НОВИНИ

Інформація щодо всіх конференцій, семінарів, круглих столів, організатором (співорганізатором) яких є Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, розміщується на офіційному сайті Інституту. За інформацію, розміщену на інших джерелах без нашої згоди, Інститут відповідальності не несе.


1



«Проєкт «Візія-2033»: презентація дослідження «Оцінка ситуації яка склалась з трудовими ресурсами в Україні»
12 березня, 11:00 - круглий стіл на тему: «Проєкт «Візія-2033»: презентація дослідження «Оцінка ситуації яка склалась з трудовими ресурсами в Україні».
Читати далі...






ЛІБАНОВА: Депопуляція України: що далі? Путін піде до кінця! Захід готовий до війни з РФ

Елла Лібанова, науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, стала гостею на Новини.LIVE. Разом з ведучою Юлією Литвиненко говорили про демографічну ситуацію та стратегію повернення українців, життя в умовах протистояння з РФ, розкол всередині суспільства, план Путіна та можливу перемогу Трампа.




Поїхати, залишитися або повернутися. Який вибір роблять українці? ГЛАДУН | Новини.LIVE

Олександр Гладун, демограф став гостем на каналі "Новини.LIVE". Разом із провідною Юлією Литвиненко обговорили демографічну ситуацію в Україні, міграцію, зниження народжуваності, як війна впливає на ці показники, як зміниться карта розселення українців та які континенти стануть привабливими та безпечними для життя.


1



Жінки і розвиток України: у «Київській Академії Жіночого Лідерства» відбулась важлива лекція
Відома науковиця, доктор економічних наук і дослідниця соціоекономіки Елла Лібанова поділилась дослідженнями про роль жінок у розвитку України.
Читати далі...

Завантажити фото




1



Елла Лібанова: Ізраїльська модель економіки під час війни є найкращою для України
Науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, заслужена економістка України Елла Лібанова у розмові з журналістом Віталієм Портниковим розповіла про демографічну ситуацію, моделі економіки країн у стані війни та можливе майбутнє після закінчення "гарячої" фази бойових дій в Україні
Читати далі...




1



Україна терміново потребує розробки нової міграційної політики
В основу розбудови державної міграційної політики України має бути покладена Концепція поствоєнного економічного розвитку держави, центральним вектором якої повинно стати створення передумов для стримування відтоку населення, розвитку інтелектуального потенціалу держави і забезпечення найбільш повної професійної самореалізації на ринку праці. Таким став основний підсумок Круглого столу "Міграційна політика як важіль поствоєнного розвитку України", який відбувся у Києві 27 лютого.
Читати далі...






ПОРТНИКОВ/ЛІБАНОВА: ДЕПОПУЛЯЦІЯ НЕМИНУЧА, ВИХІД - МІГРАНТИ з Азії або ізраїльська модель економіки

Вплив війни на демографію України. Чи повернуться ті, хто виїхав на початку повномасштабного вторгнення? Чи варто очікувати нового відтоку людей? І чому депопуляція населення є неминучою? Про все в ексклюзивному інтерв’ю ведучого, публіциста Віталія Портникова з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової в етері «Еспресо».




Про демографічну ситуацію в Україні та перспективи у майбутньому. Олександр Гладун на UWN

Гість інтерв'ю - Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи.
Дмитро Пустовіт обговорив із гостем проблему демографії України. Кризи та виклики, які переживає держава під час війни. Та перспективи демографічної стратегії України.


1



Демографічний апокаліпсис в Україні: топ-5 цілей порятунку країни, яка ризикує перетворитися на Монголію
Сайт ТСН.ua публікує другу частину інтерв’ю з Олександром Гладуном, заступником директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ.
Читати далі...




1



Що буде з Україною до 2040 року: відомий демограф ошелешив прогнозом
Експерт розповів, для чого підготували Стратегію демографічного розвитку і як вона врятує Україну.
Читати далі...






Презентація дослідження «Аналіз міграційної політики держав: орієнтири для України»

Організатори: Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування, Міжнародний фонд «Відродження».


1



Як держава може стимулювати українців народжувати дітей – пояснюють у НАН України
В Україні найнижчий показник народжуваності серед країн Європи. І що довше триватиме війна, то меншим буде бажання українців народжувати дітей. Проте цьому можна зарадити на державному рівні.
Читати далі...






«Мобілізація для демографії — це погано, але її відсутність — ще гірше» — інтерв’ю з Еллою Лібановою

Як впливають на демографію України мобілізація та міграція? Чи варто чекати позитивних змін в 2024 році? І як повертати окуповані території? Про це Андрій Діхтяренко поговорив з Еллою Лібановою, директоркою Інституту демографії та соцдосліджень імені Птухи НАН України.




ЕЛЛА ЛІБАНОВА: скільки НАСПРАВДІ лишилось людей в Україні - назване число


1



Гендерні відмінності на ринку праці: уроки Клаудії Голдін для України (Премія з економіки пам’яті Альфреда Нобеля 2023 року)
Стаття академіка-секретаря Відділення економіки НАН України академіка Елли Лібанової. Джерело: журнал «Вісник Національної академії наук України» (№12, 2023 рік).
Читати далі...






ЛІБАНОВА: скільки людей ЗАЛИШИЛОСЯ В УКРАЇНІ? Уже йдемо до 30 млн! Порахували біженців, число вражає

Скільки людей насправді виїхало з України? Чому числа, які всі називають, ймовірно, не є точними? Де правда? Чи є в українському суспільстві запит на перемир'я? Який зараз рівень довіри до президента Володимира Зеленського та з якими трьома проблемами має впоратися Україна? Відповіді на ці запитання дала академік і директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова. Детальніше – в інтерв'ю Євгена Кисельова




Інтерв'ю з академіком НАН України Еллою Лібановою

Про основні тенденції, що нині панують в українському суспільстві, ситуацію з внутрішньою та зовнішньою міграцією, демографічні перспективи України та повоєнні виклики, до яких треба готуватись вже сьогодні, у програмі «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко), яка виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України, розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова




При падінні економіки посилюється роль окремих міст - Позняк

Олексій Позняк, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії ім. Птухи: дуже багато на ринку праці залежить від того, наскільки ефективними будуть зарубіжні інвестиції. У нас багато що зруйновано, але якраз це і дає шанс не відтворювати те, що було, а відбудувати, по суті, нову економіку. І наскільки ми скористаємось цим шансом, залежить від того, як буде проводитися політика в нашій державі, який буде бізнес клімат, як будуть поводити себе наші громадяни. На перших порах буде потреба в будівничих спеціальностях. Зараз у нас формується новий індустріальний центр в Центральній Україні. І виникають міста – локомотиви – Київ, Львів, Одеса.


1



Очікуючи на біженців. Чи повернуться мільйони українців, що знайшли домівки за кордоном
Економісти кажуть, що єдиний шанс для України вибратися з бідності – це людський капітал, проте повернути своїх громадян додому Україні буде проблематично. Фокус дослідив, що відбуватиметься з економікою країни, позбавленою ресурсу для відновлення та розвитку, і які перспективи повернення біженців, що зараз працюють на економіки інших країн.
Читати далі...






«Тут Люди» з доктором економічних наук Олександром Гладуном

«Тут Люди» із заступником директора з наукової роботи Інституту демограії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктором економічних наук Олександром Гладуном


1



Ukrainos demografija: niūri realybė ir ne mažiau niūrios prognozės
Karo metu Ukraina neteko, įvairiais skaičiavimais, nuo 7 iki keliolikos milijonų gyventojų. Sociologai prognozuoja, kad artimiausią dešimtmetį, net ir pasibaigus karui, gyventojų skaičius sparčiai mažės.
Читати далі...




1



Демографічна криза насувається на Україну: скільки українців буде до 2037 року
Експерт розповів, де найбільше українських біженців у Європі та чи можливе їх повернення додому.
Читати далі...




1



6 грудня 2023 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл «Територіально орієнтовані механізми стимулювання інвестицій у повоєнному відновленні України».
У засіданні взяли участь представники академічних наукових та навчальних установ, недержавних аналітичних центрів різних регіонів України, профільних органів державного управління. Предметом обговорення стала аналітична доповідь, підготовлена НІСД у співпраці з представниками Інституту економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова НАН України та Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Основні результати дослідження представив заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД, доктор економічних наук, заслужений економіст України Ярослав Жаліло.
В обговоренні доповіді виступила Ірина Новак, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, яка зазначила важливість дослідження варіантів залучення міжнародної допомоги та інвестицій для різних функціональних типів територій, визначених прийнятим у 2022 році Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій».




1



Як повернути українців з-за кордону? Свіже дослідження та аналіз демографів щодо міграції
Міжнародний день мігрантів, що відзначається 18 грудня, став для України сумним святом. Повномасштабне вторгнення Росії спровокувало відтік з держави понад 10 мільйонів громадян, значна частина з яких наразі не планують повертатися на Батьківщину ані під час війни, ані після її завершення.
Читати далі...




1



Заняття з елементами тренінгу. Стрес та стресостійскість (29.11.2023)
Спікер Марина Бригадир: психолог, тренер, консультант, психотерапевт, директор Школи професійного розвитку АКМЕ, к.психол. н., доцент кафедри психології та соціальної роботи Західноукраїнського національного університету





Цього не буде. Що треба розуміти українцям
Ми будемо жити поряд з агресивним, сильним, мстивим сусідом і до цього треба готуватися.
Читати далі...



1



Елла Лібанова на УЖК: Моя мрія – щоб повернулися 50%
Повернення українських жінок з-за кордону має стати завданням для держави, але не за рахунок уваги до інших верств населення.
Читати далі...



1



ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА ПРОБЛЕМ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ОБРАВ ДИРЕКТОРА
23 листопада 2023 року в Інституті демографії та проблем якості життя Національної академії наук України відбулися вибори директора.
На посаду керівника установи було висунуто кандидатуру ЛІБАНОВОЇ Елли Марленівни, доктора економічних наук, професора, академіка НАН України.
У виборах взяли участь 85 наукових працівників з 99.
За результатами виборів директором Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України обрано ЛІБАНОВУ Еллу Марленівну (за – 83, проти – 2).


11



ПРЕС-РЕЛІЗ Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні

25 листопада 2023 року в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів. З метою гідного вшанування пам’яті жертв вчиненого комуністичним тоталітарним режимом геноциду Українського народу — Голодомору 1932—1933 років в Україні Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України інформує про результати наукових досліджень демографічних втрат України.
Загальні демографічні втрати складаються з втрат через надсмертність і втрат ненародженими.
Втрати через надсмертність — це різниця між загальним числом смертей під час голоду і їх очікуваною кількістю, яка могла бути за умови відсутності голоду. Тобто, втрати через надсмертність враховують не усю кількість померлих, а її надлишок унаслідок голоду.
Втрати ненародженими (дефіцит народжень) — це різниця між очікуваною кількістю (за відсутності голоду) і реальними числами народжених.
Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України у співпраці з американськими дослідниками протягом тривалого часу проводить системні дослідження по відновленню повної і достовірної картини демографічної динаміки України у 1920—1930-х роках. Для розрахунку втрат було використано метод демографічної реконструкції: відновлення демографічної динаміки України на основі узгодження чисельності населення та основних демографічних параметрів за період між переписами 1926 і 1939 років. Це було проведено на основі збору, ретельного аналізу та корекції архівної демографічної статистики за кожен рік міжпереписного періоду. Результати цієї роботи дали змогу здійснити науково обґрунтовану оцінку людських втрат в Україні внаслідок Голодомору 1932—1933 рр., що базується на детальних статистичних даних та сучасних методах демостатистичного аналізу.
Основні результати.
Оцінку демографічних втрат виконано у межах адміністративно-територіального поділу України та СРСР, який існував на той час.
Проведений демографічний аналіз показав, що Україна зазнала значних людських втрат внаслідок голоду протягом трьох років, 1932—1934.
Втрати через надсмертність, тобто через перевищення смертності її природного рівня, в Україні внаслідок голоду у 1932—1934 рр. становлять 3,9 млн осіб (табл. 1).
1
Із загальної кількості втрат 93 % припадає на сільських жителів. Із 3,9 млн осіб, померлих внаслідок голоду, діти віком до 1-ого року становлять 0,2 млн (5,1%), діти віком 0—9 років — 1,1 млн (28,1%).
У підсумку за 1932—1934 рр. від голоду померло 13 % від загальної чисельності населення України. У містах втрати становлять майже 0,3 млн (або 4 %) населення, у сільській місцевості — 3,6 млн (або 16 %), тобто серед селян кожен шостий був приречений на смерть від голоду.
Характерною особливістю є надзвичайно висока концентрація втрат населення у часі: 90 % втрат прийшлося на 1933 рік. Того року відносні втрати через надсмертність внаслідок голоду досягнули 119 осіб для усього населення та 149 осіб для сільського населення у розрахунку на кожну 1000 осіб. Природний рівень смертності у роки, що передували Голодомору, становив 18—20 осіб на 1000 населення.
Найбільш смертоносним був період з березня по серпень 1933 року (рис. 1). На ці шість місяців припадає 88 % від усіх втрат через надсмертність у 1932—1934 рр. Втрати через надсмертність у червні 1933 р. (місяць максимальної смертності) збільшились у 10 разів порівняно з січнем 1933 року. У червні 1933 р. від голоду помирало в середньому 28 тис. осіб за добу.
1
У 1932—1937 роках Україна складалася з восьми регіонів: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Київська, Одеська, Харківська, Чернігівська області та Молдавська АРСР. Результати дослідження виявили, що найбільших втрат зазнали Київська та Харківська області (у межах тогочасного поділу), у яких втрати через надсмертність в 1932—1934 рр. сягають 19—20 % загальної чисельності населення. Далі за рівнем втрат йдуть Вінницька, Дніпропетровська, Одеська області та Молдавська АРСР (від 10 до 13 %). Найнижчі втрати були у Чернігівській та Донецькій областях — 5—9 % (табл. 2).
1
Щодо втрат ненародженими, то у 1932—1934 рр. Україна через Голодомор недорахувалась 600 тис. немовлят.
Вищенаведені оцінки втрат не є єдиними. Оцінки різняться залежно від інформаційної бази, яка використовувалась при розрахунках, методології та періоду, для якого здійснювалась оцінка (табл. 3).
1
Аналіз результатів наукових досліджень свідчить, що діапазон оцінок втрат української людності внаслідок Голодомору лежить в межах від 2,6 млн до 5 млн. Останніми роками зустрічалась оцінка втрат через надсмертність у 7 млн осіб, а нещодавно почало активно просуватись число втрат у 10,5 млн осіб, у тому числі 9,1 на території УСРР та 1,4 млн на території Північно-Кавказького краю РСФСР.
Проведені розрахунки свідчать, що такі оцінки є неправдоподібними. Якби втрати становили 7 млн осіб, то щоб досягнути чисельності населення УСРР за переписом 1939 року загальний рівень народжуваності після Голодомору мав би становити 76,7 народжених на 1 000 населення, а при втратах у 10 млн осіб - 108,7 народжених на 1 000 населення. Досягнення таких високих показників є нереалістичним, оскільки біологічна межа народжуваності становить 55—60 народжених на 1 000 населення. Фактичний рівень народжуваності в Україні у 1927 р. становив 41, а в 1935 р. — 27 народжених на 1 000 населення. При розрахунках було враховано реальні міграційні процеси. Таким чином, втрати у 7 і більше мільйонів осіб є суттєвим перебільшенням.



1



Елла Лібанова: "Ми довго були країною-донором. Час це змінювати"
Питання пенсійної реформи впродовж тривалого часу залишається одним із найбільш дискусійних та обговорюваних в Україні. В ефірі Радіо Культура директорка Інституту демографії та соціологічних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, професорка Елла Лібанова говорить про майбутнє пенсійних стосунків на ринку праці, варіанти розвитку економіки України у різних сферах, імідж України за кордоном та повернення тимчасово окупованих територій держави.
Читати далі...





З 38 до 24 за 2 роки. Населення України зменшиться в 2 рази — Елла Лібанова

Науковиця в сфері соц. економіки, демографії та економіки праці Елла Лібанова в ексклюзивному інтерв'ю розповіла про економічне відновлення України та масову втому українців.


1



Населення України у 2033 р. може становити від 26 до 35 млн осіб - директор Інституту демографії
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи Елла Лібанова прогнозує, що чисельність населення України у 2033 році буде в межах від 26 до 35 млн людей.
Читати далі...



1



"Дефіцит робочої сили буде неминучим" — Лібанова про війну, відбудову та корупцію
Елла Лібанова — директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Національної академії наук України. Українська науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці. Академік. Перша жінка — член Президії НАНУ. Професорка, докторка економічних наук, заслужена економістка України. Про "план Маршала" для України, побоювання щодо міграції, працевлаштування українців під час та після війни — в інтерв’ю Лібанової для проєкту "Ремовська Інтерв’ю".
Читати далі...



1



Міжнародний економічний форум-2023: найдорожча інвестиція – людський капітал
Питання розвитку та підтримки людського капіталу в умовах війни обговорили на Черкаському міжнародному економічному форумі-2023. Ця масштабна бізнес-подія відбулася сьогодні в області.
Читати далі...





ЛІБАНОВА про корупцію, українців після війни та можливий розкол | Ремовська Інтерв’ю

Елла Лібанова — українська науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці. Лібанова є авторкою праць про демографічну кризу України, народжуваність та міграцію.


1



Лібанова: запас міцності західних регіонів вичерпується
Академік Елла Лібанова радить не покладати надмірних сподівань на переміщення підприємств та бізнесів у західні регіони України в контексті майбутньої відбудови, оскільки вже зараз ця частина України відчуває наслідки перенаселення.
Читати далі...



1



Мінсоцполітики провів другу стратегічну сесію для напрацювання Стратегії демографічного розвитку України до 2033 року
Розв'язана російською федерацією в Україні війна не тільки створила величезний стрес для суспільства, економіки і країни в цілому. Вона спровокувала найбільшу з часів Другої світової війни міграцію українців, понад 6 млн осіб, головним чином, – дітей та жінок, вимушено перемістились на території інших країн. Відповідно, значно посилились негативні тенденції, які були присутні в демографічній ситуації ще до 2014 року, – скорочення населення країни, висока смертність, низька народжуваність тощо.
Читати далі...



1



В Україні розроблять стратегію демографічного розвитку
Міністерство соціальної політики разом із експертами та громадським сектором працює над розробкою стратегії демографічного розвитку України.
Читати далі...



1



Міжнародна наукова конференція "Гальчинські читання" (2 листопада 2023)
2 листопада 2023 року в НІСД відбулась міжнародна наукова конференція «ГАЛЬЧИНСЬКІ ЧИТАННЯ»
Читати далі...



1



Формула успіху України. Відомі політики та бізнесмени — про те, що можна змінити в країні вже зараз навіть в умовах війни
NV проводить новий захід «Формула успіху України»
Читати далі...



1



Чи є робота в Україні та яких зарплат очікувати. Інтерв'ю з директоркою Інституту демографії та соцдосліджень НАНУ
З початку повномасштабної війни Україна втрачає людей, території та виробничі потужності. Як у цих умовах економіка може знайти необхідних фахівців, а українці — роботу? Які галузі сьогодні дають заробіток українцям і наповнюють держбюджет? Чи реально Україні зберегти свою робочу силу й повернути працівників, які виїхали за кордон? Чи доведеться відчинити двері трудовим мігрантам з Азії та Африки, щоб підняти післявоєнну економіку?
Читати далі...



1



Демографиня Елла Лібанова стала переможницею “Talents for Ukraine” від KSE Foundation!
Журі грантової програми “Talents for Ukraine” від KSE Foundation визначило нову переможницю програми – нею стала демографиня Елла Лібанова.
Читати далі...



1



Народжуваність в Україні: що змінилося і що зміниться після Перемоги.
Те, що російська агресія не тільки спричинила колосальне руйнування інфраструктури та загалом економіки, а й завдала величезних демографічних втрат Україні, не викликає жодних сумнівів. Наразі ми не можемо достеменно визначити масштаби надсмертності, що торкнулася і вояків, і цивільного населення. Дещо надійнішою є інформація про масштаби виїзду українців за кордон, передусім добровільного, і примусового — до Росії. Не є безумовно точними дані і щодо народжуваності.
Читати далі...



1



19 жовтня 2023 р. відбувся семінар «Теорія поколінь на перетині соціології, психології, демографії, економіки» щодо можливості застосування теорії у дослідженнях демографічних, соціальних та економічних процесів у новітніх реаліях розвитку України.
Згідно теорії, єдність покоління утворюється головним чином спільністю соціального простору та історичним досвідом проживання певних ситуацій, подій, що впливає на формування системи цінностей і зумовлює однаковість їх змін упродовж життя покоління. У свою чергу, система цінностей визначає особливості поведінки людини, у тому числі демографічної поведінки. Зокрема, у поколінні «Х» ставлення до шлюбу і сім’ї, кількості дітей і часу їх народження, образу життя і міграції, можуть доволі суттєво відрізнятися від уявлень як попереднього покоління бебі-бумерів, так і наступного за ними покоління «Y».
Втім, повною мірою залишається не з’ясованим вплив віку людини на сприйняття тих чи інших подій та уподобання певної системи цінності, що спричинило дискусію: вік, історичні події чи особливості, визначені теорією поколінь, здебільшого визначають характер змін ієрархії цінностей людини?
У дискусії взяли участь А.А. Гриценко, О.Л. Яременко (Інститут економіки та прогнозування НАН України), В.С. Бекіров (Харківський національний університет імені Н.В. Каразіна), Є.І. Головаха (Інститут соціології НАН України), Е.М. Лібанова, О.М. Гладун, С.Ю. Аксьонова, Л.М. Черенько, В.Г. Саріогло, І.О. Курило (Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України). Усього у заході взяли участь 22 науковці.



1



12 жовтня 2023 року в приміщенні Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України успішно відбувся семінар на тему "ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ".
Семінар був присвячений питанням створення та розвитку системи електронних інформаційних ресурсів (ЕІР) в Україні, зокрема – електронних реєстрів і баз даних. У семінари взяли участь співробітники та аспіранти Інституту.
Метою семінару було обговорення результатів науково-дослідної роботи відділу демографічного моделювання і прогнозування та змін, які сталися у створюваній в Україні системі електронних інформаційних ресурсів протягом останніх років.
Під час семінару доповідач, М.В. Пугачова, доктор економічних наук та головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання і прогнозування, проаналізувала зміни у законодавстві України щодо електронних інформаційних ресурсів, зокрема, визначення системи реєстрів та типів реєстрів. Також було розглянуто 32 інформаційні системи, бази даних і електронні реєстри за різними сферами використання, включаючи реєстри демографічного спрямування, ЕІР охорони здоров’я, соціальної сфери, податкові реєстри та інші. Були розглянуті зміни, які відбулися в електронних інформаційних ресурсах України за останні три роки, включаючи нові реєстри та ті, які планують створити у майбутньому.
Доповідач також відзначила недоліки у системі реєстрів, зокрема, відсутність ідентифікаторів фізичних осіб для зв’язування реєстрів і цифрових ідентифікаторів адрес. Підкреслено, що наразі неможливо використовувати унікальний номер запису у демографічному реєстрі (УНЗР) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) для усіх мешканців країни.
111


1



Відбулося засідання колегії Міністерства освіти і науки України
Сьогодні, 19 жовтня, у МОН відбулося засідання колегії на чолі з міністром освіти і науки України Оксена Лісового. Про реформу Нової української школи доповів генеральний директор директорату шкільної освіти МОН Ігор Хворостяний. Він презентував результати дослідження щодо стану реалізації НУШ у пілотних закладах освіти. Метою цього дослідження було отримати достовірну інформацію щодо особливостей процесу впровадження нових підходів до навчання в пілотних класах початкової школи. Зокрема, дослідити зміни, які відбулися в закладах ЗСО в результаті впровадження нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти, з’ясувати вплив навчально-методичного забезпечення на формування в учнів початкової школи ключових компетентностей і цінностей, з’ясувати рівень сприйняття реформи НУШ її безпосередніми учасниками тощо.
Читати далі...



1



Як змінився ринок праці у воєнний час: сьогодення та перспективи
2023 року українці вже розуміють, що війна — надовго й у цих умовах потрібно якось вибудовувати своє життя. Ми навчилися працювати часом у дуже складних умовах. Наше розуміння пріоритетів життя значно змінилося. Сьогодні головні наші зусилля пов’язані з максимально можливим відновленням економіки й ринку праці. Зокрема з можливостями забезпечити потреби війська, придбати необхідні товари та отримати послуги — з одного боку, й заробити потрібні для цього кошти — з іншого.
Читати далі...





Збереження та розвиток трудових ресурсів України - завдання найближчого десятиріччя

2 жовтня 2023 року відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, під час якого народні депутати України-члени Комітету планували розглянути 3 законопроекти, підготовлених Комітетом до другого читання.
Читати далі...


1



Дві третини українців живуть за межею бідності — демографиня
67% українців опинилися нинішнього року за межею бідності, констатує Інститут демографії та соцдосліджень ім. Птухи. Як пояснила в ефірі Українського Радіо завідувачка відділу цього інституту Людмила Черенько, йдеться про близько 20 мільйонів осіб, які проживають на підконтрольній території України. Традиційно найвищі показники бідності в селах та у молодих родинах із дітьми. За змодельованим даними демографів, торік бідність становила 60%, а нинішнього року — 67%", — каже Людмила Черенько. Україна майже повернулася на рівень бідності 2001 року, ми втратили 20 років через розв'язану Росією війну, зауважує демографиня.
Читати далі...



1



"Порахують не всіх": навіщо в Україні проводити електронний перепис населення під час війни
В Україні згадали про електронний перепис населення, незважаючи на війну, що триває. Демографи і фахівці з кібербезпеки скептично ставляться до ідеї. На думку експертів, якісний облік населення можна провести тільки віч-на-віч. А під час війни, порахувати всіх українців просто неможливо.
Читати далі...



1



ДЕМОГРАФІЧНИЙ ЛІКБЕЗ: 10 тез щодо України від Елли Лібанової
Демографія — це серцебиття суспільства, проте здоров’я не дається без зусиль.
Читати далі...





Українські біженці поступово повернуться до України, - Міжнародний валютний фонд
Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В Птухи НАН України.


1



«Проєкт «Візія-2033»: чи можливо в умовах війни зупинити трудову міграцію?
24 жовтня об 11:00 відбудеться круглий стіл на тему: «Проєкт «Візія-2033»: чи можливо в умовах війни зупинити трудову міграцію?».
Читати далі...



1



КОНФЕРЕНЦІЯ «РОЗВИТОК ПОПРИ ВІЙНУ: ЗЕРНО І ПЕРЕРОБКА»
За більш ніж 18 місяців війни агарний сектор України поніс лише прямих втрат на $8,7 млрд (дані КШЕ), а непрямі сягають більше $40 млрд. Розграбовані та знищені більше тисячі аграрних господарств, знищено кілька сотень переробних підприємств, розмінуванню та очищенню від забруднення підлягають біля 174 тис кв. км української землі…
Читати далі...





Нас ніколи не буде 52 мільйони: скільки людей житиме в Україні за 10 років?
Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень, став гостем студії Новини.LIVE і розповів про головні процеси, які впливають на кількість населення України та дав свій прогноз демографічної ситуації на найближчі роки.




Нас стає МЕНШЕ не лише через війну. Що буде з населенням України?

Чисельність населення в Україні зменшується з 1993 року, і відбувається це дуже стрімко. Зокрема ще до повномасштабної війни українці масово виїжджали за кордон на заробітки, а через бойові дії міграція лише посилилася. До того ж населення в Україні старіє: людей пенсійного віку стає більше, а дітей — менше.
До слова, за шість місяців 2023 року в Україні народилося на 28% дітей менше, ніж за аналогічний період довоєнного 2021 року. Дослідники припускають, що з такими темпами чисельність населення країни до 2030 року може становити від 24 до 32 млн осіб (у 1991 р. вона становила близько 52 млн).
Про демографічну ситуацію в Україні зараз і в майбутньому спілкуємось із заступником директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень мені М.В. Птухи НАН України Олександром Гладуном.


1



В Академії вшанували пам’ять академіка Олександра Алимова (1923–2023)
29 вересня 2023 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України (Київ) у змішаному форматі (офлайн і онлайн) відбулася сесія Загальних зборів Відділення економіки НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка Олександра Миколайовича Алимова (30.09.1923 – 05.04.2023).
Читати далі...



1



Глобальне розселення українців після війни: шість метрополісів, де вируватиме життя
Інтерв’ю із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ.
Читати далі...



1



Чи вдасться зупинити падіння народжуваності в Україні?
Рівень народжуваності в Україні ще до війни не забезпечував простого відтворення населення. Нині ж ситуація ще погіршилася. Якими є прогнози щодо народжуваності - у матеріалі DW.
Читати далі...



1



“Війна – не головна причина зменшення українського населення”, – експерт з демографії
Через повномасштабне вторгнення Росії в Україні різко скоротилось населення. У 1992-му році цифра населення сягала 52-х мільйонів людей. Проте усі наступні роки кількість померлих постійно перевищувала кількість народжених. Це призводило до скорочення чисельності населення.
Читати далі...



1



La guerra golpea a la población de Ucrania: "Una cosa es si te matan a ti y otra si matan a tu hijo"
Курило І.О.
І Курило пояснює, що війна вплинула не стільки на "репродуктивні орієнтації" українців, скільки на "умови для її реалізації, створивши безпекові ризики та ускладнивши економічну ситуацію".
"Якщо порівняти поточний рік з аналогічним довоєнним періодом 2021 року, то скорочення народжуваності становить приблизно 28%. Масштабна війна, безсумнівно, шкодить смертності та здоров'ю населення", - підтверджує він RTVE. Es Ірина Курило, керівник відділу демографічних процесів і політики Інституту демографічних і соціальних досліджень України ім. Птухи.
У багатьох випадках вони відкладають народження дітей до закінчення війни. Інші вибирають бути батьками, тому що найкращі часи можуть бути не близько».
«У багатьох випадках вони відкладають народження дітей (особливо другу чи третю дитину) до закінчення війни. Інші, навпаки, вирішують бути батьками і не зволікають, бо найкращі часи можуть бути не близько. мати потомство зараз, боячись втратити партнера чи можливість мати дітей під час війни.Попередній досвід втрати під час вагітності чи втрата дитини може бути ще одним аргументом, щоб не відкладати», – пояснює демограф.

Шушпанов Д.Г.
Демографічна перспектива України залежить від того, коли закінчиться війна, - пояснює у відповіді електронною поштою RTVE Дмитро Шушпанов, доктор економіки, а також співробітник Інституту Птуї, - Що довше вона триває, то менша ймовірність повернення емігрантів, тим більше людей помре і тим нижчою буде народжуваність.
Читати далі...



1



Найнижча народжуваність в світі: Україна в демографічній ямі
Україна стрімко наближується до звання країни з найнижчою народжуваністю в світі. Жінки бояться приносити нове життя під час війни. І перспективи невтішні.
Читати далі...



1



Сто жінок мають народити 220 дітей. Демограф — про те, як Україні зупинити демографічну кризу, а якщо вона триватиме, як виглядатиме країна
Науковець Олександр Гладун прогнозує, чи повернуться додому співгромадяни, які виїхали після вторгнення, та пояснює, чому українському уряду краще очолити майбутні міграційні процеси, а не боротися з ними.
Читати далі...



1



Народжуваність в Україні може стати найнижчою у світі: чого чекати до 2030 року
Порівняно з 2021 роком рівень народжуваності зменшився на 28%. Низький рівень народжуваності в Україні обговорюють на шпальтах світових ЗМІ. Так видання Wall Street Journal пише, що рівень народжуваності в нашій державі може впасти до найнижчого рівня у світі. Видання зазначає, що кількість новонароджених за перше півріччя цього року була на 28% нижчою, ніж за той же період у довоєнному 2021 році.
Чи дійсно це так, сайт ТСН.ua поцікавився у Світлани Аксьонової, кандидатки економічних наук, провідної наукової співробітниці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ.
Читати далі...





