayina-vipala-zi-svitovogo-tsiklu-ale-sprobue-09092016170000

 


09.09.2016
За останні шість років Україна сильно змінилася, і головне, що з'явилося в нашій країні - це українська громадянська нація.
Про це розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, заслужений економіст і академік Елла Лібанова.
"У 2010 році громадянське суспільство було дуже пригнічено - і кризою і тим, що не мало практики заявити про себе. Зараз абсолютно не так. Зараз влада, запевняю вас, прекрасно розуміє, що якщо буде робити щось, що не подобається людям, значить вийдуть проти неї", - заявила Лібанова.
"Це означає, що в країні можливий новий Майдан. І нічого страшного в цьому немає. Звичайно, я практично виключаю, що це буде в тому вигляді, в якому він був. Не думаю, що хтось буде стріляти в людей. Однак Майдан як масовий протест звичайно можливий", - заявила заслужений економіст.
"Питання в тому, до чого цей протест призведе. Або до революційних трансформацій, або він буде змушувати владу працювати, в тому напрямку, який потрібно людям. А без громадянського розвиненого суспільства взагалі ніяка децентралізація неможлива. Це буде ще гірше, ніж коли влада сконцентрована в одному місці", сказала Лібанова.
"Зараз в Україні з'явилося таке відчуття "українськості". Я не пам'ятаю такого, щоб люди з полюванням надягали вишиванку, щоб в машинах висіли українські прапори, щоб на будинках і балконах їх вивішували - ніколи такого не було. На сьогоднішній день у нас стала формуватися українська громадянська нація. І це дуже важливо. Я погано розумію, як може відбутися держава, при відсутності ось цієї громадянської позиції", - сказала експерт.

http://www.news24ua.com/novyy-maydan-vozmozhen-i-v-etom-net-nichego-strashnogo-direktor-instituta-demografii-e-libanova https://www.youtube.com/watch?v=b0RYXy5p09o


photo

06.09.2016

Людмила Черенько , завідуюча сектором дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В. Птухи НАН України надала інтерв’ю (телефоном) Ера Медіа у програмі «У контексті», стосовного того, наскільки в Україні є небезпечним соціальне розшарування між дуже багатою меншістю та дуже бідною більшістю.
Вона зазначила, що 5% населення мають якісно інші стандарти життя, це так звана «еліта» - найбагатші, інші ж 95% населення – це населення країни, яке має між собою незначне розшарування, тобто являють собою більш-менш однорідну структуру.
«За межею бідності, за фактичним прожитковим мінімум на сьогодні проживає 60% українців, і цей показник за останні роки суттєво зріс. Дана ситуація є загрозою національної безпеки. Щодо тіньових доходів, то чим бідніша людина – тим найменша вірогідність отримання тіньових доходів. Найбільшу кількість тіньових доходів якраз отримують заможні люди.», - зазначила експерт.


http://www.eramedia.com.ua/article/244206-bez_realnogo_funktconuvannya_ekonomki_jodna_podatkova_reforma_ro/

 


photo

06.09.2016

За 40 років корінних українців залишиться не більше 35 мільйонів. Цей прогноз розглядаємо як найімовірніший, — каже 46-річний Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціологічних досліджень.
Через війну на Донбасі, проблеми в економіці Україна стала менш приваблива для іноземців. Побільшало зовнішніх трудових мігрантів. Посилився перехід тимчасової трудової міграції в постійну форму. Варто враховувати окуповані території Донбасу та Крим. Навіть якщо вдасться інтегрувати їх назад, населення там лишиться значно менше. Тому до позначки в 35 мільйонів можемо прийти значно швидше.
Зі скороченням населення виникне серйозний брак робочої сили. Не буде ким заповнювати робочі місця. Економіка опиниться під ударом. Навантаження на бюджет стане наскільки великим, що не зможемо підтримати навіть мінімальних життєвих стандартів. Щоб урятувати ситуацію, почнемо масово завозити нелегалів. За таких умов є ризик утворення окремих етнічних груп, численних і самодостатніх. Які не матимуть потреб інтегруватися і поступово витіснятимуть корінне населення. Щоб цього не сталося, Україна вже зараз має розробити чітку міграційну політику й поступово залучати іноземців. Створити належні умови для їхньої адаптації. Особливо — для іноземних студентів, які в нас навчаються. У всьому світі їх вважають найбільш бажаним контингентом мігрантів. Вони — освічені, знають країну.


http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_za-40-rokiv-20-vidsotkiv-naselennya-stanovitimut-afrikanci-j-aziati/721191
http://lastnews.com.ua/novosti-ukraini/576664-cherez-40-let-20-procentov-naseleniya-budut-sostavlyat-afrikancy-i-aziaty.html

 


photo

05.09.2016

За 25 років Україна втратила більше 9 млн чоловік, а до 2050-го населення може скоротитися до 36 млн.
Українців з кожним роком стає менше. Ще кілька років тому населення України досягало 45 млн осіб, на даний момент - близько 42 млн. При цьому населення неминуче старіє, а смертність перевищує народжуваність. В інтерв'ю "Сегодня.ua" директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова розповіла, чому українці вимирають, що нас чекає через кілька десятків років і чому українки не хочуть народжувати дітей.
«Зараз я не розумію, що відбувається з населенням. Щоб прогнозувати, мені потрібен як мінімум віковий склад по однорічним групам. Його нема. Але до 2013-го року ми вважали, що в 2050-му буде 36 мільйонів чоловік. Депопуляція - проблема всієї європеоїдної раси. У всіх економічно розвинених країнах рівень народжуваності вкрай низький. Але в таких країнах тривалість життя більше, і у них є міграційний приплив », - пояснила експерт.
«Найголовніше - Україна як країна з'явилася і відбулася. Чесно кажучи, це в якійсь мірі диво, тому що незалежність в 1991 році стала певною мірою подарунком долі. Формується швидкими темпами громадянська нація. Формується українську самосвідомість.
Поступово йде влада чиновників, причому найнижчого, найбільш близького до людей, рівня, а разом з цим йде і відчуття своєї постійної приниженості. Ми, самі того не помічаючи, інакше розмовляємо, інакше розуміємо свої права.
Ми почали усвідомлювати свою "самість", свою відмінність від Росії, перестали постійно і у всьому звіряти себе з нею»,  - відзначила Елла Лібанова.


http://www.segodnya.ua/ukraine/pochemu-ukraincy-vymirayut-millionami-i-kakoe-budushchee-nas-zhdet-intervyu-s-glavnym-demografom-elloy-libanovoy--748385.html
http://xn--f1acr4dhd.com.ua/wp/archives/15585
http://ua24ua.info/skolko_ukraintsev_ostanetsya_v_2050_m_prognoz_glavnogo_demografa_strani/
https://news.vash.ua/news/suspilstvo/naselennya-ukrayiny-bude-skorochuvatysya--ekspert-38199
http://www.newsbymail.net/anons/society/2337341
http://dnr-life.com/51216-ekspert-naselenie-ukrainy-budet-sokrashhatsya.html

 


photo

02.09.2016

Завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Ірина Курило повідомила, що в Україні прогресує смертність серед населення.
"Сьогодні тривалість життя для чоловіків і жінок складає 71,4 року. В 1990 році цей показник становив 69 років. Так, маємо невеликий приріст – 2,6 р.", – заявила Курило.
Вона повідомила, що Україна відстала від європейських країн. За її словами, тенденція щодо скорочення смертності та підвищення тривалості життя почалася тільки з 2007 року. Вона прогнозує, що процес старіння буде прогресувати.
"За показниками тривалості життя чоловіків ми відстаємо від Швеції на 15 років, а від Польщі на 7 років. У жінок ситуація не така катастрофічна", – зазначила Курило.

 

http://www.orthodox.od.ua/main/17754-nazvana-srednyaya-prodolzhitelnost-zhizni-ukraincev.html
http://ukr.segodnya.ua/life/health/nazvana-srednyaya-prodolzhitelnost-zhizni-ukraincev-748059.html
http://ibilingua.com/nazvana-serednya-trivalist-zhittya-ukrayintsiv/


photo

02.09.2016

За даними Державної служби зайнятості, кількість безробітних, порівняно з минулим роком, зросла на 100 тисяч осіб і сягнула 1 млн. 800 тисяч. У серпні на одне робоче місце претендувало 9 осіб, тоді як на початок року - 19, пише газета Експрес.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, зазначає - «На рівень безробіття дуже впливає сезонний фактор. У першому кварталі він найвищий, влітку -- найменший, бо в теплу пору зростає зайнятість у сільському господарстві, торгівлі, на будівництві.
Найвищий рівень безробіття (25%) спостерігається серед молоді віком 15 - 24 роки. Кожен четвертий у цьому віці не має роботи. Треба розуміти, що це те покоління, яке народилося під час спаду народжуваності наприкінці 90-х років. Чисельність молодих людей, що виходитимуть на ринок праці,  істотно скорочуватиметься в наступні 5 - 10 років, бо їх дедалі менше.
Не варто сподіватися, що коли економіка зростатиме, то безробіття скорочуватиметься. Досвід минулих періодів показує: якщо починається поступовий вихід з кризи, розширюється виробництво, відновлюються робочі місця, люди менше тримаються за свою роботу. Дуже часто впродовж одного-двох років, коли починається зростання ВВП та промисловості, показники безробіття залишаються такими ж, що були під час кризи, - на самому дні або іноді навіть зростають. Адже якщо дійде до якихось структурних зміни в економіці, якщо закриватимуть шкідливі підприємства, то очевидно, що багато нових робочих місць не з'являтиметься. Навпаки. Сьогодні бачимо "реформи" в соціальній сфері, -- скорочують вчителів, готуються "трусити" нещасну сферу охорони здоров'я. Ситуація дуже напружена. Високий рівень безробіття може триматися ще два-три роки. Усе залежить від того, якими темпами з цієї кризи будемо виходити. Поки що інформації, яка б вселяла надії, немає.


http://expres.ua/news/2016/09/02/200711-bezrobittya-bye-rekordy

photo

01.09.2016

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за реформування сфери зайнятості населення таким чином, аби держава не стимулювала безробіття, а інвестувала у створення робочих місць у країні. Про це Голова Уряду заявив під час зустрічі із експертами з питання визначення пріоритетних засад реформування державної служби зайнятості задля стимулювання створення нових робочих місць у четвер.
Експерти та представники Уряду обговорили основні проблеми у цій сфері та окреслили ключові завдання у її реформуванні, зокрема наголосили на необхідності формування комплексної державної політики у сфері зайнятості, визначення відповідального координаційного органу її реалізації, поліпшення системи роботи служби зайнятості, упорядкування системи соціальних виплат щодо безробіття, удосконалення механізмів працевлаштування осіб, у тому числі, людей з обмеженими можливостями, а також приведення сфер професійно-технічної та вищої освіти у відповідність до потреб ринку праці.
У зустрічі взяли участь Міністр соціальної політики України Андрій Рева, Міністр фінансів України Олександр Данилюк, керівництво Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства освіти і науки України, Державної служби зайнятості, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Елла Лібанова, заступник Голови Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні Олександр Шубін, Перший заступник голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні Олексій Мірошниченко, Виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко, Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер, експерт ТОВ "робота Інтернешнл" (сайт rabota.ua) Тетяна Пашкіна, Координатор із стратегічних питань соціального та економічного розвитку ПРООН Катерина Рибальченко, експерт з питань реформ в соціальному секторі ПРООН Олена Іванова, Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Андрій Гриценко.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249277378&cat_id=244276429

#
Натисніть на зображення для перегляду

31.08.2016
Дві третини українців (65%) хочуть виїхати з країни. Такими є результати опитування, проведеного агентством TNS. Це максимальний показник з початку АТО, причому з вересня 2015 року, коли обстановка на сході більш-менш стабілізувалася, число людей, однозначно бажаючих покинути Україну, зросла на 7%.
На думку експертів, українці їдуть за кордон, тому що не бачать тут перспектив і вкрай незадоволені тим, що відбувається. Згодом ситуація тільки погіршуватиметься. «Що стосується виїзду на ПМП, то істотний відтік був ще в середині 1990-х років, зараз таких масштабів немає. Але у нас є побоювання, що трудова міграція переросте в постійну через погіршення економічної ситуації в країні », - повідомив «Вістям» заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії НАН України Олексій Позняк.


http://vesti-ukr.com/strana/164048-ukraina-na-chemodanah-zarobitchan-smenil-novyj-tip-migrantov

photo

28.08.2016
За 25 років Незалежності Україна зазнала демографічних втрат. Проте вони не критичні - деякі відповідають загальноєвропейським процесам і мають об'єктивний характер.
Такою інформацією поділилася завідуюча відділом досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило.
"В Україні за роки незалежності впала народжуваність. Але в більшості європейських країн, окрім скандинавських, сталося таке ж падіння, але трохи раніше. Нині на кожні 10 жінок народжується 15 дітей. У середньому по Європі - 16. Показник, як бачимо, менший, але не катастрофічно", - підкреслила Курило для видання golos.ua.


http://ru.golos.ua/suspilstvo/v_ukraine_na_kajdyih_10_jenschin_rojdaetsya_15_detey___ekspert_1084
http://znaj.ua/news/regions/59021/ukrayinski-zhinki-ne-hochut-narodzhuvati.html


photo

26.08.2016
За даними Державної служби статистики України, кiлькiсть населення в нашiй державi за останнi три роки скоротилася на 2 мiльйони 773 тисячi осiб. Якщо станом на 1 листопада 2013 року нас було 45 мiльйонiв 447 тисяч 10 осiб, то у 2016-му фахiвцi зазначають, що реально на неокупованiй територiї України нинi проживає приблизно 35 -- 36 мiльйонiв людей. Докладнiше про демографiчнi змiни в нашiй державi розповів у коментарях  газеті Експрес Олександр Гладун, заступник директора Iнституту демографiї та соцiальних дослiджень iменi М.В. Птухи НАНУ.
Він, зазначив, що станом на 1 сiчня 2014 року чоловiкiв у країнi було 20 мiльйонiв 918,3 тисячi, жiнок -- 24 мiльйони 327,6 тисячi. А вже через два роки, у 2016-му, кiлькiсть чоловiкiв становить 19 мiльйонiв 717,9 тисячi, жiнок -- 22 мiльйони 873 тисячi. Тобто на 100 жiнок у нас припадає 86 чоловiкiв. Проблема в тому, що в Українi висока смертнiсть чоловiкiв працездатного вiку. Це зумовлено передусiм їхнiм способом життя.
Середня очiкувана тривалiсть життя при народженнi -- 71,4 року. При цьому середнiй вiк життя чоловiкiв -- 66,4, жiнок -- 76,25. Як бачимо, розрив мiж показниками дуже великий. Якщо порiвнювати цi цифри з даними у країнах Європи, то там жiнки живуть приблизно на чотири з половиною роки бiльше, а чоловiки -- на 10 -- 12 рокiв.


http://expres.ua/digest/2016/08/26/199593-naselennya-ukrayiny-ne-skorochuvalos-serednomu-kozhna-zhinka-povynna

http://politeka.net/289335-v-ukraine-umirayut-chashche-chem-rozhdayutsya/


photo

25.08.2016
на Українському радіо в програмі «Відкрита студія» на тему: «Підписання нової Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин на 2016-2017 роки: про що домовились уряд, роботодавці і профспілки?» у дискусії в прямому ефірі взяла участь провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, к.е.н. Ірина Новак.

http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1359683


круглий стіл

25.08.2016
Як повідомляє Державна служба статистики України, чисельність населення України постійно зменшується, причому без урахування тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та зони проведення АТО на Донбасі. Тільки за квітень 2016 роки кількість українців зменшилася на 16,2 тисячі. Сьогодні в Україні проживає трохи більше 42 мільйонів: на 1 травня нас було 42 млн 692,4 тис.осіб. Протягом січня-квітня чисельність населення зменшилася на 68,12 тис. осіб. Однак, з початку січня народилося більше українців, ніж померло. Природне скорочення населення України в січні-квітні 2016 року склало 74 тис. 379 осіб. При цьому, за вказаний період в Україні народилося 128 тис. 530 дітей. В цілому, за роки Незалежності, населення України скоротилося на 8,9 мільйонів осіб: у 1991 році загальна чисельність українців дорівнювала 51,6 мільйонів чоловік, тоді як на початку 2016 року офіційна кількість проживаючих в країні громадян скоротилася до 42,7 мільйонів. Про фактори, що впливають на демографічні процеси в роки Незалежності України кореспондент ГолосUA розмовляла з директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Еллою Лібановою.
На питання  - Чи вірно твердження, що українці вимирають?,  демограф відповіла наступне:
«Так, і друга сторона питання - зміни в режимі смертності населення ... У цивілізованих країнах він кардинально змінився. Проблема не в тому, що люди стали вмирати не в дитинстві, а в зрілому і старшому віці. Адже від деяких причин смертність взагалі зникла! Багато інфекційні захворювання перестали грати хоч якусь роль в структурі смертності. В Україні, на жаль, ситуація інша. Позначається, в тому числі, і погана робота по імунізації населення».


http://ru.golos.ua/suspilstvo/e_libanova_ukraintsev_mojet_okazatsya_gorazdo_menshe_42_millionov_9185


круглий стіл

24.08.2016
Елла Лібанова, директор інституту демографії та соціальних досліджень НАН України у продовженні інтерв’ю виданню DELO.ua, зазначила: «Політику доходів треба міняти, якщо ми не хочемо продовжувати те, що відбувається. У мене до неї маса претензій.
Перше - те, що держава не намагається впливати на заробітну плату, відсторонюється від цього. Держава чомусь вирішило, що дешева робоча сила - це наша конкурентна перевага. Хто таку дурість вклав в голову держави, мені пояснити важко.
До нас не приїдуть. Це ми поїдемо. Що і відбувається.
Бізнес не прийде туди, де тільки дешева робоча сила. Він прийде туди, де є надійні умови збереження бізнесу, є дороги, комунікації. А дешева робоча сила - це важливий фактор, але не першорядне.
Низька заробітна плата - це низький платоспроможний попит населення. Низький платоспроможний попит населення - немає можливості розвиватися економіці.
І третє: низька заробітна плата призводить до того, що люди нічого не відкладають. Про довіру і недовіру до наших банків не треба розповідати. Ніхто під матрацом гроші не тримає. Коли вони є, їх несуть в банк. Валюту ще можуть тримати під матрацом, але не гривню.
А якщо у людей немає можливості відкладати і вони не несуть гроші в банк - значить немає інвестицій.
Немає можливості відкладати - ні страхової системи. Ні страхової системи - значить, ми не можемо зобов'язати людей страхувати. Напевно, все забули вже, але за радянської влади було обов'язковим страхування житла в сільській місцевості і, відповідно, коли відбувалися якісь катаклізми, то гроші хто давав? Страхова компанія. А зараз хто? Бюджет.
Можна далі продовжувати. Низька заробітна плата - немає грошей у Пенсійному фонді, значить - низькі пенсії. Низькі пенсії - значить держава повинна людям допомагати….»