Елла Лібанова - демографічні виклики України і цінність людського капіталу для відбудови



1



Депопуляція є неминучим сценарієм для України
Україна за будь-яких умов зіштовхнеться з депопуляцією, дефіцитом робочої сили і зниженням густоти населення, особливо на окремих територіях, заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім.Птухи Елла Лібанова.
Читати далі...



1



Україні потрібно буде залучати мінімум 300 000 мігрантів щороку. Соціологиня Елла Лібанова про екзистенційні проблеми з демографією і що можна зробити?
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова виступила на Регіональному економічному форумі (організатор – Мінекономіки), що відбувся у Києві 21–22 вересня. Які демографічні проблеми має Україна, крім вимушених переселенців? Яким може бути населення країни через 10 років? Якою буде потреба у зовнішніх мігрантах? Та що з цим робити? Forbes наводить головне з виступу Лібанової.
Читати далі...



1



Народжуваність в Україні скоротилася під час війни на 28% — Аксьонова
Найбільше народжуваність в Україні зменшилася 2022 року, констатує Українському Радіо провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Світлана Аксьонова. Вона пов'язує це з масовим виїздом за кордон під час війни українських жінок, зокрема, вагітних, та певним неврахуванням даних на окупованій території. Якщо порівнювати нинішній, 2023-й рік із аналогічним періодом 2022-го, то маємо відкладені народження в очікуванні закінчення війни, вважає експертка з демографії. Аксьонова прокоментувала таким чином статистику: народжуваність в Україні скоротилася на 28%. За даними експертки, саме на стільки зменшилася народжуваність порівняно з довоєнним, 2021 роком. А якщо співставимо нинішній рік із 2022-м, то зниження народжуваності – максимум 10%.
Читати далі...



1



«Відчути себе як вдома» потенційні фактори повернення українців з-за кордону презентація результатів дослідження, проведеного за підтримки ЄС
15 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентуватиме результати дослідження «Становище українських біженців за кордоном та їхні плани щодо повернення в Україну». Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.
Читати далі...



1



Проєкт «Візія-2033»: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя
19 вересня об 11:00 відбудеться круглий стіл на тему: «Презентація проєкту «Візія-2033»: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя».
Читати далі...





ЛИБАНОВА: Украину ждет ДОЛГАЯ БЕДНОСТЬ. 5 МЛН человек ОСТАНУТСЯ В ЕС? После войны будут ПРОБЛЕМЫ
Из-за полномасштабной войны из Украины выехало около 5 миллионов человек. Даже если после победы украинцы начнут массово возвращаться, демографическая ситуация, все равно, будет оставаться очень сложной. Об этом рассказала академик и директор Института демографии и социальных исследований Элла Либанова. Что будет с экономикой Украины после войны? Какая часть украинцев останется за границей? Об этом и другом — в интервью Евгения Киселева.



1



Українцям перерахують мінімалку: скільки платитимуть
В Україні мінімальна зарплата в 2024-му становитиме 8000 грн (збільшиться на 1300 грн, або на 19,4%, при цьому з січня вона становитиме 7100 грн, а з липня – вже 8000 грн). Таке підвищення зазначено у документі Мінфіну, який розіслали до органів місцевої влади для опрацювання місцевих бюджетів.
Читати далі...



1



Демографічні виклики після війни через виїзд жінок за кордон. Рекомендації експерта
Демографічні виклики після війни, ризик відокремлення сімей через виїзд жінок за кордон та можливий виїзд чоловіків. Експерт ділиться рекомендаціями для збереження демографічної стабільності.
Читати далі...





ПОРТНИКОВ/ЛІБАНОВА: НАБЛИЖАЄТЬСЯ КАТАСТРОФА! Україну не буде кому відбудовувати?
Возз’єднання родин відбудеться, але не в Україні. Про це сказала в інтерв’ю ведучому «Еспресо» докторка економічних наук, директорка Інституту демографії Елла Лібанова. Хто відбудовуватиме країну, якщо українці не повернуться з-за кордону. І якою катастрофою це може обернутися для нашої держави?



1



Чисельність населення України до 2037 року та яким буде життя після війни. Прогноз Інституту демографії
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України спрогнозував чисельність населення України до 2037 року.
Читати далі...



1



Інститут демографії: Екологічна ємність Закарпаття вже вичерпана
Саме так оцінили ситуацію в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України де розробляють програму післявоєнного відновлення людських ресурсів країни.
Читати далі...



1



Моя мрія, щоб в Україні після війни з РФ було 30 млн населення у кордонах 1991 року, - академік Елла Лібанова
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова заявила, що мріє, аби після війни в Україні було 30 млн населення у кордонах 1991 року.
Читати далі...



1



Елла Лібанова: «Дай боже, щоб до 2035 року нас було 30 мільйонів»
«У перші два тижні після початку [повномасштабної] війни, після того як був підписаний указ про воєнний стан і чоловіків призовного віку перестали випускати за кордон, 200 тисяч українських чоловіків в'їхали на нашу територію – повернулися. Це про щось говорить? Вони ж розуміли, що назад не зможуть кордон перетнути. Тому розраховую на більшу кількість людей, які повернуться в Україну. Насправді все залежить від того, скільки триватиме гаряча фаза», – говорить відома науковиця, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова.
Читати далі...



1



Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соцдосліджень НАНУ
Днями під час свого традиційного "Вечірнього стріму" Укрінформ говорив з Еллою Лібановою - директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, фахівчинею із соціоекономіки, демографії та економіки праці. Ведучий стріму Василь Самохвалов зачепив складну тему, що цікавить всіх: якими будуть Україна і українське суспільство після перемоги, після війни. Навіть тоді певних загроз і криз не уникнути, вважає професорка. Далі - найцікавіше з розмови.
Читати далі...





17 місяців війни: як українці оцінюються свій економічний стан?
Скоро вже півтора роки з початку повномасштабного вторгнення росії. Українці мобілізувались на боротьбу з агресором, міжнародна спільнота активно допомагає і фінансово і військовою допомогою. Волонтерський рух безпрецедентний, українці активно донатять заради перемоги. Проте економіка була сильно пошкоджена агресором, а війна набуває усіх ознак затяжної війни на виснаження. В якому стані фінанси пересічних українців після 17 місяців війни? Як оцінюють свої матеріальні перспективи? Ці та інші питання Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва задав українцям у своєму новому опитуванні.



1



Народжуваність в Україні зменшилась на 28% — співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень
Провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Національної академії наук України Світлана Аксьонова заявила, що народжуваність в Україні у цьому році року скоротилась на 28%, якщо порівнювати з 2021 роком.
Читати далі...



1



Академік Елла Лібанова про механізми повоєнного відновлення України
Науковиця взяла участь у засіданні Українського союзу промисловців і підприємців та Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.
Читати далі...





Яким буде українське суспільство після війни?
87% українців вірять у краще майбутнє України, але чи збережеться цей суспільний оптимізм, якщо війна затягнеться? Що важливіше для українців - безпека чи свобода і як міняються ці настрої з перебігом війни? Чи зітреться у майбутньому розподіл за мовною ознакою чи навпаки загостриться? Чи велике перемішування населення внаслідок війни покінчить із розподілом на "схід" і "захід"? Який архетип сформує Україна у світовій культурі?
На ці та інші непрості запитання відповідатиме: Елла Лібанова, науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці.



1



Експерти обговорили потребу збереження людського капіталу задля відновлення України після перемоги
Згідно з даними ООН, кількість зареєстрованих у країнах світу українських біженців становить 6,3 млн осіб. За експертними розрахунками, в країнах Європи перебуває від 3,7 до 4,8 млн осіб.
Читати далі...



1



Після війни в Україні чоловіків стане більше, ніж жінок: вчений пояснив, у чому причина
Можемо перетворитися на країну з пенсіонерами та дітьми, а значна частина жінок залишиться за кордоном.
Читати далі...



1



Де брати робочі руки для повоєнного відновлення
Найбільшою проблемою при відбудові та модернізації України, схоже, буде не залучення інвестицій і технологій, а брак трудового ресурсу.
Читати далі...



1



Скільки залишиться українців після війни: експерти про скорочення населення та катастрофічне співвідношення жінок і чоловіків
В Україні мешкають 29 мільйонів осіб, а понад 8 млн не повернулися до країни від початку війни.
Читати далі...



1



11 липня 2023 року Центром Громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України відбулось перше засідання Робочої групи з питань впровадження епідеміологічного нагляду за смертністю незалежно від причин в Україні
В ньому взяв участь завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Шушпанов Дмитро. На засіданні обговорено проєкти керівництва з епідеміологічного нагляду за смертністю від усіх причин в Україні, порядок ведення епідеміологічного нагляду за смертністю від усіх причин та стратегію розвитку з епідеміологічного нагляду за смертністю в Україні.



1



У четвер, 13 липня, о 13:00 на головній дискусійній платформі країни Media Center Ukraine BrainHub відбулася панельна дискусія на тему: «Чи є надія повернути всіх українців додому?»
Учасники:
– Карен Вайтінг, заступниця Представниці Агентства ООН у справах біженців в Україні (з питань захисту);
– Аліна Хелашвілі, аналітикиня аналітичного центру Cedos;
– Любомир Мисів, заступник директора соціологічної групи «Рейтинг»
– Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук;
Читати далі...


1



Демографічні втрати України у війні: столичний музей запрошує долучитися до історичної дискусії
Захід присвячений до Всесвітнього дня народонаселення, що відзначається щорічно 11 липня.
Читати далі...


1



Скільки залишиться українців після війни: експерти про скорочення населення та катастрофічне співвідношення жінок і чоловіків
Війна в Україні триває – щодня гинуть люди як на фронті, так і в мирних містах від ракетних ударів ворога. Мільйони українців виїхали через війну до інших країн, і поки невідомо, чи повернуться вони додому. Всі ми чекаємо на перемогу, але достеменно не знаємо, скільки залишиться українців після закінчення цієї жахливої війни, яку проти нас розв’язала росія.
Читати далі...


1



УКРАЇНА – ЖИТТЯ. ГІДНІСТЬ. ПЕРЕМОГА!
Саміт відбувся завдяки Фонду «Chalice of Mercy» і його Голові п.Валентини Павсюкової, яка багато років будучи громадянкою США, сповнена любов’ю до землі своїх предків – України! На цьому Саміті проголошувалася найвища цінність людського життя, де людське життя є понад усе. Одне з найважливіших питань Саміту було питання: «ЯКОЇ ПЕРЕМОГИ МИ ХОЧЕМО І ХТО БУДЕ ЖИТИ НА НАШІЙ ЗЕМЛІ»?
Читати далі...


1



Інтерв’ю з віцепрезидентом Національної академії наук України
Тема для розмови з академіком НАН України, віцепрезидентом НАН України, Сергієм Івановичем Пирожковим передбачалася цілком конкретна, безпосередньо пов’язана з його діяльністю у провідних наукових установах, яким він віддав багато років свого життя. Це — питання національної безпеки України, міжнародної, демографічної і гуманітарної політики держави. В основному тут завжди мається на увазі воєнна доктрина, економіка держави і споріднені з ними проблемні питання, що в Україні на прядку денному протягом багатьох років. Але майже несподівано ми почали говорити про українську мову, зокрема про нову редакцію правопису, до запровадження якого Сергій Іванович, як з’ясовується, має безпосереднє відношення, хоча його освіта, наукові регалії і різні посади, які випало йому обіймати, не мають жодного відношення до філології. І у його кабінеті серед багатьох цікавих книжок можна побачити український правопис у новій редакції. Це також, як пояснює Сергій Іванович, можна вважати своєрідною складовою нашої національної безпеки.
Читати далі...




ДВІ БІДИ XX століття: Українці у пошуках волі в тюрмі народів | ІНША ІСТОРІЯ



1



Драматична смертність і еміграція найрозумніших: демографічні ризики для України через війну
В Україні третина юнаків, яким зараз 16 років, не доживуть до пенсійного віку. Через війну і без того низька народжуваність незабаром зменшиться майже вдвічі. А внаслідок міграції, яку спричинило російське вторгнення, держава може втратити найталановитіших та найактивніших громадян. Про демографічну ситуацію, подальші прогнози і стратегію відродження нації розповіла в інтерв’ю українській редакції RFI директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Елла Лібанова.
Читати далі...


1



Ukraine’s Demography in the Second Year of the Full-Fledged War
The Ukrainian demographic situation is an incredibly complex issue. Simply raising the population question requires that we first clarify our frame of reference. Are we asking about the Ukrainian population living within Ukraine’s internationally recognized borders, the so-called 1991 borders? Or about the Ukrainian population inhabiting the territory within the 1991 borders but without Crimea and Sevastopol (this is the area within which the State Statistics Service of Ukraine gathered information in 2015–2021)? Or about the population of both the territories controlled by the Ukrainian authorities before the start of the full-scale Russian aggression (the so-called 2022 borders) and the non-government-controlled lands? Or about the remaining population living on the territory controlled by the Ukrainian authorities after the start of the Russian full-scale invasion, and if so, in which month, since the currently situation is highly unstable?
https://www.wilsoncenter.org/blog-post/ukraines-demography-second-year-full-fledged-war


1



Міста привиди: скільки їх буде після закінчення війни
Відео і світлини зруйнованого Бахмута вражають, спричиняють біль і нагадують про жорстокість і немилосердність війни тим, хто наразі перебуває у відносній безпеці. Що буде з містом далі? Чи можливим буде його відновлення чи воно поповнить список міст-привидів, стане мовчазним свідком трагедії, але водночас й очевидцем самовідданості й героїзму його оборонців?
https://weukraine.tv/mista-pryvydy-skilky-yih-byde-pislya-zakinchennya-vijny/


1



«Населення України близько 31 млн осіб, ще майже 5 млн отримали захист у країнах ЄС» – Елла Лібанова
Населення України зараз близько 31 млн осіб, а ще в 2001 році було 48,5 млн. Через вторгнення в країнах ЄС притулок знайшли близько 4,9 млн українців, але більшість із них їздять додому, до своїх чоловіків та батьків, і багато жінок-утікачок навіть присилають в Україну гроші. У країни Євросоюзу виїхали заможні та освічені жінки з дітьми з мегаполісів, що створює позитивне враження на жителів країн ЄС, які їх прийняли. Після перемоги не лише жінки та діти повернуться додому, але теж близько 20% чоловіків поїдуть з України до дружин і дітей. Про це Polukr.net розповіла демограф та науковець Елла Лібанова.
http://www.polukr.net/uk/blog/2023/06/naselenia-ukraini-blisko-31-mln-osib/


1



Відбулася Третя літня онлайн-школа з навчального курсу «Імміграція і транснаціоналізм: досвід ЄС» на тему «Сучасні міграційно-демографічні процеси в Україні та країнах ЄС: нові загрози та виклики в умовах війни»
Третя літня онлайн-школа з навчального курсу «Імміграція і транснаціоналізм: досвід ЄС» на тему «Сучасні міграційно-демографічні процеси в Україні та країнах ЄС: нові загрози та виклики в умовах війни відбулася на базі Транскарпатського центру Жана Моне з досліджень європейських стратегій розвитку у період з 6 по 8 червня ц.р.
https://www.uzhnu.edu.ua/uk/news/vidbulasya-tretya-litnya-onlajn-shkola-z-navchalnogo-kursu-Immigr.htm


1



«Україна – Життя. Гідність. Перемога». Міжнародний Саміт у Києві 9 червня
У Києві 9 червня відбудеться визначна подія цього літа – міжнародний Саміт «Україна – Життя. Гідність. Перемога». У ньому візьмуть участь представники різних профільних галузей та органів влади України. А також гості зі Сполучених Штатів Америки (США). Мета проведення Саміту – навести фокус на ключові пріоритети національної безпеки: сімейна політика, захист життя і дітей, підтримка батьківства і материнства. Подію відкриє народна артистка України – Тіна Кароль.
https://vsirazom.ua/news/ukrayina-zhyttya-gidnist-peremoga-mizhnarodnyj-samit-u-kyyevi-9-chervnya


1



Подкаст «Відбудова» з Еллою Лібановою: скільки людей залишилось в Україні?
У новому випуску подкасту «Відбудова» ми поспілкувалися з Еллою Лібановою, докторкою економічних наук і директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень, про те, яка частка українців повернеться додому після завершення війни та що буде відбуватися з демографічною структурою нашого суспільства після перемоги.
https://voxukraine.org/podkast-vidbudova-z-elloyu-libanovoyu-skilky-lyudej-zalyshylos-v-ukrayini




Демографічна ситуація в Україні: оцінки, прогнози, ризики





ПравДа Елли Лібанової





Про 30 мільйонів можна буде тільки МРІЯТИ, якщо війна буде тривати досить довго, - ЛІБАНОВА



1



Ukraine: Leben ohne Männer
Stanislav, wie er an der Front kämpft – wo genau, muss geheim bleiben, aber diese Videos darf er uns zeigen. Weil er dort verletzt wurde, ist er gerade in Kiew. Wenige Tage Pause vom Krieg, die er nutzen will für seine Familienplanung. Er will seine Samenzellen einfrieren und konservieren lassen: "So gebe ich meiner Frau die Möglichkeit, dass sie auch in Zukunft noch Kinder von mir haben kann. Das ist wie Unsterblichkeit."
In wenigen Tagen muss Stanislav wieder zurück an die Front. Weil er dort sterben kann, ist die Samenspende seiner Frau und ihm sehr wichtig.
https://www.daserste.de/information/politik-weltgeschehen/weltspiegel/videos/ukraine-soldaten-witwen-video-100.html




Проєкт «Про науку.Компетентно». Гість – Е. Лібанова. 2023



1



Демограф Елла Лібанова: Про бебібум давайте не мріяти. Це – нереально
У 2023 році Україну очікує "катастрофічне падіння народжуваності". Навряд чи в повоєнний період українці захочуть масово народжувати дітей.
Такий прогноз в інтерв'ю "Українській правді" озвучила Елла Лібанова – директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи.
https://www.pravda.com.ua/articles/2023/05/29/7404353/






Трощинська і Лібанова: Хто повернеться в Україну



1



Елла Лібанова: «Люди повертатимуться, якщо буде робота і де жити»
За час війни чимало українців ви-їхало в країни Європи. Їхня кількість, за різними оцінками, сягає п’яти мільйонів чи й більше. Що спонукає людей повертатися додому, як змінилося уявлення про наших громадян за кордоном і які галузі вітчизняної економіки варто розвивати після війни — про це та інше розповіла в інтерв’ю РБК-Україна директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла ЛІБАНОВА.

https://zhitomir-online.com/2023/05/23/ella-libanova-lyudy-povertatymutsya-yakscho-bude-robota-i-de-zhyty.html




1



Держава – це не заводи, не банки, не ВВП; держава – це населення. І через повномасштабне вторгнення чисельність населення в Україні різко знизилася.
Російська агресія щодня забирає життя військових та цивільних громадян України. Динаміка міграції, попри повернення багатьох громадян з-за кордону, викликає стурбованість.
І найскладніше те, що ніхто не може точно оцінити масштаб втрат людського капіталу. Фундаментом усіх прогнозів повоєнного розвитку – економічних, безпекових, соціальних, екологічних тощо – є прогнози демографічні. Але прогнози мають ґрунтуватися на даних, яких зараз вкрай мало – останній перепис населення у незалежній Україні проводився 2001 році. Поза тим у нас немає достовірних даних.
Під час повномасштабної війни вести облік населення і надавати оцінку ще складніше через суперечливість даних із різних джерел, внутрішню міграцію населення та невідомість щодо того, скільки українських громадян опинилися на тимчасово окупованих територіях і в росії.
Про те, як планувати відновлення після війни, чи загрожує Україні демографічна катастрофа, якою має бути міграційна політика у воєнний та повоєнний період і чи буде кому відбудовувати Україну після перемоги? Про це група УШПС 2023 говорила з Елла Лібанова, науковицею у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національна академія наук України.

https://hromadske.radio/podcasts/my-ie-buly-y-budem-informatsiynyy-maraton/ukrainska-identychnist-formuietsia-znyzu-iak-reaktsiia-na-zhakh-viyny-ella-libanova




1



Елла Лібанова була гостею в Українська школа політичних студій/Ukrainian school of political studies.


1




1



Українська ідентичність формується знизу, як реакція на жах війни — Елла Лібанова
Про цінності, ідентичність та речі, які останнім часом яскравіше викристалізовуються у нас, говорили з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Еллою Лібановою.
https://hromadske.radio/podcasts/my-ie-buly-y-budem-informatsiynyy-maraton/ukrainska-identychnist-formuietsia-znyzu-iak-reaktsiia-na-zhakh-viyny-ella-libanova






ПІСЛЯ ВІЙНИ - КАТАСТРОФА. Демограф ЛІБАНОВА: Половина біженців не повернеться. Нас ВРЯТУЄ КИТАЙ
Скільки українців виїхало за кордон? Який відсоток повернеться до країни після війни? Хто зможе допомогти Україні відновити економіку та інфраструктуру? Яку роль у майбутньому України будуть грати мігранти? Про це і не тільки в інтерв'ю Бориславу Березі розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАУ Елла Лібанова.



1



Війна за молодість. Як старіння населення ламає світову економіку?
Конкуренція між країнами за право продовжувати багатіти загострюється. Далі в центрі уваги буде боротьба за споживчі ринки та робочу силу.
https://www.epravda.com.ua/publications/2023/05/3/699709/




1



Десять країн, де найкраще жити. У чому секрет їхнього успіху?
Цим державам вдалося досягти високого рівня добробуту.
https://expres.online/spetstema-2/desyat-krain-de-naykrashche-zhiti-u-chomu-sekret-ikhnogo-uspikhu




1



Останній Гетьман України (до 150 річчя від дня народження Павла Скоропадського)
В історії України є чимало знакових постатей, які визначили подальший шлях української державності. До них належить Павло Петрович Скоропадський – громадський і політичний діяч, командувач 1-го Українського корпусу, отаман вільного козацтва (з 1917), гетьман Української держави (з квітня по грудень 1918 р.), в еміграції – борець за відновлення незалежності України.
Народився 15 травня 1873 року в німецькому місті Вісбадені. Старовинний козацький рід Скоропадських був пов'язаний шлюбними зв'язками з низкою українських старшинсько-шляхетських родів – Апостоли, Закревські, Кочубеї, Лизогуби, Лисенки, Милорадовичі, Полуботки, Розумовські тощо. У сім’ї дотримувались українських звичаїв, шанували, мову, культуру, історію. Дитячі роки провів у родовому маєтку Тростянець Чернігівської губернії, де ним опікувався дідусь — Іван Скоропадський. Тут була величезна колекція предметів української старовини, портретів визначних діячів, що прищепило хлопцеві любов до українського.
Павло Петрович Скоропадський – останній гетьман України, талановитий воєначальник, учасник російсько-японської і Першої світової війни, палкий патріот України, який у часи карколомних історичних катаклізмів значну частину життя присвятив боротьбі за становлення сильної, здатної протистояти зовнішньому ворогові Української держави, прагнув створити й дати українцям шанс на достойне майбутнє. Ідеал Скоропадського – міцний український господар на рідній землі, який зробить країну заможною та дасть відсіч агресору. Сьогодні, у часи чергової російської навали ці ідеали особливо актуальні й надихають нинішнє покоління до дій.
Очолив країну у дуже складний період її історії – країна була фактично зруйнована, перебуваючи у важкому політичному та соціально-економічному становищі. Змістивши від державної влади «романтиків» Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським, Скоропадський розпочав будівництво молодої Української держави. Колишній царський генерал-лейтенант, здійснивши в Україні фундаментальні державні реформи, зумів зробити з України сильну, самодостатню державу, на яку змушені були зважати сусіди. Скоропадський став засновником і командиром Першого Українського військового корпусу – 60 тисяч чудово озброєних вояків, керованих кадровими офіцерами, прихильних до Української держави. Саме цей корпус став військовою запорукою проголошення Центральною Радою у ІV Універсалі незалежності України, придушивши два більшовицькі заколоти. Нащадок гетьманського роду, шанувальник козацької слави, він зміг відродити національні традиції, створивши моду на все українське.
За період правління гетьмана Скоропадського з метою закріплення незалежність молодої Української держави було здійснено ряд кардинальних реформ у багатьох сферах, як от:
• прийнято низку законодавчих актів, що закріплювали незалежність України;
• визначені і визнані державні кордони України, повернуто до складу України півострів Крим;
• здобуто визнання і підписано мирний договір з Радянською Росією;
• прийнято закон про загальний військовий обов’язок, реформувалися військові сили, розпочато розвиток українського морського флоту та авіації;
• створено українську поліцію – гетьманську варту;
• відновлено право приватної власності;
• сформовано державний бюджет, реформовано грошову систему, запрацювала пенсійна система;
• відкрито кілька українських банків;
• налагоджено роботу пошти і залізниці;
• покладено початок Української Автокефальної Православної Церкви.
Однак, особливих успіхів Україна досягла у галузі науки, освіти та культури. Універсалами Скоропадського були створені Українська Академія Наук (до складу якої увійшла перша у світі академічна наукова інституція демографічного профілю – Демографічний інститут, спадкоємцем якого є нинішній Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України), українські університети — у Києві та Кам'янці-Подільському, відкрито 150 українських гімназій, 50 нових українських середніх шкіл, створювалися українські початкові школи, відкривались курси української мови для педагогів. Також вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників. Засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ (Національний архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Національну бібліотеку, Український театр драми та опери, Українську державну капелу, Державний симфонічний оркестр тощо) Сім з половиною місяців Української Держави переважна більшість спостерігачів оцінює як період соціального і громадського спокою. Сучасники Павла Скоропадського та історики констатують факт певного економічного піднесення України цього періоду.
Однак, незважаючи на помітні позитивні зрушення в суспільному житті, кроки здійснені Скоропадським для покращення ситуації в країні були критично сприйняті сучасниками, та не завжди призводили до бажаного результату. Як наслідок, Павло самостійно відмовляється від гетьманства і з родиною емігрує до Німеччини.
За кордоном колишній гетьман активно займається політичним життям української діаспори. Організував у Берліні Український науковий інститут, Українське товариство. Матеріально допомагає українським студентам, відстоює перед офіційними колами і серед громадськості інтереси українців. Зусилля Скоропадського значною мірою сприяли звільненню з німецьких концтаборів Степана Бандери, Андрія Мельника, Ярослава Стецька та ін. Помер Павло Скоропадський 26 квітня 1945 року в лікарні монастиря Меттен. Похований у місті Оберстдорф.






Цифра жахає! Українці не повернуться з-за кордону?!
Після війни до України повернеться принаймні половина втікачів. Таку заяву зробила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова. Розмова про це - в ефірі каналу "Ми - Україна" в рамках телемарафону. Гість - завідувач сектором міграційних досліджень у Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк. Скільки насправді людей повернуться? Від яких факторів це залежатиме? Скільки взагалі людей виїхали за кордон? Які три головні чинники впливатимуть на повернення українців з-за кордону?



1



За оптимістичним сценарієм в Україну повернуться 50% біженців, - професорка Лібанова.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова вважає, що понад 50% українських біженців повернуться до України за будь-яких обставин.
https://espreso.tv/za-optimistichnim-stsenariem-v-ukrainu-povernutsya-50-bizhentsiv-profesorka-libanova






Демография — это судьба Украины | Элла Либанова, Юрий Романенко, Каролина Ашион
Украина имеет одни из самых худших демографических показателей в мире. Война с Россией усугубила их катастрофически. О том, каковы демографические тенденции в Украине и что с ними делать мы общаемся с Эллой Либановой - украинским учёный в области социоэкономики, демографии и экономики труда, академиком Национальной академии наук Украины, доктором экономических наук, профессором, заслуженным экономистом Украины. Директором Института демографии и социальных исследований Национальной академии наук Украины.



1



Елла Лібанова: В Україну повернеться принаймні половина втікачів від війни.
Що змусить українців повертатися додому, як змінилося уявлення про наших громадян за кордоном і які галузі варто розвивати після війни, – в інтерв'ю РБК-Україна з Еллою Лібановою.
https://www.rbc.ua/rus/news/ella-libanova-ukrayinu-povernetsya-prinaymni-1681912490.html




1



Інститут демографії: Україна на межі зміни етнічного складу нації.
Якщо чисельність населення України буде скорочуватися й надалі, то наша країна втратить свій вплив у Європі та може змінити етнічний склад.
https://spzh.news/ua/news/73296-institut-demohrafiji-ukrajina-na-mezhi-zmini-etnichnoho-skladu-natsiji




1



Запрошуємо Вас взяти участь у дискусії «Зміна демографічної ситуації в країні: прогнози і виклики для держави».
Дискусію проводить Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України за підтримки Міністерства соціальної політики та ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініцатива секторальної підтримки громадянського суспільства».
Коли: 6 квітня о 12.00
Формат: гібридний онлайн/офлайн
Кількість офлайн учасників обмежена, тому заохочуємо долучатися онлайн через платформу Zoom (посилання буде надіслене після реєстрації). Планується англомовний переклад.
Мета дискусії – обговорити виклики демографічної кризи, спричинені війною у різних сферах життя українців (економічній, соціальній, охорони здоров’я), їх вплив на розвиток країни, стратегії та шляхи виходу держави з кризи. І головне – визначити, як громадський сектор може впливати на покращення демографічної кризи.
Програма заходу:
Модератор: Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій, займається дослідженнями цінностей українського суспільства.
12.00 Вступне слово/ Елла Лібанова, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України;
12.05 Основні зміни в демографічній картині України/ Елла Лібанова;
12.15 Вплив війни на систему охорони здоров'я/ Віктор Ляшко, Міністр охорони здоров'я;
12.25 Як демографічні зміни вплинуть на ринок праці в коротко-середньо та довгостроковій перспективах/ Тетяна Бережна, Заступниця міністра економіки України, Наталя Шаповал, Віце-президент Київської Школи Економіки;
12.35 Виклики для системи соціального захисту/Галина Третьякова, Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Дарія Марчак, Перша заступниця міністра соціальної політики;
12.45 Ключові кроки для подолання зазначених викликів/Олексій Случинський, старший економіст Світового банку;
13.55 Сесія питань-відповідей, обговорення.

Дискусія також буде транслюватися у прямому ефірі на сторінках соцмереж ІСАР Єднання.



1



24 березня на платформі Zoom відбулися слухання у Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку «План відновлення України від наслідків війни».
На заході виступили, зокрема, Голова Комітету з питань економічного розвитку Д. Наталуха, Перший заступник Голови Комітету С.Тарута, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Ю.Свириденко, Президент Українського союзу промисловців і підприємців А.Кінах, Директор «Укрпромзовнішекспертиза» В.Власюк, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Е.Лібанова та інші.
На слуханнях були присутні Голова ПМГУ О.Рябко, заступник Голови ПМГУ Б.Оверковський та провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин апарату ПМГУ В.Броннікова.
Виступи учасників згідно Програми заходу були присвячені проблемам вітчизняної економіки сьогодні та тим, з якими зіткнеться країна в повоєнний час і до вирішення яких вже необхідно готуватися, зокрема:
- налагодженню продуктивної роботи підприємств після війни,
- виконанню стратегічних завдань бізнесу та ролі його структурованих об’єднань в реалізації Плану відновлення України,
- підтримці інвестиціями переробної промисловості - основи відновлення України та джерела високої доданої вартості,
- складнощам вирішення демографічних завдань держави, пов’язаних з величезною міграцією переселенців, у тому числі за кордон, та їх поверненням та інші.



1



Трагічна демографія. Україні доведеться боротися за своїх громадян після війни
З початку 90-х років кількість населення України поступово зменшувалася. За 30 років спад становив близько 10 млн громадян. Однією з причин стала зміна репродуктивної поведінки — українці все рідше наважуються на народження другої і третьої дитини. Крім того, після впровадження безвізового режиму з державами ЄС країна втратила ще кілька мільйонів громадян через трудову міграцію. Останнім і найболючішим ударом стала повномасштабна війна з рф. За минулий рік демографічна криза в Україні набула настільки катастрофічних масштабів, що сподіватися на відновлення довоєнної кількості населення не доведеться ще дуже довго.
https://inshe.tv/suspilstvo/2023-03-27/749689/?fbclid=IwAR3InUnL4llgeXmio0QrLuLqumxHzBGy0JI9_AUN9pu1NzeOI9TrVNszNJc



1



Передумови до скорочення населення в Україні заклалися ще в середині минулого століття
Після закінчення війни Україна зіткнеться з низкою проблем, однією з найбільших з яких буде демографічна. Про зменшення населення країни, наслідки внутрішньої та зовнішньої міграції, перспективи зайнятості українців розповів у ексклюзивному інтерв’ю Соціальній інформаційній платформі Олексій Позняк, кандидат економічних наук, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України.
https://social.com.ua/lyshe-u-nas/peredumovy-do-skorochennya-naselennya-v-ukrayini-zaklalysya-shhe-v-seredyni-mynulogo-stolittya/





Які демографічні проблеми в Україні будуть після війни: ІНТЕРВ'Ю З ОЛЕКСІЄМ ПОЗНЯКОМ
Про демографічні проблеми України після закінчення війни, наслідки внутрішньої та зовнішньої міграції, перспективи зайнятості населення в рубриці #інтервю розповідає Олексій Позняк, кандидат економічних наук, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.



1



Старт ювілейного, п’ятого сезону премії L’Oréal— UNESCO «Для жінок в науці»
Відповідно до оприлюдненого дослідження UNESCO, попри зростання кількості жінок, які обирають науку своєю професією, вони й досі становлять не більше 33% серед усіх науковців світу. Із часів заснування Нобелівської премії, з 1901 року, 61 премію вручали жінкам, 894 — чоловікам.
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zhinki-v-nauci-unesco-spivpracyuye-iz-ukrajinskim-biznesom-dlya-dopomogi-zhinkam-50306667.html



1



Українські науковиці, яких має знати весь світ. Елла Лібанова
https://vogue.ua/article/beauty/byuti-trend/ukrajinski-naukovici-yakih-znaye-ves-svit-ella-libanova-51541.html





Елла Лібанова про кількість українських біженців, їх повернення в Україну та демографічну ситуацію
«Все вирішується на полю бою. Що довше триватиме війна, то більші будуть руйнування і тим більше адаптуються жінки і діти в тих країнах, куди виїхали», — зазначає Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. Вона наголошує, що вже зараз треба розробляти програми повернення.




Хто такі вимушені мігранти з України і як вони впливають на економіку країн ЄС?
Від початку повномасштабного вторгнення росії мільйони українців вимушено покинули країну.
Ми спробували розібратися, хто саме виїхав за кордон, як українці впливають на економіку країн ЄС і що мотивуватиме їх повернутися додому.
Під час заходу економісти ЦЕС презентували результати соціологічних опитувань та глибинних інтерв’ю про настрої українських мігрантів, а експерти НБУ проаналізували вплив української хвилі вимушеної міграції на економіку країн ЄС.
Аналітики з The Vienna Institute for International Economic Studies (wiiw) поділилися результатами власних досліджень.
В дискусії взяли участь:
- Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
- Сергій Ніколайчук, заступник Голови Національного банку України
- Олексій Соболев, заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
- Марина Твердоступ, економістка The Vienna Institute for International Economic Studies
Захід та дослідження були проведені за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.


1



Хто такі вимушені мігранти з України і як вони впливають на економіку країн ЄС?
Національний банк України (НБУ) спільно з Центром економічної стратегії (ЦЕС) та The Vienna Institute for International Economic Studies (wiiw) запрошують Вас долучитися до дискусії на тему: «Хто такі вимушені мігранти з України і як вони впливають на економіку країн ЄС?»
https://ces.org.ua/who-are-ukrainian-migrants/



1



У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорили важливість розбудови системи своєчасного виявлення ПТСР, що виникатиме внаслідок збройної агресії росії проти України
Війна росії проти українського народу матиме прямі й опосередковані наслідки для психічного здоров’я та благополуччя українців. Мільйони громадян України потребуватимуть психологічної допомоги. В першу чергу - демобілізовані військовослужбовці. Важливість якісної психологічної реабілітації обговорили учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему «Інструменти суспільної підтримки ветеранів - учасників бойових дій у післявоєнний період».
https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/233154.html



1



Демографічна катастрофа? Яких втрат зазнає український народ внаслідок війни
Співрозмовниця - Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України.
http://nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=3367219



1



08 лютого 2023 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів були проведені слухання на тему: «Інструменти суспільної підтримки ветеранів – учасників бойових дій у післявоєнний період»
Захід об’єднав більше 100 учасників, а саме: народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, соціальних партнерів, громадських організацій, наукових установ, засобів масової інформації.
https://komspip.rada.gov.ua/news/main_news/75822.html?fbclid=IwAR2RtUGoxK7kfdVQWesiXeiWyk3j7dN8XwJXmS_DHC74Vd8ixPfgZio4naU



1



"Бізнесу та мешканцям відвойованих територій на Сході після війни варто здійснювати доплати за ризики "добросусідства" — Лібанова
Попри фактично рік повномасштабної війни з Росією, українці вірять в свою перемогу, а держава — розглядає варіанти, як відбудовувати свої території та що робити з населеними пунктами, мешканці яких були змушені виїхати через російську агресію. Варіантів є кілька, переконана директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Елла Лібанова. Одним з них є доплати особам, які проживатимуть біля кордонів РФ та Білорусі, та бізнесу, який там працюватиме. Детальніше про можливості відбудови та заселення територій, де зараз точаться бої, посадовиця розповіла в ефірі Українського радіо.
http://ukr.radio/news.html?newsID=100696





Фактор розділених сімей, Олександр Гладун, "У полі зору"




Демографічна ситуація: міграція, падіння народжуваності. Олександр Гладун у Кабінеті експертів.




Відновлення України після перемоги: з чого та з кого починати – Розвінчуємо міфи
Збереження людського потенціалу допоможе швидше відновити Україну після нашої перемоги. Зараз йдеться радше про відбудову зруйнованих будівель та інфраструктури. А не про реабілітацію та адаптацію українців, зокрема, ветеранів, які повертаються чи повернуться з фронту після перемоги. То чому важливо подбати вже зараз про це? І як здоров'я українців впливатиме в подальшому на розвиток держави? Подробиці у матеріалі журналістки "5 каналу" Софії Норенко в межах нашого проєкту "Ветерани: розвінчуємо міфи".


1



Через війну. Як зміниться населення України до 2030 року.
На жаль, демографічні втрати України внаслідок війни є величезними: це і зростання смертності, і зниження народжуваності, і виїзд за кордон. 
https://nv.ua/ukr/opinion/ukrajinciv-zalishitsya-35-mln-libanova-pro-te-yak-zminitsya-naselennya-do-2030-roku-novini-ukrajini-50301021.html


1



25 січня 2023 року у Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся десятий ювілейний круглий стіл, присвячений Дню Соборності України, який був започаткований єдиною в Україні кафедрою парламентаризму під керівництвом Валентини Гошовської, доктора політичних наук, професора, керівника Наукової школи вітчизняного парламентаризму.
🎓На круглому столі виступили директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент та віце-президент НАН України Олег Рафальський, академік НАН України, директор інституту історії НАН України Валерій Смолій, академік НАН України Микола Жулинський, академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова, народний депутат України шести скликань, очільник Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Павло Мовчан, доктор наук з державного управління, професор, військовослужбовець ЗСУ Петро Ворона, народні депутати України Володимир Крейденко та Олександр Аліксійчук (фракція «Слуга народу»), завідувач кафедри регіональної політики, доктор наук з державного управління, професор Вікторія Колтун, заступник директора Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби з науково-педагогічної роботи, кандидат економічних наук, доцент Вікторія Гура.
📍Завідувач кафедри парламентаризму, модератор круглого столу Валентина Гошовська зазначила, що цьогорічна тема круглого столу – «Соборність України: політика духовної спільності, національних традицій і цінностей» – є надзвичайно актуальною з огляду на ті виклики, які постали перед нашою державою.
🎓Учасники круглого столу – народні депутати України, провідні науковці, представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій, а також докторанти, аспіранти, магістранти спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування», інші здобувачі вищої освіти – обговорили питання, пов’язані з соборністю як ключовою цінністю українського народу на шляху до нашої Перемоги, роллю парламенту в утвердженні суверенітету та незалежності України, а також сучасними викликами та завданнями публічної влади у воєнний та повоєнний періоди.
📍Дякуємо Збройним Силам України за можливість обговорювати важливі та актуальні питання Соборності України! Слава Україні!




Фактор розділених сімей, Олександр Гладун, "У полі зору" від 27.01.
Олександр Гладун, заступник директора Інститут демографії та досліджень НАН України.


1



Рік повномасштабної війни: що змінилося для українців – Елла Лібанова.
Майже рік війни. Для когось він пройшов, як один день, який розпочався 24 лютого. Для когось цей рік простягнувся до безкінечності. Але війна змінила кожного з нас. Що буде з українським суспільством після війни і як змінилось наше сприйняття себе, країни, влади і в якому стані українці заходять у річницю війни? Розповіла в ефірі "Нічної варти" Елла Лібанова, професорка, академік, директорка Інституту демографії. 
https://tsn.ua/video/video-novini/rik-povnomasshtabnoyi-viyni-scho-zminilosya-dlya-ukrayinciv-ella-libanova.html


1



Елла Лібанова - про майбутній бебі-бум, міграцію та вплив війни на комплекс меншовартості.
За планами, у 2023 році в Україні мав відбутися перепис населення. Але війна, яка жорстоко змінила всі наші сподівання, перекреслила і ці плани. Про те, як вона може вплинути на наші кількісні показники, про наслідки вимушеної міграції та шанси на відтворення, KP.UA розповіла академік Національної академії наук України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла Лібанова. 
https://kp.ua/ua/life/a662465-ella-libanova-pro-majbutnij-bebi-bum-mihratsiju-ta-vpliv-vijni-na-kompleks-menshovartosti


1



Скільки залишилось українців? Хто не повернеться? Яким буде українське суспільство та економіка? Інтервʼю з соціологинею Еллою Лібановою.
Велика війна ультимативно погіршила українську демографію, після перемоги це точно буде в топі проблем української держави. Яка зараз ситуація з головним активом України – українцями – і що можна зробити для покращення демографічної ситуації, пояснює директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова. 
https://forbes.ua/war-in-ukraine/skilki-zalishilos-ukraintsiv-khto-ne-povernetsya-yakim-bude-ukrainske-suspilstvo-ta-ekonomika-intervyu-z-sotsiologineyu-elloyu-libanovoyu-17012023-11104




После войны такой поддержки действий власти у нас не будет – Элла Либанова.
В ефірі Радіо НВ директорка Іституту демографії і соціальних досліджень НАУ Елла Лібанова.


1



Фантастичний показник: 70% українок, які поїхали за кордон, мають вищу освіту. Левова частка з них – це киянки та харків’янки.
0% жінок, які виїхали з України через агресію РФ за кордон, мають вищу освіту. Левова частка з них – це киянки та харків’янки. Чим довше вони там будуть жити, тим більше у них мотивів не повертатися.
https://bigkyiv.com.ua/fantastychnyj-pokaznyk-70-ukrayinok-yaki-poyihaly-za-kordon-mayut-vyshhu-osvitu-levova-chastka-z-nyh-cze-kyyanky-ta-harkivyanky/



1



У 2023 році в Україні серйозно впаде народжуваність, - академік НАН Лібанова.
У 2022 році показник народжуваності в Україні знизився не критично, але суттєво впаде у 2023-му.
https://espreso.tv/u-2023-rotsi-v-ukraini-seryozno-vpade-narodzhuvanist-akademik-nan-libanova



1



Чому не всі українці повернуться додому після війни? Інтерв’ю із демографом Еллою Лібановою.
Війна «дуже вдарить» по демографічній ситуації України, але більшість українців не готова на «швидкий мир» з Росією, а буде терпіти війну стільки, «скільки треба». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
https://www.radiosvoboda.org/a/libanova-demografichna-sytuatsiya-viyna-ukrayina-rosiya/32191691.html





Суперсила украинцев, рейтинг Зеленского, распад и раскаяние России | Демограф Элла Либанова.


1



Перестали відкладати життя “на завтра”: як змінилися українці за 2022 рік.
Про те, як змінились Україна й українці за цей тяжкий рік, Фактам ICTV розповіли Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України та Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень при American University Kyiv.
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20221226-perestaly-vidkladaty-zhyttya-na-zavtra-yak-zminylysya-ukrayinczi-za-2022-rik/#



1



The war has worsened Ukraine’s demographic woes.
No one knows how many people have died since Russia’s invasion of Ukraine began. And because a lot of refugees have begun to return, no one knows how many remain abroad, nor how many people are in Ukraine today. One thing is sure though, says Iryna Kurylo, a researcher from Kyiv’s Ptoukha Institute, who is exiled in Prague. The “demographic price” imposed by Russia’s war will be very high.
https://www.economist.com/europe/2022/12/12/the-war-has-worsened-ukraines-demographic-woes





Публічні консультації щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення.


1



Повоєнне відродження України. Візія відділення економіки Національної академії наук України.
26 грудня о 15.00 відбулася пресконференція на тему: «Повоєнне відродження України. Візія відділення економіки Національної академії наук України».
https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3639057-povoenne-vidrodzenna-ukraini-vizia-viddilenna-ekonomiki-nacionalnoi-akademii-nauk-ukraini.html



1



Через війну українці не поспішають народжувати. Чи чекати в Україні демографічної кризи.
Через повномасштабну війну Україну може очікувати демографічна криза. Одна з її головних причин – масова евакуація жінок і дітей до Європи. За словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, понад половина жінок, які виїхали за кордон, мають вищу освіту, 30% – вже працевлаштовані, а діти ходять до тамтешніх садочків та шкіл.
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20221216-cherez-vijnu-ukrayinczi-ne-pospishayut-narodzhuvaty-chy-chekaty-v-ukrayini-demografichnoyi-kryzy/



1



До України може не повернутися 5 млн людей: Лібанова про нову економіку та прірву з росіянами.
Майже 70% жінок, які виїхали за кордон, мають вищу освіту. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю Фактам ICTV розповіла, що вони мають вищі шанси здобути освіту й роботу, а відтак — не повернутися в Україну.
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20221205-do-ukrayiny-mozhe-ne-povernutysya-5-mln-lyudej-libanova-pro-novu-ekonomiku-ta-prirvu-z-rosiyanamy/amp/



1



Зазвичай повертається третина. Скільки українців залишаться за кордоном та як блекаути змінюють демографію — Лібанова.
Яка частина співгромадян повернеться після війни додому, що відбувається в Україні з народжуваністю та коли врешті стане відомою справжня чисельність населення країни — розповідає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/skilki-ukrajinciv-zalishitsya-pislya-peremogi-naslidki-dlya-ukrajini-ekspert-ostanni-novini-50289318.html



1



Елла Лібанова: Україна - це передусім люди.
Академік Національної академії наук України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ, доктор економічних наук, професор Елла Лібанова розповіла про демографічні зрушення в Україні.
https://ua.korrespondent.net/interview/4530951-ella-libanova-ukraina-tse-peredusim-luidy



1



14 грудня 2022 року відбулось чергове засідання Президії Національної академії наук України.
З питання повоєнного відродження України Візію Відділення економіки НАН України щодо повоєнної розбудови України та доповідь-презентацію «Повоєнне відродження України», презентувала академік-секретар Відділення економіки НАН України, академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.
Візія
Презентація



1



17 листопада відбувся Київський міжнародний економічний форум
Одна з панелей була присвячена освіті та розвитку людського капіталу, а її модераторкою стала голова ГС «Освіторія» та засновниця Новопечерської школи Зоя Литвин.
Гостями панельної дискусії були:
Елла Лібанова, науковиця інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України;
Сергій Квіт, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
Анастасія Фролова, віце-президентка, регіональна керівниця компанії SoftServe в Україні;
Анна Жарова, засновниця та СЕО Israeli Ukrainian Alliance (онлайн).
На панелі обговорили, що чекає на Україну після війни, як повертати українців додому, а головне — як освіта може цьому посприяти. Повну панель дивіться за посиланням, а текстова версія вийде незабаром на «Освіторія.Медіа».
Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) — провідна міжнародна платформа, де аналізують та обговорюють перспективи розвитку української та глобальної економіки, бізнесу, підприємництва, а також визначають їхній вплив на політику та суспільство. «Україна, яка перемагає» — головна тема КМЕФ 2022, метою якого є зрозуміти, яку стратегію відновлення української економіки спільно формуватимуть бізнес і влада.




1



Не вважаю, що ми маємо докорінно змінювати нашу систему освіти та охорони здоров’я – академік Лібанова
Після війни на українців чекає багато щоденної, буденної, важкої роботи. Але науковиця не вважає, що українці маємо щось кардинально змінювати у своєму ставленні до роботи..
https://bigkyiv.com.ua/ne-vvazhayu-shho-my-mayemo-dokorinno-zminyuvaty-nashu-systemu-osvity-ta-ohorony-zdorovya-akademik-libanova/




1



Стало відомо, скільки людей наразі проживає в Україні
З 1994-го року кількість населення в Україні щорічно скорочувалась і зараз тут проживає близько 34-35 мільйонів людей. Про це заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
https://konkurent.ua/publication/105751/stalo-vidomo-skilki-ludey-narazi-prozhivae-v-ukraini/






Круглий стіл «Достовірність соціологічного знання». День перший.




Інтерв’ю віцепрезидента НАН України академіка НАН України Сергія Пирожкова
Про те, як створювався Національний інститут стратегічних досліджень, які завдання в умовах війни стоять перед соціогуманітарним сектором академічної науки, про ініціативу Академії щодо створення Центру міжнародної безпеки, важливість науково-аналітичного забезпечення діяльності держави в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік Володимир Семиноженко) спеціально для YouTube-каналу Національної академії наук України розповів віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков.


1



МІОК Львівської політехніки провів панельну дискусію «Виклики ідентичності в час війни. ВПО, мігранти»
3–7 жовтня 2022 року у Львові відбувся щорічний міжнародний форум «Екуменічний соціальний тиждень», головною темою якого стала «Мандрівна ідентичність: осмислення сенсів та цінностей». Впродовж п’яти днів представники влади, ЗМІ, соціальних організацій, церков, освіти роздумували над поняттям мандрівної ідентичності в різних вимірах та осмислювали цінності, якими живе Україна й світ під час російсько-української війни. Організаторами події стали Інститут екуменічних студій, Український католицький університет, Фонд Конрада Аденауера в Україні.
https://lpnu.ua/news/miok-lvivskoi-politekhniky-proviv-panelnu-dyskusiiu-vyklyky-identychnosti-v-chas-viiny-vpo




1



Новий закон про працю. Діалогу не буде?
11 жовтня 2022 року на сайті міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» під такою назвою опубліковано статтю, автором якої є провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак.
Міністерство економіки України оприлюднило проєкт закону України «Про працю», який передбачає широку лібералізацію ринку праці. В рекомендації МОП №205 про зайнятість і гідну працю в цілях забезпечення миру та потенціалу протидії (2017 року) наголошується, що система трудового законодавства і регулювання питань праці часто стає однією із жертв кризових ситуацій, таких як війна, а інтереси працівників за цих умов ігноруються. З огляду на це, забезпечення гідної праці в країнах, що зазнали впливу конфліктів, набуває особливого значення передбачає надання адекватного захисту для всіх працівників, підтвердження актуальності трудових правовідносин як засобу забезпечити визначеність і правовий захист. Реалізація цих настанов для України, як кандидата на вступ до ЄС, є життєво необхідним, оскільки саме захищена зайнятість з гідною оплатою та умовами праці неодмінно буде вагомим аргументом для прийняття рішення про повернення в Україну мільйонів наших громадян, які стали вимушеними мігрантами внаслідок війни.
https://zn.ua/ukr/macrolevel/novij-zakon-pro-pratsju-dialohu-ne-bude.html






Демографічна ситуація в Україні: оцінки, прогнози, ризики
Спікер: Елла Лібанова, професорка, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.




Українці за кордоном: СКІЛЬКИ людей повернеться після закінчення війни
Успішний контрнаступ Збройних сил спонукає дедалі більше українців за кордоном повертатися додому - з 24 лютого з України виїхали приблизно 8 з половиною мільйонів людей, повернулися понад 7. За кордоном нині залишаються 1,2 млн українців, порахував Інститут демографії.


1



«За найгіршого сценарію Україну ще полишить до 5 млн громадян», - Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН
За найгіршого сценарію Україну ще полишить до 5 млн громадян, окрім 1,2 млн, які вже виїхали з країни з 24 лютого. На цьому наголосила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова під час семінару «Відповідальне лідерство – основа побудови ґендерно-орієнтованого врядування», що відбувся у рамках Рішельє-форуму публічної служби.
https://nads.gov.ua/news/za-naihirshoho-stsenariiu-ukrainu-shche-polyshyt-do-5-mln-hromadian-ella-libanova-dyrektorka-instytutu-demohrafii-ta-sotsialnykh-doslidzhen-nanu




1



У рамках форуму МІОК організовує панельну дискусію «Виклики ідентичності в час війни. ВПО, мігранти»
(7 жовтня 2022 р., 11:30 – 13:00. 204 ауд. Головного корпусу Львівської політехніки вул. С.Бандери, 12), спікерами якої стануть:
Ірина Ключковська, канд. пед. наук, доц., директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»;
Олексій Позняк, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України;
Мирослава Керик, канд. істор. наук, голова правління Фонду «Наш вибір», співробітниця Інституту Філософії та соціології Польської Академії Наук;
Світлана Одинець, канд. наук у соціальній антропології, міграціологиня, журналістка;
Ярослава Хортяні, членкиня Екзекутивного комітету Світового Конґресу Українців (СКУ), голова Комітету з питань членства в СКУ, голова Товариства української культури в Угорщині;
Владика Степан Сус, Єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, голова Пасторально- міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ;
Микола-Мирослав Петрецький – політик, депутат румунського парламенту, президент Союзу українців Румунії;
Модераторка панелі – Оксана П’ятковська, канд. екон. наук., заступниця директора МІОКу.
Докладніше – на порталі Екуменічного соціального тижня: https://esweek.org.ua/ua/


1



23 вересня о 09:30 - 13:00 відбудеться семінар "Відповідальне лідерство - основа побудови ґендерноорієнтованого врядування"
https://nads.gov.ua/events/seminar-vidpovidalne-liderstvo-osnova-pobudovy-gendernooriientovanoho-vriaduvannia




1



Чому Арестович пнеться у президенти. Українці мігрують на Захід. Росія котиться у прірву І Лібанова
https://www.youtube.com/watch?v=bzfynKdJUBo&ab_channel=Espreso.TV




1



Освіта і наука майбутнього. Розмова з професоркою Еллою Лібановою
https://eba.com.ua/osvita-i-nauka-majbutnogo-rozmova-z-profesorkoyu-elloyu-libanovoyu/




1



Чи будуть гроші? Українцям пояснили, як війна вплине на пенсії у майбутньому
Війна складний час, але в ПФУ обіцяють подолати всі труднощі на шляху до фінансування громадян.


1



Після війни не жінки поїдуть назад в Україну, а їхні чоловіки вирушать за кордон, — Лібанова
За словами Елли Лібанової, європейці через війну нарешті почали відокремлювати українців від росіян. Водночас вчена сумнівається, що громадян України вже ідентифікують як частину європейського простору.




24 червня пішов з життя український демограф-теоретик, філософ, кандидат економічних наук, непересічна творча особистість ПІСКУНОВ ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ
Володимир Павлович Піскунов – представник покоління демографів, які у 1960-ті роки відродили демографію в Україні, відновили та розвинули майже втрачені традиції вітчизняної демографії після періоду репресій та заборон.
В. Піскунов народився 31 серпня 1933 р. у Харкові, у сім’ї педагогів. Закінчив економічний факультет Харківського державного університету (1953-1958 гг.), де його однокурсниками були майбутні відомі демографи – В. Стешенко, Л. Чуйко, А. Вишневський. Працював спочатку у Луганському обласному управлінні статистики, а у 1960 р. переїхав у Київ, почав навчання в аспірантурі Інституту економіки Академії наук України, де згодом успішно захистив дисертацію. З цього моменту його життя нерозривно пов’язане з демографією.
Визначальну роль у житті Володимира Павловича зіграв шлюб у 1957 році з Валентиною Стешенко – майбутньою фундаторкою вітчизняної демографії повоєнного періоду. Їх сімейний і творчий союз протягом всього життя дав можливість не тільки зробити значний внесок у наукове пізнання, розширити межі демографії як науки, але і налагодити діяльність відділу демографічних досліджень Інституту економіки Академії наук України –першого наукового демографічного підрозділу у післявоєнній Україні. Все своє творче життя Володимир Піскунов присвятив науці демографії. Працюючи у відділі демографічних досліджень Інституту економіки Академії наук України він пройшовши шлях від молодшого до провідного наукового співробітника. У 2004-2006 рр. продовжив свою наукову діяльність у відділі демоекономіки Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.
Піскунов В.П. зробив вагомий внесок у сучасну науку, насамперед у демографічну теорію – демологію. Він був прихильником широкого соціального підходу до вивчення відтворення населення. Його теоретичні розробки, які ґрунтуються на найкращих досягненнях світової філософської і економічної думки, не тільки розширили кордони демографічного пізнання, але і не раз давали поштовх для цікавих наукових дискусій, пошуку нових наукових ідей, нового осмислення соціально-демографічного буття. Високий професіоналізм Піскунова В.П., його ерудованість, працелюбство, життєва і творча енергія, вимогливе ставлення до себе і до інших завжди викликали глибоку повагу колег і всіх, хто мав нагоду з ним працювати. Колектив Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України збереже світлу пам’ять про видатного вченого і цікаву творчу особистість Піскунова Володимира Павловича.


1



Міграційна криза: чи вдасться уникнути демографічної катастрофи в Україні?
За даними ООН, з початком повномасштабної війни з Росією з України виїхали понад 7,5 млн людей, переважно жінок з дітьми. https://i-ua.tv/programs/pro-aktualne/47739-mihratsiina-kryza-chy-vdastsia-unyknuty-demohrafichnoi-katastrofy-v-ukraini




Інтенсивність обстрілів та контрнаступ ЗСУ. Коли українські біженці повернуться додому | Лібанова
Люди вимушені покидати свої домівки як в середині країни, так і виїжджають за межі нашої держави.




Втратимо ПІВ МІЛЬЙОНА ЛЮДЕЙ! Прогноз Лібанової, скільки українців повернеться додому після війни
Люди вимушені покидати свої домівки як в середині країни, так і виїжджають за межі нашої держави.


1



Камінний хрест на демографії. Скільки людей втратить Україна та як зупинити міграцію?
Україні доведеться конкурувати з ЄС за своїх громадян. Як влада та бізнес боротимуться за українців? https://www.epravda.com.ua/publications/2022/06/24/688509/


1



20 червня 2022 року о 18.00 відбудеться "Історичний вебінар\Historical webinar" на тему "Демографічні втрати внаслідок Голодомору 1932-1933 рр."
https://www.facebook.com/groups/1094142317725192/ Доповідач - заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, д.е.н. Олександр Гладун.
Під час вебінару будуть висвітлені такі аспекти:
- Понятійний апарат та методичні підходи до визначення демографічних втрат.
- Історичний огляд визначення демографічних втрат.
- Методика Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи.
- Оцінка втрат: територіальні та часові особливості.
- Дискусія щодо кількісної оцінки втрат.
Лінк для прямого під'єднання:
https://us02web.zoom.us/j/82547843615?pwd=N1lIMjl1U1pURkkzUUhqK3QrTUM4dz09&fbclid=IwAR0ChzB1YALRI5ihImITvtRrGkyvzcZKWeoBmOGTH0h82hysN4X4-j9lYKk#success
У разі питань просимо писати на адресу istorychnywebinar@gmail.com із зазначенням у темі "OH"


1



Війна і демографія: чи всі українці повернуться додому, які демографічні зміни це може спричинити, які проблеми доведеться вирішувати?
На зв'язку - Людмила Черенько, завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України.
http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3158113




Дискусія про суспільний договір
Дискусія, присвячена обговоренню різних аспектів суспільного договору, класичних та сучасних уявлень про нього, українського досвіду в цій царині.




1



Росія могла багато чого досягти суто економічними заходами, і ми б навіть не ворухнулися, — демографиня Лібанова
https://fakty.ua/402489-rossiya-mogla-mnogoe-dostich-sugubo-ekonomicheskimi-merami-i-my-by-dazhe-ne-shevelnulis---demografinya-libanova


1



Не виключаю, що пенсія у солідарній системі стане майже однаковою для всіх, незалежно від стажу та внесків, — Елла Лібанова
https://fakty.ua/402571-ne-isklyuchayu-chto-pensiya-v-solidarnoj-sisteme-stanet-pochti-odinakovoj-dlya-vseh-nezavisimo-ot-stazha-i-vznosov---ella-libanova




Ми можемо втрати П'ЯТЬ мільйонів! Лібанова про еміграцію українців та кризу робочих рук в Україні
https://fakty.com.ua/ua/videos/yakshho-vijna-zatyagnetsya-do-ukrayiny-ne-povernutsya-5-mln-osib-libanova/


1



Фахівцями відділу досліджень якості життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України здійснена "Прогнозна оцінка рівня бідності в Україні у 2022 році за трьома сценаріями розвитку соціально-економічних процесів внаслідок російсько-української війни"
Завантажити


1



Експертна дискусія "Міграційна криза: чи повернуться українці додому?"
9-го червня 2022 року о 12:00 відбудеться експертна дискусія на тему міграційних настроїв українців в контексті безпекових ризиків. https://www.epravda.com.ua/news/2022/06/7/687874/




Чи ПРОБАЧАТЬ українці росіян? Вони повинні збагнути, що треба вибачитися, ПОКАЯТИСЯ - Лібанова
Про те, як українці себе показали у перші 100 днів повномасштабного вторгнення, що нового самі в собі відкрили та як важливо не втратити ці якості нашого суспільства, говорили з директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, академіком Еллою Лібановою.