 

http://delo.ua/ukraine/deshevaja-rabochaja-sila-eto-ne-horosho-a-ploho-ella-libanova-321647/

 


photo

 

photo

23.08.2016
В приміщенні Великого конференц-залу НАН України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук України, присвячена 25-ій річниці Незалежності України. Під час заходу було представлено здобутки вітчизняної академічної науки, та справді вагомий внесок учених у становлення й розвиток нашої незалежної держави. Участь у сесії взяли керівники Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України, Національної академії медичних наук України, Національної академії педагогічних наук України, Національної академії правових наук України та Національної академії мистецтв України, три перші президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко, віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександр Співаковський, активні учасники подій кінця 1980-х – початку 1990-х рр. і провідні вчені, які відігравали значну роль у тогочасному суспільно-політичному житті й державотворчих процесах, і багато інших представників вітчизняної наукової спільноти. Вітання на адресу учасників заходу надіслали Президент України Петро Порошенко та Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

https://www.facebook.com/NASofUkraine/


photo

23.08.2016
У статті видання ГолосUA «25 років самотності: незалежність і капіталізм України», було зазначено, що причинами зменшення кількості населення Держстат називає природне скорочення населення (на 109 053 людини за півроку) і міграцію. Число іммігрантів в січні-червні поточного року перевищило кількість емігрантів на 6 686 осіб.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова прогнозує, що в майбутньому буде відбуватися тільки скорочення чисельності населення. В першу чергу працездатного і допрацездатного віку. «Спостерігавшеєся з 2002-го і переривне у 2010 і 2013 рр. зростання народжуваності в значній мірі було пов'язано з високими, за українськими стандартами, виплатами при народженні дитини. А це завжди дає короткочасний ефект. Зберегти рівень народжуваності вдалося б, тільки різко збільшивши розмір виплат», - зазначила Лібанова.


http://ru.golos.ua/suspilstvo/25_let_odinochestva_nezavisimost_i_kapitalizm_ukrainyi_6427


photo

23.08.2016
Цього року Україна відзначає 25-річчя своєї Незалежності. З нагоди свята віце-президент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Іванович Пирожков в ефірі програми «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» розповів про здобутки вчених Академії за останні чверть століття, їхній вагомий внесок у становлення й розвиток незалежної Української держави, а також про деякі розробки академічних установ, створені для потреб і в інтересах громади Києва.
Як наголосив гість радіостудії, наука є тим необхідним інтелектуальним фундаментом, на основі якого тільки і можливо збудувати повноцінну державу. Саме результати наукових досліджень (як фундаментальних, так і прикладних) справляють серйозний вплив на економічний, соціальний, духовно-культурний, політичний розвиток будь-якого суспільства. Одне з головних завдань сучасної науки полягає також у тому, щоб оперативно реагувати на нові виклики та пропонувати рішення для розв’язання актуальних проблем сьогодення – і, до того ж, робити це на рівні найвищих світових стандартів тієї чи іншої галузі. Національна академія наук України як найдавніша й найавторитетніша наукова організація нашої країни, створена 1918 року відповідно до указу гетьмана Павла Скоропадського, ось уже майже століття активно та плідно працює над досягненням вищезгаданих цілей.


http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2491
http://www.nas.gov.ua/text/video/Pyrozhkov_radiointerview_Holos_Kyieva_Independence_25.mp3


photo

23.08.2016
відбулась прес-конференція - «Чого досягла Україна за 25 років Незалежності? У прес-конференції взяли участь: Андрій Золотарьов - керівник Центру «Третій сектор», Ольга Балакірєва - голова правління Інституту соціальних досліджень, зав. відділом Інституту економіки та прогнозування НАНУ, Ірина Курило - зав. відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, Олександр Охрименко - президент Українського аналітичного центру.


https://www.youtube.com/watch?v=h8cRyHId7U4
http://golosua.tv/press_room


23.08.2016

Елла Лібанова, директор інституту демографії та соціальних досліджень НАН України надала інтерв’ю виданню DELO.ua про парадокси української бідності, на кого реально може вплинути громадянське суспільство і як пов'язані погані дороги з медичною реформою.
Демограф зазначила, що найбільший плюс за останні 25 років це те, що люди менше сподіваються на державу, більше стали розуміти, що їхнє життя залежить в першу чергу від них самих.
Через опитування, за відповідями видно, що люди намагаються заробити, відкласти гроші, намагаються дати освіту дітям - для нас це взагалі дуже високий пріоритет.
Навіть бідні батьки намагаються, щоб діти отримали освіту.
У нас дуже велика проблема нерівності. І вихід з нерівності тільки один - держава повинна вибудувати систему соціальних ліфтів. У минулі часи таким свого роду соціальними ліфом для хлопчаків було відслужити в армії і після армії кудись влаштуватися, вступити в партію. А зараз таким ліфтом є ЗНО, тому що дитина із сільської школи має шанс вступити до вузу і отримати хорошу спеціальність.
«Я сперечалася і буду сперечатися з тими нашими діячами, які говорять - нам не потрібно стільки людей з вищою освітою. Потрібно. Моліться на те, що молодь йде вчитися, що в Україні у людей є тяга до вищої освіти. Країна, в якій є культ вищої освіти, повинна пестити і леліяти цей культ. Хотілося б, щоб більше молодих людей йшло на технічні дисципліни. Так давайте їх мотивувати до цього», - зазначила пані Лібанова.

http://delo.ua/ukraine/vse-nashi-reformy-dolzhny-nachinatsja-s-dorog-ella-libanova-321646/


photo

22.08.2016
Через низький рівень життя в країні, Україні найближчим часом приплив мігрантів не загрожує.
Про це повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова в коментарі кореспонденту ГолосUA.
«Депопуляція триватиме, так само як і у всіх європейських країнах. Там це компенсується за рахунок міграційного припливу. Але, нарешті, і місцеві політики стали говорити, що міграція - це надзвичайно складна проблема », - сказала вона.
При цьому експерт відповіла на питання, чи загрожує Україні наплив мігрантів.
«Якщо рівень життя різко зросте, це стане реальністю. При існуючих умовах, думаю, немає », - вважає Е. Лібанова.

http://ru.golos.ua/uncategory/ukraine_v_blijayshee_vremya_pritok_migrantov_ne_ugrojaet__demograf_6000
http://svodka.net/index.php?option=com_content&view=article&id=6780:prichini-smertnosti-v-ukraine-kardinalno-otlichayutsya-ot-razvitih-stran--demograf&catid=1:svodki


photo

17.08.2016
Цього року показники народжуваності та смертності будуть найгіршими за останні чотири роки. Усе через те, що маємо збіг негативних факторів, які впливають на демографічну ситуацію. Війна - один із найбільш болісних і непередбачуваних. Саме вона підштовхує нас до демографічної ями. Про це Експресу повідомив заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олександр Гладун.
Загалом військові дії негативно позначаються на демографічній ситуації в країні. Смертність підвищується через бойові втрати. Крім того, через стреси та напруження, пов'язані з війною, у людей частіше стаються нервові розлади. І це стосується не лише тих, хто живе безпосередньо в зоні АТО, але й людей, які живуть далеко за її межами. Все це призводить до підвищення смертності, особливо серед осіб похилого віку.
Однак війна впливає також і на народжуваність. Подружжя намагаються відкласти появу дитини. Народжуваність починає зменшуватися з проміжком приблизно в один рік. Після закінчення воєн демографічні процеси зазвичай відновлюються за 2-3, а інколи за 5 років. Але проблема в тому, що ми не знаємо, коли закінчиться війна в Україні. Якщо вона затягнеться, триватиме роками, як це є, наприклад, в Ізраїлі, то й демографічна криза суттєво поглибиться.


http://nk.org.ua/ukraina/viyna-z-rosieyu-pogliblyue-demografichnu-krizu-67253

 


photo

02.08.2016
У 1991 році в Україні проживало 51,944 млн осіб, а станом на 1 січня 2016 – 42,760 млн осіб.
Найбільше українців було у 1993-му році - 52,244 млн осіб. Саме на цій цифрі базувалася реклама одного із популярних телеканалів, яку й досі пам'ятають більшість українців.
Втім, як пояснює ВВС Україна директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, до всіх цифр, які стосуються української демографії, треба ставитися обережно.
Дані за 2015-2016 роки подаються без урахування "тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя", також досить приблизними є дані щодо неконтрольованих Києвом територій на сході країни.
Отже точніше буде сказати, що населення України скоротилося на 8 мільйонів осіб.
Елла Лібанова вважає, що в Україні вичерпаний потенціал демографічного зростання.
"Для того, щоб покоління батьків чисельно заміщувалося поколінням дітей, треба, щоб на одну жінку припадало 2,13-2,15 дитини. В Україні стільки не народжується із 60-х років минулого сторіччя. Та й у жодній країні Європи не народжується. І кожне наступне покоління чисельно є меншим за попереднє. У найгіршому році - це був 2001 рік – було трохи більше 1. Зараз показник становить 1,5".
Демографи попереджали про цю проблему вже давно, каже Елла Лібанова. Отож, коли у 1991 року кількість померлих в Україні вперше перевищила кількість народжених, "до незалежності це не мало жодного стосунку".
За два роки після того відбулася певна "компенсація" за рахунок тих, хто повертався до свого українського коріння після розпаду СРСР. І у 1993 році населення України досягло свого максимуму – понад 52 млн осіб.
"Але ми попереджали, що як тільки вичерпається оце "етнічне підґрунтя", міграція припиниться. Вона і припинилася. І з 1994 року у нас відбувається абсолютне скорочення чисельності населення", - каже Елла Лібанова.

http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/08/160801_ukraine_demography_az
http://vilne.org.ua/2016/08/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-%D1%89%D0%BE-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F-%D0%B7/

 


photo

02.08.2016
В українському інформаційному агентстві «Главком» відбулася прес-конференція з теми: «Демографічні наслідки війни. Проблеми сім’ї та дитинства в умовах воєнного конфлікту».
Участь у заході взяли академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова, директор Українського інституту дослідження екстремізму Олег Зарубінський та заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
Науковці проаналізували наслідки демографічної кризи для країни, закономірності розвитку інституту української сім’ї, а також вплив збройного конфлікту на рівень народжуваності. Академік Елла Лібанова, зокрема, зазначила, що дані моніторингу Інституту соціології НАН України свідчать про те, що головною цінністю в житті українців є саме родина: до 2008 року показник довіри до сім’ї становив 90%, а у 2014 – зріс до майже 95%. Останні демографічні дослідження продемонстрували: кризові явища не мали суттєвого впливу на цей соціальний інститут.
Однак на сьогодні за будь-яких умов населення України скорочуватиметься, адже країна вичерпала потенціал демографічного зростання. Сталося це внаслідок того, що 75-річних жінок у структурі населення більше, ніж 5-річних дівчат.
Е. Лібанова наголосила, що починаючи з 1960-х рр. українська жінка не народжувала кількість дітей, потрібну для простого відтворення поколінь, і, відповідно, чисельність кожного наступного покоління буде меншою за чисельність попереднього.


https://www.youtube.com/watch?v=pU97vDmeD1g
https://www.facebook.com/NASofUkraine/posts/1591634664469324:0
http://www.5.ua/suspilstvo/nan-na-ukrainu-ochikuie-demohrafichna-kryza-121789.html
http://versii.com/news/352240/
http://www.eramedia.com.ua/article/241985-eksperti_poyasnili_radoera_chomu_ukranu_cheka_demografchna_yama/
http://ukr.obozrevatel.com/news/51368-vijna-posilila-demografichnu-krizu-v-ukraini.htm


http://www.bureau.in.ua/index.php/news/171-lyudskij-rozvitok-yak-kompleksne-zavdannya-sektoralnikh-reform-v-ukrajini

 


photo

29.07.2016
В рамках засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики при Науково-дослідному інституті праці та зайнятості населення МСП та НАН України відбувся круглий стіл «Соціальний сектор як інструмент людського розвитку».
Засідання проходило за підтримки UNICEF в рамках дослідження “Аналіз реформування соціального сектору в Україні”, що виконувало Бюро соціальних та політичних розробок.
В зустрічі взяли участь представники провідних наукових інституцій, зокрема, Науково-дослідного інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» та НДІ праці і зайнятості, представники міністерств, а також низка міжнародних та вітчизняних неурядових організацій, що працюють в соціальному секторі.
Як зазначила Голова Координаційно-експертної ради (КЕР), Керівник Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Дзвеніслава Чайківська, КЕР вже 3 роки об’єднує фахівців, які працюють в соціальному секторі та займаються питаннями його розвитку. За цей період будо розроблено низку нормативно-правових документів, разом з представниками профільних міністерств та міжнародних організацій вироблено спільне бачення з найгостріших проблем соціального захисту, визначено найпріорітетніші кроки на шляху його реформування.


http://www.bureau.in.ua/index.php/news/171-lyudskij-rozvitok-yak-kompleksne-zavdannya-sektoralnikh-reform-v-ukrajini

 


27.07.2016 Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова надала інтерв’ю каналу "112 Україна" щодо: настроїв суспільства, ситуації на Донбасі та відносин з Росією, надання субсидій населенню та соціального становища, міграційної ситуації та особливості пенсійного забезпечення в сучасних умовах.

http://ua.112.ua/video/dyrektor-instytutu-demohrafii-i-sotsialnykh-doslidzhen-ella-libanova-hostia-112-ukraina-27072016-205287.html


photo

25.07.2016
У півтора рази - з 41,2% до 27,0% - скоротилася кількість домогосподарств, які зараховують себе до «проміжної категорії», що перебуває між бідним та середнім класом населення. «Частина громадян із так званим невизначеним статусом, які заледве долають рівень бідності, надзвичайно чутливі до соціально-економічних трансформацій, - каже «ВВ» завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько. - За таких умов вони миттєво опиняються у зоні бідності, коли сім'ї уже бракує коштів, наприклад, на лікування чи навчання дитини. Люди середнього класу на тлі економічних негараздів частіше продовжують триматися на плаву, адже до бідності їм ще далеко,  хоча рівень життя падає. Багатії ж в Україні не страждають взагалі або несуть збитки в останню чергу».
Експерт звертає увагу, що в 2015 році порівняно з 2014-м рівень бідності за оцінкою фактичного прожиткового мінімуму зріс майже удвічі - з 29,8% до 59,3%.«Фактичний прожитковий мінімум розраховується за реальною вартістю споживчого кошика, який був затверджений ще 2000 року. Звісно, він дуже відрізняється від того показника, який нині декларується чиновниками. Наприклад, у травні 2016 року фактичний прожитковий мінімум складав 2600 гривень - це майже вдвічі більше за офіційний, який становить 1399 гривень», - пояснює Людмила Черенько.

http://gazetavv.com/news/ukraine/1469434205-chomu-ukrayintsi-skotilisya-v-prirvu-bidnosti-.html


family planning

25.07.2016
Якщо в Україні можна буде одружитися як в Лас-Вегасі за годину, не виключено, що на наступний день новоспечені чоловік і дружина зрозуміють, що зробили помилку. "Кількість необдуманих, емоційних шлюбів може зрости. А з цим - і кількість розлучень", - вважає завідуюча відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень Ірина Курило.
Зростання кількості фіктивних шлюбів заради матеріальної вигоди і преференцій, які дає подружній статус, експерти не очікують.


http://www.dsnews.ua/society/molodozhenov-perestanut-puskat-v-zagsy-22072016085200


#
натисніть для збільшення

21.07.2016
Демографи прогнозують, що вже через 10-15 років населення Києва збільшиться більше ніж на 1 млн чоловік – з 2,9 млн до 4 млн, притому що, судячи з графіку, попередній мільйон столиця набрала аж за 40 років. «Справа в тому, що в радянські часи населення в Києві штучно лімітували, так як існував інститут прописки, - пояснює «Вістям» завсектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк. - І внутрішня міграція була значно нижче, ніж зараз. Притому що територія Києва збільшувалася за рахунок найближчих сіл і робочої сили, яку залучали з регіонів і темпи зростання були нижче».
З ним згодна і директор Інституту Елла Лібанова: «Не можна вважати статистику за кількістю населення об'єктивної. Останній перепис населення був у 2001-му, при тому, що раніше він проводився раз в 10 років, як і рекомендує ООН. Тоді в Києві було 2,6 млн». На її думку, за останні два роки через події на Донбасі і в Криму відбулася міграція, і в Києві проживає більше людей, ніж показує статистика.

http://vesti-ukr.com/kiev/158162-demografy-objasnili-pochemu-kiev-nelzja-schitat-perenaselennym-gorodom


family planning

19.07.2016
«Найбільше нові тарифи вдарять по тих категоріях населення, які не матимуть права на субсидії, так званому середньому класу – ці люди в результаті стануть реально бідними», – каже директор Інституту демографії і соціальних досліджень Елла Лібанова у коментарях Радіо Свобода.
«Ми переносимо тягар з тих, хто є бідним, вразливим, на тих, хто начебто не має бути вразливим. Це по них більше всього б’є. Тому що заможних воно не торкнеться. Але в мене претензії до програми субсидій в іншому – вони погано стимулюють до економії. Ми фактично не стимулюємо ані населення економити, ані постачальників послуг. Коли стільки людей отримують субсидії – щось не так», – зауважила науковець.
Одним з виходів, на думку Елли Лібанової, могла б стати суттєва диференціація тарифів за обсягами споживання. А загалом система субсидій – тимчасовий захід. Науковці радять державі формувати таку політику доходів, щоб працююче населення не потрапляло в категорію нужденних, і паралельно впроваджувати заходи з енергозбереження на всіх рівнях.

 

http://www.radiosvoboda.org/a/27866539.html


family planning

14.07.2016
Швидкий розпис зручний для людей старше 25 років, які вже пожили в пробному шлюбі і хочуть без тяганини оформити відносини. Вибрали один вільний день, і за раз все владнали. А ось кількість необдуманих, емоційних шлюбів може зрости. А з цим - і кількість розлучень, - вважає заввідділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень Ірина Курило. - Поки рано робити якісь прогнози, потрібно почекати. Але на кількість міцних сімейних союзів і демографічної ситуації в країні це навряд чи вплине. Про це науковець повідомила у коментарях виданню «Комсомольская правда в Украине».

http://kp.ua/life/545108-brak-za-odyn-den-pluisy-y-mynusy

 


12.07.2016
Чому українці відмовляються від громадянства, і в яких країнах їм раді, в ефірі радіостанції Голос Столиці прокоментував завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Олексій Позняк.
Погіршення економічної ситуації, події на Сході і в Криму зменшують рівень привабливості України, вважає експерт Олексій Позняк. За його словами, найчастіше українці змінюють громадянство на німецьке, а в перспективі - також і польське.

http://newsradio.com.ua/rus/2016_07_12/Vsplesk-migracii-pochemu-ukrainci-otkazivajutsja-ot-grazhdanstva-1880/

http://newsradio.com.ua/rus/2016_07_12/Vsplesk-migracii-pochemu-ukrainci-otkazivajutsja-ot-grazhdanstva-1880/


11.07.2016
"Навіть виїзд невеликої кількості хороших фахівців – це дуже великий удар для економіки України. Втрати можуть бути серйозніші, ніж виїзд великої маси низькокваліфікованих осіб.", – підкреслює заввідділом Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк у інтерв’ю телеканалу Настоящее Время.

 

http://www.currenttime.tv/a/27841712.html


08.07.2016
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, академік НАН України переконана: відновлення Донбасу можливе лише за рахунок інвесторів – іноземних та внутрішніх, які вкладатимуть кошти у створення інноваційної економіки, а не відбудову старих виробництв. А держава має забезпечити відновлення житлової і транспортної інфраструктури, комунікацій, та створити страховий гарантійний фонд, який дасть змогу залучати інвестиції, наголошує вона.
 «Ніяка держава – ні наша, ні західна – не зможе відновити зруйнований Донбас. Це має робити тільки бізнес. Держава має забезпечити комунікації, держава має забезпечити інфраструктуру. Все решту має робити бізнес», – сказала вона у коментарях Радіо Свобода.

 

http://www.radiosvoboda.org/a/27845735.html


06.07.2016
Майбутнє будь-якої країни визначається в першу чергу демографією. Наша ситуація – реальна загроза, яку не можна не помічати. Про це повідомила Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України в інтерв’ю виданню ВРЕМЯ.


http://timeua.info/post/kharkov/nas-s-kazhdym-dnem-vse-men-she--04356.html  


family planning

06.07.2016
Вийшов з друку науково-практичний посібник "Пакет аргументів на користь планування сім'ї", присвячений проблематиці репродуктивного здоров'я, науковому обгрунтуванню доцільності планування сім'ї, аналізу стану забезпечення послугами планування сім'ї в Україні (у складі авторського колективу видання - зав.відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики, д.е.н., проф. Курило І.О.)

http://www.thehealthcompass.org/sites/default/files/project_examples/advocacy%20package%20and%20infographics.pdf


06.07.2016
«Подолання надмірної, економічно необґрунтованої та несправедливої нерівності, зниження занадто високої смертності населення працездатного віку і збільшення середньої очікуваної тривалості життя, доступність якісної освіти, медичної допомоги і соціальної підтримки є основними завданнями, які має вирішити уряд для подолання бідності в Україні», – вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова. Про це вона зазначила на медіа тренінгу «Цілі сталого розвитку», який проводився Представництвом ООН в Україні.

 

http://www.niknews.mk.ua/2016/07/06/tseli-ustojchivogo-razvitia-na-fone-ukrainskoj-bednosti/


libanova

05-06.07.2016
В Києві 200 фахівців з різних кіл протягом двох днів брали участь у мозковому штурмі щодо того, якими мусять бути пріоритети розвитку України. 
Це – один із фрагментів консультацій «Цілі сталого розвитку», які протягом року пройдуть в Україні, щоби мати фінальну програму дій до кінця року. 
«Цілі сталого розвитку мають стати платформою, на базі якої розроблятимуться національні стратегії протягом наступних 15-ти років», - каже Юлія Ковалів, заступниця Міністра економічного розвитку та торгівлі України. 
Участь у заході прийняли і науковці Інституту  демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України


https://www.facebook.com/UnitedNationsUkraine/


04.07.2016
У виданні УкрРудПром опублікована стаття директора Інституту демографії та соціальних імені М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України Елли Лібанової «Людський вектор. Населення України продовжить старіти».
Демограф зазначила, що можна констатувати не надто радісні демографічні перспективи: нас напевно чекає подальша депопуляція, населення буде старіти і продовжить концентруватися в великих містах, що характерно для бідних країн. В першу чергу - в столиці з її розвиненим ринком праці. Найімовірніше, загальна чисельність населення України до 2030 року складе 42,8 млн чоловік, а якщо Крим повернути не вдасться - 40,4 млн.

 

http://www.ukrrudprom.com/digest/CHelovecheskiy_vektor_Naselenie_Ukraini_prodolgit_staret.html


02.07.2016
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України надала коментарі виданню «Новое время» щодо зміни характеру демографічного розвитку практично всіх європейських країн у другій половині ХХ століття та впливу на Україну. Йшлася мова про зниження народжуваності до рівня, нездатного забезпечити навіть просте відтворення населення, і про значне його старіння, а також про зменшення дитячої смертності та смертності від інфекційних захворювань, появу масштабної трудової міграції та значне зростання міграційного обміну населенням загалом.


http://nv.ua/ukr/opinion/libanova/ljudskij-vektor-naselennja-ukrajini-prodovzhit-stariti-161476.html

http://www.nas.gov.ua/EN/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2402


29.06.2016
Провідний науковий співробітник  Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко надала коментарі у ефірі Радио Вести щодо скорочення кількості професій із пільговими пенсіями та сезонної роботи для студентів.


http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/goncharova-kalashnikov/28495.html


27.06.2016
Демографічна ситуація в Україні засвідчила, що кількість жінок-українок є значно вищою за чоловіків, а також підтвердила той факт, що українці активно продовжують покидати села заради роботи та життя у великих містах. Крім того, повідомляється, що українці продовжують старіти.
Щодо даної ситуації було надано коментарі науковцями Інституту демографії та соціальних імені М.В. Птухи НАН України виданню «Сегодня».
Зі слів Світлани Аксьонової, в українських чоловіків традиційно менша середня тривалість життя через те, що вони більш схильні до ризиків, зокрема, вони працюють на небезпечних і шкідливих професіях, частіше гинуть на дорогах, атакож на війні.
В свою чергу, за словами Павла Шевчука, люди продовжують тікати від війни, тому активно переїздять в Росію у пошуках роботи.
"Крім того, багато українців зі східних областей, причому не тільки з Донбасу, але й з Харківської, Запорізької областей, виїхали в Росію у пошуках роботи", - пояснив Шевчук.

 

http://www.segodnya.ua/criminal/tipichnyy-ukrainec-dama-40-let-rodom-iz-sela-727367.html

http://znaj.ua/news/regions/50086/cerez-vijnu-v-ukrayini-bilshe-zhinok-nizh-cholovikiv.html


libanova

21.06.2016
Представництво ООН в Україні провело медіатренінг "Цілі сталого розвитку".
Тренінг для журналістів пройшов в Києві в HUB 4.0, а його співорганізатором виступив Ekonomika Communication Hub.
Про те, навіщо розроблялися цілі сталого розвитку (Цур) і як вони адаптовані в Україні з урахуванням специфіки національного розвитку, розповіли журналістам провідні експерти з цієї теми. Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України представляла Елла Лібанова.
Крім того, під час воркшопу учасники тренінгу дізналися про сучасні формати висвітлення теми Цілей Сталого Розвитку в ЗМІ.
У тренінгу взяли участь близько 40 журналістів з Харкова, Донецька, Запоріжжя, Дніпропетровська, Львова, Києва, Івано-Франківська, Вінниці, Ужгорода, Луцька, Одеси, Рівного, Ніколавева, Сєвєродонецька, Кривого Рогу та інших міст України.

https://www.flickr.com/photos/65915914@N06/27979991655/in/photostream/


У останньому номері (№23 24 червня — 02 липня 2016 р.) тижневика «Дзеркало тижня. Україна» опубліковано статтю провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидата економічних наук, старшого наукового співробітника Ірини Миколаївни Новак «Реформа мінімальної заробітної плати: рух до європейських стандартів?»

Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/reforma-minimalnoyi-zarobitnoyi-plati-ruh-do-yevropeyskih-standartiv-_.html


16.06.2016
Щоб повернути українських мігрантів на батьківщину, в Україні варто вводити квоти та пільги на навчання, при влаштуванні на роботу чи відкритті власної справи.
Про це в коментарі Gazeta.ua розповів Олексій Позняк – завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України.
Експерт вважає, що потрібно сприяти відкриттю українських шкіл за кордоном.
“Загалом варто підтримувати зв’язки діаспори всередині конкретної країни. Адже коли люди об’єднуються, проводять спільні зустрічі, вони повільніше інтегруються в нове іноземне середовище. А введення квот та пільг на навчання для українців з-за кордону підвищує ймовірність того, що вони тут залишаться. Якщо це станеться, то є вірогідність того, що в Україну переїде вся їхня сім’я”, – вважає Позняк.

 

http://gazeta.ua/ru/articles/life/_privlekat-inostrannyh-rabotnikov-v-ukrainu-stoit-grazhdanstvom-i-lgotami-ekspert/705162?mobile=true

http://snip.net.ua/20160616/diasporu-mozhut-povernuty-kvoty-na-navchannya-ta-biznes-pilgy-ekspert/

http://vidia.org/2016/57965

http://newsoboz.org/obshchestvo/vozvrashchat-ukrainskih-migrantov-nuzhno-kvotami-na-obuchenie-16062016131209

http://nabat.in.ua/novosti/zaluchati-inozemnix-pracivnikiv-v-ukra%D1%97nu-varto-gromadyanstvom-ta-pilgami-ekspert/

http://svodka.net:82/sobitiya/obschestvo-i-kultura/36057


poznyak

15.06.2016
Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України прийняв участь у програмі Савіка Шустера - Ідейний вибір: "Емігрувати чи не емігрувати?" на каналі 3S.tv


https://www.youtube.com/watch?v=CWDlnCKqep4


cherenko

15.06.2016
Продукти харчування дорожчають, тарифи на комунальні послуги зростають, а люди все зубожіють. Про рівень життя українців розповіла заввідділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько у програмі «Наголос» телеканалу Гамма.


http://newsvideo.su/video/4579750

https://www.youtube.com/watch?v=F0Qy89OyyWE


cherenko

14.06.2016
З 1 липня на українців чекають не тільки нові тарифи на тепло, а й оновлений порядок оподаткування нерухомості. Дану ситуацію прокоментувала завідувач відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько виданню Голос.UA. Вона висловила переконання в тому, що податок з часом буде переглядатися.
«Це норма, яка тільки-тільки вводиться, на початковому етапі не можна всього врахувати. Пройде рік, і виникнуть якісь зміни, доповнення. До того ж, у нас реєстрація по якомусь конкретному адресою не завжди відповідає реальній картині, тому, скільки людей проживає в житловому приміщенні. Так що реєстрацію необхідно скасувати», - сказала вона, додавши, що в деяких країнах, під оподаткування потрапляє побічна житло, а якщо воно у сім'ї основне або єдине, то громадяни взагалі звільнені від платежів.


http://ru.golos.ua/ekonomika/nalog_na_nedvijimost_cherez_tri_goda_jdem_kollektorskiy_bum_1393


libanova

11.06.2016
11.06.2016 Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України прийняла участь у проекті видання Новое Время – «Україна і світ 2030».
У цьому спецпроекті організатори хотіли зазирнути за звичний для України горизонт планування і уявити, яким стане світ у 2030 році і яке місце в ньому займе наша країна. Чи є в Україні власна стратегія розвитку? Чи є розуміння того, яким буде світ через 30, 20 або хоча б через 15 років? Куди йдуть технології та інновації, як еволюціонує освіта, як виглядатиме глобальна економіка і що це означає для нас?
До участі у проекті було запрошено експертів з різних галузей — від економіки та культури до інновацій та освіти — подумати про те, як зміниться їхня сфера діяльності за ці 14 років і що повинна зробити в цьому ж напрямі Україна. Цей проект навряд чи дасть відповіді на всі питання, але, можливо, він змусить багатьох замислитися про майбутні зміни. І про те, що, ймовірно, нам теж потрібна стратегія розвитку, яка є у багатьох інших.
Елла Лібанова надала свої представлення щодо подальшого розвитку країни у сфері людського вектору. Вона зазначила, що населення України продовжить старіти та концентруватися у великих містах. Перш за все — у столиці з її розвиненим ринком праці.


http://nv.ua/ukr/project/s_ukraina-i-mir-2030.html


10.06.2016
В рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Територіальний розвиток і регіональна політика: сучасний стан та орієнтири подальших реформ» на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулося засідання Ради Західного наукового центру НАН України та МОН України. Тема зустрічі науковців – «Роль науки у забезпеченні сталого розвитку Волинської області». Модерував захід голова ЗНЦ НАН України та МОН України, академік Зіновій Назарчук.
Організаторами заходу виступили – Західний науковий центр НАН України та МОН України у співпраці зі СНУ імені Лесі Українки.
Метою засідання було вивчення та аналіз проблем Волинського регіону, розробка механізму сприяння регіональному розвитку Волинської області та створення умов для підвищення якості життя і добробуту населення, зростання конкурентоспроможності економіки, впровадження інноваційно-інвестиційної моделі сталого розвитку, економічного й соціального розвитку громадянського суспільства.
Участь у засіданні взяли ректори провідних університетів регіону, науковці ЗНЦ НАН України та МОН України, а також дипломат, віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України Сергій Пирожков, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій Геєць, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова та професор, академік НАН України Борис Буркинський. Виконавчу гілку влади представляв заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук.


http://eenu.edu.ua/uk/articles/rol-nauki-v-rozvitku-volinskogo-regionu


09.06.2016
У Міністерстві освіти назвали три вкрай затребувані спеціальності на ринку праці України. Це трактористи-машиністи, монтажники санітарно-технічних систем та устаткування і майстри з пошиття швейних виробів. Тим часом у держстаті повідомляють: ринок праці стабілізувався. Проте, за словами експертів, такі зміни не стали наслідком поліпшення економічної ситуації та зростанням зайнятості населення, авідбулися через демографічні та міграційні процеси в країні. Про ринок праці розкаже провідний науковий співробітник  Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.

http://newsvideo.su/video/4556375

https://www.youtube.com/watch?v=7o4rBcOulos


poznyak

06.06.2016
Через війну на Донбасі, проблеми в економіці, Україна стала менш привабливою для іноземців. Тому потужного напливу мігрантів у найближчі роки не буде. Про це в коментарі Gazeta.ua розповів Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України.
"Довготривалий прогноз робити складно. Якщо економіка розвиватиметься краще, ніж раніше, то привабливість країни стане більшою. Потік іммігрантів зросте. Як довго вони затримуватимуться, залежатиме від інтеграційної політики. Поки у нас вона не розвинена", - каже Олексій Володимирович.


http://gazeta.ua/articles/life/_naplivu-migrantiv-v-ukrayinu-ne-bude-ekspert/702739

http://ukrreal.info/ua/politika/113793-migrantiv-v-ukraini-ne-bude-ekspert http://nagg.in.ua/news/612441/Naplyva-migrantov-v-Ukrainu-ne-budet---ekspert

http://ukrnews.in.ua/2016/06/06/kilkist-pratsezdatnogo-naselennya-ukrayiny-shhoroku-zmenshuvatymetsya-ekspert/

http://gottstat.com/news/1756113/

http://gazeta.ua/articles/life/_naplivu-migrantiv-v-ukrayinu-ne-bude-ekspert/702739


05.06.2016
Чи вплине зміна оподаткування на більшість пенсіонерів? Якою може бути накопичувальна пенсійна система в Україні і які ризики вона приховує? На всі ці запитання у ефірі Громадського радіо відповідала Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

 

http://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/groshi-z-nederzhavnyh-pensiynyh-fondiv-mozhut-vkrasty-ekspertka


cherenko

04.06.2016
Людмила Черенько -  завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії НАН України надала інтерв’ю телеканалу ZIC щодо зв’язку між зубожінням українців і корупції у вищих ешелонах влади.