1



Будувати та лікувати. ТОП-5 професій, які будуть затребувані в Україні після війни
Фахівці повертатимуться додому, щоб зробити свій внесок у будівництво оновленої України, вважають експерти. https://focus.ua/uk/economics/514846-top-5-professiy-kotorye-budut-vostrebovany-posle-voyny


1



Україна втратить жінок і дітей? Елла Лібанова про можливу демографічну проблему
Елла Лібанова розповіла про можливу демографічну проблему в Україні та як її можливо уникнути. https://fakty.com.ua/ua/videos/bez-zhinok-i-ditej-libanova-pro-mozhlyvu-demografichnu-problemu-cherez-vyyizd-ukrayincziv/


1



"Скільки коштує життя": як Україна повертатиме мігрантів
Одна з найболючіших втрат, яку українській економіці завдала російська збройна агресія – це втрата людського капіталу. Тисячі вбитих та поранених, а також від 3,5 до 6 млн мігрантів, які виїхали за кордон – такі демографічні підсумки трьох місяців повномасштабної війни. Життя людини, звісно, є неоціненним. Але хоч як би цинічно це прозвучало, для економіки людина – це такий самий ресурс, як гроші. Вартість якого можна розрахувати. Принаймні в Інституті соціології НАН України вже намагаються. https://vesti.ua/uk/politika-uk/skolko-stoit-zhizn-kak-ukraina-budet-vozvrashhat-migrantov


1



Відсутність роботи під час війни. Як компенсувати?
Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136-IX від 15 березня 2022 року) визначено, що дія трудового договору з працівником може бути тимчасово призупинена без припинення трудових відносин. З економічної точки зору це є легалізацією прихованого безробіття, що матиме негативні соціально-економічні наслідки.
До законодавства необхідно внести зміни, які дозволять компенсувати українцям відсутність роботи під час війни, а час вимушеного безробіття зарахувати в страховий стаж. Про це заявила провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Ірина Новак, коментар якої опублікований в «Дзеркалі тижня» 9 травня 2022 року. https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/ekspert-prohalini-v-zakonodavstvi-perekladajut-na-plechi-ukrajintsiv-naslidki-prikhovanoho-bezrobittja-pid-chas-vijni.html


1



"Якби не катастрофи ХХ століття, то на початку 1990-х в Україні жило б 84 мільйони", – демограф Олександр Гладун
Про втрати населення України за минулі сто років і про сучасну демографічну ситуацію у нашій державі – в розмові з доктором економічних наук, членом-кореспондентом НАН України Олександром Гладуном. https://localhistory.org.ua/texts/interviu/cherez-kilka-rokiv-pislia-katastrofi-vidbuvaietsia-kompensatsiine-zrostannia-narodzhuvanosti-demograf-oleksandr-gladun/?fbclid=IwAR05fIQPePlbbgVNJgyebyf_cpbv1EYJ4IAvu3BGeDZH3V7nrFZ2rx6ryCw


1



Як війна змінила українців - директорка Інституту демографії та соціальних досліджень
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова розповіла про те, як війна змінила українців - дивіться. https://tsn.ua/video/video-novini/yak-viyna-zminila-ukrayinciv-direktorka-institutu-demografiyi-ta-socialnih-doslidzhen.html?fbclid=IwAR30v27BomacZ4VCRVeQWnsHT0d3KXxjfnGGaukXaQHbFu0O2Aps00Aweag


1



Україні загрожує депопуляція: чи зможе країна відновити чисельність населення
Розвал промисловості й інфраструктури внаслідок війни — тяжкі втрати для держави. Але все можна відбудувати за наявності коштів. А ось відновити чисельність населення, що продовжує падати, — справа не одного року, хоча витрачені зусилля не пропадуть марно, бо головною цінністю кожної держави завжди був народ. https://tsn.ua/video/video-novini/yak-viyna-zminila-ukrayinciv-direktorka-institutu-demografiyi-ta-socialnih-doslidzhen.html?fbclid=IwAR30v27BomacZ4VCRVeQWnsHT0d3KXxjfnGGaukXaQHbFu0O2Aps00Aweag


1



Сусіди по Європі. 5 млн українців залишили країну з початку війни. Як працює мережа допомоги і коли чекати на їх повернення
Українці стали головними героями наймасштабнішої демографічної кризи з часів Другої світової війни. Як їм допомагає Європа. https://forbes.ua/inside/susidi-po-evropi-20042022-5542?fbclid=IwAR2Qpz526tIZKkUUhgbG7cm5rCL_Pg8zMHfNL7wtMUJYKw6JssN66hYBl9o


1



Професорка Елла Лібанова розповіла як війна впливає на міграцію, економіку і ринок праці
Елла Лібанова: «Нині формується українська політична нація – демократична, працьовита і волелюбна» https://www.polskieradio24.pl/398/7862/Artykul/2939772,%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B0-%D0%95%D0%BB%D0%BB%D0%B0-%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B0-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0-%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94-%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%83-%D1%96-%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96?fbclid=IwAR0ZLa76hJW8fi5gudqB68om2UODcUW0sT4Qfaaw6yXkBJwoPS01x9sk5qQ


1



IT-ринок та будівництво: Про український ринок праці в умовах війни – Елла Лібанова
https://www.youtube.com/watch?v=c3EyJ2pLuck&ab_channel=5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB


1



На Україну чекає “модифікований” план Маршалла
Професор, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАНУ Елла Лібанова висловила переконання, що на Україну чекає спеціальний, “модифікований” план Маршалла щодо відновлення країни після війни. https://fakty.com.ua/ua/ukraine/ekonomika/20220407-na-ukrayinu-chekaye-modyfikovanyj-plan-marshalla-libanova/


1



Академік Елла Лібанова: “Коріння російської цивілізації – у Києві, а не в Москві”
Як змінилися та продовжують змінюватися настрої в українському суспільстві після початку російської агресії проти України? Якими є масштаби і очікувані наслідки вимушеної міграції українців за кордон? Як міжнародні партнери підтримують нашу державу і переселенців з України? Яким буде найближчий запит українців: на мир, чи на війну до перемоги? Як довго енергія помсти може підтримувати українських військових та народ у боротьбі з ворогом?
Про це та багато іншого у спеціальному ефірі на радіо “НВ” розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова.



1



Елла Лібанова оцінила, на які професії буде найбільший попит у поствоєнній Україні
Професор, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАНУ Елла Лібанова оцінила, що очікує на ринок праці в Україні після закінчення війни, та назвала професії, на які буде найбільший попит.
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220407-libanova-oczinyla-na-yaki-profesiyi-bude-najbilshyj-popyt-v-postvoyennij-ukrayini/


1



Елла Лібанова: Виявилось, що ковбаса за 2.20 для нас – не найважливіше
У новому інтерв'ю УП Елла Лібанова розмірковує про долю українських біженців, розповідає про те, як внутрішня міграція може вплинути на економіку та прогнозує головні зміни на повоєнному ринку праці.
https://www.pravda.com.ua/articles/2022/04/7/7337849/


1



Після тривалої хвороби пішла з життя Ольга Миколаївна Балакірєва – голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка, голова правління Центру «Соціальний моніторинг», головний редактор журналу «Український соціум», завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України висловлює глибоке співчуття рідним та близьким Ольги Миколаївни. Поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами, підтримуємо Вас у годину скорботи. Світла пам’ять.


1



Як пом’якшити демографічні загрози економіці?
10 лютого 2022 року, в рамках форуму «Як пом’якшити демографічні загрози економіці?», організованого Центром економічної стратегії, у панельній дискусії «Чому і скільки треба навчатися, щоб бути затребуваним на ринку праці?» взяла участь провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, к.е.н. Ірина Новак, виступ якої був присвячений компенсаторам зменшення чисельності робочої сили за рахунок підвищення якості зайнятості.
https://zn.ua/ukr/promyshliennost/enerhetichni-khabi-j-elektrostantsiji-zamist-shakht-rishennja-na-jake-chekala-ukrajina.html


1



Енергетичні хаби й електростанції замість шахт — рішення, на яке чекала Україна
7 лютого 2022 року на сайті міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» під такою назвою опубліковано статтю, авторами якої є завідувач відділу проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки промисловості НАН України, доктор економічних наук Данило Череватський і провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак.
Декарбонізація як відмова від вугілля — це втрати людського капіталу, крах звичного життя, деградація вугільних регіонів. Та як світ медицини змінило відкриття пеніциліну, так і поява новітніх технологій здатна докорінно змінити шахтарське майбутнє.
https://zn.ua/ukr/promyshliennost/enerhetichni-khabi-j-elektrostantsiji-zamist-shakht-rishennja-na-jake-chekala-ukrajina.html


1



Населення Землі швидко старіє, не вистачає працівників. Чи готова до цього світова економіка і що чекає на Україну?
Наявність великої кількості людей похилого віку тисне на пенсійні фонди та державні бюджети. Багатьом країнам доводиться вдаватися до непопулярних заходів. Що далі?
https://www.epravda.com.ua/publications/2022/01/26/681778/


1



ЛИБАНОВА: Украинцы должны поверить государству. Молодежь убегает из страны. Какое будущее Донбасса?
https://www.youtube.com/watch?v=-HLNK2au6CM&ab_channel=%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84TV


1



24 грудня 2021 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України організовано і проведено круглий стіл на тему: «Академічна доброчесність в освітньому та науковому просторі»
Під час круглого столу обговорено питання дотримання принципів академічної доброчесності усіма суб’єктами освітньо-наукового процесу в сучасних умовах: • старанність, самостійність у навчанні;
• відповідальність за власні вчинки і чесне здобуття оцінок;
• толерування думок інших, взаємоповага та підтримка;
• гідна та моральна поведінка під час освітнього процесу та поза ним.
Закцентовано увагу на можливих порушеннях академічної доброчесності: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.
Із доповідями виступили:
• Гарант освітньо-наукової програми «Соціальна економіка та демографія» (спеціальність 051 «Економіка») директор Інституту, професор, академік НАН України Елла ЛІБАНОВА
• Голова групи забезпечення спеціальності 051 «Економіка», заст. директора інституту, д.е.н., с.н.с., чл.кор. НАН України Олена МАКАРОВА.
• Експерт НАЗЯВО, к.е.н., с.н.с. Світлана ПОЛЯКОВА
• Здобувач вищої освіти, 2 рік навчання Дар’я КОРОТКОВА

Теми доповідей:
Академічна доброчесність та її роль в процесі підготовки докторів філософії.
Академічний плагіат: основні форми та дискусійні аспекти
Захист інтелектуальної власності
Псевдонаукові конференції і журнали


1



ХТО МИ? 2 СЕРІЯ - НЕВИСПІВАНА КОЛИСКОВА
https://www.youtube.com/watch?v=zSRvhV8eKuc&t=295s&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%97%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%9D%D0%98%D0%99


1



15 грудня 2021 року виповнилось 125 років від дня народження Юрія Авксентійовича Корчака-Чепурківського, відомого вітчизняного вченого, одного із основоположників української демографії
Докладніше


1



ЧОМУ УКРАЇНІ НЕОБХІДНИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ?//ЕЛЛА ЛІБАНОВА ПРО БЕБІ-БУМ 2009-ГО ТА ПЕРЕВАГИ УКРАЇНЦІВ
https://www.youtube.com/watch?v=d-dPeMFeAKk&ab_channel=%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE


1



БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ: ЛГБТ-ШЛЮБИ // ОДНЕ РІЗДВО // ВІЗИТ ПАПИ РИМСЬКОГО // ВИПРОБУВАННЯ КОВІДОМ
https://www.youtube.com/watch?v=6Cyxki9GbOo&ab_channel=5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB


1



Перепис населення коштуватиме Україні 5 млрд, а інакше - міжнародна ганьба - Лібанова
Україна - єдина в Європі, яка за останні кілька десятиріч пропустила перепис населення, мотивуючи це дорожнечою процесу.
https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/perepis-naselennja-koshtuvatime-ukrajini-5-mlrd-a-inakshe-mizhnarodna-hanba-libanova.html


1



В Україні найбідніші не пенсіонери, а сім'ї з двома дітьми – Інститут демографії
Мати другу дитину в Україні на даний час дуже дорого, такі сім'ї ризикують опинитися на межі бідності.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3372682-v-ukraini-najbidnisi-ne-pensioneri-a-simi-z-dvoma-ditmi-institut-demografii.html


1



Від чого у 2020-му помирали 60-річні українці?
Шістдесятники за народженням: дожити і пережити!
https://zn.ua/ukr/SOCIUM/vid-choho-u-2020-mu-pomirali-60-richni-ukrajintsi.html


1



Наукова оцінка методології та результатів комплексної судової статистично-криміналістичної експертизи щодо Голодомору 1932-1933 рр.
Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України на виконання доручення Президії НАН України від 01.11.2021 № 2297 щодо листа Українського інституту національної пам’яті від 01.11.2021 № 2902/2.1-08-21 з проханням дати наукову оцінку методології та результатам комплексної судової статистично-криміналістичної експертизи щодо Голодомору 1932-1933 рр., яка опублікована у книзі «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань» (Упоряд.: О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк. – Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021, с. 333–372), провів науковий аналіз зазначеної експертизи.
PDF




Демографічна криза: навіщо влада вирішила порахувати українців?
Учасники: Елла Лібанова – директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України; Кирило Молчанов – політолог; Юрій Гаврилечко – економічний експерт
https://eventsnew.ukrinform.com/event/%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE-%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96/


1



Вебінар – “Пенсійна реформа. Накопичувальна система – чи є альтернатива?”
17 грудня 2021 року з 11 до 13 годиниКиївським інститутом стратегічного аналізу та реформ “КІСАР” заплановано проведення круглого столу “Пенсійна реформа. Накопичувальна система – чи є альтернатива?“ із залученням провідних національних експертів в цій сфері та представників експертного середовища з регіонів.
https://korosten-rada.gov.ua/vebinar-pensijna-reforma-nakopychuvalna-systema-chy-ye-alternatyva


1



"Жодних "за", щоб народжувати": чому українці не хочуть мати дітей
"Народжувати дітей - наче стрибати з парашутом. Перший стрибок легший за другий", - розмірковує 40-річна киянка Анна. У неї вже є маленька донька, і своє материнство вона вважає абсолютно щасливим, але перспективу мати другу дитину жінка навіть не розглядає.
https://www.bbc.com/ukrainian/features-59656166?fbclid=IwAR0UHDt9EQR8GaJvhzWqk2E48zI0r03PlZ-_7pJ9W1eLy3sjsXvOQ8jbco8


1



Ти можеш пережити будь-що, коли знаєш, нащо ти це робиш, – EBA Her Story
Кожна життєва історія може надихати безкінечно, бути невичерпним джерелом сил, натхнення та ідей. Особливо, коли йдеться про жінок-лідерок, які щодня своїми вчинками, проєктами та талантами змінюють країну. І вчора в Європейській Бізнес Асоціації був вечір саме про таких жінок – «Її історія. Жінки, які змінюють країну».
https://eba.com.ua/ty-mozhesh-perezhyty-bud-shho-koly-znayesh-nashho-ty-tse-robysh-eba-her-story/


1



Олександр Гладун: До кінця століття населення України може скоротитися до 22 млн
Про прогноз ООН щодо демографічної ситуації в Україні та майбутній перепис населення, який заплановано на лютий 2023 року, "ДС" розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук Олександр Гладун
https://www.dsnews.ua/ukr/interviu/demograf-oleksandr-gladun-do-kincya-stolittya-naselennya-ukrajini-mozhe-skorotitisya-do-22-mln-14122021-445736


1



Элла Либанова: когда и откуда пришла "мода" на однодетность?
Трудно поверить, что в 60-е годі 20 столетья Украина числилась среди стран-долгожителей. Семьи с двумя или тремя детьми были правилом, а не исключением. Когда и откуда появилось "веяние" на приоритетность карьеры для женщин? Почему стали откладывать материнство? И может ли Украина оказаться без украинцев? Об этом в студии "ХТО МИ? ПЛЮС" на телеканале "ЗОРЯНИЙ" рассказала академик НАН Украины, директор Института демографии и социальных исследований имени М.В. Птухи ЭЛЛА ЛИБАНОВА."
https://www.youtube.com/watch?v=gAe1Jyok90c&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%97%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%9D%D0%98%D0%99


1



"ХТО МИ?" Ми не маємо права зникнути!
За 30 минулих років Україна "недорахувалася" 10 мільйонів громадян. З 52 мільйонів чисельність населення впала практично до 40. "Куди поділися люди?" Просте питання, на яке немає простої відповіді. Але ця відповідь дуже потрібна і її шукають ведучі проекту "ХТО МИ?" разом із командою телеканалу "ЗОРЯНИЙ". Хочете знати? Приєднуйтесь! Дивіться першу серію демографічного розслідування "ХТО МИ?"
https://www.youtube.com/watch?v=CGKCnj74z04&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%97%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%9D%D0%98%D0%99


1



Є всі підстави для оптимістичного прогнозу – НАН про перепис населення-2023
Завдяки проведенню перепису населення в 2023 році Україна встигне потрапити до десятирічного раунду ООН.
Про це в ексклюзивному коментарі журналісту Фактів ICTV повідомила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова.
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20211209-ye-vsi-pidstavy-dlya-optymistychnogo-prognozu-nan-pro-perepys-naselennya-2023/




28 листопада 2021 р. пішла з життя Жанна Антонівна Зайончковська, кандидат географічних наук, видатна радянська та російська науковиця у сфері демографії та міграціології, уродженка міста Полтави Ж.А. Зайончковська
Авторка більш ніж 10 монографій і понад 200 наукових статей, регулярно представляла результати своїх досліджень на міжнародних конференціях та семінарах. У 1968 році на географічному факультеті МДУ вона захистила кандидатську дисертацію на тему "Приживання новоселів у містах Сибіру". Видана у 1972 р. за результатами дисертаційного дослідження монографія "Новоселы в городах" стала знаковою подією у вивченні міграцій населення у колишньому СРСР. У 1996 р. з її ініціативи та під її керівництвом було створено Незалежну дослідницьку Раду з міграції країн СНД та Балтії, завдяки якій значно активізувалися дослідження міграційних процесів у цих країнах.
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України висловлює щирі співчуття рідним та близьким Жанни Антонівни Зайончковської.


1
1



Схвалено Програму перепису населення України у 2023 році
Сьогодні, 8 грудня 2021 року, відбулося спільне засідання Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України, на якому було схвалено Програму перепису населення України у 2023 році. Програма узгоджена з вимогами національного законодавства, містить більше 50 питань і визначає перелік демографічних і соціально-економічних характеристик фізичних осіб, домогосподарств і житлових умов населення.
У своєму виступі академік НАН України Елла Лібанова акцентувала, що «людський капітал є основною рушійною силою розвитку країни». Інформаційна цінність перепису населення здебільшого залежить від переліку запитань, за якими здійснюється опитування населення, отримання відповідей на які створить інформацію, яка дозволить охарактеризувати умови життя кожної людини та її роль у домогосподарстві, сім’ї та суспільстві в цілому, а також провести міжнародні співставлення.
Голова Держстату Ігор Вернер представив проєкт Програми всеукраїнського перепису населення та основні блоки запитань, за якими буде здійснюватися збирання інформації, зокрема щодо:
• основних демографічних характеристик (вік, стать, місце народження тощо);
• етнічного походження, мовних ознак та громадянства;
• освіти;
• джерел засобів існування;
• зайнятості;
• міграційної активності;
• визначення статусу інвалідності;
• житлових умов.
Віце-прем'єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у своєму відеозверненні до учасників засідання наголосив на необхідності проведення перепису задля майбутнього ефективного розподілу коштів та прийняття рішень на основі якісних статистичних даних і подякував науковій спільноті за активну участь у підготовці програми перепису.
З рішенням провести перепис привітав Україну Голова Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine Хайме Надаль та запевнив, що Фонд надаватиме всебічну підтримку Уряду України під час проведення перепису населення. Учасники засідання одностайно підтримали важливість проведення Всеукраїнського перепису населення та розробки науково обґрунтованих рекомендації щодо Програми Всеукраїнського перепису населення 2020 року й передати їх Держстату та Кабінету Міністрів України.
http://nasoa.edu.ua/novyny/vidbulasya-xix-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-suchasna-statistika-problemi-ta-perspektivi-rozvitku/


1



Відбулася XІX Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна статистика: проблеми та перспективи розвитку»
3 грудня 2021 р. відбулася XІX Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна статистика: проблеми та перспективи розвитку», організована Державною службою статистики України та Національною академією статистики, обліку та аудиту. Конференцію було проведено у режимі online на платформі ZOOM з паралельною трансляцією на офіційних сторінках НАСОА та Держстату України у мережі Facebook.
http://nasoa.edu.ua/novyny/vidbulasya-xix-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-suchasna-statistika-problemi-ta-perspektivi-rozvitku/


1



Українці не дозволяють собі мати двох і більше дітей через економічні причини – НАН
За даними Національної академії наук України, більшість українців не можуть дозволити собі мати двох і більше дітей саме через економічні причини.
https://www.unian.ua/society/bilshist-ukrajinciv-ne-dozvolyayut-sobi-mati-bilshe-ditey-cherez-ekonomichni-prichini-nan-novini-ukrajini-11630302.html


1



Життя, як в Омані: чи реальні будуть 10 000$ від Зеленського кожній українській дитині?
Президент України Володимир Зеленський вчора, 1 грудня, у зверненні до Верховної ради та українців анонсував подання до 10 грудня законопроекту про економічний паспорт українці. Про те, як схожі ініціативи працюють в інших країнах світу, скільки й коли молодих українців зможуть отримати такий паспорт, Українське радіо дізнавалося у Людмили Черенько, кандидатки економічних наук, завідувачки відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.
http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=97323


1



Елла Лібанова мала можливість виступити на регіональній конференції міністерського рівня та говорити про демографічне майбутнє як України, так і всієї Європи.
https://eeca.unfpa.org/en/shaping-europes-demographic-future


1



Населення України у 2050 році становитиме 35 мільйонів? Прогнози ООН

До 2050 року населення України може зменшитися до 35 мільйонів, а темпи його скорочення є одними з найвищих у світі. Такі дані оприлюднили фахівці ООН у своєму звіті щодо демографічної ситуації у світі. Чи погоджуються з міжнародними експертами українські фахівці? Які фактори впливають на демографічні процеси, і як можна зарадити скороченню населення?
https://www.radiosvoboda.org/a/naselennia-ukrayiny-prohnozy-oon/31590808.html


1



Компанія Apple та Мінцифра домовились про співпрацю - як це стосується перепису населення

Україні можуть надати планшети від фірми, але без будь-якого втручання в підрахунчи чи методологію обробки інформації
https://tyzhden.ua/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/253765


1



Заступник директора інституту демографії та соціальних досліджень Олександр Гладун про перепис населення та про множинне громадянство в Україні

https://www.youtube.com/watch?v=TulQzZCESB4&ab_channel=4%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB


1



Опитування щодо трудової міграції медичних працівників

Пройти опитування


1



Населення України може зменшитися до 35 мільйонів менш ніж за 30 років, — ООН

Населення України може скоротитися до 35 мільйонів жителів до 2050 року. Близько третини українців помирає у віці до 65 років. Це констатують в ООН і радять владі подбати про якість життя громадян. Низький коефіцієнт народжуваності, високий рівень смертності та постійне зростання зовнішньої міграції руйнують людський капітал України, впевнені в організації. В ООН зазначають, що недостатній рівень добробуту та відсутність у жінок можливостей поєднувати кар’єру й догляд за дітьми залишається одним із чинників, що заважають українцям мати бажану кількість дітей. В організації вважають, що чоловіки помирають частіше через поведінку з високим ступенем ризику та неінфекційні хвороби. За даними ООН, населення України є одним із тих, які найшвидше старіють у Європі, що є прямим наслідком зниження рівня народжуваності.
На прямому зв'язку: Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ
https://www.youtube.com/watch?v=6uyTLeUDU8A&ab_channel=7%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB


1



Перепис населення України у 2023 році: як організовуватимуть та скільки коштуватиме

Олександр Гладун розповів Фактам ICTV про те, як і що робили тоді, які є плани на наступний перепис, скільки грошей на нього потрібно витратити та як навчатимуть переписувачів.
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20211130-perepys-naselennya-ukrayiny-u-2023-roczi-yak-organizovuvatymut-ta-skilky-koshtuvatyme/


1



Олександр Гладун: населення України до кінця століття може скоротитися вдвічі

Інтерв’ю з науковцем Інституту демографії та соціальних досліджень Олександром Гладуном про демографічну кризу в Україні
https://telegraf.com.ua/ukr/intervju/2021-11-29/5689613-my-ne-znaem-realnoy-chislennosti-naseleniya-ne-tolko-vsey-territorii-ukrainy-no-i-kontroliruemoy-demograf-aleksandr-gladun?fbclid=IwAR0-tZwzHB-NQ0apkiwSIxcsPJ2C9_vH2-PLMqYezedmzmUr6Vyotr9daSs


1



Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім МВ. Птухи НАН України 1-2 грудня 2021 р. прийме участь у міжнародній конференції "Формування демографічного майбутнього Європи", м. Софія, Болгарія.

Пленарне засідання 1: ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА З ДЕМОГРАФІЧНОЇ СТІЙКОСТІ
Панельна дискусія відкриє Віртуальну виставку з Демографічної стійкості, повністю віртуальний простір, де учасники з уряду, громадянського суспільства, наукових кіл та міжнародних організацій зможуть надати передовий досвід та перспективні ініціативи, пов'язані з вирішенням демографічних змін. Віртуальна виставка стане платформою для обміну знаннями та досвідом для їх застосування в інших країнах.
https://eeca.unfpa.org/en/events/demographic-resilience-expo?fbclid=IwAR0DUf3pLRBOF_-tX6xxAclPlNC-BkWrcnXQ3uqtWB-D06LZyLPtN-WQSXI


1



Елла Лібанова: оцінки втрат України через Голодомор 1932-33 років у сім мільйонів людей суттєво перебільшені

У 1932—1934 роках від голоду померло 13% загальної чисельності населення України.
https://zn.ua/ukr/UKRAINE/otsinki-vtrat-ukrajini-cherez-holodomor-1932-33-rokiv-u-sim-miljoniv-ljudej-suttjevo-perebilsheni-libanova.html


1



Елла Лібанова: Пояснювати, що насильство — це неприпустимо, треба з дитячого садка

Що ми дізнаємося про українських жінок після перепису населення, про що досі не знали? Як і чому виникає гендерний розрив в оплаті праці та як йому дати раду? Чому не можна забороняти аборти? Як пов’язані гендерні стереотипи та домашнє насильство?
Ці та багато інших питань «Повага» поставила Еллі Лібановій — директорці Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Національної академії наук України.
https://povaha.org.ua/ella-libanova-poyasnyuvaty-shho-nasylstvo-tse-neprypustymo-treba-z-dytyachogo-sadka/


1



Демографічні втрати від Голодомору становили щонайменше 4,5 мільйона– науковці

Втрати через Голодомор 1932—1933 років, голоди 1921—1922 та 1946— 1947 років мали непоправні наслідки для демографічного розвитку України.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3357592-demograficni-vtrati-vid-golodomoru-stanovili-sonajmense-45-mln-naukovci.html


1



25 листопада 2021 р., до Дня пам’яті жертв голодоморів Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України та Інститутом історії України НАН України було проведено прес-конференцію.

У прес-конференції взяли участь:
Лібанова Е.М., докторка економічних наук, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України;
Кульчицький С.В., доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України;
Гладун О.М., доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України;
Єфіменко Г.Г., кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;
Левчук Н.М., докторка економічних наук, головна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Під час прес-конференцію було висвітлено такі ключові питання:
– історико-демографічні дослідження втрат внаслідок Голодомору;
– основні результати досліджень демографічних втрат Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України; – дискусія навколо числа втрат;
– демографічні втрати: наука чи політика ?
Засоби масової інформації були представлені журналістами 5 телеканалу, телеканалу 1+1, Україна 24, ICTV, UKRLIVE, щоденного видання «Урядовий кур’єр» та інтернет-видання «Дзеркало тижня».
Прес-реліз: www.idss.org.ua
Запис: Дивитись
Прес-реліз: Завантажити



1



Дискусія «Як заборона абортів порушує репродуктивні права жінок і шкодить суспільству?»: 26 листопада

Кампанія протидії сексизму і дискримінації в медіа та політиці «Повага» та «Інститут розвитку регіональної преси» за підтримки Національного Демократичного Інституту (НДІ) проводять публічну дискусію на тему «Як заборона абортів порушує репродуктивні права жінок і шкодить суспільству?».
https://povaha.org.ua/dyskusiya-yak-zaborona-abortiv-porushuye-reproduktyvni-prava-zhinok-i-shkodyt-suspilstvu-26-lystopada/


1



Телеканал "Зоряний" презентує прем'єру документального циклу "Хто ми?" про проблеми демографії

"Куди поділися люди? Просте питання, на яке немає простої відповіді. За 30 років Україна "недорахувалася" 10 млн. душ. Що сталося? Скільки нас буде до середини віку? А скільки до кінця? Хто житиме на цій землі?" - так описує команда телеканалу "Зоряний" теми, які порушуються у першому фільмі з 12-серійного циклу "Хто ми?" https://ua.interfax.com.ua/news/press-release/781269.html


1



Елла Лібанова про демографічні процеси в Україні та їхній вплив на людський капітал

19 листопада було презентовано аналітичну довідку ООН щодо демографічних процесів в Україні. Це важливий аналітичний документ, створений спільно всіма агенціями, фондами та програмами ООН в Україні з метою представлення нашої спільної позиції щодо процесів динаміки населення та політичних рекомендацій. До заходу щодо презентації довідки долучились представники та представниці Уряду України, розробники/-ці політик і програм у сфері розвитку, а також експертне середовище. Важливою темою обговорення стала демографічна стійкість. Зокрема, про це у своєму привітальному слові зазначила пані Аланна Армітаж, Регіональна Директорка UNFPA по Східній Європі та Центральній Азії. Презентував аналітичну довідку пан Хайме Надаль, Представник Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні. Він, зокрема, надав рекомендації ООН щодо демографічних процесів в Україні. Крім того, до події зі вступними словами долучилась пані Оснат Лубрані, Координаторка системи ООН в Україні, Олександр Ярема, Державний секретар Кабінету Міністрів України. З доповіддю "Демографічні процеси вУкраїні та їхній вплив на людський капітал" виступила Елла Лібанова. https://ukraine.un.org/.../159271-analitychna-dovidka-oon...
https://bit.ly/3HDgQyz


Як змінюється українське суспільство?



Публічна панельна дискусія
ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК ГОЛОДОМОРУ:
НАУКА VS ІНСТРУМЕНТАЛІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ В МИНУЛОМУ І СЬОГОДЕННІ


Організатори: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій університету Альберти, Український науковий інститут Гарвардського університету
За підтримки: Український інститут національної пам’яті
18 листопада 2021 року відбулась Публічна панельна дискусія «Демографічні втрати України внаслідок Голодомору: наука vs інструменталізація історії в минулому і сьогоденні».
Програма публічної панельної дискусії: Посилання
У фокусі публічної панельної дискусії – комплексний аналіз феномену інструменталізації історії в питанні обрахування й оцінок демографічних втрат України внаслідок Голодомору, пошук шляхів консолідації академічного середовища, влади і суспільства в підтримці і популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид українського народу, осмисленні його уроків. Ключові питання дискусії:
– особливості функціонування історико-демографічної науки під пресом сталінської тоталітарної системи (життєвий, творчий шлях науковців-демографів, репресований перепис 1937 року)
– між молотом сталінського і ковадлом нацистського тоталітарних режимів: що нам відомо про досліди і дослідників сталінської політики творення голоду в роки Другої світової війни?
– травма, посилена навмисним замовчуванням: особливості репрезентації втрат унаслідок Голодомору в свідченнях очевидців, популярній, науково-популярній літературі повоєнних десятиліть
– розколота пам'ять/наука (не) на службі ідеології: про сенси дебатів щодо оцінок людських втрат унаслідок Голодомору в публічному просторі сучасної України
– що спільного між інструменталізацією історії та айкідо: як Росія використовує помилки і політизовані оцінки українських дослідників з проблематики Голодомору в гібридній війні проти України
– небезпеки інструменталізації історії в частині визначення демографічних втрат унаслідок Голодомору в контексті перспектив ствердження студій Голодомору в міжнародному академічному просторі та зусиль української держави щодо визнання Голодомору геноцидом у Світі
– академічна спільнота – влада – суспільство: шляхи взаємодії у формуванні історичної політики пам’яті стосовно теми Голодомору та протистоянні маніпуляціям громадською думкою за допомогою інструменталізації історії.
З вступним словом до учасників дискусї звернулись: Антон Дробович, кандидат філософських наук, голова Українського інституту національної пам'яті, Олександр Гладун, доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України та Людмила Гриневич, докторка історичних наук, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.
Перша сесія публічної панельної дискусії «Осмислення явища голодомору: українське суспільство у пошуках консолідації», друга сесія «Політика історичної пам’яті стосовно Голодомору в контексті національної безпеки України, третя сесія «Перші спроби з’ясування механізмів убивства голодом: влада vs наука, 1930-ті» та четверта сесія «Інформаційна блокада / репресії як механізми інструменталізації історії Голодомору, влада vs наука, 1940-ві – 1980-ті» пройшла в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ».
Поссилання Укрінформ
Поссилання youtube
П’ята сесія публічної панельної дискусії «Вивчення втрат унаслідок Голодомору: наука (не) на службі ідеології» пройшла в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України. Модератором сесії виступив Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
Першим з доповіддю «Інструменталізація історії Голодомору: «ігри» з демографією» виступив Олександр Гладун, доктор економічних наук, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Після цього Олександр Гладун надав інформацію щодо методологічних підходів, етапів робіт та основних результатів, отриманих фахівцями Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України та О. Воловиною (США) при проведенні дослідження з оцінки демографічних втрат унаслідок Голодомору».
Олег Воловина, доктор соціології й демографії, дослідник Центру славістики, Євразії та Східної Європи при Університеті Північної Кароліни (Чапел-Гілл, США), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка виступив з доповіддю «Небезпеки інструменталізації історії в контексті перспектив ствердження Студій Голодомору в міжнародному академічному просторі та визнання у Світі Голодомору геноцидом».
Під час загальної дискусії доповідачі відповіли на питання учасників. Результати експертного обговорення усіх дискусійних сесій були узагальнені модераторами дискусійних сесій. Загальні підсумки дискусії підбив Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
Поссилання youtube


1



«Інвестиційні стратегії та механізми фінансування справедливого переходу»

17 листопада 2021 року в он-лайн форматі відбулося засідання круглого столу «Інвестиційні стратегії та механізми фінансування справедливого переходу», організованого Інститутом теплоенергетичних технологій НАН України, в рамках проєкту «Смарт-стратегії трансформації вугільних регіонів» (TRACER)» європейської наукової платформи «Горизонт-2020», спільно з Інститутом економіки промисловості НАН України.
У роботі круглого столу взяла участь провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, к.е.н. Ірина Новак, виступ якої був присвячений інструментам фінансування справедливого переходу в країнах ЄС та Україні.