 

https://youtu.be/uulsFGHmHS0?t=3928
http://zik.ua/tv/project/poglyad/


poznyak

04.06.2016
Є ризик, що за 13-17 років наша держава опиниться на порозі демографічної кризи. Корінних українців лишиться не більше 35 мільйонів. Про це в коментарі Gazeta.ua сказав Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України.
"Такий прогноз робили, як середній варіант, найбільш ймовірний. Та за нинішніх умов він може значно прискоритись. За останні два роки помітно зросла кількість зовнішніх трудових мігрантів. Посилився перехід тимчасової трудової міграції в постійну форму. Плюс території Криму та Донбасу. Навіть якщо вдасться їх інтегрувати назад, населення на цих територіях лишилося значно менше. Багато людей виїхали за кордон, - каже Олексій Володимирович. - Та попри стрімке скорочення корінного населення, до критичної межі нам далеко. Коли наближатимемося до цієї позначки, буде зовсім інше ставлення до іноземців в Україні. Роботодавці самі шукатимуть працівників за кордоном, щоб заповнити кадрові дірки".


http://gazeta.ua/articles/life/_do-2030-roku-mozhemo-opinitisya-na-porozi-demografichnoyi-krizi-ekspert/702430


03.05.2016 Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В.Птухі НАН України, академік Елла Лібанова не бачить статистичної зв'язку між зниженням податкових ставок і детінізацією доходів в Україні. Про це Лібанова заявила в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу.


http://credits-dengi.ru/novosti/snizhenie-nalogov-ne-oznachaet-chto-ekonomika-vyjdet-iz-teni-libanova-novosti-ukrinform


01.06.2016
Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування, д.е.н. Левчук Наталія Михайлівна взяла участь у засіданні міжвідомчої експертної групи за участю МОЗ України, Бюро ВООЗ в Україні та Швейцарської агенції з розвитку і співробітництва на тему «Обговорення Цілей сталого розвитку для України та їх узгодження із розробленими стратегіями і планами дій».
Левчук Н. М. виступила з доповіддю «Від Цілей розвитку тисячоліття до Цілей сталого розвитку: імплементація в Україні. Ціль 3: Гарне здоров'я».  


cherenko

01.06.2016
“Багатодітні родини в нас і так мають високі ризики опинитися у бідності. Тому те, що вони потрапляють під оподаткування нерухомості – не зовсім справедливо”, – вважає завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії НАН України Людмила Черенько. Про це вона повідомила у телефонній розмові телеканалу ICTV.
Експерт вважає, що вихід з цієї ситуації може бути дуже простим: для багатодітних родин має бути інший критерій оподаткування. Наприклад, можна збільшити площу, з якої починається оподаткування нерухомості, або частково звільняти такі родини від цього податку.

http://ranok.ictv.ua/bagatoditni-rodini-grabuyut-podatkom-na-neruhomist/


01.06.2016 Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» та Український інститут національної пам`яті до 70-х роковин масового голоду 1946-1947 рр. презентовали фотодокументальну виставку «Масовий голод 1946 – 1947 років в радянській Україні», яка всебічно висвітлює причини голоду, сутність колгоспної системи та оприлюднює наслідки цієї катастрофи.
Виставка підготовлена на матеріалах архівів: ЦДАГО України, ЦДАВО України, ЦДКФФА України імені Г.С. Пшеничного, УДА Гідрометереологічної служби України, ГДА СБУ, ГДА МВС, Архів Центру досліджень визвольного руху.  
Після презентації виставки в Залі пам’яті відбувся круглий стіл на тему: «Масовий голод 1946 – 1947 років – трагедія і пам'ять». В роботі круглого столу взяли участь провідні вчені Інституту історії України, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України, члени Асоціації дослідників голодоморів в Україні.

 

http://i-pro.kiev.ua/content/fotovistavka-%C2%ABmasovii-golod-1946-%E2%80%93-1947-rokiv-v-radyanskii-ukrayini%C2%BB


poznyak

31.05.2016 О.Позняк - завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України, зазначає, що Польща стала найпопулярнішою для  українських трудових мігрантів, обігнавши інші європейські країни.  В останні роки в Польщі працюють 168 тис. українців, зазначає науковець, посилаючись на розрахунки Державної служби статистики. Про це він розповів у інтерв’ю Фінансовому порталу: «Кореспондент: про заробітну плату. Як працюють і виживають в Польщі сотні тисяч українських мігрантів».


http://pfu.dn.ua/korrespondent-v-o-zarabotnoi-plate-kak-pashyt-i-vyjivaut-v-polshe-sotni-tysiach-ykrainskih-migrantov


30.05.2016 Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, заслужений економіст України прийняла участь у програмі «Гра у класику» телеканалу zik за темою: Економічні та соціальні наслідки конфлікту на Донбасі.

 

http://zik.ua/tv/video/38197

http://zik.ua/ru/tv/project/classics/

https://youtu.be/eTeP5BB0pTo


30.05.2016 "Новий податок на нерухомість: влада експериментує над бідними українцями" - на таку тему відбулась прес-конференція медіа групи Голос UA.
У прес-конференції взяли участь: Олександр Рубанов - експерт ринку нерухомості, Сергій Костецький - фахівець з маркетингу компанії SV Development, Едуард Багіров - правозахисник, Світлана Полякова - провідний науковий співробітник відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.


http://golosua.tv


poznyak

28.05.2016 «За останні два роки ситуація в Україні погіршилась і міграційна привабливість України зменшилась. Тож бажаючих приїхати менше ніж раніше», - зазначає заввідділу міграційних досліджень Інституту демографії Олексій Позняк у інтерв’ю 24 каналу.

http://24tv.ua/chomu_inozemtsi_obirayut_ukrayinu_dlya_roboti_ta_zhittya_n690290


cherenko

28.05.2016 Найбільша кількість платників податку на нерухомість буде в категорії тих, хто отримав або купив квартири після 90-х рр. минулого століття.
Таку точку зору висловила завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько в коментарі кореспонденту ГолосUA.



http://ru.golos.ua/ekonomika/sotsiolog_rasskazal_kto_iz_ukraintsev_budet_platit_novyiy_nalog_na_nedvijimost_6769

http://www.facenews.ua/news/2016/321316/

http://eizvestia.com/print?printajax=4530201


Libanova

25.05.2016 Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Елла Лібанова вважає, що підвищення пенсійного віку обернеться лише безробіттям серед молоді. За її словами, демографічну ситуацію зараз «не можна назвати катастрофічною, вона така, як була і три, і п'ять років тому, нічого не змінилося», а соціальний ефект «однозначно буде негативним».



http://ru.golos.ua/ekonomika/bankrotstvo_pfu_radi_65_mlrd_griven_dlya_biznesa_srok_jizni_pensionerov_sokratyat_do


25.05.2016 Від дефіциту Пенсійного фонду ніхто не постраждає, але на його компенсацію підуть кошти держбюджету, які могли б витратити на щось інше, якби фонд "тягнув" виплати, вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, заслужений економіст України Елла Лібанова. Про це вона сказала "ГОРДОН", коментуючи заяву міністра соціальної політики Андрія Реви про "назріваючої катастрофи" з виплатою пенсій.

http://gordonua.com/news/money/demograf-libanova-ot-deficita-v-fonde-pensionery-ne-postradayut-prosto-my-s-vami-vtoroy-raz-proplachivaem-pensii-133813.html


25.05.2016 Підвищення пенсійного віку в Україні не має значного економічного і демографічного сенсу, а соціальний ефект однозначно буде негативний, вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, заслужений економіст України Елла Лібанова. Про це вона сказала в коментарі "ГОРДОН"

http://gordonua.com/news/money/demograf-libanova-ot-postepennogo-povysheniya-pensionnogo-vozrasta-effekta-budet-na-dve-kopeyki-133801.html


24.05.2016 в прес-центрі РІА Новини України (вул. Шота Руставелі, 16, 9 поверх) відбулася прес-конференція на тему "Нова хвиля еміграції з України наростає. Перші підсумки і перспективи".
Проблеми еміграції обговорять експерти прес-конференції: Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор; Олексій Позняк, заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ; Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень; Олексій Якубін, політолог.

http://rian.com.ua/press/20160523/1010420854.html


23.05.2016 За словами Міністра соціальної політики України А. Реви , варіантом виходу із ситуації з дефіцитом пенсійного фонду є підвищення пенсійного віку.
Питання лише в тому, чи зможуть українці дожити до цієї самої пенсії. За словами наукового співробітника Інституту демографії ім. М. Птухи Наталії Левчук, в 2013-му середня тривалість життя чоловіків в Україні становила 66,3 року (в середньому на 12-14 років менше, ніж у країнах ЄС), а жінок - 76,2 року (на 8-9 років менше). Про це вона повідомила у коментарях виданню ВЕСТИ.

http://business.vesti-ukr.com/149722-ministr-socpolitiki-pensionnaja-sistema-ukrainy-bankrot-blagodarja-paperednikam
http://ubr.ua/finances/macroeconomics-ukraine/pensionnyi-fond-obankrotilsia-blagodaria-predshestvennikam-reva-403361


23.05.2016 У Краматорську на базі Донбаської державної машинобудівної академії відбулося урочисте розширене засідання Ради Донецького наукового центру НАН і МОН України, присвячене Дню науки, який проводився в рамках Х Всеукраїнського фестивалю науки.
У засіданні Ради взяли участь директор департаменту освіти і науки Донецької обласної адміністрації Є.П. Макаренко; начальник відділу освіти департаменту Донецької обласної адміністрації В.Є. Тарасов; секретар міської ради Д.В. Одушко, академік-секретар Відділу економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень, академік НАН України Е.М. Лібанова; заступник голови Луганської обласної науково-координаційної ради Донецького наукового центру НАН і МОН України, проректор Східноукраїнського національного університету, професор Є.В. Потапенко; глава Донецького відділу малої академії наук України А.В. Євдокимов, а також видатні вчені академічних організацій і вищих навчальних закладів Донецької, Луганської, Київської, Дніпропетровської та Вінницької областей.

http://www.6264.com.ua/article/1233918


19.05.2016 Для того, щоб безперешкодно перетинати кордон з Євросоюзом громадянам України потрібно мати біометричний паспорт, поліс медичного страхування, а також документи, що підтверджують мету поїздки.
Про це повідомив заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олексій Позняк на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA.

http://ru.golos.ua/suspilstvo/ekspert_soobschil_chto_potrebuetsya_ot_ukraintsev_dlya_vyezda_v_zonu_shengen_posle_o
http://golosua.tv/press_room/16_05_19_02-54_zachem_ukraintsam_bezvizovyiy_rejim_bez_finansovoy_vozmojnosti_ezdit__0


17.05.2016 відбулася прес-конференція до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Організатори: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Прокуратура Автономної Республіки Крим, Меджліс кримськотатарського народу.

У заході взяли участь: Олександр Гладун - заступник директора ІДСД імені М.В. Птухи НАН України, д.е.н; Омелян Рудницький - науковий співробітник ІДСД імені М.В. Птухи НАН України; Василь Яблонський - заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, к.е.н., доцент; Петро Коваленко - заступник прокурора АРК; Юрій Тринчук - старший слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури АРК; Юсуф Куркчі - глава відділу забезпечення діяльності Президента України у справах кримських татар.

https://www.youtube.com/watch?v=zo4W7likMTc
http://www.ukrinform.ua/rubric-pressconference/2016489-18-travna-den-pamati-zertv-genocidu-krimskotatarskogo-narodu.html
http://qha.com.ua/ru/politika/pochti-tret-jertv-deportatsii-deti-do-14-let/159597/
http://mediarnbo.org/2016/05/18/den-pam-yati-zhertv-deportatsiyi-krimskih-tatar/
http://islam.in.ua/ua/novyny-u-krayini/18-travnya-kozhen-krymskyy-tataryn-perezhyvaye-bil-yakyy-vidchuvaly-predky
http://www.eramedia.com.ua/article/237382-prokuratura_krimu_shuka_svdkv_deportatc_krimskih_tatar_pro_persp/
http://www.dsnews.ua/society/pri-deportatsii-krymskih-tatar-tret-pogibshih-sostavili-17052016121900


17.05.2016 В країні вже давно працюють добровільні накопичувальні недержавні пенсійні фонди, але туди надходять мізерні внески - через вкрай низький рівень життя, заявила в ефірі 106 FM «Голос столиці» директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Елла Лібанова.

http://newsradio.com.ua/2016_05_17/L-banova-naselennju-n-chogo-v-dkladati-u-nakopichuvalnu-pens-jnu-sistemu-1918/


17.05.2016 «Держбюджет не впорається з видачею субсидій всім нужденним» – про це заявила завідувач відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько у коментарях виданню Голос UA.

http://ru.golos.ua/ekonomika/gosbyudjet_ne_spravitsya_s_vyidachey_subsidiy_vsem_nujdayuschimsya__ekspert_0573


16.05.2016 Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України: "Період накопичення пенсії повинен бути в 2 рази більше, ніж період отримання". Про це вона повідомила у інтерв’ю «РадиоВести»

http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/goncharova-kalashnikov/26989.html


17.05.2016 відбулася прес-конференція до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Організатори: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Прокуратура Автономної Республіки Крим, Меджліс кримськотатарського народу.
У заході зяли участь: Олександр Гладун  - заступник директора ІДСД імені М.В. Птухи НАН України, д.е.н; Омелян Рудницький - науковий співробітник ІДСД імені М.В. Птухи НАН України; Василь Яблонський - заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, к.е.н., доцент; Петро Коваленко - Заступник прокурора АР Крим, Юрій Тринчук - старший слідчий в ОВС слідчого відділу проуратури АР Крим ; Юсуф Куркчі - глава відділу забезпечення діяльності Президента України у справах кримських татар.

http://www7.ukrinform.ua/rubric-pressconference/2016489-18-travna-den-pamati-zertv-genocidu-krimskotatarskogo-narodu.html


13.05.2016 у програмі "На слуху", Ера Медіа,  Лідія Ткаченко , провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, кандидат економічних наук надала інтерв'ю на тему -  «Першочергові завдання щодо пенсій і соціального страхування»

http://www.eramedia.com.ua/article/237159-u_nas__mnmalna_pensya_yaku_ne_ozvuchuyut__grn__ldya_tkachenko/


12.05.2016 відбулося перше засідання робочої групи з питань підготовки пропозицій щодо мінімізації негативного впливу підвищення цін (тарифів) на населення
У заході взяли участь члени Комітету з питань соціальної та гуманітарної політики, представники секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, Міністерства соціальної політики, НКРЕКП, Міністерства регіонального розвитку, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Київської міської державної адміністрації, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Федерації профспілок України, секретаріату Національної ради.
Від Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України участь прийняла Макарова О.В. - член-кор. НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України

http://www.ntser.gov.ua/news/274


05.05.2016 Завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ Олексій Позняк зазначив, що нова хвиля пов'язана з погіршенням ситуації в країні, але її масштаби не такі великі, як в 1990-х роках. Про це йдеться у статті "В Україні стався сплеск нової хвилі трудової міграції - експерт" видання РІА Новини.

http://rian.com.ua/society/20160505/1009515066.html


04.05.2016 Завідувач відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько надала інтерв’ю телеканалу Днепр Час  у програмі «Настоящее время»

http://dpchas.com.ua/ekonomika/ekonomiya-ot-chego-uzhe-otkazalis-ukraincy


01.05.2016  У програмі «Українська хвиля»  на Українське радіо прийняла участь провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко.  Тема для обговорення: День міжнародної солідарності трудящих. Стан та перспективи ринку праці в Україні. Еволюція ринку праці у світі, трудова міграція.

http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1234096


30.04.2016  Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В Птухи НАН України, академік Елла Лібанова надала коментарі виданню РИА Новости Украина у статті Н.Печориної «Українці міняють орієнтири: загроза голоду та зміна місця проживання»


http://rian.com.ua/analytics/20160430/1009285013.html


28.04.2016 Які фактори впливають на демографічну ситуацію в Україні, про сьогодення та майбутнє у розрізі цього питання говорили у програмі Ранок по-Київські з Олександром ГЛАДУНОМ, завідувачем відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи.

https://www.youtube.com/watch?v=BGdAOMJU_i8&feature=youtu.be


28.04.2016 Наталя Рингач, доктор наук з державного управління, головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України надала коментарі виданню «День» у публікації: «Рецепт оздоровлення нації»

http://day.kyiv.ua/ru/article/tema-dnya-obshchestvo/recept-ozdorovleniya-nacii


19.04.2016 Професор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Тетяна Заяць прийняла участь у Міжнародній конференції «Розвиток сільських територій в умовах децентралізації: стан, можливості та ризики», м. Київ та виступила з презентацією на тему: «Людський капітал в сільських територіях. Як його зберегти та розвинути».

https://www.youtube.com/watch?v=VFh2U9YCUL8


28.04.2016 в ІНСТИТУТІ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ імені М.В. Птухи НАН України відбулось засідання постійнодіючого круглого столу на тему:  «Особливості організації і функціонування місцевого самоврядування в Україні: умови, результати, удосконалення» (на прикладі досвіду роботи ОТГ Дніпропетровської обл.).

Презентація.


У останньому номері (№15 22 квітня — 29 квітня 2016 р.) тижневика «Дзеркало тижня. Україна» опубліковано статтю головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктора економічних наук, професора Ірини Сергіївни Каленюк "SOS : освіта в зоні ризику"
Більше читайте: http://gazeta.dt.ua/#central_bottom_newspaper_content


26.04.2016 У Київському національному університеті ім.Т.Шевченка відбулась відкрита лекція  д.е.н., професора, академіка НАН України, директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.П. Птухи  НАН України Лібанової Елли Марленівни  на тему:  «Населення країни: погляд з минулого в майбутнє, оцінка сучасності».

http://www.econom.univ.kiev.ua/fknews/vidkryta-lekciya-libanovoyi-elly-marlenivny-na-temu


25.04.2016 в "Укрінформ" відбувся круглий стіл на тему: "Шкідливі звички, які руйнують демографічні перспективи України".

Організатор: Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД).

Учасники: Микола Поліщук, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, Міністр охорони здоров'я (лютий 2005 - вересень 2005); Наталя Рингач, доктор наук з державного управління, головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України; Анатолій Подрушняк - к.м.н., заступник директора з наукової роботи Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя МОЗ України, академік УТА;  Олена Кваша - доктор медичних наук, провідний науковий співробітник Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска НАМН України; Галина Анохіна - заслужений лікар України, професор кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика; Галина Бекетова - професор, завідувач кафедрою дитячих і підліткових хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика; Ольга Горбунова - доктор медичних наук, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, лікар акушер-гінеколог вищої категорії, організатор охорони здоров'я вищої категорії.

Під час заходу було презентовано результати досліджень щодо потенційних ризиків від вживання молоддю слабоалкогольних та енергетичних напоїв, а також новітніх засобів паління.

Представники експертного кола, які представляють провідні медичні та наукові установи України, презентували своє бачення недопущення демографічної кризи та потенційних руйнівних впливів шкідливих звичок на здоров’я українців.
У своїй підсумковій промові професор Наталя Рингач, головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України чітко окреслила майбутні сумні перспективи: скорочення чисельності молоді в загальній структурі населення, а відтак і зниження конкурентоспроможності держави. Єдиний шлях з цієї демографічної прірви, на думку експертів – всеохоплююча державна політика із підтримання та розвитку громадського здоров’я.


перегляд он-лайн: http://www.ukrinform.ua/rubric-roundtable/2005214-52-miljoni-46-miljoniv-skilki-ukrainciv-zalisitsa-do-2020-roku.html
https://www.youtube.com/watch?v=6iZ5wJ3Ssww
http://uzhinform.com/inshi-zmi/naselennya-ukraїni-v-nastupni-roki-zmenshitsya-do-rekodno-maloї-kilkosti.html
http://24tv.ua/shokuyucha_tsifra_na_skilki_zmenshitsya_naselennya_ukrayini_za_45_rokiv_n680422
http://dniprograd.org/2016/04/26/demografichna-prirva-ukraintsiv-ubivayut-sil-kalyani-i-alkogol_45558#sthash.yNDxctfG.dpuf


21.04.2016 Підхід уряду до зростання тарифів на газ має бути дуже зваженим. У населення немає «запасу міцності», достатнього щоб оплачувати зростаючу ціну газу. Уже зараз українці вибирають - купувати продукти або платити за послуги ЖКГ.
Таку точку зору висловила науковий співробітник відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень Світлана Полякова в коментарі кореспонденту ГолосUA.

http://ru.golos.ua/suspilstvo/ekspert_mehanizm_subsidiy_na_kommunalku_sozdan_ne_dlya_naseleniya_a_dlya_monopolisto#
http://ru.golos.ua/suspilstvo/nizkie_dohodyi_ne_pozvolyat_ukraintsam_oplachivat_rastuschie_tarifyi_na_gaz__ekspert
http://ru.golosua.com/uncategory/ekspert_krizis_neplatejey_za_uslugi_jkh_v_blijayshee_vremya_usilitsya_3367


21.04.2016 Скільки нас залишиться до 2020 року, на який заплановано другий Всеукраїнський перепис? Чи вдасться врегулювати питання Донбасу, і які можливі сценарії його вирішення? Як знайти потрібні аргументи, щоб примирити людей, яких життя розвело по різні боки розуміння того, що відбувається? Відповідь на всі ці запитання надала Елла ЛІБАНОВА - директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України,у розмові з кореспондентом видання «Урядовий кур’єр»

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/ella-libanova-donbas-u-bagatoh-vipadkah-sprovokuva/


20.04.2016 Заввідділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило надала коментарі виданню ВЕСТИ щодо показників народжуваності у м. Києві.
Олексій Позняк, - завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України, в даній статті зазначив: «Київ менш ніж через 10 років може вирости до 3 млн. Але і зараз, як показали наші дослідження, в столиці проживають, крім офіційних, незареєстрованими до 400 тисяч осіб».

http://vesti-ukr.com/kiev/145166-nas-pochti-tri-milliona-kiev-bet-rekordy-po-rozhdaemosti


20.04.2016 Професор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Тетяна Заяць у коментарях виданню «Экономические известия» відмітила, що в останні 25 років в Україні щорічно зникає з карти приблизно 17 сіл. Крім того, в Україні 369 безлюдних сіл, існуючих виключно юридично. Депопуляція охоплює всі регіони без винятку - за роки незалежності країна втратила 3 млн. чоловік сільського населення.

http://politika.eizvestia.com/full/228-nashe-selo-pacient-myortv-no-vyzhivet


19.04.2016 Завідувач відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько прийняла учать у програмі «Лиди говорять» з Юлією Литвиненко на каналі «Радіо Вісті», та надала коментарі щодо монетизації пільг.

http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/people-talk/26079.html

Прослухати: http://radio.vesti-ukr.com/online/absnum=26079.html


14-16.04.2016 Наталія Левчук, доктор економічних наук, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, прийняла участь у Щорічній Всесвітній Конвенції. Асоціація з вивчення національностей 2016. (THE ASSOCIATION FOR THE STUDY OF NATIONALITIES 2016 WORLD CONVENTION), яка проводилась Колумбійським університетом, Нью-Йорк, США.
Науковець виступила з презентацією на тему "Регіональні варіації втрат від голодомору 1932-33: порівняльний аналіз України і Росії"

http://nationalities.org/conventions/world/2016/
http://nationalities.org/uploads/documents/ASN_Program_Final.pdf/


15.04.2016 «Державі обов’язково треба створити такі умови, аби люди, які їдуть за кордон на заробітки чи навчання, повертались. Треба створювати можливості для працевлаштування тут, показувати, що і тут є перспектива. Недооцінювати ризики трудової еміграції не можна», – зазначила завідувач відділу соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Лариса Лісогор в коментарях виданню "Високий замок".

http://wz.lviv.ua/life/167549-za-polske-korinnia-platiat-do-dvokh-tysiach-dolariv


09.04.2016 у Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана відбулась презентація брошури-policy paper "Соціальна ринкова економіка: орієнтири для євроінтеграційних трансформацій України", в якій взяла участь д.н.держ.упр. Наталія Рингач.
У публікації йдеться про досвід Німеччини із реалізації та адаптації принципів соціальної ринкової економіки до викликів сьогодення та про актуальні завдання у соціально-економічній сфері, що стоять перед Україною на шляху досягнення рівня розвитку провідних європейських країн.

http://www.kas.de/ukraine/ukr/publications/44833/


06.04.2016 Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В Птухи НАН України, академік Елла Лібанова не бачить статистичного зв'язку між зниженням податкових ставок та детінізацією доходів в Україні. Аргументуючи цю тезу, директор Інституту послалася на моніторинг питомої ваги податків з доходів населення в українському ВВП, який вона веде з 2000 року. Також, акадмік пояснила чому в країні низькі зарплати та бідність серед працюючих, і як із цим можна боротися.
Про це Е.М. Лібанова заявила в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу.

http://www.ukrinform.ua/rubric-economics/1996291-ella-libanova-akademik-direktor-institutu-demografii-ta-socialnih-doslidzen-nan-ukraini.html
http://www.ukrinform.ua/rubric-economics/1995675-znizenna-podatkiv-ne-oznacae-so-ekonomika-vijde-z-tini-libanova.html


04.04.2016 "Україна — через те, що зараз відбувається з країною — вже ніколи не буде колишньою. З одного боку, кримське питання, на швидке розв’язання якого розраховувати не доводиться. З іншого, війна на Сході, яка незрозуміло коли закінчиться. І це ще не враховуючи економічної кризи, яка поки не випускає зі своїх чіпких «обіймів». Все це дуже вплинуло на демографію України, населення якої стрімко зменшується.» 
Що нас чекає найближчим часом, які можливі сценарії розвитку ситуації на Донбасі, як знайти «золоту середину», яка дозволить примирити людей, які волею долі стали супротивниками, «Аналітичній службі новин» (АСН) розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

http://asn.in.ua/ua/news/interview/41227-ehlla-libanova-chem-glubzhe-zakruchivaetsja-shtopo.htm


31.03.2016 Можливість забезпечити собі гідний рівень життя за рахунок працевлаштування на Україні катастрофічно зменшується. Про це повідомив ЗМІ завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Олексій Позняк.


http://comitet.su/item/bolee-treti-ukraincev-schitaet-zhizn-nevynosimoj-a-23-naseleniya-mechtayut-uehat-iz-ukrainy.html
http://nk.org.ua/ekonomika/bolee-treti-ukraintsev-schitaet-jizn-nevyinosimoy-a-2-3-naseleniya-mechtayut-uehat-iz-ukrainyi-48894


29.03.2016 "Парадоксально, але найбільше для єднання України зробив Путін, допомігши викристалізувати  громадянську націю. Втім, чіткого формулювання національної ідеї ще немає. Але національна ідея має сенс тоді, коли існують проблеми у становленні нації", - заявила Е.Лібанова, директор Інституту демографії і соціальних досліджень у програмі "Від першої особи" Ера Медіа.

http://www.eramedia.com.ua/article/234797-paradoks_ale_nayiblshe_dlya_dnannya_ukrani_zrobiv_putn_dopomgshi/


29 березня 2016 р. об 11.00 відбулася прес-конференція на тему: "Забезпечення прав людини на воду та санітарію в м. Києві."
Організатор: Київський міський осередок ВЕГО «МАМА-86».
У заході взяли участь: Ганна Цвєткова - координатор Водного напрямку ВЕГО «МАМА-86»; Михайло Яцюк - експерт з водних питань, к.г.н., УкрГМІ; Павло Швець - к.е.н.,  Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи; Наталія Чижмакова - керівник Київського міського осередку ВЕГО «МАМА-86».

http://www.ukrinform.ua/rubric-pressconference/1987517-voda-sanitaria-i-gigiena-dla-kian.html#


25 березня 2016 р. На Українському радіо у програмі "Інший погляд" за тематикою: Як знайти роботу, коли тобі  за 45 років? Бере участь доктор економічних наук, професор, завідувач відділу соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень ім.. Птухи НАН України Лариса Лісогор.

http://www.nrcu.gov.ua/schedule/period-items.html?channelID=1


23 березня 2016 р. Громадське телебачення розмістило публікацію «Світ у майбутньому: 5 головних тенденцій», журналісти спробували проаналізувати п'ять головних тенденцій розвитку планети. Якими є головні тенденції розвитку світу? Що відбувається з економікою, соціальною сферою, демографією? Чого можна очікувати за 15 — 20 років? Як до цих тенденцій може адаптуватися Україна?
Щодо демографічної ситуації а саме старіння населення було наведено інтерв’ю Елли Лібанової, директора Інституту демографії і соціальних досліджень: «Сьогодні населення старішає всюди, і це пов'язано з тим, що все меншає рівень народжуваності».


http://www.hromadske.tv/culture/svit-u-maibutnomu-5-golovnikh-tendentsii/


23 березня 2016 р. На Донбасі необхідно створювати інноваційну економіку і забути про вугілля - розповіла Лібанова Елла, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, кореспондентам Радіо Свобода.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/27629516.html

http://snip.net.ua/20160323/na-donbasse-neobhodymo-sozdavat-ynnovatsyonnuyu-ekonomyku-y-zabyt-pro-ugol-akademyk-lybanova/


23 березня 2016 р.  о 13.00 інформаційне агентство ГолосUA провело прес-конференцію на тему: «Підвищення соцстандартів в травні: чи стануть багатшими українці?».
У прес-конференції взяли участь:
- ЛідіяТкаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ,
- Дмитро Дмитрук, директор Центру «Соціальний моніторинг»,
- Андрій Вігірінскій, заст. глави «Публічного аудиту».

https://www.youtube.com/watch?v=u9_EBnbyCIg
http://novostiua.org/news/263982-ukrainskie_predprinimateli_ne_opravdali_nadehd_praviteljstva
http://ru.golos.ua/ekonomika
http://lbc.com.ua/
http://pavlonews.info/news/categ_33/272471.html


22 березня 2016 р. Е.М. Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, надала коментарі виданню "Новое Время" щодо розташування тимчасових біженців у м.Яготин Київської області у публікації "Як українці ставляться до біженців".

http://nv.ua/ukr/opinion/libanova/jak-ukrajintsi-stavljatsja-do-bizhentsjam-104829.html


22 березня 2016 р. о 10.00  за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73, 2 поверх (мармурова зала) відбулася Науково-практична конференція на тему: «Аналіз законодавчої бази  в сфері житлового забезпечення та житлового будівництва».
Організатор заходу - Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та Інститут права та післядипломної освіти Міністерства Юстиції України.
До участі у заході запрошені представники органів державної влади, громадських організацій, експерти аналітичних установ, представники бізнесу.
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України представлено директором, Елою Лібановою.

 

http://www.molod-kredit.gov.ua/news/novini/naukovo-praktichna-konferenciya-na-temu-analiz-zakonodavchoyi-bazi-v-sferi-jitlovogo-zabezpechennya-ta-jitlovogo-budivnictva.html


21 березня 2016 р. Директор Інституту демографії і соціальних досліджень Елла Лібанова надала інтерв'ю каналу "112 Україна" щодо ситуації на Донбасі.

http://ua.112.ua/video/dyrektor-instytutu-demohrafii-i-sotsialnykh-doslidzhen-ella-libanova-hostia-112-ukraina-21032016-191092.html


20 березня 2016 р. Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко в ефірі Голосу Столиці повідомила про вкрай негативні зміни на ринку трудової зайнятості.


http://newsradio.com.ua/2016_03_20/Situac-ja-na-rinku-prac-v-ekonom-c-nagadu-komu-Tkachenko-6358/


20 березня 2016 р. провідний науковий співробітник Лідія Ткаченко прокоментувала в ефірі радіо «Голос столиці» ситуацію на ринку праці України, показники безробіття, структурні зміни в зайнятості, проблеми працевлаштування.

http://newsradio.com.ua/2016_03_20/Situac-ja-na-rinku-prac-v-ekonom-c-nagadu-komu-Tkachenko-6358/


18 березня 2016 р. провідний науковий співробітник Лідія Ткаченко взяла участь у радіопередачі «Постфактум», радіо «Вести», присвяченій обговоренню причин низького місця України в міжнародному рейтингу за індексом щастя.

http://radio.vesti-ukr.com/online/absnum=24972.html
https://www.youtube.com/watch?v=F3dMvqeAOz8


18 березня 2016 р. Олексій Позняк, завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії і соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ  виступив спікером у програмі "Виміри життя" Радіо Ера за темою: Демографічні втрати України через війну на Донбасі.

http://www.eramedia.com.ua/article/234198-vimri_jittya_demografchn_vtrati_ukrani_cherez_vyinu_na_donbas_ob/


круглий стіл

17 березня 2016 р. в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулось чергове засідання постійно діючого круглого столу на тему: “Особливості формування та виконання місцевих бюджетів в умовах зміни податкового та бюджетного законодавства”. В роботі круглого столу взяли участь: Е.М. Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України; Ю.І. Єхануров – Екс-Прем'єр-міністр України, Народний депутат України 3-го, 4-го і 5-го скликань; В.А. Устименко – директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України, член-кореспондент НАПрН України. Модератором засідання виступила Н.М. Дєєва – д.е.н., професор, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
З доповіддю, що супроводжувалась детальною презентацією виступили С.В. Молоков – радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Т.І. Шебеко – директор департаменту фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У обговоренні взяли участь фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інституту економіко-правових досліджень НАН України; Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», представники виконавчої гілки влади. 


17 березня 2016 р. Олексій Позняк, завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії і соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ надав інтерв'ю у програмі "Вимір життя", Радіо Ера. Тема: «Мігранти, які проживають у Європі, за 2014 рік надіслали додому 109,4 млрд доларів США у вигляді грошових переказів»

http://www.eramedia.com.ua/article/221753-grosh_zarobtchan_zakordonom__suttva_pdtrimka_rodin__ekonomki_kra/


Libanova

16 березня 2016 р. на засіданні Президії Національної академії наук України (під головуванням академіка НАН України Б.Є. Патона) за участю представників Адміністрації Президента України та Ради національної безпеки і оборони України була представлена Національна доповідь «Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі».
Національну доповідь представила член Президії НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Марленівна Лібанова. (Презентація)
У доповіді були представлені історичні передумови формування соціокультурного феномену та новітні чинники трагедії Донбасу, соціально-економічні втрати України внаслідок подій на Донбасі. Визначено загрози, ризики та можливості розвитку України в економічній і соціо-політичній сфері, а також пріоритети інтеграції українського суспільства. Проаналізовано соціально-економічні, інституційні й соціогуманітарні складові політики інтеграції українського суспільства.
Презентована Національна доповідь є черговою в серії національних доповідей із найважливіших проблем суспільно-політичного, соціально-економічного та науково-технічного розвитку держави, підготовка яких здійснюється Національною академією наук України з 2009 року.
Серед виступаючих на засіданні Президії НАН України з питання «Про Національну доповідь «Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі»: Горбулін Володимир Павлович – Перший віце-президент НАН України, академік НАН України; Дніпров Олексій Сергійович – Заступник Голови Адміністрації Президента України; Литвиненко Олександр Валерійович – Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; Геєць Валерій Михайлович – Директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України.