1



Чому в Україні так часто горять будинки для літніх і чи можна уникнути жертв

Пожежа у будинку для літніх у Дніпрі, де сьогодні загинуло п'ятеро жінок - це четверта трагедія у подібних закладах лише цього року. У двох жертв вдалося уникнути. Але у Харкові у січні живцем згоріло п'ятнадцятеро немічних. То ж чому так часто горять будинки для літніх і чи можна якось уникнути жертв - намагалася з'ясувати ТСН.

https://tsn.ua/video/video-novini/pozhezha-u-harkovi-chomu-v-ukrayini-tak-chasto-goryat-budinki-dlya-litnih-i-chi-mozhna-uniknuti-zhertv.html



1



Підписання Меморандуму про співробітництво між виконавчим органом КМДА та Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України

16 листопада, 10:00 - пресбрифінг з нагоди підписання Меморандуму про співробітництво між виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) та Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України

https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3351249-pidpisanna-memorandumu-pro-spivrobitnictvo-miz-vikonavcim-organom-kmda-ta-institutom-demografii-ta-socialnih-doslidzen-imeni-mv-ptuhi-nan-ukraini.html
https://www.youtube.com/watch?v=isgnXz-rvRw&ab_channel=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC


1



Олексій Позняк про загрози для України від міграційної кризи на кордонах ЄС




1



10 листопада 2021 року в он-лайн форматі відбулося засідання круглого столу «Енергетична диверсифікація шахт як напрям смарт-спеціалізації шахтарських регіонів України»

10 листопада 2021 року в он-лайн форматі відбулося засідання круглого столу «Енергетична диверсифікація шахт як напрям смарт-спеціалізації шахтарських регіонів України», організованого Інститутом теплоенергетичних технологій НАН України, в рамках проєкту «Смарт-стратегії трансформації вугільних регіонів» (TRACER)» європейської наукової платформи «Горизонт-2020», спільно з Інститутом економіки промисловості НАН України.
У роботі круглого столу взяла участь провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, к.е.н. Ірина Новак, виступ якої був присвячений соціально-економічним питанням трансформації монопромислових шахтарських міст при реалізації концепції «справедливого переходу» на шляху до зеленої економіки.


1



Відбулося розширене засідання правління Українського дослідницького соціального консорціуму

У зустрічі взяли участь члени правління консорціуму:
Ігор Цепенда - ректор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Анатолій Кінах - президент ВГО «Український союз промисловців і підприємців», Петро Саух - академік Національної академії педагогічних наук України, Олександр Черевко - ректор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, Богдан Буяк - ректор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Наталія Лазаренко - ректор Вінницького національного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, Іван Данилюк - декан факультету психології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Олександр Білецький - президент ВГО «Європейський Рух в Україні», Олена Білецька - виконавчий секретар УДСК, голова ВГО «Українська Жіноча Варта», а також члени УДСК від ЗВО.
Координатором співпраці з УДСК від Західноукраїнського національного університету є в. о. директора навчально-наукового інституту комунікацій Оксана Коваль.
Також до заходу долучилися Олександр Доній - голова Центру досліджень політичних цінностей, Елла Лібанова - науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України.
Учасники обговорили пропозиції стратегічного планування роботи УДСК, календар наукових подій закладів вищої освіти на наступний рік та відповідно до сучасної політики і стратегії УДСК, прийняли нових слухачів у колектив спілки, визначили основні вектори науково-дослідної та практико-орієнтованої роботи спільноти університетів консорціуму.

https://www.wunu.edu.ua/news/21037-vdbulosja-rozshirene-zasdannja-pravlnnja-ukrayinskogo-dosldnickogo-socalnogo-konsorcumu.html


Олена МАКАРОВА



Жінки «заступають» на робочі місця чоловіків

За даними Глобального гендерного звіту, жінки в світі отримують у середньому зарплату на 19% нижчу, ніж чоловіки. Цей показник покращився в порівнянні з 2019 роком – тоді розрив становив 21%. Ситуація дуже неоднорідна по світу: в північній Європі цей розрив мінімальний, у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – дуже значний. Як стверджують дослідники, «неоплачувана домашня робота є основною перепоною, яка дає змогу жінкам потрапити, залишитися та просунутись на ринку праці» (в світі на жінок припадає 76 - 80% такої роботи).
Україна – не виняток, гендерний розрив у оплаті праці в нас існує давно. Нещодавно з’явилися нові дані та тенденції. Які саме – «День» розпитав у докторки економічних наук, членкині-кореспондентки НАН України, заступниці директора Інституту демографії та соціальних досліджень Олени МАКАРОВОЇ.

https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/zhinky-zastupayut-na-robochi-miscya-cholovikiv


Елла Лібанова



Елла Лібанова, – "Є реальна загроза, що нас буде близько 30 мільйонів"

Яке населення України сьогодні та чому невдовзі нас може бути лише близько 30 мільйонів? Скільки мігрантів можемо й маємо прийняти, аби, з одного боку, не перетворитися на пустку посеред Європи, а з іншого – адаптувати їх, інтегрувати, не допустити створення етнічних гето й мафії?

https://youtu.be/ZNqbFgYve7A


Як змінюється українське суспільство?



Вчені-економісти обговорили інноваційні механізми розвитку національної економіки в євроінтеграційних умовах

8 жовтня у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні інноваційно-інвестиційні механізми розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції», присвячена обговоренню найактуальніших проблем та виклику розвитку економіки на сучасному етапі.

https://nupp.edu.ua/news/vcheni-ekon-obgovorili-innov-mekhanizmi-rozv-natsional-ekon-v-evrointegr-umovakh.html


Як змінюється українське суспільство?



29 жовтня в Києві - конференція “На шляху до Лугано: Децентралізація”

29 жовтня о 10.00 в Києві офіційно стартує процес підготовки до V Міжнародної конференції з питань реформ в Україні 2022 (URC 2022), що відбудеться наступного року у швейцарському місті Лугано. Конференцію “На шляху до Лугано: Децентралізація” відкриють Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Віце-президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс, який перебуватиме в Україні з офіційним візитом. Представники уряду, парламенту, місцевої влади, бізнесу, академічної спільноти, громадських організацій та медіа візьмуть участь у заході для підведення підсумків реформи з децентралізації та обговорення нагальних питань розвитку місцевого самоврядування в Україні. Програма заходу

https://youtu.be/Yn1pIsYSCwA


Як змінюється українське суспільство?



Елла Лібанова: «Дистанційна освіта в Україні поглиблює нерівність»

Що ми знаємо про українців? Скільки нас? У яких сім’ях зростають наші діти? Яку мову ми вважаємо рідною? Якщо хтось і знає про українське суспільство найбільше, то це демографи. «Ми думаємо, що знаємо», — посміхається Елла Лібанова, науковиця в галузі соціоекономіки та демографії, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи. Ми зустрічаємося в кабінеті пані Елли: тут багато орхідей, книг і наукового знання про Україну. Як демографія впливає на освіту, а освіта на демографію, як сучасній українській школі подолати наслідки пандемії та чому освіта не повинна підлаштовуватися під ринок праці? Про це та багато іншого Елла Лібанова розповіла ексклюзивно для «Освіторія.Медіа».

https://osvitoria.media/experience/dystantsijna-osvita-v-ukrayini-poglyblyuye-nerivnist/?fbclid=IwAR1ny7ve_iqrQcfsptLPKSoQJ7a4F9hrnK18pIW_OuPI6G-26BuD9dQ7DfI


Як змінюється українське суспільство?



Міфи щодо COVID-19: загроза життю та національній безпеці

Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування д.н.держ.упр. Наталія Рингач виступила з доповіддю «Міфи щодо COVID-19: загроза життю та національній безпеці» на науково-практичній конференції "Актуальні питання діагностики і лікування хвороб ока. Як покращити якість життя", організованій Національною академією медичних наук України, ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» НАМН України та ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П.Філатова НАМНУ».


Як змінюється українське суспільство?



Країні потрібні люди: чи зможе Україна вибратися з демографічної ями

Спад населення - одна з болючих тем для українців, адже мова йде зрештою про майбутнє країни, про людей, яким належить навчати, будувати бачити. На жаль, в плані демографії, Україна поки похвалитися нічим. На сьогоднішній день країна входить в топ держав з самим інтенсивним темпом скорочення населення.

https://realist.online/ukr/society/krajini-potribni-ljudi-chi-zmozhe-ukrajina-vibratisja-z-demohrafichnoji-jami


Як змінюється українське суспільство?



"Клуб експертів" розпочав серію оглядів, присвячених 30-річчю Незалежності, перша передача – про демографію

На Youtube-каналі "Клуб експертів" пройшла прем’єра першої передачі, присвяченої підбиттю підсумків 30-річчя Незалежності України в економічній і соціальній сферах.
У пілотному випуску, присвяченому демографічної ситуації в нашій країні, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін і провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко, проаналізували основні тенденції зміни чисельності населення України за останні 30 років, вивчили історичні дані і прогнози ООН на найближче сторіччя.

https://youtu.be/Gc04wUpexnE


Як змінюється українське суспільство?



Як змінюється українське суспільство?

Інтерв’ю директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України академіка Елли Лібанової в рамках проєкту «Про науку. Компетентно» для YouTube-каналу НАН України

https://youtu.be/60UrEadwJXg


ПЛІБАНОВА, МАЛЄЄВ / Загроза чайлдфрі / Демографічна криза в Україні / Цифрова перепис населення



ЛІБАНОВА, МАЛЄЄВ / Загроза чайлдфрі / Демографічна криза в Україні / Цифрова перепис населення

Гості телеканалу LIVE директор інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елла Лібанова і соціолог Костянтин Малєєв розповіли, чому українки все частіше відмовляються народжувати дітей, ніж Україні загрожує демографічна криза і як в уряді планують вважати українців, і чим може здивувати нова статистика.

https://www.youtube.com/watch?v=c8Br5ci_unI


Подкасти спікерів та учасників NMT 2021



Про вплив медіа на свідомість

Ситуацію з українськими медіа прокоментувала директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

"Медіа може впливати на свідомість, однак наврядчи сьогодні може серйозно вплинути на ці або ті політичні рішення. Певною мірою може створювати психологічний клімат і через це здійснювати свій вплив. Напряму? Не думаю", – каже демографиня.


https://www.youtube.com/watch?v=TJeOFvWSoEU

Сьогодні кожна п’ята українська сім’я не має дітей



Сьогодні кожна п’ята українська сім’я не має дітей

Демографічні показники в Україні погіршуються: народжуваність зменшуються, кількість населення в державі теж скорочується. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Елла Лібанова запевнила, що депопуляції в Україні не уникнути.

"Депопуляція в Україні абсолютна неминуча. Єдина можливість її уникнути - це сформувати потужний іміграційний приплив. Але тоді ми отримаємо низку абсолютно інших проблем, і я не переконана в тому, що наше суспільство і наша влада готові з ними справитись і взагалі їх зрозуміти… Що стосується скорочування чисельності населення, то це характерна ситуація для всієї Східної Європи. В Західній Європі цей процес компенсується міграційним припливом, в Східній – міграційного припливу нема, тому відповідно йде скорочування чисельності населення", - зазначає Лібанова.


https://novyny.live/society/problemy-rozhdaemosti-v-ukraine-kakie-prichiny-i-chto-delat-s-demograficheskoi-situatsiei-16138.html

Переселенцы. Люди, которых нет? - пресс-конференция



Переселенцы. Люди, которых нет? - пресс-конференция

В среду, 6 октября, в 13.00 в пресс-центре РИА Новости Украина (ул. Институтская, 28-А) состоится пресс-конференция на тему "Переселенцы. Люди, которых нет?".
Проблемы внутренних переселенцев обсудят эксперты:
Элла Либанова, академик НАН Украины, директора Института демографии и социальных исследований НАН Украины;
Андрей Ермолаев, директор института стратегических исследований "Новая Украина";
Оксана Ермишина, председатель Всеукраинской организации по делам вынужденных переселенцев;
Римма Филь, координатор Гуманитарного штаба "Поможем» при Фонде Рината Ахметова.


https://nk.org.ua/obshchestvo/pereselentsyi-lyudi-kotoryih-net-press-konferentsiya-00190371


Зарплата в конвертах та відсутність мотивації: чому в Україні люди не хочуть працювати



Зарплата в конвертах та відсутність мотивації: чому в Україні люди не хочуть працювати

Україна втрачає відчутну частину валового внутрішнього продукту (ВВП) через низьку продуктивність праці. Громадян України зовсім не стимулюють ефективно працювати такі чинники як: безвідповідальні рішення держави, відсутність моральної, соціальної та фінансової мотивації, а також зарплати в конвертах. Низька продуктивність праці українців – одна з причин низького ВВП. Торік в Україні на особу він становив $3,7 тис., тоді як у США – понад $63 тис. За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, головним мотиватором для працівників є зв’язок оплати праці з її результатами та інтенсивністю.

– Головним мотиватором є зв’язок оплати праці з результатами та інтенсивністю праці. Якщо ж людина не бачить цього зв’язку – то це її демотивує гідно працювати за будь-якого зарплату – пояснює Лібанова.


https://fakty.com.ua/ua/videos/zarplata-v-konvertah-ta-vidsutnist-motyvatsiyi-chomu-v-ukrayini-lyudy-ne-hochut-pratsyuvaty/

Повернення бебі-боксів: що входитиме до нового пакунку малюка? Коментує експертка



Повернення бебі-боксів: що входитиме до нового пакунку малюка? Коментує експертка

В Україні знову почали видавати пакунки малюка. Детальніше про це, в ефірі Українського радіо розповідає завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=96818


Підвищення декретних в Україні: чи вдасться переламати ситуацію з народжуваністю



Підвищення декретних в Україні: чи вдасться переламати ситуацію з народжуваністю

Український парламент не став приймати законопроект Кабміну про допомогу при народженні дітей. Замість цього народні обранці хочуть прийняти свій власний. Він передбачає підвищення цих виплат.

"Коли в 2004-2005 роках були радикально підвищені виплати при народженні дитини, в Україні дійсно було зафіксовано певне зростання народжуваності, - розповів "Апострофу" провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Борис Крімер. - Однак проведені опитування показали, що лише 13% збільшення народжуваності можна було пов'язати зі збільшенням державної допомоги. Таким чином, збільшення виплат дійсно сприяло поліпшенню демографічної ситуації. Однак його вплив не був вирішальним".

https://apostrophe.ua/ua/news/society/2021-09-29/povyishenie-dekretnyih-v-ukraine-udastsya-li-perelomit-situatsiyu-s-rojdaemostyu/245205

«Зміна парадигми економічного мислення»



«Зміна парадигми економічного мислення»

28 вересня в будівлі економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка відбулася панельна дискусія «Зміна парадигми економічного мислення».
Модератор:
Надія Гражевська, завідувач кафедри економічної теорії, мікро- та макроекономіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Спікери:
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України
Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України
Ярослав Жаліло, заступник директора — керівник центру економічних та соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень
Віктор Галасюк, президент Української асоціації Римського клубу
Анна Анзіна, виконавчий директор Асоціації інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine



Гроші на старість: українцям пропонують самим назбирати собі на пенсію



Гроші на старість: українцям пропонують самим назбирати собі на пенсію

В Україні планують запровадити накопичувальну пенсійну систему.
Проте рівень довіри до фінансових установ в Україні не дозволяє українцям почуватися спокійно під час впровадження нової пенсійної системи, особливо, якщо до цього процесу залучено державу як регулятора.

“Обов’язкові пенсійні системи завжди набагато більше регулюються державою і там абсолютно все залежатиме від держави. Держава захоче - і закриє. Є багато випадків, коли їх закривають, реформують, переформатовують. У державі, де може бути, що завгодно, ця система не врятує”, - вважає науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.


https://tsn.ua/ukrayina/groshi-na-starist-ukrayincyam-proponuyut-samim-nazbirati-sobi-na-pensiyu-1875994.html

Названо основні проблеми, які гальмують розвиток сільського господарства в Україні



Названо основні проблеми, які гальмують розвиток сільського господарства в Україні

Різниця між сільським та міським населенням помітна за всіма соціальними показниками — за рівнем добробуту, за якістю освіти і медичного обслуговування, за якістю соціальної інфраструктури та комунікаційних можливостей, за можливостями ведення бізнесу. Та особливе занепокоєння викликають різні картини світосприйняття — світогляд селянина та світогляд мешканця міста.
Під час дискусії експерти намагалися відшукати запобіжники, які допоможуть зменшити цей розрив задля збільшення згуртованості українського суспільства на різних рівнях — державному, громади, культури, освіти тощо. Напрацьовані механізми, можливо, ляжуть в основу регіональних програм, які зараз розробляє Міністерство розвитку громад і територій України.
У проблемі нерівності між містом і селом директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, професор, академік НАН України Елла ЛІБАНОВА вбачає як об’єктивні, так і суб’єктивні причини.

https://agrotrend.com.ua/nazvano-osnovni-problemy-yaki-galmuyut-rozvytok-silskogo-gospodarstva-v-ukrayini/


Рішельє-Форум ДЕРЖАВНА СЛУЖБА 3.0: ФОРСАЙТ І ПЕРЕТВОРЕННЯ



Рішельє-Форум ДЕРЖАВНА СЛУЖБА 3.0: ФОРСАЙТ І ПЕРЕТВОРЕННЯ

24 вересня відбувся Рішельє-форум «Державна служба 3.0: форсайт і перетворення». За час роботи Форум став об’єднавчим майданчиком для представників влади, вітчизняних та міжнародних експертів, науковців, громадських діячів, які займаються питаннями розвитку державної служби в Україні. Серед головних тем:
• як розкрити потенціал державного службовця шляхом нового погляду на компетенції, зокрема здатність адаптуватися до змін та опановувати нові ролі;
• яким чином сформувати систему цінностей та установок державного службовця в умовах змін;
• забезпечення можливостей для розвитку професійної активної особистості, здатної до самоосвіти, креативного використання новітніх знань;
• поєднання можливостей технологій і людей для забезпечення їх ефективного доповнення, розширення можливостей та досягнення ефективних результатів. Участь у формі взяла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Елла Лібанова.

https://youtu.be/ejMnZb1S_M0?t=12433


Фінансування перепису населення / Цифрові технології перепису населення / Демографічна криза



Фінансування перепису населення / Цифрові технології перепису населення / Демографічна криза

Гості телеканалу LIVE заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун і народний депутат України VI і VII скликань Андрій Павловський розповіли, скільки грошей потрібно для проведення перепису населення, які цифрові технології використовує уряд для перепису населення і як Україні вийти з демографічної кризи.

https://www.youtube.com/watch?v=hRD-9ZBgWnQ


Віра і діти. Чому частка багатодітних родин у різних регіонах України відрізняється у десятки разів



Віра і діти. Чому частка багатодітних родин у різних регіонах України відрізняється у десятки разів

Народжуваність в Україні падає починаючи з 1993 року, з нею зменшується і кількість багатодітних сімей. За даними Держстату, на 2021 рік в Україні існує близько 15 млн домогосподарств, з них 0,79% – багатодітні родини. Представленість сімей з трьома та більше дітьми дуже відрізняється за регіонами. В Рівненській області частка таких родин перевищує 3%, тоді як у Харківській, Хмельницькій та Черкаській – менше 0,1%. Чому так? Західні області України демонструють більш традиційну демографічну поведінку, пояснює спеціалістка Інституту демографії Людмила Слюсар. «Ці території пізніше увійшли до складу СРСР, гоніння на церкви тривали менший час, тому традиційні сімейні цінності збереглися краще»,– каже вона.

https://forbes.ua/news/vira-i-diti-chomu-chastka-bagatoditnikh-rodin-u-riznikh-regionakh-ukraini-vidriznyaetsya-u-desyatki-raziv-16092021-2402


В українців сформувалася мода на життя і навчання за кордоном – Лібанова



В українців сформувалася мода на життя і навчання за кордоном – Лібанова

Переважна більшість українців досі вірить у те, що жити деінде краще, ніж там, де вони мешкають.
Таку думку висловила науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, доктор економічних наук, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова на конференції National media talk, що проходить у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Переважна більшість із нас щиро вірить у те, що деінде жити краще, ніж там, де ми живемо. Це може стосуватися іншої країни, це може стосуватися іншого міста, але там десь краще, ніж тут. І в результаті не просто сформувалася масштабна міграція, масштабна міграція - це нормальне явище, яке притаманне глобалізованому світу, й нічого ми з цим не зробимо ніколи, але в нас сформувалася мода на міграцію. У нас стало нормальним і модним говорити: та ви що, та мої діти тільки за кордоном будуть вчитися, тільки за кордоном будуть працювати і так далі», - сказала Лібанова.


https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3317019-v-ukrainciv-sformuvalasa-moda-na-zitta-i-navcanna-za-kordonom-libanova.html

Про поширені в суспільстві міфи щодо демографічного розвитку України



Про поширені в суспільстві міфи щодо демографічного розвитку України

Чи не найбільше поширених у суспільній свідомості міфів пов’язані з соціально-демографічними процесами. По-перше, майже всі вважають себе досить обізнаними в цій сфері. По-друге, насправді те, що лежить на поверхні, дуже часто не тільки камуфлює сутність явища/процесу/тенденції, а й надає їй протилежного змісту. По-третє, найчастіше соціально-демографічні явища/процеси/тенденції, їх причини та наслідки неможливо оцінити однозначно, — те, що корисне одним країнам, може бути вкрай шкідливим для інших, в інших історичних, економічних, соціопсихологічних, геополітичних умовах. Пройти авторський тест, розроблений директором Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, д.е.н., професоркою, академіком НАН України Еллою Лібановою пропонується на порталі zn.ua


Без паперів: Україна готується до Всеукраїнського перепису населення 2023 року



Без паперів: Україна готується до Всеукраїнського перепису населення 2023 року

У 2023 році в Україні проведуть перепис населення, на який 8 вересня бюджетний комітет Верховної Ради виділив суму у 82 мільйонів гривень. Про те, як його будуть проводити в ефірі Українського радіо розповідає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, академік Елла Лібанова.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=96707


Суспільні трансформаціїї періоду незалежності



Суспільні трансформаціїї періоду незалежності

Що змінило українське суспільство за роки незалежності?
• проголошення незалежності;
• війна (інформаційна війна, яка спричинила фізичну);
• ковід та, як наслідок, психологічні зрушення, які відбулися.
Такі переломні моменти розвитку українського суспільства виділяє ключова спікерка конференції Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, д.е.н., професорка, академік НАН України.

«Українці стали набагато більше самодостатніми. Ми вже не так думаємо про те, як хто нас оцінить. Більше орієнтуємося на внутрішню самооцінку», - Елла Лібанова.


https://www.youtube.com/watch?v=mwdotyaT1HY

Питання перепису населення перезріло в Україні, – демограф Гладун



Питання перепису населення перезріло в Україні, – демограф Гладун

Перепис населення в Україні планують провести у 2023 році, але скоро розпочнеться підготовка. Зазвичай, до перепису починають готуватися за 5 років. Про це в прямому ефірі 24 каналу розповів заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАНУ Олександр Гладун. Він зазначив, що хоч у 2019 році тодішній міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет провів так званий електронний перепис, але це було неметодологічно.

"Юридично перепису населення не було. Тобто Держстат у 2019 році провів пробний перепис населення за своєю методологією та технологією в частині Оболонського району міста Києва та в частині сільської місцевості Київської області й готувався провести перепис населення у 2020 році", – зазначив Гладун.


https://24tv.ua/pitannya-perepisu-naselennya-perezrilo-ukrayini-ukrayina-novini_n1738279

Порахувати всіх. Шмигаль: Перепис 2023 року буде незвичайним



Порахувати всіх. Шмигаль: Перепис 2023 року буде "незвичайним"

В інтерв'ю студії "О порі" 4-го каналу заступник директора інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун прокоментував яким буде перепис 2023 року. Наскільки доцільно робити перепис в умовах наявності непідконтрольних територій та наскільки об'єктивним може бути таке дослідження розкаже експерт.

Перепис населення буде об'єктивним, якщо його проводити за світовими стандартами, - Гладун


https://www.youtube.com/watch?v=KchDPxenM7s

Зниження рівня бідності в Україні: експертка Людмила Черенько оприлюднила оптимістичний прогноз



Зниження рівня бідності в Україні: експертка Людмила Черенько оприлюднила оптимістичний прогноз

Наскільки бідніші українці у порівнянні з європейцями, чи суттєво коронавірус вплинув на українців, в яких регіонах найгірше живуть та чому Донбас навіть у довоєнні часи не міг похвалитись високим рівнем життя, у першій частині ексклюзивного інтерв'ю «ФАКТАМ» розповіла завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, кандидатка економічних наук Людмила Черенько.

https://ukrainenews.fakty.ua/384964-snizhenie-urovnya-bednosti-v-ukraine-ekspert-lyudmila-cherenko-obnarodovala-optimistichnyj-prognoz


Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?



Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.
Що більше, публікації таких фахівців вже перейшли на новий "рівень", коли окрім дебатів про кількість втрат застосовуються звинувачення й погрози у бік тих, хто не погоджується з такою оцінкою втрат населення.
Ось і в одній із київських газет з'явилася чергова стаття, у якій не лише постулюється число втрат у 10—12 мільйонів, а й конструюється думка про те, що усі, хто не погоджується з цією цифрою, автоматично "заперечують" Голодомор-геноцид [1].
За оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, втрати внаслідок Голодомору в 1932—1934 рр. (у першому півріччі 1934 р. також ще була підвищена смертність) становлять в Україні 3,9 млн осіб через надсмертність і близько 0,6 млн ненароджених.
Результати цих досліджень були неодноразово оприлюднені на багатьох вітчизняних і зарубіжних наукових конференціях, а методологія розрахунків детально опублікована у поважних рецензованих як українських, так і зарубіжних виданнях.
Тим не менше, саме ці результати дослідження вже вкотре стають об'єктом не стільки критичного аналізу, скільки необґрунтованого заперечення із сумнівними аргументами.

https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/09/14/160165/


На «дистанційці» сільські діти більше втрачають, ніж їхні міські однолітки - Інститут демографії



На «дистанційці» сільські діти більше втрачають, ніж їхні міські однолітки - Інститут демографії

В Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України вважають, що онлайн-освіта може закріпити нерівність серед молоді із сіл та міст. Про це розповіла директор Інституту Елла Лібанова під час експертного обговорення на тему: "Розрив між селом і містом та згуртованість суспільства", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Що мене турбує - це онлайн-освіта. І вона далі буде зберігатися, і не тільки через коронавірус ми будемо робити акцент на онлайн-освіті. Так ось, при онлайн-освіті сільські діти значно більше втратять, ніж їхні міські однолітки. Тому що там немає комп'ютерів, немає інших гаджетів, немає нормальних мереж зв'язку, немає швидкісного інтернету. І я дуже боюся, що онлайн-освіта закріпить нерівність. Але що вона точно зробить - то вона законсервує нерівність сільської молоді. І в цьому насправді є дуже серйозна небезпека, про це треба думати", - розповіла Лібанова.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3314867-na-distancijci-silski-diti-bilse-vtracaut-niz-ihni-miski-odnolitki-institut-demografii.html

Вічне бідкання українців, патріотизм знизу, трудові мігранти та нестрашний перепис – урок оптимізму від Елли Лібанової



Вічне бідкання українців, патріотизм знизу, трудові мігранти та нестрашний перепис – урок оптимізму від Елли Лібанової

Восени 2017 року в інтерв'ю УП директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, академік Елла Лібанова найбільшим національним недоліком українців назвала схильність скаржитися.
Маючи за спиною багаторічні дослідження в області демографії, соціоекономіки і економіки праці, а також емпіричний досвід звичайного володаря українського паспорта, lиректор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова називає себе оптимісткою.
Ми зустрілися з Еллою Лібановою на початку вересня, коли вщухли святкування 30-річчя Незалежності України, під час яких вона з рук Володимира Зеленського отримала на Майдані Орден княгині Ольги першого ступеня.

"Чесно скажу – мені було дуже приємно, – зізнається вона. – До цього у мене був Орден княгині Ольги третього і другого ступеня. Тепер ось і першого – "повний бант". Несподівано було. Мені зателефонували, коли я в Бердянську на пляжі відпочивала. Сказали, що потрібно бути на параді в Києві 24 серпня".

https://www.pravda.com.ua/articles/2021/09/13/7306795/

ХХХ Економічний Форум у м. Карпач



ХХХ Економічний Форум у м. Карпач

7-9 вересня 2021 р. завідувач сектором міграційних досліджень к.е.н. О.В. Позняк взяв участь у ХХХ Економічному Форумі у м. Карпач (Польща), де виступив на двох тематичних панелях.
Панель «Міграційні процеси в Європі – перспектива Сходу та Заходу» («Migration Processes in Europe - the Perspective of the East and West») за участю науковців з Німеччини, Португалії, США, Росії та України була присвячена оцінці тенденцій міграційних процесів у різних країнах Європи у ХХІ ст., відпливу мізків та працьовитих рук та їхньому впливу на соціально-економічну ситуацію в країнах-донорах та реципієнтах робочої сили, а також питанням міграційної політики країн ЄС та пострадянського простору та її впливу на перебіг міграцій.
На панелі «Міграція в чумні часи» («Migration in Times of Plague») за участю фахівців з Великої Британії, Франції, Італії, Португалії та України розглядалися питання трансформацій міграційних процесів, викликаних пандемією COVID-19, зокрема запровадженням багатьма країнами обмежень на пересування людей задля боротьби з пандемією, а також перспектив розвитку міграційного руху у найближчі роки.


ХХХ Економічний Форум у м. Карпач



Перепис населення в Україні. Комітет ради виділив понад 82 мільйони гривень на підготовку.

Наскільки принциповим є проведення перепису, враховуючи попередній підрахунок Дубілетом? Чи відповідають дійсності отримані цифри? Про це та інше в ефірі 4-го каналу заступник директора інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун.

Ефективнішим буде стандартний перепис населення, ніж електронний, — Гладун



Елла Лібанова: Навчання в школах потрібно подовжити на рік, щоб компенсувати недоотримані знання



Елла Лібанова: Навчання в школах потрібно подовжити на рік, щоб компенсувати недоотримані знання

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова про те, як на світ та Україну вплинула пандемія, і чому дистанційне навчання породжує нерівність

https://www.dsnews.ua/ukr/interviu/ella-libanova-navchannya-v-shkolah-potribno-podovzhiti-na-rik-shchob-kompensuvati-nedootrimani-znannya-09092021-436339


Народжуваність побила антирекорд. Чому українці не хочуть дітей?



Народжуваність побила антирекорд. Чому українці не хочуть дітей?