Читати повністю


Посилання на презентацію результатів доповіді:

https://focus.ua/country/347323/

https://focus.ua/country/347325/

http://politeka.net/186295-v-svyazi-s-vojnoj-na-donbasse-iz-ukrainy-vyehali-okolo-milliona-chelovek-nan-ukrainy/

http://www.volynpost.com/news/66277-cherez-podii-na-donbasi-bilshe-miljona-ukrainciv-vyihaly-za-kordon

http://www.ukrinform.ua/rubric-society/1983355-za-sobornu-ukrainu-bilse-70-doslidzenna.html

http://news.online.ua/737488/sotsiologi-ozvuchili-ogromnuyu-tsifru-uehavshih-iz-ukrainy-iz-za-voyny/

http://novosti.dn.ua/details/271379/

http://rian.com.ua/society/20160316/1006786844.html

http://hronika.info/obwestvo/129058-iz-za-voyny-na-donbasse-uehali-iz-strany-okolo-milliona-ukraincev.html

http://www.ukrinform.ua/rubric-society/1983338-cerez-vijnu-na-donbasi-z-kraini-viihali-blizko-miljona-ludej-ekspert.htmlhttp://fakty.ictv.ua/ua/index/view-media/id/126269

http://www.prostir.ua/event/natsionalna-dopovid-polityka-intehratsiji-ukrajinskoho-suspilstva-v-konteksti-vyklykiv-ta-zahroz-podij-na-donbasi/

http://censor.net.ua/news/379442/okolo_milliona_ukraintsev_pokinuli_stranu_izza_voyiny_na_donbasse_demografy

http://www.town.org.ua/news/42905-z-predely-ukriny-iz-z-sobytii-n-donbsse-vyehl-priblizitelyno-million-celovek-libnov
http://interfax.com.ua/news/general/331118.html


15 березня 2016 р. Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України, надав коментарі радіостанції Голос Столиці - "Чому так багато бажаючих залишити Україну".

http://newsradio.com.ua/2016_03_15/Poznjak-2-3-mln-ukra-nc-v-zarobljajut-za-kordonom-5220/
http://nk.org.ua/ekonomika/poznyak-23-mln-ukrayintsiv-zaroblyayut-za-kordonom-46757
Читати повністю: http://newsradio.com.ua/2016_03_15/Poznjak-2-3-mln-ukra-nc-v-zarobljajut-za-kordonom-5220/


15 березня 2016 р. завідувач відділу соціальних проблем ринку праці Інституту демографії Лариса Лісогор надала коментарі щодо ситуації на ринку праці України.

http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_masovih-zvilnen-ne-prognozuyut/684966
http://lastnews.com.ua/novosti-ukraini/384122-massovyh-uvolneniy-ne-prognoziruyut.html


14 березня 2016 р. Україна може збільшити кількість населення виключно завдяки мігрантам — розповіла Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, академік НАН України на телеканалі Громадське ТВ.


https://www.youtube.com/watch?v=ksbWuuPs414

http://video.meta.ua/8232139.video

http://telebudka.com.ua/grtv/176629-ukrayina-mozhe-zblshiti-klkst-naselennya-viklyuchno-zavdyaki-mgrantam-ella-lbanova-gromadske-tv.html

http://iamukrainian.com/2016/03/20/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5-%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BD%D0%B0%D1%81/

http://vefire.ru/news/hromadske-Ukrainamozhezbilshitikilkistnaselennyaviklyuchnozavdyakimigrantam-EllaLibanova/


12 березня 2016 р. Завідувач відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько надала коментарі щодо рівня прожиткового мінімуму «Радіо-Ера».

http://www.eramedia.com.ua/article/234092-ne_projitkoviyi_mnmum_abo_use__ne_yak_u_lyudeyi_radoera_pro_spoj/


12 березня 2016 р. Наталія Левчук, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень надала коментарі Радіо Свобода щодо розрахунків доктора історичних наук, професора Володимира Сергійчука стосовно нових цифр втрат під час Голодомору 1932-1933 років.

Радіо Свобода: http://www.radiosvoboda.org/content/article/27605525.html
Канал 24: http://24tv.ua/ru/novyj_spor_vokrug_golodomora_zhertv_mozhet_byt_gorazdo_bolshe_n666524


11 березня 2016 р. Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України взяла участь у нараді Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана, щодо напрацювання шляхів подолання кризи у сфері зайнятості населення в Україні.
Учасники наради обговорили реальний стан питання зайнятості населення в Україні, роботу системи зайнятості, її проблеми та шляхи подолання кризи у цьому питанні.

http://rada.gov.ua/news/Top-novyna/126429.html


7 березня 2016 р. Лідія Ткаченко, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ дала пояснення газеті "Експрес" щодо індексації пенсій та зарплат.

http://expres.ua/main/2016/03/07/176491-uryad-vyrishyv-zekonomyty-indeksaciyi-zarplat-pensiy


#

4 березня 2016 р. в Інститутi демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України в рамках чергового етапу виконання Проекту «Розробка нового механізму фінансування соціальних послуг вразливим категоріям населення (дітям)» за участі представників дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, представників Міністерства соціальної політики України, експертів ДННУ «Академія фінансового управління», Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України та представників Дніпропетровської обласної державної адміністрації з метою організації широкого науково-практичного діалогу було проведено засідання круглого столу.

Докладніше


3 березня 2016 р. Лідія Ткаченко, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ надала інтерв’ю радіо «Вести» стосовно рівня бідності, залежності демографічної ситуації і бідності, рівня зайнятості і бідності тощо.


https://www.youtube.com/watch?v=QGMKtQzJNGA

http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/goncharova-kalashnikov/24245.html


3 березня 2016 р. Елла Лібанова, Академік НАН України, директор Інституту Демографії і соціальних досліджень ім. В. Птухи НАН України надала інтерв'ю у програмі "Україні понад усе" на 5 каналі.


https://www.youtube.com/watch?v=a92qoD2QAOg


2 березня 2016 р. Елла Лібанова, Академік НАН України, директор Інституту Демографії і соціальних досліджень ім. В. Птухи НАН України надала коментарі щодо повернення переселенців на Донбас.


Libanova


http://www.facenews.ua/columns/2016/304468/

http://nv.ua/ukr/opinion/libanova/chomu-ljudi-povertajutsja-v-donbas-100872.html


28 лютого 2016 року Елла Лібанова, Академік НАН України, директор Інституту Демографії і соціальних досліджень ім. В. Птухи НАН України дала прогноз щодо демографічної ситуації в країні у програмі Факти-тижня на ICTV.

https://www.youtube.com/watch?v=DdQB9tdfb5Q


26 лютого 2016 року відбувся круглий стіл на тему: Соціальний діалог і сталий розвиток: порядок денний для громадянського суспільства (Київ, Готель «РУСЬ», вул. Госпітальна, 4)
Активну участь в обговоренні взяла Елла Лібанова, Академік НАН України, директор Інституту Демографії і соціальних досліджень ім. В. Птухи НАН України.
На семінарі протягом трьох сесій обговорювалися наступні питання: Соціальний діалог і державне управління; питання ефективності; Соціальний діалог як інструмент сталого розвитку; Перспективи профспілок і роботодавців в громадянському суспільстві. На порядок денний виносилося питання щодо обговорення «Стратегії сприяння розвитку соціального діалогу в Україні», розробленої за участі Координаційно-експертної ради НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України.

http://ipzn.org.ua/sotsialnyj-dialog-i-stalyj-rozvytok-poryadok-dennyj-dlya-gromadyanskogo-suspilstva-4/
Аналітичні матеріали до семінару: http://ipzn.org.ua/wp-content/uploads/2016/02/Analytycheskye-materyaly-k-semynaru-26.02.2016-g..pdf


26 лютого 2016 р. «Відтік кадрів – це величезна загроза для України. І не лише через Польщу. В умовах глобалізації, коли у людей з’являється все більше можливостей знайти роботу за кордоном, країна втрачає кваліфіковані кадри. З часом у нас на ринку праці може утворитись прогалина, яку буде дуже важко заповнити», – каже завідувач відділу соціальних проблем ринку праці Інституту демографії Лариса Лісогор у статті «Польську демографію рятуватимуть українці?» видання «Високий замок online».


http://wz.lviv.ua/economics/161597-polsku-demohrafiiu-riatuvatymut-ukraintsi


26 лютого 2016 р. У виданні СТРАНА.ua опубліковано інтерв’ю директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лібанової Е.М. щодо показників народжуваності та смертності у останні два роки.

http://strana.ua/articles/istorii/2426-ella-libanova-sejchas-my-dolzhny-integrirovat-ukrainskuyu-grazhdanskuyu-naciyu.html


26 лютого 2016 р. Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ взяла участь у прес-конференції (медіа група «Голос UA») за тематикою: «Чому в Україні знищується система профтехосвіти?»


http://golosua.tv/press_room/16_02_26_05-04_pochemu_v_ukraine_unichtojaetsya_sistema_proftehobrazovaniya_presskon_0
http://ru.golos.ua/suspilstvo/16_02_25_anons_presskonferentsii_pochemu_v_ukraine_unichtojaetsya_sistema_proftehobr


25 лютого 2016 р. У програмі Тема: Країна Українського Радіо гостем студії буде  доктор економічних наук, професор, завідувач відділу соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України Лариса Лісогор. Тема обговорення - Робітничі професії на ринку праці: регіональний розріз.


http://www.nrcu.gov.ua/schedule/period-items.html?channelID=1&date=2016-02-25
Слухати: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1162599


24 лютого 2016 р. в Національній академії державного управління при Президентові України відбувся семінар “Міжсекторальна взаємодія в процесі соціально-психологічної реабілітації учасників бойових дій і населення території АТО”, на якому обговорено актуальні питання підвищення ролі міжсекторальної взаємодії у здійсненні заходів соціально-психологічної реабілітації учасників бойових дій і населення територій вимушеної міграції. У заході взяли участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, учасники АТО, представники Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної політики України, духовенства, українських медичних, педагогічних та науково-дослідних установ, професорсько-викладацький склад, а також представники громадських об’єднань та засобів масової інформації.
З доповіддю «Міжсекторальна взаємодія: сучасне бачення» на семінарі виступила головний науковий співробітник Відділу демографічного моделювання та прогнозування ІДСН НАН України ім. М.В. Птухи д.н.держ.упр. Наталія Рингач.

http://www.academy.gov.ua/?lang=ukr&tip=osn&filtername&page=2&tipn=News&newsid=460&typeview&PageNumber=1
http://cerkva.co.ua/news/vidbuvsya-seminar-%C2%ABmizhsektoralna-vzayemodiya-v-p.html


24 лютого 2016 р. Олександр Гладун, доктор економічних наук, зав. відділом демографічного моделювання та прогнозування, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України надав коментарі щодо ситуації з трудової міграції в Україні у статті видання Аргументы и факты AIF.UA "Чужий серед своїх: П'ята хвиля еміграції зробить Україну країною пенсіонерів".

http://www.aif.ua/society/social/chuzhoy_sredi_svoih_pyataya_volna_emigracii_sdelaet_ukrainu_stranoy_pensionerov


23 лютого 2016 р. Елла Лібанова, директор Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України взяла участь у зустрічі Голови Парламенту та представниками експертного середовища в рамках розробки плану виходу з політичної кризи.


http://rada.gov.ua/news/Top-novyna/125834.html


logo

18-19 лютого 2016 р.  В рамках щорічного відзначення Дня соціальної справедливості, за ініціативою Федерації профспілок України спільно з Інститутом технічної допомоги та обміну інформацією (ТАІЕХ), 18-19 лютого 2016 року відбувся міжнародний семінар «Політика ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту».
Основною метою визначено надання українським фахівцям інформації про політику ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту з метою наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.
Від України участь взяли Королевська Н.Ю., народний депутат України; Кондрюк С.М., заступник Голови ФПУ; Мірошниченко О.В., заступник Голови Ради ФРУ, виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України; Зінкевич Н.І., в.о. Голови Державної служби зайнятості; представники Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Мінсоцполітики, Пенсійного фонду України; фахівці провідних наукових установ (Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи: Новак І.М., Черенько Л.М.; НДІ праці та зайнятості населення; Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України).
Читати повністю

 

http://www.fpsu.org.ua/component/blog_calendar/2016/02/22


22 лютого 2016 р. Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, канд.екон.наук надала коментарі у програмі «На слуху» ЕраМедіа за темою: «В Україні 40 % чоловіків не доживають до 60 років. Чому фінансова недоступність шкідливих звичок сприяє зростанню тривалості життя»


Прослухати: http://www.eramedia.com.ua/article/232990-ponad__mln_lyudeyi_kinuli_kuriti_z_chasu_uhvalennya_zakonu_pro_z/


21 лютого 2016 р. Лідія Ткаченко, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ прокоментувала сучасну ситуацію щодо рівня пенсій та заробітної плати фінансово-інформаційному порталу galfinance.


http://galfinance.info/ekonomika-ta-biznes/2016/02/21/yakimi-mali-b-buti-pravilni-zarplata-i-pensiya-v-ukraini/


21 лютого 2016 р. У всьому світі щорічно внаслідок вживання тютюну вмирає більше 5 мільйонів чоловік. Про це на прес-конференції ГолосUA повідомила головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Наталія Рингач .


http://ru.golos.ua/suspilstvo/ejegodno_ot_kureniya_v_mire_umiraet_5_millionov_chelovek__ekspert_0564

http://ru.golos.ua/health_care/uchenyie_predupredili_o_vrede_dlya_zdorovya_ot_elektronnyih_sigaret_i_tabaka_6717


16 лютого 2016 р. Віце-президент НАН України, академік НАН України Сергій Іванович Пирожков дав інтерв’ю виданню - Український журнал "Економіст" щодо нових трендів й викликів в економіці природокористування.


http://ua-ekonomist.com/11778-sergy-pirozhkov-ekonomka-prirodokoristuvannya-maye-stati-strategchnim-napryamom-ekonomchnih-dosldzhen-v-umovah-novoyi-sistemi-geopoltichnih-koordinat-ta-prirodno-resursnih-obmezhen.html


15 лютого 2016 р. Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко надала коментарі щодо ситуації з безробіття виданню VCEMedia у публікації «Рівень безробіття в Україні досяг максимуму».


http://vse.media/uroven-bezrabotitsyi-v-ukraine-dostig-maksimuma/


11 лютого 2016 р. Експерт відділу дослідження рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, кандидат економічних наук Світлана Полякова на прес-конференції і інформаційному агентстві Голос UA привела шокуючі дані, що свідчать про катастрофічне падіння рівня життя в Україні.

http://ru.golos.ua/suspilstvo/ukrainskie_ministryi_povyisili_sebe_zarplatyi_za_schet_uchiteley_uchenyih_i_medikov_
http://www.politnavigator.net/akademiya-nauk-shokirovana-ukraina-idet-k-totalnojj-nishhete-naseleniya.html
http://antifashist.com/item/akademiya-nauk-ukrainy-strana-idet-k-totalnoj-nishhete.html
http://katehon.com/es/node/19553
http://svodka.net/index.php?option=com_content&view=article&id=24127:ukrainskie-ministri-povisili-sebe-zarplati-za-schet-uchiteley-uchenih-i-medikov--ekspert&catid=1:svodki
http://newsnetwork.tv/print/movie/5718/


10 лютого 2016 р. "В Україні вже давно є демографічні тенденції, характерні для Європи. У нас низький рівень народжуваності, який пояснюється тими ж причинами, що в Європі - доступ жінок до всіх сфер діяльності, високий рівень освіченості жінок і низьку дитячу смертність. Ці причини зумовлюють психологічний настрой на малодітну сім'ю. Але в нашому випадку це скоріше негативний момент, тому що за рівнем смертності ми ще не досягаємо європейських показників". Про  це повідомила Завідуюча відділом вивчення рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України Людмила Черенько у «Шоу Миколи Вересня» на РАДИО ВЕСТИ.

Прослухати:
http://radio.vesti-ukr.com/online/absnum=23794.html
http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/show-Mykoly-Veresnya/23794.html


10 лютого 2016 р. "Ціни у магазинах ростуть, соціальні стандарти скорочуються, а про економічну стабільність й годі говорити. Всі ці показники як лакмусовий папірець рівня життя українців". Про це обговорювалось у програмі ГАММА на Першому цифровому телеканалі України. Гостем студії була Завідуюча відділом вивчення рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України Людмила Черенько.

https://www.youtube.com/watch?v=KYGhmjsTTF8


9 лютого 2016 р. «Мілітаризація економіки веде до провалу. Наші політики прикриваються війною і руйнують економіку. Немає тут нічого ліберального. Українська економіка - жертва популістських і мілітаристських ідей. Немає іншого шляху, як мир. Це повинна бути ділова спокійна розмова з сусідами. Дуже безглуздо чекати розпаду Росії і розвалювати власну країну », - заявила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко на прес-конференції «РИА Новости Украина» на тему: «Безробіття і безробітні: причини і прогноз на 2016 рік».


http://rian.com.ua/press/20160209/1004867524.html

http://ukraina.ru/news/20160209/1015555023.html

http://vvc.kiev.ua/news/7143

http://pravdanews.info/ukrainu-nakroet-tsunami-bezrabotitsy.html

http://www.facenews.ua/news/2016/308010/

http://vlada.io/vlada_news/ekspert-9-uroven-bezrabotitsyi-kotoryiy-est-v-ukraine-blizok-k-sredneevropeyskomu/

http://newsnetwork.tv/movie/5623/
http://nk.org.ua/politika/mojno-dostich-dna-padeniya-ekonomiki-ukrainyi-no-ne-degradatsii-ukrainskoy-politiki-42034
http://www.politnavigator.net/v-nan-ukrainy-prizvali-gotovitsya-k-khudshemu-i-ne-nadeyatsya-na-raspad-rossii.html

http://vechirniykiev.com.ua/news/molodi-potribno-buty-hotovoyu-do-zmin-rynku-pratsi
http://newsdaily.org.ua/post/16853
http://vlada.io/uk/vlada_news/ekspert-9-vidsotkoviy-riven-bezrobittya-v-ukrayini-blizkiy-do-serednoyevropeyskogo/


2 лютого 2016 р. "Головні проблеми країни сьогодні лежать не в економічній, а в демографічній області. Україна має дуже старе населення, і головне питання, яке стоїть на порядку денному, - як прогодувати пенсіонерів, а не виштовхнути з країни зайву робочу силу" - зауважила  заввідділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько у коментарях виданню UINP (Український незалежний новинний портал).

http://uinp.info/


2 лютого 2016 р. За останнiй рiк в Українi померли 544 015 осiб, а народилося лише 378 226. Цi цифри - дуже промовистi, адже показують, що в нас природний "прирiст" зi знаком мiнус, - каже Iрина Курило, завiдувач вiддiлу дослiджень демографiчних процесiв i демографiчної полiтики Iнституту демографiї та соцiальної полiтики в коменатрях газеті ЕКСПРЕС.