У 2021 році приріст населення може стати найнижчим за останні 30 років за рахунок рекордного зменшення народжуваності, про це пише Opendatabot, посилаючись на дані Держстату. Ковідні обмеження для пар, які стали більше проводити часу разом, не стали мотивацією народжувати більше. За офіційними даними, у першому півріччі 2021 року в Україні народилися 132 595 дітей. Це на 5% менше, ніж у першому півріччі 2020-го, і на 11,5% менше, ніж у першому півріччі 2019-го. Як прогнозують в Opendatabot, якщо поточна динаміка приросту населення збережеться, то у 2021 році буде встановлений черговий рекорд за найнижчим рівнем народжуваності. Про те, чому кількість українців зменшується і чи можна змінити цю тенденцію, говоримо із завідувачкою відділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Іриною Курило

https://podcasts.nv.ua/ukr/episode/6593.html?utm_source=nvua&utm_medium=podcasts-unit&utm_campaign=shcho-vidbuvayetsya


Люди народжують першу дитину пізніше — наукова співробітниця Інституту демографії



Люди народжують першу дитину пізніше — наукова співробітниця Інституту демографії

Останній раз приріст населення був в Україні у 1990 році, відтоді воно тільки зменшується. Чому так відбувається?
Говорили з науковицею Лідією Ткаченко, провідною науковою співробітницею Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Національної академії наук України.

https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/liudy-narodzhuiut-pershu-dytynu-piznishe-naukova-spivrobitnytsia-instytutu-demohrafii


Українців все ж таки порахують: у Раді готові дати гроші на перепис населення



Українців все ж таки порахують: у Раді готові дати гроші на перепис населення

Бюджетний комітет Верховної Ради затвердив виділення коштів на підготовку перепису населення в Україні, де, за даними Державної служби статистики, катастрофічно впала народжуваність. Українців перепишуть 2023 року.
На початку 2020 року уряд провів "електронний перепис населення", який по факту був дослідженням. Остаточний результат показав, що в Україні проживає 37 млн 289 тисяч осіб.
Завідувач відділу моделювання Інституту демографії та соціальних досліджень Володимир Саріогло розповів "Апострофу", що крім зазначеної цифри, яку вважають найімовірнішою, було ще кілька, наприклад, близько 38 млн і 36,9 млн осіб.

https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/liudy-narodzhuiut-pershu-dytynu-piznishe-naukova-spivrobitnytsia-instytutu-demohrafii


Елла Лібанова: За переписом у 2023 році нас буде 36-38 мільйонів



Елла Лібанова: За переписом у 2023 році нас буде 36-38 мільйонів

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв'ю DSNews розповіла про бідність, відкриття ринку землі, ейджизм та довгоочікуваний перепис населення


https://www.dsnews.ua/ukr/interviu/ella-libanova-za-perepisom-u-2023-roci-nas-bude-36-38-milyoniv-10092021-436343


Елла Либанова та Ігар Тишкевіч про демографічні проблеми України та їх вплив на економіку



Елла Лібанова та Ігар Тишкевіч про демографічні проблеми України та їх вплив на економіку

Цьогоріч в Україні у школу піде 408 тис. осіб, що на 10 тисяч менше, ніж у попередні роки. Що спричинило такі наслідки та наскільки вони є критичними з'ясовували разом з фахівцями: директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Еллою Лібановою та аналітиком Українського інституту майбутнього Ігарем Тишкевічем.

https://fbc.ua/programs/ella-libanova-ta-igar-tishkevich-pro-demografichni-problemi-ukrayini-ta-yih-vpliv-na-ekonomiku/


Демографічна проблема в Україні: як це впливає на економіку



Демографічна проблема в Україні: як це впливає на економіку

Що слід робити державі, щоб стимулювати ринок трудових ресурсів? Коментарі з цього приводу надала директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=RPeU-sKHsk4


Трагедія: кількісний вимір



Трагедія: кількісний вимір. Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.
За оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України , втрати внаслідок Голодомору в 1932—1934 рр. (у першому півріччі 1934 р. також ще була підвищена смертність) становлять в Україні 3,9 млн осіб через надсмертність і близько 0,6 млн ненароджених. Результати цих досліджень були неодноразово оприлюднені на багатьох вітчизняних і зарубіжних наукових конференціях, а методологія розрахунків детально опублікована у поважних рецензованих як українських, так і зарубіжних виданнях. Тим не менше, саме ці результати дослідження вже вкотре стають об’єктом не стільки критичного аналізу, скільки необґрунтованого заперечення із сумнівними аргументами.

Детальніше за посиланням: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/tragediyakilkisnyy-vymir
https://day.kyiv.ua/ru/article/podrobnosti/tragediya-kolichestvennoe-izmerenie


Spoleczenstwo i gospodarka w czasie pandemii COVID



Spoleczenstwo i gospodarka w czasie pandemii COVID-19

У цьогорічному випуску "Spoleczenstwo i gospodarka w czasie pandemii COVID-19" вийшли друком статті співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи: стаття "Social Capital as a Resource for Increasing Household Income in the Context of the COVID-19 Pandemic in Ukraine" старшого наукового співробітника відділу дослідження проблем формування соціального капіталу ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України, к. е. н.,Оксани Дяконенко та старшого наукового співробітника відділу дослідження проблем формування соціального капіталу, к. е. н., Лілії Головко; стаття "Human Lives: Major Loss Caused by COVID-19 Pandemic" головного наукового співробітника, д.н. з д.у., Рингач Наталії; стаття "Social Investment in the Time of Pandemic" головного наукового співробітника, д.е.н., Новікова Валерія та завідувача відділом досліджень людського розвитку, д. е. н., Макарової Олени; стаття "Features of the Digital Transformation of Personnel Management in Pandemic Conditions" провідного наукового співробітника, к.е.н., Новак Ірини; стаття "Differentiation of the Dynamics of the Labor Markets of Ukrainian Regions in the Conditions of the COVID-19 Pandemic" провідного наукового співробітника, к.е.н., Терон Ірини.

До публікації


Скільки українців живе за межею бідності та чому реально долар коштує приблизно 8 гривень: розповідає експертка



Скільки українців живе за межею бідності та чому реально долар коштує приблизно 8 гривень: розповідає експертка

Пандемія коронавірусу не лише підкосила здоров'я українців, але й завдала відчутного удару по фінансовому становищу. Звісно, є й такі, хто отримав зиск від цієї ситуації. Адже будь-яка криза зачіпає не всіх. Проте переважна більшість населення все ж втратила споживчі можливості: сьогодні вони не мають змоги придбати те, що купували кілька років тому.
Наскільки українці бідні стосовно європейців, коли в Україні людям жилось найкраще й найгірше та які ментальні зміни відбулись в останні роки, «ФАКТИ» розпитали у завідувачки відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В Птухи НАН України, кандидатки економічних наук Людмили Черенько.

https://ukrainenews.fakty.ua/384004-skolko-ukraincev-zhivet-za-chertoj-bednosti-i-pochemu-realno-dollar-stoit-primerno-8-griven-rasskazyvaet-ekspert


Стало відомо, скільки грошей в Україну переказали заробітчани



Стало відомо, скільки грошей в Україну переказали заробітчани

За перше півріччя 2021 року українські трудові мігранти перерахували в Україну понад 2,5 млрд євро. Про це свідчать дані НБУ. Повідомляється, що найактивніше українці переказували гроші з Польщі, Литви, Німеччини, Великобританії та Угорщини. Хоча українці пересилали гроші зі 160 країн світу. У цьому році потік грошових переказів з закордону збільшився. Якщо порівнювати з минулим роком, показники зросли в Литві на 108%, в Німеччині на 72% і у Великобританії на 152%. В середньому українці роблять переклади в 198 євро. Нагадаємо, проблема відтоку робочої сили за кордон звучить не перший рік. Серед одних із необхідних вирішень цієї проблеми – підняття рівня зарплат в Україні. Якщо підняти зарплатню так, щоб вона складала 70% від польської, більшість потенційних мігрантів залишаться в Україні. Таку думку висловила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

https://glavcom.ua/economics/finances/stalo-vidomo-skilki-groshey-v-ukrajinu-perekazali-zarobitchani-779344.html


Зарплатні очікування: реальний показник десь посередині



Зарплатні очікування: реальний показник десь посередині

В Україні середня заробітна плата за підсумками 2021 року може зрости на 30% і має наблизитися до 16 тисяч гривень на місяць. Таке у чомусь сенсаційне повідомлення останнім часом передруковували різні вітчизняні ЗМІ. Дехто з них посилався на інформаційно-аналітичний огляд Нацбанку України, який надавав такий позитивний прогноз.
Водночас деякі експерти зазначають, що середні заробітні плати у країні з початку року вже зросли на 20%. Однак додають дуже важливу деталь: під час їх обчислення враховано низьку порівняльну базу, адже торік вони знижувалися, і вагомо, а чимало працівників позбулися роботи взагалі. «Урядовий кур’єр» з’ясовує, наскільки коректне таке очікування і що насправді відбувається на ринку праці.
Завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи кандидат економічних наук Людмила Черенько зазначає «Урядовому кур’єру», що, може, середня зарплатня у країні і зросте на 30%, але треба розуміти, що чимало зарплат громадян перебувають в тіні.

«Офіційна статистика показує нам так звану брутто-зарплату, тобто брудну, без оподаткування. Коли з працівника вираховують усі податки, то вона стає значно меншою. Але це не все. В Україні спираються на середню зарплату, формула обчислення якої, як кажуть, — сплюсовані показники, поділені на кількість. Це не показує реальної картини статків населення і є завищеним показником».


https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zarplatni-ochikuvannya-realnij-pokaznik-des-posere/

В Україні лише за рік зріс рівень смертності на 25%



В Україні лише за рік зріс рівень смертності на 25%

Від чого найчастіше помирають українці і чому справа не в коронавірусі? В Україні продовжує зростати смертність. З початку року вона зросла на чверть, якщо порівнювати з минулим роком. За словами завідувача відділу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірини Курило, саме коронавірусна інфекція серед усіх діагностованих причин смерті, за січень-квітень 2021-го, це приблизно кожна дев'ята смерть. При цьому значне зростання, в порівнянні з минулими роками, було викликане хворобами органів дихання, зокрема, пневмонією.

https://nnovosti.info/articles/v_ukrajini_lishe_za_rik_zris_riven_smertnosti_na_25-1091.html


Населення України продовжить скорочуватися



Населення України продовжить скорочуватися

Середня тривалість життя чоловіків в Україні - 63 роки, жінок - 73 роки. Демографи пояснюють, старіння і депопуляція в Україні не найвищі в Європі і світі. Наприклад, депопуляція відбувається в багатьох країнах, в тому числі Японії, Німеччині, Італії, Португалії, Греції та інших країнах, де народжується менше людей, ніж помирає.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова вказує, що зосередитися країні потрібно на тривалості життя населення.

"В Японії теж населення скорочується з 2011 року безперервно. Десять років скорочується, але до сих пір я не бачила там з цього приводу істерик. Депопуляція в Україні буде йти, ми прогнозували цифру 36 млн на 20-30 рік, але зараз вже ясно, що буде менше. Але, ще раз повторюся: проблема не в чисельності населення, а в бідності, у нерівності, в ганебному для суспільства якості життя більшості пенсіонерів", - говорить вона.


https://nnovosti.info/articles/v_ukrajini_lishe_za_rik_zris_riven_smertnosti_na_25-1091.html

Заробітки за кордоном: в які країни виїжджають українці і скільки їм платять



Заробітки за кордоном: в які країни виїжджають українці і скільки їм платять

Українці без проблем знаходять роботу у Польщі, Чехії, Італії чи Німеччині. Мільйони людей виїжджають за кордон й лише за перше півріччя 2021 року на заробітки відправилось майже 2 мільйони українців. Більше перспектив і стабільності в житті за кордоном бачить молодь. До прикладу, у 2020 році кількість молоді, яка влаштувалась, у сусідній Польщі, на 15% більша ніж була 2019 року.

"Частково це міграція освітня. Якраз є точні дані – це 70 – 80 тисяч українців, що навчаються у закордонних ЗВО", – сказав науковець Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк.


https://24tv.ua/zarobitki-za-kordonom-yaki-krayini-viyizhdzhayut-ukrayintsi-skilki_n1721129
https://www.youtube.com/watch?t=102&v=_1uJ6Zajio4&feature=youtu.be

Боротьба за населення: чи є шанс повернути українців на батьківщину



Боротьба за населення: чи є шанс повернути українців на батьківщину

Зниження чисельності населення українці називають однією з найважливіших загроз державі. І виною тому є, в тому числі, масова міграція. За деякими оцінками, за 10 років країну назавжди покинули до чотирьох мільйонів осіб. Ще близько трьох мільйонів щорічно працюють за кордоном. Якщо говорити про довгострокові мігрантів, які протягом багатьох років живуть і працюють за кордоном, то дуже мало шансів, що хтось із них повернеться, розповів Klymenko Time заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім М. В. Птухи НАН України Олексій Позняк.

- Повернення можливе в тому випадку, якщо будуть дуже хороші можливості для ведення підприємницької діяльності в Україні. Тоді ті мігранти, які мають підприємницьку жилку, зможуть повернуться і за допомогою своїх накопичень організувати особисту справу, але і це стосується певної частини мігрантів. Більшість, швидше за все, вже не повернеться, - зазначив він.


https://klymenko-time.com/uk/novosti/borba-za-naselenie-est-li-shans-vernut-ukrainczev-na-rodinu-albo/

Вручення державної нагороди України для відзначення жінок за визначні заслуги сферах суспільної діяльності



Вручення державної нагороди України для відзначення жінок за визначні заслуги сферах суспільної діяльності

З нагоди 30-річчя незалежності України у Києві Президент України вручив орден княгині Ольги І ступеня академіку-секретарю Національної академії наук України, директору Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України Еллі Лібановій.

Нагородження


Українці за роки незалежності: живуть довше, одружуються пізніше, а вчаться більше



Українці за роки незалежності: живуть довше, одружуються пізніше, а вчаться більше

Українців стало менше, але живемо ми довше.
Населення в Україні скорочується набагато швидше, аніж в усьому світі. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України, за 30 років нас стало менше на 8 млн.
Насамперед на це вплинула перманентна економічна криза. Найбільше українців було на початку 1993 року – 52,2 млн, сьогодні – 41,6 млн.

– Те, що відбулося, це дуже стрімке скорочення населення. Мабуть, ніде у світі такого не було. За 30 років кількість населення скоротилася на 8 млн – це дуже багато, – каже старший науковий співробітник, член-кореспондент НАН України Олександр Гладун.


https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20210824-ukrayintsi-za-roky-nezalezhnosti-zhyvut-dovshe-odruzhuyutsya-piznishe-a-vchayutsya-bilshe/

«Нас стало менше, але жити ми стали краще» – Лібанова



«Нас стало менше, але жити ми стали краще» – Лібанова

За 30 років незалежності українців стало менше, але чи падіння кількості населення означає невдачу держави? Чому потрібно провидити новий перепис, і чого ми не знаємо про населення України? Що небезпечніше для України: коли виїжджають українці, чи коли приїдуть чужинці? Яка перспектива населення окупованих територій? Чому розмови про «поліетнічність» України «нічого не варті»? І що є найбільшою демографічною проблемою України? Про це говоримо з провідною українською демографкою, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Еллою Лібановою.

https://www.radiosvoboda.org/a/ukraina-demografia-smertnist-emigratsia/31420724.html


Старші українки народжують більш охоче — демографи



Старші українки народжують більш охоче — демографи

Молодь народжувати не поспішає. Співробітниця відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ, кандидат економічних наук Світлана Аксьонова розповіла GreenPost, як змінюється репродуктивна поведінка молодих українок.

https://greenpost.ua/news/starshi-ukrayinky-narodzhuyut-bilsh-ohoche-demografy-i36156?fbclid=IwAR2e0emgcQs2lwHDMLQ8Vi66zhOv6yuWt6WszbxCEozPXfmv-YOxBWvIcX8


«Природний запас» хлопчиків незабаром вичерпається — демографи І загалом молодь «старіє»



«Природний запас» хлопчиків незабаром вичерпається — демографи

І загалом молодь «старіє» Співробітниця відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ, кандидат економічних наук Світлана Аксьонова розповіла GreenPost, як змінюється демографічна ситуація в Україні.

Серед молоді до 25 років перевищення чоловіків над жінками є найбільшим, що пояснюється так званим «природним запасом» хлопчиків у сукупності новонароджених, який поступово зменшується і зникає, тому у віковій групі 25–34 років має місце певна статева рівновага, а після 35 років стає відчутною перевага жінок. Останнє немалою мірою спричинено доволі високою чоловічою надсмертністю у працездатному віці.


https://greenpost.ua/news/pryrodnyj-zapas-hlopchykiv-nezabarom-vycherpayetsya-demografy-i36114

Від ідеї до розробки: винахідники, які прославляють Україну на світовій ареніи



Від ідеї до розробки: винахідники, які прославляють Україну на світовій арені

Упродовж всього свого життя Елла Лібанова вивчає соціальну економіку, демографію та економіку праці. Вона є академіком Національної академії наук України, ба більше, – єдиною жінкою, яка увійшла до президії НАН за 102 роки існування.
Елла Лібанова – професор, доктор економічних наук та заслужений економіст України. Авторка понад 200 наукових праць, зокрема, 30 – у передових міжнародних виданнях: ООН, ЮНІСЕФ, Світового банку тощо. Її багаторічна дослідницька робота реалізована у методиці вимірювання людського розвитку на рівні областей, яка сьогодні на постійній основі застосовується у Держкомстаті.

https://innovation.24tv.ua/vinahidniki-yaki-proslavlyayut-ukrayinu-svitoviy-ukrayina-novini_n1711894


Міжнародний день молоді: скільки ще ми зможемо його святкувати



Міжнародний день молоді: скільки ще ми зможемо його святкувати

Пізніше народжує й менше мігрує — сучасна молодь точно не та, що була раніше.
12 серпня відзначають Міжнародний день молоді. Саме визначення «молодь» зазнало трансформації буквально за життя одного покоління — адже ще наші бабусі вважали, що, скажімо, жінка починає в’янути в 30 років. Тепер же молоддю — з усіма випливаючими пільгами — вважаються люди до 35 років. Однак і в наш час, як це було заведено тисячоліттями, на молодь нарікають: мовляв, вона не така, як попередні покоління. Наскільки ці нарікання мають підстави? Співробітниці відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ, кандидат економічних наук Світлана Аксьонова та кандидат політичних наук Тетяна Гнатюк розповіли GreenPost, чим сучасна молодь справді відрізняється.

https://greenpost.ua/news/mizhnarodnyj-den-molodi-skilky-shhe-my-zmozhemo-jogo-svyatkuvaty-i35970?fbclid=IwAR1NT6occ9wrIwdqTgOTmN0ky_ZpW3xYPhEfkIZQJPQviyjA8iehnJ-0LXk


>Щоб не довелося вибирати між роботою та дітьми: пропозиції демографів



Щоб не довелося вибирати між роботою та дітьми: пропозиції демографів

Кажуть, що якби батьки могли поєднувати роботу та батьківство, то народжували б більше. Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило розповіла GreenPost про результати досліджень очолюваного нею відділу.

Інструментами підтримки працюючих батьків є надання зручних оплачуваних відпусток батькам (як матері, так і батьку), забезпечення доступності послуг із догляду за дітьми, створення широких можливостей для «гнучкої» зайнятості батьків, сприяння дружності роботодавців до сімей із дітьми.


https://greenpost.ua/news/shhob-ne-dovelosya-vybyraty-mizh-robotoyu-ta-ditmy-propozytsiyi-demografiv-i35928?fbclid=IwAR2c2aOwJIbC4UJnswPnpA5zWTvsWEDuOjYiiMDfRO9om5k7QhMDK8sz7VU

Соціологія планетарної демографії: що означає для світу зменшення кількості народження дівчат?



Соціологія планетарної демографії: що означає для світу зменшення кількості народження дівчат?

Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило розповіла, що означає для світу зменшення кількості народження дівчат?

http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2899463


Найближчим десятиліттям у світі народиться на 5 млн дівчаток менше



Найближчим десятиліттям у світі народиться на 5 млн дівчаток менше

Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило розповіла, що найближчим десятиліттям у світі народиться на 5 млн дівчаток менше. Чи захопить Україну ця демографічна тенденція.

http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2888939


Збільшити народжуваність в Україні можливо. Демографи знають, як



Збільшити народжуваність в Україні можливо. Демографи знають, як

Українські політики час від часу пропонують деякі заходи для підвищення народжуваності, але зазвичай ці пропозиції мають на меті здобуття електоральних балів, а не реальну зміну ситуації.
Чи можливо взагалі підвищити народжуваність в Україні? Так, відповідають демографи. Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило розповіла GreenPost про результати досліджень очолюваного нею відділу.

Необхідно усвідомлювати, що підвищення народжуваності є комплексною проблемою, а відтак її вирішення потребує саме комплексного підходу, що охоплював би низку різноманітних питань, прямо чи опосередковано пов’язаних із народжуваністю, вихованням і соціалізацією дитини у сім’ї.


https://greenpost.ua/news/zbilshyty-narodzhuvanist-v-ukrayini-mozhlyvo-demografy-znayut-yak-i35817

Демографічна криза / Перепис населення / Тривалість життя в Україні



Демографічна криза / Перепис населення / Тривалість життя в Україні

Гості телеканалу LIVE заступник директора інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун та економічний і політичний експерт Всеволод Степанюк розповіли як виправити демографічну ситуацію, навіщо ООН закликає Україну провести перепис населення та що повинна робити влада, аби збільшити тривалість життя громадян?

https://www.youtube.com/watch?v=V_nbxhcb9eg&ab_channel=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8.LIVE


Наживо | Потреби людей з інвалідністю | Погляд на головне



Наживо | Потреби людей з інвалідністю | Погляд на головне

Соціальний захист людей з обмеженими можливостями. Сьогодні Погляд на головне з гостями:
Олександр Винник - заступник директора департаменту соціального захисту населення
Лідія Ткаченко - провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи
Степан Філіп - начальник юридичного відділу апарату президії Центрального Правління УТОС, т.в.о. заступника голови правління ЦП УТОС


https://www.youtube.com/watch?v=yXkQov68e4c&ab_channel=%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4-%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96


Ризик бідності серед пенсіонерів не найвищий, — демографиня Елла Лібанова



Ризик бідності серед пенсіонерів не найвищий, — демографиня Елла Лібанова

У продовженні бесіди "ФАКТИ" з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Еллою Лібановою обговорили реальну чисельність населення України та те, як неочікувано пандемія змінила споживчі звички українців.

...ризик бідності серед пенсіонерів не найвищий.
Родина з трьома дітьми з високою ймовірністю бідуватиме. Наявність другої дитини — дуже серйозний ризик бідності, але все ж не катастрофа.
До минулого року у нас була хороша тенденція — бідність в Україні зменшувалась. Наразі ми ще не маємо річних даних, тому важко говорити про три квартали, це все ж не рік. Я з обережністю ставлюсь до цих цифр. Скоро будуть дані, тоді ми вже зможемо дати хороший аналіз.


https://ukrainenews.fakty.ua/381858-risk-bednosti-sredi-pensionerov-ne-samyj-vysokij---demograf-ella-libanova

Пенсії в солідарній системі не мають залежати від зарплати, — Елла Лібанова



Пенсії в солідарній системі не мають залежати від зарплати, — Елла Лібанова

Пенсії в країнах Європи давно перевищили рівень виплат в Україні. Приміром, у Франції середня пенсія дорівнює 1200 доларів, Іспанії — 900, а в сусідньої з Україною Польщі — 460. Натомість наші пенсіонери отримують в середньому 110 доларів. До того ж у нас традиційно бюджет Пенсійного фонду має суттєвий дефіцит, і змінити цю ситуацію наразі неможливо. Власне, навіть запровадження другого рівня пенсійної системи навряд чи суттєво змінило б на краще ситуацію з низьким розміром виплат.
Проте, як не дивно, але пенсіонери не найбідніша категорія населення в Україні. Найбільше від безгрошів'я в Україні потерпають багатодітні родини. Народження другої дитини в сім'ї — суттєво підвищує ризик бідності.
Від чого насправді має залежати розмір пенсії при солідарній системі та чи витримає наша економіка запровадження другого рівня пенсійної системи, читайте у першій частині ексклюзивного інтерв'ю «ФАКТІВ» з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Еллою Лібановою.

https://ukrainenews.fakty.ua/381509-pensii-v-solidarnoj-sisteme-ne-dolzhny-zaviset-ot-zarplaty---ella-libanova


Саботувати перерахунок. Чому влада постійно обіцяє перепис населення і не проводить його



Саботувати перерахунок. Чому влада постійно обіцяє перепис населення і не проводить його

Всього за п'ять років вартість перепису населення, за оцінками чиновників, зросла втричі. При цьому експерти все одно не вірять, що українців порахують в майбутньому. Завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило аргументує необхідність перепису.

"У сучасній економіці, при такій багатофункціонально-розвиненый соціальній сфері необхідно знати, в першу чергу, структуру населення. Усі соціологічні дослідження і локальні вибірки будуються на інформації перепису населення. Є цілий ряд питань, які не можна отримати з іншого джерела - дані про сімейний складі населення, про мовне і національний склад, рівень освіти. Перепис дає можливість дізнатися всі структурні характеристики. і, звичайно, особливо розміщення населення по території ", - говорить Курило.


https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/perepis-naselenija-v-ukraine-384638/?fbclid=IwAR3gbVQheRjv8HExBEphxRUXze2SyroclvDIqM141WHjDYZBID2p-NhI4eM

Падає народжуваність, запідозрили пандемію



Падає народжуваність, запідозрили пандемію

Фахівці сходяться на тому, що COVID-19 не має жодного стосунку до зменшення народжуваності. Від початку пандемії та карантину фахівці передрікали в Україні бебі-бум. Мовляв, сім’ї перебувають у чотирьох стінах, на прогулянку не ходять, у кіно і в гості – теж. Чим ще займатися? Та реалії показали, що карантин, замість того, щоб згуртувати сім’ї, багато зруйнував. А заодно з цим на 3,6% знизилася народжуваність.
Cтарший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Борис Крімер, каже, що пандемія не мала якогось мегазначущого впливу на народжуваність. Зменшення народжуваності – вже давно не новина.

- Від 2013-2014 року є тенденція до зниження народжуваності, - каже експерт - У грудні 2013 року народилися 37 тисяч малюків, у грудні 2015-го - 33 тисячі, 2018 року - 23 тисячі, 2019-го - 22 тисячі дітей. 2021 року кожен місяць народжується близько 21 тисячі малюків. Це менше, ніж минулими роками, але не кардинально. Радикальної зміни не відбулося.


https://pogliad.ua/ru/news/ukraine/padae-narodzhuvanist-zapidozrili-pandemiyu-410865

«Чому Україна втрачає своїх громадян. Пояснює соціологиня



Чому Україна втрачає своїх громадян. Пояснює соціологиня

Якщо підняти зарплатню так, щоб вона складала 70% від польської, більшість потенційних мігрантів залишаться в Україні.
Про це в ефірі Українського радіо розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова.

http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2872936
https://suspilne.media/149415-sud-zadovolniv-skargu-biloruskogo-aktivista-akogo-namagaetsa-deportuvati-sbu/

Rodzina – na szlaku wyzwań, pomocy i wsparcia



Rodzina – na szlaku wyzwań, pomocy i wsparcia

Старший науковий співробітник відділу дослідження проблем формування соціального капіталу ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Оксана Дяконенко виступила з доповіддю «Kapitał społeczny rodziny jako czynnik dochodowości gospodarstwa domowego» на Польській науковій онлайн-конференції „Rodzina – na szlaku wyzwań, pomocy i wsparcia” (Polska, m. Rzeszów, Akademickie Koło Naukowe Familiologów Uniwersytetu Rzeszowskiego wraz ze Stowarzyszeniem Mediacyjno-Edukacyjno-Familiologicznym, 10.05.2021 р.), зазначивши вагомість соціального капіталу родини у зростанні доходності домогосподарства та, наголосивши, що деградація соціального капіталу і зниження довіри є прямим наслідком зубожіння населення.


«Дуже серйозна пастка». Демограф Елла Лібанова виступила проти преференцій заробітчанам



«Дуже серйозна пастка». Демограф Елла Лібанова виступила проти преференцій заробітчанам

Ідея надавати українським трудовим мігрантам преференції з метою заохотити їх повернутися на батьківщину є «дуже серйозною пасткою». Про це директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова сказала в ході форуму «Україна 30. Трудові ресурси».

«Є дуже серйозна пастка, в яку ми можемо потрапити. Всі спікери форуму, які обіймають дуже високі державні посади, так чи інакше говорили, що мігрантам треба дати певні преференції. Ми будемо створювати дві податкові системи: одну для мігрантів, другу для немігрантів? Чи ми будемо зарплати для колишніх мігрантів встановлювати якісь інші? Що ми хочемо зробити? Так не можна. Не можна громадян України ділити на дві групи: рівні і більш рівні. Це дуже небезпечна пастка, в яку ми можемо потрапити», — заявила Лібанова.


https://biz.nv.ua/ukr/economics/libanova-vistupila-rizko-proti-nadannya-preferenciy-zarobitchanam-novini-ukrajini-50172506.html

«Індекс благополуччя молоді виміряють у столиці



Індекс благополуччя молоді виміряють у столиці

Індекс благополуччя молоді — інструмент, який дозволяє виміряти стан благополуччя у місті за 7-ома показниками: освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному та громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології і безпека та захищеність.

«Розуміння ставлення молоді до різних сфер життя дасть змогу зробити міста в Україні більш дружніми та розвиненими, такими, де кожна молода людина зможе реалізувати свій потенціал і хотітиме жити, — повідомляють у Департаменті молоді та спорту КМДА. — Прагнемо створити найбільш комфортні умови для нашої молоді, для їх реалізації та щасливого і успішного життя, а для цього нам потрібно виділити та зрозуміти усі проблемні питання, які є пріоритетними».
Усіх охочих просять взяти участь в опитуванні, що проводять UNFPA і Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. Для цього потрібно перейти за посиланням та зареєструватися.
Методологія оцінки та моніторингу розробили експерти UNFPA, Фонд Народонаселення ООН в Україні — UNFPA Ukraine спільно із фахівцями Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України (ІДСД).

https://vechirniy.kyiv.ua/news/54762/
http://ibm-dms.kyivcity.gov.ua/


«Більшість українців мігрують не через низьку зарплату – Лібанова



Більшість українців мігрують не через низьку зарплату – Лібанова

Головним чинником міграції є нерівність у різних сферах між країнами, й українці здебільшого виїжджають не тільки задля отримання вищих заробітних плат, а через відсутність бачення кращого майбутнього держави.
Про це розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова на форумі «Україна 30. Трудові ресурси», повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Головним чинником міграції є нерівність, нерівність між країнами, між регіонами. Людина, яка приймає рішення їхати кудись, не важливо: із села до Києва чи з села до Німеччини, Польщі, вона впевнена, що там, куди вона поїде, їй буде краще. І це "краще" стосується не тільки заробітної плати", - сказала Лібанова.


https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3283796-bilsist-ukrainciv-migruut-ne-cerez-nizku-zarplatu-libanova.html
https://www.youtube.com/watch?t=5949&v=u0NuQOK95Y0&feature=youtu.be

Елла Лібанова: Нас має бути не більше, ми маємо жити довше і краще



Елла Лібанова: Нас має бути не більше, ми маємо жити довше і краще

Про те, як українці змінилися за 30 років незалежності, як на них вплинула пандемія, що робити з антивакцинаторськими настроями, коли буде перепис населення – в інтерв'ю РБК-Україна розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова.

https://www.rbc.ua/ukr/news/ella-libanova-nas-dolzhno-bolshe-dolzhny-1626429955.html


Спека в Україні



Спека в Україні

Українцям нині не треба виходити на вулицю, щоб відчути некомфортну спеку. Синоптики фіксують температуру 30+ та не дають обнадійливих прогнозів на покращення ситуації. При цьому погода на Півдні не так вже й істотно відрізняється від решти території країни. Кілька порад, як зменшити вплив на здоров'я, надала в своїй статті головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач.

https://zn.ua/ukr/ECOLOGY/speka-v-ukrajini.html


Народжуваність в Україні виявилася найнижчою в Європі



Коронавірус призвів до кожної дев'ятої смерті в Україні

Коронавірус не є основною причиною смерті серед українців на даний момент, але кожна дев'ята смерть за січень - квітень 2021 року відбувалась через нього. Крім того, за останній рік відчутно зросла кількість смертей від інших захворювань, асоційованих з Covid-19. Про це розповіла завідувачка відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. Експерт заявила, що на даний момент показник народжуваності в Україні знову найнижчий в Європі.

"Сама коронавірусна інфенкція серед усіх діагностованих причин смерті, скажімо, за січень - квітень 2021 року - це кожна дев'ята смерть. При цьому значне зростання, в порівнянні з минулими роками, було спричинино хворобами органів дихання, зокрема, пневмонія", - розповіла експерт.


https://strana.ua/news/344079-skolko-smertej-v-ukraine-sluchaetsja-iz-za-koronavirusa-dannye-demohrafa.html

Народжуваність в Україні виявилася найнижчою в Європі



Народжуваність в Україні виявилася найнижчою в Європі

Показник народжуваності в Україні самий низький серед країн Європи - на 10 жінок народжується 12 дітей. Про це розповіла завідувачка відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. Експерт заявила, що на даний момент показник народжуваності в Україні знову найнижчий в Європі.

"Сьогодні народжуваность має дещо вищий показник, ніж у 2001 році, проте вона все одно залишається найнижчою серед країн Європи. Коефіцієнт - 1,2 за 2019 рік (сумарний показник народжуваності - число дітей, яких народжує одна жінка протягом дітородного періоду). Тобто, на 10 жінок народжується 12 дітей. При тому, що в 2012 році цей показник був близьким до середньоєвропейського - на 10 жінок народжувалося 15 дітей. А щоб населення оновлювалося хоча б в незмінній чисельності, на кожну жінку показник повинен бути 2,1-2,2 ", - уточнила демограф.


https://strana.ua/news/344096-rozhdaemost-v-ukraine-sehodnja-samaja-nizkaja-v-evrope.html

Гідна праця по-українськи



Гідна праця по-українськи

15 липня 2021 року на сайті міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» під такою назвою опубліковано статтю заступника директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктора економічних наук Олени Макарової та провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, кандидата економічних наук Ірини Новак, що містить аналіз та пропозиції про внесення змін до індикаторів гідної праці в Національних цілях сталого розвитку до 2030 року.

Більш детально: https://zn.ua/ukr/macrolevel/hidna-pratsja-po-ukrajinski.html


Демограф розповіла, скільки дітей в Україні з'являються на світ за допомогою технологій ЕКЗ і донорства



Демограф розповіла, скільки дітей в Україні з'являються на світ за допомогою технологій ЕКЗ і донорства

Двоє-троє дітей з кожної сотні немовлят в Україні з'являються на світ за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Про це розповіла завідувачка відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило.

"В Україні зараз 2-3% усіх дітей народжується за допомогою таких технологій (в 2019 році число таких народжень склало 11827). Це не так багато від загальної кількості новонароджених, але тим не менш, обсяги надання таких послуг з року в рік збільшуються. При цьому в Україні жінки починають вдаватися до використання репродуктивних технологій набагато раніше, ніж у Європі. Тому, при інших рівних умовах і ймовірність успішного застосування відповідних методів вище (у молодших за віком жінок) ", - стверджує Курило.


https://strana.ua/news/343901-skolko-detej-v-ukraine-pojavljajutsja-na-svet-s-pomoshchju-eko-ili-banka-spermy.html

В Україні кожна п'ята дитина не народжується через аборт



В Україні кожна п'ята дитина не народжується через аборт

Кількість абортів в Україні складає 22-25 випадків в перерахунку на 100 живонароджених. Тобто, приблизно однієї п'ятої з кількості усіх вагітностей в Україні перериваються шляхом аборту. Про це розповіла завідувачка відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. При цьому, за словами демографа, частота абортів в Україні за роки незалежності суттєво знижується. Але все одно частота абортів в Україні вище, ніж у західних країнах.

https://strana.ua/news/343848-v-ukraine-abortom-zakanchivaetsja-pjataja-chast-beremennostej.html


Демограф розповіла, чому українці відкладають шлюб або взагалі не хочуть одружуватися



Демограф розповіла, чому українці відкладають шлюб або взагалі не хочуть одружуватися

Українська молодь все частіше відкладає шлюб на більш пізній вік. Про це розповіла завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. Середній вік вступу в перший шлюб у чоловіків сьогодні становить майже 29 років, у жінок - близько 26 років. Демографиня вважає, що зниження бажання молодих українців мати зареєстрований шлюб є виявом загальноєвропейських тенденцій в сфері шлюбно-сімейних відносин. Експертка також прокоментувала, що популярна думка щодо потреби насамперед жінок в шлюбі - всього лише стереотип. Насправді в контексті тривалості життя шлюб є більш "вигідним" для чоловіків, що підтверджено соцдослідженнями.

https://strana.ua/news/343931-pochemu-ukraintsy-otkladyvajut-brak-ili-voobshche-ne-khotjat-zhenitsja.html


У 2020 році населення України зменшилося на чисельність обласного центру



У 2020 році населення України зменшилося на чисельність обласного центру

У минулому році Україна втратила чисельність населення, яку можна порівняти з числом жителів середнього обласного центру - такого, як, наприклад, Вінниця. Це сталася через перевищення числа смертей над числом народжень. Про це розповіла завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. Експерт стверджує, що останнім часом рівень депопуляції в Україні зростає.

"Зараз вже відчувається дефіцит робочої сили, зростає демографічне навантаження на працездатне населення. За рахунок депопуляції ми щороку втрачаємо населення середнього обласного центру, майже такого, як Вінниця. Зараз Україна - в трійці країн з найвищою природним спадом населення", - заявила Ірина Курило.


https://strana.ua/news/343862-demohraf-rasskazala-k-chemu-privodit-nizkaja-rozhdaemost-i-vysokaja-smertnost-v-ukraine.html

Коронавірус призвів до антирекорду за кількістю шлюбів в Україні



Коронавірус призвів до антирекорду за кількістю шлюбів в Україні

За 2020 рік зареєстровано найменшу кількість шлюбів за період незалежності України - 168 тисяч, розлучень - 120 тисяч. У той же час в 2019 році зареєстрували 238 тисяч шлюбів і 138 тис. розлучень. За словами завідуючої відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило, у цього явища є кілька причин.

"Зниження чисельності шлюбів, розлучень і будь-яких інших демографічних подій вже тривалий час в Україні пояснюється скороченням чисельності населення. До речі, відразу ж після Майдану і початку війни, в 2014-2015 рр., спостерігалося короткочасне підвищення саме рівня шлюбності, яке можна пояснити умовами військової погрози, своєрідним мобілізаційним ефектом. Коли сім'я грає роль амортизатора несприятливих зовнішніх подій, близькі люди намагаються триматися разом", - пояснила Ірина Курило.


https://strana.ua/news/343837-karantin-iz-za-koronavirusa-v-proshlom-hodu-povlijal-na-brakorazvodnyj-protsess-v-ukraine.html

Всесвітній день народонаселення: чи можна зупинити вимирання України



Всесвітній день народонаселення: чи можна зупинити вимирання України

11 липня відзначають Всесвітній день народонаселення. Загальновідомо, що Україні нема чого святкувати: чисельність населення нашої країни вже тривалий час скорочується рекордно високими темпами. Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило розповіла GreenPost про те, що відбувається з кількістю українців і що з цим можна зробити.

https://greenpost.ua/news/vsesvitnij-den-narodonaselennya-chy-mozhna-zupynyty-vymyrannya-ukrayiny-i34586


Чи вплине збільшення виплат при народженні дітей на демографічну ситуацію. Відповідає науковець



Всесвітній день народонаселення: чи можна зупинити вимирання України

Сучасна сімейна політика та збільшення виплат при народженні дитини можуть допомогти людям народити дітей, яких вони хочуть, але не збільшать кількість багатодітних родин. Про це в ефірі Українського радіо розповів старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук Борис Крімер.

"Приймаючи певні інструменти підтримки батьків, ми не спонукаємо їх народжувати нових дітей. Ми допомагаємо їм народити тих дітей, яких вони хочуть. Якщо на першу дитину наважуються практично всі, хто хочуть дітей, то з другою дитиною вже складніше. Цей потенціал від однієї до другої дитини — це той простір, де сімейна політика і всі ці інструменти можуть якось повпливати. Тобто навіть якщо буде підтримка, то суцільної масової багатодітності не станеться. Це фактично історичне минуле зараз", — зазначив він.


https://suspilne.media/146143-ci-vpline-zbilsenna-viplat-pri-narodzenni-ditej-na-demograficnu-situaciu-vidpovidae-naukovec/
http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=96264

 Елла ЛІбанова в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу Фокус 2021»



Елла ЛІбанова в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу "Фокус" 2021»

Українська вчена з року в рік вказує як уряду, так і всім українцям на проблеми, що заважають розвитку країни. Інститут демографії та соціальних досліджень на початку 2021 року поінформував про зростання рівня бідності в країні та демографічні проблеми, які призводять до вимирання нації через низьку народжуваність і високу смертність.
При цьому Елла Лібанова не підтримує ініціативу влади стимулювати народжуваність підвищенням виплат при народженні дитини. Вона вважає, що такий крок, навпаки, посприяє зростанню числа бідних українців. Лібанова наголосила, що до питання збільшення народжуваності необхідно підходити комплексно: розвивати всі сфери суспільства, збільшувати доходи населення.

"Демографічна політика не повинна бути тупою. Дати гроші, щоб відразу всі народили дітей, на мій погляд, тупий спосіб", — впевнена академік.


https://focus.ua/uk/ratings/486307-100-samyh-vliyatelnyh-zhenshchin-ukrainy-po-versii-zhurnala-fokus-2021/list/2928/ella-libanova

Наскільки перепис населення через інтернет може бути точним. Пояснюють експерти



Наскільки перепис населення через інтернет може бути точним. Пояснюють експерти

Уряд планує у 2023 році провести Всеукраїнський перепис населення. Як повідомив міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов, його проводитимуть, зокрема, і через інтернет, а ідентифікувати українців будуть за номером телефону. Наскільки такий перепис буде точним та що потрібно для його проведення – в ефірі Українського радіо розповіли заступник директора з наукової роботи Українського інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Олександр Гладун та IT-юристка Катерина Дубас.

https://suspilne.media/amp/143218-naskilki-perepis-naselenna-cerez-internet-moze-buti-tocnim-poasnuut-eksperti/


Застосування тарифної, грейдової та інших систем оплати праці на підприємствах ГМК України в сучасних умовах



Засідання круглого столу на тему: «Застосування тарифної, грейдової та інших систем оплати праці на підприємствах ГМК України в сучасних умовах»

24 червня 2021 року відбулося засідання круглого столу на тему: «Застосування тарифної, грейдової та інших систем оплати праці на підприємствах ГМК України в сучасних умовах», організованого Профспілкою металургів і гірників України. Мета заходу - узагальнення практичного досвіду із застосування систем оплати праці на підприємствах ГМК України та вироблення позиції учасників круглого столу щодо бачення проблем, недоліків існуючих систем оплати праці, перспектив їх удосконалення на принципах колективно-договірного регулювання оплати праці.
В обговоренні теми взяли участь фахівці Профспілки металургів і гірників України, Федерації профспілок України, Федерації металургів України, Міністерства економіки України, представники органів виконавчої влади та наукових установ. Провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, кандидат економічних наук Ірина Новак виступила з доповіддю «Витрати на робочу силу: аналіз даних для ГМК України»
За результатами обговорення рекомендацій і можливих спільних заходів з удосконалення політики оплати праці на підприємствах ГМК України, висловлених учасниками круглого столу, була прийнята резолюція.

Програма круглого столу
Презентація


Україна не буде пустелею, питання в тому – хто житиме на цій землі, - демограф Елла Лібанова



Всеукраїнський форум "ЗДОРОВА УКРАЇНА"

Форум проводиться з метою популяризації здорового способу життя, розвитку спортивної інфраструктури у громадах, доступності спорту для всіх верств населення, інклюзії та безбар’єрності у спорті. На третій день - “Життєлюбна Україна” спікери висловлять своє бачення продовження тривалості та якості життя українців, про необхідність профілактики захворювань, а не лікування, методи боротьби зі стресом та екологічні фактори, які впливають на здоров’я. Участь у І сесії "Підвищення тривалості життя як державна стратегія" візьме директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, Елла Лібанова.

https://ukraine30.com/healthy_ukraine/
https://www.youtube.com/watch?v=BlWrjHJcDgY
https://www.youtube.com/watch?v=-y5JSnzAVrc


COVID-19: соціально-економічні втрати 2020 року та потенційні ризики



COVID-19: соціально-економічні втрати 2020 року та потенційні ризики

У випуску № 6 (2021) журналу "Вісник Національної академії наук України" вийшла друком стаття COVID-19: соціально-економічні втрати 2020 року та потенційні ризики директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України, академіка-секретаря Відділення економіки НАН України, Елли Лібанової.

https://doi.org/10.15407/visn2021.06.042


Ковід + економічна нестабільність = зниження народжуваності



Ковід + економічна нестабільність = зниження народжуваності

Демографи кажуть, що у нестабільні часи народжуваність завжди падає. Хоча багаті країни відчули цю тенденцію і раніше.
Завідувачка відділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Ірина Курило каже, що відчутне зниження народжуваності в Україні в минулому році почалося з вересня.

«Ковід і економічна нестабільність вплинули на прийняття рішень про народження дитини. Порівняно з попередніми роками, найбільше зниження відбулося саме восени. Падіння народжуваності продовжується і зараз. Взагалі, народжуваність завжди реагує на періоди невизначеності, потрясіння. Це можуть бути як соціально-економічні чи епідемічні потрясіння, воєнні умови. Тобто навіть на рівні відчуттів люди розуміють, що зараз не найбільш сприятливий час для того, щоб народжувати дитину», – пояснює Ірина Курило.
Вона додає, що при цьому ми й так останніми роками на найнижчому рівні за народжуваністю в Європі. Якщо з 2002 по 2012 роки в Україні спостерігалося зростання народжуваності з найвищими показниками в 2010-2012 роки, то потім розпочалося щорічне зниження.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3267391-kovid-ekonomicna-nestabilnist-znizenna-narodzuvanosti.html?fbclid=IwAR0qIuUGZb64F0yeBCo0QlzBLx2EZo9qnXuEULmW4WC5FUeoOxIZIncocJ4

Україна не буде пустелею, питання в тому – хто житиме на цій землі, - демограф Елла Лібанова



Україна не буде пустелею, питання в тому – хто житиме на цій землі, - демограф Елла Лібанова

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю виданню «Телеграф» розповіла, як подолати демографічну кризу в Україні, чому нам конче треба провести перепис населення та яка країна стала центром тяжіння українських мігрантів.

https://telegraf.com.ua/ukr/ukraina/obshhestvo/5653677-ukrayina-ne-bude-pusteleyu-pitannya-v-tomu-hto-zhitime-na-tsiy-zemli-demograf-ella-libanova.html


Відбулась презентація аналітичного звіту «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні»



Відбулась презентація аналітичного звіту «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні»

10 червня заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко взяв участь у презентації аналітичного звіту Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні». Звіт підготовлений спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України та містить аналіз оцінки впливу програм соціального захисту на зменшення бідності в Україні, зокрема в період пандемії.
Мета звіту – надати аналіз поточної ситуації щодо дитячої бідності й дитячої нерівності, вивчити тенденції та розробити рекомендації для підтримки Уряду України у процесі прийняття рішень, скерованих на подолання бідності.
193 члени Організації Об’єднаних Націй відповідно до Цілей сталого розвитку взяли на себе зобов’язання зменшити бідність дітей. Серед цих країн є й Україна.
Віталій Музиченко запевнив, що презентовані аналітичні матеріали стануть у нагоді під час формування та реалізації документів, спрямованих на скорочення масштабів бідності, зокрема серед найбільш уразливих груп населення, насамперед сімей з дітьми.

https://www.kmu.gov.ua/news/vidbulas-prezentaciya-analitichnogo-zvitu-bidnist-ta-nerivni-mozhlivosti-ditej-v-ukrayini


Представлено результати дослідження очікувань українців від державної житлової політики



Представлено результати дослідження очікувань українців від державної житлової політики

Для вивчення і узагальнення думок громадян України щодо житлової політики держави, щоб зробити житлову політику більш орієнтованою на реальні потреби людей, Держмолодьжитло за сприяння Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України організувало і провело дослідження «Зв’язок світоглядних очікувань українців з житловою політикою держави».
Збирання інформації відбувалося методом онлайн-опитування з 19 квітня до 17 травня 2021 р. Відповіді на анкету надали 1149 респондентів.
З повними результатами соціологічного дослідження та презентацією можна ознайомитися на сайті Держмолодьжитла.

https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/novyny/predstavleno-rezultaty-doslidzhennia-ochikuvan-ukraintsiv-vid-derzhavnoi-zhytlovoi-polityky


Серце в епоху COVID-19



Серце в епоху COVID-19

Крім коронавірусу, людству загрожують ще й серцево-судинні захворювання. Кілька порад, як зберегти радість серця на карантині надала в своїй статті головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач.

Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:
https://zn.ua/ukr/HEALTH/sertse-v-epokhu-covid-19.html


Недитячий час. Чому народжуваність в Україні за роки незалежності впала майже вдвічі і стала однією з найнижчих у Європі



Недитячий час. Чому народжуваність в Україні за роки незалежності впала майже вдвічі і стала однією з найнижчих у Європі

За останні 30 років українці втратили інтерес до дітей: народжуваність упала майже вдвічі і стала однією з найнижчих у Європі. Серед причин спаду — демографічні хвилі, економічні потрясіння, соціальна незахищеність жінок, а також зростання кількості співгромадян, які навідріз відмовляються мати дітей. За словами демографів, на дітонародження в Україні сьогодні впливають як сучасні суспільні установки, так і низка об'єктивних економічних чинників.

«Є загальні причини: подорожчання дітей, кар'єрні прагнення жінок, подовження термінів освіти, соціально-політичні катаклізми останніх 30 років», — називає лише верхівку айсберга Ірина Курило, заввідділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/narodzhuvanist-v-ukrajini-odna-z-naynizhchih-u-yevropi-filosofiya-chayldfri-abo-ekonomichnih-potryasin-50163834.html

Україна 30: куди їдуть працювати українці, на яке майбутнє розраховувати? | Розклад Кулініча



Україна 30: куди їдуть працювати українці, на яке майбутнє розраховувати? | Розклад Кулініча

Українець 2050: як буде виглядати громадянин? Чого будуть варті соціальні гарантії держави? Міграція до України: хто приїде до нас замість заробітчан? Чи стануть мігранти “новими українцями” та носіями автохтонної української моралі?
Гості студії: Олексій Позняк, кандидат економічних наук, завідувач Відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України та Анатолій Пешко, Громадський діяч, академік і Перший Віце-президент Академії економічних наук України.

https://www.youtube.com/watch?v=0bsGvZDTyZk


Зарплати українців перерахують: в уряді назвали дати та нові суми



Зарплати українців перерахують: в уряді назвали дати та нові суми

Вже в цьому році мінімальна заробітна плата до збільшиться 6,5 тис. грн. В Україні мінімальна зарплата за три роки збільшиться з 6 до 7,6 тис. грн. Наступного року підвищення становитиме всього 200 грн. Так, із грудня «мінімалка» 2021-го збільшиться до 6,5 тис. грн, а з жовтня 2022-го – всього до 6,7 тис. грн. Про це йдеться в затвердженій бюджетній резолюції. З тим, що виправити ситуацію без кардинального підвищення мінімалки не можна, погоджується і вчена, старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень при Національній академії наук Людмила Черенько.

«Те, що може допомогти, це кардинальне підвищення мінімальної зарплати ... Ми бачили результат від підвищення мінімалки 2017-го. Тоді росли всі показники, це був просто вододіл. Отримали шикарний результат. Усе пішло вгору. Як саме підвищувати, потрібно обговорювати. Це складне питання», – розповідає Черенько.


https://glavcom.ua/economics/finances/zarplati-ukrajinciv-pererahuyut-v-uryadi-nazvali-dati-ta-novi-sumi-760462.html

Нове підвищення пенсійного віку в Україні: експертка розкрила деталі



Нове підвищення пенсійного віку в Україні: експертка розкрила деталі

Нове підвищення пенсійного віку в Україні є вимушеним кроком, подібні процеси зараз відбуваються в Європі та всьому світі. Про це в ефірі програми "Сьогодні День" на телеканалі "Україна 24" розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко, коментуючи законопроєкт нардепів від "Слуги народу" щодо підвищення пенсійного віку. Ткаченко прокоментувала норму документа, згідно з якою жінок, які у відпустці з догляду за дітьми, відправлятимуть на пенсію раніше. Вона зазначила, що такий крок не буде стимулювати народжуваність:

"Звичайно, що ні. Люди, які народжують дітей, не думають про пенсію. Ніхто не буде народжувати дітей для того, щоб раніше піти на пенсію. Це занадто далека перспектива, і держава навіть не може гарантувати, що до того часу, поки людина доживе до 60 років, коли це ще буде... Тобто це дуже віддалений термін, і всі ми розуміємо, що пенсійний вік у нас буде підвищуватись".


https://ukraina24.segodnya.ua/ua/dengi-news/10483-novoe-povyshenie-pensionnogo-vozrasta-ekspert-ocenila-ideyu-slug-naroda

В Україні зняли перший повнометражний документальний фільм про освіту



В Україні зняли перший повнометражний документальний фільм про освіту

Ексочільник Київської області Михайло Бно-Айріян представив вже другий повнометражний фільм зі свого нового проєкту "7 фільмів Бно-Айріяна". Фільм отримав назву "2045: Нова національна ідея", а його темою стала освіта, яка, на думку автора, може виховати нове покоління молоді, здатне на перетворення України на сучасну сильну європейську державу.
В основі сюжету – історії 60 героїв, серед яких вчителі, директори шкіл, викладачі університетів, ректори та керівники освітніх закладів освіти, талановиті школярі та студенти, засудженні неповнолітні та військові кадети, академіки та молоді науковці.
До створення фільму також долучились відомі науковці та лідери громадської думки в освітній сфері. Серед них – Михайло Винницький, керівник Секретаріату національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України; Зоя Литвин, голова ГС "Освіторія", засновниця премії для вчителів-новаторів Global Teacher Prize Ukraine; Олександр Жук, найкращий вчитель України у 2020 році; Юрій Бобало, ректор "Львівської політехніки"; Владика Борис Гудзяк, почесний президент "Українського католицького університету", Олександр Поважний, ректор університету "Метінвест Політехніка", Віктор Бронюк, лідер гурту "ТІК" та багато інших.

https://24tv.ua/ukrayini-znyali-pershiy-povnometrazhniy-dokumentalniy-novini-ukrayini_n1643585/amp


«А діти коли?» Чому в Україні дедалі менше народжують і чого чекати через 10 років



«А діти коли?» Чому в Україні дедалі менше народжують і чого чекати через 10 років

У всьому світі рівень народжуваності зменшується. Минулого року в Україні зафіксували найнижчу народжуваність за останнє десятиліття — якщо порівняти з 2010 роком, вона зменшилася на 40%. А нині у зв’язку з пандемією коронавірусу й економічною кризою люди почали ще й відкладати народження дітей до стабільніших часів. Перспектив того, що найближчими роками рівень народжуваності зростатиме, немає. За найгіршими прогнозами демографів, у 2030 році в Україні одна жінка за життя народжуватиме одну дитину.
Політична, економічна та соціальна нестабільність у країні впливають на рівень народжуваності, каже демографка Ірина Курило. Сімейні пари схильні до того, щоб відкладати батьківство, якщо вони не впевнені у найближчому майбутньому. Особливо, якщо це стосується народження другої чи третьої дитини, а подеколи й першої.
Така ситуація була характерною для 90-х, коли на тлі трансформацій, політичної та економічної криз люди народжували мало.

«Будь-які потрясіння, погіршення соціально-економічних умов супроводжуються падінням народжуваності. Але це залежить не тільки від економічних чинників, а й від будь-якої нестабільності», — каже демографка.
в Європі також є проблема недостатньої народжуваності. Там сумарний показник не підіймається до рівня, який потрібен для відтворення населення. Щоб принаймні заміщувалося покоління батьків, кожна жінка мала б народжувати двох і більше дітей.

https://hromadske.ua/posts/a-diti-koli-chomu-v-ukrayini-dedali-menshe-narodzhuyut-i-chogo-chekati-cherez-10-rokiv

Скільки людей живе в Україні та чому держава затягує перепис населення? | Апостроф ТВ



Скільки людей живе в Україні та чому держава затягує перепис населення?

Гостею студії Апостроф ТВ стала Елла Лібанова, науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України.
Теми, що обговорювалися:
Як скоротилося населення України у 2021 році?
Найчастіше українці помирають від серцево-судинних захворювань
Чоловіки на просторах екс-СРСР живуть на 10 років менше аніж чоловіки у Європі
В Україні збільшується смертність
Як повинен проходити перепис населення в Україні?
Які проблеми виникнуть під час перепису населення?
Що таке демографічні регістри?
Україні дуже необхідні переписи, щоб розуміти хто живе у державі
Найпопулярніші професії майбутнього
Як навчати дітей під час пандемії коронавірусу?

https://youtu.be/OGYmu4ioM6I


Cесія Загальних зборів Національної академії наук України. Елла Лібанова



Cесія Загальних зборів Національної академії наук України

27 травня 2021 року відбулася річна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було підбито підсумки діяльності Академії в 2020 році та розглянуто її завдання на наступний період.У межах обговорення звітної доповіді виступили директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова, генеральний конструктор ДП «Івченко-Прогрес» член-кореспондент Ігор Кравченко, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік Вадим Локтєв, начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, генерал-майор, доктор технічних наук Ігор Чепков, генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, член Президії НАН України академік Володимир Семиноженко, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України Микола Шульга, академік-секретар Відділення загальної біології академік Володимир Радченко, голова Національного фонду досліджень України академік Леонід Яценко, завідувач відділу Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України академік Тетяна Пріхна, директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України член-кореспондент Володимир Осадчий, директор Київського академічного університету академік Олександр Кордюк, директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України член-кореспондент Богдан Ажнюк, член Президії НАН України академік Антон Наумовець.

https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7844&fbclid=IwAR2qjgBCU2jADxoTzuH0hPiB1PjCyiu698PK5CePpSMVRpmd5OKerCvlZSs


Cесія Загальних зборів Національної академії наук України. Елла Лібанова



Відкриття нових фактів про голод 1932-1934 років в Радянській Україні - Олег Воловина - Україна, 2008 та 2014 роки

Олег Воловина розповів про досягнення у дослідженні проблематики Голодомору в Україні у 1932-1934 рр. Свій перший грант Fulbright він розпочав у вересні 2008 року в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. Саме тут відбулася його зустріч з Рудницьким Омеляном Павловичем, який збирав документи про Голодомор 1932-1934 рр., а також ознайомив дослідника з історією Інституту.
Інститут, створений у 1918 році, був першим у своєму роді в Європі. Його співробітники провели великий аналіз демографічної ситуації в радянській Україні в 1920-30-ті роки, що спричинило закриття інституту в 1938р., розстріл та вислання його дослідників до Сибіру.
Повторене відкриття Інституту сталося у 1992 році, завдяки відданості його демографів, які врятували та розмістили у бібліотеці Інтитуту більшість його робіт.
Саме знання та детальний демографічний аналіз Омеляна Рудницького про цю трагічну подію надали змогу просунутися далі у розумінні Голодомору.
Пан Воловина змінив тему свого дослідження, повідомивши про таку ситуацію Фулбрайт в Україні. Його прохання було схвалено. в результаті було сформовано дослідницьку групу та розпочато новий проект, що дозволило відкрити новий напрямок демографічних досліджень, налагодило взаємовигідну співпрацю між українськими та американськими вченими та дало початок дослідницькому проекту, який зробив значний внесок у наше знання про Голодомор.
Проект тривав без перерв завдяки другому гранту Фулбрайта вченого, отриманого у 2014 році, фінансовій підтримці Гарвардського українського науково-дослідного інституту (HURI) та Фонду українознавства. Результати дослідження були опубліковані в книгах та наукових журналах, таких як Canadian Studies on Population, Nationalities Papers та Journal of Genocide Studies. Було зроблено значний демографічний внесок у проект HURI “Голодомор Мапа”. Результати широко використовуються у книзі “Червоний голод: війна Сталіна проти України”, лауреата Пулітцерівської премії Енн Епплбаум.
Усі проведені дослідження були виконані спільними зусиллями, а публікації мають спільне авторство. Олег Воловина отримав від колег з Інституту солідну освіту з історичної демографії України, та поділився власним досвідом відносно західних наукових стандартах щодо того, як саме готувати статті до публікації в рецензованих журналах.

https://fulbright.org/2021/05/15/discovering-new-facts-about-the-1932-34-famine-in-soviet-ukraine-oleh-wolowyna-ukraine-2008-and-2014/?fbclid=IwAR0jz7Qa9uCIb-hFA3pde4asW2if0jPEmMVwk-N2Ydb2CIGv8usoXZvofPo


Світ старіє, а народження дітей усе частіше відкладають на потім. Чи нормально взагалі не хотіти нащадків?



Світ старіє, а народження дітей усе частіше відкладають на потім. Чи нормально взагалі не хотіти нащадків?

Ірина Курило, завідувачка відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, стверджує, що чисельність населення світу продовжує збільшуватися, однак темпи цього зростання вже відчутно нижчі, ніж кілька десятиліть тому:

«У той час як у Європі розвивається депопуляція, в деяких африканських країнах зберігаються високі темпи народжуваності при низькому рівні економічного розвитку. Але з часом навіть країни з високою народжуваністю будуть проходити через демографічний спад. Тобто проблема полягає не в швидкому, а в нерівномірному зростанні чисельності населення планети. Прогнози про перспективи такого вже шаленого перенаселення з катастрофічними наслідками — швидше аларміські. Адже планету можна зробити непридатною для життя вже з нинішньою чисельністю населення.

Процес зниження народжуваності можна прискорити, якщо проводити інформаційно-просвітницькі заходи, формувати контрацептивну культуру і підвищувати рівень освіченості населення. А поступова модернізація у країнах зі швидким зростанням населення, технологічні досягнення і без того з часом призведуть до падіння народжуваності».

https://birdinflight.com/uk/svit/20210525-childbirth.html

Спрощення трудового законодавства, яке ускладнить усім життя



Спрощення трудового законодавства, яке ускладнить усім життя

У парламенті зареєстровано законопроєкт (№5371 від 13.04.2021), що має «подарувати» бізнесу спрощення регулювання трудових відносин. Чи дійсно це так дізнавалася в своїй статті провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Ірина Новак.

Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:
https://zn.ua/ukr/macrolevel/sproshchennja-trudovoho-zakonodavstva-jake-uskladnit-usim-zhittja.html


За три місяці мінус місто: в Україні смертність б'є всі рекорди, і це ще не найбільша біда



За три місяці "мінус" місто: в Україні смертність б'є всі рекорди, і це ще не найбільша біда

В Україні стрімко зростають темпи смертності населення. За останніми даними Державної служби статистики, з початку року (з січня по березень) в країні померло 174 тисячі осіб. За аналогічний період минулого року смертність була нижчою на 25 тисяч осіб, що можна порівняти з чисельністю населення таких міст як, наприклад, Вишгород або Переяслав. Від чого помирають українці, і чому ця статистика погіршується від місяця до місяця - прокоментували директор Інституту демографії та соціальних досліджень М.В. Птухи Елла Лібанова та провідний науковий співробітник Павло Шевчук.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2021-05-24/za-tri-mesyatsa-minus-gorod-v-ukraine-smertnost-bet-vse-rekordyi-i-eto-esche-ne-samaya-bolshaya-beda/39769


Статистика щодо #COVID19: що можуть приховувати цифри



Статистика щодо #COVID19: що можуть приховувати цифри?