Джерело: http://expres.ua/news/2016/02/02/171523-roky-nezalezhnosti-ukrayinciv-pomenshalo-ponad-9-milyoniv


Paton

22 січня 2016 р. Борис ПАТОН: «Недофінансування НАН України призведе до згортання дослідницьких проектів і втрати наукових кадрів»
Скептикам порадимо порівняти отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких установ. За цим показником наша наука — одна з найефективніших у світі. Тим часом Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено значне зменшення фінансування Академії, що неминуче призведе до згортання досліджень за багатьма пріоритетними напрямами й істотного скорочення кадрів в академічних інститутах. Про науку виживання і науку розвитку в інтерв’ю «Голосу України» розповів президент НАН України академік НАН України Борис Патон.

http://www.golos.com.ua/article/263445


25 січня 2016 р. Україна зіткнулася з масовими переселеннями вимушених мігрантів через конфлікт на Сході. Яким чином це позначилося на чисельності населення столиці та трудової міграції, в ефірі радіостанції Голос Столиці пояснив завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Олексій Позняк.


 http://newsradio.com.ua/2016_01_25/Ekspert-k-lk-st-pereselenc-v-z-Donbasu-z-stavno-z-trudovoju-m-grac-ju-vs-kra-ni-7779/

Посилання на коментарі:

http://rian.com.ua/kiev/20160125/1004112626.htm


23 січня 2016 р. провідний науковий співробітник Ткаченко Л.Г.  взяла участь у радіопередачі «Эфир без правил», радіо «Вести»,  присвяченій темі «Рост разрыва между богатыми и бедными и новые тенденции занятости».


http://radio.vesti-ukr.com/online/absnum=23219.html


22 січня 2016 р. Масові галузі зайнятості в Україні — це сільське господарство, де багато ручної праці, це промисловість, яка зараз вмирає, а найбільший сектор зайнятості сьогодні — торгівля, розповіла фахівець Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко, для радіо Голос Столиці.

Джерело: http://newsradio.com.ua/2016_01_22/Ukra-nska-sistema-osv-ti-zhive-vchorashn-m-dnem-Tkachenko-9572/

Інші посилання на коментарі:

 http://rian.com.ua/economy/20160122/1003975053.html

http://uinp.info/weekly_news/zanyatost_naseleniya_i_bezrabotica_parametry_nachala_2016_goda


20 січня 2016 р. «Не виключено, що зараз, коли рівень життя падає, сім’ї концентруються на вихованні однієї дитини, якій хочеться дати, наприклад, хорошу освіту за кордоном», – таку думку висловила старший науковий співробітник Інституту демографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Світлана Аксьонова у публікації видання СЕГОДНЯ – «Населення України зменшується: як збільшити народжуваність».

http://www.segodnya.ua/economics/enews/naselenie-ukrainy-umenshaetsya-kak-uvelichit-rozhdaemost-684386.html

Посилання на статтю:
http://www.informator.news/naselennya-ukrajiny-strimko-zmenshujetsya/
http://kharkov.comments.ua/news/2016/01/20/095750.html


19 січня 2015 р. «В Україні нарешті розпочалося формування української політичної нації. Поділ українців вже не відбувається за географічною чи мовною ознакою, лише – за ознакою розуміння майбутнього країни», - робить головний висновок директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю виданню ГЛАВКОМ.
Посилання на інтерв’ю:
http://www.04141.com.ua/article/1092804
http://uapress.info/uk/news/show/114501
http://www.news-cloud.net/news/ukraine/42262-ekspert-ukraina-seychas-perezhivaet-novyy-etap-ampquotutechki-mozgovampquot.html
http://vchaspik.ua/ukraina/366155ekspert-ukraina-seychas-perezhivaet-novyy-etap-utechki-mozgov


13 січня 2016 р. Про рівень життя населення та його дослідження, а також демографічній ситуації в Україні, у "Шоу Миколи Вересня" на РадиоВЕСТИ прийняла участь завідувач відділу досліджень рівня життя населення - Черенько Людмила Миколаївна, канд. екон. наук, с. н. с.
Прослухати: http://radio.vesti-ukr.com/online/absnum=23018.html


12 січня 2016 р. у інтелектуально-політичному шоу «Гра У Класику» з Сергієм Рахманіним» (на телеканалі ZIK) виступила економіст та академік НАН України Елла Лібанова та зауважила, що "Після припинення торгівельних відносин з Росією Україні не варто сподіватися на успішний продаж товарів свого виробництва у Європі. Відтак, державі необхідно звернути увагу на співпрацю з країнами Азії, Латинської Америки та Африки."

http://zik.ua/article/print?id=661909
https://youtu.be/SiyZvE0gEIE


08 січня 2016 р. провідний науковий співробітник Лідія Ткаченко взяла участь у телепередачі «Віра. Надія. Любов» (Перший Національний),  присвяченій обговоренню проблем пенсійної системи та можливості запровадження в Україні обов’язкового накопичувального пенсійного страхування (другого рівня пенсійної системи).
http://1tv.com.ua/video/12661 


06 січня 2016 р.  у програмі «Порядок денний» Українського радіо (Сітка мовлення - УР1) за темою Українська сім"я 2016 – особливості та перспективи, взяла участь провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В. Птухи НАН України Людмила Слюсар.
http://schedule.nrcu.gov.ua/schedule/period-items.html?channelID=1 
http://schedule.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1108662


04 січня 2016 р. «Підвищення соціальних гарантій у 2016 році не компенсує зростання цін»

Про це повідомила заввідділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько у коментарі кореспонденту ГолосUA.
http://nk.org.ua/ekonomika/povyishenie-sotsgarantiy-v-2016-godu-ne-kompensiruet-rosta-tsen-sotsiolog-37093


30 грудня 2015 р. у статті «Соціальна безпорадність: з 2016 року українці втратять ряд пільг» видання РБК-Україна,
наведені коментарі провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень Лідії Ткаченко

http://www.rbc.ua/ukr/analytics/sotsialnaya-bespomoshchnost-2016-goda-ukraintsy-1451488121.html
Інші посилання на данні коментарі:
http://firstsocial.info/news/na-lgotnyiy-proezd-net-deneg

http://xn--e1aki8a4bc.ru-an.info

http://komitet.net.ua/article/print/150845/

http://www.chernobyl.kh.ua

http://whoswhos.org/125108-lgotyi-na-proezd-kiev-mozhet-otmenit/

http://mirpolitiki.net/ekonomika/za-eto-umirali-na-evromaidane-bjudzhet-ukrainy-na-2016.html


26 грудня 2015 р.  Чи стануть найближчим часом українці жити краще, кореспонденту ГолосUA розповіла  заввідділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.

Джерело: http://ru.golos.ua/uncategory/l_cherenko_povyishenie_sotsialnyih_garantiy_v_2016_godu_ne_kompensiruet_rosta_tsen_9
Golos.ua


26 грудня 2015 р. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, академік НАН України Лібанова Елла Марленівна дала інтерв’ю виданню Голос.UA відносно демографічних показників: «У всіх країнах на 100 дівчаток завжди народжується 105 хлопчиків», «В Україні чисельність 75-річних жінок більше, чим чисельність 5-річних дівчаток. Причина у низькій народжуваності», «Україна різко відмічається від більшості Європейських країн тенденціями смертності»:


Джерело:
http://ru.golos.ua/suspilstvo/vo_vseh_stranah_na_100_devochek_vsegda_rojdaetsya_105_malchikov__uchenyiy_0260
http://ru.golos.ua/suspilstvo/v_ukraine_75letnih_staruh_bolshe_chem_5letnih_devochek__uchenyiy_2189
http://ru.golos.ua/suspilstvo/ukraina_rezko_otlichaetsya_ot_bolshinstva_evropeyskih_stran_tendentsiyami_smertnosti

Посилання в інших джерелах:
http://svodka.net/
http://www.newsline.com.ua/society/ukraina-rezko-otlichaetsya-ot-bolshinstva-evropeyskih-stran-26122015164100
http://www.newsline.com.ua/society/v-ukraine-75-letnih-staruh-bolshe-chem-5-letnih-devochek--26122015171600


#

24 грудня  2015 р. у приміщенні Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України відбулось засідання Міжвідомчої робочої групи з розробки Національного плану дій з питань старіння населення в Україні.
У засіданні взяли участь: директор ІДСД ім.М.В. Птухи НАНУ акад. Лібанова Е.М., заступник Міністра соціальної політики Мущинін В.В. 
З міжнародними підходами до побудови стратегій та вирішення питань у царині старіння населення присутніх ознайомив міжнародний експерт, старший радник Європейського центру політики і досліджень щодо соціального забезпечення (Австрія) О.В. Сидоренко.
Завідувач відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Курило І.О. представила на засідання проект Концепції Державної програми з питань старіння населення в Україні на 2017-2022 рр. та  відповідний план заходів.
В обговоренні документів взяли участь представники різних міністерств та відомств, науковці, представники недержавних організацій. 


#

24 грудня 2015 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України було поведено робочу нараду (у форматі круглого столу з використанням інтерактивно-дистанційних технологій спілкування) представників Міністерства соціальної політики України, експертів ДННУ «Академія фінансового управління», Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України та представників Дніпропетровської обласної державної адміністрації рамках розроблення механізмів фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей).


У заході взяли участь: Галайдюк В.В. – начальник відділу нормативного забезпечення управління профілактики соціального сирітства; Молоков С.В. – позаштатний радник Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Крупська В.В. – директор департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Москаленко Л.М. – в.о. директора Дніпропетровського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Петровська Л.С. – в.о. директора департаменту фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Нікульченко О.Є. – начальник управління фінансів невиробничої сфери департаменту фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Гаврилюк О.П. – начальник відділу фінансів установ охорони здоров’я, фізкультури та спорту управління фінансів невиробничої сфери департаменту фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Лібанова Е.М. – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Єфименко Т.І. – президент ДННУ «Академія фінансового управління», Ловінська Л.Г. – заступник директора НДФІ з наукової робота ДННУ «Академія фінансового управління», Макарова О.В. – заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Дєєва Н.М. – науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Черніченко В.В. – учений секретар Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Сушко Н.І. – науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління», Гапоненко Л.В. – експерт ДННУ «Академія фінансового управління», Богдан І.В. – науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління», Петруха С.В . – заступник директора Інституту післядипломної освіти ДННУ «Академія фінансового управління», Саріогло В.Г. – науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Черенько Л.М. – науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Горемикіна Ю.В. – науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Терещенко Г.І. – науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.
Для обговорення було запропоновано наступні питання:
1. Інформація щодо співпраці Представництва Дитячого фонду UNICEF в Україні із Міністерством соціальної політики України, Міністерством фінансів України, експертами ДННУ «Академія фінансового управління», Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Дніпропетровською та Запорізькою обласними державними адміністраціями в рамках розроблення механізмів фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей).
2. Про подальші заходи в межах проекту «Розробка механізму фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей)» (продовження: науково-організаційні та навчальні заходи)», зокрема в частині узгодження критеріальних засад розбіжності вартості надання соціальних послуг в пілотованих ЦСССДМ, методологічних положень, що їх спричинили, передумов на наслідків запровадження онлайн-сервісу «Особисте соціальне досьє» та погодження Дніпропетровської області, як однієї з областей на базі якої буде проходити відповідний пілотний експеримент.
В результаті тривалої змістовної дискусії учасники круглого столу вирішили:

  • Схвалити попередні результати проведених досліджень експертами ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України в рамках проекту «Розробка механізму фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей)» (продовження: науково-організаційні та навчальні заходи)», що відповідає пункту 1.2.9 Коаліційної Угоди депутатських фракцій «Європейська Україна», яким, зокрема, передбачено запровадження формульних розрахунків галузевих трансфертів у відповідності до оновлених стандартів надання послуг і фінансових нормативів їх забезпечення на одного отримувача послуги.
  • Визначити, що різниця у тривалості надання послуги соціального супроводу по ЦСССДМ обумовлена розбіжністю у трактуванні змісту послуги соціального супроводу, розбіжністю у часі виконання заходів послуги та їх періодичності (кількості заходів). У проекті стандарту орієнтовний час виконання заходу встановлено як діапазон від мінімальної до максимальної величини, а кількість заходів, як правило, чітко не встановлено та вказується «за потреби». На основі проведеного дослідження визначено середню кількість заходів по кожному із наведених у проекті стандарту та середній орієнтовний час виконання заходу (середнє значення між максимальним і мінімальним часом) і, таким чином, визначено орієнтовний час надання послуги соціального супроводу згідно із проектом стандарту.
  • Схвалити засадничі положення презентованого експертами Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України онлайн сервісу «Особисте соціальне досьє», його техніко-параметральні дані та макетно-візуалізаційні елементи.
  • Схвалити в цілому структурно-змістовну частину розпорядчого документа Кабінету Міністрів України щодо запровадження пілотного експерименту та рахувати доцільним долучення Дніпропетровської області до його проведення.


Проект он-лайн сервісу
«Особисте соціальне досьє»

Метою проекту  он-лайн сервісу «Особисте соціальне досьє» (далі – ОСД) є розробка та впровадження інформаційної системи для уніфікованого персоніфікованого електронного обліку сімей та осіб отримувачів соціальних послуг (далі – ІСОСД), експертно-аналітичне та методичне супроводження створення відповідного веб-порталу. На даному етапі в пілотному режимі розглядаються послуги соціального супроводу дітей, які знаходяться у складних життєвих обставинах та консультаційні послуги.
Он-лайн сервіс (веб-портал) «Особисте соціальне досьє» забезпечить зручний доступ працівників органів соціального захисту населення, інспекторів та користувачів до даних інформаційної системи для уніфікованого персоніфікованого електронного обліку сімей та осіб отримувачів соціальних послуг.
Докладніше


22 грудня 2015 року в ефірі радіостанції Голос Столиці заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олександр Гладун заявив, що у зв'язку з ситуацією в країні для всеукраїнського перепису населення не вистачає грошей, тому його і вирішили перенести на 2020 рік.
 
http://newsradio.com.ua/2015_12_22/Gladun-u-kra-n-nema-groshej-dlja-novogo-perepisu-naselennja-2642/


21 грудня 2015 року надано коментарі директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Елли Лібанової щодо перенесення проведення перепису населення на 2020 рік:
http://dt.ua/UKRAINE/vseukrayinskiy-perepis-naselennya-vidklali-do-2020-roku-194686_.html
http://otrageniya.com.ua/novosti-v-ukraine/ukraincev-pereschitayut-v-2020-godu


#

ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ НАН УКРАЇНИ АКАДЕМІК С.І. ПИРОЖКОВ – ПРО РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКОВОЇ СФЕРИ

20 грудня 2015 року віце-президент НАН України академік Сергій Іванович Пирожков став гостем програми ««5 подій тижня від Вадима Денисенка» на телеканалі «Еспресо TV». Як пояснив академік С.І. Пирожков, в НАН України існує цілковите розуміння необхідності проведення реформ у науковій сфері та адаптації до нових умов зовнішнього світу, який стрімко змінюється. Наразі в Академії теж активно планують реформування. Вчений нагадав, що 26 листопада 2015 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який, серед іншого, передбачає, по-перше, створення при Кабінеті Міністрів України Національної ради з питань розвитку науки і технологій. У такий спосіб буде запроваджено значно прозорішу та зрозумілішу процедуру визначення й фінансування пріоритетних наукових досліджень. По-друге, в Академії планується здійснення відчутної демократизації, однією зі складових якої є, наприклад, обмеження часу перебування на керівних посадах у Президії та інститутах двома п’ятирічними термінами. Однак, зауважив академік С.І. Пирожков, до цього питання слід підходити виважено й заздалегідь готувати відповідні кадри, які могли б замінити нинішніх керівників частини наукових установ НАН України. Адже управлінські проблеми в певному інституті потенційно здатні спричинити кризу в цілому важливому напрямі досліджень. Загалом же, вважає науковець, положення про обмеження кількості термінів повноважень для керівних кадрів є справді потрібним і неодмінно має бути реалізовано.
Учений зазначив також, що фахівцями НАН України вже розроблена й планується до запровадження система прозорого й конструктивного оцінювання академічних наукових установ і результатів наукових досліджень. Незабаром буде створено спеціальну постійну комісію, до складу якої увійдуть представники Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки України, асоціацій роботодавців, а також зарубіжні експерти. Оцінювання, здійснюване цими фахівцями, матиме комплексний характер, а результати наукових досліджень установ порівнюватимуться зі світовими зразками у відповідній галузі.
Академік С.І. Пирожков зауважив, що оптимізація мережі наукових установ НАН України – передбачена, як і оптимізація установ національних галузевих академій, у статті 30 проекту Закону України «Про Державний бюджет Українии на 2016 рік» – відбуватиметься вже з огляду на об’єктивні причини, зокрема на відчутну втрату Академією свого наукового потенціалу. Цей процес тривав впродовж усіх років незалежності нашої держави: не тільки закривалися інститути, а й відбувалося постійне скорочення кадрового складу. На даний час у майже 170-ти установах НАН України працюють близько 37 тис. співробітників, що є вдвічі меншим від показників 1991 року. За словами академіка С.І. Пирожкова, тільки в 2015 році на територію, підконтрольну українській владі, з Донбасу переїхало 11 наукових установ Академії. Інститути ж, співробітники яких не побажали переїжджати, було ліквідовано.
Відповідаючи на запитання ведучого, віце-президент НАН України також пояснив, що надання вченому звання дійсного члена або члена-кореспондента Академії не залежить від віку особи та факту її перебування на тій чи іншій посаді. Адже академіки – це передусім науковці, які продемонструвати вагомі фундаментальні результати багаторічних наукових досліджень, що отримали широке визнання. Тому 30- і 40-річний академік є унікальним явищем. Як правило, основні результати дослідницької діяльності досягаються саме у проміжку між 40-а й 50-ма роками.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕОЗАПИС ІНТЕРВ’Ю