Надлишкова смертність: 2021 рік проти 2020.
Обмеження і локдауни: як COVID-19 впливає на добробут українців.
Вакцинація в цифрах.
Які можливості дає вакцинація від COVID?
Демографічна ситуація в Україні в контексті пандемії COVID-19.

Про ці питання в інтерв’ю медичного експерта ЮНІСЕФ Катерини Булавінової з Еллою Лібановою - академіком НАН України, директором Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

https://www.youtube.com/watch?v=Om5WVOdkFoE


Статус держави визначають економіка та чисельність населення



Статус держави визначають економіка та чисельність населення

Демографічні процеси не просто віддзеркалюють певні події, а й визначають перебіг світової історії та долю окремих країн і народів. У серпні Україна святкуватиме 30-річчя Незалежності, тож час підбивати підсумки. Про те, скільки нас нині, що за прогнозами вчених чекає на державу у майбутньому і хто вірить у нас більше, ніж ми самі, «Голосу України» розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України член-кореспондент НАНУ доктор економічних наук Олександр Гладун

http://www.golos.com.ua/article/345882


Україномовний Донбас та «Воронеж наш!», або Як демографічні дослідження допомагають тримати в тонусі державний імунітет



Україномовний Донбас та «Воронеж наш!», або Як демографічні дослідження допомагають тримати в тонусі державний імунітет

Недофінансовувати науку — шкідливо і для здоров’я, і для національної безпеки. Адже вчасно проведені історичні та демографічні дослідження допомагають тримати в тонусі державний імунітет. У цьому ми переконалися під час інтерв’ю із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олександром Гладуном. Науковець показав раритетні видання, здатні пролити світло на спотворені російською пропагандою сторінки нашої історії та спростувати нав’язані ворогом міфи про «ісконно русские территории» та «русскоязычные регионы», які насправді навіть за часів царату були україномовними. За даними першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року, у Харківській губернії «малоросійською» (себто українською) мовою говорили 2 мільйони 9,4 тисячі людей, а на «великорусском» — лише 441 тисяча! В «Тавріческой губернії», куди входив і Сімферополь, українською говорили понад 611 тисяч, а російською — майже 404 тисячі. У кращих традиціях російського імперського дискурсу варто було б вигукнути: «Воронеж наш!», адже, за даними тогочасного перепису, серед мешканців Воронезької губернії українською говорили майже мільйон опитаних! Цікаво простежити мовні тенденції за радянським переписом 1926 року: на той час Донбас (Сталинську, Луганську і Артемівську округи) відносили до Гірничого підрайону. В Артемівській окрузі українською говорили майже удвічі більше мешканців, ніж російською — 461 тисяча.

http://www.golos.com.ua/article/345830


Затверджено новий склад Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО – рішення Уряду



Затверджено новий склад Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО – рішення Уряду

12 травня 2021 року, Урядом затверджено новий склад Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Рішення прийнято у зв’язку із закінченням строку повноважень Конкурсної комісії, склад якої було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 41.
До нового складу Комісії увійшла Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук.

https://www.kmu.gov.ua/news/zatverdzheno-novij-sklad-konkursnoyi-komisiyi-z-vidboru-chleniv-nazyavo-rishennya-uryadu


Нагорода Премією імені Гуттенбаха авторів кращої статті минулого року в часописі Nationalities Papers



Нагорода Премією імені Гуттенбаха авторів кращої статті минулого року в часописі Nationalities Papers

8 травня 2021 року на заключному засіданні конференції the ASN World Convention 2021 (Асоціація з дослідження національностей, Колумбійський університет, Нью-Йорк) було оголошено рішення про переможця цього року у категорії найкраща стаття, опублікована у журналі Nationalities Papers.
Стаття “Regional 1932–1933 Famine Losses: A Comparative Analysis of Ukraine and Russia”, яка була підготовлена співробітниками Інституту Nataliia Levchuk, Oleh Wolowyna (University of North Carolina at Chapel Hill,) Omelian Rudnytskyi, Alla Kovbasiuk, and Natalia Kulyk і вийшла друком в Nationalities Papers, 2020, Vol. 48, Issue 3, Cambridge University Press, отримала престижну нагороду the Huttenbach Prize як найкраща стаття, опублікована 2020-ого року у цьому журналі
Починаючи з 2016 року, the Huttenbach prize присуджують щорічно на основі рішення обраного комітету про кращу статтю, опубліковану у Nationalities Papers, що є мультидисплінарним науковим журналом (квартиль рейтингу Scopus Q1) з фокусом на країнах Центральної, Східної та Південно-східної Європи, Росії, України, Кавказу та інших.

https://www.asnconvention.com/asn-2021-awards?fbclid=IwAR2w4TazmSVEJ0_-Li-rQZrkXl5dD79-SPWI1STgWy5iueLRw0ktN8Iy6Q0
http://history.org.ua/uk/post/45937


Chernobyl/Chornobyl Project



Чорнобильська катастрофа: презентація нового проекту MAPA

Напередодні 35-ї річниці Чорнобильської атомної катастрофи розпочато новий проект "Chernobyl/Chornobyl Disaster" для посилення розуміння тривалих наслідків катастрофи. В контексті проекту 28 квітня відбулася панельна дискусія з обговорення майбутніх напрямів досліджень та картографування, де учасники поділилися першими результатами своєї роботи, включаючи організацію веб-сайту, переселення населення із зони відчуження Чорнобиля, вплив катастрофи на схеми міграції та інші демографічні процеси в Україні. З презентацією демографічних наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні виступила головний науковий співробітник, д.е.н., Левчук Наталія Михайлівна.

Посилання на сторінку проекту: https://gis.huri.harvard.edu/chornoby
Посилання на подію: https://huri.harvard.edu/event/MAPA-chernobyl-chornoby
Трансляція на Youtube: https://youtu.be/x_LAJNH60EM


Бідність населення України: основні тенденції та профілі



Бідність населення України: основні тенденції та профілі

27 квітня 2021 року, на засадах співпраці кафедри статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту та сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, було проведено відкриту онлайн лекцію з використанням платформи Zoom на тему: «Бідність населення України: основні тенденції та профілі», на яку було запрошено усіх зацікавлених.
З основними теоретичними та практичними аспектами й особливостями бідності населення України присутніх ознайомив Шишкін Владислав Сергійович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, сектор дослідження рівня життя населення.

http://nasoa.edu.ua/novyny/bidnist-naselennya-ukrayini-osnovni-tendentsiyi-profili/


Захист Лібанова

Засідання спеціалізованої ради Д 26.006.03 Лібанова Е.М.

Під'єднатися до конференції Zoom
https://zoom.us/j/99698848271?pwd=NEc0MEhpek0rZStIODlMeUpTMUMvdz09

Идентификатор конференции: 996 9884 8271
Код доступа: 967506


Зв'язок світоглядних очікувань громадян з житловою політикою держави

Шановні колеги!
Запрошуємо вас взяти участь у опитуванні «Зв'язок світоглядних очікувань громадян з житловою політикою держави», яке проводить Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) за сприяння Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України. Опитування проводиться з метою вивчення і узагальнення думок громадян щодо їхніх очікувань від житлової політики держави для того, щоб державна житлова політика була якомога більше орієнтованою на реальні потреби людей.
Результати опитування будуть представлені знеособлено, в узагальненому вигляді. Просимо вас приділити 10 хвилин часу і відповісти на запитання анкети. Ваші відповіді допоможуть зробити умови житлових програм зручними для вас і сприятимуть підвищенню ефективності житлової політики держави. Заздалегідь дякуємо вам за участь в опитуванні та спільну роботу над осучасненням житлової політики держави!

Посилання на сторінку опитування


Чому українці переїздять у Польщу



Чому українці переїздять у Польщу?

Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного в Польщі, 46,4% українських працівників мають наміри залишитися жити у цій країні. Крім того, значно зросли прагнення українських заробітчан відкрити власний бізнес у Польщі. Про зовнішню трудову міграцію українців до Польщі та інших країн розповів в ефірі Суспільної студії на телеканалі UA:Перший завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк.

https://tv.suspilne.media/video/21319


Більшість українців не хоче відкладати гроші на пенсію: чому так відбувається і що робити



Більшість українців не хоче відкладати гроші на пенсію: чому так відбувається і що робити

Незважаючи на те, що ситуація з пенсіями в Україні щороку погіршується, більше ніж половина громадян (68,5%) вважає, що саме держава повинна забезпечити їм заможну старість. Як свідчать дані опитування аналітичного центру CASE-Ukraine, лише кожен п'ятий українець (18,8%) готовий самостійно забезпечувати своє життя на заслуженому відпочинку.
Директорка Інституту демографії ім. Птухи НАНУ Елла Лібанова наголосила, що скепсис населення щодо пенсійних накопичень можна пояснити загальною недовірою, як до держави, так і до наявних фінансових інструментів, які могли б допомогти з самостійною підготовкою до життя в старості. На жаль, в Україні немає жодних механізмів довгострокового збереження пенсійних внесків і страхування їх від інфляції.
Ще однією дуже суттєвою причиною є добробут громадян.

"Люди з низьким доходом у принципі не можуть ще щось відкладати, оскільки майже все витрачається на споживання", – констатує Лібанова.


https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/fea/bilshist-ukraintsiv-ne-hochut-vidkladati-groshi-na-pensiyu-chomu-tak-vidbuvaetsya-i-scho-robiti.htm

Татусі в декреті. Що зміниться для чоловіків, які збираються у відпустку по догляду за дитиною



Татусі в декреті. Що зміниться для чоловіків, які збираються у відпустку по догляду за дитиною

Чоловікам в Україні дозволили брати декретну відпустку. Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє чоловікам брати двотижневу оплачувану відпустку після народження дитини. Взяти таку відпустку може будь-який близький дорослий, який доглядає за дитиною, якщо мати чи батько виховують дитину самостійно. Також законопроєкт дозволяє оформляти відпустку матері або батькові до трьох років. Досі, щоб оформити декрет, чоловік мав надати довідку про те, що мама вийшла на роботу. Докладніше про новації в ефірі Українського радіо розповів кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Борис Крімер.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95693


Чисельність мігрантів з неурегульованим статусом в Україні за оцінкою становить від 37,7 до 60,9 тис



Чисельність мігрантів з неурегульованим статусом в Україні за оцінкою становить від 37,7 до 60,9 тис. осіб

16 квітня 2021 р. відбулася презентація дослідження "Мігранти з неврегульованим статусом в Україні", виконаного творчим колективом у складі фахівців сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України: завідувача сектору Олексія Позняка, старшого наукового співробітника Ірини Майданік, а також головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень за сумісництвом головного наукового співробітника ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України Олени Малиновської та доцента Хмельницького національного університету Олени Овчиннікової. Дослідження проведене на запит Державної міграційної служби України в рамках проекту «Підтримка управління міграцією і притулком в Україні» (IMMIS), реалізованого Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за фінансової підтримки Європейського Союзу.

https://www.iom.org.ua/ua/doslidzhennya-mom-prolyvaye-svitlo-na-nevregulovanu-migraciyu-v-ukrayini

Aналітичне резюме


Закупівля пакунків малюка через ProZorro. Експертка пояснює основні переваги



Закупівля "пакунків малюка" через ProZorro. Експертка пояснює основні переваги

Президент підписав закон, який відновлює закупівлю товарів для "пакунків малюка" через ProZorro. При цьому допомога не зараховується до розміру виплати, яка складає 41280 гривень. Закон дозволить проводити закупівлі товарів для комплектування пакунку малюка на відкритих аукціонах для більш ефективного використання бюджетних грошей. Завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько в ефірі Українського радіо розповіла, чому такий пакунок необхідний маленьким українцям та їхнім батькам

http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95646


Чому через карантин народжуваність в Україні знизилась



Чому через карантин народжуваність в Україні знизилась

Майже на 20 тисяч менше вагітних в Україні було в кінці минулого року, порівняно з 19-м. Це дані Міністерства охорони здоров'я. За цією ж статистикою, кількість вагітностей знижувалася і в попередні роки, але на 5-8 тисяч. Серед причин, як соціальні, так і психологічні та навіть фізіологічні. Коментарі з цього приводу надав старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Борис Крімер.

https://youtu.be/aEcw82BwStg


Названо кількість українців, які працюють, але живуть у бідності



Названо кількість українців, які працюють, але живуть у бідності

Покращення ситуації із бідністю в 2021 році не очікується. В Україні рівень бідності серед громадян, які працюють, торік склав 42,4%. Саме стільки українців не змогли забезпечити гідне життя собі та своїй родині. Зі слів завідувачки сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН Людмили Черенько, цьогоріч поліпшення ситуації не очікується.

https://tsn.ua/groshi/nazvano-kilkist-ukrayinciv-yaki-pracyuyut-ale-zhivut-u-bidnosti-1760974.html


Уряд хоче реформувати пенсійну систему. Що зміниться і чи допоможе це пенсіонерам



Уряд хоче реформувати пенсійну систему. Що зміниться і чи допоможе це пенсіонерам

Кабінет міністрів хоче запровадити накопичувальну пенсійну систему у 2021 році "для зростання виплат у 2-3 рази". Наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко пояснила, чи дійсно це слід зробити, і що це дасть державі та пенсіонерам.

"Запровадження накопичувальної пенсійної системи аж ніяк не може змінити ситуацію з пенсією, яка є зараз. Це питання не знімає потребу реформувати солідарну. До того ж треба відразу орієнтуватися, що солідарна система була, є і буде в майбутньому основним джерелом виплат майже 30% людей похилого віку, які є в нашій країні", — вважає науковиця.


Запис ефіру: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2789433

https://tsn.ua/groshi/nazvano-kilkist-ukrayinciv-yaki-pracyuyut-ale-zhivut-u-bidnosti-1760974.html

50 відтінків свободи. Чому все більше українців обирають альтернативу шлюбу, а кількість весіль зменшилася втричі



50 відтінків свободи. Чому все більше українців обирають альтернативу шлюбу, а кількість весіль зменшилася втричі

Інститут шлюбу в Україні зазнає краху — за останні 30 років кількість весіль зменшилася втричі, і ковід тільки загострив цю тенденцію. Тепер замість традиційного союзу співвітчизники віддають перевагу цивільному шлюбу з роздільним проживанням, полігамії або просто холостому життю.

«Є тренд: шлюб набуває нових форм, відбувається плюралізація сімейних стосунків, — пояснює Ірина Курило, заввідділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи. — Але у нас шлюбність порівняно з Північною Європою і частково Західною вища, бо у них цей процес почався раніше».
За словами Курило, до України тільки почали доходити нові формати на кшталт відкритих або гостьових шлюбів, як і поліаморія — рівноправних стосунків трьох і більше партнерів.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/sim-ya-i-shlyub-v-ukrajini-chomu-za-30-rokiv-vesil-stalo-vtrichi-menshe-i-yak-zhivut-teper-pari-50152839.html

У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорено виконання Стратегії подолання бідності



У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорено виконання Стратегії подолання бідності

Завідувач сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько відзначила, що у 2021 році не очікується покращення ситуації. За її словами, потрібно напрацювати новий комплексний документ, вирішити проблему міжсекторальної взаємодії та враховувати процеси децентралізації.

https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/206097.html


ПРООН підтримує підприємниць та вдосконалює збір даних, дезагрегованих за статтю



ПРООН підтримує підприємниць та вдосконалює збір даних, дезагрегованих за статтю

Дослідження “Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні: 2017-2020” заклало міцне підґрунтя для подальших дискусій та пошуку спільних найбільш ефективних рішень для розширення економічних можливостей жінок.

”Жінки представлені в тих галузях, де доходи менші. Коли говоримо про керівні посади, то жінки обіймають нижчі посади,” – зауважила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи М.В. Національної академії наук України.


https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2021/undp-supports-women-entrepreneurs-and-improves-the-collection-of-sex-disaggregated-data.html

https://www.ua.undp.org/content/ukraine/en/home/presscenter/pressreleases/2021/undp-supports-women-entrepreneurs-and-improves-the-collection-of-sex-disaggregated-data.html

https://twitter.com/ASteiner/status/1382324822865248265?s=20

Скільки мертвих, живих і ненароджених українців



Скільки мертвих, живих і ненароджених українців

Як змінювалася кількість українців впродовж останніх 100 років? Якими були найпоширеніші причини смерті? Скільки українців загинуло під час двох війн та Голодомору? Чи вдалося СРСР, скасовуючи переписи та репресуючи науковців, приховати наслідки катастроф? І чому через 35 років в Україні може повністю змінитися етнічний склад населення?
У #безброму​ розмова із науковцем Інституту демографії Олександром Гладуном.

https://youtu.be/EePuwSyhFBg

Текстова версія інтерв'ю


Чому зникають села та як економічний розвиток впливає на демографію



Чому зникають села та як економічний розвиток впливає на демографію

Чому зникають села на Чернігівщині? Як економічний розвиток громад впливає на демографічну ситуацію? Про це говорили з Олександром Гладуном, заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень та Ратаном Ахмедовим, головою Корюківської територіальної громади.

https://youtu.be/T3oo76l0cb4


Людмила Слюсар: Кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом



Людмила Слюсар: Кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом

Соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Слюсар розповіла УНІАН, чому українці не поспішають одружуватися, як на шлюбну традицію вплинула війна, скільки дітей в країні народжуються поза шлюбом та чи справді ранні шлюби не стійкі.

https://www.unian.ua/society/vesillya-ta-ranni-shlyubi-v-ukrajini-interv-yu-iz-sociologom-lyudmiloyu-slyusar-novini-ukrajini-11357251.html


Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів



Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів

17 березня 2021 року, в рамках Міжнародної будівельної виставки InterBuildExpo-2021, відбулося засідання круглого столу на тему: «Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів», організованого Будівельною палатою України та Профспілкою працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів України, в роботі якого взяли участь науковці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Завідувач сектору міграційних досліджень, кандидат економічних наук Олексій Позняк виступив з аналізом сучасних міграційних процесів в Україні, зокрема під впливом наслідків пандемії COVID-19.
Провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, кандидат економічних наук Ірина Новак виступила з презентацією «Заробітна плата, міграція і продуктивність праці: стереотипи та реальність».


Українки народжують найменше в Європі, – експертка



Українки народжують найменше в Європі

В Україні через продовжує скорочуватися народжуваність. Про це в коментарі ГолосUA заявила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України Лідія Ткаченко.
За її словами, наразі народжуваність в Україні одна з найнижчих в Європі. Щоб українки частіше народжували потрібна стабільна економічна ситуація в країні.

«З огляду на сьогоднішню ситуацію, в країні продовжить знижуватися народжуваність, що призведе до скорочення населення», – каже експертка.
Також Ткаченко зазначила, що населення України скорочується через низьку тривалість життя, а також високий рівень смертності.

http://vsviti.com.ua/news/124140?fbclid=IwAR0aPX2O2IdqLvYZLKytf5SjgEbcgNQSDwjFr3pCTBRQBeee3nRTS2kj3Bo

Поки всі боролися з 'короною', у нас зросла смертність від онкології та серцево-судинних хвороб - Елла Лібанова



Поки всі боролися з "короною", у нас зросла смертність від онкології та серцево-судинних хвороб

12 березня виповнився рік з початку карантину на території України у зв’язку з поширенням коронавірусу. Про зміни в суспільстві за цей час, економічні тренди, психологічні та ментальні наслідки для українців "Апострофу" розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, головний демограф України ЕЛЛА ЛІБАНОВА.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2021-03-15/poka-vse-borolis-s-koronoy-u-nas-vyirosla-smertnost-ot-onkologii-i-serdechno-sosudistyih-zabolevaniy---ella-libanova/38397


Лібанова: навіщо Україні потрібен перепис населення та який рівень освіти | Таким чином



Лібанова: навіщо Україні потрібен перепис населення та який рівень освіти
В програмі «Таким чином» Констянтин Матвієнко разом з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою Лібановою обговорили проблеми української освіти та з'ясували для чого владі потрібен перепис населення.

https://youtu.be/BPSGPSDs5SE


Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України



Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України
Журнал НВ презентує свій щорічний проєкт про 100 українок, які досягли вражаючих результатів у бізнесі, політиці, суспільному житті й інших значущих сферах. До списку Топ-100 успішних жінок України увійшли номінантки у восьми категоріях: політика, держчиновниці, бізнес, суспільство, корпоративний сектор, культура і медіа, шоу-біз, спорт.
Список опубліковано напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок, у № 8 журналу НВ (4 березеня 2021). До категорії суспільство списку ввійшла Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, докторка економічних наук, академік НАН України.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/top-100-nayuspishnishih-zhinok-ukrajini-za-versiyeyu-zhurnalu-nv-novini-ukrajini-50145627.html


Презентація Моніторингового звіту з ЦСР



Шановні колеги,

Запрошуємо до участі у Презентації Моніторингового звіту з ЦСР, яка відбудеться
Лінк для підключення до конференції Zoom :
https://us02web.zoom.us/j/85982726499?pwd=TVBuckd3SjRHU0pRSlZoOUVoOTR0UT09

Ідентифікатор: 859 8272 6499
Код доступа: 382442

Порядок денний
Презентація моніторингу цілей сталого розвитку в Україні
ЦСР в Україні


Демографічна ситуація в Україні. Прогнози розвітку та наслідки.



Демографічна ситуація в Україні.Прогнози розвітку та наслідки
Яка ж насправді демографічна ситуація в Україні? Які прогнози її розвитку та наслідки з якими нам доведеться стикнутися найближчі 20 років? Директор Інституту демографії та соц.досліджень імені М.В.Птухи НАН України, Елла Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=8jW3ZtHHfRw


35 тисяч смертей пов'язують із коронавірусом



35 тисяч смертей пов'язують із коронавірусом
Торік в Україні померли 616 835 осіб. Найбільше за останні п'ять років, повідомляє Державна служба статистики. 35 тис. смертей пов'язують із коронавірусом. Офіційно від інфекції зареєстрували 18,7 тис. померлих.

Смерті не від вірусу все одно пов'язані з епідемією. Відкладені операції, невчасна допомога, стреси, бідність — все дається взнаки, — каже Ірина Курило, завідувачка відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики ­Інституту демографії та соціальних досліджень.


https://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_35-tisyach-smertej-povyazuyut-iz-koronavirusom/1016719

В Україні формується спадкова бідність та посилюється нерівність



В Україні формується "спадкова бідність" та посилюється нерівність
Академік НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Елла Марленівна Лібанова поділилася своїми роздумами щодо перепису населення в Україні, демографічних змін останніх тридцяти років, бідності та прожиткового мінімуму, заробітчан та "моди на міграцію", нерівності та протестів у світі, карантину та коронавірусу, соціального капіталу, тіньової економіки.

http://www.ukrlife.tv/video/ekonomika/v-ukraine-formiruetsia-nasledstvennaia-bednost-i-usilivaetsia-neravenstvo-ella-libanova


Чому в Україні зменшується кількість шлюбів? Пояснює демографиня



Чому в Україні зменшується кількість шлюбів?
Чи ще потрібні коханню узи Гіменея? За останні 30 років українці стали одружуватися втричі менше. А, якщо і беруть шлюб, то роблять це у більш дорослому віці. Чому так відбувається, в ефірі Українського радіо допомогла розібратися провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Слюсар.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95191


Є дві проблеми - експертка пояснила, чому населення України скорочується



Є дві проблеми - експертка пояснила, чому населення України скорочується
Для покращення демографічної ситуації українцям не вистачає впевненості у завтрашньому дні. Коротка тривалість життя і низька народжуваність залишаються головними проблемами демографії в Україні. Про це в ефірі телеканалу "Україна 24" розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ Лідія Ткаченко.

"Як правило, головна увага в нас приділяється народжуваності, але основна наша проблема ще з радянських часів - коротка тривалість життя, і немає стабільної динаміки зростання, на жаль. Багато людей помирає навіть у працездатному віці, особливо чоловіки, тому велика різниця між кількістю жінок та чоловіків. Звичайно ж, проблема і в дуже низькій народжуваності, одній з найнижчих в Європі", - зазначила Ткаченко.
https://ukraina24.segodnya.ua/ua/obshestvo-news/7939-est-dve-problemy-ekspert-obyasnila-pochemu-naselenie-ukrainy-sokrashchaetsya

Елла Лібанова з днем народження

З днем народження, шановна Елло Марленівно!


Колектив Інституту демографії та соціальних досліджень щиро вітає Вас з цим чудовим святом!
Зичимо Вам міцного здоров’я, безмежної енергії та наснаги у Вашій професійній діяльності, нових наукових здобутків, успіхів у починаннях і звершеннях, родинного затишку, добробуту та чудового настрою!


Елла Лібанова



11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчаток у науці. Свято засноване з метою досягнення повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки. Річ у тім, що у світі серед науковців лише 28% жінок. В Україні цей показник вищий – 45%. Основна причина такого розподілу – стереотипи, що наука не жіноча справа.
Елла Лібанова - науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України. Очолює відділення економіки НАН України та Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи. Вона фундатор кількох нових для національної науки напрямів досліджень: ринок праці, бідність і соціальне відторгнення, людський розвиток, які перетворилися на самостійні наукові школи.
Доробок Елли Лібанової налічує понад 500 наукових праць, зокрема, понад 60 у міжнародних виданнях ООН‚ Світового банку‚ ЮНІСЕФ‚ ПРООН, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації з міграції, Фонду народонаселення ООН тощо.

https://ukraine.segodnya.ua/ua/ukraine/pyat-uspeshnyh-zhenshchin-uchenyh-ukrainy-1506358.html?fbclid=IwAR1r81AIfEq7F6pUQASkdKTIV2jbl8euWSfNtKo8Ud9wu1zOwz8Y-sVhNws


Жінки в науці



Жінки в науці. 11 українок, відкриття яких змінили світ
Науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Елла Лібановаакадемік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних розрахунків.

https://rubryka.com/article/ukrainian-women-in-science/?fbclid=IwAR2tlEtdyZcTpjhG66AjujWp_0ps8bUVZFjmtWbZHpQUfezdga87ePaeevA


Електронна прописка



Електронна "прописка": експерт пояснив як працюватиме нововведення
Мінцифри з квітня вводить електронну зміну місця реєстрації. Як кажуть в народі, прописки. Зовсім скоро штампи в паспортах відійдуть у минуле, а для того , аби позначити місце проживання, досить буде заповнити на порталі заяву , вказавши місце фактичного проживання. Завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Олексій Позняк розповів про плюси та мінуси нововведення.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95117


Елла Лібанова



Елла Лібанова: Мінімальну зарплату потрібно підвищити вдвічі, але за рік
Пандемія коронавірусу змінила звичне життя мільйонів людей і світових економік не менше, ніж світові війни і економічні депресії. Про те, як локдаун вплинув на споживчі настрої українців, чи буде нова хвиля трудової міграції і як це позначиться на вітчизняній економіці, «Мінфіну» розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень, академік НАН України Елла Лібанова.

https://minfin.com.ua/ua/2021/02/02/59224942/
https://minfin.com.ua/ua/2021/02/03/59507886/


Елла Лібанова на інтерв’ю для 112 каналу



Не може бути в країні, де низькі зарплати, високе пенсійне забезпечення. Це неможливо! - Лібанова
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова в інтерв'ю 112 каналу про українських пенсіонерів

https://video-ua.112.ua/ne-mozhe-buty-v-kraini-de-nyzki-zarplaty-vysoke-pensiine-zabezpechennia-tse-nemozhlyvo-libanova-341750.html
https://www.youtube.com/watch?v=vb0ZWc70gOk


Елла Лібанова



Критичний ріст до 51%: демограф розповіла про вплив карантину на бідність в Україні
Бідність в Україні довгий час залишається однією із найболючіших проблем всередині суспільства. Ще влітку 2020 року Держстат опублікував дані, згідно з якими майже дві третини українців (65,3%) вважають себе бідними. Серйозні статистичні зміни відбулися вже після початку карантину в Україні. Скільки українців відчувають себе бідними, і якими є критерії бідності в Україні, в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV розповіла керівник Інституту демографії України імені Птухи, академік та економіст Елла Лібанова.

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20210201-krytychnyj-rist-do-51-demograf-rozpovila-pro-vplyv-karantynu-na-bidnist-v-ukrayini/


Діти в епоху Голодомору



30 січня 2021 року відбувся науковий "Seminarium" на тему «Діти в епоху Голодомору: втрати, стратегії виживання, пам’ять". Семінар був організований Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC) та проходив онлайн.
Одним із спікерів була Наталія Левчук, головна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ ім. М.В. Птухи. Вона презентувала результати дослідження втрат серед дітей через надсмертність унаслідок Голодомору в Україні в 1932-1934 рр. з фокусом на повікових, регіональних особливостях та відмінностях у структурі втрат міського й сільського населення.


Смертність від коронавірусу



Смертність від коронавірусу: академік розповіла про проблему з цифрами
У мене величезна кількість питань до статистики коронавірусу, зазначила Лібанова. Академік НАН України, директорка Інституту демографії Елла Лібанова в ефірі телеканалу «Україна 24» розповіла про проблему обчислення статистики смертності від коронавірусної інфекції.

«У мене величезна кількість питань до статистики коронавірусу. По-перше, за впливом COVID-19 на смертність можна буде судити, коли ми отримаємо дані за рік за загальною кількістю померлих від усіх причин. І вкрай би бажано з розподілом за віком. Тому що якщо навіть загальна кількість померлих не збільшилася, але почали вмирати в значно молодшому віці, і це якимось чином можна пов'язати з COVID-19, це погано», - зазначила академік.
Деталі за посиланням:
https://ukraina24.segodnya.ua/ua/obshestvo-news/7606-smertnost-ot-koronavirusa-akademik-rasskazala-o-probleme-s-ciframi

міграція населення



Для збільшення чисельності населення ми можемо сподіватись лише на міграцію в Україну
Елла Лібанова: Те, що чисельність населення України буде скорочуватись, демографи зрозуміли наприкінці 60-х років. Для того, щоб ситуацію змінити — місяця недостатньо.
Навіть якщо буде локдаунівський бебібум, то це принципово тенденцію не змінить.
На що ми можемо сподіватися, якщо ми хочемо збільшити кількість населення — це на міграцію. Інших шляхів у світі ще не вигадали.

https://hromadske.radio/podcasts/drive-time/dlia-zbil-shennia-chysel-nosti-naselennia-my-mozhemo-spodivatys-lyshe-na-mihratsiiu-v-ukrainu-demohrafynia


Лібанова

25.01.2021

"Це кошик минулого життя", – Людмила Черенько про розмір прожиткового мінімуму в Україні
За яким принципом розраховується прожитковий мінімум та які соціальні виплати залежать від його розміру в ефірі Українського радіо розповідає завідувачка сектора дослідження рівня життя – Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95003


Лібанова

25.01.2021

Елла Лібанова, демограф: Україна може рухатися швидше. Якщо не змінювати напрям і правила.
У 2000-х ми вважали, що головне для успіху – впливові родичі та вміння обходити закон. Зараз на перший план виходить знання іноземної мови, – каже Елла ЛІБАНОВА, науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці.

https://rozmova.wordpress.com/2021/01/25/ella-libanova-13/


11.01.2021

За перше півріччя 2020 року рівень бідності в Україні зріс із 41% до 51%. Від чого залежить рівень бідності населення та як зростання мінімальної зарплати може перезапустити економіку в ефірі Українського радіо розповідає завідувачка сектору дослідження рівня життя – Інститут демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94913


04.01.2021

У державному бюджеті заплановано 195 мільярдів гривень витрат на Пенсійний фонд України. Як повідомляють у Мінсоцполітики, у 2021 році в Україні заплановано п’ять етапів підвищення пенсій, а їх перерахунки почнуться вже з 1 січня. З 4 січня 2021 року вже розпочнеться виплата січневих пенсій. Більше про підвищення соціальних виплат в ефірі Українського радіо розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94880