20 грудня 2015 року. Про те, чи загрожує Україні демографічна катастрофа, в інтерв'ю ГолосUA «В Україні катастрофічно висока чоловіча смертність», розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова.
Golos.ua:http://ru.golos.ua/suspilstvo/e_libanova_v_ukraine_katastroficheski_vyisokaya_mujskaya_smertnost_3229
Посилання на цю статтю в ін. виданнях: http://incredibletheory2.blogspot.com/2015/12/blog-post_690.html Головні причини бідності українського народу


17-18 грудня 2015 року у ряді ЗМІ опубліковано коментар завідувача відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмили Черенько, щодо Бюджету 2016 року та рівня «медичної бідності» населення:

  «Гражданская прокуратура Украины»  http://prokuratura.org.ua/?p=41371
Інформаційно-аналітичне видання «donbass.media» https://donbass.media/9439-avtomobili-i-lekarstva-stanut-nedostupnymi-dlya-ukraincev-v-2016-godu/

 «The Kiev Times»   http://thekievtimes.ua/society/459624-ukraina-riskuet-vpast-v-medicinskuyu-bednost.html

Газета «День» http://www.day.kiev.ua/ru/article/ekonomika/lish-10-semey-v-sostoyanii-vynesti-tyazheluyu-bolezn

19.12.2015 надано коментарі щодо рівня бідності в країні, завідувача відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмили Черенько:

http://tp.zp.ua/byudzhet-ukrainy-2016-avtomobili-i-lekarstva-stanut-roskoshyu/
Бюджет України 2016: автомобілі та ліки стануть розкішшю

в статті «Україна за крок до останньої стадії бідності»

http://nk.org.ua/ukraina/ukraina-v-shage-do-posledney-stadii-nischetyi-34950

в публікації «Українців від останньої стадії бідності відокремлює 19 центів»

http://rusvesna.su/news/1450539369


#

17 грудня 2015 року у приміщенні Інституту демографії та соціальних досліджень імені  М.В. Птухи НАН України відбулася Презентація Звіту ПРООН з Людського розвитку 2015 року.
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні  спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України на відкритій презентації Доповіді про людський розвиток за 2015 рік представили основну тему Доповіді, ключові висновки, рекомендації та розповіли про людський розвиток в Україні, місце України за рейтингом людського розвитку та нові виклики.
Доповідь про людський розвиток – провідна публікація ПРООН, що видається щорічно починаючи з 1990 року як незалежний, емпірично обґрунтований аналіз основних питань, тенденцій та політики в сфері розвитку. Крім іншого, вона містить Індекс людського розвитку, за допомогою якого 188 країн і територій розташовуються у порядку їх досягнень у царині людського розвитку.
У Доповіді про людський розвиток за 2015 рік, що є найостаннішою в серії глобальних доповідей, висвітлено необхідність як у заохоченні вибору людей, так і у захисті досягнень у сфері людського розвитку. Наголошено на важливості роботи для забезпечення сталого людського розвитку. 
Із вступним словом виступили: Ніл Уокер – Координатор системи ООН в Україні та віце-президент НАН України академік Сергій Пирожков. 
Маркус Бранд, Радник із питань демократичного врядування Програми розвитку ООН в Україні представив доповідь «Презентація основних висновків Доповіді про людський розвиток 2015 року».
Елла Лібанова, академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України виступила з презентацією «Праця та стан людського розвитку в Україні»

Порядок денний
Завантажити доповідь

http://www.apteka.ua/article/355276 http://www.nas.gov.ua/EN/news/Pages/contents.aspx?ffn1=ID&fft1=Eq&ffv1=2767 Презентація Звіту Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік
http://dzerkalo-zakarpattya.com/?p=65737 Україна за Індексом людського розвитку на 81-ому місці
http://poltava.today/ru/news/show/7554 Україна за Індексом людського розвитку на 81-му місці серед 188 країн світу
http://gk-press.if.ua/ukrayina-posila-81-mistse-za-indeksom-lyudskogo-rozvytku/ Україна посіла 81 місце за індексом людського розвитку
http://vybor.ua/news/ukraina_zanimaet_81_mesto_v_mire_po_indeksu_chelovecheskogo_razvitiya.html Україна посідає 81 місце у світі за індексом людського розвитку
Укрінформ  http://www.ukrinform.ua/rubric-society/1932584-ukrajina-81-a-u-sviti-za-rivnem-jittya-ta-osvichenosti.html

Щоденна газета «Високий замок»  http://wz.lviv.ua/news/153062-ukraina-81-a-u-sviti-za-rivnem-zhyttia-ta-osvichenosti

Інформаційне агентство «Українські реалії» http://ukrreal.info/ua/suspilstvo/76896-ukraina-po-indeksu-chelovecheskogo-razvitiya-zanyala-81-mesto

Газета ВРУ «Голос України» http://www.golos.com.ua/article/262425

МЕТА http://news.meta.ua/cluster:46397109-Ukraina-okazalas-v-mirovykh-liderakh-po-padeniiu-urovnia-zhizni/

Mignews http://mignews.com.ua/ukraine/9098714.html


16 грудня 2015 року у щоденній інформаційно-політичній газеті «Україна молода» Лібанова Елла Марленівна  - академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, надала коментарі щодо наступного: Як українцеві вийти з бідності? Активізуватися на ринку праці чи почекати державної допомоги? І в чому саме має полягати ця допомога?

http://www.umoloda.kiev.ua/number/2747/188/96029/

http://polpravda.com/kak-ukraincu-vyjti-iz-bednosti-aktivizirovatsya-na-rynke-truda-ili-podozhdat-gosudarstvennoj-pomoshhi/21257


14-15 грудня 2015 року у Вищому навчальному закладі Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» відбулося виїзне засідання  відділення економіки Національної академії наук України, в рамках якого проведено круглий стіл на тему «Сучасні проблеми управління економікою: трансформація механізмів фінансування соціальної сфери та освіти». Як відзначила академік НАНУ, академік-секретар Відділення економіки, доктор економічних наук, професор, директор НДІ «Демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи» Лібанова Елла Марленівна подібне засідання проведено вперше на базі університету.
На круглому столі обговорювались:  завдання відділення економіки НАН України щодо вирішення проблем управління економікою держави; розробка механізму фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей), стан і шляхи розвитку економіки України; структуризація економіки і суспільства в Україні в контексті досягнень інституціональної економіки; ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» як зразок сучасних технологій освіти, засоби реалізації SMART - університету; досвід НДІ «Проблем ринку та еколого-економічних досліджень» (м. Одеса) у розробці сучасних проблем управління економікою; забезпечення розвитку інтелектуального потенціалу високотехнологічних систем управління економікою та ін.

Прес-реліз
http://puet.edu.ua/uk/news/vyyizne-zasidannya-nan-ukrayiny-v-puet
http://misto-tv.poltava.ua/news/novini/providni-ekonomisti-teoretiki-ukrayini-zibralisya-u-poltavi.html


15 грудня 2015 року у прес-центрі РІА Новини України (вул. Інститутська, 28-А) відбулася прес-конференція на тему "Операція "Новорічний акциз". Подорожчає все".
Одним з експертів прес-конференції виступила Людмила Черенько, завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України:

РІА Новини України: http://rian.com.ua/press/20151215/1001993456.html
"Новости мира" http://www.novostimira.com.ua/news_164373.html
Вечерние Вести  http://gazetavv.com/news/ukraine/1450191881-ekspert-polovina-ukrainskih-semey---v-zone-riska-meditsinskoy.html
аllin Україна    http://article.ua.allin.link/article/646689/operaciya---novogodniy-akciz----podorozhaet-vse---press-konferenciya/


Інформація

щодо участі співробітників Інституту в реалізації проекту «Розробка механізму фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей)» спільно з Академією фінансового управління при Міністерстві фінансів України, що виконується на замовлення представництва ЮНІСЕФ в Україні.



Проект «Розробка механізму фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей)» (далі – Проект) реалізується відповідно до положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII (пункт 1.2.9 Коаліційної Угоди депутатських фракцій «Європейська Україна», яким передбачено запровадження формульних розрахунків галузевих трансфертів у відповідності до оновлених стандартів надання послуг та фінансових нормативів їх забезпечення на одного отримувача послуги.
У рамках Проекту здійснюється підготовка рекомендацій до розробки розпорядчого документу Кабінету Міністрів України «Про започаткування реалізації пілотного проекту щодо розробки механізму фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей) в Дніпропетровській та Запорізькій областях» (текст проекту документу);
З метою проведення опитування співробітників та отримувачів соціальних послуг Центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді (ЦСССДМ) Запорізької та Дніпропетровської областей, експертами Проекту розроблено відповідні анкети (анкета 1 та анкета 2). Проведено опитування щодо якості послуг, що надаються сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах та їх відповідності стандартам. Результати опитування передбачається використати для розроблення та коригування методичного забезпечення щоквартального моніторингу пілотованої моделі фінансування соціальних послуг.
Розроблено технічне завдання для створення онлайн-сервісу «Особисте соціальне досьє» та проекту онлайн-платформи «Особисте соціальне досьє», що передбачає експертно-аналітичне та методичне супроводження створення веб-порталу онлайн-сервісу «Особисте соціальне досьє» що, зокрема, будуть використовуватися для моніторингу надання та фінансування соціальних послуг.
З метою обговорення ходу реалізації та результатів Проекту, передбачається проведення серії круглих столів із залученням представників комітетів Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Зокрема, 14-15 грудня 2015 року у м. Полтава проводиться круглий стіл «Сучасні проблеми управління економікою: трансформація механізмів фінансування соціальної сфери та освіти» за участі представників органів самоврядування Полтавської, Дніпропетровської та Запорізької областей, делегації відділення економіки НАНУ, експертів та фахівців.


#
#

14 грудня 2015 року у приміщенні Великої конференц-зали Національної Академії Наук України відбулася церемонія вшанування заслуг видатних особистостей та організацій, організована Міжнародною Академією Рейтингових Технологій і Соціології “Золота Фортуна”. Обранці Рейтингу – це люди, які заслуговують найвищої шани та відзнак за свої досягнення у найрізноманітніших сферах діяльності: науці, промисловості, культурі, освіті тощо.
Від Національної Академії Наук України Почесною відзнакою "Трудова слава" нагороджено наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Рудницького Омеляна Павловича.

 

 

 


12 грудня 2015 року у Газеті Федерації професійних спілок України, в статті «КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ МАЮТЬ БУТИ ПОНОВЛЕНІ», Елла ЛІБАНОВА, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України дала свої коментарі щодо рівня заробітної плати:
«Заробітні плати в Україні в нинішніх умовах мають хибний принцип нарахування і вимага­ють індексації не за показни­ком інфляції, а з урахуванням підвищення цін на тарифи та продукти харчування»

http://www.psv.org.ua/arts/Spetcvipusk/view-2915.html


10 грудня 2015 року у передачі «Суспільство Ukraine» телеканалу «UA: Перший» віце-президент НАН України академік Сергій Іванович Пирожков і завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України доктор соціологічних наук Олена Геннадіївна Злобіна розповіли про те, що змусило вітчизняних науковців до участі у протестах, а також про сучасний стан науки в нашій державі (8 та 9 грудня 2015 року вчені НАН України організували акції на захист української науки).

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/Pyrozhkov_Zlobina_interview_1st_channel.pdf 
https://www.youtube.com/watch?v=bZEKV4OrSFc


10 грудня 2015 року у публікації «Експертна рада: Українці з наступного року будуть платити більше податків?» видання "МИНПРОМ інформаційне агентство", Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Лідія Ткаченко дала свої коментарі щодо Податкової реформи, підготовленої урядом Арсенія Яценюка.

http://minprom.ua/articles/199467.html


#

7 грудня 2015 року відбулася прес-конференція Національного інституту стратегічних досліджень, присвячена проблематиці війни на Донбасі та анексії Криму.
Організатори: Укрінформ, Національний інститут стратегічних досліджень.
Спікери: Володимир Горбулін, директор Національного інституту стратегічного досліджень, доктор технічних наук, професор, академік НАН України; Олександр Власюк - перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень; Елла Лібанова - директор  Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України; Євген Бершеда - заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України; Володимир Огризко - Надзвичайний і повноважний посол України  (1992 – 1996 р.р.); Олег Рафальський - директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України; Роман Безсмертний - представник України у політичній підгрупі Мінського процесу; Олександр Литвиненко - заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
http://www.ukrinform.ua/rubric-pressconference/1924018-donbas-i-krim-tsina-povernennya-zala-1.html


#

7 грудня 2015 року відбувся круглий стіл з питань оцінки стану досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ), розроблення інституційних засад переходу до Цілей сталого розвитку (ЦСР) та презентації національної доповіді «ЦРТ. Україна: 2000-2015».
Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Програмою Розвитку ООН в Україні спільно з агентствами системи ООН, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розпочата робота з питань адаптації ЦСР до національного контексту та забезпечення досягнення ЦСР на національному рівні. Це передбачає визначення нових ЦСР, їх завдань та індикаторів.
У ході засідання було представлено національну доповідь «ЦРТ. Україна: 2000-2015», яку підготовлено спільно Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Програмою Розвитку ООН в Україні (за участю провідних наукових інституцій, центральних органів виконавчої влади та організацій громадянського суспільства).  Доповідь висвітлює стан досягнення ЦРТ на основі ретельного аналізу соціально-економічної політики, окреслює здобутки та проблеми у різних тематичних сферах ЦРТ та надає перспективне бачення цілей на наступні п’ятнадцять років. У ході роботи директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи, академік НАН України Елла Лібанова зазначила, що «…у процесі визначення довгострокових пріоритетів розвитку України необхідно спиратись на світовий досвід, насамперед ООН, з питань сталого розвитку та враховувати 17 Цілей сталого розвитку до 2030 року, які затверджені світовими лідерами на 70-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН».
У заході прийняли участь:

  • Ніл Вокер, Координатор системи ООН в Україні, Координатор з гуманітарних питань, Постійний Представник Програми розвитку ООН в Україні
  • Елла Лібанова, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України (презентація)
  • Ван Нгуен, Директор офісу Координатора системи ООН в Україні (презентація)
  • Юрій Рубан, Керівник Головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України 
  • Юлія Ковалів, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України
  • Віталій Мущинін, заступник Міністра соціальної політики України


5 грудня 2015 - у програмі "Українапонад усе» на 5 каналі прийняв участь Пирожков С.І.,
https://www.youtube.com/watch?v=7miyAO9Qss0


4 грудня 2015 р. Радіо-ЕРА .
У програмі «Велика країна» Олексій Позняк, завідувач відділом міграційний досліджень Інституту демографії і соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ дав коментарі стосовно тематики програми: «Трудові мігранти в Росії. Скільки їх в Росії та в яких галузях працюють», Ведуча - Я.Лазько
http://eramedia.com.ua/article/229391-scho_cheka_na_pdprimtcv_u__rotc__vdpovd_eksperta/


3 грудня 2015 року у порграмі «Подробиці» телеканалу Інтер, Сергій Пирожков, віце-президент Національної академії наук України дав інтерв'ю стосовно сучасної ситуації у науці.
Якщо не розвивати науку - країна перетвориться на колонію, такими словами починається звернення академіків до влади України. Закликати про допомогу вчених змусив урядовий проект держбюджету. Кажуть, хоч і цифр точних там поки немає, але і так зрозуміло - грядуть зміни.
"Цей проект був, як кажуть, келійно підготовлений, без обговорення, і без узгодження з вченими. Сьогодні ми маємо 0,3% від обсягу ВВП. А в законі прописано - 1,7% ВВП. І ця тенденція, на жаль, продовжиться. І якщо ми в наступному році отримаємо бюджет на 50% менше, ніж у цьому році. Це, по суті, припинить наукові діяльності", - говорить Сергій Пирожков, віце-президент Національної академії наук України.
http://podrobnosti.ua/2077277-uchenye-prizvali-ne-prevraschat-ukrainu-v-koloniju.html


2 грудня 2015 р. у статті "Українці в Росії: кому загрожує депортація і заборона на в'їзд до 10 років" видання СЕГОДНЯ.ua, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Олексій Позняк надав коментарі щодо трудової міграції українців в Росії.
http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/Ukraincy-v-Rossii-komu-grozit-deportaciya-i-zapret-na-vezd-do-10-let.html


1 грудня 2015 року Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н. прийняла участь у програмі «Полілог» (вед. - Т. Терехова) за темою: «Чи можлива в Україні накопичувальна пенсійна система» на радіо Ера Медіа.
Он-лайн перегляд: http://eramedia.com.ua/article/229227-na_bezbdniyi_zaslujeniyi_vdpochinok__legko_yak_pratcyu_nakopichu/